Зразок форми акта про відмову в допуску до проведення/відмови від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки наведено у додатку 9 до Методичних рекомендацій.
Зазначений акт підписується посадовими особами органу ДФС та посадовими (службовими) особами платника податків (його представниками або особами, що фактично проводять розрахункові операції), які заявили про відмову у допуску (відмовились від проведення). Один примірник акта вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки (відмови від проведення), та/або відмови отримати один примірник акта та/або відмови використати передбачене Кодексом право та надати свої пояснення до нього, посадовими особами органу ДФС складається акт довільної форми, що засвідчує такі факти.
Протягом 24 годин після виникнення обставин, передбачених статтею 94 Кодексу (безпідставної відмови платника податків у допуску до проведення перевірки або з’ясування під час організації та проведення перевірки інших обставин для застосування адміністративного арешту майна, передбачених статтею 94 Кодексу, у тому числі відмови від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) тощо), керівником структурного підрозділу органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, вживаються заходи щодо підготовки та надання з дотриманням Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику (далі - Порядок застосування адміністративного арешту майна), на розгляд керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) органу ДФС звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків для прийняття ним рішення відповідно до вимог статті 94 Кодексу.
До звернення додається копія акта про відмову від допуску до проведення перевірки (акта, що засвідчує наявність інших обставин для застосування адміністративного арешту майна, передбачених Кодексом та наведених у абзаці п’ятнадцятому цього підпункту) разом з відповідними матеріалами, поясненнями та копіями складених до них актів (про відмову від підпису тощо).
Прийняте керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків невідкладно передається:
визначеному керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС виконавцю цього рішення для вжиття ним передбачених Порядком застосування адміністративного арешту майна заходів щодо надсилання цього рішення до виконання та організації опису майна платників податків;
один примірник цього рішення разом з пакетом необхідних документів передається до юридичного підрозділу органу ДФС для підготовки та направлення ним до суду процесуальних документів щодо підтвердження судом обґрунтованості прийнятого рішення у терміни, визначені пунктом 94.10 статті 94 Кодексу, та звернення до суду про накладення арешту на рахунках такого платника (зупинення видаткових операцій).
Структурний підрозділ органу ДФС, що здійснює (очолює) перевірку та готував звернення про застосування адміністративного арешту, забезпечує надання юридичному підрозділу відповідної інформації та належним чином завірених документів (копій), які необхідні для підготовки ним процесуальних документів.
1.4.7. Особливості проведення документальних перевірок у разі ненадання платником податків під час перевірки документів для їх здійснення
1.4.7.1. У разі надходження до органу ДФС за місцем обліку від платника податків повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу) такий орган ДФС не пізніше наступного робочого дня повідомляє про такий факт відповідний територіальний орган ДФС, що здійснює (очолює) перевірку (у разі її проведення іншим органом ДФС, ніж орган ДФС за місцем обліку) та, у разі необхідності, передає йому копії наведених вище повідомлень та отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів тощо (за наявності).
У разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло повідомлення платника податків про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу), або отримано інформацію та копії протоколів про вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (пункт 85.9 статті 85 Кодексу), у зв’язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій.
В акті зазначаються причини неможливості продовжувати (розпочати) перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
При цьому до такого акта додаються копії отриманих від платника податків та органу ДФС за місцем обліку документів, що підтверджують виникнення передбачених пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу обставин.
На підставі цього акта органом ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки у порядку, визначеному підпунктом 1.2.6 пункту 1.2 розділу І Методичних рекомендацій.
У разі вилучення оригіналів документів правоохоронними або іншими органами підрозділ, який здійснює (очолює) перевірку, забезпечує підготовку та направлення у той же день письмового запиту до відповідного органу про надання органу ДФС копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів.
У запиті зазначаються: перелік вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи, посилання на пункт 85.9 статті 85 Кодексу щодо обов’язку відповідного органу забезпечити протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надання органу ДФС копій документів або доступу його посадовим (службовим) особам до перевірки таких документів.
Новий наказ про проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються. У разі якщо терміни, визначені пунктом 44.5 статті 44 Кодексу, достроково скорочуються - видається наказ про поновлення перевірки не пізніше наступного робочого дня, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них терміни проведення перевірки поновлюються не пізніше наступного робочого дня, про що видається наказ про поновлення перевірки, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).
