Про нову систему міжбанківських розрахунків в Україні

Розглянувши проект поданих документів щодо розроблення методології та впровадження в дію нової системи міжбанківських розрахунків, Правління Національного банку України

1. Затвердити подані документи з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

2. Надіслати Кримському республіканському, обласному та по м.Києву і Київський області управлінням Національного банку України, комерційним банкам пакет документів нової системи міжбанківських розрахунків.

3. Регіональним управлінням та Національному банку України організувати роботу з комерційними банками по вивченню та введенню в дію нової системи міжбанківських розрахунків.

1. Міжбанківські розрахунки - це система здійснення та регулювання платежів по грошових вимогах і зобов'язаннях, які виникають між банками та їх філіями на території України.

Положення про міжбанківські розрахунки визначає загальний регламент щодо організації, форм розрахунків, стандартів документів і документообороту в міжбанківських відносинах з метою прискорення платіжного обороту.

Дія цього положення розповсюджується на установи Національного банку та комерційні банки в Україні, які працюють на підставі Регламенту функціонування мережі Розрахункових палат України.

2. Положення про міжбанківські розрахунки розроблене на підставі Закону "Про банки і банківську діяльність" та чинного законодавства України.

3. Національний банк України, як центральний банк держави, організує і бере участь у здійсненні міжбанківських розрахунків.

Участь Національного банку в міжбанківських розрахунках є гарантією надійності платіжної системи у цілому.

Банки України несуть солідарну відповідальність за стан міжбанківських розрахунків. Взаємовідносини комерційних банків з регіональною розрахунковою палатою обумовлюються договором на проведення міжбанківських розрахунків (додаток N 1).

4. Активні операції комерційні банки і їх філії здійснюють тільки за умови реальної наявності коштів на кореспондентських чи субкореспондентських рахунках.

5. Міжбанківські розрахунки здійснюються:

- шляхом прямих кореспондентських відносин між комерційними банками;

- через систему розрахункових палат Національного банку України;

- через власні мережі систем розрахунків комерційних банків, узгоджених з Національним банком України;

- через клірингові установи.

6. Комерційні банки вільні у виборі форм та засобів розрахунків. У разі доцільності комерційні банки можуть здійснювати платежі по прямих кореспондентських рахунках, через власні мережі та клірингові установи. Результати розрахунків у вигляді узгоджених загальних оборотів передаються в регіональну розрахункову палату для зарахування на технічні кореспондентські рахунки відкриті в розрахунковій палаті та кореспондентські рахунки, які відкриті в установах Національного банку України.

7. Метою створення розрахункових палат є:

- забезпечення прискорення розрахунків між банками в Україні;

- підвищення рівня надійності розрахунків;

- сприяння раціональному використанню тимчасово вільних ресурсів банків і створення фінансового ринку;

- впровадження сучасних міжнародних технологій, стандартів, протоколів і поступове входження банківської системи України в світову банківську систему;

- посилення контрольних функцій Національного банку за станом кореспондентських рахунків комерційних банків;

- забезпечення багаторівневого захисту даних від несанкціонованого доступу, використання, викривлення і фальсифікації на ступенях опрацювання і зберігання;

- контроль достовірності даних на всіх ступенях розрахунків;

- надання учасникам розрахунків інформаційних послуг.

8. Система розрахункових палат має дворівневу структуру:

- регіональні розрахункові палати, які обслуговують міжбанківські розрахунки на регіональному та міжрегіональному рівнях;

- Центральна розрахункова палата, яка обслуговує міжрегіональні банківські розрахунки, контролює та виконує балансування міжрегіональних платіжних оборотів.

9. Учасниками розрахункових палат є:

на рівні регіональних розрахункових палат:

- комерційні банки, установи НБУ (РКЦ);

на рівні Центральної розрахункової палати Національного банку України:

- регіональні розрахункові палати.

10. Розрахункові палати є структурними підрозділами Національного банку України, та його установ на місцях (додаток N 2 "Положення про регіональну розрахункову палату").

Центральна розрахункова палата підпорядковується Національному банку України, регіональні розрахункові палати - відповідному територіальному управлінню Національного банку України.

11. В міжбанківських розрахунках застосовуються такі платіжні інструменти:

на рівні комерційного банку (клієнт - комерційний банк):

- платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселі. Платіжні документи можуть мати паперову або електронну форму згідно з стандартами, затвердженими Національним банком України. Форми розрахунків визначаються "Положенням про безготівкові розрахунки в господарському обороті України";

на рівні регіональної розрахункової палати (комерційний банк - регіональна розрахункова палата):

- електронні документи - документи передані на магнітних носіях та по каналам електронного зв'язку (файли), паперові документи у формі зведених платіжних повідомлень;

на рівні Центральної розрахункової палати НБУ (регіональна розрахункова палата - Центральна розрахункова палата - регіональна розрахункова палата):

- електронні повідомлення (файли).

