Про затвердження Методичних рекомендацій із формування громадської думки щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами

Мета: усвідомлення проблеми побутових відходів.

Завдання: знайти двійника побутовим речам разового використання, або як їм "знайти роботу".

Обладнання: дошка, крейда або папір, олівці чи фломастери.

Підготовка до гри: учитель проводить з учнями бесіду: де, чому й хто створює тверді побутові відходи; де і в якій кількості ми їх зустрічаємо; які почуття викликає в нас споглядання засмічених дворів, вулиць, берегів річок тощо. Чи можна зменшити кількість твердих побутових відходів, що утворюються, як це зробити?

Хід гри: ведучий пропонує гравцям скласти список побутових речей одноразового використання: діти називають, учитель записує на дошці чи фломастером на великому аркуші паперу, який можна закріпити на дереві, на кущі, на стіні тощо. Потім гравцям пропонується знайти, де це можливо, "двійника", тобто чим замінити предмет разового використання, щоб його можна було використовувати неодноразово. Якщо ж замінити не можна, то продумати: яку "знайти йому роботу" або куди подіти використаний предмет, щоб він не забруднював повітря, ґрунту, не псував вигляд подвір'я, вулиці.

Правила гри: якщо група гравців невелика, вони по черзі дають відповіді на запитання ведучого і за правильну відповідь одержують 1 бал; якщо гравець відповіді не знає - він пропускає хід. Коли в групі 6 і більше дітей, вони можуть розділитися на 2 команди, кожна має свій аркуш паперу і працює з ним, узгоджуючи з учителем незрозумілі чи спірні питання.

Переможець той, хто набрав більшу кількість балів, або команда, яка назвала більшу кількість предметів разового використання й правильно знайшла їм "двійників", або пояснила - куди можна подіти використану річ, чи вона ще може бути десь використаною.

Обговорення гри:

1. Чи завжди можна знайти "двійника" речі разового використання?

2. Чи можна предмету разового використання знайти ще якесь застосування?

У кінцевому результаті може бути створено такий "інформаційний лист":

Мета гри:

- сприяти усвідомленню учнями особистої причетності до вирішення проблеми побутових відходів, формуванню активної екологічної позиції;

- сприяти формуванню практичних навичок екологічно доцільної поведінки;

- допомогти учням відповісти на питання: як зменшити кількість твердих побутових відходів і як ми можемо вплинути на вирішення проблеми?

Завдання 1. Поділіть учасників на чотири групи по 5-7 осіб.

Нагадайте, що одним із джерел забруднення довкілля є побутові відходи. Щорічно в Україні накопичується близько 50 млн. кубічних метрів відходів, тобто по 0,8 кубічних метрів на кожного мешканця. Кожен громадянин причетний до вирішення цієї проблеми. Це учасники побачили також з попередніх завдань.

Поясніть, що учасникам пропонується рольова гра "Кухня", яка допоможе усвідомити особисту причетність до проблем мінімізації утворення відходів. Роздайте кожній з 4 груп по одній картці:

1. Старі, використані речі - протертий плед, старі чашки, каструлі та порцеляна, старий ополоник, старий іграшковий ведмедик, інші родинні речі, меблі тощо.

2. Речі, виготовлені з перероблених матеріалів - скляна ваза, газета, металева коробка для борошна тощо.

3. Нові речі - каструля, тарілка, буфет, скатертина, телевізор.

4. Тверді побутові відходи - харчові відходи, паперовий пакет, пластикова пляшка, банка з алюмінію тощо.

Кожен має вирішити, якою річчю він бажає бути.

Поясніть, що завдання груп полягає у тому, щоб у вигляді п'єси закінчити оповідання. Зачитайте його:

"У старому будинку мешкає родина: батько Петро Опанасович, мати Марія Семенівна та їхні діти Світланка та Михайлик. Петро Опанасович народився в цьому домі, а Марія Семенівна - з невеликого міста неподалік.

