Про розвиток та удосконалення лікувально-профілактичної допомоги дітям з алергічними захворюваннями

Протягом останніх 10 років в Україні спостерігається поширення та ускладнення перебігу алергічних захворювань у дітей. Близько 18-20% їх мають різні за локалізацією та формами прояву алергічні захворювання. Підвищився рівень поширеності бронхіальної астми і в різних регіонах він коливається від 0,9 до 6,8 та атопічного дерматиту від 2,1 до 12,8 на 1000 дитячого населення. Вважається, що в промислово розвинених країнах кожен третій житель хворіє на алергію або колись мав алергічні реакції. Достеменно доведений зв'язок зростання алергічних захворювань з погіршенням екологічної ситуації. Між тим успіхи у лікуванні і профілактиці згаданої патології незначні, недарма міжнародний конгрес з проблем діагностики і лікування астми (1992 р.) визнав необхідність нових підходів до лікування цієї парадоксальної хвороби.

У попередні роки органами та закладами охорони здоров'я України проводилась робота щодо розвитку спеціалізованої допомоги дітям, які хворіють на алергічну патологію. В Україні існують спеціалізовані дитячі відділення або ліжка в соматичних відділеннях загальною кількістю 470. Забезпеченість ліжками становить 0,43 на 10 000 дітей, 10 областей не мають навіть дитячих алергологічних ліжок, і медична допомога дітям надається в дитячих соматичних відділеннях. У результаті нерідко виникають тактичні помилки, які призводять до різних ускладнень у дітей та інвалідизації.

Кваліфікована медична допомога дітям України з алергічними захворюваннями надається в Республіканській алергологічній лікарні с.Солотвина, де щороку проходять лікування близько 1000 дітей, Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, Українському науково-практичному об'єднанні "Реабілітація" (м.Ужгород).

В Україні широко впроваджуються такі немедикаментозні методи лікування і реабілітації хворих, як спелеотерапія, різні аерозольні соляні штучні середовища, це дає можливість підвищити ефективність лікування, продовжити ремісію, зменшити кількість рецидивів, а також знизити необхідність застосування медикаментозних засобів.

З 1992 року введена спеціальність "дитяча алергологія", складена та затверджена кваліфікаційна характеристика спеціаліста, програма та учбові плани нових циклів з дитячої алергології. Майже в усіх областях є спеціалісти даного профілю. Спеціалізація та удосконалення лікарів - дитячих алергологів проводиться в Київському інституті удосконалення лікарів.

В той же час в роботі дитячої алергологічної служби України мають місце істотні недоліки. Структура алергологічної допомоги дітям в Україні дуже розрізнена, мало зорієнтована на кількість дитячого населення, немає об'єднуючого центру. Існує гострий дефіцит в забезпеченні лікувальних закладів апаратурою, реактивами, ліками. Недостатньо розроблені лабораторні методи діагностики алергії. Виробництво алергенів в Україні відсутнє, так само як і багатьох основних препаратів, необхідних для лікування дітей. Тому перед педіатричною службою постає необхідність конкретних організаційних заходів по створенню дитячої алергологічної служби та кадровому забезпеченню цієї ділянки роботи.

З метою подальшого розвитку та удосконалення дитячої алергологічної служби в Україні:

1. Затвердити:

1.1. Положення про головного дитячого алерголога МОЗ України.

1.2. Положення про головного дитячого алерголога МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я виконкомів обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів.

1.3. Положення про лікаря - дитячого алерголога.

1.4. Положення про Український дитячий алергологічний центр.

1.5. Положення про алергологічне відділення.

1.6. Положення про завідуючого алергологічним відділенням (кабінетом).

1.7. Положення про алергологічний кабінет.

1.8. Положення про спеціалізований інгаляційний кабінет.

1.9. Перелік заходів для надання першої долікарської допомоги при анафілактичному шоці.

1.10. Перелік заходів для надання невідкладної допомоги при виникненні тяжких алергічних реакцій після щеплень.

1.11. Перелік препаратів для лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, і порядок їх виписування.

1.12. Медичні показання і протипоказання для направлення хворих дітей на лікування в умовах мікроклімату соляних шахт.

2. Пропонувати Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я виконкомів обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів:

2.1. Створити дитячі алергологічні відділення на 30 ліжок в Кримській республіканській, обласних дитячих багатопрофільних лікарнях та в містах з загальним числом населення понад 1 мільйон.

2.2. Покласти на алергологічні відділення функції республіканського, обласного (міського) алергологічного центру щодо надання лікувально-діагностичної, консультативної і організаційно-методичної допомоги дітям на території Автономної Республіки Крим, області (міста).

2.3. Організувати алергологічні кабінети при республіканській, обласних дитячих поліклініках і поліклініках міських дитячих лікарень. Ввести посаду дитячого алерголога в дитячих поліклініках з розрахунку 0.5 посади на 10 000 дітей. На кожну посаду лікаря - дитячого алерголога поліклініки ввести 1 посаду медичної сестри.