12. Механізм розрахунків, на рівні "комерційний банк - регіональна розрахункова палата" здійснюється таким чином.

Комерційним банкам - учасникам розрахунків в регіональній розрахунковій палаті відкриваються технічні кореспондентські рахунки.

Комерційні банки, виходячи із своїх технічних можливостей, подають платіжні документи в регіональну розрахункову палату такими способами:

- у вигляді електронних повідомлень по каналах зв'язку або на магнітних носіях;

- у паперовій формі.

13. Електронний платіжний документ це банківське повідомлення, визначеного формату, що несе інформацію про перерахування коштів та приймає вигляд файлу при передачі по банківській мережі та при зберіганні на магнітних носіях.

Банківське повідомлення у формі електронного платіжного документу, повинно задовольняти наступним вимогам:

- бути підготовлене, передане та прийняте з використанням затверджених та сертифікованих Національним банком України програмно-технічних засобів;

- бути захищене спеціальними засобами, централізовано запровадженими Національним банком України згідно з Положеннями "Про систему захисту електронних банківських документів в обчислювальній мережі Національного банку України" і "Про арбітражні послуги служби захисту електронних банківських документів в обчислювальній мережі Національного банку України" (додатки N 3 і N 4).

Банк А документи в електронній формі, підготовлені відповідно до "Регламенту функціонування мережі розрахункових палат України" на автоматизованому робочому місці пересилає по каналах зв'язку або на магнітних носіях в регіональну розрахункову палату.

14. У разі використання паперових документів Банк А групує їх за видами платіжних інструментів (дебетові та кредитові) і банках Б, складає зведені платіжні повідомлення і передає для подальшої обробки в регіональну розрахункову палату. У регіональній розрахунковій палаті банки обмінюються платіжними документами.

15. Робота регіональної розрахункової палати здійснюється згідно з затвердженими Національним банком України "Положенням про регіональну розрахункову палату" і "Регламентом функціонування мережі розрахункових палат України" (додаток N 5) і проводить як регіональні, так і міжрегіональні розрахунки.

16. Регіональні розрахунки здійснюються:

- на підставі електронних повідомлень або на магнітних носіях, які обробляються в розрахунковій палаті автоматизовано програмним шляхом з відповідним відображенням їх на технічних кореспондентських рахунках банків А і Б;

- на підставі паперових документів, підготовлених належним чином, які обробляються за допомогою програмно-технічних засобів з відображенням за технічними кореспондентськими рахунками банків А і Б.

Банк Б може отримати повідомлення про здійснення розрахунків, як у формі електронного повідомлення по каналам зв'язку, або на магнітних носіях, так і в паперовій формі.

В банку Б електронні платіжні документи для кожного клієнта за визначені проміжки часу оформлюються у вигляді паперового документу під назвою "Реєстр електронних платіжних документів", який завіряється підписом та штампом банку одержувача. Названий Реєстр змінює відповідні паперові документи звітності, як підтвердження зарахування коштів на рахунок клієнта і видається йому як додаток до виписки з розрахункового рахунку.

17. Для міжрегіональних розрахунків застосовується лише електронна форма платіжних документів за повним переліком реквізитів.

Обороти по міжрегіональних розрахунках відображаються на спеціальних технічних рахунках, відкритих у розрахунковій палаті для кожного регіону.

18. По закінченню "операційного банківського дня" обороти з технічних кореспондентських рахунків розрахункових палат відображаються на кореспондентських рахунках, відкритих для комерційних банків в установах Національного банку України.

19. Центральна розрахункова палата веде облік і здійснює контроль за міжрегіональними платіжними оборотами через технічні рахунки, відкриті регіонам в Центральній розрахунковій палаті Національного банку України.

20. Відповідальність суб'єктів міжбанківських розрахунків та економічні санкції.

Суб'єкти міжбанківських розрахунків (комерційні банки - розрахункові палати) укладають взаємні угоди, в яких передбачається економічна відповідальність сторін за своєчасне і правильне проведення розрахунків.

Комерційні банки несуть відповідальність за законність проведених операцій згідно з чинним законодавством України.

21. Суб'єкти міжбанківських розрахунків несуть конкретну відповідальність за своєчасне та якісне здійснення своїх функціональних обов'язків на кожному рівні платіжної системи, чим гарантується стабільність функціонування системи у цілому.

