Про затвердження Положення про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами

79. Відповідальна особа зобов’язана повідомити Національний банк про зміни структури власності небанківської фінансової групи та видів діяльності її учасників протягом 30 календарних днів після настання таких змін.

80. Функції відповідальної особи небанківської фінансової групи, в якій внаслідок зміни структури власності погоджена Національним банком відповідальна особа вже не є учасником, до дня погодження Національним банком нової відповідальної особи виконує фінансова установа - учасник небанківської фінансової групи з найбільшим значенням активів за останній звітний період (квартал).

81. Відповідальна особа в разі зміни структури власності небанківської фінансової групи подає до Національного банку такі відомості:

1) лист із повідомленням про зміни структури власності небанківської фінансової групи (у довільній формі);

2) документи, які підтверджують зміни структури власності небанківської фінансової групи, видів діяльності її учасників;

3) інформацію про небанківську фінансову групу за формами, наведеними в додатках 5, 6 до цього Положення;

4) інформацію про контролера небанківської фінансової групи за формами, наведеними в додатках 2-4 до цього Положення (у разі зміни контролера небанківської фінансової групи);

5) структуру власності небанківської фінансової групи за зразком, наведеним у додатку 9 до цього Положення;

6) структуру небанківської фінансової групи та групи осіб, пов’язаних із небанківською фінансовою групою, які мають спільного контролера з учасниками небанківської фінансової групи, за формою, наведеною в додатку 10 до цього Положення.

82. Відповідальна особа в разі зміни видів діяльності учасників небанківської фінансової групи подає до Національного банку такі відомості:

1) лист із повідомленням про зміну видів діяльності її учасників (у довільній формі);

2) склад учасників небанківської фінансової групи за формами, наведеними в додатках 5, 6 до цього Положення.

83. Національний банк у разі подання неповного пакета документів чи їх невідповідності вимогам цього Положення вимагає від відповідальної особи подання ненаданих та/або виправлених документів у строк, визначений Національним банком.

84. Національний банк має право вимагати від відповідальної особи, учасника небанківської фінансової групи подання інформації та документів, необхідних для уточнення структури власності небанківської фінансової групи та видів діяльності її учасників.

85. Небанківська фінансова група (контролер) у разі зміни складу учасників небанківської фінансової групи має право визначити нову відповідальну особу або прийняти рішення про продовження виконання обов’язків відповідальною особою.

86. Національний банк ідентифікує зміну структури власності небанківської фінансової групи, про яку відповідальна особа не повідомила Національний банк, на підставі інформації, отриманої:

1) під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг з урахуванням ознак, які можуть свідчити про наявність контролю та умов, установлених у пунктах 72, 73 розділу VII цього Положення;

2) від інших державних органів та органів місцевого самоврядування, з відкритих джерел та від іноземних органів нагляду.

87. Національний банк за результатами такої ідентифікації вимагає від відповідальної особи виконання вимог цього Положення та забезпечення подання відомостей про зміну структури власності небанківської фінансової групи в порядку, визначеному в пунктах 81, 82 розділу VII цього Положення.

88. Національний банк приймає рішення про зміну структури власності небанківської фінансової групи на підставі наявної інформації, якщо відповідальна особа не подала відомостей про таку зміну або обґрунтованих, документально підтверджених заперечень такої зміни.

89. Національний банк приймає рішення про визнання змін структури власності небанківської фінансової групи, визначених в пункті 76 розділу VII цього Положення, на підставі:

1) відомостей, поданих відповідальною особою згідно з вимогами пунктів 81, 82 розділу VII цього Положення;

2) інформації, отриманої під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг.

90. Національний банк приймає рішення про визнання зміни структури власності небанківської фінансової групи протягом одного місяця з дня отримання від відповідальної особи повного пакета всіх документів, визначених у пунктах 81, 82 розділу VII цього Положення, з урахуванням строків подання ненаданих та/або виправлених документів, передбачених у пункті 83 розділу VII цього Положення.

91. Національний банк приймає рішення про визнання зміни структури власності небанківської фінансової групи на підставі інформації, отриманої під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг, якщо відповідальна особа в строк, установлений Національним банком, не подала або подала з порушенням вимог, установлених у розділах II, VII цього Положення:

1) відомості про зміну структури власності небанківської фінансової групи;

2) обґрунтовані, документально підтверджені заперечення такої зміни.

Національний банк приймає таке рішення протягом одного місяця після закінчення строку, установленого ним для подання контролером/відповідальною особою документів, визначених у підпункті 1 пункту 91 розділу VII цього Положення.

