2) неможливості забезпечення проведення відповідно до закону місцевих виборів чи місцевого референдуму у відповідній територіальній громаді, районі, області (у такому разі Комісія має прийняти рішення про порядок завершення виборчих процедур, які були розпочаті).
У відповідних законодавчих змінах пропонується окреслити території, щодо яких РНБО буде розглядати відповідне питання та ухвалювати рішення, - прилеглі території до лінії зіткнення та/або адміністративної межі між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, та/або території, які зазнали безпосереднього негативного впливу збройних формувань російської федерації, та/або прилеглі до державного кордону з російською федерацією, республікою білорусь.
Відповідні рішення прийматимуться РНБО за результатами оцінки інформації, наданої уповноваженими органами, та за встановленими законом критеріями (нова стаття 16 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України").
Згідно із пропонованими змінами до законів Центральна виборча комісія як державний орган, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, матиме змогу на рівні з іншими заінтересованими органами ініціювати розгляд відповідного питання перед РНБО, надавати РНБО запитувану інформацію за встановленими законом критеріями в межах своєї компетенції, а представник Комісії обов’язково має запрошуватися на засідання РНБО, на якому розглядатиметься питання щодо можливості/неможливості проведення голосування/виборів на окремих територіях.
Пропонується також визначити, що у разі встановлення рішенням РНБО неможливості на місцевих виборах забезпечити організацію і проведення відповідно до вимог Кодексу голосування громадян України на виборчих дільницях, до яких згідно з відомостями Державного реєстру виборців віднесено менше половини виборців з виборчою адресою, що належить до території відповідної територіальної громади, відповідного району чи області, розташованої на окремих територіях, голосування виборців на відповідних виборчих дільницях, розташованих на таких територіях, не організовується і не проводиться. У такому разі встановлення результатів голосування на місцевих виборах здійснюється незалежно від кількості виборчих дільниць, територіальних округів, на яких (в межах яких) голосування не було організовано і проведено відповідно до вимог Кодексу.
У цих пропозиціях Комісія використала як критерій для прийняття рішення про можливість чи неможливість проведення місцевих виборів проживання більшості виборців на відповідній території. Разом з тим під час обговорення законодавчих змін з громадськістю висловлювались пропозиції щодо врахування замість кількості виборців території, на якій можна забезпечити проведення виборів, передусім якщо йдеться про вибори до районних чи обласних рад за пропорційною виборчою системою. Проте, на нашу думку, це питання потребує додаткового обговорення на рівні законодавчого органу.
В експертному висновку Венеційська комісія та БДІПЛ зазначали, що держава має право тимчасово призупинити вибори з виняткових міркувань безпеки, тобто там, де вкрай необхідно гарантувати безпеку життя виборців, але в такому разі рішення має відповідати критеріям неупередженості і пропорційності. Пропорційність, серед іншого, передбачає тимчасовий аспект, тобто "спеціальна норма має акцентувати на тимчасовості затримки або призупинення" виборчого права.
З метою врахування пропозицій та рекомендацій Венеційської комісії та БДІПЛ пропонується визначити строк дії відповідного рішення РНБО - до усунення обставин, що стали підставою для його прийняття, але в будь-якому разі не пізніше шести місяців. Про усунення обставин, що стали підставою для прийняття відповідного рішення, Рада національної безпеки і оборони України повідомляє Верховну Раду України та Центральну виборчу комісію.
Разом з тим у напрацьованих змінах до законодавства запропоновано доповнити Кодекс адміністративного судочинства України новою статтею, яка врегулює питання особливостей провадження у справах щодо оскарження актів Президента України, якими введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України стосовно неможливості проведення виборів чи референдуму на окремих територіях.
