9.4. В угодах або в листах-пропозиціях аудитор не повинен вказувати, що в даний час або в майбутньому визначені професійні послуги будуть надаватися або за встановлену (фіксовану) оплату, приблизну оплату або оплату у визначених межах, якщо в цей час є імовірність істотного зростання цієї оплати, але майбутньому клієнту про це невідомо.
9.5. При наданні клієнту професійних послуг може виникнути необхідність більш конкретно домовитися про вартість послуг заздалегідь.
У такому випадку аудитор повинен розрахувати оплату, беручи до уваги положення параграфів 9.2-9.4.
9.6. Не буде вважатися неправильним, якщо аудитор погоджується на меншу оплату порівняно з тією, що була призначена попередньому аудитору за аналогічні послуги за умови, що при нарахуванні оплати бралися до уваги положення параграфів 10.2-10.4.
9.7. Як визначено в параграфі 8.8: "Професійні послуги не повинні пропонуватися або даватися клієнту за угодою, відповідно до якої оплата буде здійснена тільки у випадку досягнення якогось визначеного результату або коли оплата залежить від непередбачених обставин, пов'язаних з можливим досягнутим результатом.
Коментар
Оплата не вважається залежною від непередбачених обставин, якщо вона призначена судом або у відповідності з законом якимись іншими органами державної влади.
Оплата, встановлена на підставі процентної ставки або на іншій аналогічній основі, за винятком тих випадків, коли вона дозволена законом, у якості загальноприйнятої практики для визначених послуг консультаційного характеру, вважається залежною від непередбачених обставин.
9.8. Попередні параграфи стосуються оплати послуг, передбачених договором. Змінні витрати будь-якого виду, особливо на відрядження, витрати що відносяться безпосередньо до надання професійних послуг певному клієнту, звичайно відносяться на рахунок клієнта в додаток до оплати за послуги професійного характеру.
9.9. В інтересах обох сторін аудитора і клієнта до початку надання аудиторських послуг варто чітко визначити порядок, бажано в письмовому вигляді, згідно з яким робиться розрахунок оплати і порядок виписки рахунків за послуги або етапи послуг, щоб уникнути будь-яких непорозумінь (порядок врегулювання договірних відношень).
Комісійні винагороди за надання клієнтів
9.10. Оплата або одержання комісійних винагород (відсотків) за надання клієнтів (купівля клієнтів) може порушити об'єктивність і незалежність аудитора. Аудитор не повинен платити будь-кому комісійні за залучення клієнта, а також сам не повинен одержувати комісійні за вербування клієнта для третьої сторони. Аудитор не повинен одержувати ніяких комісійних за передачу клієнту продукції або зроблені послуги іншими особами.
9.11. Оплата й одержання винагород між аудиторами за посередництво, коли не робилися ніякі послуги професійного характеру, розцінюються як комісійні відповідно до параграфа 9.10.
9.12. Аудитор може підписати угоду про пайову участь у капіталі аудиторської фірми або у всій частці аудиторської фірми, що вимагатиме виплат окремим особам, що раніше володіли паями або цінними паперами аудиторської фірми. Такі виплати не вважаються комісійними, згідно з параграфом 9.10.
Розділ 10. Діяльність, несумісна з практикою аудитора
10.1. Аудитор не повинен одночасно займатися будь-якими іншими видами діяльності, що є несумісними з наданням послуг професійного характеру і можуть завдати шкоди його чесності, об'єктивності, незалежності або репутації аудиторської професії.
10.2. Надання двох або більше видів послуг професійного характеру одночасно не впливає на чесність, об'єктивність або незалежність аудитора.
10.3. Одночасне заняття іншою діяльністю, що не має безпосереднього відношення до послуг професійного характеру у формі консультацій, перевірок або експертиз і не дозволяє аудитору виконувати свої професійні обов'язки у відповідності з основними етичними засадами аудиторської професії вважається несумісним з практикою аудитора і суперечить як вимогам чинного Кодексу, так і пункту 5 Статті 23 Закону України "Про аудиторську діяльність".
Розділ 11. Грошові суми клієнтів
11.1. Аудитору не рекомендується зберігати в себе грошові суми клієнтів. Аудитор не має право зберігати грошові суми клієнтів, якщо є хоч які-небудь підстави думати, що вони були отримані в результаті незаконних дій або призначені для таких цілей.
