Про удосконалення діяльності в галузі державної реєстрації небезпечних факторів і ведення Державного реєстру небезпечних факторів

Я, Головний державний санітарний лікар України, Бобильова О.О., розглянувши інформацію Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України (далі - Комітет) та Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України на виконання Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (ст. 9), постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.95 р. N 420 "Про затвердження Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів", констатую.

Комітет, починаючи з 1996 року, веде державний реєстр небезпечних факторів хімічного і біологічного походження.

Загальна кількість зареєстрованих речовин за станом на 01.08.2002 р. становить 574 найменування (перелік надається).

Створена в процесі реєстрації небезпечних факторів хімічного та біологічного походження інформаційна база Комітету неодноразово використовувалась МОЗ, Мінекоресурсів, Мінпромполітики України, окремими промисловими підприємствами, зокрема при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

У ряді областей (Дніпропетровська, Луганська, Львівська, Харківська, Черкаська) проведена певна організаційна робота і вжито заходів щодо поліпшення стану справ, внаслідок чого значна кількість промислових підприємств зазначених областей беруть активну участь в процедурі державної реєстрації.

В той же час темпи реєстрації речовин у 2001 році і за перший квартал 2002 року втратили позитивну динаміку, яка відмічалась протягом 1996-2000 років.

Фактична кількість підприємств, які використовують хімічні речовини та обсяги їх виробництва не відповідають кількості зареєстрованих хімічних речовин.

Промислові та сільськогосподарські підприємства семи областей - Волинської, Кіровоградської, Миколаївської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької - протягом 1996-2001 років не зробили жодного подання на державну реєстрацію небезпечної хімічної та біологічної продукції. Галузеві міністерства - Мінпалива та енергетики, Мінтранс і Мінагрополітики України - усунулися від роботи з державної реєстрації небезпечних факторів.

З метою удосконалення державної реєстрації небезпечних факторів та ведення Державного реєстру

1. Затвердити форму довідки, що видається Комітетом стосовно продукції хімічного та біологічного походження, яка не підлягає державній реєстрації (додається).

2. Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, залізничного, водного, повітряного транспорту, об'єктів, що мають особливий режим роботи:

2.1. Ввести в річний план роботи перевірку підприємств та організацій тощо щодо виконання Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст. 9 та постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.95 р. N 420 в частині обов'язкової державної реєстрації небезпечного фактору.

2.2. При здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду та проведенні державної санітарно-епідеміологічної експертизи об'єктів:

- вимагати від власників підприємств, організацій незалежно від їх форм власності і господарювання, обов'язкового проведення державної реєстрації індивідуальних хімічних та біологічних речовин (сполук), сумішевої продукції, полімерів та матеріалів на їх основі, як небезпечних факторів.

- перевіряти наявність на підприємствах та в організаціях Свідоцтв (Сертифікатів) державної реєстрації небезпечних факторів або Карт даних небезпечних факторів.

- вживати адміністративні заходи, спрямовані на забезпечення суворого дотримання організаціями, промисловими та агропромисловими підприємствами тощо Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст. 9 та постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.95 р. N 420 в частині обов'язкової державної реєстрації.

3. Головам експертних комісій при Головному державному санітарному лікарі України та Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, залізничного, водного, повітряного транспорту:

3.1. Здійснювати державну санітарно-епідеміологічну експертизу щодо індивідуальних хімічних та біологічних речовин (сполук), сумішевої продукції, речовин, які мають в своєму складі домішки, полімерів та матеріалів на їх основі (продукції та сировини хімічного та біологічного походження) лише при наявності документів про державну реєстрацію в Комітеті відповідних небезпечних факторів (копії Сертифіката (свідоцтва) державної реєстрації (для власника Сертифіката); Карти даних небезпечного фактора (для інших суб'єктів господарської діяльності, які не являються власниками Сертифіката); Довідки затвердженої форми, яку видає Комітет щодо матеріалів (продуктів), які не підлягають державній реєстрації).

4. Голові Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України Горбаню Л.М.:

4.1. Два рази на рік (станом на 30.06 та 31.12) надавати установам та закладам державної санепідслужби інформацію щодо речовин, які внесені до Державного реєстру небезпечних факторів.

4.2. Щорічно проводити аналіз стану справ щодо державної реєстрації небезпечних факторів з розподілом по областям (регіонам), підприємствам, фірмам тощо та надсилати його до 20.01 слідуючого за звітним року до Головного санепідуправління МОЗ України.

5. Головному лікарю Центральної СЕС МОЗ України:

5.1. Внести згідно з пропозиціями Комітету доповнення до Схеми підготовки інформації фахівцями державної санепідслужби на контрольний документ - постанову Кабінету Міністрів України від 13.06.95 р. N 420.

5.2. Проводити аналіз інформації в галузі державної реєстрації небезпечних факторів, наданої установами державної санепідслужби, та до 20.01 щорічно надавати її результати Головному санепідуправлінню МОЗ.

6. Міністерству палива та енергетики України, Міністерству транспорту України, Міністерству аграрної політики України:

6.1. Розробити заходи щодо виконання ст. 9 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" і постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.95 р. N 420 та надати їх на узгодження до МОЗ України.

7. Контроль за виконанням постанови покласти на заступника Головного державного санітарного лікаря України Ситенка М.А.