Повинен знати. Конституцію України; акти законодавства, що стосуються державної служби та діяльності відповідного органу виконавчої влади; Укази Президента України, постанови та розпорядження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, що регулюють організацію та методику ведення правової роботи у відповідній сфері економіки; порядок підготовки та внесення до відповідних органів проектів законодавчих та нормативних актів; державну політику з напряму діяльності правової служби; основи державного управління; порядок укладення та оформлення договорів та угод; порядок ведення правової документації з використанням сучасних інформаційних технологій; правила ділового етикету; правила охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби.
Кваліфікаційні вимоги. Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.
Стаж роботи за фахом:
для спеціаліста I категорії стаж роботи в державній службі на посаді спеціаліста II категорії не менше 3 років або стаж роботи за фахом на посаді спеціаліста II категорії в інших сферах економіки не менше 5 років;
для спеціаліста II категорії стаж роботи в державній службі на посаді спеціаліста не менш одного року або стаж роботи за фахом на посаді спеціаліста в інших сферах економіки не менше 2 років;
для спеціаліста стаж роботи за фахом не встановлюється.
Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.
СЕКРЕТАР КОЛЕГІЇ
Завдання, обов'язки та повноваження. Організовує роботу колегії. Здійснює формування планів роботи колегії на підставі пропозицій управлінь, відділів міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, членів колегії. Забезпечує своєчасну підготовку підрозділами міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади матеріалів на розгляд колегії, а також участь членів колегії в засіданнях. Контролює доопрацювання проектів постанов колегій, своєчасне виконання постанов колегій, доручень, даних на засіданнях колегій. Здійснює перевірку змісту, оформлення наданих документів відповідно до вимог Єдиної державної системи документаційного забезпечення та їх тиражування у необхідній кількості. Здійснює взаємодію із структурними підрозділами міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, закладами, підприємствами та організаціями, що входять до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, з питань організації роботи колегії. Здійснює у межах своєї компетенції взаємовідносини з іншими організаціями. Здійснює реєстрацію та забезпечує облік та зберігання постанов колегій, готує справи для здачі до архіву.
Має право. Отримувати у встановленому порядку від усіх членів колегії та керівників структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, підвідомчих підприємств, установ, організацій інформацію та матеріали, необхідні для виконання ним посадових обов'язків. Відвідувати у встановленому порядку для виконання посадових обов'язків центральні органи виконавчої влади, інші органи виконавчої влади. Вносити пропозиції щодо поліпшення організації роботи колегії.
Повинен знати. Конституцію України; акти законодавства, що стосуються державної служби та діяльності відповідного органу виконавчої влади; нормативно-правові акти, що регулюють діяльність відповідного органу виконавчої влади; основи економіки управління; основи ведення документів; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби.
Кваліфікаційні вимоги. Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.
Стаж роботи за фахом на державній службі не менше 3 років або загальний стаж роботи за фахом не менше 5 років.
Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.
6. ТИПОВІ ПРОФЕСІЙНО-КВАЛІФІКАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСАД ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ПАТРОНАТНОЇ СЛУЖБИ
КЕРІВНИК СЛУЖБИ МІНІСТРА
Завдання, обов'язки та повноваження. Очолює службу міністра та керує її працівниками. Забезпечує міністра інформацією, необхідною для ефективного виконання покладених на нього завдань та повноважень. Розробляє та вживає заходів щодо створення сприятливих умов для прийняття міністром ефективних державних рішень. Підтримує контакти з відповідними підрозділами міністерства, іншими органами виконавчої влади щодо обміну інформаційними матеріалами, необхідними для виконання службових обов'язків. Готує разом із керівниками структурних підрозділів міністерства проекти поточних та перспективних планів роботи, пропозиції щодо виконання указів та розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, доручень і розпоряджень міністра. Опрацьовує документи, що виходять за підписом міністра. Забезпечує вирішення всіх організаційних питань щодо участі міністра в заходах, що проводяться іншими органами виконавчої влади та стосуються його діяльності. Забезпечує своєчасний розгляд пропозицій, заяв та скарг, що надійшли на ім'я міністра, інформує його щодо їх виконання. Забезпечує ділові поїздки міністра, оформлює протокольні доручення, виконує його службові вказівки та доручення. Готує міністру необхідні інформаційно-аналітичні записки, огляди, звіти, доповіді за його дорученням. Організовує методичну допомогу структурним підрозділам міністерства, проводить консультації з основних питань функціонування та розвитку відповідної сфери управління у межах своєї компетенції. Здійснює наукову експертизу, консультації та своєчасне забезпечення міністра необхідною інформацією щодо вітчизняного та зарубіжного досвіду, робіт провідних вчених, державних та політичних діячів, громадських об'єднань стосовно оперативного та якісного прийняття управлінських рішень у відповідній сфері. Розробляє, обгрунтовує пропозиції за різними варіантами проектів відповідних рішень, організовує їх експертизу, оцінює можливі соціально-економічні наслідки реалізації прийнятих рішень. Вирішує питання службової діяльності підлеглих. Забезпечує захист державної таємниці згідно з чинним законодавством.
