Методичні рекомендації щодо застосування Положення про проведення атестації державних службовців

Методичні рекомендації розроблені з метою надання допомоги в організації проведення атестації державних службовців державними органами, установами, організаціями (далі - державні органи), керівні працівники та спеціалісти яких віднесені до категорій посад державних службовців.

Положення про проведення атестації державних службовців затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. N 1922 (із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ від 25.12.2002 N 1979, від 02.06.2003 N 812, від 29.10.2003 N 1693 відповідно до Стратегії реформування системи державної служби в Україні (Указ Президента України від 14 квітня 2000 р. N 599.

Передбачено, що атестація державних службовців проводиться один раз на три роки. Державні службовці, які не підлягають атестації у цьому році, мають проходити атестацію в наступний атестаційний період, тобто через два роки на третій.

Під час атестації перевіряється чи відповідають займаній посаді ділова кваліфікація, рівень знань і навичок, інші суспільно значущі якості державного службовця. Атестація повинна сприяти поліпшенню якісного складу державних службовців, їх ефективному використанню, росту професійної компетентності, підвищенню кваліфікації, посиленню організованості, відповідальності, дисциплінованості. Атестація має здійснюватися на засадах законності, об'єктивності, гласності, колегіальності, неупередженості. Атестації підлягають державні службовці всіх рівнів, у тому числі й ті, що займають посади державних службовців I та II категорій.

Державні службовці I та II категорій переважно займають посади керівників та заступників керівників державних органів, у тому числі центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, інших органів, призначення на які здійснюється в порядку, встановленому законами України. У зв'язку з цим Положенням передбачено, що особливості проведення атестації зазначених державних службовців визначаються органами, що призначають їх на посади.

Атестації підлягають також ті державні службовці, які внаслідок організаційних змін (утворення нового органу на базі ліквідованого, реорганізації органу: злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) обіймають посади менше ніж один рік, при умові, що їх посадові обов'язки суттєво не змінилися.

Особи, які займають посади державних службовців на період відпустки по вагітності, пологах, догляду за дитиною та на час проведення атестації відпрацювали на посаді більше року, також проходять атестацію у порядку, встановленому цим Положенням.

Державні службовці, які працюють на посадах менше року (прийняті на державну службу, зайняли більш високу посаду, перейшли до іншого державного органу менше ніж рік тому), та яким продовжено термін перебування на державній службі атестації не підлягають.

Особи, які згідно з чинним законодавством призначаються або обираються на посаду на певний термін (визначений Законом, положенням про орган), передпенсійного віку, вагітні жінки проходять атестацію за власним бажанням.

Положення передбачає, що у період між атестаціями під час підбиття підсумків роботи органу за рік проводиться щорічна оцінка виконання державними службовцями покладених на них завдань та обов'язків.

Проведенню атестації має передувати підготовча та організаційна робота.

Кадрові служби готують пропозиції щодо складу атестаційних комісій, термінів та графіків проведення атестації; визначають кількість та складають списки державних службовців, які підлягають атестації; роз'яснюють цілі та порядок проведення атестації; здійснюють підготовку необхідних для атестації документів: атестаційний лист попередньої атестації та бланк атестаційного листа чергової атестації за зразком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. N 1922. Щорічні оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов'язків за період, що минув після попередньої атестації, будуть подаватися до атестаційних комісій при проведенні наступних атестацій, тобто після запровадження таких оцінок.

Державні службовці - керівники атестуються, як правило, комісіями тих органів, керівники яких призначають їх на посади та звільняють з посад. Разом з тим можуть бути прийняті інші рішення. Наприклад, заступників голів районних державних адміністрацій за рішенням голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій можуть атестувати комісії, створені відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

У місцевих державних адміністраціях, за рішенням їх голів, створюється комісія для проведення атестації державних службовців апарату адміністрації та керівників її структурних підрозділів. Для проведення атестації інших працівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій їх керівники утворюють атестаційні комісії безпосередньо у цих підрозділах (якщо не прийняте інше рішення головою державної адміністрації).

До складу комісій доцільно включати кваліфікованих працівників державних органів з досвідом роботи у відповідних сферах. Залежно від кількості державних службовців, які підлягають атестації, наявності територіальних та підпорядкованих органів, специфіки державного органу утворюються одна чи декілька атестаційних комісій непарною чисельністю (як правило, від 5 до 11 чоловік).

У графіках проведення атестації, як правило, зазначається: назва підрозділу де працює державний службовець, його прізвище, ім'я, по батькові, посада, дата і час проведення атестації.

Кількісний та персональний склад атестаційних комісій, терміни, місце проведення атестації, графік її проведення затверджуються наказом (розпорядженням) керівника державного органу. Цим наказом також можуть надаватися відповідні доручення і встановлюватися терміни подання необхідних документів до атестаційних комісій.

За рішенням керівника державного органу до роботи в комісіях можуть залучатися незалежні експерти (наукові працівники, психологи, представники системи навчання державних органів та інші фахівці). Оцінка експертами якостей державного службовця не може бути домінуючою, а враховується як один із аргументів, що характеризує державного службовця.

Керівники структурних підрозділів апарату державних органів готують службову характеристику на кожного державного службовця, який підлягає атестації, та проводять з ним співбесіду. На керівників структурних підрозділів характеристики готують заступники керівника державного органу.