2.4. Протягом 1995 - 1996 років обладнати алергологічні центри, стаціонари, кабінети необхідною апаратурою і реактивами.

2.5. Організувати систематичне підвищення знань лікарів - дитячих алергологів, педіатрів, середнього медичного персоналу з питань дитячої алергології.

2.6. Забезпечити систематичний контроль та аналіз якості діагностики і лікування дітей з алергічними хворобами на всіх етапах надання медичної допомоги. Інформацію про проведену за рік роботу направляти в МОЗ України для узагальнення і аналізу до 1 березня щороку, починаючи з 1996 р.

2.7. Впровадити у практику лабораторну діагностику алергічних захворювань згідно із затвердженим переліком.

2.8. Забезпечити консультативну методичну допомогу дільничним педіатрам в діагностиці, лікуванні і диспансеризації дітей, хворих на алергію.

2.9. Доручити головним дитячим алергологам проводити аналіз всіх випадків анафілактичного шоку, реакцій на вакцини і сироватки, а також смерті дітей від алергічних захворювань.

2.10. Впроваджувати у практику лікувально-профілактичних закладів, Автономної Республіки Крим, області (міста) нові методи діагностики лікування з метою зниження алергічних захворювань у дітей.

2.11. Організувати денні стаціонари при поліклініках або стаціонарах при Кримській республіканській, обласних, міських дитячих лікарнях для обстеження і лікування дітей з алергічними хворобами. Потужність денних стаціонарів визначається у кожному конкретному випадку в залежності від місцевих потреб (5 - 30 ліжок). Необхідна кількість посад медичного персоналу денного стаціонара визначається за штатним нормативом, передбаченим для алергологічного відділення, в амбулаторно-поліклінічних закладах - залежно від обсягу роботи в кожному конкретному випадку.

2.12. Заборонити заміщення посад дитячих алергологів лікарями, які не мають відповідної підготовки з дитячої алергології.

2.13. Забезпечити надання алергологічної допомоги дітям сільської місцевості лікарями - алергологами ЦРЛ, що пройшли підготовку з дитячої алергології.

2.14. Прийняти до керівництва такі штатні нормативи для відділення на 30 ліжок, які будуть скореговані після проведення нормування праці в галузі:

1,0 посада завідуючого відділенням

1,0 посада лікаря - дитячого алерголога на 15 ліжок

1,0 посада лікаря-лаборанта

4,5 посади палатної медсестри

0,75 посади медичної сестри процедурного кабінету

1,0 посада медичної сестри кабінету провокаційних проб

1,0 посада медичної сестри кабінету штучної спелеотерапії

3,0 посади санітарки-прибиральниці

0,75 посади санітарки процедурного кабінету

1,0 посади санітарки-буфетниці

1,0 посада сестри-хазяйки встановлюється при наявності у відділенні не менше 40 ліжок

2.15. Створити протягом 1995 - 1996 рр. кабінети штучного мікроклімату при дитячих поліклініках і алергологічних відділеннях. Забезпечити їх обладнанням і обсягом лікувальних процедур.

2.16. У разі відсутності ефекту або прогресування алергічного захворювання при лікуванні в республіканському, обласному алергологічному відділенні дітей направляти на лікування до Українського центру дитячої алергології або при показаннях до алергологічної лікарні с.Солотвина за путівками.

2.17. Впорядкувати роботу санаторно-курортних відбіркових медичних комісій Автономної Республіки Крим, обласних (міських) з питання направлення дітей з алергічними хворобами на санаторно-курортне лікування та до Республіканської алергологічної лікарні с.Солотвина.

2.18. Забезпечувати безкоштовно ліками дітей, хворих на бронхіальну астму.

2.19. Атестацію і переатестацію головних дитячих алергологів МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я проводити в атестаційній комісії при МОЗ України.

3. Начальнику Головного управління медичної допомоги дітям і матерям (Н.Г.Гойда):

3.1. За погодженням з начальником управління охорони здоров'я виконкому Київської міської Ради народних депутатів (М.В.Гульчій) і директором Київського інституту удосконалення лікарів (В.М.Гирін) створити на базі дитячої спеціалізованої клінічної лікарні N 14 м.Києва та кафедри педіатрії N 1 КІУЛ Український дитячий алергологічний центр і організувати його роботу згідно з затвердженим Положенням.

3.2. Наукове і методичне керівництво Центром доручити головному дитячому алергологу МОЗ України д.м.н. О.І.Ласиці.

3.3. Спільно з головним дитячим алергологом щорічно аналізувати роботу дитячої алергологічної служби, проводити експертну оцінку історій хвороб померлих дітей від алергічних захворювань. Матеріали аналізу направляти до Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3.4. Щороку проводити наради головних дитячих алергологів та 1 раз у 3 роки - науково-практичні конференції.

4. Головному дитячому алергологу МОЗ України О.І.Ласиці протягом 1995 - 1996 рр. підготувати протоколи лікування дітей з найпоширенішими алергічними хворобами.

