• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92

Державний комітет у справах будівництва, архітектури і охорони історичного середовища  | Наказ, Перелік, Класифікація, Норми, Вимоги від 17.04.1992 № 44 | Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет у справах будівництва, архітектури і охорони історичного середовища
  • Тип: Наказ, Перелік, Класифікація, Норми, Вимоги
  • Дата: 17.04.1992
  • Номер: 44
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
| | |до 1200| 1200 | місткості |
|------------------------+-------+-------+--------+--------------|
|Будинки і споруди на | 20 | 25 | 30 | - |
|території ПСБ | | | | |
|------------------------+-------+-------+--------+--------------|
|Житлові будинки | - | - | - | 50 |
|------------------------+-------+-------+--------+--------------|
|Громадські будинки | - | - | - | 100 |
|невиробничого характеру | | | | |
|------------------------+-------+-------+--------+--------------|
|Будинки промислових і | - | - | - | 20 |
|сільськогосподарських | | | | |
|підприємств, а також | | | | |
|підприємства побутового | | | | |
|обслуговування | | | | |
|виробничого характеру, | | | | |
|автомобільні дороги (до | | | | |
|краю дороги), залізниці,| | | | |
|включаючи під'їзні (до | | | | |
|осі) колії | | | | |
------------------------------------------------------------------
Зв'язок, радіомовлення, телебачення
8.38 У сучасних містах телефонний зв'язок здійснюється на базі автоматичних телефонних станцій (АТС).
8.39 Ємність АТС повинна враховувати:
а) потребу квартирного сектора з розрахунку один телефон на одну сім'ю;
б) потребу народногосподарського сектора з розрахунку 20-25% від кількості сімей.
8.40 АТС слід передбачати в окремих будинках, розміщених у житлових районах, у центрах телефонних навантажень з урахуванням перспектив розвитку сельбищної території:
а) будинок АТС необхідно розміщувати на вільному майданчику в середині житлового кварталу з максимально можливим віддаленням від промислових підприємств (не менше 0,5-1 км), магістральних вулиць і площ, залізничних вокзалів і колій, ліній електропередачі і шосейних доріг;
б) площа і конфігурація ділянки під будинок АТС повинні дозволяти розміщення як технічного будинку, так і підсобних споруд;
в) площі будинків АТС повинні забезпечувати розвиток на їхню кінцеву ємність, визначену з урахуванням перспективи на 15-20 років.
8.41 Для попередніх розрахунків площі будинків АТС слід визначати виходячи із середніх площ, які припадають на одиницю ємності станції, вказаних у таблиці 8.10.
Таблиця 8.10
------------------------------------------------------------------
| Одиниця ємності | Площа, кв.м |
| |-----------------------------|
| |координат-| електронних і |
| | них АТС | квазіелектронних |
| | | АТС |
|----------------------------------+----------+------------------|
|Один абонентський номер (РАТС)*) | 0,11 | 0,05 |
|----------------------------------+----------+------------------|
|Один еквівалентний номер (РАТС з | 0,15 | 0,07 |
|вузловим обладнанням) | | |
|----------------------------------------------------------------|
|--------------- |
| *) районна АТС |
------------------------------------------------------------------
8.42 Відстань між будинком АТС і житловими, громадськими і виробничими будинками слід приймати на підставі розрахунків інсоляції та освітленості, а також відповідно до протипожежних вимог.
Між довгими сторонами будинків заввишки 2-3 поверхи слід приймати відстані не менше 15 м, а заввишки 4 поверхи - не менше 20 м, між довгими сторонами будинку АТС і торцями житлових будинків з вікнами із житлових кімнат - не менше 10 м. Вказані відстані можуть бути скорочені при дотриманні норм інсоляції та освітленості.
8.43 Обладнання підстанцій ємністю 1000-2000 номерів може розміщуватися у пристосованих житлових приміщеннях з дотриманням необхідних заходів пожежної і вибухонебезпеки.
8.44 Розвиток радіотрансляції у містах повинен здійснюватися шляхом впровадження трипрограмного мовлення. Міські телефонні та радіотрансляційні мережі, як правило, робляться підземними (кабельними).
8.45 Підведення кабельної каналізації до будинку АТС повинне здійснюватись, як мінімум, з двох сторін; кабелі зв'язку на міській телефонній мережі слід прокладати у кабельній каналізації і, як виняток, при відповідних обґрунтуваннях безпосередньо у ґрунті. Прокладання кабелів у ґрунті не допускається на ділянках, які не мають закінченого горизонтального планування, піддаються здиманню, заболочені, а також по вулицях, які підлягають закриттю при переплануванні або реконструкції міста, у приміських зонах.
8.46 Кабельна каналізація повинна враховувати потреби телефонної мережі, диспетчеризації, радіомовлення і телебачення.
