Генеральні плани сільськогосподарських підприємств ДБН Б.2.4-3-95

6.12. Для захисту від пануючих в зимовий період вітрів рекомендується захищати будівлі сімейних (фермерських) господарств зеленими насадженнями в 5-6 рядів з навітряного боку.

6.13. В зоні перехрещення шляхів при посадці дерев та чагарників слід передбачати організацію зони видимості.

6.14. Огорожу території сільськогосподарських підприємств слід передбачати відповідно до норм технологічного проектування.

Освітлення території слід проектувати згідно з СНиП ІІ-4-79.

7.1. При розробці генеральних планів сільськогосподарських підприємств повинні передбачатися заходи по раціональному використанню природних ресурсів, охороні атмосфери, водних об'єктів та ґрунту від забруднення, захисту від шуму, вібрації, електричних та магнітних полів, забезпеченню радіаційної безпеки та санітарному очищенню території.

7.2. Весь комплекс заходів повинен бути спрямований на дотримання норм гранично допустимих викидів (ГДВ) та гранично допустимих скидів (ГДС) хімічних та біологічних інгредієнтів (пестицидів, залишків мінеральних та органічних добрив, викидів від автотранспорту, відходів сільськогосподарських та тваринницьких підприємств: гною, стічних вод, шкідливих газів, патогенної мікрофлори, личинок та яєць гельмінтів тощо) в атмосферне повітря ґрунт, поверхневі і підземні водні джерела, продукти харчування, а також на дотримання встановлених захисних зон від сільськогосподарських підприємств до сельбищної території сільських та міських поселень або територій, що прилягають до них, згідно з санітарними нормами.

7.3. Метод і ступінь очищення стічних вод повинні визначатися в залежності від місцевих умов з урахуванням можливого використання очищених стічних вод для сільськогосподарських потреб та повинні забезпечувати екологічну безпеку згідно з діючими санітарними правилами та нормами.

7.4. Вилучення, знешкодження та скидання стічних вод, які мають радіоактивні речовини, повинні здійснюватись у відповідності з діючими нормами радіаційної безпеки та санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

7.5. При накопиченні тварин на обмеженій території тваринницьких підприємств промислового типу та при впровадженні водомістких технологій виробництва і значній кількості біогенних елементів, патогенної мікрофлори, личинок та яєць гельмінтів, а також шкідливих хімічних речовин, які містяться у виробничих стоках цих підприємств та при недостатній ефективності сучасних очисних споруд слід розробляти і здійснювати заходи щодо попередження забруднення водних джерел, в тому числі і підземних.

7.6. При забудові території сільськогосподарськими підприємствами потрібно враховувати фоновий вміст у природному середовищі хімічних і біологічних компонентів, особливо тих, які можуть негативно впливати на санітарний стан середовища та здоров'я населення, а також здатність їх до самоочищення.

При забрудненні таких територій фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, воді, ґрунті повинні бути узгоджені з санепідемслужбою.

7.7. Основними джерелами забруднення хімічними та біологічними речовинами (аміак, сірководень, окис вуглецю, патогенні мікроорганізми, яйця гельмінтів тощо) приземних шарів атмосфери в зонах розташування тваринницьких підприємств є різні технологічні вузли, системи загальнообмінної вентиляції, котельні, теплогенератори тощо.

7.8. Основним критерієм якості атмосферного повітря при встановленні гранично допустимих викидів (ГДВ) для джерел забруднення атмосфери є гранично допустимі концентрації ГДК.

Необхідно виконувати вимогу, щоб

С/ГДК <= I

де С - розрахункова концентрація шкідливих речовин у приземному шарі повітря.

При викидах в атмосферу речовин, які мають сумацію дій, гранично допустима концентрація (ГДК) не повинна перевищувати одиницю.

С/ГДК-1 + С/ГДК-2 + С/ГДК-3 <= I

При розміщенні сільськогосподарських підприємств необхідно керуватися вимогами СаНПіН 4946-89.

7.9. Скидання в атмосферу повітря, вилученого загальнообмінною вентиляцією, яка вміщує шкідливі або речовини з неприємним запахом через зосереджені пристрої (труби, шахти, дефлектори) або через розосередженні пристрої (ліхтарі, які відкриваються, фрамуги вікон та ін.) і розрахунки розсіювання цих речовин повинні передбачатися так. щоб гранично допустимі концентрації (ГДК) їх не перебільшували нормативів згідно з діючими санітарними нормами.