92. Національний банк протягом п’яти робочих днів із дня прийняття ним рішення про визнання зміни структури власності небанківської фінансової групи надсилає відповідальній особі небанківської фінансової групи повідомлення про прийняття такого рішення.

Відповідальна особа повідомляє контролера та учасників небанківської фінансової групи про визнання Національним банком зміни структури власності небанківської фінансової групи.

93. Національний банк приймає рішення про відмову у визнанні зміни структури власності небанківської фінансової групи, якщо за інформацією, отриманою під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг, склад учасників небанківської фінансової групи не змінився.

Структура власності небанківської фінансової групи є такою, що не зазнала змін, у разі прийняття Національним банком рішення про відмову у визнанні зміни структури власності небанківської фінансової групи.

94. Національний банк протягом п’яти робочих днів із дня прийняття рішення про відмову у визнанні зміни структури власності небанківської фінансової групи надсилає відповідальній особі повідомлення з обґрунтуванням підстав відмови.

Відповідальна особа повідомляє контролера та учасників небанківської фінансової групи про відмову у визнанні Національним банком зміни структури власності небанківської фінансової групи.

95. Національний банк приймає рішення про припинення визнання небанківської фінансової групи, якщо така група перестала відповідати ознакам, визначеним у статті 1 Закону про фінансові послуги.

96. Національний банк припиняє визнання небанківської фінансової групи на підставі переважної діяльності, якщо:

1) частка сукупних активів небанківських фінансових установ у сукупному розмірі активів фінансових установ, що входять до цієї групи, становить менше 40 відсотків;

2) частка сукупних активів небанківських фінансових установ у сукупному розмірі активів фінансових установ, що входять до цієї групи, становить від 40 до 50 відсотків протягом трьох років з моменту такого зменшення.

97. Розрахунок переважної діяльності небанківської фінансової групи, визначеної небанківською фінансовою групою на підставі переважної діяльності, здійснює відповідальна особа щороку станом на 01 січня року, наступного за звітним.

98. Підставою для припинення визнання Національним банком небанківської фінансової групи є інформація, отримана Національним банком:

1) від відповідальної особи;

2) під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг;

3) від інших державних органів та іноземних органів нагляду.

99. Відповідальна особа зобов’язана повідомити Національний банк про припинення існування небанківської фінансової групи внаслідок зміни структури власності небанківської фінансової групи та надати інформацію і копії документів, засвідчених підписом керівника відповідальної особи, що підтверджують припинення існування такої групи.

100. Національний банк має право вимагати від відповідальної особи подання документів, необхідних для уточнення відповідної інформації та підтвердження припинення існування небанківської фінансової групи.

101. Національний банк приймає рішення про відмову в припиненні визнання небанківської фінансової групи в разі подання відповідальною особою документів, за результатами аналізу яких неможливо підтвердити припинення існування такої небанківської фінансової групи.

102. Національний банк приймає рішення про припинення/відмову в припиненні визнання небанківської фінансової групи протягом 30 календарних днів із дня отримання повного пакета документів, визначених у розділі VIII цього Положення.

103. Національний банк протягом п’яти робочих днів із дня прийняття рішення про припинення/відмову в припиненні визнання небанківської фінансової групи повідомляє відповідальну особу/особу, яка виконувала функції відповідальної особи, у порядку, визначеному в пункті 26 розділу II цього Положення, про прийняте рішення.

104. Відповідальна особа подає документи, визначені в пункті 99 розділу VIII цього Положення, якщо небанківська фінансова група припинила своє існування під час розгляду Національним банком документів про її визнання.

Національний банк приймає рішення про відмову у визнанні небанківської фінансової групи у зв’язку з припиненням її існування.

105. Припинення визнання небанківської фінансової групи не перешкоджає ідентифікації такої групи надалі, якщо для цього виникають підстави.

106. Регулятивний капітал є показником діяльності небанківської фінансової групи як окремої економічної одиниці.

Основним призначенням регулятивного капіталу небанківської фінансової групи є поглинання збитків, спричинених ризиками, на які наражаються учасники небанківської фінансової групи в процесі здійснення діяльності з надання фінансових послуг, уключаючи ризики, які виникають внаслідок участі в небанківській фінансовій групі.