1.4.7.2. У разі надходження до органу ДФС за місцем обліку від платника податків, який провадив господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення і не може пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, підписаного керівником підприємства та головним бухгалтером такого платника податків повідомлення про неможливість вивезення та/або про втрату первинних документів із зони проведення антитерористичної операції (наданого відповідно до підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), такий орган ДФС не пізніше наступного робочого дня повідомляє засобами електронного зв’язку про такий факт відповідний територіальний орган ДФС, що здійснює (очолює) перевірку (у разі її проведення іншим органом ДФС, ніж орган ДФС за місцем обліку), та передає йому копії наведених повідомлень та отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів тощо (за наявності).
У разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло передбачене абзацом першим цього підпункту повідомлення та копії документів, керівником (заступником керівника, уповноваженою особою) цього органу розглядається питання щодо можливості застосовування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності такого платника податків (як виняток із положень статті 44 Кодексу), а також застосування інших передбачених підпунктом 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу особливостей та обмежень щодо проведення перевірок такого платника податків.
Підставою для розгляду є відповідні обґрунтовані пропозиції щодо необхідності або неможливості застосування наведених вище норм Кодексу, що оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який визначений керівником (заступником керівника, уповноваженою особою) органу ДФС, відповідальним за розгляд цього питання відповідно до чинного законодавства. У доповідній записці зазначається обґрунтована інформація щодо результатів розгляду наведених у повідомленні платника податків фактів та фактичних обставин діяльності такого платника податків передбаченим підпунктом 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу вимогам, зокрема, щодо:
дотримання передбачених цим підпунктом вимог стосовно порядку оформлення повідомлення;
дати зміни місцезнаходження (місця проживання) платника податків з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України платника податків;
сплати податків до бюджету згідно з Кодексом у період проведення антитерористичної операції;
наведених у повідомленні платника податків обставин, що призвели до неможливості вивезення та/або втрати зазначених у повідомленні первинних документів, зв’язку цих фактів з проведенням антитерористичної операції, а також їх документального підтвердження (за наявності);
переліку первинних документів, податкових (звітних) періодів, до яких вони відносяться, та їх співвідношення з датою перереєстрації підприємства на іншій території України;
дослідження інших обставин, які є важливими для прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду повідомлення платника податків про втрату/неможливість вивезення первинних документів.
За рішенням керівника (заступника керівника, уповноваженої особи) органу ДФС до розгляду повідомлення платника податків та підготовки обґрунтованих пропозицій за його результатами долучаються працівники відповідних структурних підрозділів, до функціональних обов’язків яких віднесено опрацювання та аналіз наведених вище питань.
При цьому, у разі відмови контролюючого органу у застосуванні положень підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, керівник (заступник керівника, уповноважена особою) відповідного територіального органу ДФС забезпечує дотримання абзацу чотирнадцятого цього підпункту щодо прийняття та надіслання (вручення) платнику податків у встановленому Кодексом порядку вмотивованого рішення у строк не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків, в якому зазначаються підстави та докази такої відмови.
Оскільки Кодекс не містить вимог щодо затвердження форми наведених вище рішень, можливе їх прийняття органами ДФС у довільній формі із наведенням назви органу ДФС, який прийняв рішення, найменування платника податків, його податкової адреси, податкового номера, реквізитів повідомлення про неможливість вивезення та/або втрату первинних документів та зазначених у ньому обставин, у тому числі переліку первинних документів, податкових (звітних) періодів тощо, а також обґрунтованих підстав та доказів такої відмови, у тому числі за результатами опрацювання наведених у абзацах третьому - дев’ятому цього підпункту Методичних рекомендацій питань.
У разі якщо особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій, та вживають інші передбачені цими рекомендаціями заходи.
1.4.7.3. Організація роботи у разі ненадання платником податків документів до перевірки в інших випадках.
У разі ненадання платником податків під час проведення перевірки (крім наведених у цьому пункті випадків та випадків, передбачених підпунктом 1.4.6 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій) відповідних документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для її здійснення, складається відповідний акт, який реєструється у передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій порядку, а також вживаються заходи щодо документування цих фактів у відповідних розділах (додатках) до акта перевірки із наведенням переліку документів, які не надано (за необхідності - згрупованих за типами).
При цьому при проведенні документальних перевірок платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів у таких випадках відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого відповідним наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, доцільно направляти таким платникам податків запити про надання документів (копій документів).