Доцільно, щоб службова характеристика містила:

- загальні відомості (прізвище, ім'я, по батькові, посада, стаж роботи на посаді);

- професійні знання, рівень володіння державною мовою, досвід роботи за фахом;

- аналіз виконання державним службовцем посадових обов'язків, дотримання правил поведінки державного службовця;

- ділові якості (професійна компетентність, відповідальність, ініціативність, самостійність в роботі, оперативність у прийнятті рішень і здатність до контролю за їх реалізацією, вміння акумулювати необхідну інформацію та виділяти найголовніше, працювати з нормативно-правовими актами, іншими документами);

- особисті якості (працездатність, комунікабельність, вміння керувати підлеглими, вміння встановлювати взаємовідносини з колегами, творчий підхід до справи, принциповість, послідовність в роботі, самокритичність);

- результативність роботи;

- підвищення кваліфікації (види професійного навчання, що проходив державний службовець або причини, з яких навчання не проводилося, використання одержаних знань у роботі, здатність до самоосвіти, ставлення до професійного навчання підлеглих тощо);

- можливості професійного і службового просування (за яких умов, на яку посаду, коли);

- зауваження і побажання державному службовцю, який атестується;

- висновок про відповідність займаній посаді.

Ознайомлюється державний службовець із службовою характеристикою під розпис під час співбесіди з ним його безпосереднього керівника. В ході співбесіди повинні обговорюватися позитивні й негативні результати роботи державного службовця, визначатися недоліки та шляхи їх подолання. При цьому державному службовцю має бути надана можливість ставити запитання, коментувати зауваження та висновки щодо його роботи. У разі незгоди зі змістом характеристики державний службовець може подати до атестаційної комісії відповідну заяву, зауваження чи додаткові відомості.

Проводити атестацію пропонується у спеціально підготовленому для засідань атестаційної комісії приміщенні. Не рекомендується переносити встановлений час проведення засідань.

Як правило, атестація проводиться в присутності державного службовця та його безпосереднього керівника. Разом з тим у випадку, коли державний службовець, який атестується, не з'явився на засідання атестаційної комісії без поважних причин, комісія може провести атестацію за його відсутності. До поважних причин у цьому випадку можна віднести: хворобу, відпустку за сімейними обставинами, відрядження тощо. Документи, що підтверджують відсутність державного службовця на атестації, мають бути надані атестаційній комісії його безпосереднім керівником.

При відсутності безпосереднього керівника на засіданні комісії може бути присутнім його заступник або керівник вищого рівня (наприклад, начальник управління чи начальник відділу).

Члени атестаційної комісії проходять атестацію в першу чергу. При цьому вони не беруть участі в голосуванні. Професійна етика передбачає, що на період голосування член комісії, який атестується, залишає приміщення. Якщо член комісії буде визнаний таким, що не відповідає займаній посаді, він має бути виведеним зі складу комісії (замінений) рішенням керівника державного органу.

Атестація, а також співбесіда перед атестацією мають проходити в умовах доброзичливості, неупередженості.

За результатами атестації кожного державного службовця атестаційна комісія приймає одне з рішень, а також вносить на розгляд керівника державного органу рекомендації, передбачені пунктами 11, 12 Положення про проведення атестації.

Наприклад, комісія може рекомендувати: удосконалити навички використання комп'ютерної техніки та інформаційних технологій, підвищити кваліфікацію з метою забезпечення якісного виконання посадових обов'язків певного фахового напряму тощо. При згоді працівника здобути такі знання або навички комісія приймає рішення про відповідність займаній посаді за певних умов (неповна службова відповідність) і рекомендує керівникові призначити повторне атестування через конкретний період, але не пізніше ніж через рік. У разі відмови державного службовця виконувати дані йому рекомендації комісія, як правило, приймає рішення про його невідповідність займаній посаді.

Результати атестації державного службовця (рішення і рекомендації) фіксуються у протоколі засідання комісії та вносяться до атестаційного листа.

Після проведення атестації державний службовець ознайомлюється із змістом атестаційного листа під розпис. Якщо атестація державного службовця проводилася за його відсутності, рішення і рекомендації комісії доводить до відома такого працівника безпосередній керівник. У разі відмови від підпису складається відповідний акт.

Після завершення атестації її результати узагальнюються та аналізуються головою атестаційної комісії і кадровою службою державного органу. Остаточне рішення за наслідками атестації приймає керівник державного органу і видає відповідний наказ (розпорядження). В наказі (розпорядженні) доцільно визначати заходи щодо поліпшення роботи з кадрами на відповідний період. У додатках до вказаного наказу (розпорядження) зазначаються всі державні службовці, які проходили атестацію з відповідним рішенням щодо них:

- про визнання такими, що відповідають займаній посаді, у тому числі щодо тих працівників, які зараховуються до кадрового резерву, кому дозволяється пройти стажування на відповідній посаді, встановлюються надбавки або змінюється їх розмір, присвоюються ранги державного службовця (з дотриманням порядку, встановленого законодавством);

- про визнання такими, що відповідають займаній посаді за певних умов і порядку їх виконання;

- про невідповідність займаній посаді з визначенням осіб, які переводяться за їх згодою на іншу посаду, а також тих, кого буде звільнено з посади.

Державний службовець, визнаний за результатами атестації таким, що не відповідає займаній посаді, звільняється з роботи на підставі, передбаченій пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України, у порядку, визначеному цим Кодексом.

Рішення керівника, пов'язані з атестацією, у тому числі з питання звільнення державних службовців, визнаних такими, що не відповідають займаній посаді, можуть бути оскаржені державним службовцем безпосередньо до суду.

Про результати атестації Головдержслужбі надається інформація до 30 грудня того року, коли проводиться атестація державних службовців.

Інформація має складатися з цифрових даних за формою, визначеною рекомендаціями, та довідки. У довідці вказується: чи мали місце в органі при проведенні атестації випадки незгоди з відомостями, викладеними у службовій характеристиці, оскарження дій атестаційної комісії та рішень керівника органу, прийнятих за результатами атестації, а також пропозиції щодо удосконалення Положення про проведення атестації державних службовців.