Додатково Комісія зазначає, що розроблені нею пропозиції за участі міжнародних інституцій та інститутів громадянського суспільства можуть задати вектор для законодавчого врегулювання питань підготовки та проведення виборів у повоєнний період, не є вичерпними і можуть бути доповнені іншими законодавчими змінами. Саме тому вбачається необхідним у найкоротші терміни розпочати широку фахову дискусію на рівні відповідного комітету Верховної Ради України щодо підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Зокрема, пропонується обговорити питання продовження строків для ухвалення відповідними суб’єктами рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався у зв’язку із введенням воєнного стану. У першу чергу це стосується позачергових, проміжних та повторних місцевих виборів.
Так, за чинною редакцією статті 20 Кодексу рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався у зв’язку з введенням воєнного або надзвичайного стану, ухвалюється відповідним суб’єктом їх призначення не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану, а у разі якщо для проведення виборів законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, про початок відповідного виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану.
Водночас, зважаючи на руйнівні наслідки війни та значну шкоду, завдану воєнними діями на території України, значна кількість територіальних громад України може потребувати більше ніж один місяць для призначення місцевих виборів після припинення чи скасування воєнного стану, попри те, що деякі території можливо й не перебували в тимчасовій окупації чи в районі ведення бойових дій або були звільнені від російських загарбників на початку війни і безпечні умови проживання на них відновлено, відповідно немає законодавчих підстав для прийняття рішення про неможливість проведення виборів до органів місцевого самоврядування на цих територіях.
Потреба у продовженні строків для призначення місцевих виборів у післявоєнний період обумовлюється, передусім, великою кількістю як внутрішньо переміщених осіб, так і громадян України, які на період дії воєнного стану виїхали за кордон. Тож необхідною передумовою для забезпечення реалізації загального виборчого права на місцевих виборах якомога більшою кількістю виборців вбачається надання виборцям достатнього часу для повернення до своїх територіальних громад, створення їм для цього належних умов. Адже право голосу на місцевих виборах визначається за належністю виборця до певної територіальної громади та проживанням його на відповідній території. Отже, проголосувати на місцевих виборах виборець зможе лише фізично перебуваючи на території відповідної територіальної громади.
Таку позицію підтримано, зокрема, експертами з виборчих питань, залученими Комісією до обговорення питання проведення виборів у післявоєнний час.
Також впливатиме на строки призначення післявоєнних виборів необхідність вивчення актуальної потреби у фінансуванні таких виборів відповідно до актуальної вартості товарів і послуг, яку неможливо передбачити наперед, тим більше до актуальних цін, що в підсумку має стати основою для забезпечення належного фінансування виборів.
На переконання Комісії, оновлення персональних даних виборців, що містяться у базі даних Реєстру, отримання актуальних статистичних даних щодо кількісних характеристик виборчого корпусу в територіальних громадах чи в межах адміністративно-територіальних одиниць є досить важливими умовами організації та проведення як загальнодержавних, так і місцевих виборів, що мають відбутися в Україні після припинення чи скасування воєнного стану.
Слід зазначити, що за Законом України "Про Державний реєстр виборців" ведення персоніфікованого обліку виборців та складання списків виборців для проведення загальнодержавних та місцевих виборів є одним з основних завдань Реєстру.
У цьому контексті зауважуємо, що одним із базових загальноєвропейських принципів виборчого права, який закріплено в основних міжнародних документах (зокрема, статті 21 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року), є принцип загального виборчого права, без гарантування якого вибори не можуть вважатися демократичними.
У Пояснювальній доповіді Кодексу належної практики у виборчих справах, ухваленій Венеційською комісією на 52-й пленарній сесії (Венеція, 18 - 19 жовтня 2002 року (CDL-AD (2002) 023 rev), наголошується, що "належне ведення списків виборців має суттєве значення для гарантування загального виборчого права"; "для того, щоб списки виборців відповідали дійсності, необхідно забезпечити виконання низки умов: i. списки виборців мають бути постійними; ii. вони мають регулярно - принаймні раз на рік - оновлюватися" (підпункт 1.2 пункту 1 розділу I).
