Запропонована у Кодексі формула щодо визначення кількості виборчих бюлетенів за сучасних умов втрачає актуальність, оскільки показники попередніх виборів об’єктивно не відображають реальної кількості виборців, які фактично перебуватимуть за кордоном і матимуть намір реалізувати своє виборче право та, відповідно, не може бути ефективно застосована одночасно із запровадженням активної реєстрації виборців. Це зумовлює необхідність перегляду підходів до визначення кількості виборчих бюлетенів для голосування за кордоном.
Можливим способом вирішення проблеми є встановлення гнучкого механізму розрахунку кількості виборчих бюлетенів для закордонних виборчих дільниць, за яким така кількість визначатиметься Міністерством закордонних справ України за пропозиціями закордонних дипломатичних установ України з урахуванням фактичної кількості виборців, попереднього досвіду голосування та пропускної спроможності дільниць, із поданням відповідних пропозицій Центральній виборчій комісії не пізніш як за 14 днів до дня виборів (дня повторного голосування).
3. Продовження часу голосування у закордонному виборчому окрузі.
Під час напрацювання законодавчих пропозицій розглядалися різні шляхи забезпечення розширення можливостей реалізації виборчих прав громадян України за кордоном з урахуванням значної кількості виборців та обмежених організаційних ресурсів закордонних виборчих дільниць, зокрема і запровадження дострокового голосування - голосування протягом декількох днів.
За результатами узагальнення обговорень з громадськістю та експертним середовищем з цього питання, Комісія у постанові від 27 вересня 2022 року № 102 звертала увагу на можливі конституційно-правові ризики, пов’язані з проведенням голосування в інший день, ніж неділя.
Надалі відповідна робоча група ініціювала звернення до низки наукових установ, зокрема, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національної академії правових наук України, Національного університету "Одеська юридична академія", Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, з проханням надати наукові висновки чи висловити позицію щодо відповідності Конституції України деяких ініціатив, що вивчались робочою групою, як потенційних інструментів у виборчому процесі післявоєнних виборів, зокрема, чи може дострокове голосування в інший день, крім неділі, бути розцінене як порушення конституційних приписів (статей 77, 103 Конституції України).
Загалом отримані позиції від указаних установ мали контраверсійний характер, - дві зазначили, що дострокове голосування буде порушувати положення Конституції, а три вважали, що такий спосіб голосування буде відбуватись в межах визначених положень Конституції України.
Разом з тим пропозицію щодо запровадження дострокового голосування протягом двох днів під час обговорення не було підтримано, у тому числі й через те, що її реалізація породжує низку додаткових організаційних і безпекових ризиків. Зокрема, постають питання належної охорони та зберігання виборчих бюлетенів між днями голосування, необхідності встановлення нових або істотно змінених процедур для дільничних виборчих комісій, у тому числі щодо порядку та моменту підрахунку голосів (в один день чи поетапно), а також забезпечення цілісності виборчої документації та довіри до результатів голосування.
Остаточне вирішення цього питання, на думку Комісії, потребує подальшого інклюзивного парламентського та експертного діалогу з урахуванням демократичних стандартів виборів.
З огляду на викладене вбачається одним із способів вирішення цієї проблеми запровадження можливості продовження часу голосування на закордонних виборчих дільницях у разі якщо на дільниці є виборці, які не встигли проголосувати у встановлений законом час.
VI. Особливості забезпечення безпеки виборів.
Роздiл спрямований на посилення безпеки виборчого процесу та визначає, зокрема, порядок призупинення та відновлення роботи виборчих комісій і голосування у разі надзвичайних ситуацій, а також заходи зі збереження виборчої документації. Також передбачається координація дій органів влади та створення міжвідомчої робочої групи для протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес.
1. Заходи безпеки під час організації підготовки та проведення виборів.
Запровадження відповідного правового регулювання зумовлене насамперед необхідністю проведення виборів в умовах підвищених безпекових ризиків, пов’язаних із наслідками збройної агресії рф проти України, можливими надзвичайними ситуаціями та іншими небезпечними подіями. У таких умовах першочерговим є забезпечення захисту життя і здоров’я виборців, членів виборчих комісій та інших учасників виборчого процесу, а також збереження безперервності та легітимності виборчих процедур.
Так, у законопроєкті пропонується врегулювати порядок призупинення роботи виборчих комісій та голосування у разі виникнення надзвичайних або небезпечних ситуацій, механізм інформування Центральної виборчої комісії та умови відновлення виборчих процедур. Також передбачається обов’язок для окружних і дільничних виборчих комісій вживати заходів для збереження виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації, можливість створення оперативних груп з представників Центральної виборчої комісії, органів сектору безпеки і оборони, військових та військово-цивільних адміністрацій та інших компетентних державних органів і органів місцевого самоврядування для координації дій у кризових ситуаціях.
