Тимчасове положення про порядок створення, реєстрації комерційних банків і здійснення нагляду за їх діяльністю

Комерційні банки різних видів і форм власності на акціонерних або пайових засадах створюються у відповідності з Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про підприємництво", "Про іноземні інвестиції", іншими законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України.

Тимчасове положення регулює відносини з установами, які створені для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах повернення, платності, терміновості, а також здійснення інших банківських операцій.

1.1. Комерційний банк вважається створеним і одержує статус юридичної особи після реєстрації його статуту в Національному банку України.

1.2. Комерційні банки залежно від способу формування статутного фонду можуть створюватись у вигляді акціонерних товариств або товариств з обмеженою відповідальністю.

1.3. Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційних банків можуть бути українські та іноземні юридичні і фізичні особи, за винятком Рад народних депутатів усіх рівнів, їх виконавчих органів, політичних і профспілкових організацій, спілок і партій, громадських фондів. Число засновників не може бути меншим трьох.

Відповідно до ст.2 Закону "Про підприємництво" не допускається участь у числі засновників, акціонерів (учасників) банку таких категорій громадян: військовослужбовців, посадових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Особи, яким суд заборонив займатись певною діяльністю, не можуть бути засновниками банку до закінчення терміну, встановленого вироком суду.

Особи, що мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво і інші корисливі злочини, не можуть бути засновниками банків, а також займати керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

1.4. Мінімальний розмір статутного фонду банку встановлюється Національним банком України. Згідно з постановою Правління Національного банку України від 27 травня 1992 року він визначений в розмірі 50 млн.крб.

Статутний капітал комерційного банку формується тільки за рахунок власних коштів акціонерів, учасників. Частка будь-якого з учасників не повинна перевищувати 35% статутного капіталу. Банкам забороняється збільшувати статутний фонд за рахунок нерозподіленого прибутку та коштів інших фондів, а також використовувати нерозподілений прибуток на кошти резервного та інших фондів для створення нових банків.

1.5. Вклад акціонерів і учасників у статутний капітал комерційного банку може здійснюватись у вигляді:

- грошових коштів у валюті, що знаходиться в обігу в Україні та іноземній валюті;

- майна та пов'язаних з ним майнових прав.

Майновий внесок та внесок в іноземній валюті, оціненій у валюті, що знаходиться в обігу в Україні становить пай акціонера, учасника у статутному капіталі. Оцінка майна, майнових прав та іноземної валюти узгоджується з Національним банком.

1.6. Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти одержані в кредит та під заставу.

1.7. Для формування статутного капіталу в установі Національного банку за місцем створення комерційного банку засновникам відкривається тимчасовий рахунок, на який кожен засновник вносить визначену установчими документами частку статутного капіталу. Підставою для відкриття тимчасового рахунку є установчий договір засновників банку. До подання документів про реєстрацію банку повинна бути зібрана сума коштів, відповідно до установчого договору, але не менша ніж передбачено законодавством (статті 30, 31, 52 Закону "Про господарські товариства").

Після реєстрації банку ці кошти перераховуються в статутний фонд комерційного банку на кореспондентський рахунок в установі Національного банку України. При відмові в реєстрації банку, кошти з тимчасового рахунку повертаються засновникам банку за їх заявою.

У разі вкладу засновника, акціонера (учасника) у статутний капітал у вигляді майна та майнових прав вони, за узгодженою оцінкою, відображаються на балансі комерційного банку після реєстрації банку.

1.8. Комерційним банкам забороняється здійснювати діяльність у сфері виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також виконувати операції по страхуванню, крім страхування валютних, кредитних та процентних ризиків.

2.1. Для реєстрації комерційного банку рада банку подає в 2-тижневий строк після перевірки фінансового стану засновників, в управління Національного банку, за місцем створення банку, такі документи:

а) заяву про реєстрацію статуту банку за підписом уповноваженої особи (Голови ради);

б) установчий договір, підписаний засновниками банку та завірений печатками. Підписи фізичних осіб завіряються нотаріально. В установчому договорі визначається:

- вид товариства;

- мета діяльності;

- склад засновників, їх найменування та місцезнаходження (телефон, платіжні реквізити, паспортні дані для фізичних осіб);

- розмір та порядок утворення статутного фонду;

- відповідальність сторін за виконання прийнятих на себе, за цим договором, зобов'язань;

- порядок вирішення суперечностей, які виникають між сторонами;

- порядок розподілу прибутків та покриття збитків банку;

- склад та компетенція органів управління банку та порядок прийняття ними рішень;

- порядок внесення змін в установчі документи;

- порядок ліквідації і реорганізації банку;

в) статут банку, затверджений на зборах і підписаний уповноваженою особою (Головою ради).