22. Комерційні банки несуть відповідальність перед клієнтами за своєчасне і якісне перерахування (зарахування коштів) на рахунки клієнтів.

Штрафні санкції визначаються чинним законодавством України та взаємними угодами.

23. Комерційні банки несуть також відповідальність перед регіональною розрахунковою палатою за порушення правил, встановлених Регламентом.

Економічна відповідальність визначається взаємними угодами.

24. Регіональна розрахункова палата несе відповідальність перед комерційними банками за своєчасність, правильність, якість проведення міжбанківських розрахунків і належний захист інформації про платежі.

Економічна відповідальність визначається взаємними угодами.

25. Контроль та відповідальність за діяльністю розрахункових палат здійснює Національний банк України та його установи.

26. У разі порушення вимог, вказаних в п.4 цього положення, Національний банк України стягує на суму дебетового сальдо (овердрафту) проценти на рівні ставки рефінансування Національного банку України і пеню в розмірі двократної ставки рефінансування за кожний день. Нарахування і стягнення пені повинно здійснюватись за рахунок щоденних надходжень коштів на коррахунок. Залишки коштів направляються на погашення дебетового сальдо і операції по коррахунку припиняються до його погашення.

27. При систематичній наявності дебетового сальдо по кореспондентському рахунку (три і більше разів або безперервно 10 робочих днів на протязі місяця) вносяться пропозиції відповідно до ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

1. БАНК доручає, ПАЛАТА бере на себе забезпечення розрахунків БАНКУ з банківськими установами України, які є учасниками Мережі Розрахункових Палат України (далі МРПУ), та виконання інформаційно-обчислювальних послуг у зазначеному нижче обсязі.

2. ПАЛАТА відкриває і здійснює обслуговування технічного кореспондентського рахунку по міжбанківських розрахунках БАНКУ.

3. ПАЛАТА має право:

- відмовити у здійсненні платежу у випадках, передбачених Регламентом функціонування мережі розрахункових палат України (Регламент);

- запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені в рамках МРПУ та узгоджені з БАНКОМ;

- тимчасово або остаточно припиняти проведення розрахунків БАНКУ через МРПУ за вказівками уповноважених установ.

4. ПАЛАТА бере на себе обов'язки:

- забезпечувати своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків на регіональному та міжрегіональному рівнях;

- виконувати через МРПУ розрахунки, учасником яких є БАНК, на протязі одного робочого дня;

- зберігати банківську таємницю та додержуватися вимог банківської безпеки, вкладених в Положенні про систему захисту електронних банківських документів в обчислювальній мережі НБУ.

- забезпечувати у приміщенні ПАЛАТИ умови для обміну паперовими платіжними документами в межах одного регіону між учасниками, які використовують таку технологію розрахунків через МРПУ, з наданням БАНКУ можливості одержати адресовані йому документи не пізніше наступного дня після їх подачі платниками;

- щоденно визначати підсумки розрахунків по технічному кореспондентському рахунку БАНКУ з відображенням їх на кореспондентському рахунку, який відкритий в установі Національного банку України;

- щоденно видавати БАНКУ каналами зв'язку виписки про результати міжбанківських розрахунків не пізніше наступного дня після їх проведення;

- контролювати проходження розрахунків між учасниками МРПУ;

- надавати інформаційні послуги БАНКУ з питань здійснення розрахунків, поточного стану рахунку;

- забезпечувати БАНК оперативною, обліковою і статистичною інформацією про стан його рахунку;

- забезпечити БАНК програмними засобами автоматизованого робочого місця для зв'язку з ПАЛАТОЮ і у разі розробки нової версії цього програмного забезпечення своєчасно надавати її БАНКУ;

- підтримувати актуальний стан нормативно-довідкової бази МРПУ та своєчасно передавати БАНКУ інформацію про її зміни.

5. БАНК має право:

- вільно вибирати будь-яку визнану НБУ систему для проведення своїх розрахунків, не обмежуючись рамками МРПУ;

- бути учасником розрахунків через МРПУ, як платник та одержувач платежів;

- виконувати доручення третіх сторін на участь від їх імені у розрахунках через МРПУ;

- подавати інформацію про платежі в одному з допустимих регламентом ПАЛАТИ виглядів - за власним вибором;

- подавати до ПАЛАТИ паперові додатки до електронних платіжних документів, виконаних за неповним макетом, адресовані учасникам розрахунків з того ж регіону.