Має право. Звертатися в установленому порядку до органів виконавчої влади, громадських об'єднань, підприємств, установ та організацій різних форм власності для отримання інформації, необхідної для виконання службових обов'язків. Залучати фахівців структурних підрозділів міністерства за погодженням з державним секретарем міністерства, інших органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для участі в розробці різних проектів та документів. Вносити пропозиції керівництву стосовно поліпшення виконання своїх функцій.
Повинен знати. Конституцію України; акти законодавства, нормативні документи, що стосуються діяльності міністерства та з питань державної служби; Укази Президента України, постанови та розпорядження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, що регулюють розвиток відповідної сфери управління; державну політику з напрямів діяльності відповідного міністерства; конвенції, стандарти та рекомендації міжнародних організацій, міжнародні договори, що стосуються діяльності міністерства; основи економіки, фінансів, організації праці та управління; організацію матеріально-технічного та транспортного обслуговування; основні методи економічного аналізу; правила ділового етикету; правила охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби; ділову мову.
Кваліфікаційні вимоги. Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.
Стаж роботи за фахом у державній службі на керівних посадах не менше 5 років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах економіки не менше 7 років.
Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.
КЕРІВНИК ПРЕС-СЛУЖБИ
Завдання, обов'язки та повноваження. Здійснює керівництво діяльністю підрозділу. Здійснює зв'язок керівника міністерства, іншого органу виконавчої влади та його заступників із засобами масової інформації, організацію прес-конференцій, брифінгів, "інформаційних днів" керівників, їх виступів у засобах масової інформації, зустрічей тощо, проводить роботу щодо поліпшення інформованості населення щодо діяльності органу. Готує відповідні матеріали для преси, заяви та повідомлення. Організовує вивчення матеріалів засобів масової інформації з метою виявлення їх позиції, тенденцій у висвітленні питань, пов'язаних з діяльністю державних органів влади та органів місцевого самоврядування. Забезпечує контакти з відповідними підрозділами міністерств, інших органів виконавчої влади щодо обміну інформаційними матеріалами. Здійснює оперативне інформування засобів масової інформації щодо рішень колегії міністерства, іншого органу виконавчої влади. Надає засобам масової інформації матеріали про діяльність міністерства, іншого органу виконавчої влади. Організовує вивчення громадської думки з питань, що входять до компетенції органів місцевої влади. Здійснює підготовку і випуск рекламно-інформаційних видань, які сприяють розширенню міжнародних та міжгалузевих зв'язків, підвищенню авторитету України. Забезпечує координацію зв'язків з періодичними виданнями (газетами, журналами), співробітництво з відповідними прес-службами органів виконавчої влади.
Має право. Звертатися у встановленому порядку до органів виконавчої влади, громадських об'єднань, підприємств та організацій різних форм власності для отримання інформації, необхідної для виконання службових обов'язків. Давати засобам масової інформації роз'яснення різних ситуацій, що виникають внаслідок реалізації органом своїх повноважень. Вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи прес-служби.
Повинен знати. Конституцію України; акти законодавства та нормативні документи щодо державної служби та діяльності відповідного органу виконавчої влади; Укази Президента України, постанови та розпорядження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо діяльності відповідного органу виконавчої влади; інші нормативно-правові акти з питань масової інформації; практику застосування законодавчих та нормативних актів; державну політику у відповідній сфері діяльності; основи економіки та управління; методи роботи із засобами масової інформації; правила ділового етикету; правила охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері.