Одного разу Марія Семенівна прокинулась, почувши чиїсь схвильовані голоси. Вона підвелась, аби перевірити чи все гаразд зі Світланкою та Михайликом. Проходячи коридором, вона зрозуміла, що голоси долинали з кухні. Марія Семенівна крадькома підійшла до дверей...

У кухні розмовляли різні речі..."

Щоб полегшити виконання роботи, доцільно кожній групі дати аркуш із надрукованими порадами.

- голоси належать різним речам у будинку, що розмовляють про своє теперішнє життя та своє майбутнє.

- ви маєте вирішити, яким буде їх майбутнє згідно з розвитком подій в оповіданні.

- пригадайте факти зі свого власного життєвого досвіду та оточення. Візьміть до уваги традиції та звичаї, які існують у ваших сім'ях, містах і селах.

Допоможуть також зразки висловлювань кожної групи речей, надруковані окремо.

Старі, використані речі можуть мати пам'ять. Вони можуть обговорювати, чому важливо зберігати сировинні матеріали на Землі, як використовувати старі речі, що збереглися, а також як важливо взагалі мати їх якомога менше.

Приклади їхніх висловлювань:

- чи пам'ятаєте ви бабусю Петра Опанасовича? Вона ніколи не...

- я сподіваюся побачити, як Марія Семенівна...

- я був іграшковим ведмедиком нашого господаря. Його друзі пропонували викинути мене, але він... і тепер...

- чи бачили ви колись пластиковий посуд, який люди не миють, а викидають після використання? Чи не здається це вам дивним - викидати корисні речі?...

Речі, виготовлені з перероблених матеріалів можуть пояснити, що зі старих речей можна зробити зовсім нові. З дерева, старого паперу та одягу виготовляють новий папір, а метали, скло та деякі пластмаси можна розплавити та перетворити на нові речі.

Приклади висловлювань перероблених речей:

- колись я була... потім люди зібрали мене та інших... На фабриці робітники...

- було цікаво спостерігати, як...

- я був урятований...

- газето, не хвилюйся, наші господарі ніколи не допустять, щоб...

Нові речі розповідають, з чого вони виготовлені, та як відбувається цей процес, які матеріали використовуються, як їх доставили до будинку тощо. Вони також можуть пояснити, які забруднення потрапляють у довкілля у результаті їх виробництва і які відходи при цьому утворюються.

Приклади висловлювань нових речей:

- мене зробили на заводі з...

- що зі мною буде, коли...

- чи довго я тут перебуватиму? Я теж стану колись старим....

- якщо господарі люблять і шанують нас, вони...

- чи можна мене переробити і використати повторно?

- мене виготовили у Японії. Нас упакували у... і перевозили... Подорож тривала досить довго...

Сміття стурбоване найбільше. Його непокоїть перспектива потрапити на сміттєзвалище або до сміттєспалювальних заводів. Воно знає про те, що звалища забруднюють навколишнє середовище, і не бажає брати в цьому участь. Після перероблення тверді побутові відходи вже не будуть твердими побутовими відходами, а можуть стати цінною сировиною.

Ось про що можуть говорити тверді побутові відходи:

- що може трапитися, якщо я закінчу своє життя на звалищі?...

- мені відомо, що звалища забруднюють воду, повітря, землю...

- чи зможуть Михайлик і Світланка мати чисте довкілля у майбутньому, якщо...

- вважаю, що люди повинні...

Нагадайте учасникам завдання - придумати та зіграти свої п'єси, продовжуючи історію, розпочату на занятті. Дайте відповіді на запитання, якщо вони виникнуть. У всьому іншому групи працюють самостійно. Відведіть достатньо часу на підготовку.

Нехай кожна група представить свою сценку. Якщо діти будуть задоволені результатами своєї роботи, запропонуйте її удосконалити - створити цілісний спектакль з відповідними костюмами, декораціями тощо. Можна буде згодом виступити перед молодшими школярами.