8.47 Підсилювальні станції проводового мовлення слід розміщувати в будинках АТС, в окремо розташованих будинках та у пристосовуваних житлових приміщеннях при дотриманні необхідних санітарних норм.
8.48 При проектуванні нових житлових районів слід враховувати можливість будівництва кабельного телебачення. Головна станція кабельного телебачення повинна розміщуватися у центрах забудови районів, в будинку, домінуючому за поверховістю, на площах 10-20 кв.м.
8.49 Майданчики для радіотелевізійних станцій (РТС) необхідно вибирати так, щоб напруженість поля, яка створюється ними на територіях населених пунктів, не перевищувала допустимих рівнів напруженості поля для населення відповідно до вимог "Тимчасових санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних полів, які створюються радіотехнічними об'єктами.
8.50 Віддалення майданчиків РТС від аеропортів, аеродромів і висоти антенних опор на цих майданчиках повинне бути погоджене з відомствами і організаціями, у віданні яких знаходяться ці аеропорти і аеродроми.
У межі міста допускається установлення радіопередавачів потужністю до 0,1 кВт.
8.51 Мінімальні відстані від прийомних радіостанцій до усіх джерел індустріальних радіоперешкод слід приймати за таблицею 8.11.
Таблиця 8.11
------------------------------------------------------------------
| Джерела індустріальних радіоперешкод |Відстань, |
| | м |
|-----------------------------------------------------+----------|
|Шосейні дороги з інтенсивним рухом автотранспорту | 400 |
|-----------------------------------------------------+----------|
|Електрифіковані залізниці, трамвайні й тролейбусні | 2000 |
|лінії | |
|----------------------------------------------------------------|
| Промислові підприємства, великі гаражі, автобази, авторемонтні |
| майстерні, лікувальні установи, які мають електроапаратуру: |
|----------------------------------------------------------------|
|з пристроями перешкодозаглушування, що відповідають | 1000 |
|вимогам норм допустимих радіоперешкод | |
|-----------------------------------------------------+----------|
|без пристроїв радіозаглушування | 2000 |
|----------------------------------------------------------------|
| Повітряні лінії зв'язку: |
|----------------------------------------------------------------|
|з високочастотним ущільненням | 1000 |
|-----------------------------------------------------+----------|
|без високочастотного ущільнення | 500 |
|----------------------------------------------------------------|
| Лінії електропередачі напругою, кВ: |
|----------------------------------------------------------------|
|6 - 35 | 500 |
|-----------------------------------------------------+----------|
|110 - 220 | 1000 |
|-----------------------------------------------------+----------|
|300 - 750 | 2000 |
------------------------------------------------------------------
8.52* Розміщення підприємств, будинків і споруд зв'язку, радіомовлення і телебачення, диспетчеризації систем інженерного обладнання пожежної та охоронної сигналізації слід здійснювати відповідно до вимог нормативних документів, затверджених у встановленому порядку.
Розміщення інженерних мереж
8.53 Інженерні мережі слід розміщувати переважно у межах поперечних профілів вулиць і доріг: під тротуарами і розділювальними смугами - інженерні мережі в колекторах, каналах або тунелях; у межах розділювальних смуг - теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.
При ширині проїжджої частини більше 22 м слід передбачати розміщення мереж водопроводу по обох боках вулиць.
8.54 При реконструкції проїжджої частини вулиць і доріг з улаштуванням дорожніх капітальних покриттів, під якими розміщені підземні інженерні мережі, слід передбачати винесення цих мереж на розділювальні смуги і під тротуари. При відповідному обґрунтуванні допускається під проїжджими частинами вулиць збереження існуючих, а також прокладання у каналах і тунелях нових мереж. На існуючих вулицях, що не мають розділювальних смуг, допускається розміщення нових інженерних мереж під проїжджою частиною за умови розміщення їх у тунелях або каналах; при технічній необхідності допускається прокладання газопроводу під проїжджими частинами вулиць.
8.55 Прокладання підземних інженерних мереж слід, як правило, передбачати суміщеним у загальних траншеях; у тунелях за необхідності одночасного розміщення теплових мереж діаметром від 500 до 900 мм, в умовах реконструкції від 200 мм водопроводу до 300 мм, більше десяти кабелів зв'язку і десяти силових кабелів напругою до 10 кВ; при реконструкції магістральних вулиць і районів історичної забудови; при нестачі місця у поперечному профілі вулиць для розміщення мереж у траншеях; на пересіканнях з магістральними вулицями і залізничними пунктами. У тунелях допускається також прокладання повітропроводів, напірної каналізації та інших інженерних мереж. Спільне прокладання газопроводів і трубопроводів, які транспортують легкозаймисті й горючі рідини, з кабельними лініями не допускається.