107. Регулятивний капітал небанківської фінансової групи розраховується як сума регулятивних капіталів страхової підгрупи (за наявності), інших учасників цієї групи, для яких встановлена вимога щодо визначення регулятивного капіталу, зменшена на суму вкладень учасників небанківської фінансової групи (володіння акціями, частками, паями) в капіталі інших учасників цієї групи, та капіталу інших учасників небанківської фінансової групи, який визначається з вирахуванням взаємних інвестицій у капітал учасників небанківської фінансової групи, якщо таке вирахування не було здійснене під час розрахунку капіталу учасників небанківської фінансової групи.

108. Необхідний розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи розраховується як сума необхідних розмірів регулятивного капіталу кожного з учасників цієї групи (якщо підгрупи не визначено), або страхової підгрупи (за наявності) та інших учасників небанківської фінансової групи з урахуванням вимог пунктів 110, 111 розділу IX цього Положення.

109. Регулятивний капітал учасника небанківської фінансової групи/страхової підгрупи для цілей цього Положення визначається таким чином:

1) регулятивний капітал страхової підгрупи небанківської фінансової групи/страхової компанії, якщо страхової підгрупи немає, визначається за такою формулою:

де РКсп - регулятивний капітал страхової підгрупи/страховика, якщо страхової підгрупи немає;

СПА - сума прийнятних активів, визначених відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика;

З - сума величини довгострокових та поточних зобов’язань і забезпечень, що розраховується відповідно до законодавства України та визначається як сумарна величина розділів II-IV пасиву балансу (звіту про фінансовий стан), форма і склад статей якого визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами) (далі - наказ № 73);

ВАВ - розмір відстрочених аквізиційних витрат, застосований страховиком для визначення нормативного обсягу активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, установлених нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає розрахунок економічних нормативів страховиків.

Регулятивний капітал страхової підгрупи розраховується за даними субконсолідованої звітності страхової підгрупи/фінансової звітності страхової компанії;

2) регулятивний капітал інших учасників небанківської фінансової групи визначається відповідно до вимог, установлених законодавством України. Якщо таких вимог не встановлено, то регулятивний капітал визначається в розмірі власного капіталу, що відображений у фінансовій звітності учасника небанківської фінансової групи у звіті "Баланс (Звіт про фінансовий стан)" (підсумок за розділом I "Власний капітал"), зменшеному на суму залишкової вартості нематеріальних активів (стаття 1000 розділу I "Необоротні активи"), що складений з урахуванням положень наказу № 73.

110. Необхідний розмір регулятивного капіталу учасника небанківської фінансової групи-страховика, якщо страхової підгрупи немає (НРКс), визначається як більша з таких величин:

К;

НЗП,

де  К - величина, що дорівнює:

для страховика, який здійснює або планує здійснювати види страхування інші, ніж страхування життя, - 30 млн грн;

для страховика, який здійснює або планує здійснювати страхування життя, - 45 млн грн;

НЗП - нормативний запас платоспроможності, який розраховується відповідно до законодавства України.

Необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи (НРКсп) розраховується як сума необхідних розмірів регулятивного капіталу учасників цієї підгрупи.

111. Необхідний розмір регулятивного капіталу інших учасників небанківської фінансової групи визначається відповідно до вимог (нормативів) щодо мінімального розміру власного або статутного капіталу, установлених законодавством України.

112. Достатність регулятивного капіталу небанківської фінансової групи відображає здатність небанківської фінансової групи поглинути збитки, спричинені ризиками, на які наражаються учасники небанківської фінансової групи в процесі здійснення діяльності з надання фінансових послуг, уключаючи ризики, що виникають внаслідок участі в небанківській фінансовій групі, за рахунок регулятивного капіталу.

113. Небанківська фінансова група зобов’язана дотримуватися вимог щодо достатності регулятивного капіталу.

Достатність регулятивного капіталу визначається шляхом порівняння розміру регулятивного капіталу небанківської фінансової групи з необхідним розміром регулятивного капіталу небанківської фінансової групи, розрахованим відповідно до вимог розділу IX цього Положення.

Вимоги щодо достатності регулятивного капіталу небанківської фінансової групи є дотриманими, якщо розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи дорівнює або перевищує необхідний розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи.

114. Вимоги щодо достатності регулятивного капіталу страхової підгрупи небанківської фінансової групи є дотриманими, якщо розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи небанківської фінансової групи дорівнює або перевищує необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи небанківської фінансової групи.

115. Розрахунок достатності регулятивного капіталу небанківської фінансової групи здійснюється відповідальною особою небанківської фінансової групи на підставі річної консолідованої звітності небанківської фінансової групи, субконсолідованої звітності страхової підгрупи, іншої звітності та інформації, що необхідні для здійснення таких розрахунків, станом на 31 грудня звітного року.

