8. Санітарні вимоги до підсобних та побутових приміщень
1. Улаштування підсобних та побутових приміщень повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.01, СНиП 2.09.04, СНиП 2.09.03.
2. При проектуванні будівництва нових об'єктів, підприємств або їх реконструкції рекомендується планування санітарно-побутових приміщень уникати зустрічних потоків робітників. Побутові приміщення слід розташовувати з максимальним наближенням до робочих місць.
3. Санітарно-побутові приміщення, які обслуговують робітників у виробничих приміщеннях, що опалюються, повинні з'єднуватись з виробничими будівлями теплими переходами.
Побутові приміщення, які розташовані у виробничих будівлях або прибудовах до них повинні відділятись від виробничих приміщень шлюзами, коридорами або східцевими клітинами.
4. Гардеробні для зберігання домашнього та санодягу, туалети, умивальні та душеві повинні бути відділеними чоловіча від жіночої.
5. Підлога в гардеробних, дешевих, умивальних, туалетах та в кімнатах для особистої гігієни жінки повинні бути вологостійкими, з несковзькою поверхнею, світлих тонів, з ухилом до трапів.
6. Стіни та перегородки гардеробу санодягу, душових кімнат, умивальників, туалетів, приміщень для сушіння спецодягу повинні бути виконані з матеріалів, які можливо мити гарячою водою з використанням миючих засобів, на висоту не менше 2 м. Стіни і перегородки зазначених вище приміщень на відмітку вище 2 м, а також стеля повинні мати водостійке покриття.
7. Побутові та підсобні приміщення повинні утримувати у чистоті. Прибирання підсобних і побутових приміщень повинно виконуватись прибиральницями. У зв'язку з специфікою роботи для прибирання приміщень використовуються перерви між змінами та встановлені за графіком санітарні дні.
8. У побутових приміщеннях прибирання проводять декілька разів на день з застосуванням гарячої води та дезинфікуючих засобів (1 % розчину хлорного вапна). Унітази, пісуари та раковини періодично чистять від осаду сечокислих солей технічною соляною кислотою. При цьому використовують індивідуальні засоби захисту.
Гардеробні.
1. Гардеробні призначені для зберігання вуличного, домашнього, спеціального (робочого) одягу.
2. Санодяг та вуличний одяг у гардеробних повинні зберігатися в одній шафі, яка розділена на два відділи перегородкою.
3. В гардеробних необхідно передбачати: комори для роздільного зберігання чистого та брудного санодягу площею не менше 3 куб.м кожна, приміщення для зберігання притирального інвентарю, що обладнано низькою раковиною для миття інвентарю та регістром з гладких труб для сушіння інвентарю.
4. Кількість місць при зберіганні одежі в шафах повинно відповідати обліковій кількості всіх робітників.
5. Гардеробне обладнання треба приймати при будівництві або реконструкції підприємств згідно з СНиП 2.09.04.
6. Не менш як один раз на тиждень шафи повинні прибиратись вологим способом та не менш як один раз на місяць дезінфікуватись.
Душові.
1. Душові повинні розміщатись суміжно з гардеробом.
2. Душові кабіни повинні бути обладнані індивідуальними змішувачами холодної та гарячої води з арматурою управління, а також полицями для банного приладдя та гумовими килимками. Використання пари для підігрівання холодної води в душових забороняється.
3. Кількість душових сіток повинна визначатись по розрахунковій кількості людей на одну душову сітку, які працюють в найбільш багатолюдній зміні, в залежності від групи виробничих процесів при будівництві або реконструкції підприємств згідно з СНиП 2.09.04.
4. Для користування душовими кімнатами адміністрація повинна скласти графік для працівників різних змін і цехів.
5. Щоб уникнути опіків, труби гарячого водопостачання у доступних місцях повинні бути заізольовані або огородженні.
Туалети.
1. Туалети повинні розташовуватись на відстані не більше 75 м від найбільш віддаленого робочого місця. Відстань до туалетів від робочих місць поза будівлею не повинно перебільшувати 150 м.
2. Вхід в туалет повинно влаштовувати крізь тамбури з дверима, які щільно закриваються.
3. В тамбурах при туалетах повинні бути встановлені умивальники, вішалки для санодягу, рушників (або електрорушників) полиці для мила, деззасобів.
4. Зовнішні туалети стаціонарного типу, які розташовані на не каналізованих дільницях, не повинні забруднювати ґрунт, колодязі, скважини питної та технологічної води.
5. В туалетах при умивальниках поруч з кранами повинно знаходитись мило, електросушарка і дезинфікуючий розчин для обробки рук, для цього використовують хлорамін Б.
6. Для прибирання і дезинфекції санітарних вузлів повинен бути спеціальний інвентар (відра, совки, ганчірки, щітки) з забарвленням, яким відрізняється від іншого інвентарю, і маркуванням. Цей інвентар повинен зберігатись окремо від іншого.
Приміщення для особистої гігієни жінки.
1. При кількості жінок, які працюють у найбільш багатолюдній зміні, від 15 до 100 слід передбачати приміщення для гігієнічного душа розміром 2,4 x 1,2 м, яке розміщується в жіночому туалеті, з входом з тамбура туалету.
