Про затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників центрального апарату Міністерства транспорту та звязку України

З метою вдосконалення організації праці, зміцнення трудової та виконавської дисципліни, та відповідно до статті 142 Кодексу законів про працю України, Закону України "Про державну службу",

1. Затвердити Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників центрального апарату Міністерства транспорту та зв'язку України, що додаються.

2. Керівникам структурних підрозділів ознайомити працівників з цими Правилами під розписку.

3. Визнати такими, що втратили чинність, Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату Міністерства транспорту України, затверджені 19 липня 2000 року.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників центрального апарату Мінтрансзв'язку (далі - Правила) розроблені відповідно до статті 43 Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про державну службу", інших нормативно-правових актів.

2. Правила визначають внутрішній трудовий розпорядок працівників центрального апарату Мінтрансзв'язку, режим їх роботи, засади регулювання трудових відносин, умови заохочення працівників за сумлінну працю, відповідальність за порушення трудової дисципліни та запроваджуються з метою вдосконалення організації праці, зміцнення трудової і виконавської дисципліни, забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності та якості роботи працівників.

3. Правила є обов'язковими для всіх працівників центрального апарату Міністерства транспорту та зв'язку України.

4. Правила затверджуються та змінюються наказом Мінтрансзв'язку за погодженням з профспілковим комітетом.

5. Правила доводяться до відома працівників центрального апарату Мінтрансзв'язку під розписку.

6. У Міністерстві транспорту та зв'язку України трудова дисципліна ґрунтується на засадах належного і сумлінного виконання працівниками своїх обов'язків, створення необхідних організаційних та економічних умов для високоефективної роботи, свідомого ставлення до неї, застосування методів переконання та заохочення за сумлінну працю.

1. Призначення на посади та звільнення з посад працівників здійснюються відповідно до Закону України "Про державну службу" та Кодексу законів про працю України.

Прийняття на державну службу на посади третьої-п'ятої категорій, передбачених статтею 25 Закону України "Про державну службу", проводиться на конкурсній основі у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року N 169 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців", крім випадків, передбачених іншими законами України.

Порядок перебування на державній службі працівників патронатної служби на посадах, передбачених штатним розписом Мінтрансзв'язку, регулюється Порядком перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року N 851 "Про затвердження Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій".

Погодження кандидатур на посади керівників структурних підрозділів Міністерства, якщо воно передбачено, здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема:

Порядку погодження з органами державної контрольно-ревізійної служби питання щодо призначення та звільнення з посад керівників контрольно-ревізійних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 28.11.2002 N 242, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2002 за N 989/7277;

Порядку погодження у Міністерстві юстиції України призначення та звільнення з посад керівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2008 N 225/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2008 за N 128/14819;

Порядку розгляду питань щодо погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників кадрових служб центральних та місцевих органів виконавчої влади, затвердженого наказом Головного управління державної служби України від 18.07.2007 N 197, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2007 за N 887/14154.

2. Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, може здійснюватися за рішенням Міністра без конкурсного відбору.

3. Призначення на посади та звільнення з посад працівників Мінтрансзв'язку здійснюється за наказом Мінтрансзв'язку.

Днем початку виконання працівником своїх службових обов'язків є день, дата якого зазначена в наказі Мінтрансзв'язку. Днем звільнення вважається останній день роботи.

4. При прийнятті на роботу кандидат подає до Управління кадрів:

а) трудову книжку, оформлену в установленому порядку;

б) паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

в) заяву про прийняття на роботу або заяву про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади (вказується конкретна посада);

г) заповнену особову картку за формою N П-2ДС з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4 х 6 см;

ґ) документи про освіту, науковий ступінь, вчене звання тощо;

д) військовий квиток (для військовозобов'язаних);

е) документи про пільги;

є) декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік (для державних службовців);

ж) довідку з попереднього місця роботи про використання відпусток (для осіб, які приймаються на роботу в порядку переведення);

з) інші документи, передбачені чинним законодавством України.

5. Забороняється вимагати від особи, яка приймається на роботу, відомості про його партійну і національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

6. Не можуть бути призначеними на посаду в Мінтрансзв'язку особи, які:

а) визнані в установленому порядку недієздатними;

б) мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

в) у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

г) в інших випадках, установлених законами України.