2. Заходи, спрямовані на протидію іноземному втручанню.
Забезпечення вільних і чесних виборів є основою подальшого демократичного розвитку України та визначальною передумовою формування довіри суспільства до державних інституцій, сформованих за результатами народного волевиявлення. Водночас створення умов для реалізації виборчих прав громадян, дотримання основних принципів і засад виборчого права, належне здійснення виборчих процедур і механізмів, а також точне й достовірне встановлення результатів виборів є ключовими обов’язками держави.
Зважаючи на широкомасштабну збройну агресію рф проти України, а також зафіксоване міжнародними інституціями зростання активності рф та її союзників щодо дестабілізації демократичних суспільств у різних формах, зокрема шляхом втручання у виборчі процеси у різних державах, питання забезпечення належного захисту виборів від іноземного втручання набуває для України особливої актуальності.
Україна протягом тривалого часу залишається основною ціллю для втручання з боку рф, яке проявляється, зокрема, у формі поширення дезінформації, маніпулятивних матеріалів, нав’язування проросійських наративів, а також кібератак та інших гібридних методів впливу. Держава-агресор використовує ці інструменти не лише як зброю в рамках своєї військової агресії проти України, а й як засіб атаки на демократію у ширшому контексті. Зазначене неодноразово підтверджувалося європейськими інституціями у відповідних документах.
З огляду на викладене як один із можливих механізмів протидії іноземному втручанню у підготовку та проведення наступних загальнодержавних виборів Комісія пропонує на законодавчому рівні передбачити можливість утворення при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчої робочої групи з питань протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес, діяльність якої буде спрямовано на забезпечення координації заходів з протидії втручанню іноземних держав, пов’язаних з ними юридичних та фізичних осіб, інших іноземних суб’єктів у виборчий процес. До основних завдань робочої групи можуть належати, зокрема, розроблення та координація виконання плану заходів щодо виявлення, запобігання та протидії дезінформації і маніпулюванню інформацією іноземними суб’єктами; виявлення та нейтралізації фактів іноземного фінансування виборчих кампаній, у тому числі із застосуванням новітніх технологій, а також координація дій державних органів, у тому числі й правоохоронних, органів адміністрування виборчих процесів, учасників виборчого процесу з питань протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес.
Запропонований підхід узгоджується з практиками, застосовуваними Європейським Союзом та іншими міжнародними інституціями, які створюють спеціалізовані робочі органи для координації дій державних та незалежних структур у сфері захисту виборчих процесів від іноземного втручання. Це дозволяє забезпечити системний та скоординований підхід до запобігання втручанню, обміну інформацією, оперативного реагування на загрози та підвищення ефективності заходів щодо захисту демократії та прозорості виборів.
Також на думку Комісії доцільно розглянути питання додаткового законодавчого визначення конкретних повноважень органів державної влади щодо зазначеної протидії, деталізації на рівні закону заборон на здійснення вказаного втручання, а також запровадження складів адміністративних та кримінальних правопорушень, які б передбачали відповідальність у сфері зовнішнього втручання у виборчий процес.
Фіналізуючи результати діяльності робочих груп Комісії щодо підготовки пропозицій до законодавчого врегулювання організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, варто зазначити, що їх передача парламенту не зупиняє процес подальшого опрацювання можливих додаткових змін до виборчого законодавства. Крім того, вчасна, системна і комплексна робота всіх зацікавлених сторін в цьому напрямку буде сприяти подальшому утвердженню демократичних процесів у країні та свідчитиме про відданість європейському демократичному доробку.
На необхідності завчасної підготовки до післявоєнних виборів наголошують і європейські інституції, зокрема Європейська Комісія у своєму Звіті від 04 листопада 2025 року (Повідомлення про політику розширення ЄС від 2025 року) щодо виборів зазначала, що "загальна структура залишається загалом сприятливою для організації демократичних виборів після майбутнього скасування воєнного стану, коли це дозволять обставини. Було виконано низку ключових рекомендацій з останніх звітів місії зі спостереження за виборами Організації з безпеки та співробітництва в Європі / Бюро з демократичних інститутів і прав людини. Виборчі реформи повинні продовжувати втілювати невиконані рекомендації та готуватися до потенційного сценарію післявоєнних виборів".
Разом з тим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р схвалено Дорожню карту з питань функціонування демократичних інституцій. Підпунктом 1 пункту 1 підрозділу II.A "Вільні та чесні вибори" визначено захід щодо внесення змін до виборчого законодавства України з метою забезпечення активних і пасивних виборчих прав громадян з урахуванням негативних наслідків, спричинених військовою агресією рф. Центральну виборчу комісію також зазначено серед відповідальних виконавців цього заходу.