11.2. Аудитор, якому довірені клієнтом на збереження грошові суми, повинен:
а) берегти ці грошові суми окремо від особистих коштів або коштів аудиторської фірми;
б) використовувати ці грошові суми тільки в тих цілях, для яких вони призначені;
в) у будь-який час бути готовим звітувати за ці грошові суми перед уповноваженими для перевірки особами.
Розділ 12. Взаємовідносини з іншими аудиторами
Прийняття нових призначень
12.1. Процес розширення сфери аудиторської діяльності найчастіше приводить до утворення відокремлених господарських підрозділів у місцях, де діючий аудитор до цього не практикував. У цих умовах клієнт або діючий аудитор, за погодженням із клієнтом, може звернутися по допомогу до іншого аудитора, що здійснює свою діяльність у цих районах, з метою надання професійних послуг, необхідних для повного виконання завдання.
12.2. Делегування якогось виду аудиторської діяльності може виникнути в ділянці особливих послуг або завдань. Масштаб послуг, запропонованих аудиторами, продовжує розширюватися і найчастіше вимагає глибоких спеціальних знань, необхідних для потреб суспільства. Оскільки одному аудиторові неможливо опанувати особливим досвідом по всьому спектрі аудиторських послуг, не раціонально в одній аудиторській фірмі розвивати практику надання послуг, які не матимуть попиту у клієнтів.
12.3. Як відомо, аудитори повинні робити тільки такі послуги, що відповідають їхній професійній компетенції. Тому для професії в цілому і в інтересах клієнтів важливо, щоб аудитори одержували відповідні консультації від компетентних осіб.
12.4. Аудитор, що не володіє необхідною кваліфікацією з тих чи інших спеціальних питань, через побоювання загубити клієнта, може не виявити сумлінності у тому, щоб направити клієнта до іншого аудитора, який має необхідну спеціальну кваліфікацію. Тим самим аудитор позбавляє клієнта можливості одержати ту якість консультації, на яку він розраховує, що в остаточному підсумку впливає на правильність прийняття клієнтом рішень.
12.5. Побажання клієнта повинні відігравати першорядну роль для аудитора під час добору професійних консультантів для нього. У зв'язку з цим аудитор не повинен намагатися в будь-який спосіб обмежувати свободу вибору клієнта при одержанні консультацій зі спеціальних питань, більше того, він повинен заохочувати такі наміри клієнта.
12.6. Послуги або консультації аудитора, що володіє спеціальною кваліфікацією, можуть бути затребувані у таких випадках:
а) клієнтом:
1) після попереднього обговорення і консультацій із діючим аудитором;
2) на особливе прохання або за рекомендацією діючого аудитора;
3) без звертання до діючого аудитора;
б) діючим аудитором із належним дотриманням зобов'язання у конфіденційності.
12.7. Коли до аудитора звертаються з проханням дати аудиторські послуги або консультації. йому слід з'ясувати, чи співпрацює передбачуваний клієнт із якоюсь іншою аудиторською фірмою (аудитором). Якщо є діючий аудитор, що буде продовжувати робити послуги професійного характеру і надалі, слід дотримуватися процедури, викладеної у параграфах 12.8-12.13. Якщо це призначення приведе до заміни одного аудитора іншим, варто дотримуватися процедур, викладених у параграфах 12.14-12.26.
12.8. Аудитор-спадкоємець стосовно клієнта, що співробітничає з діючим аудитором повинен обмежитися тільки послугами, наданими згідно особливого завдання, отриманого від діючого аудитора або клієнта, якщо клієнту не потрібно інше. Аудитор-спадкоємець зобов'язаний усіляко сприяти підтримці нормальних стосунків діючого аудитора з клієнтом і не повинен критикувати якість професійних послуг діючого аудитора, не надавши останньому можливість пред'явити всю відповідну інформацію.
12.9. Аудитор-спадкоємець, до якого клієнт звернувся з проханням виконати завдання такого роду, що докорінно відрізняється від виконуваного діючим аудитором, або від отриманого спочатку через звертання діючого аудитора або клієнта, повинен розглядати це завдання в рамках спеціальних послуг або консультацій. Перш ніж прийняти будь-які завдання такого роду, аудитор-спадкоємець мусить нагадати клієнту про свій обов'язок, що випливає з норм і правил аудиту, а також із положень Кодексу, довести до відома про це діючого аудитора, негайно зробити це, бажано в письмовому вигляді, повідомивши про стратегію клієнта і загальний характер його звертання.