Статут банку повинен відповідати вимогам Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства" та іншим чинним законодавчим актам.

У статуті банку наводиться:

- повна та скорочена назва банку;

- місцезнаходження банку (його поштова адреса);

- положення про те, що банк є юридичною особою;

- положення про те, що банк виконує вимоги нормативних актів Національного банку України, користується єдиними правилами бухгалтерського обліку в банках на базі комплексної автоматизації і комп'ютеризації, подає до Національного банку звітність і інформацію в установлених ним обсягах і формах;

- перелік операцій, які здійснюються банком;

- розмір статутного фонду;

- розмір та порядок утворення резервного фонду;

- перелік інших фондів, які утворюються банком;

- порядок розподілу прибутків та покриття збитків;

- положення про органи управління банком, їх структуру, порядок утворення, функції;

- порядок припинення діяльності банку;

- порядок внесення змін і доповнень;

- інші положення, які не суперечать чинному законодавству України.

Статут банку, заснованого як акціонерне товариство, повинен містити додатково такі відомості:

- види акцій, що випускаються;

- номінальну вартість акцій;

- співвідношення акцій різних видів;

- кількість акцій, що купуються засновниками;

- наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій;

г) протокол установчих зборів, що повинен містити: рішення про створення банку, прийняття статуту, обрання спостережної ради банку і ревізійної комісії, призначення Голови Правління, головного бухгалтера банку і особи, відповідальної за проведення реєстрації банку в Національному банку України, інші положення, які не суперечать чинному законодавству України;

д) економічне обгрунтування створення банку, включаючи розрахунковий баланс і розрахунок плану доходів, видатків і прибутку на кінець першого року його діяльності;

е) бухгалтерські баланси засновників, акціонерів (учасників);

є) висновок аудиторської організації, яка має ліцензію Національного банку про фінансовий стан засновників. При відсутності аудиторської організації перевірку платоспроможності засновників та наявності у них коштів для внесення в статутний фонд банку здійснює обласне управління Національного банку. Достовірність висновків про фінансовий стан засновників може перевірити Головне управління банківського нагляду.

Фізичні особи подають довідки до Державної податкової інспекції про наявність доходів, достатніх для внесення коштів, визначених в установчих документах;

ж) відомості про професійну придатність Голови Правління та головного бухгалтера, рекомендованих засновниками:

- наявність вищої економічної освіти;

- стаж роботи в банківській системі за відповідним фахом не менше 3-х років.

Вони подаються у вигляді витягу з трудової книжки, завіреного в установленому порядку, або викладених у довільному порядку даних, завірених управлінням Національного банку за місцем знаходження банку;

з) копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку на рахунок 000960820 в розрахунково-касовому центрі Національного банку України, МФО 300001, у розмірі 10 тис.крб.;

і) копію звіту про проведення відкритої підписки на акції, прийнятого Міністерством фінансів України, з доданням переліку акціонерів банку, в якому вказується найменування акціонера, його місцезнаходження та кількість акцій, на які він підписався;

к) довідку про наявність необхідного приміщення для банку, договір оренди на строк не менше 5 років.

2.2. Управління Національного банку за місцем знаходження комерційного банку готує висновок про:

- фінансовий стан і репутацію засновників банку, наявність власних коштів для внеску в статутний фонд банку і підтвердження про внесок на тимчасовий рахунок коштів статутного фонду кожним засновником у передбачених законодавством розмірах;

- відповідність приміщення банку з касовим вузлом технічним вимогам згідно з спільним наказом МВС України і Національного банку України від 12.06.92 р. N 372/32 "Про затвердження інструкції по охороні установ банків України підрозділами міліції при органах внутрішніх справ", а також листа N 157 від 14.12.78 р. про "Технічні вимоги до проектування і обладнання касового вузла в приміщенні банку";

- забезпеченість засобами машинної обробки банківської інформації, засобами і каналами зв'язку для складання щоденного балансу і якісного проведення розрахунків, в тому числі міждержавних;

- професійну придатність і репутацію Голови Правління (директора) банку, головного бухгалтера;

- забезпеченість кваліфікованими кадрами.

