Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу

10) прозорості механізмів розподілу коштів та каналів перерахування коштів бенефіціарам;

11) цільовому використанню коштів;

12) частці готівки в надходженнях/видатках організації (її раціональній обґрунтованості);

13) відповідності обсягу інформації про діяльність організації у відкритих джерелах обсягам діяльності такої організації тощо.

1. Установа під час належної перевірки має здійснювати додатково стосовно PEP заходи, визначені частиною чотирнадцятою статті 11 Закону про ПВК/ФТ.

2. Установа повинна розробити внутрішні процедури з метою виявлення факту належності потенційного клієнта і клієнта, з яким підтримуються ділові відносини, до категорії PEP.

3. Установа, використовуючи ризик-орієнтований підхід, розробляє внутрішні процедури щодо особливостей роботи з PEPs, зокрема:

1) стосовно виявлення факту належності клієнта до категорії PEP, а також вигодоодержувача (вигодонабувача) за його договором страхування життя або КБВ такого вигодоодержувача (вигодонабувача) до політично значущої особи (фізичної особи, яка є національним, іноземним публічним діячем та діячем, який виконує публічні функції в міжнародних організаціях):

види інформаційних джерел, які використовуються установою для встановлення належності клієнтів до категорії PEPs, а також вигодоодержувача (вигодонабувача) за його договором страхування життя або КБВ такого вигодоодержувача (вигодонабувача) до політично значущої особи;

кількість інформаційних джерел (їх комбінації), які використовуються установою для відповідних категорій клієнтів;

порядок перевірки установою отриманої інформації;

порядок виявлення PEPs у наявній клієнтській базі, уключаючи строки і періодичність проведення скринінгових процедур, уключаючи аналіз баз даних установи за допомогою автоматизованих програмних модулів (за наявності), та документування їхніх результатів;

2) стосовно вжиття заходів до клієнтів, які належать до категорії PEPs або вигодоодержувачі (вигодонабувачі) за договорами страхування життя яких або КБВ вигодоодержувачів (вигодонабувачів) за договорами страхування життя яких є політично значущими особами:

порядок одержання дозволу керівника установи щодо клієнтів, які належать до категорії PEPs (які керівники установи мають право на надання такого дозволу та в яких випадках, процедура ескалації), для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 Закону про ПВК/ФТ (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов'язані між собою);

порядок інформування керівника установи до здійснення страхової виплати за договором страхування життя, якщо вигодоодержувач (вигодонабувач) або його КБВ є політично значущою особою (які працівники установи інформують та в яких випадках, процедура ескалації);

порядок встановлення джерел статків (багатства) та джерел коштів, пов'язаних із фінансовими операціями, та умов, за яких вони є достатніми;

порядок здійснення поглибленого моніторингу ділових відносин із PEPs або з клієнтами, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) або їх КБВ за договорами страхування яких є політично значущими особами.

4. Установа всі розроблені процедури належним чином документує у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ.

5. Якщо політично значуща особа перестала виконувати визначні публічні функції, то установа зобов'язана не менше ніж протягом 12 місяців продовжувати враховувати її триваючі ризики та вживати заходів, визначених у пунктах 2-4 частини чотирнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, до осіб, які (КБВ яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами, поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні.

Водночас установа повинна враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема:

1) рівень впливу, що особа може ще мати;

2) обсяг повноважень, якими вона була наділена;

3) зв'язок між минулими та чинними повноваженнями.

5-1. Установа не вживає (припиняє вживати) заходів, визначених у пунктах 2-4 частини чотирнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, стосовно політично значущої особи, членів її сім’ї та пов’язаних з нею осіб у разі дотримання умов, визначених в абзацах п’ятнадцятому, шістнадцятому частини чотирнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ.

Установа для прийняття рішення щодо припинення вжиття заходів, визначених у пунктах 2-4 частини чотирнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, щодо політично значущої особи, членів її сім’ї та осіб, пов’язаних з нею, здійснює аналіз фінансових операцій політично значущої особи, членів її сім’ї та осіб, пов’язаних з нею, з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій у порядку, визначеному у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ.

Зазначений порядок принаймні має містити:

1) строки проведення аналізу фінансових операцій;

2) порядок оцінки ризику фінансових операцій, що проводилися політично значущою особою, членами її сім’ї та особами, пов’язаними з нею;

3) порядок виявлення ознак, що ділові відносини з політично значущою особою містять ризики, властиві політично значущим особам;

4) порядок виявлення ознак, що ділові відносини з членами сім’ї політично значущої особи та особами, пов’язаними з нею, становлять ризики.

Установа за результатами такого аналізу документує прийняте рішення та доводить його до відома керівника установи або уповноваженої ним особи.

Установа під час обслуговування політично значущої особи, членів її сім’ї та осіб, пов’язаних з нею, щодо яких установа припинила вживати заходів, визначених у пунктах 2-4 частини чотирнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, продовжує здійснювати НПК у порядку, визначеному Законом про ПВК/ФТ, цим Положенням та внутрішніми документами установи з питань ПВК/ФТ.