116. Відповідальна особа небанківської фінансової групи, якщо розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи є меншим необхідного розміру регулятивного капіталу цієї групи, зобов’язана повідомити про це Національний банк протягом 10 робочих днів з дня виявлення такого зменшення. Контролер небанківської фінансової групи та відповідальна особа такої групи зобов’язані забезпечити приведення розміру регулятивного капіталу у відповідність до вимог щодо достатності регулятивного капіталу, зазначених у пунктах 109, 110 розділу IX цього Положення, протягом шести місяців з дня виникнення такої невідповідності та надати через відповідальну особу до Національного банку відповідні підтвердні документи.

Національний банк має право прийняти рішення про продовження строку приведення у відповідність розміру регулятивного капіталу небанківської фінансової групи до вимог щодо достатності регулятивного капіталу небанківської фінансової групи на строк не більше ніж три місяці в разі надходження обґрунтованого клопотання від відповідальної особи небанківської фінансової групи.

117. Відповідальна особа небанківської фінансової групи щонайменше один раз на рік для забезпечення виконання вимог, установлених до фінансової групи та підгруп фінансової групи, повинна надавати Національному банку інформацію про всі суттєві внутрішньогрупові операції та операції з особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою.

118. Інформація про суттєві внутрішньогрупові операції надається Національному банку за формою, наведеною в додатку 14 до цього Положення, в електронній формі у форматі EXCEL.

119. Національний банк має право вимагати від відповідальної особи щоквартального надання інформації про суттєві внутрішньогрупові операції та операції з особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою, уключаючи ризик концентрації, а від великої небанківської фінансової групи - щомісячного надання зазначеної інформації.

Внутрішньогрупова операція, операція з особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою, вважається суттєвою, якщо її сума/сума подібних операцій протягом звітного періоду перевищує один відсоток від балансової вартості активів небанківської фінансової групи.

120. Національний банк має право встановлювати іншу періодичність надання відповідальною особою інформації про внутрішньогрупові операції, операції з особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою, для небанківських фінансових груп залежно від розміру активів небанківських фінансових груп, визначених відповідно до пункту 55 розділу V цього Положення, або для окремої небанківської фінансової групи з метою ефективного нагляду на консолідованій основі.

121. Консолідований нагляд за небанківською фінансовою групою здійснюється на основі консолідованої та субконсолідованої звітності, звітів небанківської фінансової групи, наданих відповідальною особою, учасниками небанківської фінансової групи. Консолідований нагляд також враховує інформацію про діяльність учасників небанківської фінансової групи (уключаючи рух активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів, витрат, прибутку та збитків, операцій між учасниками небанківської фінансової групи та особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою).

122. Відповідальна особа небанківської фінансової групи складає консолідовану, субконсолідовану звітність на підставі звітів учасників небанківської фінансової групи та подає до Національного банку в порядку, визначеному цим Положенням.

123. Учасники небанківської фінансової групи зобов’язані подавати відповідальній особі звіти та інформацію, необхідні для складання звітів про діяльність небанківської фінансової групи, консолідованої та субконсолідованої звітності, підготовки інформації щодо деталізації окремих статей фінансової звітності, щодо внутрішньогрупових операцій, розрахунку достатності регулятивного капіталу у порядку, визначеному внутрішніми документами небанківської фінансової групи.

124. Внутрішні документи небанківської фінансової групи мають включати:

1) облікові процедури, які визначають принципи та методи складання небанківською фінансовою групою звітів;

2) процедури складання звітів, необхідні для розрахунку достатності регулятивного капіталу;

3) порядок складання та строки подання учасниками небанківської фінансової групи звітів та інформації відповідно до вимог цього Положення;

4) механізм внутрішнього контролю за достовірністю, повнотою та своєчасністю надання інформації.

125. Консолідована звітність про діяльність небанківської фінансової групи, що подається відповідальною особою до Національного банку, включає:

1) річну консолідовану, субконсолідовану звітність;

2) проміжну консолідовану звітність;

3) інформацію про внутрішньогрупові операції відповідно до форми, наведеної в додатку 14 до цього Положення;

4) інформацію про деталізацію суттєвих статей фінансової звітності (розшифровку окремих рядків фінансової звітності), складену відповідно до форми, наведеної в додатку 15 до цього Положення;

5) інформацію про діяльність небанківської фінансової групи відповідно до форми, наведеної в додатку 16 до цього Положення.