Крім того, 03 жовтня 2025 року Комісія прийняла постанову № 48 "Про заходи щодо врахування рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні". Схвалені цією постановою окремі пропозиції щодо змін до законодавства України, спрямовані на врахування рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні, можуть також за потреби бути враховані під час підготовки відповідних ініціатив не лише при загальному вдосконаленні виборчого законодавства, а й під час підготовки законодавства для післявоєнних виборів.
Зважаючи на викладене, з метою забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України, розвитку, посилення й захисту демократичних принципів організації та проведення виборів в Україні, враховуючи необхідність продовження фахової дискусії щодо шляхів належної підготовки до післявоєнних загальнодержавних виборів на рівні Верховної Ради України із залученням усіх заінтересованих сторін та громадянського суспільства, що забезпечить прийняття комплексних та виважених рішень, керуючись статтями 11, 12, 16, пунктами 1, 6 статті 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія постановляє:
1. Схвалити пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні (додаються).
2. Копію цієї постанови разом з пропозиціями, схваленими пунктом 1 цієї постанови, надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та Робочій групі з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні, утвореної розпорядженням Голови Верховної Ради України від 22 грудня 2025 року № 1993, для подальшого опрацювання та можливого врахування під час підготовки відповідних законопроєктів.
3. Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.
| Голова Центральної виборчої комісії | О. ДІДЕНКО |
Проєкт
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про особливості забезпечення організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні
Верховна Рада України, зважаючи на негативні наслідки широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, з метою забезпечення реалізації гарантованих Конституцією України виборчих прав громадян України приймає цей Закон, що визначає особливості організації і порядку проведення виборів Президента України та виборів народних депутатів України після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Особливості застосування законодавства про вибори
1. Підготовка і порядок проведення виборів Президента України та виборів народних депутатів України (далі - загальнодержавні вибори) після припинення чи скасування воєнного стану в Україні здійснюються у порядку та строки, передбачені Виборчим кодексом України для відповідних чергових виборів, із урахуванням визначених цим Законом особливостей.
Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1) активна реєстрація виборця - реєстрація виборця, який проживає або на день проведення виборів перебуває на території іноземної держави, для голосування на загальнодержавних виборах за межами України, що здійснюється за його ініціативою шляхом подання заяви про голосування за межами України у порядку, встановленому цим Законом;
2) додаткова виборча дільниця - виборча дільниця, утворена на тимчасовій основі відповідно до цього Закону в межах території звичайної виборчої дільниці для організації та проведення голосування виборців на території України;
3) додаткова закордонна виборча дільниця - виборча дільниця, утворена на тимчасовій основі відповідно до цього Закону на території іноземної держави для організації та проведення голосування виборців, які проживають або на день проведення виборів перебувають на відповідній території іноземної держави;
4) пропускна спроможність виборчої дільниці - орієнтовна максимальна кількість виборців, яким може бути забезпечено право проголосувати на виборчій дільниці протягом визначеного часу для голосування в день виборів, з урахуванням площі відповідного приміщення та його матеріально-технічного забезпечення.
2. Терміни, що вживаються у цьому Законі і не визначаються ним, вживаються у значеннях, зазначених у Виборчому кодексі України, Законі України "Про Державний реєстр виборців" та інших законах України.
Стаття 3. Призначення виборів та оголошення про початок виборчого процесу
1. Рішення про призначення виборів Президента України, які не проводились у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, приймається Верховною Радою України протягом місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, а виборчий процес таких виборів розпочинається не раніше ніж через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Виборчий процес виборів Президента України розпочинається за 90 днів до дня виборів. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за дев’яносто один день до дня виборів.
2. Вибори народних депутатів України, які не проводились у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, відбуваються в останню неділю дев’яностоденного строку з дня офіційного оголошення результатів виборів Президента України, зазначених у частині першій цієї статті.
Виборчий процес виборів народних депутатів України розпочинається за 60 днів до дня виборів. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за шістдесят один день до дня виборів.
Стаття 4. Підготовка до початку виборчого процесу
1. З метою визначення можливості організації і проведення голосування на загальнодержавних виборах на відповідних територіях протягом місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні проводиться первинна оцінка готовності територій до організації і проведення голосування (далі - первинна оцінка).
Процедура, порядок та критерії проведення первинної оцінки, а також інші пов’язані з її проведенням питання, визначаються окремим законом, яким встановлюються критерії та порядок ухвалення рішення щодо можливості або неможливості організації та проведення голосування на окремих територіях України.