6. Установа з метою визначення належності клієнта до категорії PEP зобов'язана використовувати не лише інформацію, надану клієнтом, а й інші джерела інформації, якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) з клієнтом є вищим, ніж низький. Такими джерелами, наприклад, можуть бути:

1) бази даних сервіс-провайдерів, що надають безоплатно або платно інформаційні послуги;

2) публічні джерела даних у мережі Інтернет, уключаючи офіційні інтернет-представництва органів державної влади;

3) офіційні інтернет-представництва систем декларування доходів публічними особами, уключаючи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проте установа повинна враховувати: якщо інформації про відповідну особу немає в окремій базі даних, це не є підтвердженням того, що особа не належить до категорії PEP.

6-1. Установа за потреби надсилає запит національному публічному діячу про виконання (припинення виконання) національним публічним діячем визначних публічних функцій.

Такий запит установа надає у формі та порядку, визначених у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ.

Установа забезпечує перевірку інформації про виконання (припинення виконання) національним публічним діячем визначних публічних функцій, отриману від такої особи на запит установи, у порядку, визначеному у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ.

7. Установа під час проведення процедур з актуалізації наявних даних про клієнтів також здійснює актуалізацію статусу належності клієнта до категорії PEP. Додатково установа періодично на основі ризик-орієнтованого підходу аналізує наявну клієнтську базу щодо належності до категорії PEP, але не рідше ніж:

1) один раз на півроку - якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) з клієнтом є високим;

2) один раз на рік - якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) з клієнтом є середнім;

3) один раз на три роки - для інших випадків.

8. Порядок одержання дозволу керівника установи для встановлення (продовження) ділових відносин / проведення разової фінансової операції на значну суму має містити:

1) делегування відповідним посадовим особам із переліку керівників установи права надавати такий дозвіл у прямо визначених випадках залежно від розміру, структури та специфіки діяльності установи.

Установа під час розроблення цієї процедури має враховувати, що метою такого дозволу є отримання виваженого рішення керівника щодо можливості управляти ризиками, притаманними клієнту, який має всебічне розуміння потенційних та наявних ризиків ВК/ФТ та ризик-профілю конкретного клієнта, а також вимог внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ. Система делегування повинна будуватися за принципом: чим вищий ризик ділових відносин / разової фінансової операції на значну суму - тим вищий за посадою керівник установи має надавати дозвіл;

2) перелік інформації щодо клієнта та ризику ділових відносин із ним / разової фінансової операції на значну суму, що має містити документ, який надається керівнику для отримання дозволу, достатньої для всебічного розуміння керівником притаманних ризиків та подальшого прийняття ним виваженого рішення;

3) порядок підготовки такого документа (який підрозділ готує і які працівники установи уповноважені погоджувати такий документ / надавати свою альтернативну точку зору за наявності);

4) порядок документування установою цієї процедури.

9. Установа під час встановлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями PEPs, використовує ризик-орієнтований підхід із метою визначення необхідної деталізації та глибини здійснення аналізу, кількості джерел інформації, що використовуватимуться для отримання та/або перевірки отриманої інформації.

10. Працівники установи, установлюючи джерела статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями PEPs, повинні зосереджуватися на наявності/відсутності логічних пояснень їх накопичення з точки зору законності.

11. Установа має приділяти значну увагу навчанню свого персоналу, щоб запобігати випадкам виникнення в працівників установи хибного припущення, що сам по собі статус PEP є раціональним та логічним поясненням наявності значних статків (багатства) у такої особи через наявність у неї доступу до значних коштів (активів) у зв'язку з виконанням публічних функцій.

12. Під "розміром/величиною сукупних активів (статків) особи та історії їх накопичення" не розуміється встановлення установою повного їх переліку, точної їх вартості і дат настання певних подій. Завдяки отриманому розумінню про розмір/величину сукупних активів (статків) особи та історію їх накопичення установа має здійснити належним чином оцінку ризику ділових відносин / проведення разової фінансової операції на значну суму з PEP, ураховуючи притаманні такій особі ризики, та сформувати свої очікування щодо потенційного обсягу фінансових операцій, які можуть раціонально пояснюватися та відповідатимуть ризик-профілю PEP, уключаючи наявну в установі інформацію.

13. Установа, аналізуючи історію накопичення статків (багатства), має сформувати загальне розуміння про їх походження, наприклад, завдяки спадкуванню, найманій праці, веденню бізнесу, інвестуванню.

14. Установа для встановлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями, може використовувати офіційні документи, публічну інформацію, інформацію, отриману від клієнта, інформацію, що є в наявності в установи у зв'язку з обслуговуванням його фінансових операцій у минулому, та з інших джерел.

15. Установа у разі високого рівня ризику ділових відносин з PEP / разової фінансової операції на значну суму повинна вжити заходів щодо перевірки отриманої від клієнта інформації. Установа може здійснювати перевірку інформації лише щодо окремих джерел статків (багатства), надаючи перевагу джерелам статків (багатства) з найбільшою питомою вагою.

