Про затвердження Правил етики арбітра (члена трудового арбітражу)

З метою забезпечення саморегуляції професійної поведінки арбітрів під час проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), яка передбачає врахування складного співвідношення різнопланових обов'язків арбітрів, їх пріоритетів та конкретного втілення їх в життя, а також відшукання шляхів їх реалізації, що оптимально відповідає покликанню і статусу трудових арбітражів,

1. Затвердити Правила етики арбітра (члена трудового арбітражу) (додаються).

2. Заступнику голови Національної служби посередництва і примирення Климову В.В. забезпечити вивчення арбітрами Правил етики арбітра (члена трудового арбітражу) під час проведення підготовки та підвищення кваліфікації арбітрів.

3. Керівникам структурних підрозділів Національної служби посередництва і примирення забезпечити здійснення контролю за дотриманням арбітрами затверджених пунктом 1 цього наказу Правил етики арбітра (члена трудового арбітражу) під час проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).

Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначена важлива соціальна функція арбітра - прийняття рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

Арбітр при здійсненні своїх повноважень виступає носієм обов'язків по відношенню до сторін колективного трудового спору (конфлікту) та суспільства в цілому.

Надзвичайна важливість функціонального навантаження трудових арбітражів вимагає від арбітрів слідування високим етичним стандартам поведінки; водночас специфіка, комплексний характер обов'язків, що лежать на трудових арбітражах, обумовлюють необхідність збалансування інтересів сторін колективного трудового спору (конфлікту) з інтересами суспільства в цілому, дотриманням принципів законності і верховенства права.

Успішне досягнення мети саморегуляції професійної поведінки арбітрів на такому високому рівні, який передбачає врахування складного співвідношення різнопланових обов'язків арбітра, їх пріоритетів та конкретного втілення в ситуаціях, коли такі обов'язки вступають в суперечність один з одним, а також відшукання шляху їх реалізації, що оптимально відповідає покликанню і статусу трудових арбітражів, диктує необхідність встановлення правил професійної етики арбітрів, які мають стати путівником арбітра в обранні належних варіантів професійної поведінки.

Виходячи з наведених міркувань, були вироблені ці Правила з метою уніфікованого закріплення традицій і досвіду українських трудових арбітражів в сфері тлумачення норм етики арбітрів.

Норми цих Правил не відміняють і не замінюють положень чинних законодавчих та нормативно-правових актів про трудові арбітражі і арбітрів, а доповнюють і конкретизують їх.

(1) Дія цих Правил поширюється на всі види професійної діяльності арбітра і в частині, визначеній Правилами, - на іншу його діяльність (дії), котра може вступити в суперечність з професійними обов'язками арбітра або підірвати престиж професії арбітра.

(2) Дія цих Правил поширюється на арбітрів (членів трудових арбітражів) у частині, яка застосована до їх діяльності.

(3) Дія цих Правил поширюється на відносини, що виникли після їх прийняття.

Право офіційного тлумачення цих Правил належить виключно Національній службі посередництва і примирення.

(1) Специфіка цілей і завдань трудового арбітражу вимагає як необхідної умови належного здійснення діяльності арбітра максимальної незалежності арбітра у виконанні своїх професійних прав і обов'язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку сторін колективного трудового спору (конфлікту), державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.

(2) З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності арбітр зобов'язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов'язків, відстоюванні професійних прав та їх ефективному використанні в інтересах дотримання законності у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів).

(3) Арбітр зобов'язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що применшували б його незалежність, з метою догодити сторонам колективного трудового спору (конфлікту), державним і громадським органам, третім особам, якщо такі компроміси розходяться з нормами чинного законодавства і перешкоджають належному вирішенню колективного трудовому спору (конфлікту).

(5) Арбітр не повинен при виконанні обов'язків члена трудового арбітражу керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності і часу здійснення його професійних прав і обов'язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

(1) У своїй професійній діяльності арбітр зобов'язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

(2) Арбітр не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

(1) Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і важливою передумовою діяльності арбітра, без яких є неможливим прийняття рішення трудового арбітражу. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої арбітром від сторін колективного трудового спору (конфлікту) під час роботи трудового арбітражу, є правом арбітра у відносинах із сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та обов'язком щодо сторін, кого ця інформація стосується.

(2) Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.

(3) Конфіденційність певної інформації, що охороняється правилами цієї статті, може бути відмінена тільки стороною колективного трудового спору (конфлікту), зацікавленою в її дотриманні, в письмовій або іншій зафіксованій формі.

(4) За всіх інших обставин при визначенні обсягу відомостей, на котрі поширюється обов'язок збереження конфіденційності, арбітр повинен виходити з норм цих Правил.

(5) Арбітр зобов'язаний забезпечити такі умови зберігання документів, переданих йому сторонами колективного трудового спору (конфлікту), та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять конфіденційну інформацію, котрі розумно виключають доступ до них сторонніх осіб.

(1) Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків арбітра, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, фундаментальне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів діяльності арбітра.

(2) Арбітр зобов'язаний надавати правову та консультативну допомогу сторонам колективного трудового спору (конфлікту) компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються вирішення конкретного колективного трудового спору (конфлікту) і можливих правових наслідків виконання рішення трудового арбітражу.

(3) Арбітр зобов'язаний незалежно від своєї основної спеціальності підтримувати на належному рівні знання у питаннях вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

(4) Арбітр має постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Арбітр повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним, поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується в процесі вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

(1) Всією своєю діяльністю арбітр повинен стверджувати повагу до професії арбітра, її сутності і громадського призначення, сприяти зберіганню та підвищенню її престижу.

(2) Цей принцип повинен дотримуватись у всіх сферах діяльності арбітра: професійній, громадській, публіцистичній та ін.