6. БАНК бере на себе обов'язки:

- здійснювати свою діяльність згідно з чинним законодавством України і нормативними документами Національного банку України;

- подавати інформацію про платежі до ПАЛАТИ, підготовлену згідно з вимогами Регламенту;

- передавати паперові платіжні документи до ПАЛАТИ не пізніше наступного дня після здійснення операцій по цих документах;

- подавати платіжну інформацію до ПАЛАТИ електронними каналами регулярно на протязі дня, щоб забезпечити рівномірну загрузку МРПУ;

- своєчасно подавати до ПАЛАТИ інформацію, необхідну для актуалізації нормативно-довідкової бази МРПУ згідно з Регламентом;

- своєчасно оплачувати послуги ПАЛАТИ;

- виконувати всі вимоги централізованої системи банківської безпеки, викладені в Положенні про систему захисту електронних банківських документів в обчислювальній мережі НБУ;

- забезпечувати наявність необхідних технічних та програмних засобів електронної пошти згідно з вимогами ПАЛАТИ;

- забезпечувати наявність необхідних технічних та програмних засобів банківської безпеки згідно з вимогами НБУ;

- у разі розробки ПАЛАТОЮ нової версії програмного забезпечення автоматизованого робочого місця для зв'язку з ПАЛАТОЮ своєчасно оновлювати програмні засоби;

- використовувати чинний план рахунків та кодування особових рахунків клієнтів з обов'язковим контрольним розрядом;

- у разі припинення дії цього договору виконати передбачені процедури анулювання своїх засобів захисту банківської інформації в МРПУ.

7. У випадках порушення БАНКОМ вимог, встановлених Регламентом, ПАЛАТА не обслуговує його до усунення цих порушень.

БАНК несе відповідальність за порушення вимог Регламенту, які привели до затримки перерахування (зарахування) коштів згідно з Постановою Верховної Ради України від 25.06.93 р. N 3324-12 "Про норматив обігу платіжних документів в Україні".

При виникненні дебетового сальдо (овердрафту) ПАЛАТА стягує на суму дебетового сальдо проценти на рівні ставки рефінансування Національного банку України і пеню в розмірі двократної ставки рефінансування за кожний день.

ПАЛАТА здійснює нарахування і стягнення пені за рахунок щоденних надходжень коштів на технічний коррахунок. Залишки коштів направляються на погашення дебетового сальдо і операції по коррахунку припиняються до його повного погашення.

8. У разі невиконання ПАЛАТОЮ проведення розрахунків у встановлені строки (п.4) вона сплачує БАНКУ пеню за кожний день прострочки в розмірі 2 процентів від суми платежу.

9. У разі загублення чи викривлення платіжного документу відповідальність за це несе винна сторона. Відповідальність встановлюється на підставі електронних підтверджень про прийняття та передачу платіжних документів.

10. ПАЛАТА не несе відповідальність за правильність інформації в електронних та паперових платіжних документах, поданих до ПАЛАТИ, а також інформації, поданої БАНКОМ або іншим учасником розрахунків з БАНКОМ через МРПУ, для актуалізації нормативно-довідкової бази МРПУ.

14. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань згідно з цим договором у випадку настання обставин непереборної сили, якщо вони мали безпосередній вплив на виконання цього договору. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків.

Про настання "форс-мажорних" обставин сторони повинні інформувати одна одну невідкладно.

Якщо ці обставини продовжуватимуться більш, ніж 3 місяці, то кожна з сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання обов'язків за цим договором і в такому випадку жодна з сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

15. Суперечки, які виникають між БАНКОМ і ПАЛАТОЮ вирішуються згідно з чинним законодавством України.

16. Сторони виконують свої зобов'язання згідно з Регламентом.

17. Зміни і доповнення до цього договору оформлюються додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.

18. Договір набуває чинності з дня підписання.

Дія договору припиняється у випадках:

- якщо одна з сторін попереджає про його розторгнення за місяць вперед;

- у разі ліквідації будь-якої з сторін.

1. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від ___________________ з метою прискорення міжбанківських розрахунків і платіжного обороту створюється мережа регіональних розрахункових палат Національного банку України.

2. У своїй діяльності регіональні розрахункові палати керуються чинним законодавством України, "Положенням про міжбанківські розрахунки в Україні" та іншими нормативними документами і вказівками Національного банку України.

3. Регіональна розрахункова палата є структурним підрозділом територіального управління Національного банку України.

4. Учасниками регіональних розрахункових палат є комерційні банки та їх філії, яким відкриті кореспондентські і субкореспондентські рахунки у відповідному територіальному управлінні Національного банку України та установи Національного банку України.

5. Взаємовідносини регіональної розрахункової палати з учасниками, регулюються двосторонніми угодами, в яких закріплюються права, обов'язки і економічна відповідальність сторін за своєчасне і якісне забезпечення міжбанківських розрахунків.