Зразок такого запиту наведено у додатку до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених відповідним наказом Державної фіскальної служби України (для перевірок платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів).
У випадках, передбачених пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, зокрема, якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, не пізніше наступного робочого дня за днем їх отримання складається акт довільної форми, що засвідчує такий факт, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій. Такий акт є підставою для прийняття органом ДФС, що здійснює (очолює) перевірку, рішення про продовження строку її проведення з дотриманням визначених статтею 82 Кодексу термінів та передбаченого підпунктом 1.2.4 пункту 1.2 розділу І Методичних рекомендацій порядку.
1.4.8. У випадках надання платником податків на підставі пункту 44.7 статті 44 Кодексу протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, до органу ДФС, який здійснював (очолював) перевірку, додаткових документів, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, такий орган вживає заходів щодо забезпечення своєчасного їх розгляду у порядку, визначеному Кодексом, та з дотриманням рекомендацій, наведених у підпункті 1.6.2 пункту 1.6 цього розділу Методичних рекомендацій.
При цьому слід врахувати, що згідно з пунктом 44.7 статті 44 Кодексу у такому випадку, а також у разі, якщо надіслані відповідно до абзацу першого цього пункту Кодексу документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, орган ДФС має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків. При призначенні такої перевірки та оформленні документів для її проведення доцільно керуватись рекомендаціями, наведеними у пунктах 1.2, 1.3 та у підпункті 1.6.2 пункту 1.6 цього розділу Методичних рекомендацій.
1.5. Врегулювання проблемних питань під час перевірки та діяльність постійних комісій із розгляду спірних питань.
1.5.1. З метою врахування наданих у встановленому порядку платником податків пояснень щодо встановлених під час перевірки порушень та врегулювання проблемних питань (у разі їх наявності) у межах термінів здійснення документальної перевірки рекомендується організовувати проведення робочих зустрічей з платником податків для обговорення встановлених під час перевірки порушень, пояснень платника податків, питань щодо повноти надання ним документів для перевірки та інших проблемних питань у разі їх виникнення.
При цьому з метою організації проведення робочої зустрічі з платником податків такому платнику або його законному (уповноваженому) представнику рекомендується надавати письмову пропозицію із зазначенням дати, часу та місця її проведення. Доцільно проводити такі зустрічі не пізніше ніж за один робочий день (для великих платників податків - не пізніше ніж за три робочі дні) до закінчення терміну проведення перевірки.
Робочі зустрічі рекомендується проводити за участі посадових осіб, які здійснюють (очолюють) перевірку (за необхідності - також працівників інших структурних підрозділів органу ДФС), а також платника податків (посадових осіб або його законних (уповноважених) представників).
За результатами робочої зустрічі рекомендується складати протокол, в якому зазначається дата проведення зустрічі, суть спірних питань, які обговорювались на робочій зустрічі, перелік документів, які надавались для розгляду, та їх зміст, результати обговорення та позиції посадових осіб органу ДФС та платника податків, зауваження та пропозиції за результатами зустрічі.
Облік зазначених протоколів здійснюється у відповідному журналі обліку протоколів робочих зустрічей з платниками податків, який ведеться безпосередньо у структурному підрозділі, що здійснював (очолював) перевірку, із зазначенням в ньому: дати проведення зустрічі та номеру протоколу (який складається із порядкового номера у цьому журналі реєстрації протоколів та коду структурного підрозділу, що його склав), коду за ЄДРПОУ платника податків (реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті)), назви (ПІБ) платника податків та ПІБ посадових (уповноважених) осіб платника податків, що брали участь у робочій зустрічі, дати початку та дати закінчення перевірки, короткого опису спірних питань, що обговорювалися, а також результатів і пропозицій за результатами зустрічі.
1.5.2. При виникненні спірних питань під час або після проведення документальної перевірки, у тому числі у разі надання заперечень до акта перевірки або додаткових документів щодо встановлених перевіркою порушень, за поданням відповідального за проведення перевірки підрозділу такі питання виносяться на розгляд постійних комісій із розгляду спірних питань при відповідних територіальних органах ДФС.
До складу постійних комісій із розгляду спірних питань повинні входити досвідчені фахівці відповідних підрозділів органів ДФС, до функціональних повноважень яких віднесено здійснення податкового контролю, адміністрування податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), погашення боргу, розгляд скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення, а також на вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та рішень органів ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску (далі - вимоги та рішення щодо єдиного внеску), супроводження справ у судах.
