19.3.6. Перекладання оголовків труб.
19.3.7. Заміна елементів дерев'яних, залізобетонних чи бетонних труб (до 50% обсягу).
19.4. ПЛОЩАДКИ ДЛЯ АВТОМОБІЛІВ, ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНИХ, ІНШИХ МАШИН ТА СКЛАДСЬКІ ПЛОЩАДКИ
19.4.1. Ремонт і відновлення водовідвідних споруд (лотків, кюветів).
19.4.2. Перемощування булижних площадок.
19.4.3. Переобладнання щебеневих і гравійних покриттів площадок.
19.4.4. Ремонт бетонних площадок із вкладанням вирівнювального шару бетону.
19.4.5. Вирівнювання і заміна окремих цементно-бетонних плит.
19.4.6. Покриття асфальтобетоном площадок.
20. Електричні мережі і зв'язок
20.1. Зміна і заміна непридатної арматури.
20.2. Заміна гачків і траверси.
20.3. Заміна дротів.
20.4. Ремонт і заміна кінцевих і з'єднувальних кабельних муфт.
20.5. Ремонт і заміна заземлювальних пристроїв.
20.6. Заміна опор (до 30% на 1 км).
20.7. Встановлення кабельних колодязів.
20.8. Встановлення колодязів телефонної каналізації.
21. Інші споруди
21.1. Ремонт, заміна на інші опори естакад для повітряного прокладання трубопроводів.
21.2. Ремонт чи заміна площадок, сходів і огорожі естакад для повітряного прокладання трубопроводу.
21.3. Ремонт чи заміна окремих колон (до 29%) кранових естакад.
21.4. Ремонт чи заміна підкранових балок кранових естакад.
21.5. Ремонт галерей і естакад паливоподавання котельних і газогенераторних підстанцій із заміною (до 20%) конструкцій без заміни фундаментів.
21.6. Зміна чи повна заміна дерев'яних стовпів огорожі.
21.7. Ремонт чи заміна окремих бетонних і залізобетонних стовпів (до 20%) і огорожі.
21.8. Ремонт окремих ділянок заповнень між стовпами огорожі (до 40%).
21.9. Ремонт окремих ділянок суцільної кам'яної огорожі (до 20%).
21.10. Ремонт окремих ділянок суцільної глинобитної огорожі (до 40%).
21.11. Ремонт димових труб зі зміною чи заміною футерування, із встановленням обручів, з відновленням захисного шару залізобетонних труб.
21.12. Ремонт і заміна окремих ланок металевих димових труб.
21.13. Ремонт золошлаковідводів з повною заміною окремих ланок трубопроводу (без збільшення діаметра).
21.14. Ремонт завантажувальних платформ з повною заміною дерев'яного настилу, вимощення чи асфальту. Заміна окремих опор чи ділянок підпірних стін (до 20%). Якщо розвантажувальна площадка є частиною складського об'єкта (рампа), то допускається повна заміна всіх конструкцій.
Додаток 2.7
РЕКОМЕНДОВАНИЙ ЧИСЕЛЬНИЙ СКЛАД СЛУЖБИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА
| Загальна площа виробничих будівель і споруд, тис. кв. м, до | Кількість працівників у залежності від загальної площі виробничих будівель і споруд |
Примітка. На підприємствах, де будівлі експлуатуються в агресивному середовищі, а також розміщених на територіях, що підроблюються підземними гірничими виробками, або на просадочних ірунтах, а також при розташуванні об'єктів на різних майданчиках чисельність служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд може бути розрахована по формулі:
Ч = К х К К , де:
с п 1 2
Ч - чисельний склад служби спостереження за безпечною
с
експлуатацією будівель і споруд;
К - кількість працівників у залежності від загальної площі
п
виробничих будівель і споруд;
К - коефіцієнт, який враховує розташування будівель та
1
споруд в залежності від середньої відстані між ними з такою
градацією:
при середній відстані до 50 км - 1,5;
при середній відстані до 75 км - 1,7;
при середній відстані до 100 км - 1,9;
при середній відстані до 125 км - 2,1;
К - коефіцієнт, який враховує умови експлуатації будівель та
2
споруд на територіях з гірничими виробками та просадочних ірунтах
такої величини: всі будівлі експлуатуються в складних геологічних
умовах - 2,5;
75% будівель експлуатуються в складних геологічних умовах - 2;
50% будівель експлуатуються в складних геологічних умовах - 1,5;
25% будівель експлуатуються в складних геологічних умовах - 1,25.