Кваліфікаційні вимоги. Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.
Стаж роботи за фахом у державній службі на керівних посадах не менш 3 років або на керівних посадах у засобах масової інформації не менш 5 років.
Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.
ПОМІЧНИК КЕРІВНИКА
Завдання, обов'язки та повноваження. Здійснює роботу з документами, що надходять на ім'я керівника та виходять за його підписом. Готує разом із керівниками підрозділів відповідного органу проекти поточних та перспективних планів роботи, а також пропозиції щодо виконання указів та розпоряджень Президента України, постанов Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, доручень. Редагує документи, що виходять за підписом керівника. Готує інформаційні матеріали, виступи, проекти доповідей, співдоповідей, розпоряджень з питань роботи сфери (галузей) управління для розгляду на сесіях, колегіях, нарадах відповідного органу виконавчої влади, супроводжує його під час поїздок, а за результатами оформлює протокольні доручення, інформує керівника про їх виконання. Узагальнює матеріали про хід виконання документів, розпоряджень, доручень керівника органу виконавчої влади та органів вищого рівня. Готує матеріали для проведення прес-конференцій, брифінгів керівника відповідного органу виконавчої влади, його зустрічей з представниками засобів масової інформації. Забезпечує вирішення усіх організаційних питань, що пов'язані з участю керівника в заходах, що проводяться центральними або іншими органами виконавчої влади. Формує пакет необхідних документів відповідно до порядку денного засідання колегії. Контролює своєчасний розгляд пропозицій, заяв та скарг, що надійшли на ім'я керівника, а також виконання його вказівок та доручень.
Має право. Запитувати інформацію від виконавців про хід виконання розпорядчих документів, яка необхідна для аналізу. Залучати до участі в розробленні проектів різних документів, узагальненні матеріалів співробітників відділів та управлінь органу виконавчої влади. Вносити пропозиції щодо вдосконалення діяльності органу виконавчої влади.
Повинен знати. Конституцію України; акти законодавства та нормативні документи, що стосуються державної служби та діяльності відповідного органу виконавчої влади; Укази Президента України, постанови та розпорядження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо діяльності відповідного органу виконавчої влади; структуру, завдання та функції підрозділів відповідного органу виконавчої влади; розподіл обов'язків між керівництвом органу виконавчої влади; обов'язки посадових осіб апарату органу виконавчої влади; основи економіки; методи керування апаратом управління органу виконавчої влади; форми та методи роботи із засобами масової інформації; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері.
Кваліфікаційні вимоги. Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.
Стаж роботи за фахом на державній службі не менше 2 років або робота за фахом не менше 3 років.
Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.
РАДНИК
Завдання, обов'язки та повноваження. Здійснює аналітичне забезпечення діяльності керівника органу виконавчої влади при вирішенні ним завдань, що покладені на відповідний орган виконавчої влади. Вивчає та аналізує матеріали за напрямом діяльності органу та відповідний вітчизняний і зарубіжний досвід, забезпечує ними керівника органу виконавчої влади. Здійснює аналіз стану справ у відповідній сфері управління, розробку проектів рішень, вибір засобів обгрунтування цих рішень, оцінку наслідків з їх запровадженням, розробку завдань, програм, методів і методик підготовки та реалізації управлінських рішень. Розробляє пропозиції щодо підвищення ефективності роботи відповідного органу виконавчої влади. Здійснює організацію і координацію наукових досліджень з питань, які входять до його компетенції. Бере участь в організації та проведенні нарад, колегій, семінарів, конференцій з визначених його компетенцією питань. Виконує дорадчу роботу. Готує для керівника необхідні інформаційно-аналітичні записки, огляди, звіти, проекти доповідей, доповідних записок тощо. Здійснює робочі контакти з відповідними підрозділами та експертами державних органів влади та органів місцевого самоврядування. Організовує методичну допомогу структурним підрозділам та проводить консультації з основних питань функціонування та розвитку сфери управління. Забезпечує розвиток інформаційних зв'язків між структурними підрозділами різних державних органів влади, з підприємствами, установами, громадськими об'єднаннями, провідними вченими, державними та політичними діячами, населенням з метою своєчасного та якісного виконання службових обов'язків.