16. Установа може не вживати заходів з встановлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями PEP, у разі одночасного виконання таких умов:

1) рівень ризику ділових відносин з клієнтом / разової фінансової операції на значну суму є низьким;

2) в установи немає підозри щодо ВК/ФТ;

3) обсяг фінансових операцій, які здійснює PEP через установу, не перевищує 400 тисяч гривень (еквівалент) за місяць.

16-1. Установа повинна забезпечити належне застосування ризикорієнтованого підходу до встановлення ділових відносин/під час обслуговування клієнтів, які є РЕРs, з метою присвоєння їм обґрунтованого рівня ризику, унеможливлення безпідставної відмови таким клієнтам у проведенні фінансових операцій та/або встановленні (продовженні) ділових відносин.

Установа несе відповідальність за неналежне застосування до клієнтів, які є РЕРs, ризик-орієнтованого підходу, включаючи встановлення їм необґрунтованого рівня ризику та/або вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику.

17. Установа, використовуючи ризик-орієнтований підхід, на постійній основі здійснює поглиблений моніторинг ділових відносин із PEPs, уключаючи фінансові операції, що проводяться в процесі таких ділових відносин. Під час побудови своїх внутрішніх процедур установа має враховувати, що метою такого поглибленого моніторингу є оперативне виявлення установою:

1) фінансових операцій, що містять індикатори підозрілості фінансових операцій;

2) фінансових операцій, що не відповідають ризик-профілю клієнта, та/або очікуванням установи щодо обсягу фінансових операцій, що можуть раціонально пояснюватися з огляду на наявну в установі інформацію щодо клієнта;

3) нових істотних обставин та подій щодо PEP, які можуть значно вплинути на рівень ризику ділових відносин із ним.

18. Установа в разі відмови клієнту, який є РЕР, від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції у випадках, визначених статтею 15 Закону про ПВК/ФТ, зобов’язана протягом п’яти робочих днів із дня відмови надати такому клієнту пояснення з обґрунтуванням причини відмови в письмовій (електронній) формі. Таке пояснення надається клієнту за власноручним підписом / з накладанням КЕП керівника установи.

Установа визначає порядок відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції клієнту, який є РЕР, та надання пояснення у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ.

Установа у випадках відмови клієнту, який є РЕР, від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції складає висновок з обґрунтуванням, який підписується керівником установи з обов’язковим погодженням з відповідальним працівником установи.

1. Установа має право доручати агентам на підставі договору здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнтів (представників клієнтів).

2. Такими агентами можуть бути:

1) юридичні особи (резиденти і нерезиденти);

2) ФОП;

3) фізичні особи - резиденти.

3. Агенти здійснюють ідентифікацію та верифікацію клієнтів (представників клієнтів) установи в порядку, визначеному внутрішніми документами установи з питань ПВК/ФТ, з урахуванням вимог та обмежень, установлених Законом про ПВК/ФТ та Положенням про здійснення установами фінансового моніторингу.

4. Установа несе відповідальність за здійснення ідентифікації та верифікації своїх клієнтів (представників клієнтів) відповідно до вимог законодавства України у сфері ПВК/ФТ, незважаючи на використання/невикористання нею агентів для здійснення ідентифікації та верифікації.

5. Установа, використовуючи агента, зобов'язана отримати необхідну інформацію від нього до встановлення ділових відносин (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.

6. Установа приймає рішення щодо встановлення ділових відносин (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом, укладення відповідних договорів, а також щодо відмови від встановлення ділових відносин / проведення фінансових операцій.

7. Установа до прийняття рішення щодо співробітництва з відповідним агентом повинна здійснити попередній аналіз його надійності в порядку, визначеному внутрішніми документами установи з питань ПВК/ФТ. Метою такого аналізу є виявлення та оцінка установою ризиків, пов'язаних із майбутнім співробітництвом, а саме можливістю установи виконувати законодавство України у сфері ПВК/ФТ, використовуючи такого агента.

8. Установа під час здійснення аналізу надійності агента зокрема має з'ясувати таке:

1) наявність/відсутність агента або керівника агента - юридичної особи в переліку терористів, санкційному переліку РНБОУ;

2) наявність/відсутність судимості у фізичної особи - агента (уключаючи ФОП) або керівника агента - юридичної особи, яка не погашена та не знята в установленому законодавством порядку, за злочини, передбачені в розділах VI, VII, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України;

3) наявність/відсутність обмежень/заборон щодо права займатися агенту певною діяльністю згідно з вироком суду, що триває, до погашення або зняття судимості;

4) чи перебуває агент (юридична особа або ФОП) у стадії ліквідації (припинення діяльності) та/або чи було порушено проти нього справу про банкрутство;

5) чи була/був відповідна фізична особа - агент (уключаючи ФОП) / керівник агента - юридичної особи звільнена/звільнений за статтями 40 ( пункти 7, 8 частини першої цієї статті), 41 (крім пунктів 4, 5 частини першої цієї статті) Кодексу законів про працю України (протягом останніх п'яти років);

6) чи була особа принаймні протягом останніх семи років об'єктом застосування заходів впливу за порушення вимог законодавства України у сфері ПВК/ФТ з боку органу, що здійснює нагляд за її діяльністю у сфері ПВК/ФТ, та/або об'єктом розслідування з питань ВК/ФТ;

7) наявність/відсутність іншої негативної інформації у відкритих джерелах щодо такого агента.