7. При прийнятті на роботу може бути обумовлене випробування з метою перевірки професійного рівня і ділових якостей, відповідності працівника займаній посаді та роботі, що йому доручається виконувати. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.

Термін випробування зазначається в наказі про прийняття на роботу працівника.

Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, то він вважається таким, який витримав випробування. Трудовий договір з ним може бути припинений лише на загальних підставах.

8. У наказі про прийняття на роботу зазначаються назва посади відповідно до штатного розпису, на яку приймається працівник, та умови оплати праці.

З наказом про прийняття працівника на роботу працівник ознайомлюється під розпис.

9. Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця та їм присвоюється ранг державного службовця в межах певної категорії посад. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається в особовій справі. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Особам, призначеним на посади державних службовців з установленням випробування, ранги присвоюються з урахуванням його результатів.

10. При прийнятті на державну службу державний службовець ознайомлюється із Загальними правилами поведінки державного службовця, затвердженими наказом Головного управління державної служби України від 23 жовтня 2000 року N 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року за N 783/5004. Листок-ознайомлення засвідчується його власноручним підписом і зберігається в особовій справі.

11. При прийнятті працівника на роботу чи при переведенні його в установленому порядку на іншу роботу в центральному апараті Мінтрансзв'язку керівник відповідного структурного підрозділу зобов'язаний:

а) ознайомити працівника з його посадовою інструкцією (під розписку), а також з умовами та оплатою його праці;

б) визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

Управління кадрів зобов'язане:

ознайомити працівника із цими Правилами;

Департамент безпеки у галузі зобов'язаний:

провести вступний інструктаж з питань охорони праці, виробничої санітарії та гігієни праці, протипожежної безпеки, про що робиться запис у журналі реєстрації вступного інструктажу з охорони праці та Контрольному листі вступного інструктажу з охорони праці, який долучається до особової справи.

11. Припинення трудових відносин між Мінтрансзв'язку та працівником може мати місце лише на підставах та у порядку, визначених чинним законодавством України.

Працівник центрального апарату Мінтрансзв'язку має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з причин, передбачених частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України, Міністр своїм наказом звільняє працівника у строк, про який просить працівник.

12. Припинення трудових відносин з ініціативи Міністра не допускається без попередньої згоди профспілкового комітету, за виключенням випадків, передбачених чинним законодавством України.

13. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється згідно з положеннями Закону України "Про державну службу", а саме:

а) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4);

б) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16;

в) досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі (стаття 23);

г) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31);

ґ) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12);

д) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17;

е) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей про себе та членів сім'ї, про доходи, передбачених статтею 13.

14. Припинення трудового договору оформляється наказом.

15. Зміна керівників або складу державного органу не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.

16. Керівник структурного підрозділу при звільненні працівника повинен забезпечити передачу цим працівником всіх службових документів та матеріальних цінностей іншій особі, визначеній керівником.

17. При звільненні працівник зобов'язаний повернути перепустку та службове посвідчення.

18. У день звільнення Управління кадрів видає працівнику його трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення. Записи про причини звільнення до трудової книжки вносяться відповідно до наказу Міністра та чинного законодавства з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Також у день звільнення з працівником проводиться повний розрахунок.

19. Днем звільнення вважається останній день роботи.

20. Невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається Міністром та оформлюється наказом.

Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не може перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року N 950.

Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, такий наказ скасовується.

1. Основними обов'язками працівників центрального апарату Мінтрансзв'язку є:

а) додержання Конституції України, Закону України "Про державну службу", положень про структурні підрозділи Міністерства, посадових інструкцій, цих Правил, інших нормативно-правових актів;

б) забезпечення ефективної роботи та належне і сумлінне виконання обов'язків, завдань відповідно до своєї компетенції;

в) сумлінне виконання покладених на них обов'язків відповідно до посадових інструкцій, своєчасне і точне виконання рішень державних органів вищого рівня, наказів, доручень керівництва Міністерства та керівників відповідних структурних підрозділів у межах визначених повноважень;

г) ініціатива і творчість у роботі;

ґ) недопущення дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам людей, держави, негативно вплинути на репутацію працівника Мінтрансзв'язку;

д) збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно з чинним законодавством не підлягає розголошенню;