(3) Арбітр зобов'язаний виконувати рішення Національної служби посередництва і примирення, прийняті в межах її компетенції, що не виключає можливості критики останніх та внесення пропозицій до них.

Арбітр повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті, дбаючи про престиж звання арбітра, забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, зберігати самоконтроль і витримку, при здійсненні своєї професійної діяльності мати пристойний зовнішній вигляд.

До підписання угоди про участь в роботі трудового арбітражу арбітр має повідомити сторонам колективного трудового спору (конфлікту), в яких галузях права та економіки він спеціалізується, а на прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) - також відомості про стаж роботи арбітром, наявність досвіду у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) та обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.

(1) Під час роботи трудового арбітражу арбітр зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової та консультативної допомоги сторонам колективного трудового спору (конфлікту).

(2) Арбітр має виявляти активність у збиранні відомостей про факти, що можуть бути використані у роботі трудового арбітражу та при прийнятті рішення трудового арбітражу, бути принциповим і наполегливим у використанні дозволених законом засобів їх отримання.

(3) Арбітр повинен намагатися забезпечити вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у терміни, передбачені чинним законодавством, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред'являються Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", нормативними актами Національної служби посередництва і примирення і цими Правилами до належного виконання арбітром своїх професійних обов'язків.

У відносинах щодо надання правової та консультативної допомоги сторонам колективного трудового спору (конфлікту) арбітр при визначенні суб'єкта прав і обов'язків сторін колективного трудового спору (конфлікту) і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов'язків має виходити з того, що для цілей передбаченої законодавством та цими Правилами взаємодії з сторонами колективного трудового спору (конфлікту) (уточнення причин виникнення колективного трудового спору (конфлікту), отримання дозволу на розголошення конфіденційної інформації, надання роз'яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем, тощо) сторони представляють особи, які від їх імені мають на те належні повноваження.

(1) На відносини щодо надання правової та консультативної допомоги сторонам колективного трудового спору (конфлікту), коли між ними існують суперечності інтересів, в повному обсязі поширюються норми цих Правил, що регламентують поведінку арбітра в ситуаціях існування або виникнення конфлікту (суперечності) інтересів.

(2) Якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками сторін колективного трудового спору (конфлікту), пов'язаному з наданням правової та консультативної допомоги обом сторонам, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів, арбітр повинен недвозначно повідомити, що він представляє утворений у відповідності з чинним законодавством трудовий арбітраж і пояснити свої обов'язки, пов'язані з конфліктом інтересів.

(1) Під час роботи трудового арбітражу арбітр зобов'язаний дотримуватися вимог чинного законодавства, нормативно-правових актів, якими регламентується діяльність трудового арбітражу та арбітрів, а також вимог цих Правил, поводитись гідно і коректно.

(2) В ході засідання трудового арбітражу арбітр не повинен:

1) намагатися вплинути на рішення трудового арбітражу позарегламентними засобами;

2) робити свідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин справи або давати їм свідомо неправильну правову оцінку;

3) подавати трудовому арбітражу завідомо неправдиві докази або свідомо брати участь в їх формуванні;

4) посилатися в трудовому арбітражі на завідомо неправдиві або завідомо викривлені фактичні обставини, або обставини, що завідомо не стосуються предмета колективного трудового спору (конфлікту); або на подані сторонами колективного трудового спору (конфлікту) докази, стосовно яких йому відомо, що вони є неправдивими;

5) порушувати порядок під час засідання трудового арбітражу, припускатись висловлювань, що принижують честь і гідність інших членів трудового арбітражу або інших учасників засідання трудового арбітражу.

(1) Дотримуючись принципу законності, арбітр водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні правових норм в роботі трудового арбітражу, не поступатися своєю незалежністю у дотриманні положень чинних законодавчих та нормативно-правових актів;

у випадку вчинення сторонами колективного трудового спору (конфлікту) тиску на арбітра - не йти на компроміси, які суперечать положенням чинних законодавчих та нормативно-правових актів;

(2) Арбітр не повинен полишати без уваги порушення закону і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством.

(1) Арбітр не повинен повідомляти учасникам засідання трудового арбітражу свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин колективного трудового спору (конфлікту), їх правової оцінки, суті закону, обсягу прав та обов'язків сторін, або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції.

(2) Арбітр не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем.

У відносинах з іншими учасниками вирішення колективного трудового спору (конфлікту) арбітр повинен:

1) бути стриманим і коректним;

2) реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг, тощо;

3) при заслуховуванні пояснень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) бути тактовним, не ставити запитань у підвищеному тоні, брутальній, знущальній формі, або формі, що принижує їх честь та гідність.

(1) Відносини між арбітрами повинні будуватися на засадах колегіальності, взаємної поваги один до одного, дотримання професійних прав арбітрів, слідування всім основним принципам етики арбітрів, передбаченим цими Правилами.

(2) Арбітр не повинен допускати по відношенню до іншого арбітра:

1) висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів;

2) поширення свідомо неправдивих відомостей про нього.

(3) Допустимими формами реагування арбітра на незаконну або неетичну поведінку іншого арбітра, якою заподіяна або може бути заподіяна шкода інтересам арбітра та трудового арбітражу, слід вважати звернення (заяви, скарги) в Національну службу посередництва і примирення, яка наділена повноваженнями по відношенню до арбітрів, а також використання інших форм захисту прав та законних інтересів особи, передбачених чинним законодавством України.

За порушення Правил етики арбітра (члена трудового арбітражу) до арбітра можуть бути застосовані заходи відповідальності, передбачені пунктом 7 "Відповідальність арбітра" Положення про арбітра, затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення від 11.11.1999 року N 105.