Установа для здійснення аналізу отримує відповідну інформацію з офіційних джерел, відкритих джерел, а також документів/інформації, наданих агентом.

9. Установа за результатами здійсненого аналізу складає обґрунтований висновок щодо можливості співробітництва з відповідним агентом, ураховуючи виявлені ризики та їх прийнятність/неприйнятність для установи, що підписується відповідальним працівником установи. Дозвіл на співробітництво з агентом надає виконавчий орган (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівник установи шляхом накладення відповідної резолюції на висновок або спеціально створений окремий комітет або комітет, що вже діє в установі, шляхом прийняття відповідного рішення.

10. Установа у разі прийняття рішення щодо можливості співробітництва з відповідним агентом укладає з цим агентом письмовий договір, який має містити зокрема такі положення:

1) обов'язок агента передати установі всю інформацію/документи (уключаючи їхні копії), що стосуються ідентифікації та верифікації клієнтів (представників клієнтів), здійснення ідентифікації та верифікації яких забезпечив такий агент;

2) порядок і строки надання агентом установі відповідної інформації та документів;

3) обов'язок агента забезпечити захист інформації з обмеженим доступом, у тому числі персональних даних клієнтів, та відповідальність агента за їх розголошення згідно із законодавством України;

4) обов'язок агента забезпечити технічну спроможність здійснення ним ідентифікації та верифікації на належному рівні (зокрема наявність комп'ютерної техніки, відповідного програмного забезпечення, комунікаційних засобів, захищеність електронних систем);

5) права сторін щодо відмови від співробітництва, у тому числі випадки, в яких установа має право розірвати договір в односторонньому порядку (зокрема у разі встановлення установою фактів подання агентом недостовірної або неповної інформації під час здійснення ним аналізу надійності агента).

11. Установа постійно забезпечує проведення навчальних заходів для агентів (їхніх працівників) з метою підтримання належного рівня їхніх знань щодо вимог до процедури ідентифікації та верифікації клієнтів (представників клієнтів) установи відповідно до внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ. Установа забезпечує документування факту проведення навчальних заходів, їхнього змісту і переліку агентів (їхніх працівників), які пройшли відповідне навчання.

12. Установа зобов'язана ознайомити агентів (їхніх працівників) із вимогами внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ, що стосуються здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів (представників клієнтів) установи, у такому порядку:

1) до початку виконання агентом (його працівниками) своїх обов'язків;

2) не пізніше п'яти робочих днів із дати затвердження, унесення змін до внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ, що стосуються процедур здійснення ідентифікації та верифікації.

13. Установа забезпечує здійснення контролю за дотриманням агентами вимог внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ щодо здійснення ідентифікації та верифікації, зокрема шляхом проведення періодичних перевірок.

14. Установа розробляє порядок та процедуру припинення співробітництва з агентами в разі виявлення фактів / виникнення подій, що підвищують ризики установи у сфері ПВК/ФТ, зокрема в разі виявлення установою фактів порушень агентом умов договору / неналежного виконання агентом (його працівниками) обов'язків щодо здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів (представників клієнтів) установи.

15. Відповідальний працівник установи забезпечує ведення актуального переліку агентів, з якими установа співпрацює.

16. Установа забезпечує розміщення на офіційній Інтернет-сторінці установи актуального переліку агентів, з якими вона співпрацює.

1. Установа під час здійснення НПК має право використовувати інструмент покладання.

2. Установа завжди несе відповідальність за здійснення НПК відповідно до вимог законодавства України у сфері ПВК/ФТ, незважаючи на використання/невикористання нею інструменту покладання під час здійснення НПК.

3. Установа, використовуючи інструмент покладання, має право отримувати і використовувати інформацію про:

1) ідентифікацію, верифікацію клієнтів;

2) встановлення КБВ клієнтів та вжиття заходів щодо верифікації їх особи;

3) мету та характер майбутніх ділових відносин з клієнтом.

4. Установа під час здійснення НПК може використовувати інструмент покладання в разі дотримання таких умов:

1) третьою особою, що надає відповідну інформацію про НПК установі, є особа, яка:

є СПФМ відповідно до вимог Закону про ПВК/ФТ або зобов'язаним суб'єктом відповідно до законодавства країни реєстрації та вживає подібні за змістом заходи у сфері ПВК/ФТ, за винятком осіб, зареєстрованих та/або ліцензованих у державі, яка віднесена до переліку держав, що не виконують рекомендації FATF, або є банком-оболонкою чи компанією-оболонкою;

підтримує ділові відносини з клієнтом, інформацію щодо якого надає установі, та здійснює заходи НПК щодо такого клієнта, діючи від власного імені (не використовує сама інструмент покладання в таких випадках);

визначена установою надійною особою для співробітництва та використання інструменту покладання;

2) установа має укладений із третьою стороною договір, відповідно до якого третя сторона зобов'язана:

надавати у визначені установою строки відповідну інформацію щодо НПК;

надавати відповідну інформацію щодо НПК установі, лише якщо НПК була здійснена третьою стороною без використання інструменту покладання (заборона щодо ланцюга покладання);

надавати на запит установи (за потреби) у визначені установою строки копії відповідних підтвердних документів щодо вжитих заходів НПК;

зберігати інформацію та документи щодо НПК принаймні протягом строку, визначеного в пункті 18 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ.