При інших розмірах критеріїв К1 та К2 встановлюються інтерполяцією.
Додаток 2.8
СТАНДАРТИ
Додаток 2.9
ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Додаток 2.10
ІНСТРУКТИВНА ТА МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА
1. Виброзащитные испытания зданий. М.: Стройиздат, 1972.
2. Индустриально-системные методы строительного обеспечения и сопровождения реконструкции и технического перевооружения промышленных предприятий, зданий и сооружений. Ворошиловградский ф-л НИИСП. К.: НИИСП, 1988. 38 с.
3. Методика обследования железобетонных конструкций, Сб. вып. 21. НИИЖБ Госстроя СССР. М.: Стройиздат, 1975. С. 5-34.
4. Методика выявления дефектов, оценки эксплуатационных свойств кровель железобетонных крыш жилых зданий. ЦНИИЭП жилища. М.: Стройиздат, 1985. 152 с.
5. Методические указания по реконструкции основных зданий и сооружений коксохимических предприятий (остановочный период). НИИСП Госстроя УССР, Гипрококс Минчермета СССР, ЦНИИОМТП Госстроя СССР. К.: НИИСП, 1989. 89 с.
6. Методические рекомендации по усилению железобетонных конструкций на реконструируемых предприятиях. НИИСП Госстроя УССР. К.: НИИСП, 1984. 146 с.
7. Методические указания по подготовке и проведению реконструкции коксохимических предприятий (доостановочный период). НИИСП Госстроя УССР, Гипрококс Минчермета СССР, ЦНИИОМТП Госстроя СССР. К.: НИИСП, 1987. 88 с.
8. Методические рекомендации по производству строительно-монтажных работ при реконструкции объектов машиностроения. К.: НИИСП, 1984. 50 с.
9. Методические рекомендации по реконструкции предприятий химической промышленности (монтаж и демонтаж строительных конструкций и оборудования) НИИСП, УкрПТКИ Минмонтажспецстроя УССР. К.: НИИСП, 1982. 63 с.
10. Методические рекомендации по усилению железобетонных конструкций зданий и сооружений (на основе анализа и обобщения существующего опыта). Госстрой СССР, Главпромстройпроект, СоюзметаллургстройНИИпроект, Харьковский ПромстройНИИпроект Госстроя УССР, Ворошиловградский филиал НИИСП, НИИЖБ. Харьков, 1984. 203 с.
11. Методические рекомендации по технологии замены покрытий промышленных зданий из плит ГИСС. К.: НИИСП, 1989. 43 с.
12. Методические рекомендации по производству строительно-монтажных работ при реконструкции сахарных заводов. К.: НИИСП, 1984. 43 с.
13. Методические рекомендации по применению радиоизотопных методов для контроля осадок земляных сооружений (основные положения). К.: НИИСП, 1977. 42 с.
14. Методические рекомендации по технологии усиления металлических конструкций на реконструируемых объектах. К.: НИИСП, 1984. 58 с.
15. Методические рекомендации по усилению каменных конструкций. К.: НИИСП, 1985. 48 с.
16. Методические указания по техническому обследованию полносборных зданий. М.: Стройиздат, 1974.
17. Рекомендации по усилению железобетонных конструкций зданий и сооружений под нагрузкой в условиях реконструкции. К.: НИИСП, 1990. 60 с.
18. Рекомендации по определению технического состояния ограждающих конструкций при реконструкции промышленных зданий. ЦНИИПромзданий. М.: 1988. 151 с.
19. Рекомендации по эксплуатации и ремонту кровель на основе безрулонных гидроизоляционных материалов. К.: НИИСП. 1974. 39 с.
20. Рекомендации по оценке надежности строительных конструкций по внешним признакам. ЦНИИПромзданий. М.: 1989. 111 с.