2. При кількості жінок більш 100 слід обладнувати приміщення для особистої гігієни жінок, у якому повинні передбачатись місця для роздягання, а також індивідуальні кабіни дня процедур, обладнані гігієнічним душем.
Кімната для паління.
1. Кімнати для паління повинні розміщатися суміжно з туалетами або з приміщеннями для відпочинку та обігрівання робітників, або в спеціально відведеному місці.
2. Площа кімнати для паління повинна бути не менш 9 кв.м.
3. В кімнатах для паління повинні бути встановлені урни з водою для недокурків, лавки та електрозапальнички, кімната повинна вентилюватись.
4. Місце для паління повинно мати добре примітний напис "МІСЦЕ ДЛЯ ПАЛІННЯ".
5. Розташовувати місця для паління у вибухонебезпечній зоні забороняється.
9. Санітарні вимоги до сировини та матеріалів
Загальні положення.
1. Транспортування сировини та матеріалів на підприємства повинно здійснюватись найбільш безпечним та зручним для вантаження та розвантаження способами, які дають змогу запобігти захворювання, фізичного перенапруження, інтоксикації, забруднення тіла та одежі робітників, а також зараження ґрунту, повітря, води на території підприємства та навколишнього середовища.
2. Засоби транспортування повинні зручно завантажуватись механізованими способами. Для завантаження та розвантаження повинні застосовуватись спеціальні пароплави, вагони, цистерни, автомашини, які забезпечують безпечну для людей та навколишнього середовища обробку сировини та матеріалів.
3. На підприємствах повинні бути достатньої ємкості склади, які забезпечені під'ємно-транспортними засобами в залежності від габаритів, ваги та призначення матеріалів, щоб повністю механізувати, автоматизувати, комп'ютеризувати, та зробити безпечними вантажно-розвантажувальні та транспортні операції.
Сировина.
1. Сировиною для олієдобувальних підприємств є насіння олійних культур. Насіння, яке постачається на підприємства не повинно мати домішок рицини.
2. Зараженість шкідниками хлібних запасів не допускається, окрім зараження кліщом не вище II-ї ступіні.
3. Вміст токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів в насінні не повинен перевищувати допустимих рівнів, які встановлені медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів затверджених МОЗ України.
4. Контроль вмісту токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів проводять у встановленому порядку.
5. Підприємства повинні мати очищувальне устаткування, яке дозволяє провести очищення та кондиціонування по вологості усього насіння, що приймається.
6. Все насіння повинно відповідати вимогам діючих в Україні нормативних документів та мати сертифікати або якісні посвідчення.
7. При завантаженні складів (елеваторів) не допускається змішування різних сортів та видів насіння.
8. Вологість насіння при складуванні повинна бути:
- Для насіння льону, соняшнику, коноплі, рижію, гірчиці - не більше 7%;
- Для насіння рицини - не більше 7% (яке пройшло штучну сушку) та не більше 9% (яке сушку не проходило);
- Для насіння арахісу - не більш 6%;
- Для насіння бавовни (ріпаку) - не більше 9%;
- Для насіння сої - не більше 12%.
9. Температура насіння при цьому не повинна перебільшувати температуру зовнішнього повітря більш ніж на 5 град.С.
10. Температуру насіння при зберіганні належить перевіряти (на кожній зміні) періодично з допомогою термоподвісок або дистанційних термометрів.
11. У випадку збільшення температури насіння слід використовувати активне вентилювання стаціонарними установками або приймати інші міри, які забезпечують його зберігання.
12. При переробці насіння рицини застосовувати засоби індивідуального захисту персоналу від її шкідливого впливу та заходи по запобіганню алергічних реакцій.
Матеріали.
1. Всі вітчизняні матеріали, що використовуються на підприємствах, які виробляють рослинні олії повинні відповідати вимогам діючих в Україні нормативних документів та імпортні, дозволені МОЗ України.
2. Всі матеріали підлягають вхідному контролю по документації, яка підтверджує їх якість.
3. Матеріали, які застосовуються на підприємстві повинні бути дозволені МОЗ України.
4. Шкідливі речовини на підприємстві повинні застосовуватись згідно з "Інструкцією щодо безпечного зберігання, транспортування, та використання шкідливих речовин, які застосовуються в олійно-жировій промисловості". Наказ Міністерства агропромислового комплексу України N 98 від 30.12.99 р. та ГОСТ 12.1.007.
5. Матеріали дозволяється складати та зберігати тільки в спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.
6. Сумісне зберігання в одному приміщенні різних речовин, які можуть вступати у взаємодію, не дозволяється.
7. Зберігання у приміщеннях сильно діючих отруйних, вибухових, вогненебезпечних речовин допускається тільки у межах добової потреби.
8. Знищення та утилізація небезпечних речовин, у тому числі промислових відходів, здійснюється у відповідності з вимогами санітарних правил "Порядок накопления, транспортировки, обезвреживания и захоронения токсичних промышленных отходов", "Инструкция по хранению отходов на территории предприятии масложировой отрасли и вывозу отходов на переработку и захоронение" ИУ 18.24010.