Примітка 1. На ділянках забудови у складних ґрунтових умовах (лесові, просідаючі) треба передбачати прокладання інженерних мереж у прохідних тунелях.
Примітка 2. На сельбищних територіях у складних планувальних і гідрогеологічних умовах допускається прокладання наземних теплових мереж при відповідному обґрунтуванні згідно із СНіП по теплових мережах і з дозволу виконкомів місцевих рад.
8.56 Відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд слід приймати за додатком 8.1, таблиця 1.
Відстані по горизонталі (у світлі) між сусідніми інженерними підземними мережами при їх паралельному розміщенні слід приймати за додатком 8.1, таблиця 2, а на вводах інженерних мереж у будинках сільських поселень - не менше 0,5 м. При різниці в глибині залягання суміжних трубопроводів понад 0,4 м відстані (додаток 8.1, таблиця 2) треба збільшувати з урахуванням стрімкості схилів траншей, але не менше глибини траншеї до підошви насипу і брівки виїмки.
8.57 Пересікання інженерними мережами споруд метрополітену слід передбачати під кутом 90 град., в умовах реконструкції кут пересікання допускається зменшувати до 60 град. Пересікання інженерними мережами стаціонарних споруд метрополітену, як правило, не допускається.
На ділянках пересікання трубопроводи повинні мати схил в один бік і бути заключені у захисні конструкції (стальні футляри, монолітні бетонні або залізобетонні канали, колектори, тунелі). Відстань від зовнішньої поверхні обробок споруд метрополітену до кінця захисних конструкцій повинна бути не менше 10 м у кожний бік, а відстань по вертикалі (у світлі) між обробкою або підошвою рейки (при наземних лініях) і захисною конструкцією - не менше 1 м.
Прокладання газопроводів під тунелями не допускається.
Переходи інженерних мереж під наземними лініями метрополітену слід передбачати з урахуванням вимог чинних нормативів. При цьому мережі повинні бути виведені на відстань не менше 3 м за межі огорож наземних ділянок метрополітену.
Примітка 1. У місцях, де споруди метрополітену розміщуються на глибині 20 м і більше (від верху конструкції до поверхні землі), а також у місцях залягання між верхом обробки споруд метрополітену і низом захисних конструкцій інженерних мереж глин, нетріщинуватих скельних або напівскельних ґрунтів потужністю не менше 6 м, викладені вимоги до пересікання інженерними мережами споруд метрополітену не пред'являються, а улаштування захисних конструкцій непотрібне.
Примітка 2. У місцях пересікання споруд метрополітену напірні трубопроводи слід передбачати із сталевих труб з улаштуванням з обох боків ділянки пересікання колодязів з недовипусками і встановленням у них запірної арматури.
8.58 При пересіканні підземних інженерних мереж з пішохідними переходами слід передбачати прокладання трубопроводів під тунелями, а кабелів силових і зв'язку - над тунелями.
8.59 Прокладання по сельбищній території трубопроводів із легкозаймистими і горючими рідинами, а також із зрідженими газами для постачання промислових підприємств і складів, не допускається.
8.60 Мінімально допустиме заглиблення підземних трубопроводів під кабелі зв'язку наведено у додатку 8.2, таблиця 1.
Відстані від кабельної каналізації до будинків, споруд і найближчих інженерних споруд - за додатком 8.2, таблиця 2.
9 Інженерна підготовка і захист території
9.1* Заходи з інженерної підготовки слід розроблювати з урахуванням інженерно-будівельної оцінки території (таблиця 9.1) для містобудування, захисту від несприятливих природних і антропогенних явищ та прогнозу зміни інженерно-геологічних умов при різних видах використання.
При розробці проектів планування і забудови міських і сільських поселень слід передбачати, за необхідності, заходи з інженерної підготовки території: загальні (вертикальне планування організація відведення дощових і талих вод тощо) і спеціальні (інженерний захист від затоплення паводковими водами і підтоплення підземними водами, освоєння заболочених територій, боротьба з яругами, зсувами, обвалами, карстом, осідальністю, мулистими накопиченнями, захист від абразії, сельових потоків, сніжних лавин, відновлення порушених територій гірничими та відкритими виробками, териконами, хвостосховищами, золошлаковідвалами, полігонами), які визначаються з урахуванням прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов, впливу сейсмічних явищ, характеру використання і планувальної організації території.
Загальні та спеціальні заходи слід призначати на основі інженерно-будівельної оцінки території із їх повною взаємопогодженістю.
9.2 Вертикальне планування території слід виконувати з урахуванням таких основних вимог:
а) максимального збереження існуючого рельєфу;
б) максимального збереження ґрунтів і деревних насаджень;
в) відведення поверхневих вод із швидкостями, які виключають ерозію ґрунтів;
г) мінімального обсягу земляних робіт;
д) мінімального дебалансу земляних мас;
е) збереження й використання ґрунтового шару при насипах і виїмках.