6. Головною метою регіональної розрахункової палати є:

- удосконалення платіжної системи України;

- прискорення розрахунків між банками в Україні та підвищення рівня їх надійності;

- надання додаткових можливостей оптимального використання коштів;

- зміцнення провідної ролі Національного банку в банківській системі України;

- ефективне застосування сучасних міжнародних електронних технологій обробки та передавання інформації.

7. Функціями регіональної розрахункової палати є:

- своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків на регіональному та міжрегіональному рівнях;

- щоденне визначення підсумків розрахунків по технічних кореспондентських рахунках учасників регіональної розрахункової палати з відображенням їх на кореспондентських рахунках, які відкриті в установах Національного банку України;

- щоденне зведення компенсаційних платіжних балансів по регіональних розрахунках;

- щоденне надання учасникам регіональної розрахункової палати виписок та додатків про результати їх міжбанківських розрахунків в електронній або паперовій формі;

- контроль за проходженням розрахунків між учасниками регіональної розрахункової палати;

- щоденна звірка з Центральною розрахунковою палатою даних про стан міжрегіональних оборотів міжбанківських розрахунків;

- надання інформаційних послуг учасникам регіональної розрахункової палати з питань виконання розрахунків, поточного стану рахунків, наявності вільних коштів;

- забезпечення територіальної установи Національного банку України оперативною, обліковою і статистичною інформацією про стан розрахунків і платіжного обороту регіону;

- забезпечення належного рівня захисту інформації.

8. Регіональні розрахункові палати знаходяться на балансі відповідних територіальних управлінь Національного банку України і фінансуються управлінням Національного банку України відповідно до кошторису витрат розрахункової палати. Розрахункова палати в межах наданих їй прав розпоряджається цими коштами і наділеним майном.

9. Доходи від платіжних послуг за здійснення міжбанківських розрахунків, які одержує палата від комерційних банків та їх філій, зараховуються відповідному територіальному управлінню Національного банку України.

10. Структуру і штатний розпис регіональної розрахункової палати затверджує начальник регіонального управління Національного банку України згідно з "Типовим штатним розписом регіональної розрахункової палати".

11. Начальник регіональної розрахункової палати є одночасно заступником начальника регіонального управління Національного банку України і призначається Національним банком України.

12. Начальник регіональної розрахункової палати здійснює керівництво діяльністю палати.

13. Начальник регіональної розрахункової палати, як представник установи Національного банку України укладає угоди з комерційними банками та їх філіями на здійснення міжбанківських розрахунків.

14. Вирішує всі питання, які стосуються діяльності розрахункової палати, і надає розпорядження в межах своєї компетенції на основі чинного законодавства.

15. Діяльність регіональної розрахункової палати контролюється єдиною системою банківської безпеки Національного банку України.

16. Порядок діяльності регіональної розрахункової палати і взаємовідносини з комерційними банками визначаються "Регламентом функціонування мережі розрахункових палат України".

Система захисту електронних банківських документів в обчислювальній мережі НБУ складається з комплексу апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних та організаційних заходів по захисту інформації в мережі.

Відповідно до Концепції системи електронного грошового обігу в Україні, затвердженої Правлінням НБУ 02.10.92, розроблені та виготовлені апаратно-програмні засоби криптографічного захисту електронних банківських документів в обчислювальній мережі НБУ, у складі:

- апаратури захисту банківських даних (АЗБД);

- апаратури захисту електронного грошового обігу (АЗЕГО);

- ключова система, з генерацією ключів в НБУ та захищеними електронними носіями ключів (шифрів) - електронні картки (ЕК).

Апаратура захисту відповідає стандарту ГОСТ 28147-89 на алгоритми криптування та має сертифікат Державної служби України з питань технічного захисту інформації, задовольняє всі вимоги обчислювальної мережі "Банк". Необхідно виконати сертифікацію всієї системи захисту інформації в обчислювальній мережі НБУ Державною службою України з питань технічного захисту інформації.

На кожному телекомунікаційному каналі зв'язку мережі встановлена апаратура криптографічного захисту АЗБД, яка забезпечує гарантований захист банківських електронних повідомлень від перейняття, нав'язування, підробки та викривлення їх від зовнішнього впливу, підтримує абсолютну достовірність повідомлень, використовуючи ключову систему криптування, та електронні картки як носії ключів (шифрів).

Для міжбанківського обміну електронними документами абонентів мережі "Банк" ці засоби захисту "прозорі", сумісні з стандартними протоколами зв'язку, працюють в автоматичному режимі. АЗБД встановлена в розріз інтерфейсу (RS232-С або RS422/423) між модемом та ПЕОМ. Обслуговування просте: включити в електромережу АЗБД, вставити відповідну електронну картку та ввести пароль дозволу.

