• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Формулярного довідника із використання лікарських засобів у психіатрії та наркології

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Довідник від 14.01.2009 № 16 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 14.01.2009
  • Номер: 16
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 14.01.2009
  • Номер: 16
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
14.01.2009 N 16
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 173 від 17.03.2009 )
Про затвердження Формулярного довідника із використання лікарських засобів у психіатрії та наркології
На виконання Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2003 року N 1162, з метою створення державної системи неупередженої, об'єктивної та доказової інформації про лікарські засоби, розробки, запровадження та подальшого супроводу комплексу заходів щодо найбільш раціональних, високоефективних та економічно доцільних методів фармакотерапії на принципах доказової медицини і відповідних стандартів лікування, забезпечення оптимального використання наявних ресурсів для досягнення високої якості медичної допомоги
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Формулярний довідник із використання лікарських засобів у психіатрії та наркології (додається).
2. Директору Державного підприємства "Державний фармакологічний центр" МОЗ України забезпечити публікацію формулярного довідника, затвердженого в п. 1 цього наказу в складі Формулярного керівництва з використання лікарських засобів.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Митника З.М.
Міністр В.М.Князевич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
14.01.2009 N 16
ФОРМУЛЯРНИЙ ДОВІДНИК
із використання лікарських засобів у психіатрії та наркології
ПСИХІАТРІЯ, НАРКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
1. ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПСИХІАТРІЇ
1.1. Анксиолітики
1.2. Антипсихотики
1.3. Антидепресанти
1.4. Препарати для лікування деменції
1.5. Протипаркінсонічні засоби
1.6. Протиепілептичні засоби
1.7. Інші засоби
1.8. Препарати для лікування гіперкінетичного розладу у дітей
2. ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В НАРКОЛОГІЇ
2.1. Психолептичні засоби
2.1.1. Антипсихотичні засоби
2.1.2. Анксіолітики
2.1.3. Снодійні та седативні засоби
2.2. Засоби для загальної анестезії
2.3. Засоби, що застосовуються при аддиктивних розладах
2.3.1. При відмові від паління
2.3.2. При алкогольній залежності
2.3.3. При опіоідній залежності
2.3.3.1. Препарати для замісної підтримувальної терапії
2.4. Психоаналептики
2.4.1. Антидепресанти
2.4.2. Психостимулятори та ноотропні засоби
2.5. Протиепілептичні засоби
2.6. Антипаркінсонічні засоби
2.7. Антидоти
2.8. Ентеросорбенти
2.9. Нестероїдні протизапальні засоби
2.10. Анальгетики
2.10.1. Опіоідні анальгетики
2.10.2. Неопіоїдні анальгетики
2.11. Вітаміни
2.12. Інші засоби, що застосовуються в наркології
Основні позначення та скорочення
AUC - площа на графіку під кривою "концентрація-час"
альфа - альфа
бета - бета
pH - водневий показник
T - період напівіснування
1/2
t - температура
а/б - антибіотик
АБЗ - антибактеріальний засіб
АГ - артеріальна гіпертензія
АДФ - аденозиндифосфат
АКТГ - адренокортикотропний гормон
АЛТ - аланінамінотрансфераза
амп. - ампула
АР - алергічні реакції
АлАТ - аланінамінотрансфераза
АсАТ - аспартатамінотрансфераза
АТФ - аденозинтрифосфат
АТ - артеріальний тиск
БА - бронхіальна астма
в/в - внутрішньовенне введення
ВДШ - верхні дихальні шляхи
ВІЛ - вірус імунодефіциту людини
в/м - внутрішньом'язеве введення
C - максимальна концентрація в плазмі
макс
ГКС - глюкокортикостероїд
г. - гострий
год - година
Гр (+) - грампозитивний
Гр (-) - грамнегативний
ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота
ІКС - інгаляційний кортикостероїд
ІХС - ішемічна хвороба серця
капс. - капсули
крап. - краплі
ЛДГ - лактатдегідрогеназа
ЛЗ - лікарський засіб
ЛФ - лужна фосфатаза
МАО - моноамінооксидаза
МО - міжнародні одиниці
м/о - мікроорганізм
МПД - максимально переносима доза
НДШ - нижні дихальні шляхи
НПЗЗ - нестероїдні протизапальні засоби
ПРВЗ - протиретровірусні засоби
п/ш - підшкірне введення
р/добу - кількість разів на добу
РНК - рибонуклеїнова кислота
р-н - розчин
с-м - синдром
СНІД - синдром набутого імунодефіциту
табл. - таблетки
фл. - флакон
хв - хвилина
ХОЗЛ - хронічні обструктивні захворювання легенів
хр. - хронічний
ЦД - цукровий діабет
ЦМВ - цитомегаловірус
ЦНС - центральна нервова система
ЧМТ - черепно-мозкова травма
ШВЛ - штучна вентиляція легенів
ШКТ - шлунково-кишковий тракт
1. ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПСИХІАТРІЇ
1.1. Анксиолітики
- Діазепам (Diazepam)*
Фармакотерапевтична група: N05BA01-транквілізатори
Основна фармакотерапевтична дія: анксіолітична, протисудомна, седативна, снотворна і міорелаксуюча дії.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: дія діазепаму проявляється в посиленні ГАМКергічного
(ГАМК - гамма-аміномасляна кислота) блоку на синаптичному рівні, у
першу чергу у лімбічній системі, субкортикальних структурах,
таламусі і гіпоталамусі; ГАМК є головним нейротрансмітером
центральної нервової системи; алостерична частина ГАМК-A -
рецептора є місцем зв'язку депресантів центральної нервової
системи, таких як бензодіазепіни, у тому числі і діазепам;
загальну нейрональну блокаду не викликають; внаслідок приєднання