Таблиця 9.1
------------------------------------------------------------------
| Природні | Оцінка факторів на територіях |
| фактори |---------------------------------------------------|
| | сприятливих |малосприятливих| несприятливих для |
| | для |для будівництва| будівництва |
| | будівництва | | |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Схил рельєфу| 0,5 - 8%0 |Менше 0,5%0; | Більше 15%0 |
| | | 8 - 15%0 | |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Інженерна |Що допускають |Що вимагають |Що вимагають |
|геологія. |зведення |улаштування |улаштування складних|
|Ґрунти |будинків і |нескладних |штучних основ і |
| |споруд без |штучних основ і|фундаментів |
| |улаштування |фундаментів | |
| |штучних основ | | |
| |і складних | | |
| |фундаментів | | |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Затоплюва- |Що не |Затоплюваність |Затоплюваність |
|ність |затоплюються |менше ніж на |більше ніж 0,5 м |
| |наводками - 1%|0,5 м |паводковими водами |
| |забезпеченості|паводковими |при 1% |
| | |водами при 1% |забезпеченості і |
| | |забезпече- |паводковими водами |
| | |ностіі |при 4% |
| | |незатоплю- |забезпеченості |
| | |ваність | |
| | |паводковими | |
| | |водами при 4% | |
| | |забезпеченості | |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Ґрунтові |Що допускають |Потрібно |Треба провести |
|води |будівництво |провести |складні заходи щодо |
| |без проведення|нескладні |пониження РГВ більше|
| |робіт з |заходи з |ніж на 0,5 м |
| |пониження |пониження РГВ | |
| |рівня |(улаштування | |
| |ґрунтових вод |гідроізоляції) | |
| |(РГВ) або | | |
| |влаштування | | |
| |гідроізоляції | | |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Заболоче- |Відсутня або |Наявність |Значна |
|ність |незначна |заболоченості, |заболоченість, |
| |затоплю- |потрібно |торфовища шаром 2 м,|
| |ваність, |виконати |треба провести |
| |яка допускає |нескладні |складні заходи щодо |
| |можливість |інженерні |осушування |
| |осушення |заходи щодо | |
| |найпростішими |осушування | |
| |методами | | |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Зсуви |Відсутні |Є діючі або |Значно поширені |
| | |недіючі зсуви |активні зсуви |
| | |невеликих |великих потужностей |
| | |потужностей | |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Карст |Відсутній |Незначна |Безліч воронок |
| | |кількість |активного карсту |
| | |неглибоких |завглибшки понад |
| | |воронок |10 м. Наявність |
| | |згаслого карсту|підземних пустот |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Яри |Відсутні |Є діючі |Що інтенсивно |
| | |обмеженого |розвиваються, |
| | |поширення |активні |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Осідальність|Відсутня |Тип I. Ґрунти, |Тип II. ґрунти, |
| | |осідання яких |осідання яких |
| | |відбувається у |відбувається від |
| | |межах зони |ваги ґрунту, що |
| | |основи, що |лежить вище, у |
| | |деформується, |нижній частині |
| | |від |осідальної товщі, а |
| | |навантаження |за наявності |
| | |фундаментів, а |зовнішнього |
| | |осідання від |навантаження - у |
| | |власної ваги |межах зони, що |
| | |ґрунту відсутнє|деформується |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Заторфова- |Відсутня |Товщина шару |Дуже заторфовані |
|ність | |торфу і дуже |ґрунти і торфи |
| | |заторфованих |потужністю понад 2 м|
| | |ґрунтів не | |
| | |повинна | |
| | |перевищувати | |
| | |2 м | |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Гірські |Відсутні |Закінчення |Розроблювані |
|виробки | |процесу |території, де |
| | |зсування, |очікується утворення|
| | |вживання |провалів і зсувів |
| | |заходів, які | |
| | |виключають | |
| | |можливість | |
| | |утворення | |
| | |провалів. | |
| | |Розробка | |
| | |промислових | |
| | |копалин | |
| | |очікується | |
| | |після | |
| | |закінчення | |
| | |терміну | |
| | |амортизації | |
| | |об'єкта | |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Порушення |Незначні, |Утворення |Денудаційні |
|території |денудаційні |акумулятивного |порушення (великі |
| |порушення |типу (шахтні |кар'єри, каменоломні|
| |(кар'єри, |відвали |понад 4 га, глибина |
| |каменоломні до|розкривних |воронок обвалення до|
| |1 га) |порід) |50 м) |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Селі |Слабко- |Середньо- |Дуже сельоносні з |
| |сельоносні з |сельоносні з |винесенням до |
| |винесенням до |винесенням до |25 тис.кв.м твердого|
| |5 тис.м |10 тис.кв.м |стоку з 1 кв.км |
| |твердого стоку|твердого стоку |площі басейну |
| |з 1 км площі |з 1 кв.км площі| |
| |басейну |басейну | |
|------------+--------------+---------------+--------------------|
|Сейсмічність|0 - 6 балів |7 - 9 балів |9 балів |
------------------------------------------------------------------
9.3 При обґрунтуванні допускається проектування безстічних площ на ділянках зелених насаджень.