Кожний міжбанківський електронний розрахунок (платіж), в умовах роботи мережі "Банк", захищається криптуванням по спеціальному алгоритму електронного підпису, який виконує, підключена до ПЕОМ по інтерфейсу RS232-С, апаратура АЗЕГО та відповідальні за підписи посадові особи баку (філії) в місці формування електронного розрахунку (повідомлення). Шифр електронного підпису зберігається в електронній картці, захищеній від несанкціонованого використання паролем дозволу. Виконується апаратне криптування інформації платежу з допоміжною програмою ПЕОМ.

Обслуговування просте: включити електроживлення АЗЕГО, встановити відповідну електронну картку та ввести пароль дозволу. З клавіатури ПЕОМ задати командний рядок програмі, є можливість працювати в автоматичному (програмному) режимі АРМ.

Передача таких електронних повідомлень за допомогою електронної пошти виконується автоматично, з швидкістю, яку дозволяють телекомунікаційні канали зв'язку.

У місці одержання такого розрахунку (повідомлення), апаратно-програмне обладнання з допомогою електронної картки відповідальної особи, автоматично, або з командного рядка ПЕОМ, виконує аутентифікацію та декриптування повідомлення, перетворюючи його в міжбанківський електронний розрахунок. Таким чином гарантовано забезпечується аутентифікація адресанта документа, абсолютна достовірність та цілісність документа через неможливість його підробки або викривлення в шифрованому вигляді.

Ведеться, в шифрованому вигляді, архів підписаних та відправлених, а також прийнятих та аутентифікованих платежів. В кінці робочого дня архів з твердого диску ПЕОМ необхідно переписати на гнучкі магнітні носії.

Дешифрування інформації з архіву платежів виконує служба захисту НБУ, у разі звернення до неї, з питань арбітражного позову, абонентів мережі "Банк".

Мережа "Електронного підпису" дозволяє кожному абоненту мережі надіслати електронний розрахунок (повідомлення) будь-якій філії, незалежно від місця знаходження банку. Дає можливість надавати абонентам мережі арбітражні послуги у вигляді паперових документів, як докази про електронні платежі при розгляді позовів в арбітражному суді.

Ключова система криптографічного захисту та самі ключі є основною захисту, тому інформація про це має закритий характер, розголошувати не дозволяється. Всім посадовим особам мережі "Банк" та користувачам (банкам), у своїй роботі, необхідно суворо дотримуватись інструкцій та правил користування апаратурою захисту, правил користування електронними носіями з ключами (шифрами), при виконанні листування та діловодства з питань захисту, особливо правил збереження та користування паролями дозволу звернення до електронних носіїв ключів.

До роботи з засобами захисту, допускаються посадові особи, які вивчили інструкції та правила користування засобами захисту, склали залік атестаційній комісії та наказом керівника установи призначені виконувати відповідні обов'язки по захисту електронних банківських документів (платежів).

Юридичні особи - абоненти мережі "Банк", за порушення інструкцій та правил користування засобами захисту електронних банківських документів, які завдали збитків мережі "Банк", несуть матеріальну відповідальність згідно з діючим законодавством та договором користування обчислювальною мережею "Банк".

Посадові особи за порушення інструкцій та правил безпечного користування засобами захисту, несуть дисциплінарну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Генерація ключів (шифрів) для апаратури захисту, їх транспортування, контроль за їх обліком, використанням, надання дозволу на придбання засобів захисту, їх облік, контроль за використанням, технічно-експлуатаційне обслуговування, ремонт засобів захисту, виключно покладаються на службу захисту Національного банку України.

На вимогу служби захисту НБУ, всім посадовим особам відповідальним за виконання захисту електронних банківських документів, негайно надавати письмову або усну інформацію про стан засобів захисту та їх використання.

Захист електронної банківської інформації в локальних обчислювальних мережах банківських установ складається з суворого виконання посадовими особами технологічних операцій по формуванню та обробці електронних банківських платежів та організаційних заходів по обмеженню доступу до електронної інформації платежів.

Захист інформації в локальних обчислювальних мережах забезпечується використанням надійних сертифікованих програм обробки платежів та програм дозволу доступу до конкретних файлів інформації адміністратором локальної мережі, охороною приміщення та іншими організаційними заходами.

Відповідальність за виконання вимог захисту в локальних мережах покладається на посадових осіб цих банківських установ.