Розчинник.
1. Розчинник російського виробництва НЕФРАС ПІ - 65/75, НЕФРАС ПІ - 63/75, НЕФРАС ПІ - 65/70 повинен відповідати вимогам ТУ 38.1011228.
2. Розчинник українського виробництва НЕФРАС ПІ - 65/75, НЕФРАС ПІ - 63/75 повинен відповідати вимогам ТУУ 14277403.001.
3. Інші розчинники іноземного виробництва за якістю не нижче вітчизняних, дозволених МОЗ України для даних цілей.
Тканини фільтрувальні повинні відповідати вимогам:
----------------------------------------------------------------------
|1. Тканини бавовняні (бельтинг та |- ГОСТ 332 |
|змішані суворі фільтрувальні) | |
|----------------------------------+---------------------------------|
|2. Фільтротканина для фільтрування|- N арт. 56033, 56035, 1250, 1259|
|міцели | |
|----------------------------------+---------------------------------|
|3. Тканини фільтрувальні |- ТУ 17 України 17900-001 |
|----------------------------------+---------------------------------|
|4. Сукно фільтрувальне |- ОСТ 776 |
----------------------------------------------------------------------
5. Інші тканини як вітчизняного, так і імпортного виробництва дозволені для цього МОЗ України.
Сода кальцинована.
Сода кальцинована повинна відповідати вимогам ГОСТ 5100. Пожежобезпечна, негорюча речовина вміст вуглекислого Na, % не менше 99.
Масова частка речовин, які не розчиняються у воді %, не більше 0.04-0.08.
10. Санітарні вимоги до готової продукції олійноекстракційного виробництва
1. Якість рослинних олій, шроту, макухи і фосфатидного концентрату повинна відповідати вимогам діючих в Україні нормативних документів.
Кожна партія олії, макухи, шроту і фосфатидного концентрату, що відвантажили, повинна супроводжуватись документом, який підтверджує якість і відповідність діючим в Україні нормативним документам.
2. Олія, у залежності від способу одержання (пресування, екстракція), від виду насіння, з якого одержали олію і призначення (харчова, технічна) повинна зберігатись окремо.
3. Олія перед заливанням у залізничні цистерни, автоцистерни і до розливу в тару споживача повинна зберігатись у закритих резервуарах, попередньо підготовлених (див. Розділ 9 п. дезінфекція цих правил).
Термін транспортування і зберігання рафінованої олії до розливу в тару споживача на підприємстві, де відсутня можливість дезодорації олії, а також до використання її у виробництві продуктів дитячого і дієтичного харчування не повинен перевищувати 1 місяця.
Олія, яку розфасували у пляшки, не повинна зберігатись більш ніж 4-ри місяці, яку розлили у бочки - 1,5 місяці від дня виготовлення.
4. Олія, яку розфасували у пляшки, повинна зберігатись у темних холодних закритих приміщеннях.
Харчову олію в резервуарах для запобігання псування перекисних чисел рекомендується зберігати у атмосфері інертного газу (азоту або двоокису вуглецю).
5. Олія за показниками безпеки повинна відповідати вимогам "Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов" N 5061 від 1.08.89 р.
6. Перекисне число у олії повинно бути не більше 10,0 ммоль/кг.
7. Вміст вологи у олії у залежності від виду і якості не повинен перевищувати:
- рафінована - 0,1%;
- гідратована - 1-го і вищого ґатунку - 0,15%;
- II-го ґатунку - 0,3%;
- не рафінована - вищого I-го ґатунку - 0,2%;
- II-го ґатунку - 0,3%.
8. Зберігання шроту здійснюється у сховищах різних типів:
а) насипом, в механізованих провітрюваних складах і в силосах елеваторів, без прямого попадання сонячного світла і джерел тепла. При зберіганні проводять періодично переміщення шроту;
б) у мішках, складених у штабелі, на спеціальних дерев'яних настилах, що мають висоту не менше 10 см від підлоги. Шрот дозволяється затарювати тільки у чисті і цілі мішки. За цілісністю тари при зберіганні та переміщенні продукції необхідно встановити суворий нагляд.
Мішки з шротом необхідно складувати у штабелі за датою виготовлення. Складати у штабелі драні та забруднені мішки забороняється. У складах між штабелями і біля стін необхідно залишати проходи для спостерігання за якістю та станом шроту.
9. Шрот перед складуванням повинен мати:
а) волога в межах:
соняшниковий - 7,5-9,5%;
бавовняний - 8,5%;
соєвий - 8,5-10,5%;
льняний - 7,5-8,5%;
ріпаковий - 8,0-12,0%.
б) температура не вище 40 град.С, при температурі зовнішнього повітря вище 35 град.С температура шроту може бути не більш ніж на 5 град.С вище температури повітря.
10. Вміст екстракційного бензину у шроті не повинен перевищувати 0,1%.
11. Термін зберігання шроту насипом в складах і силосах елеваторів становить:
- соняшниковий, бавовняний, ріпаковий, льняний - 3 місяці;
- соєвий - 2 місяці.