9.4 Відведення поверхневих вод проектується, як правило, закритою дощовою каналізацією. Допускається застосування відкритої водовідвідної мережі у районах малоповерхової забудови, парках, сільських населених пунктах, при гірському рельєфі з улаштуванням містків або труб на пересіканнях з вулицями, дорогами, проїздами і тротуарами.
9.5 Для улаштування очисних споруд поверхневих вод слід керуватися Правилами охорони поверхневих вод від забруднення.
9.6 На території поселень з високим стоянням ґрунтових вод, на заболочених ділянках слід передбачати пониження рівня ґрунтових вод у зоні капітальної забудови шляхом улаштування вертикальних або горизонтальних закритих трубчастих дренажів різної конструкції. Потреба влаштування дренажів визначається висотою розрахункового рівня підземних вод. Розрахунковий рівень слід приймати з урахуванням сезонного і багаторічного коливання відповідно до технічного висновку про гідрогеологічні умови будівництва.
На територіях садибної забудови міст, у сільських поселеннях і на територіях стадіонів, парків та інших озеленених територій загального користування допускаються відкриті осушувальні канали, їх також можна застосовувати і для захисту від підтоплення наземних транспортних комунікацій.
Вказані заходи повинні забезпечувати пониження рівня ґрунтових вод на території: капітальної забудови - не менше 2,5 м від проектної відмітки поверхні; стадіонів, парків, скверів та інших зелених насаджень - не менше 1,0 м.
9.7 На ділянках залягання торфу, які підлягають забудові, поряд з пониженням рівня ґрунтових вод слід передбачати привантаження їхньої поверхні мінеральними ґрунтами, а при відповідному обґрунтуванні допускається виторфовування. Товщина шару привантаження мінеральними ґрунтами встановлюється з урахуванням наступного осідання торфу і забезпечення необхідного схилу території для організації поверхневого стоку.
На території житлових кварталів мінімальну товщину шару мінеральних ґрунтів слід приймати 1 м; на проїжджих частинах вулиць товщина шару мінеральних ґрунтів повинна бути встановлена залежно від інтенсивності руху транспорту з урахуванням вимог норм на транспортні споруди.
9.8 Території поселень, розміщені на прибережних ділянках, повинні бути захищені від затоплення паводковими водами, вітровим нагоном води і підтоплення ґрунтовими водами підсипанням (намиванням) або обвалуванням.
Варіанти штучного підвищення поверхні території слід вибирати на підставі аналізу грунтово-геологічних, зонально-кліматичних, функціонально-планувальних, соціальних, екологічних характеристик.
Відмітку брівки території, яку підсипають (намивають), слід приймати не менше ніж на 0,5 м вище від розрахункового горизонту високих вод з урахуванням висоти хвилі при вітровому нагоні. Перевищення гребеня дамби обвалування над розрахунковим рівнем слід встановлювати залежно від класу споруди.
За розрахунковий горизонт високих вод слід приймати відмітку найвищого рівня води повторюваністю: один раз у 100 років - для територій забудованих або таких, що підлягають забудові житловими і громадськими будинками; один раз у 10 років - для територій парків і площинних спортивних споруд.
9.9 За необхідності здійснення засипки балок і ярів по їхніх тальвегах слід прокладати дренажі, а постійні водотоки поміщати у колектори з відповідними дренами.
9.10 При розробці проектної документації у гірських районах України слід за Кадастром і картами місць сходу сніжних лавин провести аналіз лавинних осередків Карпат і Криму.
9.11 Належність проектованого об'єкта до сельового району слід визначати за Кадастром сельових басейнів і осередків, Атласом сельових явищ, а також за посібником з вивчення сельових потоків.
При розміщенні забудови у сельонебезпечній зоні необхідно передбачати максимальне збереження лісу, насадження деревно-чагарникової рослинності, терасування схилів, укріплення берегів сельоносних річок, спорудження гребель і загат у зоні формування селю, будівництво сельоспрямовуючих дамб і відвідних каналів на конусі винесення.
9.12 На ділянках, де відбуваються ерозійні процеси з яроутворенням, слід передбачати упорядкування поверхневого стоку, укріплення ложа ярів, терасування схилів, лісомеліоративні роботи. В окремих випадках допускається повна або часткова ліквідація ярів шляхом їх засипання з прокладанням по них водостічних і дренажних колекторів.