12.10. Якщо клієнт наполягає на тому, щоб не інформувати діючого аудитора, аудитор-спадкоємець повинен вирішити, чи досить обгрунтовані вимоги клієнта. За відсутності особливих обставин, неприхильність клієнта до спілкування з діючим аудитором не буде переконливою причиною для ненадання інформації.
12.11. Аудитор-спадкоємець зобов'язаний:
а) брати до уваги вказівки, отримані від діючого аудитора або клієнта в тій мірі, у якій вони не суперечать законодавству;
б) наскільки це можливо, переконатися, що діючий аудитор посвячений у загальний характер професійних послуг, що робляться.
12.12. Коли є два або більше аудиторів, що роблять професійні послуги клієнтові, доцільніше проінформувати тільки того аудитора, що, має безпосереднє відношення до послуг, наданих аудитором-спадкоємцем.
12.13. Якщо це прийнятно, діючий аудитор, окрім доручень, що стосуються господарської діяльності, повинен підтримувати контакт з аудиторами-спадкоємцями і співробітничати з ними при наявності обгрунтованих прохань у наданні сприяння.
Заміна одного аудитора іншим
12.14. Клієнт має незаперечне право обирати аудитора і робити заміну на свій розсуд.
12.15. Без сумнівів, законні інтереси власників підприємств повинні бути захищені, але не менше важливим є і те, щоб аудитор-спадкоємець, яким мають намір замінити діючого аудитора, мав можливість з'ясувати, чи є якісь обставини професійного характеру, з огляду на які він не має права робити послуги. Це неможливо зробити без прямої співбесіди з діючим аудитором. За відсутності письмового (або електронною поштою) прохання від клієнта діючий аудитор не має права розкривати інформацію про його справи.
12.16. Під час обміну інформацією аудитор має можливість переконатися в тому, що обставини, за яких пропонується заміна аудитора, є прийнятними і призначення може бути прийняте. Крім того, такий обмін інформацією про клієнта дозволяє підтримувати гармонійні відносини, що повинні існувати завжди між всіма аудиторами, до яких клієнти звертаються по консультацію і допомогу.
12.17. Об'єм інформації, наданої й обговорюваної діючим аудитором і аудитором-спадкоємцем, залежить від того, чи отриманий письмовий (або електронною поштою) дозвіл з конкретних питань від клієнта.
12.18. Аудитор-спадкоємець повинен тримати в суворій таємності й уважно вивчати будь-яку інформацію, надану діючим аудитором.
12.19. Надана діючим аудитором інформація може, наприклад, вказувати, що причини для його заміни, висунуті клієнтом, не відповідають дійсності. У ситуаціях, коли між аудитором і клієнтом виникала істотна розбіжність з принципових питань аудиторської практики, ця інформація може свідчити про те, що пропозицію замінити аудитора було зроблено через те, що діючий аудитор відстоював свою позицію, виконуючи свій професійний обов'язок, усупереч протидії клієнта або його ухиляння, самоусунення, небажання обговорювати проблемні питання.
12.20. Отже, безпосереднє спілкування між сторонами дозволяє аудиторам:
а) запобігати прийняттю аудитором-спадкоємцем призначення на виконання послуг без з'ясування ним фактів, що стосуються справи;
б) захищати інтереси тієї частини представників підприємства, що не володіє контрольним пакетом акцій, і може бути не повною мірою інформована (обізнана) стосовно обставин, за яких запропоновано зміну аудитора;
в) захищати інтереси діючого аудитора у тих випадках, коли запропонована заміна аудитора є наслідком сумлінного виконання ним своїх професійних обов'язків або в разі спроб чинити перешкоди у виконанні ним професійних обов'язків.
12.21. До прийняття нового призначення, що передбачає надання професійних послуг аудитору-спадкоємцю, що до цього надавалися попереднім аудитором, він зобов'язаний:
а) пересвідчитися, чи поставив до відома майбутній клієнт діючого аудитора про намічену заміну і чи дав майбутній клієнт дозвіл, переважно в письмовому вигляді (або електронною поштою), обговорювати його справи повною мірою і цілком вільно з аудитором-спадкоємцем;
б) отримавши задовільну відповідь від майбутнього клієнта, він повинен зажадати дозвіл на проведення співбесіди з діючим аудитором. Якщо в такому дозволі відмовлено, або дозвіл, про який мова йде в пункті а) цього параграфа не отримано, аудитор-спадкоємець повинен відхилити призначення, якщо тільки не існує особливих обставин, про які аудитор знає, або якщо стосовно необхідних факторів не дане роз'яснення яким-небудь іншим способом;
в) отримавши дозвіл, він має попросити діючого аудитора, бажано в письмовому вигляді (або електронною поштою):
1) дати будь-яку інформацію професійного характеру, відому діючому аудиторові, про яку варто знати до ухвалення рішення про нове призначення;
2) опрацювати необхідні деталі, що можуть знадобитися для того, щоб прийняти рішення.