У разі розгляду спірних питань, що виникають при проведенні перевірок платників податків - юридичних осіб, очолювати таку комісію повинен керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДФС, який відповідно до розподілу обов’язків здійснює керівництво підрозділом аудиту, а при розгляді спірних питань, що виникають при проведенні перевірок платників податків - фізичних осіб, - керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДФС, який відповідно до розподілу обов’язків здійснює керівництво підрозділом податків і зборів з фізичних осіб.
Склад комісій затверджується наказом керівника (уповноваженої особи) органу ДФС. В обов’язковому порядку посадовою особою органу ДФС, яка очолює комісію, до розгляду спірних питань залучаються працівники підрозділу органу ДФС, які здійснюють (очолюють) перевірку та порушили такі спірні питання.
За результатами розгляду спірних питань, що виникли в ході проведення перевірки, на засіданні постійних комісій із розгляду спірних питань приймається обґрунтований висновок щодо вирішення кожного спірного питання.
За результатами розгляду спірних питань складається протокол, який підписується всіма членами комісії, в якому щодо кожного спірного питання повинно бути чітко визначено: суть питання, перелік документів, які надано платником податків при проведенні перевірки та їх зміст, інші документи та факти, встановлені в ході проведення перевірки структурними підрозділами органів ДФС, норми податкового та іншого законодавства, що регулюють це питання, результати обговорення та позицію кожного із членів комісії, які брали участь у засіданні, висновок комісії щодо сум розрахованих занижень податкових зобов’язань, єдиного внеску та виявлених перевіркою порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, достатності наявних доказів чи необхідності додаткового дослідження фінансово-господарських операцій платника податків (його контрагентів) із визначенням відповідних структурних підрозділів, відповідальних за таке дослідження, вжиття інших заходів тощо.
Відповідальним за повноту змісту протоколу та його реалізацію є керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДФС, який очолює комісію.
Протокол засідання постійної комісії у день підписання реєструється у Журналі реєстрації протоколів, складених за результатами проведених засідань постійних комісій (далі - Журнал реєстрації протоколів), який ведеться структурним підрозділом, відповідальним за реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДФС, за формою згідно з додатком 10 до Методичних рекомендацій (додається).
При цьому в протоколі на першому аркуші у верхньому лівому куті зазначаються дата складання протоколу засідання постійної комісії та номер протоколу, який складається із порядкового номера Журналу реєстрації протоколів, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, коду за ЄДРПОУ платника податків (реєстраційного (облікового) номеру платника податків, або реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті)).
Висновки комісії в обов’язковому порядку враховуються при подальшому проведенні перевірки та складанні акта (довідки) перевірки або при розгляді заперечень платника податків.
1.6. Оформлення матеріалів перевірки.
1.6.1. За результатами документальної планової або позапланової та фактичної перевірки складається акт (довідка), який підписується, реєструється та вручається (надсилається) платнику податків (посадовим особам (уповноваженим представникам) платника податків) з дотриманням вимог щодо порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок, встановлених статтею 86 Кодексу, та відповідними нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику, та/або методичними рекомендаціями та розпорядчими документами центрального органу ДФС, виданими у межах компетенції.
При цьому акт (довідка) документальної планової або позапланової чи фактичної перевірки складається на бланку органу ДФС, який здійснював (очолював) таку перевірку та виписував направлення на її проведення.
Акти (довідки) документальних та інших видів перевірок платників податків зберігаються у органі ДФС, який здійснював (очолював) таку перевірку (за винятком передбачених цими Методичними рекомендаціями випадків їх надсилання до іншого органу ДФС для прийняття за результатами цих перевірок податкових повідомлень-рішень).
У разі зміни основного місця обліку платника податків у контролюючих органах, органом ДФС за попереднім місцем обліку платника передаються до органу ДФС за новим місцем обліку дані про контрольно-перевірочну роботу (в тому числі реєстр складених цим органом актів (довідок) перевірок, із зазначенням в ньому: дати та номера акта (довідки) перевірки, виду перевірки, періоду, що перевірявся, структурного підрозділу, що здійснював перевірку, місця та терміну зберігання матеріалів перевірки).