Серед критеріїв, за якими проводиться первинна оцінка, обов’язково мають бути: стан безпекової ситуації, належне функціонування об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів, які забезпечують життєдіяльність населення на відповідних територіях, можливість забезпечення належних умов для вільного формування та виявлення волі виборців.
Результати первинної оцінки у разі встановлення обставин, що перешкоджають реалізації виборчих прав громадян та унеможливлюють організацію і проведення голосування на відповідній території, мають містити перелік таких обставин, а також визначати план заходів, рекомендації, виконавців і строки для їх усунення.
2. Обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або інші органи, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, протягом місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні подають до Центральної виборчої комісії інформацію про:
1) прогнозовану кількість виборчих дільниць, яка визначається з урахуванням необхідності забезпечення реалізації права голосу виборців, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади, виборців, які обліковуються в територіальній громаді як внутрішньо переміщені особи і не задекларували / не зареєстрували свого місця проживання на території відповідної територіальної громади, а також тих, які не обліковуються в територіальній громаді як внутрішньо переміщені особи, не задекларували / не зареєстрували свого місця проживання на території відповідної територіальної громади, однак згідно із наявною інформацією (звернення особи з метою отримання соціальної або іншої допомоги, послуг тощо) на ній проживають;
2) наявність інфраструктури для організації і проведення голосування на відповідній території з урахуванням прогнозованої кількості виборчих дільниць, відомостей про доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, які використовуватимуться дільничними виборчими комісіями для організації їх роботи та проведення голосування, за критеріями, визначеними Кабінетом Міністрів України.
За запитом Центральної виборчої комісії зазначені органи (посадові особи) зобов’язані надавати також інші відомості, необхідні для організації підготовки та проведення виборів.
3. Міністерство закордонних справ України невідкладно з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні вживає необхідних заходів для забезпечення реалізації прав громадян України, які перебувають за її межами, брати участь у відповідних загальнодержавних виборах, а також сприяє організації підготовки та проведення таких виборів за кордоном відповідно до Виборчого кодексу України та цього Закону.
З цією метою Міністерство закордонних справ України:
1) звертається до закордонних дипломатичних установ України (крім розташованих на території російської федерації та республіки білорусь) для отримання інформації щодо:
орієнтовної кількості виборців, які перебувають на території іноземної держави. Орієнтовна кількість виборців, які перебувають на території іноземної держави, визначається закордонними дипломатичними установами України, враховуючи кількість виборців, які перебувають на консульському обліку на території відповідного консульського округу, а також виборців, які не перебувають на такому обліку, однак щодо яких у відповідної дипломатичної установи є інформація про їх перебування на території іноземної держави (звернення з метою отримання соціальної або іншої допомоги, послуг тощо);
прогнозованої кількості додаткових закордонних виборчих дільниць, відкриття яких є необхідним для забезпечення права голосу виборців на території відповідної іноземної держави, із зазначенням потенційного місцезнаходження таких дільниць, орієнтовної вартості оренди приміщень для дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування або можливості використання приміщень, наданих на безоплатній основі, у тому числі громадськими організаціями закордонних українців у відповідній державі;
2) структурує та узагальнює інформацію про орієнтовну кількість виборців, які перебувають на території іноземної держави, надану закордонними дипломатичними установами України, а також інформацію про кількість виборців, виборча адреса яких віднесена до закордонного виборчого округу, про кількість виборців, які подали заяви про голосування за межами України у порядку активної реєстрації або заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси (далі - тимчасова зміна місця голосування), наявну в органі ведення Державного реєстру виборців (далі - Реєстр) у Міністерстві закордонних справ України;
3) на основі узагальненої інформації щодо кількості виборців, які перебувають на території відповідної іноземної держави, та інформації щодо прогнозованої кількості додаткових закордонних виборчих дільниць здійснює розрахунок видатків на організацію та проведення відповідного типу виборів у закордонному виборчому окрузі (зокрема, логістичних витрат, пов’язаних з доставкою виборчої документації, оплати праці членів виборчих комісій та іншого залученого до їх роботи персоналу, оренди приміщень, обладнання тощо).
