Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів у сфері боротьби з корупцією

Останнім часом значного поширення в державі набула корупція, яка тісно переплітається з організованою злочинністю і свідчить про активне проникнення кримінального впливу у різні ешелони державної влади. Серйозну небезпеку становить зрощування державних і комерційних структур, корисливі зловживання у правоохоронних і контролюючих органах. Корупція посадових осіб створює передумови для розтягнення національного багатства, контрабанди, ухилення від сплати податків, злочинів та інших правопорушень у підприємницькій і фінансовій галузях тощо. Подальше поширення корупції може призвести до непередбачуваних негативних наслідків не тільки в економічній, а й у соціально-політичній сфері, загрожуватиме національній безпеці нашої держави.

Разом з тим чимало прокурорів недооцінюють небезпеку широкого проникнення корупції у державні органи та органи самоврядування, неефективно використовують свої повноваження у боротьбі з цим негативним явищем, займаючи очікувальну позицію.

З метою усунення цих недоліків, належного здійснення відповідно до статті 17 Закону України "Про боротьбу з корупцією" прокурорського нагляду за додержанням законів у сфері боротьби з корупцією, керуючись пунктом 7 статті 15 Закону України "Про прокуратуру",

1. Начальникам управлінь і відділів Генеральної прокуратури України в межах своєї компетенції, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам забезпечити належну організацію нагляду за додержанням вимог Законів України "Про боротьбу з корупцією", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про державну службу", інших законодавчих актів з питань попередження корупційних діянь і боротьби з ними.

Здійснювати перевірки дотримання державними службовцями та іншими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, спеціальних обмежень, спрямованих на попередження корупції, вимог фінансового контролю щодо доходів цих осіб. Особливу увагу звернути на факти заняття державними службовцями підприємництвом, а також незаконного сприяння з використанням службового становища підприємницькій діяльності інших фізичних і юридичних осіб.

Принципово реагувати на випадки невжиття заходів чи умисного невиконання вимог законодавства про боротьбу з корупцією з боку відповідних керівників міністерств і відомств, державних установ та організацій чи їх структурних підрозділів, а також осіб, на яких покладено обов'язки складання протоколу про вчинення корупційного діяння. Своєчасно порушувати питання про їх притягнення до адміністративної відповідальності і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави.

Вживати дійових заходів, спрямованих на усунення наслідків корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією. Зокрема, забезпечити відшкодування збитків, заподіяних державі, підприємствам, установам, організаціям і фізичним особам незаконним використанням приміщень, засобів транспорту і зв'язку, іншого державного майна або коштів; порушувати питання про скасування неправомірних нормативних актів і рішень, прийнятих внаслідок корупційних діянь; поновлення прав фізичних та юридичних осіб.

У разі допущення таких порушень прокурорськими працівниками негайно повідомляти про це вищестоящих прокурорів і вирішувати питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з посад, які вони займають.

2. Постійну увагу приділяти законності, своєчасності та повноті розгляду заяв і повідомлень про вчинення корупційних діянь, маючи на меті, щоб жодний факт корупції, про який надійшла інформація, не залишався без необхідного реагування, а винні особи, уповноважені на виконання функцій держави, - без встановленої законом відповідальності.

У разі виявлення ознак злочину порушувати кримінальні справи і забезпечити належний нагляд за проведенням попереднього слідства.

Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, то згідно з частиною другою статі 98 Кримінально-процесуального кодексу України справу має бути порушено щодо цієї особи. Своєчасно вирішувати питання про заборону особі, щодо якої порушено кримінальну справу, виїжджати за межі України та відсторонення обвинуваченого від посади в порядку, передбаченому статтями 98-1 і 147 Кримінально-процесуального кодексу України. Для вирішення питання про відсторонення осіб, що призначаються Президентом України, направляти до Генеральної прокуратури України мотивоване подання.

У випадках встановлення внаслідок прокурорської перевірки чи попереднього слідства факту вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, що не містить складу злочину, прокурорам чи слідчим прокуратури складати про це протокол, який разом з відповідними матеріалами у триденний строк надсилати до районного (міського) суду.