12.22. У свою чергу діючий аудитор, що не склав перед клієнтом своїх повноважень і зобов'язань, передбачених договором, отримавши повідомлення, про яке мова йде в параграфі 13.21, зобов'язаний:
а) дати відповідь, бажано в письмовому вигляді (або електронною поштою), з поясненнями, що існують причини професійного характеру, згідно з якими аудитор не може приступити до роботи;
б) якщо є якісь причини або інші обставини, що вимагають більш детального розкриття, переконатися, що клієнт дав дозвіл повідомити деталі цієї інформації аудитору-спадкоємцю. У випадку, якщо такий дозвіл не отримано, діючий аудитор зобов'язаний повідомити про це аудитору-спадкоємцю;
в) отримавши дозвіл від клієнта, необхідно розкрити всю інформацію аудитору-спадкоємцю, щоб той прийняв рішення про нове призначення, а також відверто обговорити з аудитором-спадкоємцем усі питання, що мають відношення до призначення, про які останній повинен знати.
12.23. Якщо аудитор-спадкоємець не одержить відповідь від діючого аудитора в раніше погоджені терміни, і при цьому немає підстав думати, що існують якісь виняткові обставини, що перешкоджають майбутній заміні, аудитор-спадкоємець повинен знайти якусь іншу можливість зв'язатися з діючим аудитором. Після того, як усі можливості зустрітися з діючим аудитором вичерпані, а зустріч так і не відбулася, аудитор-спадкоємець мусить послати ще одного листа, у якому викладено твердження, що, очевидно професійні причини, що перешкоджали б прийняттю нового призначення, відсутні, і в зв'язку з цим він має намір прийняти його.
12.24. Не виплачена за угодою винагорода діючому аудиторові, що не склав своїх повноважень і зобов'язань по ній, не може служити причиною, через яку аудитор-спадкоємець не приймає нове призначення.
12.25. Діючий аудитор повинен негайно передати по опису аудитору-спадкоємцю всі бухгалтерські книги і документи клієнта, якщо вони знаходилися в нього на збереженні, а також ті, що велися після зміни призначення, але до закінчення терміна угоди. Він повинен до закінчення терміна договору надавати клієнтові послуги, якщо тільки в нього не буде причин відмовитися від подальшого їх надання.
12.26. Деякі підприємства організовують конкурси серед потенційних аудиторів на право надання ними професійних послуг. У відповідь на оголошення або письмову пропозицію від клієнта або ж за власною ініціативою аудитор повинен відзначити в заявці або інших документах необхідність проведення зустрічі з іншим аудитором. Він має повідомити потенційного клієнта про те, що необхідно з'ясувати, чи є які-небудь причини професійного характеру, через які призначення не повинне бути прийняте. У випадку перемоги на конкурсі слід зв'язатися з діючим аудитором.
Розділ 13. Реклама і пропозиція послуг
13.1. Реклама і пропозиція послуг аудиторської фірми мають бути спрямовані на об'єктивне інформування громадськості, а також повинні містити правдиву і достовірну інформацію, витриману в діловому тоні. Забороняється нав'язування або настирлива пропозиція послуг.
13.2. Приклади некоректної рекламної діяльності:
а) провокування помилкових або невиправданих сподівань про імовірність одержання сприятливих результатів;
б) створення помилкової впевненості в здатності аудиторської фірми впливати на рішення судових і правоохоронних органів, виконавчих чи будь-яких інших аналогічних організацій, на конкретних державних посадових осіб, або на Аудиторську палату України;
в) безпідставна самореклама, підстава, співробітників аудиторської фірми;
г) порівняння з іншими аудиторськими фірмами;
д) представлення рекомендацій або схвалення чиєїсь діяльності;
е) надання будь-якої іншої інформації, що вводить в оману або не відповідає дійсності;
ж) не підтверджені відповідною кваліфікацією твердження окремих осіб про те, що вони є експертами в окремих напрямках аудиторської професії.