1.6.2. У разі незгоди платника податків (керівника платника податків або уповноваженої ним особи) з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати до органу ДФС, який здійснював (очолював) перевірку, свої заперечення до акта (довідки) в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 Кодексу протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Оскільки норми пункту 86.7 статті 86 Кодексу не містять будь-яких додаткових норм щодо порядку подання заперечень, при визначенні передбаченого абзацом першим цього підпункту терміну враховується день їх фактичного подання (надходження) до відповідного органу ДФС.
Разом з тим відповідно до пункту 86.8 статті 86 Кодексу, за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки, податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати їх розгляду. Враховуючи зазначене, у разі наявності на час прийняття податкового повідомлення-рішення обґрунтованих заперечень платника податків, які надійшли після визначеного у абзаці першому цього підпункту терміну до його прийняття (але були надані платником податків до підприємства поштового зв’язку протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) перевірки), доцільно приймати такі податкові повідомлення-рішення з урахуванням результатів їх розгляду.
У разі надходження заперечень, керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС, що здійснював (очолював) перевірку, в той же день обов’язково визначається уповноважений представник, який є відповідальним за організацію їх розгляду згідно з порядком, встановленим Кодексом (у тому числі повідомлення платника податків про час і місце розгляду заперечень (якщо платник висловив бажання взяти участь в ньому), оформлення документів щодо призначення (у разі необхідності) позапланової документальної перевірки) відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, складання висновку та надання платнику податків у визначені Кодексом терміни обґрунтованої відповіді за результатами розгляду заперечень тощо), а також структурні підрозділи, які залучаються до такого розгляду.
В обов’язковому порядку за резолюцією керівника (його заступника або уповноваженої особи) відповідного органу або письмовим зверненням, підготовленим уповноваженим представником, до розгляду заперечень залучаються керівники відповідного підрозділу органу ДФС, що здійснював (очолював) таку перевірку, та працівники, якими зроблені висновки, що заперечуються платником податків.
Отримані заперечення та/або документи можуть бути винесені уповноваженою особою на розгляд постійних комісій із розгляду спірних питань, склад та діяльність яких передбачені у пункті 1.5 цього розділу Методичних рекомендацій.
За результатами розгляду заперечень складається висновок з дотриманням Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого відповідним наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (в частині фізичних осіб з дотриманням Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи фіскальної служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого відповідним наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику).
Складений за результатами розгляду заперечень висновок у день затвердження керівником (його заступником або уповноваженою особою) відповідного органу ДФС, що здійснював (очолював) перевірку, реєструється в Журналі реєстрації висновків, складених за результатами розгляду заперечень платника податків до акта (довідки) перевірки (далі - Журнал реєстрації висновків), що ведеться структурним підрозділом, відповідальним за реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДФС, за формою згідно з додатком 11 до Методичних рекомендацій (додається).
При розгляді заперечень та надсиланні платнику податків відповіді необхідно забезпечити дотримання визначених пунктом 86.7 статті 86 Кодексу термінів їх розгляду. У разі якщо з метою обґрунтованого розгляду заперечень виникла необхідність проведення позапланової документальної перевірки, наказ про призначення такої перевірки (відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) видається в межах встановленого пунктом 86.7 статті 86 Кодексу терміну розгляду заперечень.
У разі надходження від платників податків заперечень до актів перевірок з порушенням термінів їх подання та після прийняття за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення, за результатами розгляду таких заперечень доцільно забезпечити їх інформування про терміни та порядок оскарження рішень органів ДФС.
1.6.3. Прийняття за результатами перевірок податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску.
1.6.3.1. У разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС, працівники якого здійснювали (очолювали) перевірку, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення, вимоги та рішення щодо єдиного внеску у встановленому законодавством порядку.
1.6.3.2. Податкові повідомлення-рішення приймаються органами ДФС у порядку та терміни, визначені пунктом 86.8 статті 86 Кодексу.
При цьому, з метою забезпечення максимального врегулювання спірних питань з платниками податків та запобігання випадкам надсилання (вручення) платникам податків необґрунтованих податкових повідомлень-рішень, не рекомендується прийняття таких рішень до сплину передбачених пунктом 86.7 статті 86 Кодексу та підпунктом 1.6.2 пункту 1.6 цього розділу Методичних рекомендацій термінів надання платниками податків заперечень до актів перевірок та/або додаткових документів, крім випадків, коли платник податків письмово повідомив про відсутність у нього заперечень до акта перевірки (у тому числі шляхом здійснення відповідного запису під час підписання акта перевірки).