5. Головному управлінню учбових закладів і кадрів (С.М.Бєлан):

5.1. Забезпечити післядипломну підготовку дитячих алергологів в інститутах (на факультетах) удосконалення лікарів та на курсах інформації і стажування.

6. Головному лікарю Республіканської алергологічної лікарні (Я.В.Чонка).

6.1. Щороку в I кварталі проводити аналіз роботи дитячого відділення та матеріали аналізу відправляти до МОЗ України.

7. Керівнику Українського науково-практичного об'єднання "Реабілітація" (І.С.Лемко).

7.1. Координувати і контролювати роботу по впровадженню камер штучного мікроклімату в дитячих лікувально-профілактичних закладах України.

7.2. Продовжити розробку немедикаментозних методів лікування і профілактики алергічних хвороб разом з головним дитячим алергологом МОЗ України.

7.3. Протягом 1995 р. спільно з Республіканською алергологічною лікарнею розробити рекомендації щодо повторного лікування методом спелеотерапії дітей, хворих на бронхіальну астму.

8. Вважати такими, що не застосовуються на території України, додатки N 1 і N 2 до наказу МОЗ СРСР від 23 квітня 1985 р. N 549 "Про затвердження плану розподілу місць на госпіталізацію в Республіканську алергологічну лікарню в с.Солотвина Закарпатської області".

Контроль за виконанням наказу покладаю на заступника міністра охорони здоров'я Р.В.Богатирьову.

1. Головним дитячим алергологом МОЗ України призначається алерголог, який має науковий ступінь доктора або кандидата медичних наук, досвід організаційної роботи з питань алергології і працює в одному з державних медичних закладів.

2. Призначення і звільнення головного дитячого алерголога МОЗ України здійснюється Міністром охорони здоров'я.

3. Головний дитячий алерголог МОЗ України підпорядковується начальнику Головного управління медичної допомоги дітям і матерям.

4. Основним обов'язком головного дитячого алерголога МОЗ України є робота і контроль за проведенням заходів щодо профілактики алергічних захворювань і підвищення ефективності їх лікування в алергологічних лікувально-профілактичних закладах України.

5. Відповідно до своїх обов'язків головний дитячий алерголог МОЗ України:

- щорічно проводить аналіз статистичної інформації про роботу дитячих алергологічних закладів, про разповсюдженість та ефективність профілактики і лікування алергічних захворювань у дітей, яку отримує МОЗ України від закладів охорони здоров'я, органів ЦСУ;

- разом з Головним управлінням медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України розробляє комплексні плани розвитку і вдосконалення дитячої алергологічної служби України;

- разом з Головним управлінням медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України здійснює періодичну перевірку роботи алергологічних закладів України;

- контролює впровадження в роботу алергологічних закладів України досягнень науки в профілактиці, діагностиці і лікуванні алергічних хвороб у дітей;

- рецензує науково-методичні матеріали (методичні вказівки, інформаційні листи), проводить клінічну апробацію нових лікарських засобів, апаратів, приладів, пристроїв для діагностики і лікування алергічних захворювань у дітей;

- аналізує причини скарг батьків на організацію і якість алергологічної допомоги дітям і розробляє заходи щодо їх усунення.

6. Головний дитячий алерголог МОЗ України проводить консультативний прийом дітей з алергічними хворобами, незалежно від місця їх проживання на базі алергологічного кабінету Українського консультативно-діагностичного центру матері і дитини (м.Київ, вул.Стрітенська, 7/9) згідно з графіком 1 раз у тиждень.

7. Головний дитячий алерголог МОЗ України подає стаціонарну допомогу дітям України з алергічними хворобами на базі алергологічного відділення закладу, в якому він працює або на базі Українського алергологічного центру.

1. Головним дитячим алергологом МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я виконкомів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів (далі - головний дитячий алерголог) призначається алерголог вищої або першої категорії, який має досвід організаційної роботи з питань алергології і працює в одному з державних закладів охорони здоров'я.

2. Призначення і звільнення головного дитячого алерголога здійснюється органом охорони здоров'я за погодженням з Головним управлінням медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України.

3. Головний дитячий алерголог у своїй роботі керується даним Положенням, наказами, розпорядженнями та вказівками органів охорони здоров'я, підпорядковується головному педіатру органу охорони здоров'я, свої організаційні заходи погоджує з головним дитячим алергологом МОЗ України.

4. Основним завданням головного дитячого алерголога є: розробка і проведення заходів щодо профілактики алергічних захворювань, впровадження в практику лікувально-профілактичних дитячих закладів області (міста) нових методів діагностики, лікування з метою зниження алергічної захворюваності, інвалідності.

5. Відповідно до основного завдання головного алерголога в його обов'язки входить:

5.1. Щорічна розробка комплексного плану розвитку і вдосконалення дитячої алергологічної служби регіону і контроль за його виконанням.