У кожній банківській установі, обов'язково в окремому журналі ведеться облік:

- апаратури захисту, програм до них, правил користування апаратурою захисту, правил користування електронними носіями з ключами (облікові номери тільки виробничі або служби захисту НБУ);

- коли та кому (дата, прізвище та підпис) передали для користування та зберігання засоби захисту або документи до них;

- посадових осіб, наказом на яких покладено (звільнено від) виконання криптографічного захисту електронних банківських документів;

- одержання пакетів з електронними картками та паролями.

Ведеться окрема справа по листуванню з питань захисту.

В кожній банківській установі (банк, відділення, філія) призначаються відповідальні за криптографічний захист посадові особи:

- за листування з питань захисту, одержання та відправку пакетів з ключами (шифрами), облік та зберігання ЕК, щоденну їх видачу користувачам, облік апаратури захисту та документації до неї (одна посадова особа);

- за виконання криптографічного захисту електронних банківських документів в каналах телекомунікаційного зв'язку (робота з АЗБД - одна або дві посадові особи);

- за виконання криптографічного захисту електронних міжбанківських розрахунків (платежів), виконання електронного підпису платежів, аутентифікацію одержаних електронних платіжних документів, ведення шифрованого архіву електронних платіжних документів (робота з АЗЕГО - одна або дві посадові особи).

Кількість посадових осіб: - необхідно найменше три (за сумісництвом), в залежності від об'ємів роботи з платежами кількість посадових осіб збільшують або призначають для виконання тільки цієї роботи.

Надання послуг банківським установам у веденні арбітражних справ по електронних банківських документах (платежах), між абонентами (банківськими установами - користувачами) обчислювальної мережі Національного банку України, використовуючи криптування в мережі "Електронний підпис" (ЕП), має можливість служба захисту електронних банківських документів НБУ, як не зацікавлена в комерційній діяльності сторона.

Алгоритмом обробки електронних платежів, "Електронний підпис", передбачено формування шифрованого архіву де зберігаються всі підписані (зашифровані) та відправлені, а також одержані та аутентифіковані (дешифровані) платежі. Дешифрування повідомлень архіву можливе лише при наявності ключа (шифра), який знаходиться в службі захисту електронних банківських документів НБУ.

Арбітражна версія програми "Електронний підпис" дозволяє при наявності шифрованих копій електронних платежів з архіву абонента мережі "ЕП" та відповідних шифрів до них дешифрувати повідомлення, з абсолютною достовірністю зазначити:

- ім'я абонента що підписав електронний документ;

- ім'я абонента кому адресовано електронний документ;

- номер електронної картки, якою користувались під час підпису електронного документа та ім'я користувача;

- номер апаратури захисту на якій виконувався електронний підпис документа;

- дата, година та хвилина коли виконувався електронний підпис;

- дата, година та хвилина коли та ким виконувалася аутентифікація підпису електронного документа.

Журнали реєстрації надходжень електронної пошти дозволяють мати інформацію про шлях та час проходження електронним документом (платежем) від однієї банківської установи до іншої через всі пункти мережі телекомунікації.

Засоби захисту електронних банківських документів (платежів) мають сертифікати відповідних державних служб України. Установи арбітражого суду України приймають до розгляду матеріали арбітражної справи від служби захисту НБУ, як достовірні документи.

Умови виконання арбітражної послуги в службі захисту НБУ:

- всі абоненти (користувачі) мережі "ЕП" щоденно ведуть на гнучких магнітних дискетах (ГМД) та надійно зберігають архів електронних платежів які обробляє програма "Електронний підпис";

- без копії на ГМД, щоденного архіву електронних платежів користувача, позови до арбітражної служби НБУ абонентів мережі не розглядаються;

- відсутність, щоденного архіву електронних платежів у відповідача, при наявності деяких свідчень та обставин, тягне його відповідальність за позов.

Служба захисту електронних банківських документів НБУ надаватиме послуги у разі виникнення непорозуміння або спірних питань з електронними платежами між банківськими установами в мережі "ЕП", у випадках коли:

- не виконується аутентифікація електронного документа (платежа), не дешифрується електронний платіж;

- є відмова від факту одержання банківського електронного документа (платежу), який справді був одержаний;

- є відмова від формування та відправки електронного платежу;

- стверждується, що одержувачу в деякий час надійшов електронний платіж, а фактично він не надсилався або був підроблений на місці;

- стверджується, що платіж був сформований та відправлений, а фактично він не формувався, було відправлене інше повідомлення;

- є непорозуміння в сумах одного й того ж електронного платежу зформованого та відправленого банком "А" і одержаного й правильно аутентифікованого банком "Б";

- є непорозуміння в даті або часі формування електронного платежу в банку "А" та одержання його в банку "Б";

- проводиться робота з архівом абонента при проведенні ревізій.

Арбітражні послуги служба захисту НБУ надає позивачам (абонентам мережі "ЕП") у вигляді паперових документів (на перелічені вище спірні питання), які стверджують або відхиляють звинувачення в заявах позивачів. Ці документи арбітражний суд розглядає як докази до позову.

При наданні службі захисту НБУ, для арбітражу, неякісних копій щоденного архіву електронних платежів, або пошкодженої (зіпсованої) інформації на ГМД (з будь-яких причин), позивачу буде відмовлено в позові, а якщо це матеріали відповідача, то при наявності деяких свідчень та обставин, це тягне його відповідальність за позов.

Не надання матеріалів (копії щоденного архіву) службі захисту НБУ для арбітражу відповідачем, при наявності деяких свідчень та обставин тягне його повну відповідальність за позов.

Це Положення про арбітражні послуги служби захисту НБУ є невід'ємною частиною міжбанківської угоди (договору) про електронні банківські розрахунки (платежі) в обчислювальній мережі Національного банку України.

1.1. Загальні положення

МРПУ діє на підставі Положення про міжбанківські розрахунки в Україні від "______" ____________________ 1993 р., Положення про регіональну розрахункову палату при територіальному управлінні НБУ від "___" _________ 1993 р., Положення про безготівкові розрахунки у господарському обороті України від 01.06.93 р. N 22001/11.

Дія цього Регламенту поширюється на учасників розрахунків, які підписали договір з Регіональною розрахунковою палатою (далі по тексту РРП).

1.2. Суб'єкти МРПУ

Функціонування МРПУ забезпечується взаємодією між учасниками розрахунків, регіональними розрахунковими палатами та Центральною розрахунковою палатою (далі по тексту ЦРП), що відображене на малюнках 1 і 2.

1.3. Платіжні інструменти

Підставою для проведення розрахунків у МРПУ можуть бути:

- платіжні доручення,

- платіжні вимоги-доручення,

- акредитиви,

- векселі,

- чеки.

Вимоги до цих платіжних інструментів та форми їх подання до МРРП викладені у наступних розділах цього Регламенту.

1.4. Функції МРПУ

До числа функцій МРПУ входить:

- своєчасне виконання міжбанківських платежів у межах України;

- розрахунок компенсаційних платіжних балансів учасників розрахунків по регіонах та зведених за підсумками дня;

- надання інформаційних послуг учасникам розрахунків з питань поточного стану їх рахунків та ходу виконання платіжних операцій;

- щоденне відображення підсумкових платіжних балансів учасників розрахунків на відповідних кореспондентських рахунках в НБУ;

- забезпечення НБУ оперативною статистичною інформацією про стан розрахунків в Україні в цілому та по регіонах;

- забезпечення збереження банківської таємниці та належної конфіденційності платежів завдяки єдиним методам захисту.

1.5. Бухгалтерські засади функціонування МРПУ

Функціонування МРПУ відбувається на базі існуючої системи бухгалтерського обліку та звітності Національного банку України. Для забезпечення проведення розрахунків через МРПУ відкриваються технічні кореспондентські рахунки учасників у відповідній РРП, а також спеціальні балансові рахунки у ЦРП та кожній РРП.

Перелік цих рахунків та порядок роботи з ними приведені у "Схемі бухгалтерських проводок для міжбанківських розрахунків через МРПУ" (додаток 6 до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні).

2.1. Технологічні моделі

Приймаючи до уваги різний ступінь програмно-технічного забезпечення та існуючий недостатній рівень надійності каналів зв'язку, передбачається використовувати декілька технологічних моделей проведення розрахунків за допомогою МРПУ.

Різниця між технологіями обумовлена:

а) використанням комерційними банками двох режимів функціонування програмного продукту "Операційний день банку":

- з обробкою платіжних документів за неповним макетом (6 основних реквізитів);

- з обробкою платіжних документів за повним макетом;

б) різним рівнем забезпеченості комерційних банків та їх філій апаратурою зв'язку з РРП та програмним забезпеченням електронної пошти;

в) різним обсягом виконуваних комерційними банками розрахунків.

Комерційні банки, які використовують програмне забезпечення за неповним макетом платіжного документу, повинні подавати до РРП для передачі банкам-одержувачам паперові платіжні документи як додатки до електронних файлів та магнітні дискети з контрольною інформацією. Така технологія використовується для виконання розрахунків лише в межах одного регіону.

Якщо комерційний банк не має електронного зв'язку з РРП, то файли електронних платіжних документів подаються їм до РРП на магнітних дискетах і в такому ж вигляді отримується інформація від РРП. Та ж форма обміну використовується як резервна у разі аварійної відмови електронних каналів зв'язку.