Такий розрахунок подається до Центральної виборчої комісії не пізніше місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні;
4) вчиняє підготовчі дії, спрямовані на утворення відповідно до цього Закону додаткових закордонних виборчих дільниць на території відповідної іноземної держави, а саме:
забезпечує отримання згоди компетентних органів іноземних держав, у тому числі органів місцевого самоврядування іноземних держав (за необхідності) на утворення додаткових закордонних виборчих дільниць на території відповідної іноземної держави поза межами закордонних дипломатичних установ України;
звертається безпосередньо або через закордонні дипломатичні установи України до органів місцевого самоврядування іноземних держав, органів міжнародних (міждержавних) організацій (об’єднань), громадських організацій закордонних українців, а також інших організацій, підприємств і установ у відповідній державі щодо узгодження питань надання приміщень для дільничних виборчих комісій, приміщень для голосування, їх матеріально-технічного забезпечення та охорони;
вживає організаційних заходів, спрямованих на забезпечення додаткових закордонних виборчих дільниць приміщеннями та матеріально-технічним засобами, що надаються на умовах оренди чи безплатного користування; забезпечує укладання необхідних угод і договорів;
5) не пізніш як на п’ятий день після початку виборчого процесу відповідних виборів вносить до Центральної виборчої комісії подання про утворення додаткових закордонних виборчих дільниць у порядку, встановленому цим Законом;
6) вживає інших заходів, спрямованих на сприяння організації підготовки та проведення загальнодержавних виборів за кордоном.
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з метою забезпечення повноти бази даних Реєстру протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом одноразово передає Центральній виборчій комісії відомості щодо унікальних номерів записів усіх громадян України віком від 18 років, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі.
5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом забезпечує подання шляхом електронної взаємодії Центральній виборчій комісії відомостей, що зберігаються в інформаційних системах, зокрема, у банках даних, власником, розпорядником яких він є, стосовно громадян України, які перетнули державний кордон України та перебувають за межами України, в обсягах даних, визначених у статті 6 Закону України "Про Державний реєстр виборців".
Отримані відомості Центральна виборча комісія може використовувати під час організації підготовки та проведення виборів для: планування заходів, необхідних для забезпечення організації та проведення голосування в умовах масового переміщення громадян, спричиненого збройною агресією російської федерації; складання та використання статистичної інформації щодо кількісних характеристик виборчого корпусу; перевірки наявності чи відсутності підстав для прийняття рішення про реєстрацію чи про відмову в реєстрації кандидата на відповідних виборах; вирішення інших питань, пов’язаних з організацією підготовки та проведення загальнодержавних виборів.
6. Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом забезпечує подання шляхом електронної взаємодії Центральній виборчій комісії відомостей про внутрішньо переміщених осіб віком від 18 років, що зберігаються в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
У разі якщо отримані відомості дозволяють ідентифікувати особу та адресу її місця перебування / проживання, Центральна виборча комісія під час організації підготовки та проведення загальнодержавних виборів може у встановленому нею порядку використовувати таку адресу для визначення місця голосування чи зміни виборчої адреси внутрішньо переміщених осіб, виборча адреса яких за даними Реєстру визначена на тимчасово окупованій території.
7. Центральна виборча комісія:
1) з метою підвищення ефективності адміністрування виборів за потреби переглядає (корегує), змінює межі та центри територіальних виборчих округів, що існують на постійній основі;
2) не пізніше ніж через три місяці з дня набрання чинності цим Законом забезпечує функціонування (впровадження) в мережі Інтернет електронних сервісів, необхідних для подання виборцями заяв про зміну виборчої адреси, про тимчасову зміну місця голосування, про голосування за межами України (активна реєстрація виборців) відповідно до цього Закону;
3) готує пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України в частині передбачення видатків на підготовку та проведення загальнодержавних виборів згідно з цим Законом;
4) організовує роботу з підготовки інформаційної кампанії, спрямованої на підвищення правової культури учасників виборчого процесу, завчасне інформування виборців щодо виборчих процедур, у тому числі передбачених цим Законом особливостей проведення виборів, а також на протидію дезінформації щодо організації та порядку проведення відповідних виборів, іншим формам зовнішнього втручання;
5) здійснює підготовчі заходи з метою забезпечення навчання членів виборчих комісій;
6) вживає заходів щодо підвищення рівня кіберзахисту інформаційно-аналітичних, інформаційно-комунікаційних систем Центральної виборчої комісії та їх розвитку;
7) вживає інших заходів, спрямованих на забезпечення організації підготовки та проведення відповідних загальнодержавних виборів.
Стаття 5. Фінансове забезпечення
1. Обсяг бюджетних коштів, необхідних для підготовки та проведення загальнодержавних виборів, виконання повноважень Центральної виборчої комісії, пов’язаних із реалізацією цього Закону, підготовкою та проведенням указаних виборів, визначає Центральна виборча комісія відповідно до Виборчого кодексу України, Закону України "Про Центральну виборчу комісію" з урахуванням інформації, отриманої нею відповідно до цього Закону від місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування або інших органів (посадових осіб), які згідно із законом здійснюють їх повноваження, Міністерства закордонних справ України.