е) недопущення дій, що суперечать національним інтересам України, ускладнюють діяльність Мінтрансзв'язку або можуть бути розцінені як використання свого службового становища в корисливих цілях, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;

є) шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників Мінтрансзв'язку, дотримання високої культури спілкування;

ж) недопущення всупереч інтересам справи упередженості або прихильності до будь-яких організацій, органів, об'єднань громадян або конкретних осіб;

з) недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;

и) постійне вдосконалення організаційної роботи і підвищення професійної кваліфікації;

і) підвищення ефективності своєї праці, а також внесення пропозицій щодо вдосконалення робочого процесу та організаційної структури підрозділу;

ї) дотримання вимог охорони праці, виробничої санітарії та гігієни праці, протипожежної безпеки, правил особистої безпеки та безпеки оточуючих при виконанні будь-яких робіт, під час перебування в адміністративній будівлі Мінтрансзв'язку, використанні комп'ютерної мережі та засобів зв'язку;

й) утримання свого робочого місця та обладнання в порядку, чистоті і справному стані, а також забезпечення встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей і документів;

к) збереження державної власності, ефективне використання обладнання, економне витрачання матеріалів, електроенергії та інших матеріальних ресурсів (цінностей), додержання чистоти в приміщеннях адміністративного будинку;

л) своєчасне подання до Управління кадрів відомостей про зміни, що відбулися у працівника (зміни прізвища, складу сім'ї, зняття з військового обліку, підвищення кваліфікації тощо), заяв та службових записок для підготовки проектів наказів з особового складу.

2. Повноваження працівників визначаються положеннями про відповідні структурні підрозділи та посадовими інструкціями.

3. Державні службовці Мінтрансзв'язку підлягають атестації та щорічному оцінюванню виконання покладених на них завдань та обов'язків у порядку, визначеному Положенням про проведення атестації державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року N 1922.

4. Працівники центрального апарату Мінтрансзв'язку мають право:

а) користуватися правами та свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України;

б) на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, працівників Мінтрансзв'язку та інших осіб;

в) на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості виконання своїх обов'язків, досвіду та стажу роботи;

г) на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх обов'язків, участь у конкурсах на заміщення вакантних посад більш високої категорії;

ґ) вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку працівника, звинувачень або підозри;

д) на здорові, безпечні та належні для високоефективної роботи умови праці;

е) на соціальний та правовий захист;

є) захищати свої законні права та інтереси, при потребі в судовому порядку.

5. Конкретні обов'язки та права працівників центрального апарату Мінтрансзв'язку визначаються у посадових інструкціях, положеннях про структурні підрозділи, оригінали яких зберігаються в Управлінні кадрів.

Керівництво Мінтрансзв'язку зобов'язане:

а) неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства України про працю;

б) створювати для працівників Мінтрансзв'язку умови, необхідні для ефективного виконання функціональних обов'язків, підвищення продуктивності праці;

в) забезпечувати матеріальне стимулювання і заохочення державних службовців за результатами їх особистої роботи, раціональне витрачання фонду оплати праці та фонду матеріального заохочення, виплачувати заробітну плату в установлені терміни з наданням розрахункових листів відповідно до статті 110 КЗпП України;

г) забезпечувати здійснення заходів, спрямованих на зміцнення трудової і виконавської дисципліни, дотримання встановленого режиму праці та відпочинку;

ґ) забезпечувати вимоги охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки;

д) сприяти організації оздоровлення та відпочинку працівників центрального апарату Мінтрансзв'язку;

е) застосовувати необхідні заходи з профілактики виробничого травматизму та захворювань, створювати необхідні соціально-побутові умови;

є) у випадках, передбачених чинним законодавством України, своєчасно надавати пільги і компенсації з урахуванням умов праці, забезпечувати засобами індивідуального захисту;

ж) сприяти та забезпечувати систематичне підвищення рівня кваліфікації, економічних і правових знань працівників, у тому числі за рахунок бюджетних коштів;

з) у випадках, передбачених законодавством, керівництво Міністерства здійснює свої повноваження разом або за погодженням з профспілковим комітетом.

1. Робочий час - це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої службові обов'язки.

