Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання Державної іпотечної установи" від 23 січня 2008 року N 23, розпорядження Кабінету Міністрів України "Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 976" від 27 лютого 2008 року N 349

Конституційний Суд України у складі суддів:

Бринцева Василя Дмитровича - головуючого,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Мачужак Ярослави Василівни,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича - доповідача,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання Державної іпотечної установи" від 23 січня 2008 року N 23 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 6, ст. 148), розпорядження Кабінету Міністрів України "Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 976" від 27 лютого 2008 року N 349 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 16, ст. 419), розпорядження Кабінету Міністрів України "Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 р. N 190" від 27 лютого 2008 року N 350 (Урядовий кур'єр, 2008 р., 19 березня).

Заслухавши суддю-доповідача Ткачука П.М. та розглянувши матеріали конституційного подання, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України Президент України Указом від 24 березня 2008 року N 257 зупинив дію положень пунктів 2, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання Державної іпотечної установи" від 23 січня 2008 року N 23 (далі - Постанова N 23) в частині віднесення Державної іпотечної установи до сфери управління Міністерства фінансів України, розпорядження Кабінету Міністрів України "Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 976" від 27 лютого 2008 року N 349 (далі - Розпорядження N 349), розпорядження Кабінету Міністрів України "Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 р. N 190" від 27 лютого 2008 року N 350 (далі - Розпорядження N 350) та звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати зазначені положення Постанови N 23, Розпорядження N 349, Розпорядження N 350 такими, що не відповідають Конституції України.

Постановою N 23 передбачено передати Державну іпотечну установу із сфери управління Державного агентства з інвестицій та інновацій до сфери управління Міністерства фінансів (абзац перший пункту 2) ; внести зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання Державної іпотечної установи" від 8 жовтня 2004 року N 1330, а саме: збільшити статутний капітал Державної іпотечної установи із 100000000 (ста мільйонів) гривень до 200000000 (двохсот мільйонів) гривень (пункт 3) ; визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України "Про віднесення Державної іпотечної установи до сфери управління Державного агентства з інвестицій та інновацій" від 19 вересня 2007 року N 1140 (пункт 4) .

Розпорядженням N 349 визнано таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми модернізації ринків капіталу в Україні" від 8 листопада 2007 року N 976, яким схвалено Концепцію Державної цільової економічної програми модернізації ринків капіталу в Україні, визначено Державне агентство України з інвестицій та інновацій (далі - Держінвестицій) державним замовником зазначеної Програми і доручено цьому замовнику утворити робочу групу для розроблення проекту Державної цільової економічної програми модернізації ринків капіталу в Україні та подання його на розгляд Кабінетові Міністрів України.

Розпорядженням N 350 скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу будинку на Контрактовій площі, 4, у м. Києві (Гостинного двору)" від 13 квітня 2007 року N 190, за яким цей будинок передано до сфери управління Держінвестицій для розміщення його центрального апарату.

На думку суб'єкта права на конституційне подання, прийняття Кабінетом Міністрів України зазначених рішень створює передумови для погіршення роботи, звуження сфери діяльності Держінвестицій. Автор клопотання стверджує, що оспорювані акти Кабінету Міністрів України не відповідають частині першій статті 17 Конституції України, згідно з якою забезпечення економічної безпеки України є однією з найважливіших функцій держави, справою всього Українського народу. На обгрунтування своєї позиції Президент України посилається також на статтю 7 Закону України "Про основи національної безпеки України", відповідно до якої на сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві в економічній сфері є зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку.

2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 15 травня 2008 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 39 та частини першої статті 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному поданні має бути зазначене правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень). Однак такого обгрунтування конституційне подання не містить. Твердження автора клопотання про те, що прийняття Кабінетом Міністрів України зазначених актів створює передумови для погіршення роботи, звуження сфери діяльності Держінвестицій і призведе до системних погіршень у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності, не базується на положеннях частини першої статті 17 Конституції України. Ці положення Основного Закону України визначають лише функції держави, які є найважливішими, в тому числі функцію забезпечення економічної безпеки, і не встановлюють будь-яких вимог щодо їх реалізації. Що стосується посилання на статтю 7 Закону України "Про основи національної безпеки України", то в даному випадку йдеться не про конституційність, а про відповідність оспорюваних актів Кабінету Міністрів України зазначеному Закону.

Згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом, є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 39, 45, 50, 71 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання Державної іпотечної установи" від 23 січня 2008 року N 23, розпорядження Кабінету Міністрів України "Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 976" від 27 лютого 2008 року N 349, розпорядження Кабінету Міністрів України "Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 р. N 190" від 27 лютого 2008 року N 350 на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.