5.2. Вивчення стану і якості алергологічної допомоги дітям шляхом особистої періодичної перевірки алергологічних лікувально-профілактичних закладів.

5.3. Аналіз статистичної інформації, яку отримує орган охорони здоров'я від закладів охорони здоров'я, органів ЦСУ, звітів районних педіатрів з метою використання цих даних у роботі.

5.4. Оформлення звіту про роботу алергологічної служби за рік і направлення його до Головного управління медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України до 1 березня щорічно.

5.5. Організація і надання лікувально-консультативної алергологічної допомоги дитячим медичним закладам регіону.

5.6. Вивчення, узагальнення та впровадження передового досвіду роботи, ефективних організаційних форм і методів роботи, організація школи передового досвіду.

5.7. Розробка перспективних планів і контроль за їх виконанням.

5.8. Вивчення потреби алергологічних лікувально-профілактичних закладів в сучасній апаратурі, обладнанні, лікарських препаратах, алергенах, своєчасне оформлення та направлення заявок на їх придбання.

5.9. Аналіз причин, які спонукають до скарг населення регіону щодо організації і якості надання алергологічної допомоги дітям і вжиття заходів щодо усунення цих причин.

6.0. Головний дитячий алерголог очолює комісію по направленню дітей на лікування в алергологічну лікарню с.Солотвина відповідно до одержаних путівок, контролює використання путівок і аналізує результати лікування дітей у вищеназваній лікарні.

7. Головному алергологу надається право:

7.1. Брати участь у перевірках роботи алергологічних лікувально-профілактичних закладів регіону і вносити пропозиції для покращання їх роботи.

7.2. Вносити на розгляд керівництва закладу охорони здоров'я, Головного управління медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України пропозиції, спрямовані на покращання організації якості роботи дитячої алергологічної служби.

7.3. З дозволу керівництва закладу охорони здоров'я щорічно проводити нараду алергологів регіону з метою обговорення наслідків роботи дитячої алергологічної служби за рік, перспективного плану її роботи, вирішення питань про підвищення ефективності надання алергологічної допомоги дітям.

7.4. Брати участь у конференціях, нарадах, семінарах, з'їздах з алергологічних питань, що проводить МОЗ України.

8. Атестація головного дитячого алерголога управління проводиться в атестаційній комісії при МОЗ України.

1. На посаду лікаря - дитячого алерголога призначається лікар-педіатр, що має спеціалізацію з дитячої алергології.

2. Лікар - дитячий алерголог безпосередньо підпорядковується завідуючому педіатричним відділенням, при наявності завідуючого алергологічним кабінетом (відділенням) - завідуючому алергологічним кабінетом (відділенням).

3. Призначення і звільнення лікаря - дитячого алерголога здійснюється у встановленому порядку головним лікарем закладу.

4. Лікар - дитячий алерголог у своїй роботі керується положенням про лікувально-профілактичний заклад, до складу якого входить алергологічне відділення (кабінет), положенням про вказане відділення (кабінет), цим Положенням та іншими офіційними документами.

5. Відповідно до завдань алергологічного відділення та кабінету лікар - дитячий алерголог організує і забезпечує:

- у повному обсязі діагностику, лікування і диспансерний нагляд хворих алергічними захворюваннями на рівні сучасних досягнень медичної науки і практики;

- впровадження у практику роботи нових ефективних методів профілактики, діагностики і лікування хворих на алергію;

- вивчення, збагачення і впровадження передового досвіду;

- надання екстреної і планової консультативної допомоги закладам охорони здоров'я з питань профілактики, діагностики і лікування алергічних захворювань:

- визначення потреби алергологічного кабінету в діагностичних і лікувальних алергенах та медикаментах;

- участь у проведенні заходів щодо підвищення кваліфікації середнього медичного персоналу з алергології;

- видачу у встановленому порядку листків непрацездатності по догляду за хворою дитиною, направлень на ЛКК і висновків на отримання допомоги по інвалідності на дитину у віці до 16 років;

- несе відповідальність за правильне застосування, організацію обліку, збереження і забезпечення алергенами хворих.

6. Лікар - дитячий алерголог має право:

6.1. Підвищувати кваліфікацію на курсах удосконалення за фахом "Дитяча алергологія" не рідше 1 разу у 5 років.

6.2. Направляти у встановленому порядку хворих алергічними захворюваннями до інших лікарів-спеціалістів для консультації.

6.3. Вносити пропозиції:

- з організаційно-методичних і спеціальних питань профілактики, діагностики і лікування алергічних захворювань;

- з основних напрямків сучасного і перспективного розвитку алергологічної допомоги дитячому населенню;

- щодо забезпечення медикаментами і алергенами алергологічних кабінетів і відділень.

7. Лікар - дитячий алерголог зобов'язаний:

- контролювати виконання середнім і молодшим медичним персоналом кабінету, відділення своїх обов'язків.