Має право. Отримувати у встановленому порядку від державних органів влади, підвідомчих підприємств, установ, організацій, наукових установ та громадських об'єднань інформацію та матеріали, необхідні для виконання службових обов'язків. Відвідувати у встановленому порядку для виконання своїх посадових обов'язків підприємства, установи, організації. Вносити пропозиції щодо вдосконалення діяльності органу виконавчої влади.
Повинен знати. Конституцію України; акти законодавства та нормативні документи, що стосуються державної служби та діяльності відповідного органу виконавчої влади; Укази Президента України, постанови та розпорядження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо економічної діяльності відповідного органу виконавчої влади; вітчизняну та зарубіжну практику і умови застосування законодавства з питань, що належать до компетенції відповідного органу державної влади; державну політику у відповідній сфері економіки; основи економіки, права та політології; форми та методи роботи із засобами масової інформації; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері.
Кваліфікаційні вимоги. Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.
Стаж роботи за фахом на державній службі на керівних посадах не менше 2 років або робота за фахом не менше 3 років.
Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.
КОНСУЛЬТАНТ
Завдання, обов'язки та повноваження. Здійснює наукову експертизу, консультації та своєчасне забезпечення керівника підрозділу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади необхідною та повною інформацією щодо вітчизняного та зарубіжного досвіду, робіт провідних вчених, державних і політичних діячів, громадських об'єднань тощо з метою оперативного та якісного прийняття рішення. Розробляє та обгрунтовує пропозиції за різними варіантами проектів відповідних рішень, організовує їх експертизу. Координує консультативну роботу з проблем відповідної сфери (галузі) управління, організовує консультування керівника підрозділу органу виконавчої влади з соціально-економічних, науково-технічних, зовнішньоекономічних питань, формування ринкових відносин тощо. Контролює, оцінює та узагальнює якість інформації, що подається керівнику підрозділу органу виконавчої влади про можливі соціально-економічні наслідки реалізації рішень, що приймаються. Вивчає та оцінює результати проведених наукових розробок, аналогів, думок вчених для проведення кваліфікованих консультацій.
Має право. Отримувати у встановленому порядку від усіх структурних підрозділів відповідного органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації, наукових установ, підвідомчих підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань інформацію та матеріали, необхідні для виконання службових обов'язків. Відвідувати у встановленому порядку органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації. Вносити пропозиції щодо вдосконалення діяльності органу виконавчої влади.
Повинен знати. Конституцію України; акти законодавства, що стосуються державної служби та діяльності відповідного органу виконавчої влади; Укази Президента України, постанови та розпорядження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, що регулюють розвиток відповідних сфер (галузей) управління; основи економіки та управління; форми та методи роботи із засобами масової інформації; передовий вітчизняний та зарубіжний досвід у відповідній сфері (галузі) управління; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби.
Кваліфікаційні вимоги. Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.
Стаж роботи за фахом у державній службі на керівних посадах не менше 3 років або стаж роботи за фахом не менше 5 років.
Післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією.
Додаток 1
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ПІДГОТОВКИ ПОСАДОВИХ ІНСТРУКЦІЙ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
Посадова інструкція є документом, що визначає підпорядкованість державного службовця, його конкретні завдання та обов'язки, права та відповідальність.
Посадові інструкції розробляються, як правило, на посади заступників керівників підрозділів та спеціалістів, що передбачені штатним розписом відповідного органу виконавчої влади. Організаційно-правовий статус, права, обов'язки та відповідальність керівників підрозділів визначаються у відповідних положеннях про ці підрозділи.
Підготовка та періодичне уточнення посадових інструкцій мають забезпечувати раціональний розподіл та необхідну кооперацію праці державних службовців при виконанні завдань та функцій відповідного підрозділу.
Посадові інструкції затверджуються керівником органу виконавчої влади або, за його дорученням, його заступниками. У посадовій інструкції мають бути чітко окреслені місце та роль державного службовця в діяльності підрозділу, межі його повноважень та відповідальності.
Виходячи з цих вимог, рекомендується така структура посадової інструкції:
загальна частина;
завдання та обов'язки;
права;
відповідальність.
У правому куті першої сторінки інструкції розташовується слово "Затверджено", підпис керівника про її затвердження, вказуються посада, ініціали та прізвище керівника, а також дата затвердження.