126. Відповідальна особа небанківської фінансової групи повинна забезпечити щорічну підготовку та надання інформації щодо деталізації окремих суттєвих статей консолідованої звітності за формою, наведеною в додатку 15 до цього Положення, та в строки, визначені в пункті 129розділу XI цього Положення.

Суттєвими статтями консолідованої звітності для цілей цього Положення вважаються такі, які становлять п’ять і більше відсотків від валюти консолідованого балансу небанківської фінансової групи.

127. Консолідована звітність небанківської фінансової групи складається відповідальною особою з дати визнання такої групи до дати припинення її визнання з урахуванням такого:

1) якщо небанківська фінансова група віднесена Національним банком до групи великих відповідно до пункту 55 розділу V цього Положення - консолідована звітність про діяльність небанківської фінансової групи, що подається відповідальною особою до Національного банку, уключає документи, визначені в підпунктах 1-5 пункту 125 розділу XI цього Положення;

2) якщо небанківська фінансова група віднесена Національним банком до групи середніх чи малих - звітність про діяльність небанківської фінансової групи, що подається відповідальною особою до Національного банку, уключає документи, визначені в підпунктах 1, 3-5 пункту 125 розділу XI цього Положення.

128. Відповідальна особа великої небанківської фінансової групи складає проміжну консолідовану звітність небанківської фінансової групи, що включає:

1) консолідований проміжний скорочений звіт про фінансовий стан (Консолідований баланс);

2) консолідований проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Консолідований звіт про фінансові результати);

3) деталізацію окремих суттєвих статей фінансової звітності;

4) інформацію щодо суттєвих внутрішньогрупових операцій;

5) примітки до консолідованої проміжної скороченої звітності.

Відповідальна особа небанківської фінансової групи подає до Національного банку проміжну консолідовану звітність небанківської фінансової групи не пізніше останнього робочого дня другого місяця, наступного за звітним кварталом.

129. Відповідальна особа небанківської фінансової групи зобов’язана не пізніше 01 червня року, наступного за звітним, оприлюднювати річну консолідовану звітність небанківської фінансової групи разом з аудиторським звітом за результатами аудиту консолідованої фінансової звітності фінансової групи шляхом розміщення на власному вебсайті в мережі Інтернет та подавати їх до Національного банку.

130. Примітки до статей консолідованої звітності повинні містити таку додаткову інформацію:

1) причини не консолідації рахунків учасників небанківської фінансової групи, опис відносин між учасниками небанківської фінансової групи;

2) опис облікової політики та методів, що застосовуються підконтрольними суб’єктами господарювання (за наявності суттєвих відмінностей);

3) метод та особливості консолідації звітності.

Складання консолідованої звітності здійснюється з урахуванням Міжнародних стандартів фінансової звітності та наказу № 73.

131. Достовірність та повнота річної консолідованої звітності про діяльність небанківської фінансової групи мають бути підтверджені аудиторським звітом суб’єкта аудиторської діяльності за результатами аудиту консолідованої фінансової звітності фінансової групи. Інформація про суб’єкта аудиторської діяльності, який надає аудиторські послуги юридичній особі, має бути внесена до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності в порядку, визначеному законодавством України.

Суб’єктом аудиторської діяльності, що здійснює перевірку консолідованої звітності про діяльність небанківської фінансової групи, не може бути особа, пов’язана з учасниками такої небанківської фінансової групи.

132. Форми звітів можуть доповнюватися окремими статтями та примітками, необхідними для відображення інформації щодо небанківської фінансової групи.

133. Консолідована, субконсолідована звітність небанківської фінансової групи подається до Національного банку в електронній та паперовій формах із дотриманням вимог, визначених у розділі II цього Положення.

Інформація про діяльність небанківської фінансової групи, деталізація суттєвих статей фінансової звітності та про внутрішньогрупові операції, складена згідно з додатками 14-16 до цього Положення, подається в електронній формі.

134. Відповідальна особа за письмовим запитом Національного банку зобов’язана подавати фінансову звітність окремих учасників небанківської фінансової групи або іншу інформацію про фінансовий стан учасників такої групи.

135. Відповідальна особа повинна забезпечити щорічне подання відомостей щодо структури власності, структури управління та організаційної структури на рівні групи, уключаючи опис дочірніх компаній та основних афілійованих компаній, що належать до групи, за формами, наведеними в додатках 9 та 10 до цього Положення.