Пакет цих документів (статут банку в 4-х примірниках) і висновок регіонального управління Національного банку подаються до Національного банку України.

Документи для реєстрації банку розглядають управління банківського нагляду, банківського обслуговування, валютно-економічне, емісійно-касових операцій, юридичне і подають свої висновки.

2.3. Перед розглядом матеріалів на засіданні Правління готовність банку до здійснення операцій може перевірятись на місці працівниками Національного банку.

2.4. Рішення про реєстрацію комерційного банку приймає Правління Національного банку України. Реєстрація здійснюється у Книзі реєстрації банків, яка ведеться в Національному банку України, у місячний строк з дня одержання всіх передбачених документів.

2.5. Національний банк може відмовити у реєстрації комерційного банку у разі порушення порядку створення банку, невідповідності його статуту та інших установчих документів законодавству України, незадовільного фінансового стану засновників, що загрожує інтересам кредиторів банку, а також у випадку професійної непридатності рекомендованого керівництва, відсутності відповідної матеріально-технічної бази.

3.1. Установчі документи банку, зміни і доповнення до яких підлягають реєстрації, вказані у ст.22 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

3.2. Комерційні банки зобов'язані у місячний строк подати до Національного банку для реєстрації зміни, доповнення, які вносяться до установчих документів, за тими самими правилами, які встановлені для реєстрації банків. У випадку зміни Голови Правління, головного бухгалтера банку подається протокол зборів і відомості про них для узгодження з Національним банком. В управління Національного банку за місцем знаходження банку подаються:

- клопотання про реєстрацію змін і доповнень до установчих документів банку за підписом уповноваженої особи (Голови ради);

- рішення компетентного органу банку (протокол зборів) про внесення змін і доповнень до установчих документів;

- перелік усіх змін і доповнень за підписом Голови Правління банку, завірений печаткою банку.

Пакет цих документів і висновок управління Національного банку про зміни і доповнення подаються до Національного банку України. Реєстрація змін і доповнень здійснюється у місячний строк з моменту одержання заяви та всіх передбачених документів.

3.3. Зміни і доповнення набувають чинності після внесення до Книги реєстрації банків.

3.4. Банки зобов'язані в тижневий строк повідомляти Національному банку про зміну адреси, телефонів, телетайпу, факсу.

4.1. Комерційні банки можуть відкривати на території України та за її межами філії і представництва.

4.2. Філія банку - банківська установа, яка не є юридичною особою, діє на підставі свого положення, виступає від імені головного банку, має свій субкореспондентський рахунок та здійснює банківські операції, передбачені його положенням.

Представництво банку - установа, яка не є юридичною особою, діє на підставі свого положення, виступає від імені головного банку, ним фінансується.

Представництво не має права здійснювати банківські операції.

4.3. Банк може відкривати філії за умови повної сплати заявленого статутного фонду.

4.4. Філії комерційних банків відкриваються за письмовою згодою Правління Національного банку. До Національного банку подаються:

- клопотання про реєстрацію філії і економічне обгрунтування доцільності його створення за підписом Голови ради, завіреного печаткою банку;

- рішення зборів акціонерів (учасників) банку про створення філії (протокол або витяг з протоколу);

- положення про філію, яке повинно містити відомості про те, що філія не є юридичною особою і виступає від імені комерційного банку, інші положення, які передбачені Законом України "Про банки і банківську діяльність";

- висновок управління Національного банку за місцем знаходження філії комерційного банку про:

і) (1) відповідність приміщення філії банку з касовим вузлом технічним вимогам згідно з спільним наказом МВС України і Національного банку України від 12.06.92 р. N 372/32 "Про затвердження інструкції по охороні установ банків України підрозділами міліції при органах внутрішніх справ" і листа N 157 від 14.12.78 р. про "Технічні вимоги до проектування і обладнання касового вузла в приміщенні банку", забезпеченість засобами машинної обробки банківської інформації, засобами і каналами зв'язку для якісного проведення розрахунків, у тому числі міждержавних;

ї) (2) професійну придатність і репутацію керуючого філією банку, головного бухгалтера;

й) (3) забезпеченість кваліфікованими кадрами.

4.5. Матеріали для реєстрації філій банків розглядають Головне управління банківського нагляду, банківського обслуговування, валютно-економічне, емісійно-касових операцій, юридичне і подають свої висновки.

4.6. Представництво комерційного банку відкривається за письмовою згодою Національного банку. До Національного банку подаються:

- клопотання про реєстрацію представництва за підписом Голови ради банку, завіреного печаткою банку;

- рішення зборів акціонерів (учасників) банку про створення представництва;

- положення про представництво, яке повинно містити відомості про те, що представництво не є юридичною особою і виступає від імені банку, інші положення, які передбачені Законом України "Про банки і банківську діяльність".

4.7. За реєстрацію філії, представництва комерційний банк вносить ренту у розмірі 10 тис.крб.

4.8. Письмова згода Національного банку на створення філії, представництва видається комерційному банку протягом місяця від дня отримання всіх необхідних документів.

Національний банк може відмовити комерційному банку у відкритті філії у разі порушення порядку його створення, невідповідності документів законодавству та статуту банку, незадовільного фінансового стану банку, порушення ним економічних нормативів через професійну непридатність керівника і головного бухгалтера, відсутності належної матеріально-технічної бази.

4.9. Банки зобов'язані в місячний строк подати для узгодження з Національним банком зміни і доповнення до положення про філії, представництво, погоджувати зміну керуючого (директора), головного бухгалтера філії, у тижневий строк повідомляти про зміну поштової адреси, телефонів, факсу, телетайпу.

5.1. Відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про іноземні інвестиції" на території України можуть створюватися банки інших держав, їх філії і представництва, банки за участю іноземного капіталу (далі спільні банки).

5.2. Засновниками (учасниками) іноземних банків можуть виступати іноземні юридичні та фізичні особи, спільних банків - українські і іноземні юридичні і фізичні особи.

5.3. Для реєстрації іноземних і спільних банків додатково до документів, зазначених у розділі 2 "Реєстрація комерційних банків", до Національного банку України подаються такі документи:

а) іноземними юридичними особами:

- рішення уповноваженого органу іноземного засновника (учасника) про створення банку;

- письмова згода контрольного органу держави, підданим якої є іноземний засновник (учасник), на створення банку (якщо це передбачено законодавством відповідної держави);

- копії статутів (положень) іноземних засновників (учасників), на підставі яких вони діють;

- витяг з торговельного (банківського) реєстру держави, де іноземний засновник (учасник) має офіційно зареєстровану контору;

- довідку з банківських установ, у яких офіційно відкриті і знаходяться рахунки іноземного засновника (учасника);

- висновок аудиторської організації, яка за законодавством держави засновника (учасника) має право здійснювати аудиторську діяльність;

б) іноземними фізичними особами:

- підтвердження першокласного банку про платоспроможність засновника (учасника) банку;

- рекомендації не менше двох іноземних юридичних осіб або громадян з відомою платоспроможністю.

5.4. Для реєстрації філій та представництв іноземних банків крім документів, зазначених у розділі 4 "Відкриття філій і представництв комерційних банків", подають такі документи:

- письмову згоду контрольного органу держави, в якій розташований іноземний банк, на відкриття філії чи представництва (якщо це передбачено законодавством відповідної держави);

- витяг з банківського реєстру країни, де іноземний банк офіційно зареєстрований;

- довідку центрального банку держави, де зареєстрований іноземний банк, або рекомендований лист першокласних іноземних банків, що підтверджують його платоспроможність;

- для представництва - довіреність на здійснення представницьких функцій, яка оформлена згідно з законом країни, де офіційно зареєстрований банк.

5.5. Створення в Україні філій та представництв спільних банків здійснюється у загальному порядку (згідно з розділом 4).

5.6. Вказані документи повинні бути нотаріально завірені за місцем їх видачі та легалізовані (підтверджені) в установленому порядку в консульських установах України.

Іноземні засновники (учасники) повинні надати також завірені переклади українською мовою всіх документів, які викладені іноземною мовою, з доданням оригіналів.

5.7. Якщо керівниками банку, філії чи представництва рекомендуються іноземні громадяни, то відомості про їх професійну придатність завіряються в порядку, установленому законодавством відповідної країни, з урахуванням вимог, які висуваються Національним банком.

5.8. Для перерахування коштів у статутний фонд банку відкривається тимчасовий рахунок в розрахунково-касовому центрі Національного банку України.

5.9. У разі зміни назви, юридичного статусу, юридичної адреси, оголошення іноземного засновника (учасника) неплатоспроможним чи банкрутом він зобов'язаний повідомити про це Національний банк протягом тижня.

5.10. У разі реорганізації діючого банку в банк з участю іноземного капіталу вносяться відповідні зміни до установчих документів.

6.1. Нагляд за діяльністю комерційних банків, їх філій і представництв здійснює головне управління банківського нагляду Національного банку України, Кримське республіканське та обласні управління Національного банку.

6.2. Комерційні банки подають до Національного банку баланси, розрахунки економічних нормативів та інші форми звітності і інформації щомісяця в установлені строки.

Якщо банк не дотримується економічних нормативів або допускає інші порушення, то головне управління банківського нагляду пред'являє йому вимоги щодо усунення недоліків, або проводить у цьому банку перевірку їх причин, відповідності діяльності банку чинному законодавству, нормативним актам Національного банку та установчим документам і надає рекомендації щодо поліпшення роботи банку.

6.3. Перевірка може здійснюватись як попередній профілактичний захід у порядку і з питань, встановлених Національним банком.

6.4. Перевірці підлягають бухгалтерські книги, грошові документи, кредитні угоди, включаючи інвалютні, наявність готівки, цінних паперів, матеріальних цінностей, дотримання встановленого порядку зберігання грошей і цінностей, інша документація про фінансово-господарську діяльність банку.

6.5. Національний банк може зобов'язати комерційний банк для досягнення стійкого фінансового стану збільшити частку власних коштів, здійснити структурні зміни активів, дати інші рекомендації, обов'язкові для виконання банком.

6.6. При систематичному порушенні встановлених нормативів, невиконанні розпоряджень, постанов і нормативних актів Національного банку, неподанні чи поданні несвоєчасно або поданні недостовірної звітності, збитковій діяльності, виникненні становища, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку, перешкодах антимонопольним діям чи праву клієнта вільно вибирати банк, Національний банк має право:

- ставити перед засновниками питання про проведення заходів щодо фінансового оздоровлення комерційного банку, його реорганізації чи припинення діяльності;

- підвищувати норми обов'язкових резервів;

- призначати тимчасову адміністрацію для управління банком на час фінансового оздоровлення;

- стягувати грошовий штраф у розмірі доходу, одержаного в результаті неправомірних дій комерційного банку;

- виключати комерційний банк з Книги реєстрації банків Національного банку України.

6.7. Комерційні банки до 1 березня наступного за звітним року публікують річний баланс і рахунки прибутків та збитків після підтвердження достовірності поданих у них відомостей аудиторською службою.

7.1. Ліквідація комерційного банку здійснюється у порядку, передбаченому Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства" та іншими відповідними законодавчими актами України.

Національний банк має право припинити діяльність комерційних банків та філій у разі:

- виявлення недостовірних даних, на основі яких вони були зареєстровані;

- затримки початку діяльності більше як на один рік з часу реєстрації;

- здійснення операцій, заборонених статтею 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також таких, що виходять за межі їх правомірності;

- систематичного порушення економічних нормативів, невиконання розпоряджень Національного банку;

- подання недостовірної чи неподання звітності;

- збиткової діяльності, виникнення становища, що загрожує інтересам їх вкладників і кредиторів;

- виявлення порушень вимог антимонопольного законодавства і здійсненні перешкод при використанні клієнтом права вільно вибирати банк;

- подання судом або арбітражним судом рішення про ліквідацію банку.

7.2. У разі припинення діяльності комерційного банку на основі рішення вищого органу управління банком його акціонери, учасники у відповідності з чинним законодавством та його статутом створюють ліквідаційну комісію.

7.3. При припиненні діяльності банку за постановою Національного банку постанова доводиться до відома ради банку.

7.4. Ліквідація банку здійснюється у відповідності із Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства" та "Про банкрутство".