Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тимченка Івана Артемовича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича - суддя-доповідач,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" від 22 березня 2001 року N 2328-III (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 42, ст. 212; 2002 р., N 35, ст. 264).

Заслухавши суддю-доповідача Шаповала В.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 17, частин другої, третьої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" від 22 березня 2001 року N 2328-III (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 42, ст. 212; 2002 р., N 35, ст. 264).

Зокрема, Президент України просить дати офіційне тлумачення положення частини третьої статті 27 названого Закону щодо того, які саме особливості порядку притягнення народного депутата України до відповідальності можуть, визначатися законом про регламент Верховної Ради України, оскільки, на думку суб'єкта права на конституційне подання, цим Законом може визначатися лише порядок розгляду у Верховній Раді України питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України.

2. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) розглянула матеріали конституційного подання і Ухвалою від 26 грудня 2002 року відкрила конституційне провадження у справі про тлумачення положень частин другої, третьої статті 17, частини другої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України".

У відкритті конституційного провадження у справі про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" тією ж Ухвалою Колегії відмовлено на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у конституційному поданні.

3. Відповідно до частини першої статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України, тобто необхідність, яка виникає у процесі застосування положень чинного закону України.

Суб'єкт права на конституційне подання просить дати офіційне тлумачення положень частини третьої статті 27 Закону України" Про статус народного депутата України" щодо того, які особливості порядку притягнення народного депутата України до відповідальності можуть визначатися законом про регламент Верховної Ради України. Конкретне запитання, наведене у конституційному поданні, стосується змісту закону, який ще не прийнято, хоча його прийняття передбачене Конституцією України.

Клопотання Президента України фактично зводиться до того, щоб Конституційний Суд України в офіційному тлумаченні положень чинного Закону України "Про статус народного депутата України" висловив свої міркування щодо змісту закону про регламент Верховної Ради України, який має бути прийнятий на виконання вимог Конституції України. Наслідком такого офіційного тлумачення було б вирішення Конституційним Судом України питання, віднесеного до повноважень Верховної Ради України. Отже, порушене Президентом України питання про офіційне тлумачення частини третьої статті 27 Закону в аспекті, зазначеному у конституційному поданні, непідвідомче Конституційному Суду України, що відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 147, 150 Конституції України, статтями 39, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" від 22 березня 2001 року N 2328-III (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 42, ст. 212; 2002, N 35, ст. 264) на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України і Законом України "Про Конституційний Суд України"; непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.