Після проведення комплексу протиерозійних і протиобвальних заходів території ярів можна використовувати для розміщення транспортних споруд, гаражів, складів і комунальних об'єктів, а також улаштування парків.
9.13 У міських і сільських поселеннях, розміщених у зсувонебезпечних районах, на підставі наявних фондових матеріалів слід визначити масштабність зсувних і обвальних процесів.
Протизсувні заходи слід призначати на підставі комплексного вивчення геологічних і гідрогеологічних умов районів. Треба передбачати упорядкування поверхневого стоку, перехват потоків ґрунтових вод, запобігання природному контрфорсу зсувного масиву від руйнування, підвищення стійкості схилу механічними і фізико-хімічними засобами, зміну рельєфу схилу з метою підвищення стійкості, берегоукріплювальні споруди і заходи.
9.14 Території, порушені внаслідок виробничої діяльності (відвали відходів виробництв, відпрацьовані кар'єри, провали над підземними виробками тощо) підлягають відновленню для наступного їх містобудівного використання. Заходи щодо відновлення порушених територій вибираються залежно від інженерно-геологічних умов, виду використання і типів порушення (повне і часткове засипання провалів і кар'єрів, розрівнювання обвалів, роботи щодо запобігання подальшому руйнуванню порушених територій тощо).
9.15* На закарстованих територіях інженерні заходи розроблюються на підставі досліджень щодо розміщення порожнин, воронок, печер і пустот, а також динаміки карстоутворення (швидкість розчинення порід, залежність від градієнтів фільтраційних потоків, наявність агресивних добавок у воді тощо). При проектуванні інженерного захисту можна вживати заходи:
які передбачають зміну природного ходу карстових процесів шляхом впливу на карстуючі породи і покриваючу товщу (створення фільтраційних завіс і водонепроникних покриттів, регулювання поверхневого стоку, заповнення карстових порожнин різними матеріалами, закріплення ґрунту, що заповнює поховані карстові порожнини тощо);
які передбачають захист споруд без впливу на природний хід карстового процесу шляхом раціонального розміщення об'єктів будівництва, трасування лінійних споруд, застосування статичних схем та конструктивних рішень і спеціальних конструкцій фундаментів;
щодо зміни шкідливого впливу господарської діяльності на карстові процеси шляхом зменшення водообміну і агресивності вод у карстових порожнинах.
9.16 Як засіб інженерного захисту потрібно використовувати природні властивості природних систем та їх компонентів, які підсилюють ефективність основних засобів інженерного захисту (підвищення водовідвідної і дренуючої ролі гідрографічної мережі шляхом розчищення русел і стариць, фітомеліорацію, агролісотехнічні заходи).
9.17 На освоюваних територіях необхідно виявляти зони тектонічних розломів, де внаслідок збільшення сейсмічної інтенсивності та зміни фізико-механічних властивостей порід забороняється розміщення будинків і споруд без детальних досліджень.
9.18 На територіях, характерних наявністю грязьового вулканізму, необхідно виключити з освоєння ділянки розміщення вулканів і вилитих з них порід.
10 Охорона навколишнього середовища
Охорона і раціональне використання природних ресурсів
10.1 При плануванні і забудові населених місць слід керуватись такими принципами: збереження і раціональне використання цінних природних ресурсів; дотримання нормативів гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище територій з урахуванням потенціальних його можливостей; виділення ландшафтно-рекреаційних територій і заборона на них господарського та іншого будівництва, що перешкоджає використанню даних зон за їх прямим призначенням; дотримання санітарних нормативів, установлення санітарно-захисних зон для охорони водойм, джерел водопостачання, курортних, лікувально-оздоровчих зон, населених місць та інших територій від забруднення та шкідливих впливів.
10.2 Планувальну структуру міських і сільських поселень слід формувати на підставі комплексної оцінки території (агрегована оцінка забруднення міського середовища, економіко-містобудівна оцінка території), яка визначає пріоритетність проведення середовищно-захисних заходів.
Територію для будівництва нових і розвитку існуючих міських і сільських поселень відповідно до земельного законодавства України слід передбачати на землях, непридатних для сільськогосподарського використання, або на сільськогосподарських угіддях гіршої якості, крім випадків надання земельних ділянок за межами населених пунктів і будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (частина II і V статті 31 Земельного кодексу України) .
Вилучення земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями для несільськогосподарських потреб, земель рекреаційного призначення, заказників, курортів, а також лісів з особливим режимом лісокористування (лісопарки, міські ліси, лісопаркові частини зелених зон населених пунктів, протиерозійні ліси і водоохоронні насадження) для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, допускається, як виняток, за рішенням Верховної Ради України. При цьому вилучення земель сільськогосподарського призначення та лісових угідь здійснюється у встановленому порядку при обов'язковій умові відшкодування забудовником збитків і втрат, пов'язаних з вилученням.