У заголовку посадової інструкції наводиться повна назва посади та структурного підрозділу. Наприклад: "Посадова інструкція секретаря колегії міністерства (іншого центрального органу виконавчої влади)".
Загальна частина посадової інструкції визначає:
основну мету діяльності службовця. Наприклад: "Забезпечує організацію засідань колегії";
порядок призначення на посаду та припинення виконання посадових обов'язків;
кваліфікаційні вимоги до державного службовця (рівень освітньої підготовки, рівень кваліфікації, фах, необхідний стаж роботи за фахом, відповідний стаж державної служби, інші вимоги);
підпорядкованість державного службовця (вказується посадова особа, якій безпосередньо підпорядковується службовець);
наявність підпорядкованих (вказуються посади працівників, які підпорядковані цьому державному службовцю);
перелік основних актів законодавства, інших матеріалів, якими керується в роботі службовець.
Розділ "Завдання та обов'язки" характеризує зміст діяльності державного службовця. У ньому визначається:
відносно самостійна ділянка роботи відповідно до положення про підрозділ. Ділянка роботи може визначатися або тематично, або шляхом виділення групи питань з відповідних напрямів, або закріпленням за працівником переліку об'єктів управління, або як перелік відносно самостійних питань;
перелік видів робіт, з яких складаються функції, що виконуються. При встановленні видів робіт слід визначати їх за організаційно-юридичними ознаками (керує, затверджує, здійснює, організовує, розглядає, виконує, забезпечує, контролює, бере участь, готує тощо).
Завдання та обов'язки службовця мають відповідати завданням і функціям підрозділу та вимогам професійно-кваліфікаційної характеристики відповідної посади.
У розділі "Права" визначаються засоби, за допомогою яких службовець має забезпечувати у процесі своєї діяльності виконання покладених на нього завдань та обов'язків. Наприклад, вносити пропозиції з відповідних питань, приймати певні рішення, узгоджувати проекти документів, підписувати у межах своєї компетенції окремі документи, виконувати обов'язки представництва підрозділу з певних питань, брати участь у нарадах, отримувати необхідну для виконання своїх завдань та функцій інформацію від відповідних установ і підрозділів.
У розділі "Відповідальність" визначаються показники оцінки роботи державного службовця та межі його персональної відповідальності.
Показниками оцінки роботи є якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов'язків, етика поведінки та дотримання обмежень, передбачених законодавством про державну службу.
Державний службовець несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов'язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням.
У посадових інструкціях рекомендується мати пункт про те, кого відповідальний службовець заміщує на час відсутності у зв'язку з відпусткою, хворобою та іншими причинами, а також хто заміщує його.
Посадові інструкції належить переглядати у разі зміни функцій працівників або структури відповідного державного органу. Один примірник посадової інструкції знаходиться у керівника структурного підрозділу, один - у кадровій службі державного органу.
Посадова інструкція видається державному службовцю під розписку.
Додаток 2
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ
Апарат державного органу - сукупність працівників державного органу, які складають його штат.
(Закон України "Про державну службу" // Урядовий кур'єр. - 1994. - N 4).
Бакалавр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно орієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці і здатний вирішувати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад, у певній галузі народного господарства (раніше - незакінчена вища освіта).
(Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року N 65 "Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" // Людина і праця. - 1998. - N 2).
Виконавча дисципліна - це виконання членами трудового колективу або окремими співробітниками наказів, розпоряджень, рішень, вказівок, прийнятих на вищому рівні управління.
(Регулирование трудовых отношений государственных служащих: словарь-справочник / Институт труда (НИИ труда) Минтруда России. - М.: Финстатинформ, 2000).
Державна служба - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті, щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
(Закон України "Про державну службу" (ст. 1) // Урядовий кур'єр. - 1994. - N 4).
Державне регулювання - це опосередковане управління через закони та нормативні акти, організаційно-кадрову підтримку, стимулювання ініціативи самих об'єктів управління.
(Регулирование трудовых отношений государственных служащих: словарь-справочник / Институт труда (НИИ труда) Минтруда России. - М.: Финстатинформ, 2000).
Дисциплінарна відповідальність - це обов'язок державного службовця відповідати за здійснений ним дисциплінарний вчинок та нести міру стягнення, передбачену чинним законодавством.