7.10. При розробці заходів по охороні навколишнього середовища слід забезпечувати скорочення виділення шкідливостей в атмосферу, у водні джерела та в ґрунт шляхом застосування найбільш досконалих технологій, а також дотримання санітарно-гігієнічних відстаней від джерел виділення шкідливостей до сельбищної території сільських поселень, які наведені обов'язкових додатках 1, 2, 3, 4.

Для охорони водойм слід передбачати влаштування водоохоронних і водорегулюючих зелених насаджень у відповідності з діючим законодавством.

7.11. Шумові, електромагнітні та радіаційні навантаження від різних джерел їх виникнення не повинні перевищувати нормативно допустимі рівні згідно з ДБН 360-92.

7.12. З метою захисту повітряного басейну слід передбачати очищення повітря, що викидається в атмосферу:

- від сірководню, аміаку, вуглекислого газу - за допомогою спеціальних установок. Розбавлення шкідливостей досягається за допомогою загальнообмінної вентиляції;

- віл пилу, полови, залишків кормів - за допомогою пилоуловлювальних споруд;

- від мікроорганізмів - обробкою бактерицидними лампами та ультрафіолетовим устаткуванням;

- від неприємних запахів, які надходять з відходів - шляхом удосконалення технології обробки та застосування спеціальних дезодорантів.

7.13. При організації будівельного виробництва необхідно виконувати заходи по охороні природного середовища, які повинні включати рекультивацію ґрунту, запобігання втрата природних ресурсів, запобігання або очищення від шкідливостей, які потрапляють у ґрунти, водойми та атмосферу. Вказані заходи і роботи повинні бути передбачені в проектно-кошторисній документації.

7.14. На території сільськогосподарських підприємств, які будуються, не дозволяється не передбачена проектною документацією ліквідація дерев та чагарників, засипка ґрунтом кореневих шийок та стовбурів дерев та чагарників, що ростуть.

7.15. Випуск води з будівельних майданчиків безпосередньо на схили без належного захист від розмиву ґрунту не допускається.

7.16. Виробничі та побутові стоки, що утворюються на будівельному майданчику, повинні очищатись у порядку, що передбачений проектом виконання робіт.

7.17. Ліміти викидів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовищ розробляються відомствами на основі нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) і гранично допустимих скидів (ГДС) та дозволу на викиди, скиди і затверджуються органами охорони навколишнього природного середовища.

7.18. При розробці у проекті заходів по охороні навколишнього природного середовища слід керуватися Законом України від 25 червня 1991 р. "Про охорону навколишнього природного середовища"; діючими санітарними нормами охорони поверхневих вод від забруднення; діючими санітарними нормами гранично допустимого вмісту шкідливих речовин у воді водних об'єктів господарськопитного та культурно-побутового водокористування і діючими санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць, а також цими нормами.

7.19. При проектуванні сільськогосподарських підприємств, пов'язаних зі збором, зберіганням і переробкою при повторному використанні твердих промислових відходів тваринницьких підприємств, об'єктів рослинництва, підприємств по переробці сільськогосподарської продукції і тваринництва, промисловотехнічного обслуговуванні та ін. необхідно дотримуватись діючих санітарних норм і правил.

8.1. Організація будівельного виробництва на майданчику у відповідності з затвердженим генеральним планом повинна забезпечувати цілеспрямованість всіх організаційних, технічних та технологічних рішень на досягнення кінцевого результату - введення в дію об'єктів з необхідними якісними показниками та в установлені строки.

8.2. Будівництво об'єктів згідно з генеральним планом дозволяється здійснювати тільки на підставі розроблених рішень по організації будівництва і технології виконання робіт, які повинні бути прийняті в проекті організації будівництва та в проектах виконання робіт. Склад і зміст проектних рішень та документації у проекті організації будівництва та у проекті виконання робіт вирішується згідно з СНиП 3.01.01-85.

8.3. Забороняється виконання будівельних роби без затвердженого проекту організації будівництва та проекту виконання робіт.

8.4. Геодезичні роботи є невід'ємною частиною технологічного процесу будівельного виробництва і їх слід виконувати згідно з єдиним для будівельного майданчика графіком, пов'язаним зі строками виконання загальнобудівельних, монтажних та спеціальних робіт.

8.5. Геодезичні роботи слід виконувати після передбаченого проектом розчищення території, звільнення її від будівель, які підлягають знесенню, та, як правило, вертикального планування. Геодезичні роботи виконувати згідно з СНиП 3.01.03-84.

8.6. Підготовка території до забудови повинна виконуватись в технологічній послідовності згідно з СНиП III-10-75.

8.7. При виконанні земляних робіт не повинно бути забруднення сільськогосподарських і інших земель виробничими та іншими покидьками, а також стічними водами.

8.8. Виконання робіт по вертикальному плануванню території сільськогосподарського підприємства допускається тільки при наявності проекту планування, проектів всіх підземних споруд та загального балансу земляних мас.

8.9. Вертикальне планування на ділянках виїмок повинні виконуватись до влаштування на них комунікацій та підвалин, а на ділянках для насипів - після влаштування цих споруд.

8.10. Розчищення території і підготовка її до забудови повинна починатися з попередньої розмітки місць зберігання і обвалування рослинного шару та місць його зняття, захисту від пошкодження або пересадження рослин, що використовуватимуться в подальшому, а також влаштування тимчасового відведення води з поверхні будівельного майданчика.

8.11. При будівництві внутрішньоплощадкових шляхів, проїздів та майданчиків слід керуватися СНиП 3.06.03-85 та СНиП III-10-75.

8.12. Огорожі слід влаштовувати переважно у вигляді живоплоту з однорядковою або багаторядковою посадкою чагарників, із збірних залізобетонних елементів, з металевих секцій, деревини та дроту.

8.13. Садивний матеріал для озеленення території повинен надходити тільки із спеціалізованих розсадників, мати сортове та карантинне свідоцтва.

Роботи по озелененню повинні виконуватися тільки після нанесення рослинного шару ґрунту, влаштування проїздів, шляхів, майданчиків, огорож та прибирання залишків будівельного сміття.

При виконанні робіт по благоустрою та озелененню слід керуватися СНиП III-10-75.

Примітки:

1. Шириною санітарно-захисної зони вважається відстань між територією сільськогосподарського підприємства та межею житлової забудови поселення.

2. Розмір санітарно-захисної зони встановлюється:

- для підприємств з технологічними процесами, що є джерелом забруднення атмосферного повітря шкідливою неприємно-пахучою речовиною, - безпосередньо від джерела забруднення атмосфери зосередженими викидами (через трубу, шахту) або розосередженими викидами (через ліхтарі будівель), а також місцем розвантаження сировини або відкритих складів;

- для різних тваринницьких ферм - безпосередньо від межі території, на якій розташовані будівлі та споруди для утримання тварин; для підприємств з технологічними процесами, які є джерелом шуму, вібрації та інших шкідливих явищ, - від будинків, споруд та майданчиків, на яких установлене виробниче обладнання (агрегати, механізми), які створюють ці шкідливі явища;

- для виробничих та опалювальних котелень - від димових труб.

Для підприємств, які є джерелом шуму, а також котелень необхідно проведення розрахункових рівнів шуму.

3. Територія санітарно-захисної зони установлюється та озеленяється згідно з проектом благоустрою та озеленення, що розробляється згідно з вимогами завдання на проектування, одночасно з проектом будівництва або реконструкції підприємства. При цьому рекомендується зберігати існуючі зелені насадження. З боку житлової зони передбачається смуга деревно-чагарникових насаджень завширшки не менше 50 м, при ширині зони до 100 м - не менше 20 м.

4. Вказані розміри санітарно-захисних зон можуть бути збільшені втричі, якщо сільськогосподарські виробничі комплекси, а також окремі підприємства розташовані навітряно по відношенню до житлової забудови, дитячих та лікувальних закладів, а також при відсутності або недостатньому очищенні шкідливих опадів в атмосферу, при наявності несприятливих умов для розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі та несприятливих аерологічних умов в районі майбутнього будівництва.

Розміри санітарно-захисних зон можуть бути зменшені або збільшені втричі на підставі лабораторних досліджень забруднюючих речовин, якщо вони не перевищують встановлені ГДК, та відповідних обґрунтувань.

5. Мінімальну площу озеленення санітарно-захисних зон слід приймати в залежності від ширини зони, %:

- до 300м - 60;

- від 300 до 1000м - 50;