бензодіазепінів до ГАМК-A - рецептора зростає чутливість
останнього до гамма-аміномасляної кислоти. У результаті канали
іона хлору рецепторного комплексу довше перебувають в стані
активації, завдяки чому більша кількість іонів хлору здатна
проникнути в нейрон, підсилюючи ступінь гіперполяризації клітинної
мембрани і блокуючи проведення сигналу; добре і швидко
всмоктується зі ШКТ, через 30-90 хв досягає рівня C , у
макс
високому ступені зв'язується з білками плазми (приблизно 99%),
добре розчинний у жирах, проникає через гематоенцефалітний бар'єр;
основними метаболітами є N-дезметилдіазепам (нордазепам) і
оксазепам; діазепам і нордазепам у ході повільного гідроксилювання
перетворюються в інші активні метаболіти, як, наприклад,
оксазепам; більш тривалий час напіврозпаду нордазепаму (приблизно
60 год) збільшує період дії препарату; при тривалому застосуванні
відбувається відносне збільшення кількості нордазепаму в
організмі; метаболізм діазепаму в печінці здійснюється також з
утворенням такого метаболіту, як те мазепам; концентрація
діазепаму в плазмі знижується в дві фази: за початковою фазою
швидкого розпаду, з одногодинним T , настає приблизно
1/2
24-48-годинна кінцева фаза елімінації, тривалість якої
продовжується метаболітами; виводиться з організму із сечею
головним чином у вигляді вільних і кон'югованих метаболітів; у
немовлят, а також в осіб літнього і старечого віку та при
захворюваннях печінки і нирок період виведення з організму може
збільшуватися в кілька разів; діазепам і його метаболіти
проникають через плацентарний бар'єр, виділяються з грудним
молоком.
Показання для застосування ЛЗ: для одноразового або курсового застосування при лікуванні симптомів підвищеної психічної напруги, занепокоєння, страху і вираженої тривоги при невротичних станах і г. невротичних реакціях; у складі комплексної терапії для лікування захворювань і станів різного походження, що супроводжуються симптомами тривоги і рухового занепокоєння; як додатковий засіб для лікування г. абстинентного с-му та алкогольного делірію; для усунення спазмів поперечносмугастої мускулатури при різних спастичних станах (ригідність, контрактура, міжнейрональні ушкодження на рівні спинного і супраспінального відділів мозку, спазм церебральної етіології, поліомієліт, параплегія, атетоз, гіперкінез, синдром stiffmana); у випадку локальних травм і запалень як додатковий засіб для рефлекторного зняття спастичного м'язового компонента; як додатковий засіб для лікування захворювань, що супроводжуються конвульсіями, і спастичних станів при епілепсії, еклампсії, правця.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: кожному хворому препарат призначають індивідуально, тому пропонуються лише загальні принципи призначення; у зв'язку з наявністю істотних індивідуальних відмінностей у реакції хворих на препарат, лікування варто починати з найменшої ефективної дози, поступово збільшуючи її, доки не буде досягнута ефективна і разом з тим переносима доза; добову дозу в індивідуальному порядку розподіляють на 2-4 прийоми; звичайно рекомендують дві третини добової дози прийняти у вечірні години; для дорослих середня добова доза становить 5-15 мг, разова доза не перевищує 10 мг; при станах тривоги, психомоторного занепокоєння і підвищеного збудження одноразова доза для дорослих 2,5-5 мг, добова доза 5-20 мг; як додатковий засіб для лікування захворювань, що супроводжуються конвульсіями - одноразова доза для дорослих 2,5-10 мг 2-4 р/добу; при г. абстинентному с-мі та алкогольному делірії звичайна початкова добова доза для дорослих становить 20-40 мг, підтримуюча добова доза 15-20 мг; при м'язовій контрактурі, ригідності, спазмі: добова доза для дорослих 5-20 мг; виведення діазепаму з організму літніх і ослаблених хворих, а також у хворих при порушенні функції печінки може бути в істотній мірі уповільнено, тому рекомендується проводити лікування невеликими дозами; лікування слід починати, призначаючи половину дози, яку потім необхідно поступово збільшувати, враховуючи індивідуальну переносимість; дітям при будь-якому показанні для застосування дозу слід визначати для кожного хворого індивідуально, з урахуванням віку, ступеня фізичного розвитку, загального стану й індивідуальної реакції на компоненти препарату; звичайна початкова одноразова доза для дітей 1,25-2,5 мг, застосовується 2-4 р/добу; залежно від клінічної реакції вона може бути збільшена або зменшена; в/впрепарат вводиться без розведення зі швидкістю 0,5-1 мл (2,5-5 мг)/хв; дуже швидке в/в введення загрожує пригніченням дихання та зниженням АТ; у формі крапельної інфузії препарат вводиться у р-ні 2 мл (10 мг) діазепаму в, як мінімум, 50 мл 0,9% р-ну натрію хлориду або 5% р-ні глюкози; розчиняється 100 мг діазепаму у 500 мл 0,9% натрію хлориду або 5% р-ні глюкози; вводити зі швидкістю 40 мл/год; в/м вводиться глибоко у групу великих м'язів; дорослим при г. нападах страху або збудження в/в або в/м 10 мг, дозу можна повторити через 4 год; при епілептичному статусі, судомному стані, що викликані отруєнням в/в або в/м 10-20 мг, дозу можна повторити через 30-60 хв; при необхідності дозу можливо ввести в/в крапельно при максимальній дозі 3 мг/кг маси тіла; при г. судомному стані початкова доза 5-10 мг в/в, яку можна повторити через 10-15 хв до сумарної дози 30 мг; при станах, пов'язаних з підвищеним тонусом м'язів в/в або в/м 10 мг з можливим повтором дози через 4 год; при правці в/в вводити 0,1-0,3 мг/кг; повторне введення дози можливе через 1-4 год; в окремих випадках препарат можна вводити в/в крапельно у максимальній дозі до 10 мг/кг; при премедикації перед різними діагностичними і хірургічними маніпуляціями - 0,2 мг/кг в/в безпосередньо перед маніпуляцією, або в/м - за 30 хв до маніпуляції; звичайно застосовують 10-20 мг; при г. алкогольному делірії (delirium tremens) в/в або в/м 10-20 мг; не можна вводити діазепам пацієнтам, які вжили навіть невелику кількість алкоголю за останні 36 год; пацієнти похилого віку, виснажені та ослаблені хворі - рекомендується застосовувати половину дози від призначеної для дорослого пацієнта; дітям з судомами при пропасниці, судомні стани, що викликані отруєнням, епілептичний статус - в/в або в/м 0,2-0,3 мг/кг; при правці - в/в 0,1-0,3 мг/кг, дозу можна повторити через 1-4 год; в окремих випадках препарат можна вводити в/в крапельно у максимальній дозі до 10 мг/кг; при премедикації перед різними діагностичними і хірургічними маніпуляціями - 0,2 мг/кг в/в безпосередньо перед маніпуляцією, або в/м - за 30 хв до маніпуляції.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: підвищена стомлюваність, сонливість, м'язова слабість, які є дозозалежними; атаксія, сплутаність свідомості, запаморочення, головний біль, погіршення настрою, порушення зору й акомодації, висипка, вегетативні симптоми, запор, біль в суглобах, гіпотонія, нетримання або затримка сечовипускання, нудота, сухість у роті або гіперсалівація, екзантема, тремор, зміна лібідо, брадикардія; підвищення рівня трансаміназ і лужної фосфатази, жовтяниця, нейтропенія; парадоксальна реакція (посилення почуття тривоги і психічного збудження, ворожість, агресивні дії, галюцинації, безсоння, підвищення м'язового тонусу, у першу чергу, у дітей та осіб літнього віку); лікарська залежність, головним чином при наявності схильності, при застосуванні великих доз і при тривалому лікуванні - симптоми відміни проявляються у формі тремору, психомоторного занепокоєння, безсоння, підвищеного почуття тривоги, головного болю, порушення уваги, може виникнути дратівливість, порушення сприймання, запаморочення, прискорене серцебиття, втрата апетиту, нудота, блювання, підвищене потовиділення, м'язові спазми, кольки, іноді - делірій і напади судом; при в/в введенні препарату - місцеве запалення або тромбоз; при швидкому в/в введенні можливі апное і падіння АТ, однак проведення ін'єкцій з відповідною швидкістю та у положенні пацієнта лежачі дозволять уникнути цих побічних явищ; при в/м введенні препарату можливі місцеві біль та почервоніння.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату (наприклад, до лактози) або до інших бензодіазепінів в анамнезі; тяжка легенева недостатність; тяжка печінкова недостатність; с-м нічних апное; тяжка міастенія; закритокутова форма глаукоми, г. приступ глаукоми (при відкритокутовій формі глаукоми препарат може застосовуватися при одночасному проведенні відповідного лікування); перший триместр вагітності; період годування груддю; алкогольна і наркотична залежність (за винятком г. абстинентного с-му); інтоксикація алкоголем та іншими психотропними засобами.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,005 г; р-н для ін'єкцій 0,5% (10 мг/2 мл) по 2 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-30 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва ЛЗ:
I. Діазепам-М, Сибазон, Харківське державне фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу"
Седуксен, ВАТ "Гедеон Ріхтер УА"
Сибазон, Одеське ВХФП "Біостимулятор" у формі ТОВ
Сибазон ІС, ВАТ "Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство "ІнтерХім"
II. Реліум, Реладорм, Polfa Tarchomin Pharmaceutical Works S.A., Польща
Реланіум, Polfa Warsaw Pharmaceutical Works S.A., Польща
- Хлордіазепоксид (Chlordiazepoxide)*
Фармакотерапевтична група: N05BA02 - транквілізатори
Основна фармакотерапевтична дія: діє на багато структур ЦНС, насамперед - на лімбічну систему і гіпоталамус, тобто структури, пов'язані з регуляцією емоційної діяльності; має анксіолітичну, седативну та помірно виражену снотворну дію, також зменшує напруження скелетних м'язів і чинить протисудомний ефект.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: похідне бензодіазепіну; як і всі бензодіазепіни,
підсилює гальмівну дію ГАМК-ергічних нейронів у ділянці кори
головного мозку, таламуса і гіпоталамуса; знайдені специфічні для
бензодіазепінів ділянки зв'язування, що являють собою білкові
структури клітинної мембрани, які мають зв'язок з комплексом, що
складається з рецептора ГАМК-A і хлорного каналу; механізм дії
хлордіазепоксиду пов'язаний з модуляцією чутливості ГАМК-ергічного
рецептора, що викликає збільшення спорідненості цього рецептора з
гамма-аміномасляною кислотою (ГАМК) і є ендогенним гальмівним
нейромедіатором; наслідком активації бензодіазепінового рецептора
або ГАМК-A є збільшення транспорту іонів хлора всередину нейрона
через хлорний канал; це призводить до гіперполяризації клітинної
мембрани, в результаті чого відбувається пригнічення активності
нейрона; добре всмоктується в ШКТ; після перорального прийому
C - через 1-2 год; проникає крізь гематоенцефалічний і
макс
плацентарний бар'єри, потрапляє в грудне молоко; T 6-30 год;
1/2
трансформується у печінці до фармакологічно активних метаболітів,
які подовжують дію препарату; хлордіазепоксид у незмінному стані
та його метаболіти елімінуються із сечею.
Показання для застосування ЛЗ: короткочасне симптоматичне лікування тривожних с-мів - тривожні с-ми, що супроводжують психоорганічні розлади; тривожні с-ми, що супроводжують психотичні симптоми; тривожні с-ми з порушенням сну; тривожні с-ми іншої етіології; підвищений м'язовий тонус різного ґенезу; симптоматичне лікування г. с-му алкогольної абстиненції.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозування і тривалість лікування індивідуальні для кожного пацієнта і визначаються виключно лікарем; дорослим звичайно при тривожних станах застосовують до 30 мг/добу в розподілених дозах кожні 6-8 год; у виключних випадках можливе застосування вищих доз залежно від індивідуальної потреби; МДД - 100 мг; при тривожних станах із супутнім безсонням - 10-30 мг одноразово перед сном; стан збудження при г. с-мі алкогольної абстиненції - 20-100 мг; при необхідності дозу повторюють через 2-4 год не перевищуючи 200 мг/добу; потім дозу зменшують до мінімальної підтримуючої, що достатня для усунення симптомів збудження; при стані підвищеного м'язового тонусу - 10-30 мг/добу в розділених дозах; хворим літнього віку (старше 65 років) хлордіазепоксид слід призначати у якомога менших ефективних дозах, що не перевищують половинні дози для дорослих; препарат рекомендують застосовувати короткочасно (не більше 4 тижнів) у зв'язку з небезпекою виникнення симптомів лікарської залежності.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: сонливість, седатація, запаморочення, порушення рівноваги, сплутаність свідомості, дезорієнтація, атаксія; загальна слабкість, непритомність, відчуття сухості у роті, розлад зору (нечіткий зір, диплопія), дизартрія з невиразною мовою та неправильною вимовою, амнезія, м'язовий тремор, шлунково-кишкові розлади, зниження лібідо, розлади менструального циклу, порушення функції печінки (включаючи жовтуху), зміни морфологічної картини крові (лейкопенія, агранулоцитоз), нетримання сечі, деяке зниження артеріального тиску, шкірні алергічні реакції (еритема), парадоксальні реакції - психомоторний неспокій, безсоння, підвищена збудливість і агресивність, м'язовий тремор, судоми.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до хлордіазепоксидів або будь-якого компонента препарату; г. дихальна недостатність або пригнічення дихального центру; нав'язливі стани або фобії; хр. психози; дитячий вік; вагітність; лактація.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 10 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t до 25 град.С; термін придатності - 4 роки.
Торгова назва ЛЗ:
II. Еленіум, Polfa Tarchomin Pharmaceutical Works S.A., Польща
- Нітразепам (Nitrazepam)*
Фармакотерапевтична група: N05CD02 - снодійні засоби
Основна фармакотерапевтична дія: центральна міорелаксуюча, анксіолітична і протисудомна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: снодійний засіб групи бензодіазепінів; взаємодіє зі
специфічними бензодіазепіновими рецепторами
ГАМК-бензодіазепін-хлоріонофорного комплексу, активує його,
підвищує чутливість до медіатора, сприяє відкриттю іонного каналу
і посилює гальмуючий вплив ГАМК на центральну нервову систему;
знижує збудливість клітин у підкоркових ділянках головного мозку
(лімбічна система, таламус, гіпоталамус), мозжечку, корі головного
мозку та інших відділах ЦНС; основний механізм снодійної дії -
пригнічення клітин ретикулярної формації стовбура головного мозку;
зменшує вплив емоційних, вегетативних і моторних подразників, що
порушують механізм засинання; під впливом препарату збільшується
глибина і тривалість сну; сон і пробудження відбуваються
фізіологічно; дія починається через 30 хв після прийому препарату
внутрішньо і триває 6-8 год; після прийому внутрішньо нітразепам
швидко і добре абсорбується; після перорального прийому 5 мг C
макс
досягає від 40 до 68 нг/мл через 38-120 хв; одночасний прийом їжі
затримує і знижує C до 30%; фаза розподілу значно варіює в
макс
діапазоні від 1,7 до 3,5 год; зв'язування з білками крові -
85-88%; печінкова елімінація повільна, T - 25-30 год; приблизно
1/2
1 % препарату виводиться в незміненому стані з сечею; при прийомі
кожного дня відбувається кумуляція нітразепаму, оскільки виведення
повільне; проходить через гематоенцефалічний та плацентарний
бар'єри, виділяється в грудне молоко; біодоступність при
пероральному прийомі - 54-98%.
Показання для застосування ЛЗ: розлади сну у дорослих.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози підбирають індивідуально, при цьому дотримуються основного правила - призначати якнайменші ефективні дози препарату протягом найкоротшого періоду; розлади сну у дорослих -увечері приблизно за півгодини перед сном дорослі приймають разову дозу, яка становить 2,5-5 мг, МДД - 10 мг; пацієнтам літнього віку та ослабленим хворим, а також людям з органічними ураженнями головного мозку, порушеннями дихальної, серцево-судинної, печінкової або ниркової функцій - низькі дози, тобто по 2,5 мг на ніч, МДД - 5 мг; лікування рекомендується закінчувати поступовим зменшенням дози препарату; тривалість курсу лікування не повинна перевищувати 4 тижнів з урахуванням періоду поступової відміни препарату; продовження лікування понад цей термін можливе лише після повторної ретельної оцінки клінічної картини.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: денна втомлюваність, сонливість, знесилення, запаморочення, порушення ходи і рухів (атаксія), уповільнення психомоторних реакцій, порушення концентраційної здатності та погіршення пам'яті (антероградна амнезія); вранці, після прийому засобу, напередодні ввечері, - виражена залишкова втомлюваність і порушення концентрації та уваги; м'язова слабкість, головний біль, сплутаність свідомості, сухість у роті, нудота, блювання, запор і незначне зниження АТ; свербіж і висипи на шкірі; підвищення апетиту; послаблення статевого потягу, у жінок порушення менструального циклу; послаблене дихання (пригнічення дихання) може виникати у хворих на стеноз (обструкцію) дихальних шляхів і ушкодження головного мозку; галюцинації і "парадоксальні" реакції (підвищена агресивність, г. стани збудження, відчуття страху, думки про самогубство, спазми різних груп м'язів, тяжке засинання, недостатня тривалість нічного сну); при раптовому припиненні тривалого щоденного лікування препаратом, через приблизно 2-5 днів після останнього прийому, - порушення сну і кошмарні сновидіння, загострення відчуття страху (іноді аж до панічного), емоційної напруженості, збудження і внутрішнього неспокою.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до нітразепаму, інших бензодіазепінів або до будь-яких інгредієнтів препарату; медикаментозна, наркотична та алкогольна залежність наявна або в анамнезі; тяжка хр. дихальна недостатність; с-м зупинки дихання уві сні; тяжка печінкова недостатність; спінальна і мозочкова атаксія; г. отруєння алкоголем, снодійними, знеболювальними або психотропними засобами (антидепресанти, нейролептики, літій); тяжка форма міастенії; г. напади глаукоми (вузькокутова глаукома); період вагітності і годування груддю; дитячий вік.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 5 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва ЛЗ:
II. Радедорм(R) 5, Menarini-Von Heyden GmbH; "Nycomed Oranienburg GmbH"; "AWD. pharma GmbH & Co.KG", Німеччина
- Оксазепам (Oxazepam)*
Фармакотерапевтична група: N05BA04 - транквілізатори
Основна фармакотерапевтична дія: анксіолітична, седативна дія; міорелаксантні і протисудомні властивості виражені слабкіше.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: усуває напруження, зменшує або пригнічує тривогу і страх, емоційне напруження; механізм дії пов'язаний з підсиленням ГАМК-ергічних процесів у головному мозку; анксіолітична дія препарату пов'язана головним чином з гальмуючим впливом на лімбічну систему; майже повністю (90-100%) всмоктується із ШКТ; C активної речовини в плазмі крові досягається через 1-3 год;
макс
95-98% оксазепаму зв'язується з білками плазми крові; об'єм
розподілу 0,6-2,0 л/кг; T - 5-15 год; в печінці оксазепам
1/2
швидко метаболізується в оксазепам-о-глюкуронід - головний
неактивний метаболіт; виявлена невелика кількість шести
неактивних, частково кон'югованих метаболітів; виділення
здійснюється нирками (87%); з калом виводиться менше 10% від
прийнятої дози; при нирковій недостатності метаболічний кліренс
оксазепаму і його вільна концентрація в плазмі залишаються в межах
норми; проникає крізь плацентарний бар'єр, виділяється з грудним
молоком.
Показання для застосування ЛЗ: неврози, неврозоподібні і психозоподібні розлади, при наявності тривоги, страху, підвищеної дратівливості, порушення сну, сенесто-іпохондричні розлади і нав'язливі стани, особливо якщо хворі погано переносять інші транквілізатори.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при невротичних станах, які супроводжуються тривогою, страхом, збудженням, підвищеною дратівливістю для дорослих разова доза становить 10-30 мг; при амбулаторному лікуванні звичайно добова доза становить 20-30 мг (у два прийоми - уранці і ввечері), у більш тяжких випадках дозу збільшують до 15 мг вранці і в обід і 15-30 мг ввечері; МДД - 120 мг, дози понад 60 мг призначають тільки при стаціонарному лікуванні; у г. випадках необхідно визначити, чи обмежитись прийомом однієї разової дози або лікуванням протягом декількох днів; при безсонні викликаному станом тривоги, призначають 10-25 мг за півгодини - годину до сну, максимальна разова доза - 50 мг; ввечері таблетку не слід приймати відразу після їжі, оскільки дія препарату уповільнюється і залежно від тривалості сну можливі залишкові явища (втома, порушення здатності зосередитись наступного ранку); для лікування алкогольного абстинентного с-му - 15-30 мг 3-4 р/добу; для осіб похилого віку, ослаблених хворих, при порушенні функції печінки і нирок, серцевій і легеневій недостатності, а також при органічних змінах мозку добова доза становить 10 мг (по 5 мг вранці і ввечері), при необхідності дозу збільшують до 15 мг/добу; приблизно через 2 тижні від початку лікування слід впевнитись, чи є показання для продовження прийому оксазепаму, оскільки небажано перевищувати тривалість безперервного лікування протягом 4 тижнів; застосування препарату протягом декількох тижнів може викликати фізичну і психічну залежність; при необхідності тривалого лікування (декілька місяців) застосовують метод перервної терапії - припиняють прийом на декілька днів і знову повертаються до його застосування в індивідуально підібраній терапевтичній дозі; застосування препарату припиняють, поступово знижуючи дозу; раптове припинення прийому препарату може викликати с-м абстиненції: збудження, тривогу, порушення сну.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: незначна, минуща сонливість, яка звичайно виникає в перші дні лікування (у випадку вираженої сонливості потрібно зменшити дозу препарату), запаморочення, головний біль; непритомні стани, що супроводжуються сонливістю; нудота, тремтіння, нечітка мова, сонна хвороба, набряки, шкірний висип (подібний до кору, у вигляді опіків від кропиви, папульозно-пустульозний); лейкопенія, жовтуха, збільшення активності амінотрансфераз, атаксія, яка виникає незалежно від дози препарату і віку пацієнта; парадоксальні реакції (психомоторне збудження, безсоння, виражена ажитація та агресивність, м'язове тремтіння, судоми) частіше за все виникають після вживання алкоголю, у пацієнтів літнього віку, хворих з психічними рзладами; ейфорія, галюцинації, нечіткий зір, подвійний зір, порушення орієнтації, ступор, порушення менструального циклу, зміни електроенцефалограми (ЕЕГ), агранулоцитоз, нетримання сечі, розлад пам'яті; систематичне застосування препарату протягом тривалого часу може призвести до розвитку лікарської залежності, а також абстинентного синдрому - у випадку раптової відміни оксазепаму.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до оксазепаму або будь-якого компонента препарату; психопатичні стани; тяжка дихальна недостатність незалежно від причини, с-м нічного апное; тяжка печінкова та ниркова недостатність; закритокутова глаукома; міастенія; застосування інших ЛЗ, які пригнічують ЦНС, або вживання алкоголю; дитячий вік до 12 років; вагітність (абсолютно - I триместр); лактація.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 10 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 4 роки.
Торгова назва ЛЗ:
II. Нозепам, АТ "Олайнфарм", Латвія
Тазепам, Polfa Tarchomin Pharmaceutical Works S.A., Польща
- Медазепам (Medazepam)*
Фармакотерапевтична група: N05BA03 -транквілізатори
Основна фармакотерапевтична дія: сильна анксіолітична активність, менш виражена седативна і міорелаксуюча дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: психотропна речовина, що належить до класу 1,4 -
бензодіазепінів; послаблює стани емоційної напруги, психомоторного
збудження і страху, а також зумовлює седативний і гіпнотичний
ефекти; для медазепаму характерна знижувальна тонус м'язів і
протисудомна дії; у зв'язку із сильною анксіолітичною активністю
при менш вираженому седативному і міорелаксуючому ефекті медазепам
особливо доцільно застосовувати як денний транквілізатор; має
низьку спорідненість з бензодіазепіновими рецепторами (гальмування
специфічного зв'язування 3Н-діазепаму, константа гальмування
[IC50 нмоль/л] 850); ефективність медазепаму значною мірою
визначається його активними метаболітами: десметилмедазепамом,
діазепамом, десметилдіазепамом і оксазепамом; сама речовина
медазепам характеризується як проліки; після перорального
приймання медазепам швидко всмоктується в організмі; C досягає
макс
через 1-2 год; майже цілком зв'язується з білками плазми крові; на
частку вільного медазепаму в плазмі крові припадає 0,2%; активними
метаболітами медазепаму є діазепам, десметилдіазепам,
десметилмедазепам і оксазепам; при більш тривалому щоденному
прийманні медазепаму (у дозі 50 мг протягом 5 днів) відбувається
кумуляція десметилдіазепаму, внаслідок чого він стає основним
активним метаболітом; діазепам метаболізується в печінці, при
цьому також утворюються активні метаболіти - темазепам,
десметилдіазепам і оксазепам; T - від 20 до 100 год; взагалі
1/2
він виводиться з організму нирками, невеличка частина його
елімінується разом з жовчю.; T активного метаболіту
1/2
десметилдіазепаму становить 50-80 год; активний метаболіт
оксазепам перетворюється в печінці в глюкуронід, що виводиться з
організму переважно нирками; термінальний T - 6 до 25 год;
1/2
активні метаболіти діазепам і оксазепам проникають через
плацентарний бар'єр; медазепам і його активні метаболіти
проникають у молоко матері.
Показання для застосування ЛЗ: симптоматичне лікування станів страху, емоційного напруження, психомоторного збудження, неврозів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози препарату і тривалість лікування залежать у кожному окремому випадку від індивідуальної реакції хворого на ліки, а також від характеру і тяжкості захворювання; при цьому дотримуються основного правила - призначати якомога менші дози препарату; добова доза становить 10-30 мг, яку розподіляють на 2-3 прийоми на день, або усю добову дозу приймають одноразово ввечері; при дотриманні усіх вказівок і запобіжних заходів у разі необхідності добову дозу медазепаму можна збільшити до МДД - 60 мг; при г. станах захворювання застосування препарату обмежують декількома разовими дозами або декількома днями; при хр. захворюваннях тривалість застосування препарату визначається перебігом хвороби.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: почуття втоми, сонливість, спад сил, запаморочення, сплутаність свідомості; уповільнення реактивної спроможності, антероградна амнезія, головний біль, невелике зниження АТ; нудота, блювання, симптоми з боку епігастральної ділянки, пронос, тимчасове підвищення активності ферментів печінки в сироватці крові й алергія; послаблення лібідо або розлади менструацій; пригнічення дихання може розвиватися у хворих з вираженою обструкцією дихальних шляхів або у пацієнтів з ушкодженнями головного мозку; розлади артикуляції, невпевненість ходи і рухів, а також розлади зору (двоїння в очах, ністагм); некоординовані рухи, затримка сечі, депресії, біль у грудях, сплутаність свідомості і сухість у роті; "парадоксальні" реакції (підвищена агресивність, г. стани збудження, почуття страху, думки про самогубство, судомні скорочення різних груп м'язів, важке засинання і недостатня тривалість нічного сну); після раптового припинення тривалого щоденного застосування медазепаму - порушення сну і страхітливі сновидіння, загострення і посилення почуття страху, стан емоційної напруги, психомоторного збудження і почуття внутрішнього занепокоєння; тремтіння, пітливість; підвищення судомного порога з розвитком судом або симптоматичні психози (наприклад, делірій абстиненції); має первинний потенціал, що викликає лікарську залежність - вже при щоденному застосуванні його протягом декількох тижнів виникає небезпека розвитку залежності; це почуття розвивається не тільки при зловживанні медазепамом, особливо при прийомі великих доз, а й при застосуванні його в звичайних терапевтичних дозах.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до діючої речовини або інших бензодіазепінів, а також при відомій з анамнезу або наявній лікарській, наркотичній або алкогольній залежності; діти і підлітки (відносно клінічного застосування препарату у цієї групи хворих ще не накопичено достатнього досвіду).
Форми випуску ЛЗ: табл. по 10 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігають при t не вище 25 град.С; термін придатності препарату - 5 років.
Торгова назва ЛЗ:
II. Рудотель(R), AWD. pharma GmbH & Co. KG; "Menarini-Von Heyden GmbH"; "Nycomed Oranienburg GmbH", Німеччина
- Клоназепам (Clonazepamum)*
Фармакотерапевтична група: N03AE01 - протиепілептичні засоби. Похідні бензодіазепіну.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: належить до групи похідних бензодіазепіну, діє на багато структур ЦНС, насамперед - на лімбічну систему та гіпоталамус, тобто структури, пов'язані з регуляцією емоційних функцій; як і всі бензодіазепіни, клоназепам підсилює гальмівну дію ГАМК-ергічних нейронів у ділянці кори головного мозку, мозочка, мозкової речовини та інших структур центральної нервової системи; результатом цього є зменшення активності різних груп нейронів: норадренергічних, холінергічних, допамінергічних і серотонінергічних; виявлено існування специфічних для бензодіазепінів місць з'єднання, що виявляють собою білкові слизуваті структури, які мають зв'язок з комплексом, що складається з рецептора ГАМК-A і каналу для вхідних токів іонів хлору; дія клоназепаму може полягати в зміні "чутливості" ГАМК-ергічного рецептора, що збільшує спорідненість цього рецептора з гама-аміномасляною кислотою (ГАМК) і являє собою ендогенний уповільнювальний нейропередавач; наслідком активації бензодіазепінового рецептора або ГАМК-A є збільшення напливу іонів хлору всередину нейрона через канал для вхідних токів іонів хлору, що призводить до гіперполяризації клітинної оболонки, в результаті чого відбувається уповільнення функцій нейрона (так зване звільнення нейропередавача); діє протисудомно, заспокійливо, усуває тривожні с-ми, зменшує напруженість кістякових м'язів, меншою мірою справляє снотворну дію, збільшує рівень судомного порогу та запобігає виникненню загальних судомних нападів, полегшує перебіг як загальних, так і вогнищевих епілептичних нападів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: клоназепам добре всмоктується в ШКТ після перорального
прийому, біологічна доступність становить близько 92%; після
перорального прийому разової дози препарату (2 мг) C
макс
відмічається через 1-4 год; на 85% зв'язується з білками крові;
проникає крізь гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри,
потрапляє в грудне молоко; метаболізує в печінці, перетворюючись у
фармакологічно неактивні метаболіти; T становить 20-40 год;
1/2
виділяється з організму в основному із сечею у вигляді
метаболітів; близько 2% прийнятої дози препарату виділяється через
нирки в незміненій формі.
Показання до застосування ЛЗ: усі форми епілепсії у дорослих і дітей (переважно акінетична, міоклонічна, генералізовані субмаксимальні напади скроневі та фокальні); вогнищеві епілептичні напади прості та складні; вторинно зумовлені прості напади; малі напади (petit mal), у тому числі нетипові; первинні та вторинні тоніко-клонічні напади (grand mal); напади міоклонічних і клонічних судом та інші стани моторного збудження; с-м Ленокса-Гасто (Lenox-Gastaut); с-м пароксизмального страху, стани страху, фобії (агорафобія) - крім пацієнтів до 18 років.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозування є індивідуальним і залежить від реакції пацієнта на прийом препарату; лікування слід починати з малих доз (0,5 мг), поступово збільшуючи їх (від 0,5 до 1 мг кожні 3 дні) до отримання відповідного терапевтичного ефекту або досягнення максимальної добової дози; не можна різко переривати лікування препаратом; рекомендується поступове зменшення дози, навіть після короткочасного застосування; різке припинення прийому клоназепаму провокує епілептичні напади.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС - відчуття втоми, м'язова слабкість, порушення координації рухів, запаморочення, атаксія, гіперчутливість до світла, зниження концентрації уваги, порушення сну, сплутаність свідомості, порушення орієнтації, ретроградна амнезія, порушення поведінки, депресія можуть підсилюватися при збільшенні дози препарату; при тривалій терапії або лікуванні високими дозами - оборотна нечітка і уповільнена мова, ослаблення моторної координації, розлад зору у вигляді подвійного зору та ністагму; ШКТ - диспептичні симптоми, патологічні показники функції печінки (у виняткових випадках); шкіра - кропив'янка, екзема, випадання волосся, порушення пігментації; сечостатева система - зниження лібідо, імпотенція, передчасне виникнення вторинних статевих ознак (у виняткових випадках), нетримання сечі; дихальна система - рідко - пригнічення дихального центру (при одночасному застосуванні інших препаратів, що діють пригнічувально на дихальний центр); АР - симптоми підвищеної чутливості - ангіоневротичний набряк, анафілактичні симптоми (у виняткових випадках); застосування бензодіазепінів може стати причиною виникнення як психічної, так і фізичної лікарської залежності; виникнення залежності пов'язано з дозою та тривалістю лікування; особливо схильні до цього стану хворі, що мають в анамнезі алкогольну хворобу або інші залежності; різке припинення лікування клоназепамом після тривалого його застосування може спричинити абстинентний с-м - відчуття страху, підвищену пітливість, моторне збудження, занепокоєння, порушення сну, головний та м'язовий біль, збільшення напруження, відчуттям втоми, порушення орієнтації, дратівливість; існує небезпека виникнення нападу судом або епілептичних нападів; у надзвичайних випадках виникають порушення відчуття дійсності, сприйняття власної особистості, підвищена чутливість до світла, звуку і дотику, парестезія кінцівок, галюцинації; симптоми абстинентного с-му звичайно виникають у випадках різкого припинення лікування, тому для відміни препарату слід поступово зменшувати дозу; можуть спостерігатися парадоксальні реакції - психомоторне збудження, безсоння.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до бензодіазепіну або до будь-якого компонента препарату, порушення дихання центрального походження та дихальна недостатність різного генезу, с-м нічного апное; розлади свідомості; закритокутова глаукома; міастенія; тяжка печінкова і ниркова недостатність; лактація.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,0005 г, по 0,001 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t до 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Клоназепам ІС - ВАТ "Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство "ІнтерХім"
II. Клоназепам, Polfa Tarchomin Pharmaceutical Works S.A., Польща
- Альпразолам (Alprazolam)*
Фармакотерапевтична група: N05BA12 - транквілізатори
Основна фармакотерапевтична дія: має виражений анксіолітичний ефект, виявляє седативну, снотворну, протисудомну, міорелаксантну дії.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: похідне бензодіазепіну, для якого характерна наявність
вираженого анксіолітичного ефекту, виявляє седативну, снотворну,
протисудомну, міорелаксантну дії; однакового транквілізуючого
ефекту можна досягти при використанні у 10 разів менших доз
алпразоламу, у порівнянні з діазепамом; має антидепресивну дію, що
аналогічна дії трицикликлічних антидепресантів. ЦНС взаємодіє із
специфічними бензодіазепіновими рецепторами, що функціонально
тісно зв'язані з рецепторами основного гальмового медіатора ЦНС -
гама-аміномасляної кислоти (ГАМК), тому в результаті дії препарату
відбувається посилення гальмуючого впливу ГАМК у ЦНС за рахунок
підвищення чутливості ГАМК-рецепторів до медіатора в результаті
стимуляції бензодіазепінових рецепторів; швидко і повністю
абсорбується в ШКТ; біодоступність - не менше 80%; C після
макс
прийому препарату внутрішньо спостерігається через 1-2 год, вона
коливається в залежності від дози в межах від 7 до 40 нг/мл після
одноразового прийому 0,5-3,0 мг; після багаторазового прийому
1,5-10,0 мг препарату середня рівноважна концентрація в плазмі
становить 18-100 нг/мл; при регулярному прийомі рівноважна
концентрація препарату в плазмі крові досягається протягом 3 днів;
середній T - 12-15 год після одноразового прийому; піддається
1/2
біотрансформації в печінці шляхом окислювання; головний активний
метаболіт - альфа-гідроксиалпразолам, однак, його концентрація в
плазмі досить низька і тому він не має клінічного значення; інші
метаболіти малоактивні або порівняно неактивні; T в незмінному
1/2
вигляді і його метаболітів приблизно однаковий; алпразолам у
незмінному вигляді (близько 20%) і у вигляді метаболітів
виділяється із сечею.
Показання для застосування ЛЗ: тривожні стани; невроз, який супроводжується відчуттям тривоги, небезпеки, занепокоєння, напруження, погіршення сну, дратівливістю, а також соматичними порушеннями; змішані тривожно-депресивні стани, невротичні реактивно-депресивні стани, які супроводжуються погіршенням настрою, втратою зацікавленості оточуючим середовищем, занепокоєнням, порушеннями сну, зниженням апетиту, соматичними порушеннями; невротичні депресії, які розвинулись на фоні соматичних захворювань; панічні розлади в поєднанні з фобічною симптоматикою або без неї.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози препарату підбирають індивідуально та коригують під час лікування залежно від ефекту та індивідуальної переносимості; рекомендується використання мінімально ефективних доз; при тривожних станах, неврозах рекомендована початкова добова доза для дорослих становить 0,25-0,5 мг 3 р/добу; за необхідності дозу збільшують на 0,25 мг кожні 3-4 дні залежно від тяжкості симптомів захворювання та реакції пацієнта на лікування; збільшування дози рекомендується починати з вечірньої дози; при виражених симптомах неспокою лікування можна починати з більш високих доз, МДД - 4 мг; пацієнтам літнього віку та послабленим пацієнтам на початку лікування призначають по 0,125-0,25 мг препарату 2-3 р/добу; курс лікування, включаючи час необхідний для поступової відміни препарату, звичайно не повинний перевищувати 8-12 тижнів; доцільність більш тривалого курсу лікування варто серйозно зважити; при панічних розладах рекомендована початкова добова доза для дорослих становить 0,5 мг 3 р/добу; у разі потреби дозу збільшують, але не більше ніж на 1 мг кожні 3-4 дні; чим вище дози, тим поступовіше слід їх збільшувати для того, щоб досягти повного терапевтичного ефекту ЛЗ; звичайно терапевтичний ефект досягається при застосуванні 5-6 мг/добу, а у тяжких випадках до 10 мг/добу; тривалість лікування кожного хворого визначають індивідуально; коли терапевтичного ефекту досягнено і симптоми захворювання усунуто, дозу алпразоламу можна знижувати, але не швидше ніж по 0,5 мг кожні 3 дні; якщо розвивається с-м "відміни", дозу препарату можна знову збільшити, а пізніше відміну препарату здійснювати більш поступов; при депресіях рекомендована початкова добова доза для дорослих становить 0,5 мг 3 р/добу; у разі потреби дозу збільшують до 4,5 мг/добу; початкову дозу рекомендується призначати перед сном, щоб мінімізувати денну сонливість; курс лікування, включаючи час необхідний для поступової відміни препарату, звичайно складає 8-12 тижнів.