Поради вчителеві. Рольова гра-перевтілення заснована на психологічному механізмі рефлексії і має потужний виховний вплив. Радимо використати її саме так, як описано, а не перетворювати на спектакль з багаторазовими репетиціями. Адже головне тут - почуття учасників, а не відточування акторської майстерності. З виховної точки зору значно ефективніше допомогти молодшим учням самим провести цю гру. Лише беручи безпосередню участь у ній, діти усвідомлюватимуть особисту причетність до проблеми.

У цій грі можуть одночасно брати участь школярі різного віку. У такому випадку старшокласники, які володіють більшим обсягом інформації, більш глибокими екологічними знаннями, мимоволі навчатимуть молодших, менш досвідчених, учасників.

Тема: Вивчення проблеми забруднення довкілля твердими побутовими відходами.

Мета:

- дати основні необхідні знання дітям з проблеми екологобезпечного поводження з побутовими відходами;

- ознайомити дітей з альтернативними методами перероблення твердих побутових відходів;

- дати дітям можливість порівнювати різні способи вирішення проблеми побутових відходів;

- виховувати в дітей свідомість і культуру екологобезпечного поводження з побутовими відходами.

Інформація.

У промислово розвинутих країнах 30% за масою і 50% за об'ємом побутових відходів припадає на упаковки. Решту становлять харчові або біологічні відходи (кухонні та садові), папір, картон, скло, текстиль, дерево, чорні та кольорові метали, небезпечні відходи тощо.

Різке збільшення обсягів утворення побутових відходів створює проблему їх складування. На сміттєспалювальних заводах (Київ, Дніпропетровськ) знешкоджується тільки 0,6% загального обсягу твердих побутових відходів, що утворюється в Україні.

Завдання:

1. Обстежте місцевість на наявність неорганізованих ("диких") звалищ твердих побутових відходів.

2. Опишіть їх за планом: орієнтовний розмір ділянки забруднення; характер забруднюючих речовин; стан рослинності поблизу цієї ділянки.

3. Сфотографуйте виявлені об'єкти забруднення з метою використання цього матеріалу в різних пропагандистських природоохоронних заходах.

4. Нанесіть на карту міста виявлені об'єкти забруднення.

5. За літературними джерелами з'ясуйте:

а) які екологічні проблеми пов'язані з твердими побутовими відходами;

б) який вплив справляє спалювання твердих побутових відходів на навколишнє природне середовище, здоров'я людини;

в) що таке рециклінг відходів;

г) які існують нові технології перероблення відходів.

6. Зібраний матеріал оформіть у вигляді стінної газети. Підготуйте бесіду з молодшими школярами про небажаність спалювання побутових відходів і шкідливий вплив на здоров'я людей газоподібних речовин, які утворюються під час спалювання цих відходів.

7. Розробіть проект ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ.

8. Організуйте зустріч з представниками житлово-комунального господарства, обговоріть цю проблему і запропонуйте свої проекти ліквідації сміттєвих звалищ.

9. Розпочніть заняття з веселої простої гри "Я вважаю". Нехай учні стануть у коло довкола вас. Поясніть, що вони мають уважно слухати і виконувати ваші прохання. Зауважте, що учні мають бути відвертими й самокритичними. Зрештою, це лише гра, й ніхто не засуджуватиме їхніх вчинків. Поспіль, не поспішаючи (аби учні могли трохи обміркувати твердження і виконати задані дії), зачитайте твердження. На них мають реагувати ті учні, для яких ці твердження вірні.

- якщо ви, знайшовши в кишені непотрібний папірець, викидаєте його на землю, підніміть вгору руку.

- якщо ви та ваша родина повторно використовуєте або здаєте скляні пляшки, підстрибніть.

- якщо ви віддаєте свій одяг комусь меншому, коли виростаєте з нього, тупніть ногою.

- якщо у вашій родині не прийнято викидати сухий хліб, сплесніть у долоні.

- якщо ви використовуєте папір з обох боків перш, ніж викинути його, посміхніться.

- якщо ваша родина ніколи не компостує харчові відходи, зробіть крок назад.

