Про затвердження Положення про порядок регулювання діяльності кредитних спілок в Україні

1. Норматив фінансової стійкості (К1) визначається як співвідношення капіталу кредитної спілки і суми її загальних зобов’язань.

2. Нормативне значення нормативу фінансової стійкості (К1) повинно бути не менше ніж 10%.

3. Норматив достатності капіталу (К2) визначається як співвідношення основного капіталу, визначеного відповідно до пункту 5розділу I цього Розрахунку, і балансової вартості всіх активів кредитної спілки.

4. Значення нормативу достатності капіталу (К2) повинно становити не менше ніж 7%.

5. Основний капітал кредитної спілки складається з:

1) суми пайового капіталу;

2) резервного капіталу;

3) додаткового капіталу;

4) нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);

5) обов’язкових пайових внесків.

Не включаються до основного капіталу додаткові пайові членські внески, цільові внески, а також усі інші зворотні внески членів кредитної спілки, що включаються до капіталу та відносно яких у кредитної спілки є зобов’язання щодо їх повернення відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

5. Норматив кредитного ризику (К3) визначається як співвідношення загальної суми залишку зобов’язань перед кредитною спілкою за кредитними договорами всіх пов’язаних із кредитною спілкою осіб і капіталу кредитної спілки.

Норматив кредитного ризику (К3) не застосовується до об’єднаних кредитних спілок.

6. Нормативне значення нормативу кредитного ризику (К3) повинно бути не більше ніж 25%.

7. Норматив концентрації кредитних ризиків (К4) обчислюється як співвідношення суми залишку зобов’язань за кредитами, наданими десятьом членам кредитної спілки, з найбільшими такими залишками та основного капіталу кредитної спілки.

8. Нормативне значення нормативу концентрації кредитних ризиків (К4) повинно бути не більше ніж 3.

Норматив концентрації кредитних ризиків (К4) не застосовується до кредитної спілки, якщо залишок зобов’язань за кредитними договорами перед кредитною спілкою менше ніж три мільйони гривень, та об’єднаних кредитних спілок.

9. Кредитна спілка формує запас ліквідності шляхом зберігання частини своїх активів у прийнятних активах, визначених у пункті 11 розділу I цього Розрахунку.

10. Норматив запасу ліквідності (К5) виконується кредитною спілкою, якщо різниця між прийнятними активами кредитної спілки та розрахунковим запасом ліквідності є позитивною (більше ніж 0).

11. Прийнятними активами кредитної спілки для розрахунку нормативу запасу ліквідності (К5) є:

1) готівкові кошти в касі кредитної спілки;

2) грошові кошти на поточних і депозитних рахунках у банківських установах на строк, що не перевищує одного року, які може бути вільно реалізовано на будь-яку дату, а також ті, що підлягають погашенню протягом наступних 12 місяців або без визначеного строку погашення;

3) внески (вклади) на депозитні рахунки до об’єднаної кредитної спілки на строк, що не перевищує одного року, які може бути вільно реалізовано на будь-яку дату, а також ті, що підлягають погашенню протягом наступних 12 місяців або без визначеного строку погашення;

4) додаткові пайові внески до об’єднаної кредитної спілки;

5) державні цінні папери.

До прийнятних активів кредитної спілки не належать активи, використання яких обмежено, а також розміщені в банках, що не мають відповідної ліцензії на право роботи з вкладами громадян.

12. Розрахунковий запас ліквідності кредитної спілки обчислюється від суми залишку додаткових пайових внесків членів кредитної спілки та залишку зобов’язань за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та становить 5%.

13. Кредитна спілка формує резерв забезпечення покриття втрат (далі - РЗПВ) за кожним договором кредиту окремо та обліковує зазначену інформацію в обліковій та реєструючій системі кредитної спілки.

14. Договір кредиту вважається простроченим, якщо членом кредитної спілки на дату визначення простроченості повністю або частково не виконано зобов’язань у строки та обсягах, встановлених умовами договору кредиту, щодо повернення тіла кредиту та/або сплати процентів за кредитом.

15. Договір кредиту належить до певного рівня прострочення для розрахунку РЗПВ за такими ознаками:

1) непрострочений - якщо прострочення на дату визначення простроченості немає;

2) під наглядом - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 1 до 30 днів включно;

3) перший рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 31 до 60 днів включно;

4) другий рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 61 до 90 днів включно;

5) третій рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 91 до 180 днів включно;

6) четвертий рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить понад 180 днів.

16. Кількість днів прострочення за простроченим договором кредиту рахується в календарних днях на дату визначення простроченості починаючи з наступного дня після відповідної календарної дати, визначеної договором кредиту як граничний строк сплати відповідної простроченої частини тіла кредиту та/або процентів. Днем закінчення строку є перший за ним робочий день, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону.