Український дитячий алергологічний центр здійснює консультативну, діагностичну, лікувальну і реабілітаційну допомогу дітям з алергічними захворюваннями і забезпечує організаційно-методичне керівництво спеціалізованими алергологічними закладами України.

Функції Українського дитячого алергологічного центру виконує алергологічне відділення дитячої спеціалізованої клінічної лікарні N 14 м.Києва та кафедра педіатрії N 1 Київського інституту удосконалення лікарів.

Центр здійснює:

1. Організаційно-методичне керівництво діяльністю головних дитячих алергологів Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я виконкомів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів щодо розвитку і удосконалення медичної допомоги дітям з алергічними хворобами, а також керівництво роботою алергологічних відділень і кабінетів.

2. Вивчення, узагальнення і поширення досвіду роботи органів охорони здоров'я по розвитку і удосконаленню медичної допомоги дітям з алергічними хворобами в Україні і аналогічних центрів за кордоном.

3. Надання консультативної допомоги дітям з алергічними хворобами, які знаходяться на стаціонарному лікуванні в різних регіонах України.

4. Проведення спеціальних методів алергодіагностики та специфічної імунотерапії.

5. Надання висококваліфікованої діагностичної і лікувальної допомоги дітям з алергічними захворюваннями.

6. Розробку і удосконалення методів специфічної і неспецифічної десенсибілізуючої терапії.

7. Апробацію нових антиалергенних препаратів.

8. Підготовку проектів методичних листів з питань діагностики і лікування алергічних захворювань.

9. Вивчення поширеності алергічних захворювань і ефективності заходів щодо зниження цієї захворюваності.

10. Координує науково-дослідну роботу з проблеми "Дитяча алергологія" в закладах системи МОЗ України, співпрацює із закладами АМН України.

11. Організовує і проводить наукові конференції, симпозіуми, декадники з проблеми "Дитяча алергологія".

12. Проводить аналіз захворюваності, поширеності і смертності дітей з алергічною патологією, вивчає вплив екологічних, соціальних та інших факторів на згадані показники.

Показання для направлення хворих дітей в центр.

1. Складні в діагностичному відношенні респіраторні алергози.

2. Бронхіальна астма.

3. Астматичний бронхіт.

4. Екзогенний алергічний альвеоліт.

5. Алергічна пневмонія.

6. Поліноз.

7. Алергічний бронхолегеневий аспергільоз, інші прояви грибкової алергії.

8. Невпинно рецидивуючий бронхообструктивний синдром та рецидивуючий обструктивний стенозуючий ларинготрахеїт (ОСЛТ).

9. Харчова алергія.

10. Медикаментозна алергія.

11. Інсектна алергія.

12. Атопічний дерматит (дитяча екзема, нейродерміт).

13. Кропивниця.

14. Набряк Квінке.

15. Діти з алергічними захворюваннями для визначення показань, протипоказань з метою проведення щеплень у спірних випадках та інших невизначених ситуаціях.

16. Алергічні захворювання органів травлення.

1. Направлення на консультацію, видане МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннями охорони здоров'я виконкомів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів.

2. Виписка з історії хвороби з повним алергологічним діагнозом.

3. Загальні аналізи сечі, крові, аналіз калу на яйця глистів, при відповідних проявах - аналіз калу на дизбактеріоз.

4. При патології бронхолегенової системи - дані спірографії або пневмотахометрії, рентгенограму органів грудної клітки.

5. Дані про щеплення.

6. Результати реакції Манту.

7. Довідка про епідоточення.

1.1. Алергологічне відділення є самостійним структурним підрозділом багатопрофільної дитячої лікарні, що має відділення анестезіології і реанімації, а також відділення отоларингології, пульмонології, гастроентерології та ін.

1.2. Відділення у своїй діяльності використовує всі лікувально-діагностичні та допоміжні підрозділи лікарні, у складі якої воно організоване.

1.3. Алергологічне відділення очолює завідуючий відділенням.

1.4. Алергологічне відділення укомплектовується згідно із запропонованим даним наказом штатним нормативом відділення.

1.5. Відділення оснащується необхідним обладнанням і апаратурою у відповідності з діючим табелем оснащення для алергологічних відділень.

1.6. Відділення має набір приміщень, забезпечує увесь обсяг роботи з урахуванням методів специфічної діагностики і лікування, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам і вимогам.

1.7. Направлення хворих на планове стаціонарне лікування в алергологічне відділення здійснюється лікарями алергологічних кабінетів, лікарями-педіатрами та іншими спеціалістами. Порядок госпіталізації визначається відповідними органами охорони здоров'я.

2.1. Основними завданнями алергологічного відділення є:

- надання спеціалізованої допомоги хворим дітям з важкими клінічними проявами алергічних захворювань, які не корегуються методами лікування в амбулаторних умовах алергологічного кабінету;

- проведення диференціальної і специфічної діагностики у хворих дітей з невстановленим в алергологічному кабінеті діагнозом;

- консультації і надання спеціалізованої медичної допомоги клінічним відділенням лікарні (хірургічним, ЛОР і т.д.) в підготовці до інструментальних досліджень, оперативних втручань, проведення медикаментозної терапії хворих з алергічними захворюваннями для профілактики тяжких алергічних ускладнень.