Вимоги та рішення щодо єдиного внеску приймаються органами доходів і зборів відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" у порядку та терміни, визначені Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику.
При цьому, у разі наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки, такі вимоги та рішення приймаються з урахуванням висновку про результати їх розгляду.
1.6.3.3. Особливості прийняття податкових повідомлень-рішень за матеріалами перевірок, призначених відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Реалізацію матеріалів перевірок, призначених відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, доцільно здійснювати з урахуванням норм пункту 36 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
Матеріали перевірки, призначеної відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, передаються ініціатору перевірки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта (довідки) перевірки, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, матеріали перевірки передаються разом з письмовою відповіддю про результати розгляду таких заперечень та/або додаткових документів протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
У супровідному листі, яким матеріали перевірки направляються ініціатору перевірки, структурним підрозділом, що здійснював перевірку, обов’язково вказується необхідність надання ініціатором перевірки до органу ДФС, що її здійснював, повідомлення про дату та реквізити направлення матеріалів до судових органів та подальшого надання, за наявності, у десятиденний термін завіреної копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, або рішення про закриття кримінального провадження.
При цьому вимоги щодо передачі матеріалів перевірок до слідчих підрозділів фінансових розслідувань у порядку та терміни, визначені підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу ІІ Методичних рекомендацій, на зазначені у цьому підпункті матеріали перевірок не поширюються.
Підрозділ органу ДФС, що проводить такі документальні перевірки, веде окремий облік матеріалів перевірок, по яких не прийнято податкові повідомлення-рішення з урахуванням норм пункту 36 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу та відповідно до Митного кодексу України, в Журналі обліку перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального законодавства, за формою згідно з додатком 12 до Методичних рекомендацій. При цьому не пізніше останнього числа кожного кварталу доцільно здійснювати інвентаризацію таких матеріалів та за її результатами надсилати запити до ініціатора перевірок щодо стану розгляду справ та прийнятих по них рішеннях.
Після отримання рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами вживаються заходи щодо реалізації матеріалів перевірок згідно з вимогами Кодексу.
Відповідальність за передбачений Кодексом обов’язок винесення податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, призначених у порядку підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, покладається на відповідні органи ДФС, які здійснювали (очолювали) такі перевірки.
1.6.3.4. Особливості розгляду заперечень та прийняття податкових повідомлень-рішень за матеріалами фактичних перевірок
У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, орган ДФС, який проводив фактичну перевірку, у день реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє засобами електронного зв’язку його скановану копію та копію інших матеріалів перевірки до територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків, та не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації акта (довідки) направляє акт (довідку) та відповідні матеріали в паперовому вигляді.
Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається в органі ДФС, який проводив перевірку.
У разі встановлення за результатами фактичної перевірки порушень законодавства, керівник (заступник керівника або уповноважена особа) територіального органу ДФС за основним місцем обліку зазначеного платника податків, забезпечує прийняття та вручення такому платнику податкових повідомлень-рішень у порядку та терміни, визначені законодавством.
У разі отримання органом ДФС, який здійснював (очолював) фактичну перевірку, заперечень платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, він у той же день інформує про це засобами електронного зв’язку відповідний територіальний орган ДФС, якому для прийняття податкового повідомлення-рішення направлені матеріали перевірки, а також забезпечує своєчасний розгляд заперечень платника податків та надсилання за його результатами платнику податків відповіді, а її копії - відповідному органу ДФС.
ІІ. Взаємодія між підрозділами органів ДФС під час організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок платників податків
2.1. Виявлення та опрацювання податкових ризиків у діяльності платників.
Податкові ризики може бути виявлено під час отримання податкової інформації у встановленому Кодексом порядку.
Податковий ризик - можливість втрати бюджетних надходжень внаслідок вірогідного або встановленого порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податкові ризики встановлюються під час первинного аналізу отриманої із внутрішніх та/або зовнішніх джерел податкової інформації, а також під час проведення органами ДФС вторинного аналізу діяльності платника податків, у тому числі під час підготовки до перевірки - доперевірочного аналізу, та/або під час проведення перевірки платника.
Податкові ризики, встановлені під час первинного аналізу, підлягають опрацюванню відповідними структурними підрозділами Інформаційно-аналітичної групи або групи Податкового контролю у порядку, встановленому нормативними документами органу ДФС та/або за визначенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС. Під час такого опрацювання, зокрема відповідно до норм Кодексу, направляються запити платнику податків з метою отримання пояснень та їх документального підтвердження.