- якщо ви добре дбаєте про свій одяг та інші речі, так, що вони довго слугуватимуть вам, зробіть крок уперед.

- якщо за будь-якої можливості ви використовуєте перероблений папір, змахніть руками.

- якщо ваша родина надає перевагу паперовим, а не виготовленим з тканини, серветкам, присядьте й підведіться.

- якщо сніданки до школи ви носите у пластиковому пакеті чи у спеціальній бутербродниці, а не у паперових пакунках, підстрибніть.

- якщо вдома ви миєте пластикові пакети, аби їх можна було використати повторно, тупніть ногою.

- якщо ви розмовляєте з батьками про навколишнє середовище, сплесніть у долоні.

Подякуйте учням за роботу й обговоріть питання:

- чи сподобалась їм вправа?

- чи дізнались вони щось нове про проблему твердих побутових відходів?

- що нового вони дізнались про себе?

Обговоріть детальніше будь-яке з тверджень, сформулювавши його так, аби учні поділилися своїми міркуваннями, спостереженнями, життєвим досвідом. Наприклад: чому у родинах багатьох з вас не викидають черствий хліб? Хто започаткував в вашій родині цю традицію? Що ви з ним робите? Хто знає інші способи використання черствого хліба? Чи вважаєте ви, що цю традицію варто підтримувати й передавати наступним поколінням?

Поради вчителеві. Запропонована вправа сприяє встановленню атмосфери приязності, довіри, відвертості, необхідної для продуктивного педагогічного впливу. Виконання простих фізичних вправ також стимулює розумову діяльність. Тому використовувати її можна на будь-якому етапі занять, логічно пов'язуючи з матеріалом, що вивчається. У запропонованій формі цю вправу можна пропонувати учням будь-якого віку. Проте в разі потреби її можна представити у формі тестування. Тоді твердження слід трансформувати так, щоб на них можна було відповідати "так" або "ні". Наприклад: коли я виросту зі свого одягу, то віддам його комусь, хто менший за мене. Зауважте, що результати тестування не оцінюються і можуть бути оприлюднені лише за бажанням учасників.

10. Закладання дослідів з різними видами відходів.

Заздалегідь окремим групам учасників (по 3-5 осіб) дається завдання зібрати зразки будь-яких відходів, які утворюються в родині за день. Це можуть бути скло, папір, одноразовий посуд, різні харчові відходи тощо.

Зразки принесених на заняття матеріалів складають в 4 синтетичні сітки на зразок тих, в яких часом фасують фрукти в магазинах. Вміст сіток має бути однаковим. Складається список вмісту кожної сітки. Списки зберігаються окремо. Вказується число, місяць початку досліду.

Підготовлені сітки з відходами закопують у землю на глибину 30-50 см на різних ділянках: відкриті сухі галявини (поле, лучні ділянки), під деревами в лісі, поблизу мурашника чи водойми.

Експеримент розраховано на весь навчальний рік. Підсумки підводяться наприкінці навчального року.

11. Для виконання цього завдання з допомогою учнів назбирайте газет і журналів. Доберіть ілюстративний матеріал із зображенням будинків, кімнат у будинках, рекламу побутових речей.

У короткій вступній бесіді зауважте, що існує багато речей і предметів, без яких, на відміну від інших, ми просто не можемо обійтись.

Поділіть клас на групи по 3-5 учнів. Роздайте кожній групі зібраний ілюстративний матеріал. Нехай кожна група зробить вибірку і складе список усіх побутових речей, розподіливши їх на три категорії:

Категорія 1. Необхідні речі.

Категорія 2. Речі, що якимсь чином задовольняють потреби у комфорті та зручності.

Категорія 3. Зайві речі.

Після виконання завдання обговоріть з учнями питання:

- який список вийшов найдовшим?

- які речі ви віднесли до категорії непотрібних речей і чому?

- чому, на вашу думку, люди купують непотрібні речі?

- чому люди вважають, що ці речі їм потрібні?