12. Вміст уреази у соєвому шроті не повинен перевищувати 0,10%.
13. Присутність ферменту рицина у касторовому шроті не допускається.
14. Сховища шроту повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Транспортерні стрічки та інше обладнання в сховищах слід систематично чистити від пилу, а особливу увагу звертати на очистку галерей.
15. В залежності від виду насіння вміст вологи у макусі перед складуванням слідуючий, %
- льонова - 6,0-8,0;
- соняшникова - 9,0;
- соєва - 7,0-10,0;
- суріпна та ріпакова - 6,0-9,0.
16. Термін зберігання макухи на підприємстві при належному кондиціюванні та допустимій волозі становить - соняшникової, бавовняної, соєвої, ріпакової - 3 місяці, льняної - 1,5 місяці.
17. Для уникнення самозігрівання макухи, перед складуванням проводити охолодження (передбачається технологічним регламентом).
18. При складуванні макухи кондиційованої по волозі, її слід зберігати насипом у складських приміщеннях, висота шару якої має бути не більше 5,0 м.
11. Санітарні вимоги до технологічного обладнання
Загальні вимоги.
1. Все обладнання, яке застосовується на підприємстві повинне відповідати вимогам:
"Правила безопасности в производствах растительных масел методом прессования и экстракции", затверджені Державним комітетом України по нагляду за охороною праці /протокол N 11 від 25.11.92 р./
Все обладнання, яке застосовується на підприємстві та надходить за імпортом повинно мати позитивний висновок Державної санітарної гігієнічної експертизи МОЗ України.
2. Все обладнання повинно мати:
максимально механізоване управління;
забезпечувати безаварійність;
автоматичний контроль;
автоматичне регулювання та підтримку стабільності технологічного процесу.
3. При проведенні монтажу обладнання та трубопроводів необхідно дотримуватись СНиП по організації будівельного виробництва СНиП III - 4, СНиП 3.05.05., ДСТУ (ГОСТ), ТУУ (ТУ) та відомчих нормативних документів, затверджених у встановленому порядку.
4. Обладнання повинно гарантувати безпеку робітників при монтажу (демонтажу), при уведенні обладнання в експлуатацію, в процесі експлуатації, яке знаходиться як у складі технологічних комплексів, так і автономно при дотриманні вимог (умов, правил), які передбачені експлуатаційною документацією.
5. Обладнання, апаратура, або їх частини, які є джерелом пило-газо-волого виділень, повинні бути герметизовані, укриті та обладнані місцевими відсосами або аспірацією.
6. При встановленні, розвантаженні, переміщенні, підійманні та вивірці технологічних ліній, та окремого обладнання, трубопроводів повинно бути забезпечено їх зберігання в чистому вигляді.
7. Перед встановленням в проектне положення зовнішні поверхні обладнання повинні бути очищені від консервуючих мастил та покрить, за винятком тих, які повинні залишатися покритими захисними речовинами в процесі монтажу та експлуатації обладнання.
8. Технологічне обладнання повинно легко розбиратись та бути доступним для очистки, обслуговування та миття.
9. Все технологічне обладнання повинно утримуватись у належному санітарному стані та не менш одного разу на рік фарбуватись.
10. Обладнання та резервуари, призначені для виробки і зберігання харчових олій, повинні виготовлятися з матеріалів, які дозволені МОЗ України для цільового застосування в харчовій промисловості.
11. Обладнання, яке працює під тиском, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.085.
12. Відстані між виробничим обладнанням, ширина проходів та проїздів повинні встановлюватись згідно з діючими нормами.
13. Всі агрегати повинні бути належним чином огороджені у своїх небезпечних частинах та місцях. Огорожі повинні відповідати ГОСТ 12.2.062 ССБТ Оборудование производственное. Ограждения защитные.
14. Обладнання повинно фарбуватись в світлі кольори. Огорожі фарбуються у колір обладнання; місця, які підлягають закриттю, фарбують червоною фарбою, примітну при знятті огорожі.
15. Стан огорожі повинен періодично перевірятись адміністрацією цеху.
16. Обладнання великих габаритів, яке потребує обслуговування на висоті вія підлоги 1 м та вище, повинно мати спеціальні площадки з поруччям для зручності обслуговування та трапи з поруччям для доступу на площадки і зручні цехові проходи.
Статична електрика.
При застосуванні усіх видів обладнання слід користуватись:
- ГОСТ 12.1.018 ССБТ Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования.
- ГОСТ 12.4.124 ССБТ Средства защитные от статического электричества. Общие требования.
- ДНАОП 0.001.29-97 "Правила захисту від статичної електрики".
Електробезпека.
Все обладнання повинно розроблятись та експлуатуватись згідно з:
- ГОСТ 12.1.019 ССБТ Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.
- ГОСТ 12.1.045 Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.
- ГОСТ 12.2.020 Электрооборудование взрывозащищенное. Классификация. Маркировка.
- ПУЭ.
Вібрація.
Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам:
ГОСТ 12.1.012 ССБТ Вибрационная безопасность. Общие требования.