Кошти державного бюджету, передбачені на забезпечення виконання повноважень Центральної виборчої комісії, пов’язаних із реалізацією цього Закону, підготовкою та проведенням загальнодержавних виборів, перераховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Центральній виборчій комісії до початку виборчого процесу відповідного типу виборів згідно з помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України, сформованого за пропозиціями Центральної виборчої комісії, за бюджетною програмою, за якою здійснюється фінансове забезпечення діяльності Центральної виборчої комісії.
Кошти державного бюджету, передбачені на підготовку та проведення загальнодержавних виборів, перераховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Центральній виборчій комісії у триденний строк з дня початку виборчого процесу відповідного типу виборів згідно з помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України, сформованого за пропозиціями Центральної виборчої комісії, за бюджетними програмами, за якими здійснюється фінансове забезпечення підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України.
2. У межах бюджетних призначень, передбачених Державним бюджетом України на підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, Центральна виборча комісія затверджує розподіл коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення відповідних виборів, та резерв коштів, зокрема, для фінансового забезпечення потреб дільничних виборчих комісій звичайних, додаткових, додаткових закордонних виборчих дільниць, що утворюються згідно з цим Законом, а також спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі, утворених відповідно до Виборчого кодексу України.
3. Центральна виборча комісія подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, пропозиції щодо повернення до державного бюджету залишків невикористаних асигнувань загального фонду державного бюджету, виділених на підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України:
1) у місячний строк з дня офіційного оголошення результатів виборів Президента України;
2) у місячний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України.
У разі наявності кредиторської заборгованості, повернення коштів до загального фонду державного бюджету, виділених на підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, здійснює Центральна виборча комісія невідкладно після її погашення.
4. Витрати на організацію підготовки і проведення загальнодержавних виборів можуть здійснюватися з резервного фонду бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 6. Особливості інформаційного забезпечення загальнодержавних виборів
1. Інформування виборців здійснюється в порядку загального інформаційного забезпечення виборів, передбаченому Виборчим кодексом України, з особливостями, визначеними цією статтею.
2. Кабінет Міністрів України, Центральна виборча комісія, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інші державні органи після припинення чи скасування воєнного стану в Україні забезпечують інформування виборців про можливості та процедури, спрямовані на забезпечення реалізації ними права голосу, зокрема, про можливість перевірки включення себе до Реєстру, а також про порядок подання заяв про голосування за межами України, про зміну виборчої адреси, про тимчасову зміну місця голосування.
Закордонні дипломатичні установи України, місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування або інші органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, суб’єкти надання адміністративних послуг після припинення чи скасування воєнного стану в Україні інформують виборців під час надання їм відповідних послуг про можливості та процедури, спрямовані на забезпечення реалізації ними права голосу.
3. Центральна виборча комісія невідкладно після початку функціонування в мережі Інтернет електронних сервісів, передбачених цим Законом, оприлюднює на своєму офіційному вебсайті інформацію про початок їх функціонування та можливість використання зазначених сервісів виборцями.
4. Інформування виборців щодо виборчих процедур може здійснюватися шляхом поширення відповідної інформації суб’єктами у сфері медіа, через мережу Інтернет, а також з використанням електронних комунікаційних мереж загального користування (мобільного зв’язку) та Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.
5. Центральна виборча комісія виготовляє та розповсюджує, у тому числі за допомогою аудіальних, аудіовізуальних, друкованих медіа, онлайн-медіа, інформаційні матеріали щодо виборчих процедур. Виготовлення та розповсюдження таких матеріалів може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, коштів міжнародної технічної допомоги чи інших джерел, не заборонених законодавством.
Під час проведення загальнодержавних виборів Центральна виборча комісія за рахунок коштів державного бюджету, виділених на підготовку і проведення відповідного типу виборів, забезпечує виготовлення по два примірники на кожну виборчу дільницю та для кожної окружної виборчої комісії:
інформаційних плакатів та інформаційних буклетів політичних партій - суб’єктів виборчого процесу;
інформаційних плакатів кандидатів на пост Президента України;
плакатів з матричними двовимірними QR-кодами для переходу за посиланням з мобільних пристроїв на електронні та доступні формати відповідних інформаційних плакатів та інформаційних буклетів, які розміщуються на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.
6. На соціальну рекламу, яка розміщується під час організації підготовки та проведення виборів на замовлення Центральної виборчої комісії, поширюються загальні вимоги до реклами, якщо інше не передбачено Законом України "Про рекламу" та цим Законом.
Під час організації підготовки та проведення загальнодержавних виборів соціальна реклама на замовлення Центральної виборчої комісії розміщується безоплатно.
У лінійних аудіальних та лінійних аудіовізуальних медіа соціальна реклама на замовлення Центральної виборчої комісії поширюється у проміжку між 18 та 22 годинами на початку чи наприкінці рекламного блоку або поза рекламними блоками, а також може поширюватися в інший час, що забезпечуватиме інформування широкої аудиторії.