21. Рекомендации по оценке состояния и усилению строительных конструкций промышленных зданий и сооружений. НИИСК М.: Стройиздат, 1989. 104 с.
22. Рекомендации по натурным обследованиям железобетонных конструкций. М.: НИИЖБ, 1978.
23. Рекомендации по обеспечению надежности и долговечности железобетонных конструкций промышленных зданий и сооружений при их реконструкции и восстановлении. Харьковский ПромстройНИИпроект. М.: Стройиздат, 1990. 176 с.
24. Рекомендации по обследованию и оценке технического состояния крупнопанельных и каменных зданий. НИИСК. М.: Стройиздат, 1988.
25. Рекомендации по оценке состояния железобетонных конструкций при эксплуатации в агрессивных средах. М.: НИИЖБ Госстроя СССР, 1984. 35 с.
26. Рекомендации по усилению металлических конструкций производственных зданий и сооружений. Л.: Минсудпром СССР, 1978.
27. Реконструкция промышленных предприятий. Справочник строителя. М.: Стройиздат, 1990. Т. 1 - 591 с.; т. 2 - 623 с.
28. Руководство по наблюдению за деформациями оснований и фундаментов зданий и сооружений. М.: Стройиздат, 1975.
29. Руководство по обследованию сварных стальных конструкций, выполненных из кипящей углеродистой стали, и разработке мероприятий, предупреждающих их хрупкое разрушение. М.: ЦНИИПСК, 1979.
30. Руководство по обследованию существующих строительных конструкций производственных зданий и сооружений. Л.: Минсудпром СССР. 1970.
31. Указания по технической эксплуатации крыш жилых зданий с рулонными, мастичными и стальными кровлями. МЖКХ РСФСР. М.: Стройиздат, 1987. 75 с.
32. Указания по натурным исследованиям технического состояния производственных зданий и сооружений на предприятиях промышленности строительных материалов Минпромстройматериалов УССР. К.: НИИСП, 1979. 10 с.
33. Допуски при веденні будівельно-монтажних і спеціальних робіт. НДіБВ, трест Укрмонтажоргбуд Мінмонтажспецбуду УРСР. К.: Будівельник, 1970. 119 с.
34. Технические указания по контролю качества строительно-монтажных работ. Методы и средства контроля. К.: НИИСП, 1982. 183 с.
35. Нормативні документи з питань обстеження, паспортизації безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель та споруд. Київ, 1999.
Додаток 3.1
ПРИБЛИЗНІ ТЕРМІНИ ОГЛЯДІВ І ОБСТЕЖЕНЬ
Періодичність поточних оглядів, що здійснюють служби технічної експлуатації будівель і споруд, і періодичність обстежень, які здійснюють спеціалізовані організації, залежать від умов експлуатації (режиму роботи) і визначаються у кожному конкретному випадку стандартами підприємств чи іншими експлуатаційно-технічними документами.
Для сталевих конструкцій одноповерхових виробничих будинків рекомендуються орієнтовні строки поточних оглядів відповідно до даних табл. 1, при цьому режим роботи несучих конструкцій визначається режимом роботи кранового обладнання (режимною групою за ГОСТ 25546-82) і характером цього використання за вказівками табл. 2, а ступінь агресивності газоповітряного середовища, проливів рідин і відкладень пилу - за даними СНіП 2.03.11-85.
Спеціальні обстеження вперше проводяться не пізніше як через строк (після введення в експлуатацію), зазначеній у табл. 3, а в подальшому - за вказівками, наведеними у висновку про технічний стан конструкцій. При відсутності таких вказівок періодичність наступних обстежень дорівнює приблизно половині строку, наведеного у табл. 3.
Таблиця 1
Примітка. Організація вибіркових оглядів повинна бути такою, щоб кожний конструктивний елемент був оглянутий не рідше одного разу за три роки.
Таблиця 2
Таблиця 3
Додаток 3.2
ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ЩОДО ОГЛЯДУ КОНСТРУКЦІЙ В НАТУРІ
При проведенні робіт щодо огляду конструкцій треба дотримуватись норм і правил, регламентованих СНіП-4-86, а також цього Положення.