13.3. Реклама дозволена, якщо інформація, що висвітлюється:
а) має на меті повідомлення громадськості або окремим зацікавленим колам достовірних відомостей, що відповідають дійсності і не вводять в оману;
б) витримана в гарному тоні;
в) викликає повагу до професії;
г) не перенасичена частими повтореннями, в ній не приділяється надмірна увага імені аудитора або аудиторській фірмі.
13.4. Наступні приклади ілюструють питання, які необхідно враховувати в рекламі:
Набір персоналу
Про конкурс на заміщення вакантних посад можна інформувати громадськість в одному з тих засобів масової інформації, котрими звичайно користуються для повідомлення про відкриття подібних вакансій. Той факт, що специфіка професії неминуче дасть деяку інформацію про послуги, які аудитор надає клієнтам, цілком припустимий, але ця інформація не повинна містити елемент якогось впливу або тиску на чиюсь думку. Не можна заявляти, що запропонований об'єм і види послуг, тією чи іншою мірою кращі тих, що їх надають інші аудитори. У тих виданнях, що призначені для шкіл та інших навчальних закладів, з метою інформування студентів і випускників про можливості професійної кар'єри, запропоновані послуги можуть бути викладені у діловій формі.
Реклама за дорученням клієнта
Аудитор може опублікувати оголошення за дорученням клієнта, головним чином для набору персоналу. Однак він повинен переконатися, що рекламу спрямовано на задоволення інтересів клієнта.
Брошури і фірмові довідники
Аудитор може видати для своїх клієнтів або для осіб, що не клієнтами, або у відповідь на чийсь запит:
а) дійсне й об'єктивне повідомлення про надані послуги;
б) довідник, що містить імена партнерів, адреси офісів, назви й адреси фірм-компаньйонів і кореспондентів.
Поштовий папір, канцелярське приладдя та вивіски
Поштовий папір, бланки, вивіски (фірми) аудиторів мають відповідати вимогам до форми й змісту, а також вимогам стосовно включення в них імен партнерів, посадових та інших осіб, що беруть участь у практиці, використанні професійних описів і абревіатур (скорочень) стосовно названих професій, а також міст, де існує практика, логотипи тощо.
Оголошення в газетах
Газети і журнали можуть бути використані для інформування громадськості про установу нової аудиторської фірми, що практикує, зміни у її складі та адресі.
Такі оголошення варто обмежувати робити коротко, стисло, з чітким викладом фактів, з урахуванням того, наскільки подібним оголошенням відповідає тематика і спрямування газет та журналів.
Внесення прізвища аудитора до публікації, що випускається клієнтом
У тому разі, коли клієнт збирається опублікувати аудиторський звіт, або у зв'язку із заснування нового підприємства, аудитор повинен розпочати необхідні заходи для забезпечення того, щоб зміст аудиторського звіту, наміченого до публікації, не вводив в оману громадськість, іншими словами, щоб не сталося перекручування його суті і значення. Тому аудитор повинен рекомендувати клієнтові звернутися, спершу до нього за дозволом про публікацію.
Так само варто звернути увагу й на інші документи, що їх планує опублікувати клієнт і де зазначене прізвище аудитора, який займається незалежною професійною діяльністю.
Наприклад, включення прізвища аудитора в річний звіт клієнта.
Якщо аудитори, які займаються аудиторською діяльністю, мають господарські зв'язки з якоюсь аудиторською організацією, або професійною організацією, то ця організація може посилатися на них на поштовому папері, канцелярських приладдях та вивісках. Аудитор зобов'язаний забезпечити контроль за тим, щоб ця інформація не вводила громадськість в оману в тому сенсі, що діяльність організації і незалежної діяльності аудитора тісно не пов'язані між собою.
Розділ 14. Керівництво з прийняття аудиторської клятви
Аудитор, що успішно склав іспити в Аудиторській палаті України, після одержання сертифіката аудитора України зобов'язаний виголосити клятву, у якій він клянеться суворо виконувати свої професійні обов'язки і закони України і вимагати цього від інших. Клятва адресована керівникові атестаційної комісії Аудиторської палати України. Після усного виголошення клятви аудитор підписує її текст.
Текст клятви:
"Я, (ім'я, прізвище) виголошую клятву аудитора й урочисто обіцяю виконувати свої професійні обов'язки з честю і гідністю, дотримуватися законів України, Національних нормативів аудиту, Кодексу професійної етики аудиторів України і вимагати дотримання їх іншими".
Дата Підпис