До службовців, крім дисциплінарних стягнень (зауваження, догана, сувора догана), передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися і такі дисциплінарні заходи: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
В окремих випадках особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
(Регулирование трудовых отношений государственных служащих: словарь-справочник / Институт труда (НИИ труда) Минтруда России. М.: Финстатинформ, 2000; Закон України "Про державну службу" (ст. ст. 14, 38) // Урядовий кур'єр. - 1994. - N 4).
Делегування повноважень та відповідальності - це передавання частки прав та обов'язків із сфери діяльності керівника підлеглому, який бере на себе відповідальність за них. Керівник, зберігаючи за собою розв'язання стратегічних завдань, загальне управління та контроль, передає розв'язання менш значних проблем та пов'язану з ними відповідальність співробітникам, що володіють відповідними знаннями, практичним досвідом та зацікавлені в управлінській діяльності. Ефективність процесу делегування повноважень та відповідальності в значній мірі визначається розумним поєднанням інтересів організації (підрозділу), керівника та виконавців.
(Регулирование трудовых отношений государственных служащих: словарь-справочник / (Институт труда (НИИ труда) Минтруда России. - М.: Финстатинформ, 2000)).
Державна таємниця - це відомості, які не підлягають розголошуванню, оскільки це може заподіяти шкоду безпеці та життєвим інтересам держави. Відомостями, що складають державну таємницю, зазвичай володіють посадові особи, допущені до них за родом своєї роботи. За розголошення державної таємниці посадові особи несуть відповідальність, у тому числі карну.
(Регулирование трудовых отношений государственных служащих: словарь-справочник / Институт труда (НИИ труда) Минтруда России. - М.: Финстатинформ, 2000).
Етика ділових відносин - система універсальних і специфічних моральних вимог і норм поведінки, що реалізуються в одній із сфер суспільного життя - професійній діяльності; базується на загальнолюдських нормах і правилах поведінки, але має деякі відмітні особливості. Професійна роль будь-якого співробітника невід'ємно пов'язана з виконанням ним етичних норм взаємовідносин зі своїм зовнішнім оточенням (колегами, підлеглими, клієнтами та партнерами). Дотримання етики ділових відносин є одним із головних критеріїв оцінки професіоналізму як окремого співробітника, так і організації в цілому.
(Регулирование трудовых отношений государственных служащих: словарь-справочник / Институт труда (НИИ труда) Минтруда России. - М.: Финстатинформ, 2000).
Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
(Юридический энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1987).
Кваліфікація - це здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи.
Кваліфікація має два параметри:
рівень кваліфікації, що визначається складністю та обсягом виконання завдань і обов'язків;
кваліфікаційна спеціалізація, яка визначається конкретною сферою (галуззю) необхідних знань.
( Державний класифікатор України. Класифікатор професій. - К.: 1995).
Керівник - це особа, що керує ким-небудь, чим-небудь, спрямовує чию-небудь діяльність, стоїть на чолі чого-небудь.
(Ожегов С.М. Словарь русского языка. - М.: Советская энциклопедия, 1973).
Конкурс - це змагання для виявлення найкращих з учасників, поданих робіт тощо.
(Советский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1982).
Корупція (від лат. corruptio - підкуп) - це зловживання службовим становищем, пряме використання посадовою особою прав та повноважень з метою особистого збагачення; продажність громадських та політичних діячів, працівників управлінських органів.
Причини корупції мають різний характер і багато в чому залежать від природи держави.
У боротьбі з корупцією використовуються різні методи, серед яких:
розробка законодавчих актів;
формування професійної державної служби;
обмеження втручання держави до економіки;
удосконалення механізму державного регулювання та розподілу;
посилення контролю за органами управління;
гласність у роботі органів влади;
ясна та результативна політика;
дійове та компетентне керівництво.
(Регулирование трудовых отношений государственных служащих: словарь-справочник / (Институт труда (НИИ труда) Минтруда России. - М.: Финстатинформ, 2000)).
Магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства (раніше - відсутня. Нині - це підготовка за ступеневою освітою або перепідготовка з наданням другої вищої освіти у вищих закладах освіти IV рівня акредитації).
(Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року N 65 "Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" // Людина і праця. - 1998. - N 2).