ДСН 3.3.6.039 Державні санітарні норми виробничої та локальної вібрації.
ДНАОП 0.03-3.01 "Санітарні норми проектування промислових підприємств".
Шум.
1. Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам:
- ДСП 3.3.6.037 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
- ГОСТ 12.1.029 ССБТ Средства и методы защиты от шума, Классификация.
- ГОСТ 12.1.003 ССБТ Шум. Общие требования безопасности.
- ДНАОП 0.03-3.01 "Санітарні норми проектування промислових підприємств".
2. У тих випадках, коли шум на робочих місцях не може бути зменшений до гранично допустимих рівнів, необхідно застосовувати дистанційне управління виробничим процесом з застосуванням звукоізолюючих камер, або автоматизувати його, щоб зменшити контакт людей з шкідливим впливом шуму.
Робочі місця.
1. Робочі місця повинні відповідати вимогам:
- ГОСТ 12.2.032 ССБТ Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.
- ГОСТ 12.2.033 ССБТ Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования.
- ГОСТ 12.2.049 ССБТ Оборудование производственное. Общие эргономические требования.
- ГОСТ 12.2.061 ССБТ Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам.
- ГОСТ 12.2.064 ССБТ Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности.
- ГОСТ 12.04.011 ССБТ Средства защиты работающих. Общие требования и классификация.
- ГОСТ 21480 Система "человек - машина". Мнемосхемы. Общие эргономические требование.
- ГОСТ 21752 Система "человек - машина". Маховики управления и штурвали. Общие эргономические требование.
- ГОСТ 21889 Система "человек - машина". Кресло человека оператора. Общие эргономические требование.
- ГОСТ 21958 Система "человек - машина". Зал и кабина операторов. Взаимное расположение рабочих мест. Общие эргономические требование.
- ГОСТ 22269 Система "человек - машина". Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места. Общие эргономические требование.
- ГОСТ 22614 Система "человек - машина". Выключатели и переключатели клавишные и кнопочные. Общие эргономические требование.
- ГОСТ 22615 Система "человек - машина". Выключатели и переключатели типа "Тумблер". Общие эргономические требование.
- ГОСТ 22902 Система "человек - машина". Отсчетные устройства индикаторов визуальных. Общие эргономические требование.
- ГОСТ 23000 Система "человек - машина". Пульты управления. Общие эргономические требование.
- ГОСТ 30326 Безопасность оборудования информационной технологии, включая электрическое конторское оборудование.
2. Робочі місця, їх оснащення та обладнання повинні гарантувати безпеку праці, охорону здоров'я та працездатність робітників.
3. Робочі місця повинні відповідати антропометричним, фізіологічним та психофізичним властивостям людини.
4. Рівні небезпеки та шкідливих виробничих факторів, які впливають на людину на робочому місці, не повинні перебільшувати встановлених граничнодопустимих рівнів.
5. Конструкція робочого місця повинна забезпечити зручну робочу позу людини.
6. Організація робочого місця повинна запобігати, або рідко та короткочасно допускати роботу в незручних позах, які викликають підвищену стомленість.
7. Компановка робочого місця повинна забезпечувати оптимізацію праці, її безпеку. Взаємне розташування та компановка робочих місць повинні гарантувати безпечний доступ на робоче місце та можливість швидкої евакуації при аварійній ситуації. Шляхи евакуації та проходи повинні бути позначені та мати достатнє освітлення.
8. Організація та стан робочих місць, а також відстані між робочими місцями повинні гарантувати безпечне пересування робітників та транспортних засобів, а також технічне обслуговування, ремонт та прибирання обладнання. Відстані між робочими місцями повинні відповідати вимогам ДСТУ (ГОСТ).
9. Значення зусилля, яке прикладається до органів управління, не повинні перебільшувати допустимі динамічні або статичні навантаження на руховий апарат людини.
10. Поверхні органів управління повинні бути виконані з нетоксичних, нетеплопровідних, а в необхідних випадках з електроізоляційних матеріалів.
11. Температура нагрітих елементів органів управління, які використовуються без застосування засобів індивідуального захисту, не повинні перебільшувати 45 град.С.
12. Органи управління на робочому місці слід розміщати на висоті 100-160 см над рівнем підлоги при обслуговуванні стоячи та на висоті 60-120 см - при обслуговуванні сидячи.
13. Стаціонарна контрольно-вимірювальна апаратура повинна бути сконцентрована та встановлена не вище 3 м від рівня підлоги.
12. Санітарні вимоги до технологічних процесів
Загальні вимоги.
1. Технологічні процеси повинні відповідати вимогам та проводитись згідно з документами:
- "Правила безопасности в производствах растительных масел методом прессования и экстракции'', затверджені Державним комітетом України по нагляду за охороною праці /протокол N 11 від 25.11.92 р./
- ДНАОП 1.8.10-1.06 "Правила безпеки для олійно-жирового виробництва".
- ГОСТ 12.3.002 ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности.
- ГОСТ 12.0.003 ССБТ Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
- ГОСТ 12.1.005 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
- ГОСТ 12.1.007 ССБТ Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.
