Про затвердження плану реалізації додаткових заходів щодо забезпечення виконання Національної програми "Діти України" на період до 2005 року

На виконання Указу Президента України від 24 січня 2001 року N 42/2001 "Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми "Діти України" на період до 2005 року" з метою активізації розв'язання проблем поліпшення становища дітей, удосконалення якості медичного забезпечення матерів і дітей

1. Затвердити план реалізації додаткових заходів щодо забезпечення виконання Національної програми "Діти України" на період до 2005 року (додається).

2. Начальникам головних управлінь, управлінь, відділів МОЗ України, директорам науково-дослідних установ МОЗ та АМН України, ректорам вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій:

2.1 Забезпечити виконання плану реалізації додаткових заходів щодо забезпечення виконання Національної програми "Діти України" на період до 2005 року .

2.2 Звіти про хід та виконання заходів подавати до Головного управління організації медичної допомоги населенню МОЗ та Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України до 25 червня та до 25 грудня кожного року для узагальнення та інформування Державного комітету молодіжної політики, спорту та туризму України.

3. Начальнику Головного управління економіки Барановій Т.Ф. здійснювати витрати на фінансування заходів у межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Картиша А.П. та віце-президента АМН України Зозулю Ю.П.

Міністерством охорони здоров'я України у межах Національної програми "Діти України", затвердженої Указом Президента України від 18 січня 1996 року N 63/96, здійснено комплексні заходи, спрямовані на покращання здоров'я дітей, зниження дитячої захворюваності й смертності на державному і місцевому рівнях. Протягом останніх років з'явилась тенденція до зниження дитячої смертності, яка у 1995 році становила 14,7 на 1000 народжених живими, у 1997 - 14,0, у 1998 - 12,8, 1999 - 12,8, 2000 - 11,9 (згідно з попередніми даними).

За роки реалізації Програми , з метою попередження вроджених аномалій у дитини, в навчальні плани вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти для лікарів усіх спеціальностей включено питання з медичної генетики, створено і функціонує мережа медико-генетичних закладів. Протягом останніх років проводиться забезпечення дітей, хворих на фенілкетонурію, продуктами лікувального харчування. Результатом цього є покращання виявлення та своєчасна корекція спадкової патології, що в кінцевому результаті призвело до зменшення смертності від вроджених вад дітей 1-го року (1997- 40,2, 1998 - 35,9, 1999 - 35,1, 2000 - 34,6 на 1000 народжених живими).

Для зниження рівня екстрагенітальної патології вагітних та перинатальної захворюваності створено відділення та розгорнуті ліжка для вагітних на базі існуючих санаторіїв - профілакторіїв в 10 регіонах України. Створення служби дитячої та підліткової гінекології, а на сьогодні в її складі працює 27 центрів та 316 кабінетів статевого виховання підлітків, дозволяє підвищити рівень сексуальної культури, знизити кількість абортів, особливо серед неповнолітніх.

Постійно вживаються заходи щодо зміцнення матеріальнотехнічної бази родопомічних та дитячих закладів. Закуплено необхідну апаратуру, створено відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених в областях України. Це дало змогу знизити смертність малюків на першому тижні життя з 5,6 на 1000 народжених живими у 1997 році до 5,1 у 1998, 5,0 у 1999 році, 4,6 у 2000 році.

Важливим завданням Національної програми , яке зміцнює рівень здоров'я дітей, є грудне вигодовування малюків. На сьогодні розроблена та реалізується галузева Програма підтримки грудного вигодовування дітей в Україні, за допомогою дитячого Фонду ООН ЮНІСЕФ широко впроваджується ініціатива ВООЗ "Лікарня доброзичлива до дитини". Одним з основних принципів вказаної ініціативи є спільне перебування матері і дитини, яке запроваджено в 50% пологових закладах. Створено та обладнано регіональні учбово-методичні центри підтримки лактації у містах Києві, Донецьку, Львові; проводяться семінари-тренінги з грудного вигодовування, чисельні науково-практичні конференції та семінари з питань дитячого харчування. З'явилась тенденція до зростання кількості дітей, що вигодовуються груддю матері.

Покращилась профілактика інфекційних захворювань. На сьогодні щепленість проти керованих інфекцій сягає 95% та більше. Знизилась загальна захворюваність дітей на дифтерію, кір, епідемічний паротит. У новий календар щеплень введені щеплення проти гепатиту B та краснухи, що повинно вплинути на зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності від цих інфекцій.

Указом Президента України від 2 липня 1996 р. N 494 створено Українську республіканську спеціалізовану лікарню "ОХМАТДИТ", що сприяло доступності надання дітям всіх видів спеціалізованої медичної допомоги, розпочато пересадку кісткового мозку, проводяться мікрохірургічні операції дітям, накопичено досвід виходжування глибоко недоношених малюків.

Згідно з Програмою , створений і діє на базі офтальмологічної лікарні м. Києва центр лікування дітей, хворих на ретинопатію, що забезпечує доступність такої допомоги дітям України, впливає на зменшення дитячої інвалідності. Створені та функціонують Український та 12 регіональних центрів реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи.

Все це підтверджує доцільність реалізації Національної програми та правильність обраних пріоритетів в охороні здоров'я дитинства. Проте не всі завдання Програми виконані. Відзначається зниження уваги до скринінгу новонароджених на фенілкетонурію, практично не запроваджено у регіонах масовий скринінг на гіпотиреоз. На жаль, не у всіх пологових стаціонарах запроваджено спільне перебування матері і дитини. Невирішеною залишається проблема обстеження вагітних на TORCH-інфекцію, лишається низьким рівень їх обстеження на ВІЛ при збільшенні кількості дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями. Не у всіх областях створено відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених, не завершено створення виїзних неонатологічних бригад. У Дніпропетровській та Луганській областях не побудовано дитячі інфекційні лікарні, що було передбачено Програмою на 1996 - 2000 роки. Значна частина заходів Національної програми "Діти України" має довгостроковий характер і потребує продовження.

У зв'язку з цим розроблено і затверджено Указом Президента України додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми "Діти України" на період до 2005 року , великий розділ яких - поліпшення здоров'я матерів і дітей, запобігання інвалідності, створення умов для адаптації в суспільстві дітей з вадами розвитку. Реалізація цих заходів сприятиме спрямуванню уваги на вирішення таких проблем охорони здоров'я, як проведення повноцінного обстеження вагітних жінок, медико-генетичного консультування, скринінг-діагностики вродженої патології, забезпечення розробки та закупівлі спеціалізованих продуктів харчування для хворих дітей, вагітних жінок та матерів-годувальниць, оснащення неонатологічних відділень сучасною технікою, лікування хворих дітей із злоякісними захворюваннями, в т.ч. кровотворної системи, з гіпофізарним нанізмом.

Заходами Програми передбачено сприяти покращанню здоров'я дітей шляхом створення та впровадження моніторингової діагностично-оздоровчої інформаційно-аналітичної системи "Здоров'я дітей та підлітків", профілактики стоматологічих захворювань, організації вітамінізації дітей у будинках дитини, дитячих будинках та школах-інтернатах, активізувати пропаганду здорового способу життя шляхом створення навчальних і науковопопулярних кіно- та відеофільмів з актуальних питань охорони здоров'я дітей та підлітків, пропаганди здорового способу життя.

Основна мета впровадження Програми - поліпшення рівня обізнаності дітей, підлітків, батьків щодо здорового способу життя, впровадження заходів, спрямованих на забезпечення народження здорової дитини, підвищення якості диспансерного спостереження дітей та рівня спеціалізованої медичної допомоги, що вплине на поліпшення основних показників здоров'я населення.