У разі якщо під час проведення первинного аналізу податкових ризиків робота, що проводиться з платником податків, не сприяє їх усуненню шляхом добровільного коригування платником податків податкової звітності або податковий ризик було підтверджено, керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС відповідно до норм статей 77, 78 Кодексу залежно від істотності можливих втрат бюджету приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки або врахування результатів опрацювання ризиків під час проведення документальної планової перевірки у подальшому.
2.1.1. З метою забезпечення ефективності використання часу, який відводиться для проведення перевірок суб’єктів господарювання, та враховуючи передбачені чинним законодавством обмеження термінів проведення органами ДФС перевірок платників податків, підрозділ групи Податкового контролю, який очолює документальну перевірку згідно з планом-графіком або здійснює (очолює) документальну позапланову (фактичну) перевірку, в обов’язковому порядку забезпечує проведення доперевірочного аналізу діяльності платника податків.
За результатами доперевірочного аналізу виявляються податкові ризики у діяльності платника податків, що можуть свідчити про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, а також питання, які підлягають включенню до робочого плану проведення перевірки та які необхідно дослідити під час її проведення.
Доперевірочний аналіз є невід’ємною частиною процесу підготовки до проведення документальних перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та фактичних перевірок і здійснюється на підставі інформації, отриманої від відповідних структурних підрозділів, а також іншої наявної в органі ДФС інформації щодо платника податків, отриманої як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел.
Під час організації документальних перевірок доперевірочний аналіз здійснюється з опрацюванням:
а) інформації інформаційно-аналітичних систем органів ДФС, що дозволяє виявити ризики у діяльності платника податків, у тому числі аналізуються дані:
Розрахунку ризиків несплати податків для включення суб’єктів господарювання до плану-графіка проведення перевірок;
Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів;
Єдиного реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру акцизних накладних;
б) показників фінансової та податкової звітності (у разі виявлення розбіжностей аналізуються їх причини), періодичності (частоти) здійснення коригувань фінансової звітності чи подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій;
в) інформації про пов’язаних осіб;
г) інформації, отриманої з НКЦПФР, про укладені угоди з цінними паперами;
д) іншої інформації, отриманої із зовнішніх джерел;
е) інформації щодо проведених операцій з нерезидентами, в тому числі зареєстрованими в офшорних зонах;
є) інформації із відкритих джерел (ЗМІ, мережа Інтернет тощо);
ж) інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності), у тому числі виявлених за результатами попереднього контролю;
з) інформації про наявність (відсутність) у платника фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, наданої підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, на відповідний запит;
і) іншої інформації щодо платника податків, у тому числі отриманої від структурних підрозділів Інформаційно-аналітичної групи, яка може бути використана під час проведення доперевірочного аналізу, з метою визначення можливих ризиків порушень платником податків чинного законодавства та питань, що підлягають першочерговій перевірці.
Під час фактичних перевірок підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) таку перевірку, забезпечує проведення доперевірочного аналізу діяльності платника з опрацюванням інформації, наведеної у підпунктах а, б, д, є, ж, і цього підпункту.
2.1.2. За 20 календарних днів (під час здійснення перевірок у першому місяці року, або при включенні платника податків до оприлюдненого плану-графіка шляхом коригування на поточний місяць - протягом 2 робочих днів від дня оприлюднення на офіційному веб-порталі ДФС) до 1 числа запланованого місяця початку перевірки підрозділи групи Податкового контролю, які очолюють перевірки згідно з планом-графіком, інформують підрозділи Інформаційно-аналітичної групи про проведення перевірки суб’єктів господарювання.
Під час організації проведення документальної позапланової перевірки суб’єкта господарювання, який можливо застосовує схеми ухилення від оподаткування та/або щодо якого необхідно отримати додаткову інформацію (залучення до перевірки) спеціалістів Інформаційно-аналітичної групи, у тому числі оперативних підрозділів (інших структурних підрозділів), підрозділи групи Податкового контролю, які здійснюють (очолюють) перевірки, направляють відповідний запит та інформують про проведення відповідні підрозділи за 5 календарних днів до дня початку (у разі неможливості - в інші терміни, що дозволять отримати необхідну інформацію до початку проведення перевірки).