2.2. У відповідності з основними завданнями алергологічне відділення:

- надає діагностичну, лікувальну допомогу хворим з такими алергічними захворюваннями:

1. Бронхіальна астма (інфекційна і неінфекційно-алергічна).

2. Алергічний риносинусит.

3. Алергічний кон'юнктивіт.

4. Поліноз.

5. Кропивниця і ангіоневротичний набряк Квінке.

6. Атопічний дерматит.

7. Медикаментозна алергія.

8. Харчова алергія.

9. Фізична алергія (холодова, теплова та ін.).

10. Алергічні реакції на ужалення перетинчастокрилих і укуси комах.

11. Сироваткова хвороба.

12. Контактний дерматит.

13. Екзогенний алергічний альвеоліт.

14. Еозинофільна пневмонія.

15. Алергічні поствакцинальні ускладнення.

2.3. Здійснює наступність у лікуванні і диспансеризації хворих на алергічні захворювання з лікувальними закладами району обслуговування.

2.4. Може бути базою для підвищення професійного рівня лікарів і медичних сестер алергологічних кабінетів відповідного регіону на робочому місці.

1. На посаду завідуючого алергологічним відділенням (кабінетом) лікарні призначається лікар - дитячий алерголог, який закінчив клінічну ординатуру чи має спеціалізацію з дитячої алергології.

2. Завідуючий алергологічним відділенням (кабінетом) лікарні безпосередньо здійснює керівництво діяльністю медичного персоналу, лікувально-профілактичною та господарською роботою відділення (кабінету), підпорядковується головному лікарю та його заступнику по лікувальній роботі.

3. Розпорядження завідуючого алергологічним відділенням є обов'язковими для всього персоналу відділення.

4. Завідуючий алергологічним відділенням (кабінетом) призначається та звільняється головним лікарем у встановленому порядку. У своїй роботі керується положенням про лікарню, до складу якої входить алергологічне відділення, положеннями про алергологічне відділення та кабінет, наказами, розпорядженнями головного лікаря та його заступника по лікувальній роботі та цим Положенням.

5. Відповідно до завдання відділення (кабінету) завідуючий відділенням (кабінетом) організовує та проводить:

- госпіталізацію хворих у відділення відповідно до встановленого порядку у лікувально-профілактичному закладі;

- консультації хворих відділення (кабінету);

- своєчасне обстеження та адекватне лікування хворих на рівні досягнень сучасної науки та практики;

- розбір складних випадків та помилок у діагностиці та лікуванні хворих на алергію;

- підвищення професійного рівня співробітників відділення;

- впровадження нових ефективних методів діагностики та лікування алергічних захворювань.

6. Завідуючий алергологічним відділенням (кабінетом) має право підвищувати свою кваліфікацію за фахом "Дитяча алергологія" не рідше одного разу у 5 років.

1. Алергологічний кабінет є структурним підрозділом багатопрофільної обласної або міської дитячої лікарні і забезпечує спеціалізовану медичну допомогу дітям при алергічних захворюваннях.

2. У своїй діяльності алергологічний кабінет використовує всі лікувально-діагностичні можливості лікувально-профілактичного закладу, де він базується.

3. Територія обслуговування кабінету визначається відповідним органом охорони здоров'я.

4. Штати медичного персоналу алергологічного кабінету встановлюються з розрахунку 0,5 посади на 10 000 дітей, враховуючи специфічні алергологічні методи діагностики і лікування, а також обсяг роботи кабінету. Потреба в штатних одиницях може визначатися поширеністю алергічних захворювань у кожному конкретному регіоні (область, місто) з урахуванням обсягу виконаної лікарем роботи.

5. Лікар - дитячий алерголог організує роботу кабінету згідно з положенням про лікаря - дитячого алерголога.

6. У лабораторії закладу, де організований алергологічний кабінет (відділення), доцільно зобов'язати одного з лікарів-лаборантів забезпечувати роботу по специфічній алергологічній діагностиці "ін вітро".

7. Норми навантаження на лікаря - дитячого алерголога в амбулаторно-поліклінічних закладах встановлюються із розрахунку: на прийом первинного хворого - 40 хвилин, на повторний прийом (включаючи специфічну гіпосенсибілізацію) - 30 хв.

Завдання і функції

1. Основними завданнями кабінету є:

- надання спеціалізованої медичної допомоги дітям, хворим на алергічні захворювання;

- розробка та проведення заходів щодо профілактики алергічних захворювань, вияву хворих та покращання якості медичної допомоги;

- надання лікувально-профілактичним установам у межах району обслуговування організаційно-методичної допомоги у профілактиці, діагностиці та лікуванні хворих дітей на алергічні захворювання.