- чому інколи важко відмовитися від придбання непотрібних речей?

- як можна за допомогою різних речей або різного їх використання впливати на довкілля?

- що можете зробити ви та члени вашої сім'ї, аби критично підходити до придбання побутових речей?

Приклади того, що можуть відповісти учні, допоможуть спрямувати обговорення:

У своєму домі:

- користуватися серветками і рушниками з тканини замість паперових.

- мити та повторно використовувати пластикові ємкості та упаковки для харчових продуктів.

- старі нейлонові речі після прання й нарізання дрібними клаптиками можуть слугувати для набивання диванних подушечок, м'яких іграшок.

- з іншого непридатного для користування одягу після нарізання смужками можна плести різні килимки.

У найближчому оточенні:

- поширювати інформацію про шкідливість марнотратства, про проблему твердих побутових відходів.

- допомагати літнім людям доставляти на приймальні пункти речі для перероблення.

У громадах:

- організовувати й проводити компанії за чистоту.

- видавати "зелені нагороди" місцевим бізнесменам, які так чи інакше дбають про довкілля.

12. Обговоріть з учнями питання:

- що означає "викинути геть"?

- де знаходиться "геть"?

- допоможіть учням з'ясувати сутність різних методів вирішення проблеми побутових відходів: захоронення, спалювання з отриманням енергії, компостування, перероблення тощо. Для цього поділіть учасників на невеликі групи. Нехай кожна група за літературними джерелами дослідить один зі способів утилізації твердих побутових відходів, а потім доповість про нього іншим учасникам. Доповідь доцільно супроводжувати малюнками, схемами. Така робота не займе багато часу (близько 30 хвилин), але буде досить ефективною.

- з'ясуйте, як вирішується проблема твердих побутових відходів у вашому населеному пункті. Якщо на це запитання відповісти важко, влаштуйте зустріч з представником комунальних служб, що відповідальні за вирішення проблеми у вашому місті. Можна також провести екскурсію на сміттєзвалище, полігон, інші об'єкти поводження з побутовими відходами. В будь-якому випадку, нехай учні заздалегідь сформулюють запитання, які хотіли б з'ясувати.

13. Разом з учнями змоделюйте полігон і звалище відходів. Для цього можна використати прозорі пластикові пляшки з-під напоїв (1,5 - 2-х літрів). Зріжте верхню частину пляшок.

Насипте на дно першої посудини ґрунт, потім - тверді побутові відходи, знову - ґрунту, і знову - тверді побутові відходи, поки ємність не наповниться. Не заповнюйте ємність до самого верху, залиште 1-2 см до краю. Це буде модель захоронення.

Моделюючи звалище, насипте у посудину ґрунту, а зверху - тверді побутові відходи, так само залишивши трохи вільного місця до краю.

Сміття в обох моделях має бути приблизно однаковим за об'ємом та складом, тобто, до нього мають входити матеріали й речовини, які розкладаються у природі (харчові відходи, папір, рослинні рештки) й такі, що в природі практично не розкладаються (скло, метали, пластик тощо). Записи щодо вмісту обох посудин зберігайте окремо до кінця досліду.

Час від часу поливайте обидві посудини однаковою кількістю води. Реєструйте зміни, що відбуваються у кожній посудині (просідання ґрунту, утворення фільтрату тощо). Не дивуйтесь, якщо модель відкритого звалища стане джерелом неприємного запаху внаслідок розкладання харчових відходів. Зауважте, що в іншій моделі цього не спостерігається.

На завершення досліду з'ясуйте, які матеріали зазнали найбільш значних змін. Яка з моделей виявилась ефективнішою (у якій тверді побутові відходи розкладалося краще)?

14. Поясніть учням будову сучасного полігону твердих побутових відходів. Розповідь супроводжуйте малюванням на дошці (великому аркуші паперу). Які заходи унеможливлюють забруднення довкілля у цьому випадку?