Молодший спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув загальнокультурну підготовку, спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення типових професійних завдань, передбачених для відповідних посад, у певній галузі народного господарства.
(Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року N 65 "Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" // Людина і праця. - 1998. - N 2).
Мобілізаційна підготовка - це заздалегідь здійснювана активна організаційна робота з посадовими особами щодо охорони державної таємниці.
(Советский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1982).
Начальник - це посадова особа, що керує або завідує чим-небудь.
(Словарь русского языка. Составил С.И.Ожегов. - М.: Госиздат иностранных и национальных словарей, 1953).
Освіта - це процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь та навичок.
(Большая советская энциклопедия, т. 18. - М.: 1978).
Повноваження - це офіційно надане кому-небудь право якої-небудь діяльності, ведення справ.
(Регулирование трудовых отношений государственных служащих: словарь-справочник / Институт труда (НИИ труда) Минтруда России. - М.: Финстатинформ, 2000).
Персональна відповідальність - це володіння особи відповідними правами та обов'язками щодо надання оцінки своїм вчинкам, діям, взяття на себе провини за помилки, погане просування справ тощо.
(Словарь русского языка. Составил С.И. Ожегов. - М.: Госиздат иностранных и национальных словарей, 1953).
Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.
Посадовими особами є керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядницьких та консультативно-дорадчих функцій.
(Закон України "Про державну службу" (ст. 2) // Урядовий кур'єр. - 1994. - N 4).
Патронатна служба - це сукупність працівників державного органу, які самостійно приймаються на посади членами Кабінету Міністрів України, головами місцевих державних адміністрацій згідно із штатним розписом і категорією, що відповідає посаді.
Патронатна служба може складатися з помічника, радника, керівника прес-служби або інших посад, передбачених штатним розписом.
Чисельність служби та її структура затверджуються керівником.
(Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій" від 19 травня 1999 р. N 851).
Ранг (від нім. rang - ранг) - це звання, чин; розряд, категорія.
(Советский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1982).
Робота - це певні завдання та обов'язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою.
( Державний класифікатор України. Класифікатор професій (із змінами та доповненнями). - К.: Соцінформ, 2001).
Спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад у певній галузі народного господарства (раніше - вища освіта).
(Регулирование трудовых отношений государственных служащих: словарь-справочник / Институт труда (НИИ труда) Минтруда России. - М.: Финстатинформ, 2000).
Спеціалізація (від лат. specialis - особливий) - це конкретизація, деталізація фаху. Спеціалізація виявляється як розподіл праці в будь-якій сфері діяльності (виробничої або управлінської); поглиблення діяльності в будь-якому занятті (наприклад: фах - "Менеджмент", спеціалізація - "Виробничий менеджмент", "Фінансовий менеджмент", "Управління персоналом"); здобуття додаткових спеціальних знань та навичок у будь-якій сфері.
(Регулирование трудовых отношений государственных служащих: словарь-справочник / Институт труда (НИИ труда) Минтруда России. - М.: Финстатинформ, 2000).
Система управління персоналом - це формування цілей, функцій, організаційної структури управління персоналом, вертикальних та горизонтальних функціональних взаємозв'язків керівників та фахівців у процесі обгрунтування, вироблення, прийняття та реалізації управлінських рішень.
(Регулирование трудовых отношений государственных служащих: словарь-справочник / Институт труда (НИИ труда) Минтруда России. - М.: Финстатинформ, 2000).
Стандарт - це зразок, еталон, модель, що приймається за початковий, вихідний для порівняння з іншими подібними об'єктами.
(Советский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1982).
Трудова дисципліна - це форма суспільного зв'язку людей в процесі виконання ними трудових функцій з обов'язковим підкоренням учасників визначеному розпорядку. Трудова дисципліна вводить особу у визначений стереотип поведінки, прийнятий та підтримуваний даним колективом.
(Советский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1982).
Функція (від лат. fanctio - виконання, здійснення) - це діяльність, обов'язок, робота.
(Советский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1982).
Фахівець - це людина, яка володіє фаховими (спеціальними) знаннями та навичками в якій-небудь галузі (сфері) виробництва, науки, техніки, мистецтва тощо та яка має фах (спеціальність).
(Словарь иностранных слов. - М.: Русский язык, 1989).