10.3 Не допускаються проектування і будівництво поселень, промислових та інших народногосподарських об'єктів на площах залягання корисних копалин (крім загальнопоширених) до погодження з органами державного гірничого нагляду, а на площах залягання загальнопоширених корисних копалин - до погодження з обласною Радою народних депутатів. При цьому необхідно керуватися Земельним кодексом України та чинними нормативами.
Особливу увагу слід приділяти охороні навколишнього середовища у районі розміщення породних відвалів вугільних шахт. Санітарно-захисна зона породних відвалів повинна становити від 200 до 500 м залежно від висоти, обсягу, складу створюваних порід, фізичного стану, експлуатаційних характеристик териконів, природнокліматичних умов району.
10.4 Розміщення будинків, споруд і комунікацій не допускається:
а) на землях заповідників, заказників, природних національних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і водоохоронних зон;
б) на землях зелених зон міст, включаючи землі міських лісів, якщо об'єкти, які проектуються, не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства;
в) у зонах охорони гідрометеорологічних станцій;
г) у першій зоні санітарної охорони джерел водопостачання і майданчиків водопровідних споруд, якщо об'єкти, які проектуються, не пов'язані з експлуатацією джерел;
д) у першій зоні округу санітарної охорони курортів, якщо об'єкти, які проектуються, не пов'язані з експлуатацією природних лікувальних засобів курортів;
е) у другій зоні округу санітарної охорони курортів допускається розміщувати об'єкти, пов'язані з експлуатацією, розвитком і благоустроєм курортів, а також об'єкти обслуговування населення курортів, якщо вони не викликають забруднення атмосфери, ґрунту і вод, перевищення нормативних рівнів шуму і напруги електромагнітного поля. У третій зоні округу санітарної охорони курортів допускається розміщення об'єктів, які негативно не впливають на природні лікувальні засоби і санітарний стан курорту.
Примітка 1. Не допускається розміщення будинків і споруд: на земельних ділянках, забруднених органічними і радіоактивними відходами (до закінчення термінів, установлених органами Міністерства охорони здоров'я України); у небезпечних зонах відвалів породи вугільних, сланцевих шахт і збагачувальних фабрик, зсувів (за відсутності інженерного захисту), сельових потоків і снігових лавин; у зонах можливого катастрофічного затоплення в результаті руйнування гребель або дамб (у зонах затоплення завглибшки 1,5 м і більше, які тягнуть за собою руйнування будинків і споруд, загибель людей, виведення з ладу обладнання підприємств); у сейсмічних районах і зонах, які безпосередньо прилягають до активних розломів; в охоронних зонах магістральних продуктопроводів.
Примітка 2. Розміщення сільськогосподарських підприємств, будинків і споруд в охоронних зонах заповідників допускається, якщо будівництво вказаних об'єктів або їх експлуатація не порушує природних умов заповідників і не буде загрожувати їхній збереженості. Умови розміщення таких об'єктів повинні бути погоджені з відомствами, у віданні яких знаходяться ці заповідники.
10.5 Ліси зелених зон міст, міські та курортні ліси, які відносяться до лісів 1 групи, повинні бути використані у рекреаційних, санітарно-гігієнічних і оздоровчих цілях. У заболочених лісах на території поселень і приміських зон треба передбачати гідролісомеліоративні заходи відповідно до нормативів.
Вилучення під забудову земель Держлісфонду (перехід лісових площ у нелісові) допускається як виняток і тільки у встановленому законом порядку.
Розміщення забудови на землях Держлісфонду треба проводити на ділянках, не вкритих лісом або зайнятих чагарником і малоцінними насадженнями.
10.6 У межах приміських зон міст на землях лісового фонду треба передбачати формування зелених зон відповідно до чинних нормативів.
Територіальна організація зелених зон міст повинна передбачати розділення на лісопаркову і лісогосподарську частину, виділення місць відпочинку населення і територій, що охороняються, які забезпечують виконання оздоровчих і природоохоронних функцій лісу.
10.7 Навколо міських і сільських поселень, розміщених у безлісих і малолісових районах, треба передбачати створення вітрозахисних і берегоукріплювальних лісових смуг, озеленення схилів пагорбів, ярів і балок.
Ширину захисних смуг треба приймати, м, не менше: для найзначніших і значних міст - 500, великих і середніх - 100, малих і сільських поселень - 50.
10.8 У проектах планування і забудови курортних міст і селищ поряд з іншими функціональними зонами на найбільш сприятливих територіях треба виділяти курортні зони. Санітарно-захисні розриви між сельбищною і курортною зонами повинні бути не менше 500 м, в умовах реконструкції - не менше 100 м, між курортною та курортно-господарською - не менше 500 м.
