Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 1, 2, 3, підпункту "а" пункту 5 Постанови Верховної Ради України "Про політичну кризу у державі, що виникла у звязку з виборами Президента України"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича - суддя-доповідач,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 1, 2, 3, підпункту "а" пункту 5 Постанови Верховної Ради України "Про політичну кризу у державі, що виникла у зв'язку з виборами Президента України".

Заслухавши суддю-доповідача Костицького М.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 45 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 1, 2, 3, підпункту "а" пункту 5 Постанови Верховної Ради України "Про політичну кризу у державі, що виникла у зв'язку з виборами Президента України" від 27 листопада 2004 року N 2214-IV (Голос України, 2004 р., 30 листопада) (далі - Постанова).

Зазначеними нормами Постанови встановлено:

"визнати недійсними результати повторного голосування з виборів Президента України 21 листопада 2004 року, що відбулося з порушеннями виборчого законодавства і не відображає повною мірою волевиявлення народу" (пункт 1) ;

"висловити недовіру Центральній виборчій комісії у зв'язку з неналежним виконанням нею обов'язків, передбачених Конституцією та законами України" (пункт 2) ;

"запропонувати Президенту України до 1 грудня 2004 року внести на розгляд Верховної Ради України подання щодо дострокового припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії, а також щодо кандидатур на посади членів Центральної виборчої комісії, попередньо узгодивши їх з депутатськими фракціями і групами у Верховній Раді України" (пункт 3) ;

"Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування забезпечити підготовку і внесення на розгляд Верховної Ради України: а) у дводенний термін - законопроекту про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" або окремого відповідного проекту закону, передбачивши в ньому, зокрема: удосконалення інституту голосування за відкріпними посвідченнями, а також за межами приміщень для голосування; уточнення механізмів судового контролю за рішеннями, діями та бездіяльністю відповідних суб'єктів виборчого процесу; удосконалення законодавчих механізмів забезпечення стабільності діяльності виборчих комісій, рівності представництва в них від кандидатів у Президенти України, в тому числі коригування часток керівних посад у виборчих комісіях, тощо" (підпункт "а" пункту 5) .

У конституційному поданні стверджується, що прийнявши такі рішення, Верховна Рада України порушила фундаментальні положення Конституції України, зокрема щодо правового характеру нашої держави, здійснення державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, проведення виборів Президента України на основі загального, рівного і прямого виборчого права (статті 1, 6, 19, 71, 103) .

Крім того, суб'єкт права на конституційне подання ставить питання про невідповідність зазначених положень Постанови законам України "Про вибори Президента України" та "Про Центральну виборчу комісію". На думку народних депутатів України, всі питання організації і проведення виборів глави держави врегульовані відповідним Законом України від 18 березня 2004 року, а принципи діяльності Центральної виборчої комісії як державного органу, її повноваження, порядок формування, припинення повноважень керівників та інших членів Комісії докладно регулюються відповідним Законом України від 30 червня 2004 року. Ні Конституція України, ні жоден із зазначених законів, вважають народні депутати України, не надають Верховній Раді України права визнавати недійсними результати повторного голосування з виборів Президента України чи виборів Президента України в цілому або висловлювати недовіру Центральній виборчій комісії і у зв'язку з цим пропонувати Президенту України внести на розгляд Верховної Ради України подання щодо дострокового припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії.

2. На засіданні Другої колегії суддів Конституційного Суду України питання про відкриття чи відмову у відкритті конституційного провадження у справі не було вирішено.

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному поданні має бути зазначено правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень).

Аналіз конституційного подання свідчить про відсутність юридичних аргументів невідповідності оспорюваних положень Постанови конкретним положенням Конституції України. Суб'єкт права на конституційне подання лише навів зміст загальних засад Конституції України, проголошених статтею 1, частиною першою статті 6, частиною другою статті 19, та принципів виборчого права, встановлених частиною першою статті 71.

До того ж у підписній частині конституційного подання 45 народних депутатів України порушують питання про відповідність Конституції України Постанови в цілому, а в змістовій його частині йдеться про визнання неконституційними окремих її положень.

Крім того, в пунктах 1, 2, 3 Постанови Верховна Рада України, як орган народного представництва, дає політичну оцінку ситуації в державі, що склалася у зв'язку з виборами Президента України, тому їх не можна розглядати як правові норми, що підпадають під дію положення пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України.

Положення підпункту "а" пункту 5 Постанови, яким відповідному комітету передбачено забезпечити підготовку і внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України", відповідає Конституції України, оскільки згідно з Конституцією України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75) , прийняття законів належить до її повноважень (пункт 3 частини першої статті 85) , а комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України (частина друга статті 89) .

Посилання суб'єкта права на конституційне подання на невідповідність зазначених положень Постанови окремим положенням законів України "Про вибори Президента України" та "Про Центральну виборчу комісію" також не можна розцінювати як обґрунтування її неконституційності. До того ж відповідно до статей 147, 150 Конституції України, статті 14 Закону "Про Конституційний Суд України" питання щодо законності актів органів державної влади до повноважень Конституційного Суду України не належать.

Невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, є підставами для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 13, 14, 39, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 1, 2, 3, підпункту "а" пункту 5 Постанови Верховної Ради України "Про політичну кризу у державі, що виникла у зв'язку з виборами Президента України" на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України"; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.