2. Для працівників центрального апарату Мінтрансзв'язку встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою і неділею. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України).

У випадках, передбачених статтею 56 КЗпП України, окремим працівникам на їх прохання може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому ними часу.

3. Початок і закінчення роботи працівників центрального апарату Мінтрансзв'язку та перерва для відпочинку і харчування встановлюються в такі часи:

4. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого дня зменшується на одну годину. Ця норма поширюється на випадки перенесення в установленому порядку передсвяткового дня на інший день тижня з метою об'єднання днів відпочинку.

5. Керівництво Мінтрансзв'язку за погодженням з профспілковим комітетом Мінтрансу окремим працівникам може встановлювати гнучкий графік роботи на умовах та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

6. Для виконання невідкладної та непередбаченої роботи державні службовці залучаються до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, за наказом Мінтрансзв'язку. Робота в ці дні компенсується відповідно до статті 72 Кодексу законів про працю України.

7. Відповідно до статті 35 Закону України "Про державну службу" державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі, передбаченому чинним законодавством. Працівникам центрального апарату Мінтрансзв'язку, які мають стаж державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю:

Державним службовцям надаються також інші види відпусток, відповідно до Закону України "Про відпустки".

8. За наказом Мінтрансзв'язку державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки в порядку, встановленому чинним законодавством. Невикористана частина відпустки надається працівнику в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році.

9. Черговість надання працівникам щорічної основної і додаткової оплачуваної відпусток установлюється графіком відпусток, який затверджується Міністром і погоджується з профспілковим комітетом Мінтрансу. Графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 5 січня поточного року і доводиться до відома всіх працівників.

1. За сумлінну працю, зразкове виконання трудових обов'язків, а також до державних, професійних свят та ювілейних дат до працівників центрального апарату Мінтрансзв'язку застосовуються такі форми матеріального і морального заохочення:

а) грошова винагорода (надбавки, доплата, преміювання);

б) оголошення подяки Міністра транспорту та зв'язку України;

в) нагородження нагрудним знаком "Почесний працівник транспорту України".

2. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю, відповідно до Закону України "Про державну службу" може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад. За сумлінну працю при виході на пенсію працівникові може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

3. Заохочення оформлюється наказом Мінтрансзв'язку, про що робиться запис у трудовій книжці працівника, відповідно до статті 144 Кодексу законів про працю України.

При заохоченні працівника забезпечується поєднання морального і матеріального стимулювання його праці.

4. За особливі трудові заслуги працівники центрального апарату Мінтрансзв'язку можуть бути представленими до державних нагород та присвоєння почесних звань.

1. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових або службових обов'язків, порушення державним службовцем обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, перевищення ним своїх повноважень, а також скоєння вчинку, який порочить його як державного службовця або дискредитує Міністерство транспорту та зв'язку України, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного стягнення:

а) догана;

б) звільнення з роботи.

2. До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

а) попередження про неповну службову відповідність;

б) затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

3. Одним із заходів дисциплінарного впливу до працівників за порушення трудової дисципліни є повне або часткове позбавлення премії.

4. Перед застосуванням дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни в обов'язковому порядку вимагається письмове пояснення. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт. Відмова працівника дати пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.

5. Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи через тимчасову непрацездатність або перебування його у відпустці.

6. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

7. За кожне порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення або захід дисциплінарного впливу.

8. При виборі виду стягнення враховується ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

9. Стягнення оформляється наказом, в якому зазначаються мотиви його застосування. Про стягнення повідомляється працівникові, на якого воно накладене, під розписку. Наказ в необхідних випадках доводиться до відома інших працівників центрального апарату Міністерства.

10. Якщо протягом року з дня застосування дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

11. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж виявив себе сумлінним працівником, стягнення може бути зняте до закінчення року, за клопотанням безпосереднього керівника.

12. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

13. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Трудові спори, що виникають між працівником і керівництвом Мінтрансзв'язку розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пропускний режим входу до адміністративного будинку Мінтрансзв'язку регулюється Інструкцією щодо порядку організації забезпечення, виконання та підтримування пропускного та внутрішньооб'єктового режиму в адміністративному будинку Міністерства транспорту та зв'язку України, затвердженою наказом Мінтрансзв'язку від 02.04.2009 N 357.