Охорона атмосфери, водних об'єктів та ґрунтів від забруднення
10.9 Для вибору оптимальних варіантів взаємного розміщення сельбищних територій і народногосподарських об'єктів треба враховувати фонове забруднення по зонах і потенціал самоочищення природного середовища на конкретній території.
Примітка. Залежно від метеоумов, які сприяють концентрації шкідливих домішок у приземному шарі, територія України передбачає 4 зони: 1 - низького потенціалу забруднення. Характеризується приземними інверсіями до 35%, швидкістю вітру 0-1 м/сек., рідкими туманами (менше 10%); 2 - помірного потенціалу забруднення. Повторюваність приземних інверсій до 40%, швидкість вітру 10-20 м/сек., тумани до 10% або тумани 10-20% при швидкості вітру до 10 м/сек.; 3 - підвищеного потенціалу забруднення. Характеризується повторюваністю слабких вітрів і туманів до 10-20%, приземних інверсій до 40%; 4 - високого потенціалу забруднення. Повторюваність слабких вітрів і туманів більше 20%, приземних інверсій до 60% на рік.
10.10 Промислові та сільськогосподарські об'єкти, які є джерелами забруднення атмосферного повітря, треба розміщувати з підвітряного боку стосовно до сельбищних територій. У районах з вираженим вітровим режимом треба враховувати повторюваність і швидкість вітрів.
10.11 Не слід передбачати будівництво підприємств I і II класів на майданчиках з високим потенціалом забруднення атмосфери (ПЗА), тривалим застоєм домішок при поєднанні слабких вітрів з температурними інверсіями: у глибоких котловинах, у районах частого утворення туманів, нижче за греблі водосховищ, а також у районах можливого утворення смогів.
10.12* Для об'єктів, які є джерелом забруднення атмосферного повітря, повинні бути організовані санітарно-захисні зони (СЗЗ), ширина яких визначається класом розміщуваного виробництва і встановлюється відповідно до санітарних норм проектування промислових підприємств, а її достатність підтверджується на підставі розрахунку прогнозованих рівнів забруднення відповідно до чинних вказівок щодо розрахунку розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, які містяться в викидах підприємств, а також результатами лабораторних досліджень атмосферного повітря у районах розміщення аналогічних діючих об'єктів.
Підприємства з джерелами забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, що мають розмір санітарного розриву більше 500 м, не слід розміщувати у районах, де переважають вітри швидкістю до 1 м/сек., з довгими або такими, що часто повторюються, штилями, інверсіями, туманами (за рік понад 30-40%, протягом зими - 50-60% днів).
Заходи щодо захисту атмосферного повітря необхідно передбачати відповідно до Закону України і санітарних правил з охорони атмосферного повітря населених місць. Розрахунок забрудненості атмосферного повітря слід проводити відповідно до чинних нормативних документів.
10.13 Тваринницькі, птахівницькі, звірівницькі підприємства, ветеринарні установи, склади зі зберігання отрутохімікатів, біопрепаратів, добрив та інші пожежонебезпечні склади і виробництва, об'єкти і підприємства з утилізації відходів, котельні, очисні споруди, гноєсховища відкритого типу слід розміщувати з підвітряного боку (для вітрів переважаючого напрямку) стосовно до сельбищної території та інших підприємств і об'єктів виробничої зони відповідно до чинних нормативних документів.
Санітарно-захисні розриви від сільськогосподарських підприємств до меж житлової забудови слід приймати за таблицею 10.1.
Територія санітарно-захисної зони повинна бути упорядкована і озеленена. На межах санітарно-захисних зон розміром більше 100 м з боку сельбищної зони необхідно створювати смуги деревно-чагарникових насаджень завширшки не менше 30 м, при розмірах від 50 до 100 м - завширшки не менше 10 м.
Таблиця 10.1
------------------------------------------------------------------
| Підприємства | Розміри |
| | санітарно-захисної |
| | зони, м |
|----------------------------------------------------------------|
|I. Рослинницькі: |
|----------------------------------------------------------------|
|Теплиці і парники при обігріванні | Не нормуються |
|електричному | |
|----------------------------------------+-----------------------|
|Те саме, при біологічному обігріванні: | |
|на гною | 100 |
|на смітті | 300 |
|----------------------------------------------------------------|
|II. Тваринницькі: |
|----------------------------------------------------------------|
|Великої рогатої худоби: | |
|до 1000 голів | 300 |
|на 1000 до 5000 голів | 500 |
|більше 5000 голів | 1000 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Свинарські: | |
|до 12 тис. голів на рік | 500 |
|на 12 і 24 тис. голів | 1500 |
|на рік і більше | |
|на 54 тис. голів і більше | 2000 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Вівчарські | 300 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Конярські | 100 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Кролівницькі | 100 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Звіринницькі | 300 |
|----------------------------------------------------------------|
|III. Птахівницькі: |