2. Технологічні процеси та обладнання повинні розроблятись та експлуатуватись згідно з законодавством України, та діючими в Україні нормативними документами під технологічним наглядом галузевого інституту, та контролюватись відповідними органами.
3. Допускати до ведення технологічних процесів персонал, який не має відповідної кваліфікації, не пройшовши інструктаж з техніки безпеки та медичне обстеження не дозволяється.
4. Технологічні процеси повинні проводитись персоналом, у спеціальному одязі, спеціальному взутті та з застосуванням інших засобів індивідуального захисту згідно з:
- "Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам елеваторної, борошномельно-круп'яної і комбікормової промисловості".
6. Праця персоналу повинна виконуватись у спецодягу згідно НАОП 1.8.10-306, НАОП 1.8.10-307, НАОП 1.8.10-308. Використання непередбачених нормами спецодягу, спецвзуття та індивідуальних засобів захисту не дозволяється.
7. Технологічні процеси повинні проводитись згідно з розробленим регламентом (технологічними інструкціями) на виправному технологічному обладнанні.
- Технологічні регламенти (технологічні інструкції) повинні включати данні про токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин.
8. Проведення, організація та ведення технологічних процесів повинні передбачати:
- запобігання безпосереднього контакту робітників з речовинами, які чинять шкідливий вплив;
- заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з утворенням небезпечних та шкідливих факторів, процесами та операціями, при яких вказані фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;
- комплексну механізацію, автоматизацію, дистанційне управління технологічними процесами та операціями, при наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів;
- герметизацію обладнання;
- застосування засобів захисту робітників;
- раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонії та гіподинамії, а також обмеження напруженості праці;
- своєчасне одержання інформації про вживання небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;
- систему контролю та управління технологічним процесом, яка забезпечить захист робітників та аварійне відключення виробничого обладнання;
- своєчасне виведення та знешкодження відходів виробництва, які є джерелом небезпечних або шкідливих виробничих факторів.
9. Вибухонебезпечні процеси повинні бути оснащені автоматичними засобами контролю параметрів, значення яких визначають вибухонебезпечність процесів, сигналізацією граничних значень та системами блокування, які допомагають уникнути аварійних ситуацій.
10. Технологічні процеси, пов'язані з застосуванням токсичних, подразнювальних та легкозаймистих речовин, повинні проводитись в окремих приміщеннях або на спеціальних, ізольованих дільницях загальних виробничих приміщень, що обладнані припливно-витяжною вентиляцією і протипожежними засобами.
11. Під час ремонтних робіт не дозволяється проведення операцій, при виконанні яких можливе виділення вибухонебезпечних та токсичних речовин До початку ремонтних робіт та в період їх проведення повинен проводитись аналіз повітряного середовища на наявність у приміщенні вибухонебезпечної пари, газів, та токсичних речовин.
12. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних газів в кількості вище допустимої, ремонтні роботи повинні бути негайно припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.
13. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати згідно з ГОСТ 12.3.009 та нормативно-технологічною документацією, яку затверджено органами Державного нагляду.
Санітарна характеристика виробничих процесів
1. Виробничі процеси по санітарній характеристиці повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04
----------------------------------------------------------------------
|Санітарна характеристика |Група виробничих процесів |
|виробничих процесів | |
|----------------------------------+---------------------------------|
|Процеси, які спричиняють |1 |
|забруднення речовинами 3-го та | |
|4-го класів небезпеки: | |
|----------------------------------+---------------------------------|
|- Тільки рук |1а |
|----------------------------------+---------------------------------|
|- Тіла та санодягу |1б |
|----------------------------------+---------------------------------|
|- Тіла та санодягу, які усуваються|1в |
|з застосуванням спеціальних миючих| |
|засобів | |
|----------------------------------+---------------------------------|
|Процеси, які протікають при |2 |
|надлишках явного тепла або поганих| |
|метеорологічних умовах: | |
|----------------------------------+---------------------------------|
|- При надлишках явного |2а |
|конвекційного тепла | |
|----------------------------------+---------------------------------|
|- При надлишках явного промінного |2б |
|тепла | |
|----------------------------------+---------------------------------|
|- Пов'язані з впливом вологи, яка |2в |
|визиває намокання санодягу | |
|----------------------------------+---------------------------------|
|- При температурі повітря до 10 |2г |
|град.С, включаючи роботи на | |
|відкритому повітрі. | |
|----------------------------------+---------------------------------|
|Процеси, які спричиняють |3 |
|забруднення речовинами 1-го та | |
|2-го класів небезпеки, а також | |
|речовинами, які мають стійкий | |
|запах: | |
|----------------------------------+---------------------------------|
|- Тільки рук. |3а |
|----------------------------------+---------------------------------|
|- Тіла та санодягу. |3б |
|----------------------------------+---------------------------------|
|Процеси, які потребують особистих |4 |
|умов чистоти стерильності при | |
|виготовленні продукції. | |
----------------------------------------------------------------------
2. Виробничі процеси по класах небезпеки речовин, які використовуються повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
3. Шкідливі речовини класифікують за ГОСТ 12.1.007.