2. Основні функції алергологічного кабінету:

2.1. Надання лікувально-діагностичної, в т.ч. консультативної, допомоги дітям, хворим:

- бронхіальною астмою (без виражених органічних змін бронхолегеневого апарату і легенево-серцевої недостатності);

- кропивницею та набряком Квінке;

- полінозами;

- медикаментозною алергією;

- харчовою алергією;

- алергічними реакціями на укуси і ужалення;

- алергічними реакціями на взаємодію фізичних факторів;

- атопічним дерматитом;

- сироватковою хворобою;

- екзогенним алергічним альвеолітом;

- алергічним ринітом;

- алергічним кон'юнктивітом;

- еозинофільною пневмонією;

- контактним алергічним дерматитом;

- алергічними реакціями на вакцинні препарати.

2.2. Забезпечує диспансерний нагляд за хворими дітьми, що лікуються алергенами.

2.3. Впроваджує в практику роботи лікувальних закладів нові методи діагностики, профілактики, лікування хворих дітей алергічними захворюваннями.

2.4. Бере участь у заходах підвищення кваліфікації середнього медичного персоналу з питань клінічної алергології.

2.5. Визначає потребу в алергенах.

3. Медичні сестри, що працюють у кабінеті, повинні виконувати за призначенням лікаря:

- шкірні алергологічні проби;

- специфічну імунотерапію;

- забезпечувати приготування розведених алергенів;

- забезпечувати правильне зберігання і використання алергенів та розведення їх для діагностики і лікування;

- виконувати назальні і кон'юнктивальні провокаційні тести;

- брати участь у проведенні бронхомоторних тестів;

- виконувати пневмотахометрію.

Графіком роботи медичної сестри процедурного кабінету повинно бути передбачено час для приготування розведень алергенів для діагностики і лікування.

4. Медична сестра загального профілю проводить хворим дітям ін'єкції, забір крові з вени, допомагає лікарю на амбулаторному прийомі, оформляє відповідну документацію, виконує санітарно-просвітницьку роботу, зберігає архів.

1. Для організації прийому алергічних хворих виділяється кабінет лікаря, де проводиться прийом хворих, процедурний кабінет, спеціалізований інгаляційний кабінет.

2. В оснащенні кабінету лікаря, крім звичайного обладнання педіатричного кабінету, повинен бути пневмотахометр і негатоскоп.

3. Процедурний кабінет:

3.1. Повинен розміщуватись поряд з кабінетом лікаря.

3.2. Приміщення повинно бути з стінами, що миються, не менше 18 м.

3.3. Повинен бути обладнаний припливно-витяжною вентиляцією.

4. У процедурному кабінеті обстежують дітей з алергічними захворюваннями (скарифікаційні, внутрішкірні та ін.проби, провокаційні алергічні тести), готують спеціальні розведення алергенів, проводять специфічну імунотерапію. У зв'язку з цим в процедурному кабінеті повинні бути:

4.1. Меблі медичні:

- стіл медичної сестри;

- стіл для проведення діагностичних проб;

- стіл для приготування розведень алергенів і проведення специфічної імунотерапії;

- кушетка оглядова;

- шафа медична для збереження бинтів, вати, інструментарію;

- шафа для зберігання сильнодіючих медикаментів (висяча, мала);

- два холодильники типу "Ока" для збереження алергенів (для діагностики і лікування) і 1 холодильна шафа для збереження сироватки крові.

4.2. Апарати і прилади:

4.3. Медичний інструментарій:

4.4. Предмети догляду за хворим:

4.5. Посуд та ін. предмети:

4.6. Алергени для діагностики і лікування, рідина для їх розведення.

4.7. Набори для невідкладної допомоги при анафілактичному шоці.

4.8. В алергологічному процедурному кабінеті повинні бути у достатній кількості, в залежності від обсягу роботи кабінету, такі ліки:

- антигістамінні препарати в драже, таблетках, ампулах для ін'єкцій (супрастин, димедрол, тавегіл, фенкарол та ін.);

- бронхолітичні препарати в таблетках, порошках, аерозолях, ампулах для ін'єкцій;

- глюкокортикостероїдні препарати в таблетках, мазях, розчинах для ін'єкцій;

- судинозвужувальні краплі в ніс;

- валідол;

- нітрогліцерин;

- нашатирний спирт;

- спирт для дезинфекції шкіри;

- пеніциліназа 1670 МО;

- розчини: адреналіну, норадреналіну, мезатону, еуфіліну, строфантину, кордіаміну, фуросеміду, папаверину, сульфату магнію;

- 0.1% розчин гістаміну.

Специфічна діагностика алергенами - провокаційні назальні (при риніті) і провокаційні інгаляційні (при бронхіальній астмі) проби проводяться в спеціалізованому інгаляторії. Специфічне лікування аерозолями різних алергенів - локальна імунотерапія також проводиться в спеціалізованому інгаляторії, який входить до складу алергологічного кабінету поліклініки або алергологічного відділення лікарні. Якщо ці два підрозділи знаходяться в одному приміщенні, можна створити один інгаляційний кабінет.