Полігон розташовується на підвищенні, значно вище рівня ґрунтових вод. Дно його ізолюється ущільненим шаром глини або пластика (20-30 см), на якому знаходиться шар щебеню (15-20 см) для відведення фільтрату. Один шар твердих побутових відходів укладається на інший таким чином, щоб утворився пірамідоподібний насип, з якого вода стікає. Могильник має бути оточений свердловинами, за допомогою яких здійснюється моніторинг забруднення ґрунтових вод.

Які переваги такого захоронення? Які недоліки?

15. З'ясуйте з учнями питання:

- що таке тверді побутові відходи? Які компоненти твердих побутових відходів ви зустріли, прямуючи до школи?

- хто (чи що) стало причиною появи твердих побутових відходів?

- як можна припинити чи зменшити засмічування території?

Організуйте очищення найближчої прилеглої до школи території (шкільного подвір'я, парку). Сфотографуйте засмічену територію, учнів під час роботи, очищену площу. Використайте ці фотографії для написання звернення до мешканців. Зверніться по допомогу до засобів масової інформації. Проведіть операцію "Від чистоти душі - до чистоти подвір'я", "Моя вулиця - частина природи".

У концепції екологічної освіти України як елементі концепції гармонійного розвитку держави зазначено, що підготовка громадян з високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості і культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства й природи (не насильство, а гармонійне співіснування з нею!) повинна стати одним з головних важелів у вирішенні надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем рідного краю. Однією з актуальних задач із збереження навколишнього середовища від забруднення є екологобезпечне поводження з відходами, проблеми роздільного збирання твердих побутових відходів. А тому важливе значення у вихованні підростаючого покоління є сім'я - батьки, де екологічна культура, свідомість прививаються з молоком матері.

Основні конкретні завдання, на які має орієнтуватися сім'я вже з молодшого дошкільного віку, це:

- виховання любові, чуйності, доброзичливості до об'єктів природи;

- виховання потреби у спілкуванні з природою, уміння спостерігати й відчувати її красу та гармонію, прагнення до пізнання природи;

- виховання культури поведінки, відповідальності за свої вчинки в природі;

- формування здатності й умінь піклуватися про природні об'єкти та своє здоров'я;

- включення в спільну з дорослими спрямовану екологічну діяльність.

Виховання дітей повинно відбуватися в процесі бесід, ігрової діяльності, читання художньої літератури: казок, міфів, легенд, усної народної творчості; перегляду дитячих кінофільмів, телепередач (і їх обговоренні) та інше - з урахуванням вікових потреб та можливостей.

Найбільша ефективність досягається при безпосередньому перебуванні у природному середовищі. Результат вихованості дітей в основному залежить від спільних дій сім'ї й дитячих закладів (дитсадків, загальноосвітніх шкіл), екологічної освіченості батьків, вихователів, їх невпинного бажання бути екологічно свідомими і передавати це дітям.

Зупиняючись на найважливішій проблемі сучасних міст та інших населених пунктів - проблемі поводження з побутовими відходами, необхідно перш за все визначити, що таке відходи, побутові відходи, тверді побутові відходи.

Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх утворення. Побутові відходи поділяються на тверді, великогабаритні, ремонтні та рідкі;

тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що втратили свої споживчі властивості для подальшого використання;

великогабаритні відходи - тверді побутові відходи, розміри яких перевищують 50 х 50 х 50 сантиметрів, що не дають змоги розмістити їх у контейнерах об'ємом до 1,1 куб. метра;

ремонтні відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, що утворилися під час проведення у житловому будинку, окремій квартирі, будинку громадського призначення капітальних та поточних ремонтних робіт, перепланування, переобладнання, прибудови тощо;

рідкі відходи - побутові відходи, що утворюються у будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах.

Морфологічний склад твердих побутових відходів:

Харчові відходи - 45-61%.

Папір і картон - 8-9%.

Пластик - 7-12%.

Скло - 5-6%.

Чорні метали - 3-4%.

Кольорові метали - 0,06-0,32%.

Деревина - 1-3%.