Шкідлива речовина - речовина, яка при контакті з організмом людини, у разі порушення вимог безпеки може визвати виробничі травми, професіональні захворювання або відхилення в стані здоров'я, які виявляються сучасними методами, як в процесі роботи, та і у віддалені строки життя нинішнього та майбутнього поколінь.
По ступіні впливу на організм шкідливі речовини підрозділяють на чотири класи небезпеки:
1-й - речовини надзвичайно небезпечні;
2-й - речовини високо небезпечні;
3-й - речовини помірно небезпечні;
4-й - речовини мало небезпечні.
Клас небезпеки небезпечних речовин встановлюють в залежності від показників, вказаних у таблиці.
------------------------------------------------------------------
|Найменування | Норма для класу небезпеки. |
|показника. |--------------------------------------------|
| |1-го |2-го |3-го |4-го |
|-------------------+-----------+--------+----------+------------|
|1. Гранично |Менше 0,1 |0,1-1,0 |1,1-10,0 |Більше 10,0 |
|допустима | | | | |
|концентрація (ГДК) | | | | |
|шкідливих речовин в| | | | |
|повітрі робочої | | | | |
|зони, мг/куб.м | | | | |
|-------------------+-----------+--------+----------+------------|
|2. Середня |Менше 15 |15-150 |151-5000 |Більше 5000 |
|смертельна доза при| | | | |
|уведенні у шлунок, | | | | |
|мг/кг. | | | | |
|-------------------+-----------+--------+----------+------------|
|3. Середня |Менше 100 |100-500 |501-2500 |Більше 2500 |
|смертельна доза при| | | | |
|нанесенні на шкіру,| | | | |
|мг/кг. | | | | |
|-------------------+-----------+--------+----------+------------|
|4. Середня |Менше 500 |500-5000|5001-50000|Більше 50000|
|смертельна | | | | |
|концентрація в | | | | |
|повітрі мг/куб.м. | | | | |
|-------------------+-----------+--------+----------+------------|
|5. Коефіцієнт |Більше 300 |300-30 |29-3 |Менше 3 |
|можливості | | |3 | |
|інгаляційного | | | | |
|отруєння (КМІО). | | | | |
|-------------------+-----------+--------+----------+------------|
|6. Зона гострої дії|Менше 6,0 |6,0-18,0|18,1-54,0 |Більше 54,0 |
|-------------------+-----------+--------+----------+------------|
|7. Зона хронічної |Більше 10,0|10,0-5,0|4,9-2,5 |Менше 2,5 |
|дії | | | | |
------------------------------------------------------------------
Добування олії.
1. При веденні процесів з рициною, гірчицею, та т.п. необхідно впроваджувати заходи по додатковій герметизації обладнання протягом усього технологічного процесу, щоб запобігти шкідливого впливу цих культур на людей, які страждають на алергічні захворювання.
2. Очищення насіння від сміттєвих домішок повинно бути якомога більш повним, щоб зменшити кількість паразитуючих мікроорганізмів.
3. Для сушарок, які монтуються вперше сушіння насіння безпосередньо димовими газами забороняється, тому що забруднюється поверхня насіння.
4. При виробництві соєвого шроту (макухи) треба передбачати технологічну дільницю по інактивації уреази.
5. При виробництві рицинового шроту (макухи) треба передбачати технологічну дільницю по інактивації рицини.
6. На кожній технологічній стадії товар повинен обов'язково проходити крізь магнітні сепаратори, для очищення від металевих домішок.
Магніти повинні очищатись від металевих домішок щоденно.
7. Обладнання, прилади, трубопроводи, які є джерелом значних виділень тепла (жаровні, шнекові преси, елеватори, шнекові випарники, тостери і т.п.), та апарати з охолоджуючим агентом (аміаком, розсолом і т.п.) повинні мати зовнішню ізоляцію.
8. Температура зовнішньої поверхні теплоізоляції обладнання та паропроводів не повинна перебільшувати + 45 град.С.
Тепловиділяюче обладнання (жаровні, тостери і т.п.) повинні бути обладнані аспірацією по всій висоті.
9. Процеси віджимання та фільтрації олії повинні проводитись таким чином, щоб запобігти контакту олії з киснем повітря, та уникнути забруднення продукції сторонніми небезпечними та шкідливими речовинами. Бажано, якщо є можливість, на усіх стадіях олієдобування та зберігання застосовувати інертні гази - азот і т.п.
10. Для заміни фільтрувальної тканини та зачищення патронів в екстракційних цехах, необхідно мати спеціальну площадку біля фільтрів, обладнану витяжного вентиляцією.
Відбирання проб.
1. При відбиранні проб повинна бути виключена можливість травмування персоналу та виділення вибухонебезпечних та токсичних речовин в атмосферу.
2. Місця відбирання проб з присутністю легкозаймистих та летючих речовин повинні бути обладнані місцевими підсосами.
3. Відбирання проб насіння, макухи, шроту повинно проводитись механізовано (або вручну) з дотриманням правил техніки безпеки.
