Про затвердження Положення про порядок і строки розгляду власником або уповноваженим ним органом (представником) вимог найманих працівників, профспілки

Відповідно до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та частини 5 пункту 3 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258, із змінами, внесеними Указом Президента України від 11 квітня 2007 року N 291,

1. Затвердити Положення про порядок і строки розгляду власником або уповноваженим ним органом (представником) вимог найманих працівників, профспілки (додається).

2. Керівникам структурних підрозділів Національної служби посередництва і примирення забезпечити дотримання норм Положення про порядок і строки розгляду власником або уповноваженим ним органом (представником) вимог найманих працівників, профспілки в процесі реалізації повноважень Національної служби посередництва і примирення, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258, із змінами, внесеними Указом Президента України від 11 квітня 2007 року N 291.

3. Визнати таким, що втратив чинність наказ Національної служби посередництва і примирення від 21 квітня 2003 року N 156.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Це Положення визначає правові і організаційні засади здійснення відповідно до положень статті 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (далі - Закону) розгляду власником або уповноваженим ним органом (представником) (далі - власником) вимог найманих працівників, профспілки.

1.2. Правовою основою встановлення порядку розгляду власником вимог найманих працівників, профспілки є положення статей 2 - 5, 31 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 11 квітня 2007 року N 291.

1.3. Основні терміни:

найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю;

професійна спілка - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання);

представницький орган - уповноважений найманими працівниками або профспілкою орган (особа), який представляє їх інтереси в процесі розгляду вимог та вирішення колективного трудового спору;

власник або уповноважений ним орган (представник) - юридична або фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю;

вимоги найманих працівників, профспілок - це пропозиції найманих працівників чи профспілки, їх об'єднання або інших уповноважених цими найманими працівниками органів, висунуті у категоричній формі, сформовані, затверджені і документально оформлені відповідно до положень статей 2 - 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" до власника або уповноваженого ним органу (представника) з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю;

соціально-економічне обґрунтування рішення власника або уповноваженого ним органу (представника) - пояснення щодо фінансових, економічних, соціальних показників діяльності підприємства, установи, організації, від яких залежить задоволення висунутих найманими працівниками чи профспілкою вимог, об'єктивних і суб'єктивних причин виникнення розбіжностей та перспективи їх вирішення;

рішення власника або уповноваженого ним органу (представника) - викладена письмово позиція щодо намірів здійснення повного або часткового задоволення чи відмови у задоволенні вимог найманих працівників, профспілки.

2.1. Власник зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників, профспілки у триденний строк з дня їх вручення, одержання поштовим чи іншим видом зв'язку.

2.2. Днем одержання вимог є день їх реєстрації у журналі (книзі) вхідної кореспонденції, яка ведеться відповідним структурним підрозділом чи самим власником на підприємстві, в установі, організації.

2.3. В процесі реєстрації вимог, що надійшли на розгляд власника, на протоколі, в якому вони зазначені, робиться відповідна помітка щодо дати реєстрації та вхідного номера.

2.4. У випадку надходження вимог поштою рекомендованим листом з повідомленням днем одержання вимог рахуватиметься день вручення власнику відповідного конверта (із вкладеними в нього вимогами), про що свідчитиме його особистий підпис або підпис працівника, який відповідає за діловодство, на поштовому повідомленні про вручення. Записи у журналі вхідної документації в такому випадку здійснюються в день фактичного одержання поштового відправлення.

2.5. Якщо після юридичного та економічного аналізу вимог буде встановлено, що їх задоволення виходить за межі компетенції уповноваженого власником органу (представника), він зобов'язаний надіслати їх на розгляд власнику у триденний строк з дня одержання і невідкладно повідомити про це представницький орган найманих працівників, профспілки. Строк розгляду вимог кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.

2.6. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог власником до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від власника або відповідного вищестоящого органу управління про прийняте ним рішення.

2.7. Рішення власника або відповідного вищестоящого органу управління викладається у письмовій формі і надсилається уповноваженому представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом з соціально-економічним обґрунтуванням. Порядок підготовки рішення визначається відповідною інструкцією, затвердженою наказом Національної служби посередництва і примирення.

2.8. Ненадання власником відповіді на вимоги найманих працівників, профспілки в строки, передбачені підпунктом 2.6, 2.7 цього Положення, може бути відповідно до частини першої статті 6 Закону підставою для прийняття уповноваженим представницьким органом найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників, профспілки рішення про виникнення колективного трудового спору.

2.9. Обчислення строків розгляду вимог найманих працівників, профспілки вимог, які визначені Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і цим Порядком, здійснюється відповідно до статті 241-1 Кодексу законів про працю України та глави 18 "Визначення та обчислення строків" розділу V "Строки та терміни. Позовна давність" Цивільного кодексу України.

2.10. Відповідно до статті 5 Закону строки розгляду власником вимог найманих працівників, профспілки визначаються днями.

Їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Останній день строку триває до 24 години.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту.

3.1. Після отримання вимог найманих працівників, профспілки власником здійснюється їх юридичний та економічний аналізи.

3.2. При здійсненні юридичного аналізу вимог найманих працівників, профспілки визначається належність кожної із цих вимог до відповідної групи розбіжностей, зазначених у статті 2 Закону, що дозволить здійснити їх об'єктивну оцінку та прийняти в подальшому обґрунтоване рішення.

3.3. При здійсненні економічного аналізу вимог найманих працівників, профспілки визначаються причини виникнення розбіжностей, що призвели до їх висунення. З цією метою вивчаються, в залежності від змісту вимог, питання, які стосуються:

- стану виконання зобов'язань щодо соціальних гарантій, компенсацій, пільг;

- причин виникнення заборгованості із заробітної плати, регресних виплат, соціального страхування тощо;

- стану фінансування підприємства, установи, організації, в тому числі фінансування гарантій і пільг, передбачених законодавством з бюджетів різних рівнів;

- стану дебіторської і кредиторської заборгованості;

- стану претензійно-позовної роботи на підприємстві;

- використання потенційних можливостей соціального партнерства (укладення колективних договорів, виконання їх умов);

- рівня організації виробництва і праці та технологій, які використовують на підприємстві, в установі, організації;

- впливу на ситуацію, що склалась на підприємстві в установі, організації, змін в законодавстві (прийняття нових нормативних актів, призупинення дії чинних);

- раціонального використання кадрового потенціалу;

- вжитих заходів щодо недопущення виникнення розбіжностей тощо.

3.4. Рішення власника про результати розгляду вимог найманих працівників, профспілки викладається у письмовій формі і готується за результатами відповідного юридичного та економічного аналізу вимог найманих працівників, профспілки та повинне складатись із мотивувальної та резолютивної частин.

3.5. У мотивувальній частині рішення зазначаються результати юридичного та економічного аналізу вимог, причини виникнення розбіжностей, заходи, які раніше вживались власником для їх врегулювання, правова та соціально-економічна оцінка обґрунтування ситуації по кожній вимозі окремо, викладаються пояснення щодо фінансових, економічних, соціальних показників діяльності підприємства, установи, організації, від яких залежить вирішення конфлікту.

3.6. Резолютивна частина має містити висновок щодо повного або часткового задоволення чи відмови у задоволенні вимог найманих працівників, профспілки, заходи, які планується вжити з цією метою із вказанням конкретних строків і виконавців по кожній вимозі окремо.

В резолютивній частині рішення враховуються результати юридичного і економічного аналізу вимог, визначається чітка позиція щодо повного чи часткового задоволення чи відмови у задоволенні висунутих вимог, надаються конкретні пропозиції щодо невідкладних першочергових заходів, спрямованих на врегулювання розбіжностей, до яких можна віднести:

- проведення відповідних переговорів з питань, що стосуються встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, використання з цією метою можливостей соціального партнерства;

- організацію робочої групи по укладенню чи підготовці проекту відповідних змін до вже діючого колективного договору (із вказанням на конкретних осіб щодо її складу, можливих дати і місця проведення її засідання тощо);

- підготовку інформації для доведення її на зборах (конференції) трудового колективу щодо стану виконання взятих на себе зобов'язань згідно із колективним договором та подальших планів і намірів;

- прийняття конкретних рішень (видання наказів, розпоряджень) щодо усунення допущених порушень законодавства про працю;

- інші заходи.

3.7. Рішення власника щодо вимог найманих працівників, профспілки повинне бути аргументованим, містити відповідь на всі питання, поставлені у вимогах, та інформацію щодо задоволення чи часткового задоволення вимог найманих працівників, профспілки чи повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог.

Рішення власника щодо результатів розгляду вимог разом з відповідним соціально-економічним обґрунтуванням реєструється в журналі вихідної кореспонденції та надсилається (передається) уповноваженому найманими працівниками або профспілкою органу (особі) не пізніше наступного дня після його прийняття.

Відповідно до частини другої статті 31 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" особи, які допустили порушення порядку і строків розгляду вимог найманих працівників чи профспілки, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно із законодавством.