7. Під час проведення загальнодержавних виборів закордонні дипломатичні установи України, при яких утворено закордонні виборчі дільниці, забезпечують оприлюднення на своїх офіційних вебсайтах або в інший доступний для громадян України спосіб відомостей про час і місце голосування, місцезнаходження відповідних виборчих комісій та приміщень для голосування, порядок та строки звернення до органів ведення Реєстру, дільничних виборчих комісій, зокрема, з питань зміни виборчої адреси, тимчасової зміни місця голосування, подання заяви про голосування за межами України, включення виборця до списку виборців на закордонній, додатковій закордонній виборчій дільниці, а також про порядок голосування та порядок заповнення виборчих бюлетенів.
8. Державні органи, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування або інші органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, а також суб’єкти у сфері медіа зобов’язані сприяти Центральній виборчій комісії в інформуванні виборців з питань організації підготовки та проведення виборів та реалізації виборчих прав, зокрема поширювати достовірну, повну і точну інформацію.
9. Центральна виборча комісія, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інші державні органи відповідно до їх компетенції під час здійснення своїх повноважень вживають заходів, спрямованих на виявлення та протидію дезінформації, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, запобігання спробам маніпулювання громадською думкою з питань організації підготовки та проведення загальнодержавних виборів.
Стаття 7. Особливості здійснення передвиборної агітації на території іноземної держави
1. Передвиборна агітація на території іноземної держави здійснюється в порядку та з дотриманням обмежень, установлених Виборчим кодексом України та іншими законами, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також законодавства відповідної іноземної держави, на території якої проводиться така агітація.
2. Передвиборна агітація на території іноземної держави здійснюється виключно за рахунок коштів виборчих фондів кандидатів, політичних партій - суб’єктів виборчого процесу.
Інформація про всі здійснені витрати на передвиборну агітацію на території іноземної держави обов’язково відображається у фінансових звітах про надходження та використання коштів виборчих фондів, що подаються в порядку, встановленому Виборчим кодексом України.
3. Проведення передвиборної агітації кандидатами та політичними партіями - суб’єктами виборчого процесу на території іноземної держави здійснюється на договірній основі.
4. Закордонні дипломатичні установи України сприяють поширенню інформації серед виборців щодо особливостей здійснення передвиборної агітації на території відповідної іноземної держави.
Стаття 8. Особливості реалізації виборчих прав громадянами України, які проживають чи перебувають на території російської федерації та республіки білорусь
1. У зв’язку з неможливістю забезпечити безпеку громадян України та проведення виборів з дотриманням міжнародних стандартів голосування громадян України на території російської федерації та республіки білорусь під час проведення загальнодержавних виборів не організовується і не проводиться.
2. Громадянам України, які проживають чи перебувають на території російської федерації та республіки білорусь, створюються умови для вільного волевиявлення під час загальнодержавних виборів на території іншої іноземної держави або на території України, що не є тимчасово окупованою.
3. Виборці, виборчу адресу яких за даними Реєстру визначено на території російської федерації та республіки білорусь за поданням Міністерства закордонних справ України, відносяться Центральною виборчою комісією до закордонних виборчих дільниць, приміщення для голосування яких розташовані на територіях інших іноземних держав, що межують з російською федерацією та республікою білорусь.
4. Громадяни України, які проживають чи перебувають на території російської федерації та республіки білорусь, можуть за власною ініціативою зареєструватися для голосування на території України або за її межами на території іншої іноземної держави відповідно до цього Закону, змінити виборчу адресу чи тимчасово змінити місце голосування згідно з Законом України "Про Державний реєстр виборців" та цим Законом.
Стаття 9. Особливості реалізації виборчих прав громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях
1. У зв’язку з неможливістю забезпечити безпеку громадян України та проведення виборів з дотриманням міжнародних стандартів голосування громадян України на тимчасово окупованій території не організовується і не проводиться.
2. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів Президента України, народних депутатів України на іншій території України.
3. Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, мають право реалізувати своє право голосу на загальнодержавних виборах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси або шляхом зміни виборчої адреси згідно з Законом України "Про Державний реєстр виборців", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
4. Для організації та проведення голосування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, можуть утворюватися додаткові виборчі дільниці в порядку, визначеному цим Законом.
Стаття 10. Особливості реалізації виборчих прав громадянами України, які проживають на територіях, на яких організація і проведення голосування визнані неможливими
1. Громадянам України, виборча адреса яких віднесена за даними Реєстру до території, де організація і проведення голосування визнані неможливими відповідно до закону, зазначеного у частині першій статті 4 цього Закону, створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів Президента України, народних депутатів України на виборчих дільницях поза межами таких територій.
