Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 26 Закону України "Про вибори народних депутатів України"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Євграфова Павла Борисовича - суддя-доповідач,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Німченка Василя Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 26 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Заслухавши суддю-доповідача Євграфова П.Б. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Положеннями частини першої статті 26 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 24 вересня 1997 року N 541/97-ВР (з наступними змінами, внесеними законами України) встановлюється, що "кандидат у депутати може у будь-який час зняти свою кандидатуру, про що він подає письмову заяву до виборчої комісії, яка зареєструвала його кандидатом у депутати, зареєструвала відповідний список кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій". За цих підстав "Центральна виборча комісія приймає рішення про вилучення кандидата у депутати із зареєстрованого списку кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій", а "окружна виборча комісія скасовує своє рішення про реєстрацію кандидата у депутати у випадках скасування суб'єктом, який висунув кандидата, свого рішення про його висунення чи втрати кандидатом відповідно до законодавства України права балотуватися".

Суб'єкт права на конституційне подання - народні депутати України - обгрунтовує необхідність в офіційному тлумаченні положень частини першої статті 26 Закону України "Про вибори народних депутатів України" тим, що Центральна виборча комісія помилково застосовує зазначену норму "при вирішенні нею питання щодо скасування свого рішення про реєстрацію кандидата у депутати (списку кандидатів) та вилучення його із зареєстрованого списку кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій у разі скасування партією, виборчим блоком партій свого рішення про висунення кандидата до партійного списку".

2. Відповідно до частини першої статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України.

У конституційному поданні народних депутатів України відсутнє належне правове обгрунтування практичної необхідності в офіційному тлумаченні положень частини першої статті 26 Закону України "Про вибори народних депутатів України", що є однією з основних вимог, встановлених статтею 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно змісту конституційного подання. Не наведені також і рішення Центральної виборчої комісії про вилучення кандидата у депутати із зареєстрованого списку кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій, які, на думку суб'єкта права на конституційне подання, є наслідком "буквального тлумачення" Центральною виборчою комісією норми частини першої статті 26 Закону України "Про вибори народних депутатів України", а "поширення його лише на окружні виборчі комісії є невірним".

Однак законодавець, закріплюючи за Центральною виборчою комісією здійснення функції окружної виборчої комісії багатомандатного загальнодержавного виборчого округу (пункт 14 статті 11 Закону України "Про вибори народних депутатів України") , регламентує її повноваження у прийнятті рішень з питань вибуття кандидата в депутати з балотування (частина перша статті 26 зазначеного Закону) . Ці повноваження мають певні відмінності, які не можуть бути усунуті шляхом розширеного тлумачення положень частини першої статті 26 Закону України "Про вибори народних депутатів України". В таких випадках потрібно встановлювати нову правову норму, а це є повноваженням органу законодавчої влади - Верховної Ради України.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а тому Конституційний Суд України не може виходити за межі повноважень, які встановлені Конституцією України (частина друга статті 19, пункт 28 статті 85, частина шоста статті 111, статті 150, 151, 159).

3. У разі порушення Центральною виборчою комісією (як і будь-якою іншою) виборчих прав і свобод громадян, політичних партій, виборчих блоків партій Конституція України гарантує їх захист у судовому порядку (частина перша статті 55, стаття 124) . Саме з цього питання Конституційний Суд України своїм Рішенням від 26 лютого 1998 року N 1-рп/98 (справа про вибори народних депутатів України) визнав такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення Закону України "Про вибори народних депутатів України", "за якими обмежується захист виборчих прав громадян у судовому порядку" (пункт 4 резолютивної частини Рішення) . Оскарження рішень Центральної виборчої комісії, в тому числі і до суду, передбачається Законом України "Про Центральну виборчу комісію" (частина шоста статті 11).

На основі викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 13, 39, 45, 48, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 26 Закону України "Про вибори народних депутатів України" на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.