Європейський суд з прав людини (у рішенні в справі "Грузинська робітнича партія проти Грузії" (Georgian Labour Party v. Georgia) від 08 липня 2008 року) у своїй правовій позиції зазначав, що належна організація списків виборців є передумовою для вільного і справедливого голосування. Ефективність права балотуватися на виборах безумовно залежить від справедливого здійснення права голосу. Неналежна організація списків виборців може зменшити шанси кандидатів на їхню рівну та справедливу участь у виборах (§ 82, § 83).
Отже, значення списків виборців як умови реалізації принципу загального виборчого права важко переоцінити. Включення до списку виборців на виборчій дільниці є правовою підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах. Також на його основі відбувається процедура отримання виборцем виборчого бюлетеня і, як наслідок, саме народне волевиявлення.
Тож актуалізація відомостей бази даних Реєстру, яка є основою для складання списків виборців як на загальнодержавних, так і на місцевих виборах, є досить важливим чинником для забезпечення належної організації виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, без якого ризики істотної недостовірності списків виборців під час виборів значно зростають, що в свою чергу може порушити фундаментальні права громадян України обирати і бути обраними, а також призвести до зловживань та маніпуляцій, поставити під сумнів легітимність обраного органу влади або посадової особи.
Вочевидь, найбільше потребуватимуть актуалізації відомості Реєстру стосовно виборців, чиї виборчі адреси відносяться до територій України, які зазнали тимчасової окупації або перебували в зоні активних бойових дій. При цьому слід враховувати, що цей процес тісно пов’язаний із відновленням функціонування органів, закладів, установ, які згідно із Законом України "Про Державний реєстр виборців" є суб’єктами подання відомостей періодичного поновлення персональних даних Реєстру.
З огляду на складність та масштабність окреслених проблем, спричинених війною з російською федерацією, вбачається доцільним вирішення питання щодо продовження установленого Кодексом строку для ухвалення відповідними суб’єктами рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався у зв’язку із введенням воєнного стану. Так, під час експертних обговорень пропонувалось розглянути можливість установлення більш тривалого строку для призначення виборів чи оголошення про початок виборчого процесу (якщо закон не вимагає окремого рішення про їх призначення), який може варіюватися залежно від конкретних обставин повоєнного періоду, а саме: збільшити період для прийняття рішення щодо призначення виборів після припинення або скасування воєнного стану до шести місяців.
У будь-якому разі питання продовження строків розгляду питання призначення виборів після припинення чи скасування воєнного стану лежить у політичній площині, перебуває у виключній компетенції законодавчого органу та потребує експертного обговорення на рівні відповідного комітету Верховної Ради України.
Також можливого обговорення потребуватиме питання організації підготовки та проведення виборів на відповідних територіях, зокрема після деокупації Кримського півострова, анексованого російськими загарбниками.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення виборчих прав громадян в умовах післявоєнного періоду та належної організації виборчих процесів у такий період, беручи до уваги Спільний висновок щодо проєкту закону "Про вдосконалення процедури встановлення неможливості проведення загальнодержавних та місцевих виборів, всеукраїнського та місцевого референдумів на окремих територіях та виборчих дільницях", ухвалений 10 - 11 грудня 2021 року Венеційською комісією та Бюро демократичних інститутів і прав людини, результати узагальнення практики застосування законодавства України про вибори та досвід проведення виборів, позиції представників міжнародних інституцій та інститутів громадянського суспільства, а також з огляду на необхідність розпочати широку фахову дискусію на рівні комітету Верховної Ради України щодо підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, що забезпечить прийняття виваженого рішення, яке викликатиме довіру у громадянського суспільства, керуючись статтями 11, 12, 16, пунктом 6 статті 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія постановляє:
1. Схвалити пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, спрямовані на забезпечення підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні (додаються).
2. Копію цієї постанови разом з пропозиціями, схваленими пунктом 1 цієї постанови, надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування для розгляду та врахування під час підготовки відповідних законопроєктів, а також Раді національної безпеки і оборони України та Міністерству закордонних справ України.
3. Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.
| Голова Центральної виборчої комісії | О. ДІДЕНКО |
Додаток
до постанови Центральної виборчої комісії
від 29 червня 2021 року № 234
Проєкт
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про особливості забезпечення організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні
З метою уникнення негативних наслідків збройної агресії Російської Федерації та забезпечення реалізації виборчих прав громадян України на загальнодержавних виборах після припинення чи скасування воєнного стану в Україні Верховна Рада України постановляє:
I. Організація і порядок проведення виборів до Верховної Ради України десятого скликання, виборів Президента України після припинення чи скасування воєнного стану в Україні (далі - загальнодержавні вибори) здійснюються відповідно до Конституції України, Виборчого кодексу України з такими особливостями:
Стаття 1. Особливості утворення та використання виборчих дільниць
1. Підготовка організації і проведення голосування, а також підрахунок голосів виборців на загальнодержавних виборах здійснюються на звичайних, спеціальних, закордонних виборчих дільницях, які утворені Центральною виборчою комісією або окружною виборчою комісією відповідно до Виборчого кодексу України та існують на постійній чи тимчасовій основі, а також на додаткових та додаткових закордонних виборчих дільницях, утворених на тимчасовій основі у випадках, передбачених цим Законом.
2. З метою необхідності забезпечення реалізації на виборах права голосу виборців, які змушені були залишити або покинути своє місце проживання у результаті чи з метою уникнення негативних наслідків збройної агресії Російської Федерації, тимчасової окупації нею частини території України або через інші обставини воєнного характеру, можуть утворюватися на тимчасовій основі на час проведення загальнодержавних виборів додаткові та додаткові закордонні виборчі дільниці в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.
3. Додаткові виборчі дільниці утворюються у разі необхідності на території України у місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (з чисельністю виборців понад 20 осіб) за рішенням Центральної виборчої комісії, ухваленим не пізніше дня початку виборчого процесу чергових загальнодержавних виборів, а у разі призначення позачергових загальнодержавних виборів - не пізніше ніж на десятий день з дня початку виборчого процесу таких виборів.
Обґрунтоване подання щодо утворення додаткових виборчих дільниць вносять обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації на підставі пропозицій районних, районних у місті державних адміністрацій чи виконавчих комітетів міських рад разом з відомостями про місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. Для формування таких пропозицій може використовуватися інформація з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, а також інша інформації, що перебуває у володінні місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Відповідні подання вносяться за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як за 10 днів до дня початку виборчого процесу чергових загальнодержавних виборів, а у разі призначення позачергових загальнодержавних виборів - не пізніше ніж на п'ятий день з дня початку виборчого процесу таких виборів.
Додаткова виборча дільниця, утворена у місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, визначається територією відповідного місця проживання таких осіб (містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Дільнична виборча комісія додаткової виборчої дільниці утворюється окружною виборчою комісією в порядку, передбаченому статтею 85 Виборчого кодексу України як для звичайної виборчої дільниці на виборах Президента України або статтею 141 Виборчого кодексу України - як для звичайної виборчої дільниці на виборах народних депутатів України.
4. Рішення про утворення додаткової виборчої дільниці підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії не пізніше наступного дня після його прийняття, а також на офіційних вебсайтах місцевих органів виконавчої влади або відповідних органів місцевого самоврядування, а також вивішується для загального ознайомлення на стенді офіційних матеріалів відповідної окружної виборчої комісії. Рішення про утворення дільничної виборчої комісії додаткової виборчої дільниці оприлюднюється у порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 85 або частиною п'ятнадцятою статті 141 Виборчого кодексу України (залежно від типу виборів).
5. Для організації та проведення голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на загальнодержавних виборах перебувають на відповідній території іноземної держави, Центральна виборча комісія може утворювати додаткові закордонні виборчі дільниці, які існують на тимчасовій основі.
Додаткова закордонна виборча дільниця утворюється при закордонній дипломатичній установі України або поза її межами та має приміщення для голосування та приміщення дільничної виборчої комісії додаткової закордонної виборчої дільниці відповідно у приміщенні закордонної дипломатичної установи України або поза її межами.
Кожна додаткова закордонна виборча дільниця має територію з визначеними межами, порядковий номер, адресу приміщення для голосування та адресу приміщення дільничної виборчої комісії додаткової закордонної виборчої дільниці.
Рішення щодо утворення додаткової закордонної виборчої дільниці приймається Центральною виборчою комісією за поданням Міністерства закордонних справ України у разі існування обґрунтованої необхідності.
У поданні одночасно зазначаються пропозиції щодо зміни меж суміжних закордонних виборчих дільниць, які існують на постійній основі, на час існування додаткової закордонної виборчої дільниці.
Форма подання встановлюється Центральною виборчою комісією.
Додаткова закордонна виборча дільниця утворюється поза строками виборчого процесу відповідних загальнодержавних виборів. Подання щодо утворення такої виборчої дільниці повинно надійти до Центральної виборчої комісії не пізніш як за десять днів до початку виборчого процесу чергових загальнодержавних виборів.
6. Дільнична виборча комісія додаткової закордонної виборчої дільниці утворюється у порядку, передбаченому статтями 85 або 141 Виборчого кодексу України (залежно від типу виборів).
7. Рішення про утворення додаткової закордонної виборчої дільниці підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії не пізніше наступного дня після його прийняття, а також на офіційному вебсайті Міністерства закордонних справ України. Рішення про утворення дільничної виборчої комісії додаткової закордонної виборчої дільниці оприлюднюється у порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 85 або частиною тринадцятою статті 142 Виборчого кодексу України (залежно від типу виборів).
Стаття 2. Особливості складання списків виборців для додаткових та додаткових закордонних виборчих дільниць
1. Для підготовки та проведення голосування виборців на додаткових виборчих дільницях відповідними дільничними виборчими комісіями складаються списки виборців не пізніш як за сім днів до дня голосування за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, на підставі заяв виборців щодо включення до списку виборців на додатковій виборчій дільниці та відомостей, поданих керівниками відповідних закладів, установ у місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, де утворені такі виборчі дільниці.
2. Заяви виборців і відомості, зазначені у частині першій цієї статті, подаються до дільничної виборчої комісії додаткової виборчої дільниці не пізніш як за дев’ять днів до дня голосування.
3. Виборець особисто подає до відповідної дільничної виборчої комісії письмову заяву щодо його включення до списку виборців на додатковій виборчій дільниці, яка повинна містити відомості про його:
1) прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по батькові (за наявності);
2) дату народження (число, місяць, рік);
3) виборчу адресу (без зазначення поштового індексу країни проживання чи перебування);
4) відомості про постійну нездатність пересуватися самостійно (за наявності підстав).
4. Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, подаються в одному примірнику за підписом керівника відповідного закладу, установи і засвідчуються відповідною печаткою. Керівник відповідного закладу, установи забезпечує достовірність зазначених відомостей.
Подання вноситься за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, та повинно містити стосовно кожного виборця відомості про:
1) прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по батькові (за наявності);
2) дату народження (число, місяць, рік).
5. До списку виборців на додатковій виборчій дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування виповниться 18 років і які мають право голосу на загальнодержавних виборах та тимчасово проживають у місці компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується поданням, зазначеним у частинах першій, четвертій цієї статті.
Члени дільничної виборчої комісії додаткової виборчої дільниці включаються до списку виборців на підставі рішення відповідної виборчої комісії щодо утворення дільничної виборчої комісії цієї виборчої дільниці.
6. Відомості про включених до списку виборців на додатковій виборчій дільниці після його складення невідкладно передаються відповідною дільничною виборчою комісією органу ведення Державного реєстру виборців за її місцезнаходженням.