5. Установа, використовуючи інструмент покладання, зобов'язана отримати необхідну інформацію від третьої сторони до встановлення ділових відносин (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.

6. З метою встановлення факту того, що третя сторона є іноземним зобов'язаним суб'єктом та вживає подібні за змістом заходи у сфері ПВК/ФТ, установа використовує інформацію з відкритих джерел, зокрема:

1) законодавчі вимоги держави реєстрації такої особи;

2) результати оцінювання держав (юрисдикцій) FATF або відповідними регіональними організаціями за типом FATF;

3) внутрішні документи такої особи, що стосуються порядку здійснення НПК та збереження інформації.

7. До прийняття рішення щодо співробітництва з відповідною третьою особою та використання інструменту покладання на її результати НПК установа має здійснити попередній аналіз надійності такої особи в порядку, визначеному внутрішніми документами установи з питань ПВК/ФТ. Метою такого аналізу є виявлення та оцінка установою ризиків, пов'язаних із майбутнім співробітництвом, а саме можливістю установи виконувати законодавство України у сфері ПВК/ФТ, використовуючи результати НПК третьої особи.

Установа під час здійснення аналізу має з'ясувати, чи була особа об'єктом застосування заходів впливу за порушення вимог щодо НПК та/або порядку зберігання інформації з боку органу, що здійснює нагляд за її діяльністю у сфері ПВК/ФТ, та чи була установа об'єктом розслідування з питань ВК/ФТ.

Установа за результатами здійсненого аналізу складає обґрунтований висновок щодо можливості співробітництва з відповідною третьою особою, ураховуючи виявлені ризики та їх прийнятність/неприйнятність для установи, що підписується відповідальним працівником установи. Дозвіл на співробітництво з третьою особою надає виконавчий орган (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівник установи шляхом накладення відповідної резолюції на висновок або спеціально створений окремий комітет або комітет, що вже діє в установі, шляхом прийняття відповідного рішення.

8. Установа документує факт отримання відповідної інформації від третьої особи та зберігає отримані дані, а також підтвердні документи/файли, в яких була отримана інформація, протягом строків, визначених Законом про ПВК/ФТ.

9. В анкеті клієнта має бути зазначено про факт покладання на результати НПК третьої особи із зазначенням дати отримання відповідної інформації та найменування третьої особи, що надала відповідну інформацію.

10. Якщо на запит установи третя сторона не надала копій відповідних підтвердних документів щодо вжитих заходів НПК або неодноразово порушила строки надання такої інформації без поважних на те причин, то установа повинна припинити співробітництво із цією особою та не використовувати надалі отриману від такої особи інформацію під час здійснення НПК.

11. Відповідальний працівник установи забезпечує ведення актуального переліку третіх осіб, з якими установа співпрацює стосовно використання інструменту покладання.

12. Якщо третя особа й установа належать до тієї самої групи, визначені в підпункті 1 пункту 4 додатка 10 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу (далі - Положення) умови вважаються дотриманими (підпункт 2 пункту 4, а також пункти 6 та 7 додатка 10 до Положення - необов'язковими до виконання), якщо:

1) учасники групи дотримуються єдиних групових правил із питань ПВК/ФТ, зокрема вимоги щодо здійснення НПК і зберігання інформації та документів, і такі правила відповідають рекомендаціям Групи FATF;

2) дотримання учасниками групи єдиних групових правил із питань ПВК/ФТ є об'єктом консолідованого нагляду відповідного наглядового/виконавчого органу у сфері ПВК/ФТ.

13. Установа може використовувати інструмент покладання для отримання інформації через Систему BankID НБУ. У такому разі установа може не виконувати вимоги, визначені в пунктах 4, 6 та 7 додатка 10 до Положення, а в анкеті клієнта установа може зазначити назву "Система BankID НБУ" замість найменування банку-ідентифікатора.

1. Установа зобов'язана відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту в обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

2. Установа має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

3. У випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ, установа зобов'язана протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити СУО про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір установити ділові відносини та/або провести фінансові операції, або з якими розірвано ділові відносини на підставі статті 15 Закону про ПВК/ФТ, а також про фінансові операції, у проведенні яких було відмовлено.

4. Установі забороняється (за винятком випадків, передбачених резолюціями Ради Безпеки ООН) установлювати ділові відносини та проводити фінансові операції, надавати фінансові та інші пов'язані послуги у випадках, передбачених частиною четвертою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

5. У випадках, передбачених частиною четвертою статті 15 Закону про ПВК/ФТ, установа зобов'язана негайно повідомити СУО про спроби встановлення ділових відносин та проведення фінансових операцій, отримання фінансових та інших пов'язаних послуг прямо або опосередковано особами, визначеними в частині четвертій статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

6. Установа має визначити у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ порядок відмови в передбачених Законом про ПВК/ФТ випадках від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) або проведення фінансової операції, що також має містити:

1) перелік уповноважених працівників установи / колегіальних органів установи, які мають право приймати рішення щодо відмови в установлених Законом про ПВК/ФТ випадках;

2) процедуру розгляду та прийняття уповноваженими працівниками установи відповідних рішень, а також їх документування;

3) складання висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин з клієнтом (із посиланням на конкретні абзаци, пункти і частини статті 15 Закону про ПВК/ФТ) у кожному випадку;

4) порядок інформування відповідального працівника установи або працівника, уповноваженого відповідальним працівником установи, щодо прийняття рішення щодо відмови;

5) порядок інформування клієнта про відмову в установленні (підтриманні) із ним ділових відносин з обов'язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених статтею 15 Закону про ПВК/ФТ (із посиланням на конкретні абзаци, пункти і частини цієї статті);

6) порядок інформування клієнта про відмову в проведенні фінансової операції з обов'язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених у статті 15 Закону про ПВК/ФТ (із посиланням на конкретні абзаци, пункти і частини цієї статті), та засвідченням підписом уповноваженого працівника установи, який прийняв рішення про відмову у проведенні відповідної фінансової операції, документа на переказ коштів, поданого до установи в паперовому вигляді.

1. Установа відповідно до частини першої статті 23 Закону про ПВК/ФТ:

1) має право зупинити здійснення фінансової операції, якщо вона є підозрілою;

2) зобов'язана зупинити фінансові операції в разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.

Зупинення таких фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.

2. Відповідальний працівник установи видає внутрішнє розпорядження в разі прийняття рішення про:

1) зупинення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 23 Закону про ПВК/ФТ, - у день зупинення фінансової операції;

2) поновлення проведення фінансової операції у випадку, установленому абзацом другим частини десятої статті 23 Закону про ПВК/ФТ, - у день поновлення установою проведення відповідної фінансової операції.

3. У день видання відповідного розпорядження відповідальний працівник установи обов'язково повідомляє про такий факт голову виконавчого органу (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівника установи. Якщо рішення/доручення СУО надійшло до установи після закінчення робочого дня, то днем надходження відповідного рішення/доручення СУО до установи є наступний робочий день установи.

4. Внутрішні розпорядження відповідального працівника установи мають містити:

1) найменування клієнта;

2) найменування, номер і дату первинного документа;

3) суму фінансової операції;

4) підстави зупинення фінансової операції, визначені Законом про ПВК/ФТ;

5) строк зупинення фінансової операції;

6) дату і час видачі розпорядження;

7) підпис відповідального працівника установи.

Такі внутрішні розпорядження можуть оформлятися на паперових носіях або в електронному вигляді.

У разі оформлення розпоряджень в електронному вигляді підпис відповідального працівника установи не вимагається, а датою і часом видачі розпорядження є дата і час його створення у відповідному автоматизованому програмному модулі або дата і час направлення такого розпорядження за допомогою інформаційних систем установи.

5. Внутрішні розпорядження відповідального працівника установи мають зберігатися в окремій справі не менше п'яти років у порядку, передбаченому для зберігання документів з обмеженим доступом.

6. Установа зобов'язана повідомити СУО про зупинення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 23 Закону про ПВК/ФТ, шляхом негайного інформування того самого робочого дня, коли фінансова операція була зупинена.

7. Установа зобов'язана забезпечити негайне доведення до відома відповідального працівника установи факт отримання установою рішень та/або доручень СУО.

8. Установа зобов'язана виконати рішення та/або доручення СУО в порядку, установленому відповідним нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України, що погоджений із Національним банком.

9. Установа на письмовий запит клієнта повідомляє йому в письмовій формі номер і дату рішення СУО про продовження зупинення відповідних фінансових операцій.

1. Установа відповідно до частини першої статті 22 Закону про ПВК/ФТ зобов'язана негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням (далі - активи терористів).

2. Платіжна установа зобов'язана використовувати СА з метою забезпечення замороження активів терористів.

3. Установа (крім платіжної установи) зобов'язана забезпечити процедури перевірки наявності клієнтів у переліках терористів та замороження активів терористів за допомогою СА (за наявності) або з використанням альтернативних методів, уключаючи методи, які передбачають оброблення інформації в електронному вигляді.

Установа (крім платіжної установи) зобов'язана задокументувати опис суті вищезазначених заходів.

Установа (крім платіжної установи) зобов'язана на запит Національного банку надати роз'яснення суті таких заходів (продемонструвати їх роботу за потреби).

4. Установа розробляє та документує у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ порядок здійснення заходів, що забезпечують можливість замороження установою активів терористів, зокрема:

1) порядок завантаження переліку терористів та змін до нього;

2) порядок здійснення скринінгових процедур, які дають змогу установі виявити в її клієнтській базі та фінансових операціях, що здійснюються за допомогою установи, індикатори пов'язаності з особами з переліку терористів;

3) процедуру розгляду та порядок ескалації випадків виявлення індикаторів пов'язаності з особами з переліку терористів, зокрема збігу окремих даних (комбінацій даних) із клієнтської бази та фінансових операцій, що здійснюються за допомогою установи, з даними осіб із переліку терористів;

4) заходи щодо призупинення здійснення фінансових операцій та/або замороження/розмороження відповідних активів.

5. Установа має забезпечити неможливість розпорядження/використання будь-якою особою активів терористів, крім випадків, прямо передбачених законодавством.

6. Установа, розробляючи скринінгові процедури, які дають змогу установі виявити індикатори пов'язаності з особами з переліку терористів, має керуватися принципом максимально можливого аналізу даних осіб, які є в розпорядженні установи, у тому числі тих, що отримані за результатами здійснення НПК, забезпечуючи як мінімум аналіз даних таких осіб:

1) учасників фінансових операцій, що здійснюються за допомогою установи (у тому числі реквізитів усіх полів первинних документів, які можуть містити дані осіб) та вигодоодержувачів за фінансовими операціями;

2) клієнтів установи;

3) представників клієнтів установи; осіб, які діють від імені, за дорученням або на користь клієнтів;

4) КБВ клієнтів; осіб, які здійснюють прямий або непрямий вирішальний вплив на клієнта;

5) посадових осіб органів управління клієнтів.

7. Під "наявністю індикатора пов'язаності з особами з переліку терористів" слід вважати виявлення установою того факту, що особа (у тому числі організація) включена до переліку терористів.

8. Установа зобов'язана впровадити відповідну систему моніторингу, яка дасть змогу установі незалежно від ризик-профілю установи та ризик-профілів її клієнтів виявляти всі індикатори пов'язаності з особами з переліку терористів (далі - система ФТ-моніторингу).

9. Система ФТ-моніторингу повинна забезпечувати:

1) виявлення індикаторів пов'язаності з особами з переліку терористів;

2) виявлення в режимі реального часу до встановлення ділових відносин з клієнтом, проведення фінансової операції індикаторів пов'язаності з особами з переліку терористів;

3) перегляд наявних даних у клієнтській базі на періодичній основі;

4) забезпечувати призупинення фінансової операції до її проведення та призупинення процедури встановлення ділових відносин у разі виявлення індикатора пов'язаності з особами з переліку терористів або збігу даних, який не спростований;

5) інформування уповноваженого працівника установи щодо виявлення індикатора пов'язаності з особами з переліку терористів, у тому числі за допомогою вбудованих правил ескалації цього питання;

6) інформування уповноваженого працівника установи щодо спроби проведення фінансової операції на користь особи або ініціювання фінансової операції особою (представником особи), активи якої заморожені.

10. Установа має регулярно забезпечувати аналіз ефективності системи ФТ-моніторингу, зокрема шляхом аналізу історії інцидентів за окремі дати/періоди, перегляду наявних налаштувань системи з метою виявлення можливих у ній недоліків, та вживати оперативних заходів із метою усунення виявлених недоліків.

11. Установа забезпечує для аналізу виявлених індикаторів пов'язаності з особами з переліку терористів виділення ресурсів, достатніх для виконання ним обов'язків із замороження активів терористів.

12. Установа оновлює наявний у неї перелік терористів негайно, але не пізніше наступного робочого дня з дня розміщення на офіційному вебсайті СУО змін до переліку терористів.

13. Установа у разі виявлення системою ФТ-моніторингу збігу окремих даних із даними особи з переліку терористів забезпечує вжиття заходів для підтвердження/спростування виявленого збігу до встановлення ділових відносин з клієнтом, проведення фінансової операції.

14. Якщо за результатами аналізу виявленого збігу підтверджується наявність індикатора пов'язаності з особами з переліку терористів (особа включена до переліку терористів), то установа:

1) зобов'язана відмовити в установленні ділових відносин (у межах надання фінансових та інших послуг), проведенні фінансових операцій з особами (у тому числі організаціями), визначеними частиною четвертою статті 15 Закону про ПВК/ФТ;

2) має право відмовити в установленні ділових відносин та/або проведенні фінансових операцій в інших випадках. Під час прийняття рішення про застосування або незастосування права відмови установа має ретельно проаналізувати наявні ризики ВК/ФТ.

15. Установа також забезпечує опрацювання скринінговою процедурою даних у наявній клієнтській базі щоразу під час:

1) унесення змін до переліку терористів;

2) актуалізації даних про клієнтів та осіб, які мають зв'язки з клієнтом (зокрема представників клієнтів, КБВ).

Установа в разі виявлення системою ФТ-моніторингу збігу даних у зв'язку з актуалізацією даних про клієнта не пізніше наступного робочого дня з дня актуалізації даних про клієнта забезпечує аналіз виявленого збігу та до моменту завершення аналізу тимчасово призупиняє здійснення фінансових операцій такого клієнта.

Установа у разі виявлення системою ФТ-моніторингу збігу даних у зв'язку з унесенням змін до переліку терористів зобов'язана якомога швидше (з урахуванням обсягів клієнтської бази та кількості виявлених системою ФТ-моніторингу збігів даних) проаналізувати виявлені збіги, але не пізніше двох тижнів із дати завантаження установою оновленого переліку терористів (змін до нього).

Якщо в установи немає інформації (або її недостатньо) для підтвердження/спростування того, що особа включена до переліку терористів, то установа може запитати додаткову інформацію в клієнта або отримати її з інших надійних джерел. У такому разі установа до спростування/підтвердження того факту, що особа включена до переліку терористів, призупиняє здійснення фінансових операцій такого клієнта.

16. У разі виявлення системою ФТ-моніторингу збігу даних учасника фінансової операції, щодо якого в установі немає ідентифікаційних даних, достатніх для спростування/підтвердження того факту, що учасник фінансової операції є особою, включеною до переліку терористів, установа до моменту завершення аналізу збігу даних зобов'язана призупинити здійснення такої фінансової операції та вжити необхідних заходів, зокрема запитати додаткову інформацію для завершення аналізу:

1) у строк, що не перевищує трьох робочих днів із моменту виявлення збігу, - для фінансових операцій у межах України;

2) у строк, що не перевищує п'яти робочих днів із моменту виявлення збігу, - для транскордонних фінансових операцій.

17. Якщо в строки, визначені в пункті 16 додатка 13 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу (далі - Положення), установа не отримала інформації, достатньої для спростування того факту, що особа включена до переліку терористів, то установа здійснює заходи із замороження активів, що є предметом такої фінансової операції.

18. Установа зобов'язана забезпечити облік заморожених активів, що є предметом фінансової операції, таким чином, щоб бути здатною на запит Національного банку продемонструвати здійснені установою заходи щодо замороження активів та наявність в установі заморожених активів у повному обсязі (за потреби).

19. Установа здійснює розмороження активів у строки та лише у випадках, визначених частиною четвертою статті 22 Закону про ПВК/ФТ.

20. Відповідальний працівник установи видає внутрішнє розпорядження щодо замороження/розмороження активів терористів, яке має містити:

1) дату і час прийняття рішення та його суть (розмороження або замороження);

2) наявні ідентифікаційні дані особи, активи якої заморожуються/розморожуються;

3) реквізити запису в переліку терористів: номер (С1), дата внесення (С2), джерело внесення (С5);

4) інформацію щодо ділових відносин з клієнтом (за наявності):

суми/вартості заморожених/розморожених активів;

номери та дати укладення договорів щодо надання установою послуг, види активів, що є предметом таких договорів, та суми/вартості, на які вони укладені (за наявності);

5) інформацію щодо фінансових операцій з активами терористів без встановлення ділових відносин (за наявності):

найменування, номер і дату первинного документа;

дату ініціювання фінансової операції;

дату замороження активів;

6) підстави розмороження активів (для випадків розмороження);

7) зв'язок особи, активи якої заморожені (були заморожені), з особою з переліку терористів (якщо особа, активи якої заморожуються, не є особою з переліку терористів);

8) підпис відповідального працівника установи.

Установа забезпечує зберігання розпоряджень відповідального працівника установи щодо замороження/розмороження активів в окремій справі не менше п'яти років із забезпеченням захисту інформації з обмеженим доступом.

21. У разі замороження активів терористів установа зобов'язана негайно інформувати:

1) СУО - шляхом надсилання повідомлення в порядку, передбаченому пунктом 19 розділу II цього Положення;

2) СБУ - шляхом надсилання листа-повідомлення.

22. Установа інформує відповідний територіальний підрозділ СБУ за її місцезнаходженням про замороження активів терористів шляхом надсилання листа-повідомлення за формою, наведеною в додатку 20 до Положення. Порядок надання такої інформації має забезпечувати її гарантовану доставку та конфіденційність.

23. У разі замороження активів клієнтів установа проводить фінансові операції, що збільшують активи такого клієнта, і негайно заморожує активи, отримані в результаті проведення таких фінансових операцій.

24. Установа інформує про фінансові операції, що збільшують активи клієнта, та/або спробу(и) здійснення фінансових операцій, що зменшують активи клієнта, СУО та СБУ в день проведення фінансової операції (спроби її здійснення), але не пізніше 11 години наступного робочого дня з дня здійснення фінансової операції, що збільшує активи клієнта, та/або спроби здійснення фінансової операції, що зменшує активи клієнта, у порядку, визначеному в пункті 20 додатка 13 до Положення. Установа повідомляє клієнту (особі) у письмовій формі про замороження його(її) активів та активів за заблокованою фінансовою операцією (учасником якої є така особа) у відповідь на отриманий від нього (неї) письмовий запит.