Особи, які беруть участь у виконанні робіт, повинні пройти навчання, перевірку знань та інструктаж з охорони праці відповідно до вимог ГОСТ 12.000.4-79.
До початку робіт щодо огляду організацією, яка проводить роботи, і підприємством, де ці роботи будуть виконуватися, спільно розглядаються способи і засоби доступу до обстежуваних конструкцій, встановлюються безпечні зони, розробляються організаційні заходи безпеки. Після цього:
- видається наказ по підприємству про забезпечення робіт з переліком осіб, які беруть участь в обстеженні, і спеціальних заходів з техніки безпеки;
- відповідальному виконавцю робіт видається наряд-допуск на впровадження робіт відповідно до вимог п. 1.6 і 1.7 СНіП III-4-80, який підписують посадові особи підприємства, де проводиться обстеження.
Натурний огляд конструкцій, розміщених поза обігрівальними приміщеннями, рекомендується виконувати при позитивних температурах.
Зони, в межах яких постійно діють небезпечні виробничі фактори, позначаються відповідними знаками і підписами. До них належать:
- зони, які прилягають до неізольованих струмопровідних ліній (у тому числі тролеїв мостових кранів) і електроустановок;
- зони, які охоплюють ділянки переміщення кранів, машин і обладнання або їх частин і робочих органів;
- зони, де містяться шкідливі речовини, в концентраціях вищих за граничнодопустимі, але ж можливі їх виділення і проливи;
- зони, де діють інтенсивна вібрація чи шум з інтенсивністю, вищою за граничнодопустиму.
При проведенні робіт на ділянках із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також робіт на висоті працівники, які проводять обстеження, повинні пройти медогляд у порядку, установленому для осіб, які постійно працюють у зазначених умовах.
Особи, які проводять огляд, повинні використовувати засоби індивідуального захисту і спецодяг:
- захисні каски за ГОСТ 12.4.087-84;
- запобіжні пояси за ТУ 36-2103-82;
- спецодяг, у якому не бовтаються і не звисають окремі деталі, неслизьке взуття;
- апарати і пристрої для захисту очей і дихальних шляхів, які застосовуються на даному підприємстві відповідно до шкідливих факторів (маски, окуляри, респіратори, кисневі ізолюючі прилади тощо).
Усі роботи на висоті понад три метри, як правило, треба виконувати з помостів або спеціальних пристроїв (колисок, підйомних вишок та ін.). Виконання цих робіт без помостів допускається тільки при неможливості їх влаштування з обов'язковим застосуванням запобіжних пристроїв (натягнуті сталеві канати, страхувальні сітки тощо) і монтажних поясів.
Перед початком робіт щоденно перевіряється стан риштувань, помостів, огорож, драбин, страхувальних канатів та ін.
Проведення робіт у зонах пересування мостових кранів допускається тільки з дозволу представника адміністрації підприємства. Ділянка повинна бути огороджена кінцевими упорами або лінійками для кінцевих вимикачів. Тролеї на цій ділянці повинні бути вимкнені і закорочені.
При використанні для огляду конструкцій вантажопідйомних механізмів (наприклад, мостових кранів) необхідно:
- керуватися правилами Держнаглядохоронпраці;
- встановити порядок обміну сигналами між керівником робіт і кранівником (усі команди подаються тільки керівником робіт, команда "Стоп" - будь-яким працівником, який помітив небезпеку);
- заборонити перебування людей на мосту крана під час його пересування.
При роботі в стиснених умовах (між балками, у коробах тощо) усі працюючі повинні бути гранично уважними, щоб не вдаритися об конструктивні елементи і деталі, що виступають. Не слід робити різких рухів і пересуватися бігом.
При обстукуванні заклепок, зашлакованих зварних швів та елементів, які піддалися корозії, треба, як правило, користуватися захисними окулярами або козирками.
Роботи з натурного огляду проводяться групою не менше як з двох осіб, які знаходяться у межах прямої взаємної видимості протягом усієї роботи.
Додаток 3.3
ПЕРЕЛІК НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ, РОЗТАШОВАНИХ В СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ З ВКАЗАНОЮ ДЛЯ НИХ СЕЙСМІЧНІСТЮ В БАЛАХ