Орган ведення Державного реєстру виборців, який отримав від дільничної виборчої комісії додаткової виборчої дільниці, яка самостійно склала список виборців, відомості про включених до нього виборців, вносить до бази даних Державного реєстру виборців відповідні відмітки стосовно виборців, які не будуть голосувати за своїми виборчими адресами у зв’язку з їх включенням до списків виборців на інших виборчих дільницях.
7. Дільнична виборча комісія додаткової виборчої дільниці на наступний день після складання списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.
Виборець має право ознайомитися зі списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей.
8. Виборець може особисто звернутися із заявою до дільничної виборчої комісії додаткової виборчої дільниці або безпосередньо до суду щодо уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення себе особисто або інших осіб зі списку, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно.
Така заява може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніш як за два дні до дня голосування та розглядається виборчою комісією невідкладно.
У разі надходження до виборчої комісії заяви про уточнення списку виборців (щодо включення до списку виборців) від особи, відомості про яку не містяться у поданні, зазначеному у частинах першій, четвертій цієї статті, виборча комісія невідкладно звертається до керівника відповідного закладу, установи для підтвердження тимчасового проживання цієї особи у місці компактного поселення внутрішньо переміщених осіб. Дільнична виборча комісія включає такого виборця до списку виборців на підставі відомостей, передбачених частинами першою, четвертою цієї статті, невідкладно поданих керівником відповідного закладу, установи згідно з частиною четвертою цієї статті.
За результатом розгляду заяви дільнична виборча комісія зобов’язана прийняти рішення про внесення зміни до списку виборців або мотивоване рішення про відмову у задоволенні заяви. Копія рішення видається виборцю у день його прийняття. Заява, подана до виборчої комісії після зазначеного строку, залишається без розгляду.
Адміністративний позов про уточнення списку виборців може бути поданий до суду у порядку і строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
9. У разі якщо виборець прибув до закладу, установи у місці компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, де утворено додаткову виборчу дільницю пізніше як за десять днів до дня голосування, але раніше як за два дні до дня голосування, відповідна дільнична виборча комісія уточнює список виборців, включаючи виборця до списку виборців на підставі його заяви, зазначеної у частинах першій, третій цієї статті, та відомостей, передбачених частинами першою, четвертою цієї статті, поданих невідкладно керівником відповідного закладу, установи.
10. У разі якщо виборцю після його включення до списку виборців на додатковій виборчій дільниці тимчасово змінено місце голосування без зміни виборчої адреси, відповідний орган ведення Державного реєстру виборців невідкладно письмово повідомляє про це дільничну виборчу комісію додаткової виборчої дільниці, яка виключає такого виборця зі списку виборців на цій виборчій дільниці. Виключення зазначених осіб зі списку виборців здійснюється шляхом викреслення, що засвідчується записом "Виключено" та підписами голови або заступника голови і секретаря дільничної виборчої комісії у графі "Примітки" навпроти прізвища виборця, де також зазначається дата та номер повідомлення органу ведення Державного реєстру виборців.
11. При внесенні змін до списку виборців на додатковій виборчій дільниці дільнична виборча комісія додаткової виборчої дільниці невідкладно передає відомості про виборців, включених до списку виборців або виключених з нього, відповідному органу ведення Державного реєстру виборців.
У разі отримання таких відомостей менш як за п’ять днів до дня голосування та виявлення кратного включення виборця до списку виборців на іншій виборчій дільниці орган ведення Державного реєстру виборців невідкладно повідомляє про це відповідну дільничну виборчу комісію.
12. У день, що передує дню голосування, після внесення змін відповідно до цієї статті список виборців на додатковій виборчій дільниці закривається шляхом закреслення незаповнених граф списку виборців для внесення прізвищ виборців таким чином, щоб унеможливити внесення до списку додаткових виборців, підписується головою або заступником голови і секретарем дільничної виборчої комісії та скріплюється печаткою дільничної виборчої комісії.