Зважаючи на шум від роботи вентиляторів і можливість розповсюдження алергенів з повітряними масами, доцільно створити кабінети у відокремлених частинах будівель.

Штат кабінету - дві медичні сестри (для організації роботи у дві зміни).

Приміщення кабінету плануються з розрахунку 3,5 кв.м на одну інгаляційну точку. Найоптимальніший варіант - 4 інгаляційні точки для діагностики і лікування відповідно: пиловими, побутовими, грибковими алергенами. Стіни інгаляційних кабін повинні бути висотою 1,5 м, викладені плиткою або кахелем, а решта - пофарбована олійною фарбою. Обладнання інгаляційних кабін повинно включати припливно-витяжну вентиляцію. Забір повітря для кабін і видалення аерозольних алергенів проводиться з допомогою вентиляторів з вулиці не нижче 2-го поверху над землею.

Кожна інгаляційна точка має окрему кабіну на одного хворого. У кабіні передбачені тумбочка для апарата і стілець для хворого. Двері в кабіну мають закритий склом отвір для спостереження за хворим під час приймання процедури.

Обладнання: аерозольні інгалятори.

Пропускна можливість - до 120 дітей у день.

1. Негайно зупинити введення алергена, що викликав реакцію, покласти хворого на кушетку (голова нижче ніг), голову повернути убік, відтягнути нижню щелепу.

2. Якщо антигенний матеріал був введений у кінцівку, треба накласти джгут вище місця введення алергену (джгут накладають на 25 хв.).

3. У кінцівку, вільну від джгута, ввести 0,3-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну.

4. Обколоти місце ін'єкції 0.3-0.5 мл 0,1% розчину адреналіну з 4.5 мл фізіологічного розчину.

5. Інгаляція киснем (якщо є можливість).

6. До місця ін'єкції прикладають грілку з льодом.

7. Терміново викликають по телефону лікаря та реанімаційну бригаду.

1. Адреналін 0,1% р-н в ампулах N 5.

2. Тавегіл 0,1% р-н в ампулах N 5 (або супрастин 2% р-н).

3. Фізіологічний розчин в ампулах N 5.

4. Джгут.

5. Шприци одноразового користування 2 мл, 5 мл і голки до них.

6. Грілка з льодом.

Вказаний набір медична сестра використовує у роботі в палаті, процедурному кабінеті, на посту, вдома.

1. Інгаляція киснем.

2. Адреналін 0.1% розчин внутрішньовенно 5 мкг/кг маси (разова доза). Потім підтримуюча доза 1 мкг/кг - хвилину до стабілізації гемодинаміки.

3. Внутрішньовенне введення колоїдних (реополіглюкін, плазма) і кристалоїдних розчинів (розчин Рінгера).

4. Внутрішньовенно димедрол 1% розчин із розрахунку на 1 мг/кг.

5. Внутрішньовенно еуфілін 2.4% розчин 3-5 мг/кг (при бронхоспазмі).

6. Глюкокортикоїди (гідрокортизон 3-5 мг/кг по преднізолону).

7. Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.

I. Виписка рецептів для дітей, хворих на бронхіальну астму, здійснюється дільничним педіатром за місцем проживання та алергологом на бланках рецептів з грифом "безкоштовно" з позначенням на рецепті діагнозу бронхіальної астми.

У випадку гормонозалежності необхідно відмічати на рецепті: бронхіальна астма гормонозалежна згідно з консультативним висновком із амбулаторної карти, зазначається адреса хворого.

II. Виписка гостродефіцитних препаратів для дітей, хворих на бронхіальну астму, здійснюється лікарем-алергологом під контролем обласного (міського) алерголога.

III. Перелік препаратів для лікування хворих бронхіальною астмою.

1. Гормональні засоби: дексон, дексазон, дексаметазон, урбазон, преднізолон, метіпред, триамцинолон, полькортолон, кенокорт, солюмедрол, гідрокортизон, солюкортеф, кеналог, сінактен-депо, бекотид, бекломет, кальцитрин, нераболіл, ретаболіл.

2. Бронхолітичні препарати та спазмолітики: еуфілін, ретафіл, теопек, дурофілін, кленбутерол, бриканіл, солутан, ефедрин, теофедрин, папаверин, платифілін, но-шпа, галідор, бронхолітин, беротек, дітек, сальбутамол, беродуал, дуовент, атрвент, адреналін.

3. Протиалергічні засоби (негормональні), які впливають на механізм алергічних реакцій: інтал, задітен, недокроміл натрію, гістаглобулін, фенкарол, діазолін, димедрол, дипразін, піпольфен, супрастин, тавегіл, перитол, зіртек, гепарин, тіосульфат натрію, глюконат кальцію, спленін, делагіл, плаквініл, амінокапронова кислота, етимізол.