4. Відбирання проб ЛЗР з цистерни слід виконувати, коли рідина знаходиться у спокійному стані.
5. Відбирання проб ЛЗР повинно здійснюватися з допомогою герметичних пробовідбірників вироблених з матеріалів, які не дають іскор при ударі.
6. При відкриванні та закриванні кришок люків резервуарів та цистерн з ЛЗР робітник повинен стати спиною до вітру.
Технологічний ремонт та обслуговування.
1. Технологічні ремонти повинні проводитись згідно з "Положение о системе технического обслуживания и ремонта технологического оборудования предприятий масложировой промышленности" та правилами техніки безпеки.
2. Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктовані про правила та засоби безпечного проведення робіт, та засоби першої допомоги при нещасних випадках.
3. Ремонтна дільниця, яка знаходиться у цеху, повинна мати огорожу від обладнання.
4. Для ремонту, монтування та демонтування обладнання повинні бути передбачені під'ємні засоби.
5. У проекті повинно бути передбачено необхідний простір для виймання валів при ремонті шнекових екстракторів, чанних випарників, жаровень, сушарок.
6. Перед початком робіт в силосах, ємкостях, колодязях, тунелях провести аналіз повітря, на наявність шкідливих та небезпечних речовин у ньому.
Перед кожним повторним оглядом та ремонтом усередині ємкостей та обладнання, в яких знаходились шкідливі та небезпечні речовини необхідно кожен раз проводити аналіз повітря.
7. При наявності шкідливих та небезпечних речовин треба забезпечити попереднє вентилювання силосів, ємкостей, колодязів, тунелів до їх безпечних параметрів.
8. Якщо не вдасться досягти безпечних параметрів шкідливих та небезпечних речовин в повітрі синосів, ємкостей, колодязів, тунелів ремонтні роботи проводяться 2-а робітниками у засобах індивідуального захисту.
9. Перед початком робіт, після проведення аналізів повітря в силосах, ємкостях, колодязях, тунелях повинно одержати допуск на їх проведення, оформлений в належному порядку.
10. Проведення ремонтних робіт обладнання та трубопроводів, в яких є бензин забороняється.
11. При виконанні ремонтних робіт забороняється ставати на огорожі, арматуру, трубопроводи, кожухи муфт, підшипники, конструкції.
12. Ремонт в силосах, бункерах, ємкостях проводиться лише денної пори.
13. При обслуговуванні та ремонті резервуарів, котлів, цистерн, ємкостей та т.п. також при проведенні робіт в колодязях призначається бригада у складі не менше 3-х осіб (1-й працює, 2-й дублює, 3-й спостерігає). Роботи проводяться при температурі не вище 30 град.С з застосовуванням індивідуальних засобів захисту.
14. В аварійних випадках, виконання внутрішніх робіт дозволяється проводити при температурі не вище 50 град.С.
16. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0.
17. Вогневі роботи у середині закритих об'ємів, виконуються при повністю відкритих люках (лазах) та в умовах повітрообміну, що забезпечує повітрообмін у відповідності з вимогами норм.
18. Порядок організації та безпечного виконання газонебезпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам "Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт".
19. Все обладнання, резервуари, трубопроводи і т.п. після звільнення їх від продукту необхідно пропарити гострою парою для усунення пари ЛЗР, промити та провітрити.
20. Строк прибування робітника в шланговому протигазі не повинен перебільшувати 30 хвилин. З наступним відпочинком на свіжому повітрі не менше 15 хвилин.
21. При отруєнні робітників шкідливими та небезпечними речовинами необхідно надати їм першу медичну допомогу, забезпечити спец харчуванням та доставити в медпункт.
22. Приймання обладнання в експлуатацію після проведення ремонтних робіт проводиться згідно з "Инструкция по приемке предприятия после капитального ремонта по состоянию техники безопасности".
Процеси з утворенням пилу, шкідливих та небезпечних газів.
1. При дробленні, віянні, штучному кондиціонуванні, розмелюванні (та інших процесів з виділенням пилу) повинно додержуватись ГОСТ 12.1.041 ССБТ Взрывопожаробезопасность горючих пылей. Общие требования.
2. У разі великого утворення пилу належить максимально використовувати способи пилоподавлення з застосуванням води, або застосовувати ефективно працюючі батарейні циклони.
3. Місця відсосів належить вибирати з урахуванням температури та напрямку повітря. Так норії, які транспортують гарячі матеріали повинні обладнуватись відсосом від головок, а холодні матеріали - від башмака.
4. Транспортні стрічки належить обладнувати пристроями, які запобігають видування з них матеріалу.
5. Для розвантаження ємкостей (силосів, бункерів і т.п.) необхідно застосовувати дозуючі пристрої (шнекові, тарілчасті і т.п.), які запобігають нерівномірність подавання матеріалу, його падіння, пов'язане з великим виділенням пилу.
6. З метою попередження утворення пилу при вільному падінні матеріалу, при видаванні його крізь самопливи або з транспортних стрічок необхідно використовувати так, щоб висота вільного падіння не перебільшувала 0,5 м.