13. Голова або заступник голови чи секретар дільничної виборчої комісії у день голосування виправляють неточності та технічні описки в списку виборців - неправильне написання прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження, номера будинку, квартири місця проживання - у разі, якщо, незважаючи на такі технічні описки, є зрозумілим, що до списку виборців на додатковій виборчій дільниці включено саме того виборця, який прибув для голосування. Таке виправлення засвідчується підписом голови або заступника голови чи секретаря дільничної виборчої комісії у графі "Примітки".
14. Попередні та уточнені списки виборців для додаткових закордонних виборчих дільниць складаються органом ведення Державного реєстру виборців в Міністерстві закордонних справ України та передаються відповідним виборчим комісіям у порядку та строки, передбачені статтею 46 Виборчого кодексу України.
Стаття 3. Тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси виборця
1. Після утворення додаткових закордонних виборчих дільниць кожен виборець може бути віднесений до однієї з таких дільниць у порядку тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців".
2. Процедура тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси не застосовується щодо додаткових виборчих дільниць.
За зверненням кожного виборця, включеного до списку виборців на додатковій виборчій дільниці, орган ведення Державного реєстру виборців може змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю) без зміни його виборчої адреси у порядку та у строки, передбачені статтею 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців".
У разі якщо після тимчасової зміни виборцем місця голосування без зміни виборчої адреси відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців" до органу ведення Державного реєстру виборців надійшло повідомлення про включення такого виборця до списку виборців на додатковій виборчій дільниці, відомості про такого виборця виключаються зі списку виборців відповідної звичайної або закордонної виборчої дільниці.
Стаття 4. Особливості використання документів, що підтверджують особу та громадянство України, під час голосування
1. В якості підстави для отримання виборчого бюлетеня виборцями можуть бути використані, крім передбачених частинами другою - шостою статті 8 Виборчого кодексу України, також такі документи:
на звичайних та спеціальних виборчих дільницях під час голосування на загальнодержавних виборах - паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
на закордонних виборчих дільницях під час голосування на загальнодержавних виборах - паспорт громадянина України (у вигляді паспортної книжечки або картки); тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);
на додаткових та додаткових закордонних виборчих дільницях під час голосування на загальнодержавних виборах - паспорт громадянина України (у вигляді паспортної книжечки або картки); тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України); паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та діє протягом одного року після припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
2. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після припинення чи скасування воєнного стану в Україні:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити проведення обстеження інфраструктури, пошкодженої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, у тому числі приміщень, що використовувались для роботи виборчих комісій, та приміщень для голосування, та надати відповідну інформацію Центральній виборчій комісії;
забезпечити з метою створення належних умов для організації голосування на виборах за кордоном збір та періодичну актуалізацію інформації щодо кількості виборців, які у результаті збройної агресії Російської Федерації, тимчасової окупації нею частини території України, інших обставин воєнного характеру виїхали за межі України та перебувають на території іноземних держав.
3. Центральній виборчій комісії протягом двох місяців після припинення чи скасування воєнного стану в Україні:
забезпечити прийняття необхідних для реалізації цього Закону нормативно-правових актів та приведення своїх актів у відповідність до цього Закону;
відновити діяльність Державного реєстру виборців та забезпечити поновлення персональних даних, що містяться у ньому;
внести на розгляд Кабінету Міністрів України подання щодо обсягу фінансування видатків, необхідних для початку відповідних виборчих процесів.
4. Районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконавчим комітетам міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та Міністерству закордонних справ України забезпечити відновлення роботи органів ведення Державного реєстру виборців.
Голова
Верховної Ради України
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
щодо внесення змін до Виборчого кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законів України, спрямованих на забезпечення підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні
( Див. текст )
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно встановлення неможливості організації і проведення виборів/референдумів чи голосування громадян України на виборах/референдумах на окремих територіях
( Див. текст )