Про затвердження Керівництва з роботи центрів забезпечення пальним, баз, складів пального Збройних Сил України

2.1.3. Зміст програми технічного діагностування з зазначенням використаних нормативних і технічних документів, які регламентують методи та засоби виконання спеціальних діагностичних робіт, а також норми оцінки технічного стану резервуара;

2.1.4. Відомості про технічні засоби контролю, використані під час експертного обстеження;

2.2 Відомості, взяті з проектної та експлуатаційно-технічної документації на резервуар:

2.2.1. Загальні дані про резервуар: місце розташування, інвентарний номер, дата початку експлуатації, найменування проектної організації, найменування заводу-виробника конструкцій і монтажної організації;

2.2.2. Технічні характеристики резервуара: тип, діаметр, висота, об'єм, найменування і характеристики нафтопродукту, що зберігається;

2.2.3. Дані про основні матеріали металоконструкцій резервуара (за проектом і за сертифікатами): марки сталі та/або їх хімічний склад, механічні властивості сталі, сортамент профільного прокату, товщина листового прокату;

2.2.4. Дані про технологію зварювання і зварювальні матеріали, які були застосовані під час виготовлення і монтажу металоконструкцій резервуара;

2.2.5. Відомості про режими експлуатації резервуара згідно з технологічною картою, а також про відповідність фактичних умов експлуатації резервуара умовам, передбаченим проектом;

2.2.6. Відомості про виконаний (середній і капітальний) ремонт резервуара: термін виконання ремонту з зазначенням дати введення в експлуатацію після ремонту, зміст ремонту з зазначенням застосованих під час ремонту металоконструкцій, основних і зварювальних матеріалів.

2.3. Матеріали інструментального обстеження конструкцій резервуара методами неруйнівного контролю:

2.3.1. Карти-схеми виявлених дефектів і пошкоджень доступних елементів конструкцій;

2.3.2. Таблиці, графіки, схеми та інші форми подання результатів вимірювань товщини, геометричної форми і розташування доступних елементів конструкцій.

2.4. Матеріали розрахункової експертизи стану конструкцій резервуара:

2.4.1. Результати розрахунків напружено-деформованого стану елементів металоконструкцій під навантаженням з урахуванням впливу корозійного зносу (таблична, графічна та інші форми подання);

2.4.2. Результати перевірки виконання допустимих умов міцності, стійкості і деформованості елементів металоконструкцій;

2.4.3. Результати розрахунків допустимих значень товщини елементів конструкцій (таблична, графічна та інші форми подання);

2.4.4. Результати розрахунків остаточного ресурсу елементів металоконструкцій за критеріями герметичності, міцності і стійкості з урахуванням процесів корозійного зносу і втоми металоконструкцій.

2.5. Матеріали експертного висновку з технічного стану і умов подальшої експлуатації резервуара:

2.5.1. Визначення виду технічного стану резервуара на час обстеження;

2.5.2. Експертне рішення щодо умов подальшої експлуатації з конкретними рекомендаціями з обмеження навантажень і впливів або зі змісту поточного ремонту без виведення резервуара з експлуатації, або рішення щодо виведення резервуара з експлуатації для повного обстеження;

2.5.3. Обґрунтування (за необхідності) можливості подальшої експлуатації резервуара з дефектами і пошкодженнями, що не підлягають усуненню під час ремонту;

2.5.4. Визначення терміну чергового обстеження резервуара.

Технічний стан резервуара, встановлений під час технічного діагностування, повинен оцінюватися за показниками експлуатаційної придатності і надійності резервуара.

Показником експлуатаційної придатності резервуара (придатності до використання за призначенням) є вид технічного стану. Встановлюється два види технічного стану резервуара: допустимий і недопустимий в експлуатації. Технічний стан резервуара, визначений під час технічного діагностування, повинен відноситися до одного з двох зазначених видів.

Технічний стан допустимого виду характеризується відсутністю відхилень від вимог проекту, чинних норм і стандартів або наявністю незначних відхилень, за яких можуть бути досягнуті граничні стани другої групи згідно з Державними будівничими нормами (ДБН В.1.2-5:2007), що передують відмові резервуара в експлуатації. За допустимого технічного стану не потрібне виконання відновлювального ремонту з виведенням резервуара з експлуатації. Можливе виконання підтримуючого ремонту без виведення резервуара з експлуатації, а також виконання заходів з обмеження природних і/або технологічних навантажень і впливів.

Допустимий вид технічного стану може бути розділений на підвиди нормальний (або справний) і задовільний (або працездатний) технічний стан резервуара.

Нормальний (або справний) технічний стан характеризується повною відповідністю вимогам проекту, чинним нормам і стандартам на проектування, виготовлення і монтаж резервуара.

Задовільний (або працездатний) технічний стан характеризується наявністю таких відступів від вимог проекту, чинних норм і стандартів на проектування, виготовлення і монтаж резервуара, через які технічний стан резервуара може передувати його відмові в експлуатації.

Технічний стан недопустимого виду характеризується наявністю значних відступів від вимог проекту, чинних норм і стандартів, за яких може бути досягнутий граничний стан першої групи згідно з ДБН В.1.2-5:2007, що передує аварії резервуара в експлуатації. За недопустимого технічного стану необхідно припинити експлуатацію резервуара для виконання відновлювального ремонту або демонтажу резервуара з метою виключення розвитку аварійної ситуації.

Недопустимий вид технічного стану може бути розділений на підвиди: незадовільний (або непрацездатний) і аварійний технічний стан резервуара.

Незадовільний (або непрацездатний) технічний стан характеризується наявністю таких відступів від вимог проекту, чинних норм і стандартів, за яких виникає відмова резервуара в експлуатації, що не створює аварійної ситуації.

Аварійний технічний стан характеризується наявністю таких відступів від вимог проекту, чинних норм і стандартів, за яких виникає аварійна ситуація, що передує аварії резервуара в експлуатації.

Показниками надійності резервуара під час експлуатації є:

ймовірність безвідмовної експлуатації резервуара протягом заданого терміну;

термін безвідмовної експлуатації резервуара з заданою ймовірністю.

Технічний стан резервуара, визначений під час технічного діагностування, повинен прийматись як початковий стан при визначенні показників надійності (прогнозування надійності) резервуара.

Числове значення показників надійності потрібно розраховувати методами математичного моделювання розвитку деградаційних процесів корозійного зносу та циклічної втоми металоконструкцій резервуара, а також осідання фундаменту резервуара з урахуванням стану резервуара на теперішній час та очікуваних умов експлуатації резервуара в майбутньому.

Числові значення показників надійності потрібно встановлювати на підставі критеріїв граничного стану:

для фундаменту резервуара - за допустимим осіданням;

для металоконструкцій резервуара - за міцністю, стійкістю, допустимим зміщенням і герметичністю.

Критерії відмови резервуара в експлуатації потрібно встановлювати за заданими критеріями граничного стану резервуара.

Основними ознаками відмови резервуара, за наявності яких потрібно вважати неможливим подальшу експлуатацію, є:

порушення герметичності резервуара;

недопустиме осідання та деформація резервуара;

втрата міцності та стійкості резервуара;

наявність експлуатаційних дефектів, що перешкоджають використанню резервуара за призначенням і не усуваються під час поточного ремонту;

порушення вимог безпечної експлуатації резервуара;

недопустиме зниження ефективності експлуатації резервуара;

виникнення позаштатних ситуацій, що перешкоджають використанню резервуара за призначенням;

недопустиме значення розрахункових показників надійності резервуара в експлуатації.

__________

Примітки:

1. Наряд-допуск виписується у двох примірниках: один примірник залишається в особи, відповідальної за проведення робіт, другий передається пожежній охороні складу для зберігання протягом року.

2. Перелік робіт, які проводяться з оформленням наряду-допуску, та осіб, яким надається право їх видачі, визначається умовами та видами робіт, складається керівником охорони праці, погоджується з заступником начальника складу пального з технічної частини (головним інженером) та затверджується начальником складу. У разі необхідності зміни виду робіт, збільшення обсягу робіт або збільшення робочого місця оформляється новий наряд-допуск.

3. Проведення робіт та їх продовження повинно узгоджуватися з фахівцем з пожежної охорони складу, а в разі їх відсутності - зі службою охорони праці.

4. Перевірка впорядкування робочого місця до пожежобезпечного стану здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку за місцем проведення тимчасових вогневих робіт.

1. Зачищення резервуара повинне виконуватися згідно з "Правилами технической эксплуатации резервуаров", затвердженими наказом Державного комітету нафтопродуктів СРСР від 26 грудня 1986 року № 224.

2. Під час період зачищення проводяться контрольні аналізи повітря в резервуарі. У разі збільшення концентрації шкідливих парів вище санітарних норм зачищення припиняється, а працівники виводяться з небезпечної зони. Зачищення може бути продовжене тільки після виявлення причин збільшення концентрації шкідливих парів, вжиття заходів для зниження концентрації парів до санітарних норм, після аналізу повітря і використання захисних засобів, які забезпечують безпеку роботи.

Результати аналізу оформляються довідкою. Результати всіх проведених аналізів пароповітряних сумішей заносять у журнал обліку аналізів концентрації парів вуглеводнів та інших газів у резервуарах та виробничих приміщеннях.

3. Бригада працівників, призначена для зачищення резервуарів, може приступити до роботи всередині резервуара у присутності відповідальної за зачищення особи тільки після одержання оформленого акта-дозволу, підписаного комісією у складі головного інженера (заступника начальника складу) і працівника пожежної охорони.

4. Ремонт у резервуарах, пов'язаний із застосуванням вогневих робіт, повинен виконуватися відповідно до вимог Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 6 травня 2008 року № 95.

5. Готовність зачищеного резервуара для проведення ремонту з веденням вогневих робіт оформляється актом.

6. Начальник складу (головний інженер) особисто перевіряє виконання заходів із підготовки резервуара до ремонту і дає висновок до акта, в якому зазначаються відповідальна за ремонт особа, виконавці ремонту з веденням вогневих робіт. Аналіз повітряного середовища в місцях проведення робіт повторюється після перерви в роботі (обідня та інші можливі перерви).

7. Ремонт резервуара з веденням вогневих робіт починається після одержання дозволу начальника складу (головного інженера), ознайомлення ремонтного персоналу з правилами техніки безпеки і пожежної безпеки. Одержання дозволу на ремонт і ознайомлення з правилами пожежної безпеки засвідчуються підписами виконавців.