Вимагати від органів дізнання і попереднього слідства в разі встановлення, що в діянні особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, чи в діяннях інших осіб є ознаки дисциплінарного правопорушення або ці особи повинні бути згідно з чинним законодавством притягнуті до матеріальної відповідальності, в поданнях, що вносяться в порядку статті 23-1 Кримінально-процесуального кодексу, обов'язково порушувати питання про притягнення цих осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності.

3. Систематично перевіряти законність заходів, які вживаються органами внутрішніх справ і Служби безпеки за заявами і повідомленнями про вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією. У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або органом дізнання скасовувати постанову про це і порушувати кримінальну справу відповідно до вимог статті 100 Кримінально-процесуального кодексу України.

4. По кожній кримінальній справі про злочини, пов'язані з вчиненням корупційних діянь, підтримувати державне обвинувачення у суді. За наявності підстав, при судовому розгляді таких справ порушувати питання про притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, в діях яких є ознаки дисциплінарного правопорушення, або які згідно з чинним законодавством повинні бути притягнуті до матеріальної відповідальності, пропонуючи суду винести окрему ухвалу (постанову) в порядку статті 23-2 Кримінально-процесуального кодексу. На незаконні, необгрунтовані вироки, ухвали, постанови суду вносити касаційні або окремі подання.

5. У разі, якщо за вчинення злочину, пов'язаного з корупцією, до кримінальної відповідальності притягаються керівники районного і вищого рівнів, надсилати спецповідомлення до Генеральної прокуратури України. Закриті кримінальні справи про корупційні діяння протягом місяця з дня прийняття рішення про це вивчати в слідчих управліннях обласних і прирівняних до них прокуратур. Закриті справи, де пред'являлось обвинувачення або особи утримувалися під вартою, а також справи, по яким винесено виправдувальні вироки, надсилати до Генеральної прокуратури України в порядку, передбаченому пунктом 6 наказу Генерального прокурора N 4-96.

6. Двічі на рік узагальнювати наслідки роботи з нагляду за дотриманням законодавства про боротьбу з корупцією, використовуючи матеріали слідчої, судової та наглядової практики.

Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прирівняним до них прокурорам до 15 січня і 15 липня кожного року подавати до Генеральної прокуратури України звіти з цього питання, у яких зазначати стан і рівень корупції на відповідних територіях і в регіонах, у яких структурах вона поширена, заходи, що вживаються прокуратурою у боротьбі з цим явищем, оцінку роботи підпорядкованих прокуратур на цій ділянці, наводячи конкретні приклади порушень законності та вжитих у зв'язку з цим заходів. На підставі аналізу практики роботи у цій галузі вносити пропозиції щодо вдосконалення методики прокурорського нагляду та чинного законодавства у сфері боротьби з корупцією.

7. Постійно здійснювати роботу щодо роз'яснення Закону України "Про боротьбу з корупцією" та інших нормативних актів з цього питання, активно використовувати можливості засобів масової інформації. Дотримуючись принципу гласності у цій роботі, інформуючи громадськість про заходи, що вживаються органами прокуратури у боротьбі з цим негативним явищем, у публічних виступах не допускати ущемлення прав і законних інтересів громадян, приниження їхньої честі і гідності, а також розголошення відомостей, що становлять таємницю слідства.

У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прирівняних до них прокуратурах відповідальність за виконання цього наказу покласти на перших заступників прокурорів; у міських, районних і прирівняних до них прокуратурах - на відповідних прокурорів.

В управліннях і відділах Генеральної прокуратури України, діяльність яких пов'язана з питаннями боротьби з корупцією (Головне слідче управління, Головне управління військових прокуратур, управління кадрів загального нагляду, нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, нагляду за додержанням законів про національну безпеку, нагляду за додержанням законів на транспорті, кримінально-судове та цивільно-судове управління, відділ нагляду за додержанням законодавства про неповнолітніх), призначити працівників, відповідальних за цю ділянку роботи.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників Генерального прокурора України згідно з розподілом обов'язків, а координацію діяльності з цього питання - на першого заступника Генерального прокурора України О.А.Христенка.

Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міським, районним і прирівняним до них прокурорам.

Збірник нормативних актів "Прокуратура в Україні",

К.: Юрінком Інтер 2000.