17. Рівень простроченості за кредитом визначається, ураховуючи такі особливості:

1) якщо член кредитної спілки достроково повернув повністю або частково кредит, кредитна спілка має визначати рівень простроченості кредиту з урахуванням зробленого відповідного коригування зобов’язань члена кредитної спілки в бік їх зменшення та з урахуванням нового графіка платежів, якщо такий оформлявся;

2) якщо кількість календарних днів прострочення за різними зобов’язаннями в межах одного договору кредиту відрізняється, приймається більший за значенням строк;

3) кредитна спілка визначає єдину категорію рівня простроченості договору кредиту за кількома договорами кредиту щодо одного члена кредитної спілки, використовуючи найвищу;

4) кредитна спілка визначає рівень простроченості договору кредиту відповідно до умов договору кредиту на момент його укладення, крім випадків зміни строку дії договору кредиту для кредитної лінії за умови, що прострочених зобов’язань за договором кредиту для кредитної лінії немає;

5) якщо прострочену заборгованість за кредитним договором було повністю погашено, кредитна спілка має право переглянути рівень простроченості за таким договором на нижчий рівень. Рівень простроченості не знижується після погашення простроченої заборгованості, якщо прострочену заборгованість погашено неповністю;

6) кредитна спілка може класифікувати договір кредиту за більш високою категорією, ніж це визначено в пункті 15 розділу II цього Розрахунку, якщо внаслідок оцінки (аналізу) договору кредиту відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, включаючи ситуацію з вартістю застави, фінансового стану боржника, витрат на компенсацію боргових зобов’язань (включаючи судові витрати) або інших умов, які могли б призвести до збільшення кредитного ризику, прогнозується більше збитків, ніж визначено рівнем простроченості договору кредиту згідно з класифікацією, наведеною в пункті 15 розділу II цього Розрахунку;

7) кредитна спілка може не формувати РЗПВ за договором кредиту, якщо розмір простроченої заборгованості за договором кредиту не перевищує 250 гривень.

18. Розмір необхідного РЗПВ кредитна спілка визначає як суму РЗПВ, сформованих за кожним договором кредиту окремо за такою формулою:

де К - залишок зобов’язань за тілом кредиту;

П - залишок зобов’язань за нарахованими, але не сплаченими процентами;

І - ймовірність дефолту члена кредитної спілки;

З - коефіцієнт покриття боргу заставою.

19. Розмір показника ймовірності дефолту члена кредитної спілки (І) відображає ймовірність припинення виконання членом кредитної спілки своїх зобов’язань за договором кредиту. Кредитна спілка визначає розмір показника ймовірності дефолту члена кредитної спілки (І) самостійно відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки з врахуванням пункту 20 розділу II цього Розрахунку.

20. Кредитна спілка визначає значення показника ймовірності дефолту члена кредитної спілки (І) не меншими, ніж такі значення залежно від визначеного кредитною спілкою рівня простроченості договору кредиту:

1) непрострочені: І = 0,15%;

2) під наглядом: І = 1%;

3) перший рівень: І = 20%;

4) другий рівень: І = 50%;

5) третій рівень: І = 70%;

6) четвертий рівень: І = 100%.

21. Кредитна спілка визначає розмір показника коефіцієнта покриття боргу заставою (З) на підставі виду застави та рівня покриття зобов’язань заставою відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки.

Значення показника коефіцієнта покриття боргу заставою (З) не можуть бути меншими, ніж значення коефіцієнта покриття боргу заставою (З), зазначені в таблиці, наведеній у пункті 25 розділу II цього Розрахунку.

Показник коефіцієнта покриття боргу заставою (З) дорівнює 1, якщо предметом застави є майно, яке не визначене в таблиці, наведеній у пункті 25 розділу II цього Розрахунку, рівень покриття зобов’язань заставою становить менше ніж 20% або заставу не оформлено належним чином відповідно до законодавства України, або прострочення за договором кредиту становить понад 365 днів.

22. Розрахункова сума РЗПВ порівнюється з розміром фактично сформованого РЗПВ і відповідно до виявленого відхилення здійснюється збільшення або зменшення фактичного розміру РЗПВ.

23. Кредитна спілка здійснює перерахунок РЗПВ щомісяця станом на останній день місяця.

24. Кредитна спілка формує РЗПВ у більшому розмірі, ніж визначено в розділі II цього Розрахунку, якщо кредитна спілка вище оцінює ймовірність дефолту члена кредитної спілки (І).

РЗПВ формується кредитною спілкою в більшому розмірі відповідно до порядку, визначеного внутрішніми положеннями кредитної спілки, але не може бути більшим, ніж сума залишку зобов’язань за договорами кредиту на таку саму дату.

25. Значення коефіцієнта покриття боргу заставою (З) визначається відповідно до таблиці.