Текстиль - 4-5%.

Гума - 0,3-0,5%.

Комплексне управління твердих побутових відходів включає в себе збирання, зберігання, транспортування, перероблення, утилізацію чи захоронення. На сьогодні більшу частину твердих побутових відходів у світовій практиці продовжують вивозити на звалища (полігони). У СНД захороняється приблизно 99% твердих побутових відходів, у США - 61%, в Європі - 30 - 65%, в Японії - 21%.

Сьогодні у світі основний напрямок екологобезпечного поводження з твердими побутовими відходами є перехід від захоронення і спалювання до комплексного промислового перероблення твердих побутових відходів з подальшим використанням їх ресурсоцінних компонентів.

Перероблення компонентів твердих побутових відходів дозволить здобути вторинну сировину для виробництва значної кількості товарів, отримавши при цьому значний економічний та екологічний ефект. Так, 1 кг макулатури замінить 3,5 куб.м деревини, 20 кг макулатури збереже 1 дерево, перероблення 1 т пластику дає можливість зберегти 5 т нафти та виготовити дешеві будівельні матеріали, перероблення 1 т металобрухту на 86% зменшить забруднення води, на 97% зменшить об'єм відходів, які утворює металургійна промисловість і т.д.

Екологічна культура, вихованість населення, починаючи з дитячого віку, містить у собі розуміння необхідності впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів. Адже вирішення проблеми побутових відходів на світовому, державному, обласному, місцевому рівні починається із свідомості, культури членів сім'ї, жителів будинку, мікрорайону, міста чи іншого населеного пункту, держави в цілому. У закордонних країнах збирання окремих компонентів твердих побутових відходів здійснюється шляхом як роздільного збирання твердих побутових відходів за місцем їх утворення (окремо збираються папір, скло, пластик, харчові відходи, метали), так і сортування загально зібраних твердих побутових відходів на спеціалізованих підприємствах. Роздільне збирання здійснюється шляхом розміщення у дворах житлової забудови, а також на вулицях населених пунктів різнокольорових контейнерів, куди мешканці можуть виносити окремі компоненти твердих побутових відходів. Чи готові ми з вами до їх використання? Чи розуміємо значення такого сортування? А чи все потрібно викидати? Може, щось знадобиться в господарстві?

Не далекий той час, коли майбутнє буде в руках наших дітей: і від того, які цінності вони будуть сповідати, залежить їх особисте життя і майбутнє нашої країни. Ось чому так важливо сьогодні допомогти підростаючому поколінню засвоїти нову систему цінностей у взаємодії з природою, протиставляючи її з суспільною нині психологією споживання, прагматизму, егоїзму.

Тільки з допомогою сім'ї, через наступність і безперервність екологічної освіти і виховання в дошкільних закладах та загальноосвітніх школах наші діти - майбутні жителі нашої молодої держави - будуть готові до розв'язання глобальних проблем сьогодення - збереження навколишнього середовища від його забруднення, а, значить, здоров'я суспільства в цілому.

Тема: "Робота з батьками з виховання екологобезпечного поводження з побутовими відходами"

Велику роль в формуванні світогляду учнів та бережливого їх ставлення до навколишньої природи відіграє не тільки навчальний заклад, а й сім'я, батьки.

На батьківських зборах можна провести анкетування батьків з виявлення їхнього ставлення до проблеми поводження з побутовими відходами, обізнаності в цьому питанні, вихованню їхньої дитини щодо бережливого ставлення до навколишнього середовища. Шляхом бесід з батьками і учнями класних керівників, вихователів, адміністрації навчального закладу може підштовхнути батьків на роздуми: "Чи правильно виховують вони свою дитину? Чи обізнані самі в питанні? Як поводяться самі з побутовими відходами?"

Основна мета - це сформувати світогляд дітей та дорослих за цією темою, задовольнити потреби суспільства в розвитку виховання в учнів бережливого, не споживацького ставлення до навколишнього середовища без порушення принципу єдності сім'ї та школи.