Керівники структурних підрозділів Інформаційно-аналітичної групи, отримавши запит, в обов’язковому порядку призначають відповідальних працівників, які здійснюють супроводження перевірки платника податків, включаючи оформлення результатів та їх реалізацію, у межах компетенції вживають заходів щодо виявлення ризиків у діяльності платника податків, повною мірою забезпечують підрозділи групи Податкового контролю, яка здійснює (очолює) перевірку, доперевірочними матеріалами, інформацією та документальним її підтвердженням з питань, що виникають у ході проведення перевірки, роз’ясненнями та консультаціями органів ДФС, судової практики та іншою інформацією, що може бути використана під час проведення перевірки та оформлення її результатів.
Підрозділи Інформаційно-аналітичної групи протягом 10 календарних днів для документальних планових перевірок (2 робочих днів - для проведення документальних позапланових перевірок) від дня отримання запиту в обов’язковому порядку направляють підрозділу групи Податкового контролю наявну у базах даних інформацію щодо встановлених ризиків у діяльності платника податків, яка може свідчити про ймовірне заниження платником податків податкових зобов’язань або ухилення від сплати податків, наявності податкового боргу платника податків тощо, у тому числі у межах компетенції надають інформацію відповідно до пункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу ІІ Методичних рекомендацій, а підрозділи, до функцій яких належить проведення документальних перевірок, також повідомляють про участь (відмову від участі) відповідальних посадових осіб підрозділів Інформаційно-аналітичної групи у проведенні (супроводі) перевірки.
З метою проведення доперевірочного аналізу підрозділи податків і зборів з юридичних осіб та податків і зборів з фізичних осіб забезпечують також надання у зазначений термін підрозділам групи Податкового контролю, що здійснюють (очолюють) перевірку, результатів зіставлення та аналізу показників фінансової і податкової звітності, виявлених розбіжностей із зазначенням їх причин, а також встановлених ризиків у діяльності платника податків, у тому числі і на підставі інформації, що надійшла (була отримана) під час адміністрування платників податків із внутрішніх та зовнішніх джерел інформації.
2.1.3. На запит підрозділу аудиту та/або підрозділу податків і зборів з фізичних осіб, що здійснює (очолює) перевірку платника податків, підрозділ боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, надає наявну інформацію щодо фінансових операцій платника податків та його контрагентів, які містять ознаки таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, визначені Положенням про порядок організації роботи при виявленні органами ДФС фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженим відповідним розпорядчим документом ДФС (далі - Положення про порядок організації роботи при виявленні органами ДФС фінансових операцій).
2.1.4. Під час організації перевірок платників податків, задіяних у формуванні "сумнівного" податкового кредиту, підрозділами Інформаційно-аналітичної групи згідно із затвердженими центральним органом ДФС методиками відпрацювання цієї категорії платників податків у межах компетенції вживаються відповідні заходи та надається відповідна інформація разом із документальним підтвердженням, до підрозділу групи Податкового контролю, що здійснює (очолює) перевірку, з метою проведення всебічного доперевірочного аналізу діяльності платників податків та використання під час проведення перевірки.
2.1.5. У разі отримання оперативним підрозділом інформації про порушення суб’єктом господарювання податкового, валютного та іншого законодавства зазначений підрозділ у межах компетенції здійснює перевірку такої інформації та у разі підтвердження податкових ризиків передає її разом із напрацьованими матеріалами до підрозділу групи Податкового контролю для розгляду та опрацювання під час проведення документальної планової (позапланової) чи фактичної перевірки.
Підрозділ групи Податкового контролю проводить аналіз отриманої інформації та реалізує її під час проведення документальної планової або позапланової перевірки чи фактичної перевірки.
Відповідальність за своєчасне та якісне надання визначеної у пункті 2.1 цього розділу Методичних рекомендацій інформації несуть відповідальні особи, закріплені за проведенням перевірок, та керівники відповідних структурних підрозділів.
2.1.6. Під час надходження до підрозділів групи Податкового контролю відповідної інформації щодо прийняття рішення про припинення (зняття з обліку) платника податків, з метою запобігання ліквідації платників податків, задіяних у схемах ухилення від оподаткування, протягом 2 робочих днів від дня отримання інформації стосовно платників податків, щодо яких прийнято рішення про припинення (закриття), відповідний підрозділ групи Податкового контролю направляє запити до підрозділів Інформаційно-аналітичної групи про надання наявної інформації щодо можливих ризиків ухилення від сплати податків, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС.