Про затвердження Методичних рекомендацій із формування громадської думки щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами

Проаналізувати дані анкет в % відношенні серед батьків та дітей і виявити відношення дітей та батьків до цієї проблеми.

Провести бесіду та повторне анкетування в кінці навчального року.

Це необхідно знати:

Як запобігти утворенню твердих побутових відходів?

- не купувати продукти з надмірною кількістю упаковки;

- використовувати повторно матеріали для упакування, якщо це можливо;

- купувати товари без упаковки, наприклад, фрукти, овочі;

- використовувати зворотну систему там, де це можливо;

- купувати товари в упаковці, зробленій із вторинної сировини;

- використовувати для перенесення продуктів господарські сумки, валізи або корзини;

- для упаковки сніданків та обідів використовувати тару, яка знадобиться для повторного використання.

Пам'ятайте!

Папір, кинутий вами, буде лежати і не розкладеться - 2 роки.

Консервна банка - 20 років.

Поліетиленовий пакет - 200 років.

Скло - 1000 років.

Сліди лісових пожеж зберігаються 50 років.

Місце, де було розведене багаття, не заросте травою 7-10 років

Наведений цикл лекцій розроблений як доповнення до екологічних програм вищих навчальних закладів різного профілю. Цей документ містить у собі добірку матеріалів щодо сучасного стану санітарного очищення населених пунктів в Україні, і зокрема в м. Харкові, а також нові досягнення у сфері поводження з твердими побутовими відходами у розвинутих країнах.

Розглянуті сучасні методи поводження з твердими побутовими відходами, в т.ч. різні системи збирання, транспортування, перероблення, утилізації, захоронення та можливість їх впровадження в м. Харкові.

Особливу увагу приділено екологічним аспектам поводження з твердими побутовими відходами.

Ці лекції призначені для студентів будь-якої форми навчання гуманітарних та технічних ВУЗів та можуть бути використані зокрема в рамках курсу "Основи екології", а також для факультативного навчання студентів різних спеціальностей.

Мета лекцій - навчання молоді екологобезпечному поводженню з побутовими відходами, а також знайомство з сучасними методами збирання, перевезення, перероблення, утилізації та захоронення твердих побутових відходів.

Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення. Побутові відходи поділяються на тверді, великогабаритні, ремонтні та рідкі;

тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням;

великогабаритні відходи - тверді відходи, розміри яких перевищують 50 х 50 х 50 сантиметрів, що не дає змоги розмістити їх у контейнерах об'ємом до 1,1 куб. метра;

ремонтні відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, що утворилися під час проведення у житловому будинку, окремій квартирі, будинку громадського призначення капітальних та поточного ремонту, перепланування, переобладнання, прибудови тощо;

рідкі відходи - побутові відходи, що утворюються у будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах;

поводження з побутовими відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню побутових відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;

збирання побутових відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням побутових відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи збирання за окремими компонентами з метою їх подальшої утилізації;

зберігання побутових відходів - тимчасове розміщення побутових відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації);

перероблення побутових відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей побутових відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації;

перевезення побутових відходів - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів перероблення, утилізації чи видалення;

утилізація побутових відходів - використання побутових відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;

видалення побутових відходів - здійснення операцій з побутовими відходами, що не призводять до їх утилізації, згідно з переліком, який визначається законодавчими актами;

знешкодження побутових відходів - зменшення чи усунення небезпечності побутових відходів шляхом механічної, фізико-хімічної, термічної чи біологічної перероблення;

захоронення побутових відходів - остаточне розміщення побутових відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на довкілля та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів;

спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (полігони, комплекси, споруди тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на вивезення побутових відходів чи здійснення інших операцій з побутовими відходами.

У житловому фонді міста Харкова і населених пунктах Харківської області кожного року утворюється близько 2,3 млн.куб.м твердих побутових відходів, в т.ч. у Харкові - 1,65-1,8 млн.куб.м, в області - 500-550 куб.м.

Щорічно у кожного мешканця міста утворюється 200-300 кг твердих побутових відходів. Крім того, постійно зростає об'єм твердих побутових відходів за рахунок збільшення обсягів тари та упакування. В м. Харкові у одного мешканця утворюється 0,77 куб.м/рік твердих побутових відходів, тобто практично кожний мешканець міста "виробляє" 1 дворовий контейнер відходів на рік.

Комплексне управління твердими побутовими відходами включає організацію збирання, транспортування, видалення, перероблення, знешкодження, утилізації та захоронення побутових відходів.

Першочерговим завданням у сфері поводження з відходами є організація їх збирання та вивезення. У разі несвоєчасного вивезення накопичені твердих побутових відходів можуть призвести до серйозного забруднення міст.

Самою важкою проблемою нині залишається значне накопичення твердих побутових відходів у дворах і мікрорайонах, що подекуди перетворило їх у суцільне звалище твердих побутові відходів, яке не вивозиться протягом кількох днів, гниє, спричиняючи виникнення інфекційних захворювань.

Основні причини цієї ситуації полягають у незадовільному стані контейнерного господарства, порушенні режиму вивезення твердих побутових відходів внаслідок постійного дефіциту пального, невідпрацьованої системи розрахунків, виходу з ладу сміттєвозів через недосконалість механізму завантаження та поганого стану під'їзних шляхів до робочих карт звалища, а також високого рівня амортизації сміттєвозів.

В м. Харкові та Харківській області тверді побутові відходи вивозяться сміттєвозами КО-413 та КО-415, які виробляються вітчизняними заводами комунального машинобудування. Завантаження твердих побутових відходів у ці сміттєвози провадиться за допомогою маніпулятора, яким захоплюють, підіймають, перекидають, струшують та встановлюють контейнер на місце. При цьому під час розвантаження контейнерів через поверх машини відходи розсипаються, забруднюючи прилеглу територію та спричиняючи необхідність додаткового прибирання контейнерних майданчиків, що не завжди провадять водії сміттєвозів. У свою чергу двірники з метою економії коштів, трамбують тверді побутові відходи у контейнері таким чином, що його маса стає вдвічі-втричі більше, ніж та, на яку розраховано вантажопідйомність маніпуляторів машини. Розвантажуючи такий контейнер, маніпулятор сміттєвоза виходить з ладу, і сміттєвоз вже непридатний для подальшої роботи, а його ремонт коштує дорого.

Окрім того, для збирання та тимчасового зберігання твердих побутових відходів використовуються важкі металеві контейнери, внаслідок неакуратності водіїв сміттєвозів та недосконалого механізму розвантаження контейнери часто деформуються, ламаються, що ускладнює їх подальшу експлуатацію. До того ж контейнери випускаються без кришок, що призводить до попадання в них атмосферних опадів, що значно підвищує вологість твердих побутових відходів, інтенсифікує процеси їх загнивання, в зв'язку з чим ускладнюється його транспортування та стає практично неможливою подальше перероблення твердих побутових відходів. При цьому у разі несвоєчасного вивезення твердих побутових відходів контейнери стають місцем розповсюдження гризунів, комах й, відповідно, небезпечним джерелом різних інфекцій. Рідина, що утворюється під час загнивання твердих побутових відходів, забруднена та токсична, із розламаних контейнерів попадає на зелені насадження, дитячі майданчики, інші місця загального користування мешканців, отруюючи довкілля.

Щороку у м. Харкові утворюється біля 350 тисяч тонн твердих побутових відходів, до того ж 300 тисяч тонн - у населення, а 50 тисяч тонн у комерційних закладів (кафе, ресторани, магазини тощо) та промпідприємств.

На разі в Харкові має місце несанкціоноване складування твердих побутових відходів на стихійних звалищах, де відсутній навіть мінімальний контроль складу відходів, що не виключає можливості складування на них медичних, токсичних та радіаційних відходів, а також можливості створення скотомогильників; все це обумовлює можливість появи різних хвороботворних бактерій та вірусів, розмноження гризунів тощо.

Нині проблеми поводження з твердими побутовими відходами можуть бути вирішені шляхом:

- зменшення кількості твердих побутових відходів, що утворюється,

- впровадження у місті нових високоефективних та екологічно безпечних технологій перероблення твердих побутових відходів.

Розгляд всього комплексу проблем екологічно безпечного поводження з побутовими відходами у першу чергу ставить питання про їх склад і властивості. Якщо для рішення питання збирання і транспортування твердих побутових відходів досить інформації про їхню вологість і щільність, то під час вибору методу і технології знешкодження і наступної утилізації, а також вирішення питання вилучення і перероблення ресурсоцінних компонентів необхідно одержати інформацію про морфологічний склад твердих побутових відходів.

Результатом дослідження морфологічного складу є виявлення тієї частини потоків відходів, яку можна переорієнтувати з полігонів на перероблення. Вимірювання морфологічного складу твердих побутових відходів, що утворюються у м. Харкові, здійснювали за декількома джерелами: на місцях первинного утворення відходів - у родинах, на місцях їхнього тимчасового зберігання - у контейнерах; і на місцях їхнього приймання на захоронення - у сміттєвозах, що доставляють тверді побутові відходи на полігони.

Як правило, у складі твердих побутових відходів, що утворюються в житловій забудові, відзначаються сезонні коливання, викликані розходженнями в споживанні харчових продуктів (літнє й осіннє - перевага залишків фруктів і овочів, тари від прохолодних напоїв; зимове - фасованої продукції), у термінах переважного утворення відходів ремонту і будівництва, обрізів гілок дерев, осіннього опаду листя тощо.

З метою з'ясування відмінностей у складі твердих побутових відходів м. Харкова, що утворюються в зимовий період, від складу відходів літнього періоду робота з визначення морфологічного складу твердих побутових відходів проводилася у два етапи: взимку і влітку.

Як показало розсортовування твердих побутових відходів в квартирних сміттєзбірниках, більше ніж половину домашніх відходів у середньому складають харчові відходи (53%-76%), значна частка макулатури (6%-10%), легкий пластик складає 4,4%-10%, скло - близько 8% (за масою, хоча займає невеликий обсяг).

Морфологічний склад твердих побутових відходів в контейнерах житлової забудови також визначали двічі - влітку й узимку. Розсортовуванню піддавалися тверді побутові відходи, що зберігаються у контейнерах об'ємом 0,75 куб.м, що встановлені у дворах житлових будинків. Як видно з результатів дослідження, морфологічний склад твердих побутових відходів, що зберігалися не менше доби в контейнерах, помітно відрізняється від знов зібраних (у квартирах). З'являється значний (більше ніж половина від ваги контейнера) залишок, що не піддається розсортовуванню. Це гниючі харчові відходи, вуличний змет, пісок, папір, що розмокнув. За рахунок цього майже вдвічі зменшується відсотковий вміст харчових відходів, падає вміст паперу, проте майже не змінюється вміст пластмас, які легко видаляються навіть з намоклих і гниючих твердих побутових відходів. Влітку з'являється в помітній кількості такий компонент як дерево (в основному зрізані гілки дерев, зламані меблі), у контейнери попадає значна кількість штукатурки, бою цегли, цементу, інших будматеріалів, що раніше не спостерігалися у квартирних сміттєзбірниках. Це можна пояснити періодом ремонтів і будівництв (хоча мешканці відмінно знають, що ремонтні побутові відходи підлягають збиранню та перевезенню спеціальними машинами, однак, у порушення правил користування контейнерами, завантажують їх ними).

Відзначено деякі відмінності в складі відходів зимового періоду в порівнянні з твердими побутовими відходами теплого періоду року: збільшення кількості пакувальних матеріалів (пластику, скла), що підтверджує відносний зріст масового споживання фасованої продукції в зимовий період замість свіжих овочів і фруктів. Відзначається деяке зменшення вмісту деревини (зима - мінімум ремонтних робіт) і текстилю (дрантя). Залишок, що не піддається розсортовуванню, не тільки збільшується кількісно, але і змінюється якісно - він являє собою, в основному, мокрі шматки з льодом або кашкоподібний бруд, що пояснюється влученням снігу і дощу у відкриті контейнери. Запобігти намоканню й обваженню твердих побутових відходів може використання контейнерів європейського типу - із кришками.

Під час порівняння складу твердих побутових відходів з контейнерів, встановлених біля будинків різного рівня благоустрою, відзначається, що кількість харчових відходів у будинках приватного сектора набагато менше, ніж у багатоповерхівках (так само, як і зміст пальних матеріалів, макулатури, пластику, деревини), що, можливо, зв'язано з наявністю грубного опалення і домашніх тварин. Крім того, у приватному секторі в зимовий період найвищий відсоток залишку, що не піддається розсортовуванню.

У контейнери підприємств, установ, організацій попадають усі відходи, що утворяться на них (у т.ч. - і відходи їх "виробництва" - торгівлі, готування їжі, надання послуг, лікування пацієнтів і ін.), тому склад твердих побутових відходів в контейнерах цих об'єктів відрізняється від такого для житлової забудови.

Як показали результати дослідження, склад твердих побутових відходів цих об'єктів значно відрізняється не тільки між різними типами підприємств, але й усередині одного типу (наприклад - лікарні і поліклініки, школи і ВУЗи тощо). Отримані дані можуть бути використані під час підготовки пропозицій про організацію роздільного збирання компонентів твердих побутових відходів на конкретних підприємствах. В усіх випадках тверді побутові відходи в контейнерах вміщують хоча б мінімальну кількість харчових відходів (у загальному від 0,15% до 45%), що створює умови для його загнивання і перешкоджає вилученню ресурсоцінних компонентів з вже зібраних у контейнери відходів. Максимальна кількість харчових відходів та іншої біомаси відзначається в твердих побутових відходах дитячих садків, шкіл, ВУЗів, а також підприємств харчування і видовищних закладів, де працюють буфети.

Цю біомасу варто відокремити в першу чергу, організувавши її збирання в окремі контейнери і перероблення (наприклад, у компости). Це дасть можливість одержати сухі відходи, що не загнивають у контейнерах та придатні для подальшого розсортовування.

Розсортовування твердих побутових відходів, що привозять на полігони сміттєвози, мало свої особливості. Тверді побутові відходи з контейнерів житлової забудови і підприємств перевантажуються в сміттєвози, перетерплюючи багаторазові операції ущільнення ("трамбування") рухливою плитою кузова. При цьому, у 1,5-2 рази підвищується щільність відходів, відбувається їхнє усереднення, більш рівномірний розподіл вологи по всьому об'єму твердих побутових відходів в машині. Вивантажені з сміттєвоза на полігоні відходи найчастіше являють собою вологу масу, просочену продуктами гниття, бактеріально забруднену, з якої важко виділити відносно "чисті" компоненти.

Оскільки полігон твердих побутових відходів є кінцевою крапкою технологічного ланцюга, куди попадають відходи після їхнього збирання, тимчасового зберігання, перевантаження і перевезення, було виконано розсортовування відходів, що вивантажуються з сміттєвозів, з максимальним ступенем усереднення, що дозволило визначити можливість вилучення ресурсоцінних компонентів із твердих побутових відходів, що надходять на полігон.

Морфологічний склад твердих побутових відходів на полігоні значно відрізняється як від морфологічного складу відходів, що збираються безпосередньо в родинах, так і від складу твердих побутових відходів в контейнерах. Основна чітко відмічувана відмінність - це високий зміст залишку, що не піддається розсортовуванню, який доходить до 80%. Це пояснюється тим, що стан твердих побутових відходів, що надходять на полігон, не дозволяє з достатньою повнотою вилучати з нього окремі компоненти: папір і картон промокають, розкисають, розриваються на дрібні обривки; харчові відходи загнивають, розкладаються, та майже не піддаються ідентифікації; плівки, кульки й інші залишки пластику, так само, як інші складові твердих побутових відходів, подрібнюються, розриваються, запресовуються, сильно забруднюються желеподібною гнилизною; вилученню та відносному "очищенню" піддаються тільки найбільш великі фрагменти.

Таким чином, визначення морфологічного складу твердих побутових відходів на полігонах показало, що проводити вилучення ресурсоцінних компонентів із твердих побутових відходів, що пройшли ущільнення і перевезення в машині, набагато менш доцільно, ніж під час розсортовування на більш ранніх стадіях технологічного ланцюга. Крім неефективних перевезень на далекі відстані (до полігона і назад) частини твердих побутових відходів, що може бути вилученою, значно знижується відсоток відсортованих компонентів і ускладнюється їхнє очищення для подальшого використання як вторинної сировини.

Слід зазначити різке підвищення бактеріального забруднення твердих побутових відходів до моменту надходження на полігон у порівнянні з квартирними відходами (у ряді випадків вивезення твердих побутових відходів здійснюється 1-2 рази на тиждень, що подовжує термін його перебування в контейнерах і сприяє росту патогенної мікрофлори). Тому розсортовування на полігонах небезпечне за умовами праці працюючих.

Результати проведеного експерименту ще раз підтверджують, що вилучення ресурсоцінних компонентів із твердих побутових відходів валового збирання варто робити до їхнього перевезення на полігон.

Усе вищесказане приводить до висновку про те, що найбільш ефективним способом відведення частини потоку твердих побутових відходів від полігонів і переадресування їх на підприємства перероблення вторинних ресурсів є роздільне збирання ресурсоцінних компонентів на місцях їхнього утворення. Такий спосіб, хоча і більш складний у плані організаційних заходів і, головним чином - у плані виховання населення, однак має ряд незаперечних економічних, екологічних і гігієнічних переваг.

Сьогодні у світовій та вітчизняній практиці найбільше розповсюдження мають валова (унітарна) та роздільна системи збирання твердих побутових відходів:

- валова, коли усі тверді побутові відходи збирають у один сміттєзбірник;

- роздільна, коли окремі складові твердих побутових відходів збирають у різні сміттєзбірники.

Для населених пунктів України, в т.ч. для нашого міста, найбільш характерною є валова система. Часткова роздільна система мала місце декілька років тому, і головним її завданням було вилучення зі складу твердих побутових відходів харчових відходів.

Організація збирання твердих побутових відходів за валовою системою не передбачає спеціальної підготовки та навчання населення, є досить простою і не потребує додаткових збірників для компонентів твердих побутових відходів.

Проте обсяг твердих побутових відходів, що утворюється, потребує значних територій для захоронення, які вилучаються з сільськогосподарського обороту. Під час збирання твердих побутових відходів за унітарною системою втрачається велика кількість вторинної сировини. Вказані недоліки унітарної системи збирання твердих побутових відходів, а також виснаження родовищ корисних копалин і підвищення вартості їх добування зумовлюють необхідність впровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів.

Досвід розвинених країн світу свідчить, що впровадження роздільної системи збирання твердих побутових відходів дозволяє у 4-5 разів зменшити його обсяг, який надходить на знешкодження. Із загальної кількості твердих побутових відходів, що утворюється у житловій забудові, 1-3% складають чорні та кольорові метали, 4-10% - полімери, 20-25% - макулатура, 25-40% - харчові відходи.

Вилучення та перероблення цих матеріалів дозволить заощадити первинну сировину, природні ресурси та одержати додаткові види товарів широкого вжитку. Зокрема, 1 т макулатури замінює 3,5 куб.м ділової деревини; використання 1 т полімерних відходів дає можливість заощадити 5 т нафти та виготовити дешеві будівельні матеріали; перероблення 1 т металобрухту на 86% зменшує забруднення атмосфери в порівнянні з металургійним циклом перероблення руди, на 76% - забруднення води, на 97% зменшує обсяг відходів у металургійному виробництві тощо.

У країнах світу роздільне збирання твердих побутових відходів здійснюється шляхом розміщення у дворах житлової забудови, а також на вулицях населених пунктів різнокольорових контейнерів, куди мешканці виносять окремі компоненти твердих побутових відходів. За цим зразком планується на майбутнє впровадження системи роздільного збирання окремих компонентів твердих побутових відходів у Харкові. При чому, у малоповерховій забудові та п'ятиповерхових будинках роздільне збирання твердих побутових відходів може провадитись шляхом реконструкції існуючих або будівництва нових стаціонарних сміттєзбірників та їх обладнання для роздільного збирання й тимчасового зберігання окремих компонентів твердих побутових відходів. У багатоповерховій забудові роздільне збирання компонентів твердих побутових відходів може здійснюватися у контейнери, що розташовані на спеціальній площадці біля будинку. Для збирання окремих компонентів твердих побутових відходів необхідно використовувати контейнери контрастних кольорів з написами або малюнками, які б привертали увагу населення та пояснювали, який компонент твердих побутових відходів треба в них складати; при цьому треба дбати про те, щоб для усього населеного пункту колір контейнера для кожного компонента твердих побутових відходів був однаковим, типовим, наприклад, зелений - для паперу, червоний - для пластмасових відходів тощо. На контейнері слід проставляти назву або шифр організації, у власності якої він знаходиться.

Тут слід окремо зупинитися на питанні про стан сміттєпроводів у багатоповерховій забудові, які останнім часом, в зв'язку з нестачею коштів у житлових організацій (що, в свою чергу пов'язано з неплатежами населення за обслуговування будинків та прибудинкових територій), практично не ремонтуються, розламані завантажувальні клапани, тому тверді побутові відходи розсипаються на всіх поверхах будинків, сміттєкамери не миються та не дезінфікуються, відсутні візки для перевезення відходів до сміттєвозів або контейнерів, у разі несвоєчасного збирання та перевезення відходів у стволі сміттєпроводу накопичується велика кількість твердих побутових відходів, яка досягає іноді найвищих поверхів. Це призводить до постійної присутності у під'їздах будинків стійких неприємних запахів, розповсюдження гризунів та комах.

Тому першим кроком для впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів у багатоповерховій забудові має стати закриття сміттєпроводів з вивантаженням твердих побутових відходів населенням безпосередньо у контейнери, розташовані біля під'їздів будинків.

Крім того, роздільне збирання різних компонентів побутових відходів може здійснюватися за мобільною системою спеціально обладнаним автотранспортом (причеп, автофургон тощо) за певним графіком та маршрутом руху. При цьому велике значення має своєчасна інформація населення про види компонентів твердих побутових відходів, що будуть прийматися та час роботи такого пересувного приймального пункту.

Перехід від валової до роздільної системи збирання твердих побутових відходів передбачається здійснювати поступово, провадити апробацію системи спочатку в окремих мікрорайонах міста або навіть в окремих будинках районів, з метою визначення та аналізу недоліків та переваг, які будуть виявлені під час проведення експериментів.

На підставі одержаного досвіду можна буде розповсюджувати систему роздільного збирання твердих побутових відходів в усьому місті.

Найбільшу кількість в загальному обсязі твердих побутових відходів складають харчові відходи. Свого часу у житловій забудові міста було широко розповсюджено збирання харчових відходів від населення, механізм якого був чітко налагоджений. Проте, обраний напрям утилізації харчових відходів - використання на корм скоту - виявився помилковим, оскільки при цьому була необхідною ретельна очистка та знезараження зібраних харчових відходів, що зробило у результаті цю технологію збитковою та спричинило відмову від роздільного збирання харчових відходів.

Сьогодні було б доцільно повернутися до практики роздільного збирання харчових відходів, змінивши напрям їх утилізації, тобто використовувати їх для виробництва компостів. Виділення харчових відходів із загального обсягу твердих побутових відходів сприяло б одержанню практично сухої решти відходів, що дозволило б організувати в місті підприємство з механізованого або навіть ручного сортування твердих побутових відходів, паралельно з ділянкою компостування харчових або інших органічних відходів. В цьому випадку скорочується кількість контейнерів для збирання окремих компонентів твердих побутових відходів, можуть бути використані тільки два типи контейнерів - для харчових відходів та для залишків твердих побутових відходів, а невелика кількість - для скла, паперу, пластмаси тощо. Збирання харчових відходів має провадитися у контейнери з кришками, що закриваються, можливо - пластикові контейнери, в ці контейнери також можна збирати опале листя, обріз дерев та інші органічні відходи.

Для поширення системи роздільного збирання твердих побутових відходів планується провадити за допомогою засобів масової інформації (радіо, телебачення, наглядної агітації, преси) постійну роботу з населенням, пояснюючи необхідність для народного господарства України роздільного збирання компонентів твердих побутових відходів. До цього повинні бути залучені й робітники житлово-експлуатаційних організацій.

Слід відмітити, що найбільших успіхів у впровадженні роздільного збирання твердих побутових відходів досягла Німеччина, де працює сьогодні так звана "Дуальна система". Ця система дозволила створити 320 сортувальних пунктів та 17 тис. додаткових робочих місць, щорічно тут збирається та перероблюється 5 млн.т відходів, в т.ч. тари та упаковки. При цьому загальна кількість твердих побутових відходів за рахунок перероблення скоротилася на 25%. Прості розрахунки показують, що якщо скоротити кількість твердих побутових відходів, що надходить на звалище хоча б на 5-10%, можливо подовжити строк його експлуатації ще на 3-5 років, які дадуть можливість налагодити перероблення відходів і ще зменшити обсяги надходження твердих побутових відходів на звалище.

Слід зауважити, що початок впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів у Німеччині 30 років тому співпав з його починанням у колишньому Радянському Союзі. Проте німці, поступово привчаючи населення, стимулюючи тих, хто роздільно збирає тверді побутові відходи, та вводячи відповідні системи штрафних санкцій для порушників, вкладаючи спочатку навіть невеликі кошти для придбання нових та заміни пошкоджених контейнерів, досягли високих результатів, на відміну від нас, що поступилися, кинули роздільне збирання та навчання населення вже після якихось невеликих труднощів. Тепер проблеми збирання та перероблення твердих побутових відходів у нашій країні настільки загострилася, що знов різко повстала необхідність повернутися до "старих" "нових" технологій, проте на це в нас вже мабуть не має й 3 років, не говорячи вже про тридцять.

Далі ми розглянемо існуючі в світовій практиці різні методи перероблення та утилізації твердих побутових відходів та їх окремих компонентів.

Комплексна схема збирання та перероблення твердих побутових відходів: роздільне збирання окремих компонентів твердих побутових відходів безпосередньо у місцях їх утворення (населенням в окремі контейнери) та збирання і перевезення твердих побутових відходів валового збирання на сортування. Окремі компоненти твердих побутових відходів, одержані під час роздільного збирання або вилучення із твердих побутових відходів валового збирання, після пакування на пресах можуть бути відправлені на підприємства-переробники.

Методи перероблення та утилізації твердих побутових відходів і вилучених з них компонентів можуть бути різними. Перероблення твердих побутових відходів у розвинутих країнах світу є великою галуззю економіки, де зайняті тисячі фірм та використовуються десятки різних технологій.

Наприклад, у Відні (Австрія) та Саарбрюкені (Німеччина) реалізовано енергетичний напрям - спалювання відходів у спеціальних котлоагрегатах ТЕЦ з виробництвом теплової та електричної енергії. Проте при цьому значна кількість капітальних вкладень йде на влаштування найскладнішої системи очистки димових газів з метою доведення їх до вимог європейського законодавства.

За вимогами санітарних правил, тверді побутові відходи у теплу пору року необхідно вивозити щодобово, а у холодний період (при температурі - 5 град.C і нижче) - не рідше одного разу на три доби.

Тверді побутові відходи, зібрані за унітарною або роздільною системами, вивозяться за планово-регулярною або заявочною системами спеціалізованими автотранспортними підприємствами незалежно від форм власності або відомчим автотранспортом, з транспортуванням твердих побутових відходів на об'єкти поводження з відходами.

Планово-регулярна система передбачає регулярне перевезення твердих побутових відходів з території обслуговування на договірних засадах без спеціальних замовлень з встановленою періодичністю, за чітким маршрутним графіком, з закріпленням сміттєвозів за певним районом обслуговування.

У разі застосування заявочної системи житлова організація або власник житла звертається до послуг комунального автотранспортного підприємства кожного разу, коли в них накопичується певна кількість незапланованих договором твердих побутових відходів. При цьому розрахунки за вивезення твердих побутових відходів провадяться одноразово, в цілому за перевезений обсяг твердих побутових відходів.

За заявочною системою можуть збиратися та перевозитися великогабаритні побутові відходи, ремонтні побутові відходи та вуличний змет.

Усі розвинені країни світу використовують для збирання твердих побутових відходів спеціальні універсальні сміттєвози, завантаження відходів в які відбувається з контейнерів різної місткості (від 60 л до 1100 л). При цьому на відміну від вітчизняних сміттєвозів, коли тверді побутові відходи під час завантаження через поверх машини розсипаються, забруднюючи прилеглу територію та спричиняючи необхідність повторного прибирання контейнерних майданчиків, сміттєвози імпортних фірм забезпечують чисте акуратне завантаження твердих побутових відходів.

Для забезпечення якісного збирання та вивезення твердих побутових відходів пропонується використовувати у комплекті імпортні машини з заднім універсальним механізмом завантаження (тобто таким, що дозволяє вивантажувати побутові відходи з контейнерів будь-якої місткості від 60 л до 1100 л). При цьому не обов'язкове придбання нових машин, вартість яких значна, можливо придбання уживаних та таких, що пройшли передпродажну підготовку сміттєвозів: практика використання таких машин в мм. Києві, Одесі, Тернополі, Каунасі та ін. свідчить про надійну та ефективну роботу таких сміттєвозів, особливо в порівнянні з вітчизняними, навіть новими.

В останні роки у світовій практиці спостерігається тенденція заміни прямого перевезення твердих побутових відходів двоетапним з використанням сміттєперевантажувальних станцій. Ця технологія особливо активно впроваджується у великих містах, де полігони твердих побутових відходів розташовані на значній відстані від міста.

Двоетапна система містить у собі такі технологічні процеси:

- збір твердих побутових відходів у місцях утворення;

- перевезення твердих побутових відходів що збирають сміттєвозами на сміттєперевантажувальну станцію (МПС);

- перевантаження у великовантажні транспортні засоби;

- перевезення твердих побутових відходів до місць їхнього захоронення чи утилізації;

- вивантаження твердих побутових відходів.

На ряді сміттєперевантажувальних станцій використовується система вилучення з твердих побутових відходів утильних елементів.

Використання МПС дозволяє:

- знизити витрати на транспортування твердих побутових відходів у місця знешкодження;

- зменшити кількість сміттєвозів, що збирають тверді побутові відходи;

- скоротити сумарні викиди в атмосферу від сміттєвозів;

- поліпшити технологічний процес складування твердих побутових відходів.

З погляду охорони навколишнього середовища застосування МПС зменшує кількість полігонів для складування твердих побутових відходів, знижує інтенсивність руху транспортних засобів магістралями тощо.

За останні 15 років як у промислово розвинутих, так і в країнах, що розвиваються, стратегія в сфері поводження з відходами піддалася істотним змінам. Головними причинами, що викликали необхідність таких змін, з'явилися забруднення навколишнього природного середовища і його негативний вплив на здоров'я населення, зміна екологічної політики і законодавства, вплив суспільного руху у захисті навколишнього середовища.

У промислово розвинутих країнах політика в сфері поводження з відходами головним чином орієнтована на зменшення кількості відходів, що утворяться, і на розвиток методів їхньої утилізації, що може до 40% знизити кількість відходів, що направляються на захоронення, з порівняно невеликими витратами.

Тому сьогодні у світі глобальним напрямком в області поводження з відходами є перехід від захоронення і спалювання до промислового перероблення для подальшого використання.

Залучення твердих побутових відходів в промислове перероблення багато в чому знімає протиріччя між містом, де утвориться велика кількість відходів, і пригородом, де відходи повинні бути розміщені.

Мінімізація кількості побутових відходів, що направляються на об'єкти їхнього перероблення і захоронення, впроваджується у світовій практиці на основі включення в схему поводження операцій сортування твердих побутових відходів і виділення ресурсів, придатних для подальшого використання.

В Україні щодня на звалище перевозиться велика кількість ресурсоцінних компонентів (1-3% чорних і кольорових металів, 4-10% полімерів, 20-25% макулатури, 25-40% харчових відходів), захоронення яких призводить до вторинного забруднення навколишнього середовища. Так, пластмаса, розкладання якої на звалищах продовжується протягом багатьох десятків, а то і сотень років з утворенням токсичних речовин, а також скло, що зовсім не розкладається, без сумніву є баластом, що забруднює ґрунт, і не приймає участі в перегниванні органічної частини твердих побутових відходів й утворенні біогазу. Крім того, відходи, які можна направляти на вторинне перероблення, займають велику територію звалища і скорочують період його експлуатації. Підрахували, що якщо виключити з загальної кількості твердих побутових відходів одні пластмасові пляшки, то на Дмитровичському полігоні в м. Києві обсяг складованих твердих побутових відходів зменшиться на третину.

У західних країнах кампанія за скорочення відходів ведеться давно і, в основному, спрямована проти зайвого упакування, тому що значна частина твердих побутових відходів складається з пакувальних матеріалів: близько 30% відходів за масою і 50% за об'ємом складають різні пакувальні матеріали; 13% ваги і 30% обсягу пакувальних матеріалів складає пластик: у даний момент абсолютна кількість пластикових відходів у розвинутих країнах подвоюється кожні 10 років.

Останнім часом у зв'язку з впровадженням в Україні західної споживчої культури, спостерігається стійкий ріст відходів пакувальних матеріалів. Цьому сприяють одноразові безкоштовні пластикові пакети в магазинах і на ринках, одноразовий посуд у ресторанах fast-food, одноразові алюмінієві банки для пива і прохолодних напоїв, що на Заході майже на 100% переробляються, а в нас йдуть прямо на звалище. Те, як упаковуються товари, у значній мірі залежить від переваг споживачів, що, у свою чергу, формуються засобами масової інформації, рекламою тощо. Заходи щодо скорочення росту кількості відходів споживання повинні спиратися на економічні стимули й освітньо-просвітницькі програми.

Наприклад, в США серед пакувальних матеріалів, що використовуються як вторсировина, алюміній складає 47%, пляшки для газованої води - 17%, сталеві консервні банки - 15%, скло - 11%.

Разом з освітніми програмами на скорочення відходів впливають економічні стимули, наприклад, плата за тверді побутові відходи в залежності від кількості відходів.

Чим більше розмаїтість пакувальних матеріалів, тим складніше організувати програми вторинного використання і перероблення. Тому можливо обмеження розмаїтості упакувань. Наприклад, навіть у таких країнах з високим рівнем життя, як Данія і Норвегія, дозволені до застосування не більш 20 типів пляшок для напоїв.

Методи перероблення відходів і використання вторинної сировини повинні визначатися рівнем промислового розвитку, упровадження роздільного збирання твердих побутових відходів, наявністю споживачів як вторинної сировини, так і продукції її перероблення. Це видно на прикладі розвинутих країн. Збір і перероблення відходів у цих країнах є великою галуззю економіки, у якій зайняті тисячі фірм і використовуються десятки різних технологій.

Значна кількість компонентів твердих побутових відходів може бути перероблена в корисні продукти.

Скло переробляють шляхом здрібнювання і переплавляння (бажано, щоб вихідне скло було одного кольору). Скляний бій низької якості після здрібнювання використовується в якості наповнювача для будівельних матеріалів. У багатьох країнах існують підприємства з миття і повторного використання скляного посуду.

Сталеві й алюмінієві банки переплавляються з метою одержання відповідного металу. При цьому виплавка алюмінію з баночок для прохолодних напоїв вимагає тільки 5% енергії, необхідної для виготовлення такої ж кількості алюмінію з руди, і є одним з найбільш вигідних видів перероблення.

Паперові відходи різного типу вже багато десятків років застосовують поряд зі звичайною целюлозою для виготовлення пульпи - сировини для паперу. Зі змішаних чи низькоякісних паперових відходів можна виготовляти туалетний чи обгортковий папір і картон. З високоякісних паперових відходів (обрізків друкарень, використаного паперу для ксероксів і лазерних принтерів тощо). Паперові відходи можуть також використовуватися в будівництві для виробництва теплоізоляційних матеріалів і в сільському господарстві - замість соломи на фермах.

Перероблення пластику в цілому - більш дорогий і складний процес. З деяких видів пластику (наприклад, РЕТ-пляшок для прохолодних напоїв) можна одержувати високоякісний пластик тих же властивостей, інші (наприклад, ПВХ) після перероблення можуть бути використані тільки як будівельні матеріали.

В Угорщині й інших країнах з побутових відходів, розміщених на полігонах, одержують біогаз, що використовують для одержання електроенергії.

У Бельгії, Німеччині, США, Канаді, Японії, Латинській Америці розвивають екологічно чистий напрямок із спалювання відходів у цементних печах з одержанням палива, що не вимагає створення додаткового очищення газів. Спалювання відходів у загальній витраті палива в цементній промисловості в цих країнах складає 20%, а на окремих цементних заводах досягає 50%. А транснаціональна компанія "Холдербанк" на своїх цементних заводах ставить кінцевою метою найближчим часом заміну традиційного палива відходами на 75%.

Найбільших успіхів у впровадженні роздільного збирання, перероблення і використанні відходів за останні 30 років домоглася Німеччина, що впровадила "Дуальну систему Німеччини". Там збирається і переробляється 5 млн. тонн упакування на рік. Загальна кількість твердих побутових відходів за рахунок перероблення скоротилося на 15%. Але навіть за наявності такої системи не менш 30% твердих побутових відходів йде не відсортованими.

Від Німеччини не набагато відстають Нідерланди, Данія, Австрія.

Прогресуючими темпами росте з початку 90-х років перероблення відходів у США.

В країнах СНД питання перероблення все ще відносять до числа другорядних. Найбільш простим та дешевим способом вважається валове збирання та перевезення відходів на звалища. Проте при цьому знищується значна кількість цінних вторинних ресурсів, відчужуються все нові та нові землі, забруднюється навколишнє середовище - ґрунт, повітря, поверхневі та підземні води.

Відповідно до Закону України "Про відходи", знешкодження твердих побутових відходів - це зменшення чи ліквідація небезпечності твердих побутових відходів шляхом проведення операцій з його видалення або утилізації.

Операції з видалення твердих побутових відходів:

- складування на землі чи під поверхнею землі (на звалищі);

- розміщення у спеціально облаштованих земляних спорудах (на полігонах);

- спалювання (без утилізації тепла) з метою знищення.

Операції з утилізації твердих побутових відходів:

- використання у вигляді палива (крім прямого спалювання з метою знищення) чи іншим чином для одержання енергії;

- оброблення землі (внесення в землю), що сприяє її сільськогосподарському використанню та покращує екологічну ситуацію, включаючи компостування та інші процеси біотрансформації.

Стратегічною метою державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами є створення екологічно чистої, економічно самоокупної (або й рентабельної) сучасної галузі господарства, зменшення урбаністичного навантаження на територію країни, одержання дефіцитних вторинних ресурсів. Досягнення цієї мети може здійснюватись кількома альтернативними методами.

У сучасній світовій практиці існують і широко використовуються такі методи поводження з твердими побутовими відходами:

- складування на полігонах, що відповідають вимогам охорони довкілля (із захистом від забруднення води, ґрунтів, повітря), з високо інтенсивними технологічними процесами;

- спалювання - термічне перероблення твердих побутових відходів валового збирання без попереднього сортування з 3-5 ступенями очищення вихідних газів; спалювання медичних та інших специфічних відходів;

- компостування - біотермічне знезараження твердих побутових відходів з одержанням компосту та виділенням металів;

- виробництво паливних брикетів - подрібнення та сепарація легких та важких фракцій, виділення металу; брикетування органічної фракції;

- сортування - механізоване або з частковим використанням ручної праці з виділенням всіх ресурсоцінних складових твердих побутових відходів;

- сортування і спалювання - попередній відбір ресурсоцінних компонентів та наступне спалювання залишків твердих побутових відходів.

Нині за кордоном в ряді країн використовується переважно технологія складування: в Англії захоронюється біля 90% твердих побутових відходів, Ірландії - 97%, Канаді - 80%, Португалії - 85%, США - 67%, Фінляндії - 83%.

У західних країнах вимоги до сучасних полігонів включають вимоги до вибору ділянки, конструкції, експлуатації, моніторингу, виведенню з експлуатації і до надання фінансових гарантій (страховка на випадок нещасть і т.д.).

Під час вибору ділянки намагаються уникати сусідства аеропортів, ділянки не розташовують у заплавах водойм, поблизу від водно-болотних угідь, тектонічних розламів і сейсмічно небезпечних зон.

Безпечна експлуатація полігонів має на увазі наступні заходи:

- процедуру виключення небезпечних відходів і ведення запису всіх прийнятих відходів і точних координат їхнього захоронення;

- забезпечення щоденного покриття відходів, що захоронюються, ґрунтом чи спеціальною піною для запобігання розносу відходів;

- боротьбу з переносниками хвороб (пацюками і т.д.), звичайно забезпечується використанням отрутохімікатів;

- відкачку вибухонебезпечних газів з надр полігона з наступним використанням метану для виробництва електричної енергії, для чого в "тіло" полігонів вбудовують спеціальні вертикальні перфоровані труби;

- огородження й охорону території полігона від безконтрольного доступу людей і тварин;

- впровадження гідротехнічних споруд, для мінімізації влучення дощових стоків і поверхневих вод на полігон і відводу всіх поверхневих стоків з полігона на очищення;

- впровадження системи гідроізоляції для запобігання влучення фільтрату полігонів у підземні води, а також системи збирання й очищення фільтрату;

- регулярний моніторинг повітря, ґрунтових і поверхневих вод;

- план заходів щодо рекультивації полігона.

На звалищах твердих побутових відходів, що експлуатуються, для підвищення рівня ущільнення твердих побутових відходів та тим самим збільшення робочої місткості звалища, використовують важку техніку, що дозволяє збільшити у 4-5 разів корисний обсяг звалищ та створити умови для безпечної та екологічно чистої їх експлуатації.

Нині у країнах Західної Європи одержує поширення технологія "BALA". Технологія "BALA" полягає у формуванні брикетів високої щільності з несортованих твердих побутових відходів чи хвостів сортування твердих побутових відходів шляхом глибокого пресування при питомому тиску 20 кг/кв.м. При цьому щільність відходів складає від 850 до 1200 кг/куб.м, брикети формуються у формі циліндрів висотою 1,2 м, обмотують сіткою та поліетиленовою плівкою.