2. Громадяни України, зазначені у частині першій цієї статті, мають право реалізувати своє право голосу на загальнодержавних виборах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси або шляхом зміни виборчої адреси згідно з Законом України "Про Державний реєстр виборців", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
3. У разі якщо рішення про неможливість організації і проведення голосування на певній території прийнято пізніше ніж за 30 днів до дня виборів, Центральна виборча комісія може прийняти рішення про тимчасову зміну місця голосування громадян України, виборча адреса яких віднесена за даними Реєстру до такої території, без їх звернень, передбачених Законом України "Про Державний реєстр виборців" та цим Законом. Орган ведення Реєстру проводить тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси таких виборців протягом 10 днів з дня прийняття відповідного рішення.
4. Тимчасова зміна місця голосування, зазначена у частині третій цієї статті, не перешкоджає зверненню виборця до органу Реєстру із заявою про тимчасову зміну місця голосування згідно із Законом України "Про Державний реєстр виборців", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У разі якщо звернення виборця до органу Реєстру із заявою про голосування за межами України (активна реєстрація виборця), про тимчасову зміну місця голосування згідно із Законом України "Про Державний реєстр виборців", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, подане до органу ведення Реєстру раніше, ніж проведено тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси, зазначену в частині третій цієї статті, така зміна до виборця не застосовується.
5. Для організації та проведення голосування громадян України, виборча адреса яких віднесена за даними Реєстру до територій, на яких організації і проведення голосування визнані неможливими відповідно до окремого закону, зазначеного у частині першій статті 4 цього Закону, за результатами тимчасової зміни місця голосування можуть утворюватися додаткові виборчі дільниці.
Стаття 11. Право бути обраним
1. Громадянин України має право бути обраним на загальнодержавних виборах відповідно до Конституції і законів України.
2. Не є порушенням вимоги про проживання в Україні перебування особи на законних підставах за межами України під час дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Стаття 12. Особливості участі кандидатів на пост Президента України, у народні депутати України у виборах
1. Центральна виборча комісія реєструє кандидатів на пост Президента України, у народні депутати України за умови отримання, крім документів, передбачених Виборчим кодексом України, заяви відповідного кандидата про наявність чи відсутність у нього обставин, пов’язаних із участю в збройній агресії проти України, співпрацею з державою-агресором чи її окупаційною адміністрацією, отриманням коштів на фінансування виборчої кампанії від держави-агресора чи іншої іноземної держави, їх юридичних чи фізичних осіб, а також іншими діями, що можуть свідчити про загрозу конституційному ладу, демократичному устрою, незалежності, територіальній цілісності та суверенітету України.
У разі наявності в кандидата відповідних обставин у заяві він вказує детальну інформацію про них із обов’язковим зазначенням форм діяльності, що мали місце.
2. Форма та зміст заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюються Центральною виборчою комісією.
3. Центральна виборча комісія забезпечує оприлюднення заяви кандидата на пост Президента України, кандидата у народні депутати України, передбаченої частиною першою цієї статті, на своєму офіційному вебсайті не пізніше наступного дня після прийняття рішення про його реєстрацію.
4. Центральна виборча комісія відмовляє у реєстрації кандидата на пост Президента України, кандидата у народні депутати України у разі відсутності заповненої заяви, зазначеної у частині першій цієї статті.
5. У разі встановлення судом факту приховування кандидатом на пост Президента України, кандидатом у народні депутати України обставин, визначених у частині першій цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації відповідного кандидата.
Розгляд таких справ здійснюється адміністративним судом у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Суд вирішує такі адміністративні справи у строк, встановлений частиною одинадцятою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України.
6. Окрім підстав, встановлених Виборчим кодексом України, Центральна виборча комісія приймає рішення про відмову в реєстрації або скасування реєстрації кандидата на пост Президента України, кандидата в народні депутати України у разі:
1) встановлення факту причетності до вчинення міжнародних злочинів, передбачених Римським статутом Міжнародного кримінального суду, в тому числі отримання статусу підозрюваного чи обвинуваченого у таких злочинах у межах кримінального провадження, що ведеться в Україні;
2) встановлення судом факту надання кандидату внеску, фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або фінансування інших заходів щодо їх участі у виборчому процесі з джерел, які пов’язані з іноземною державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором.
Центральна виборча комісія приймає рішення про відмову в реєстрації або скасування реєстрації всіх кандидатів у народні депутати України, висунутих політичною партією, у разі встановлення судом факту надання такій політичній партії внеску, фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або фінансування інших заходів щодо її участі у виборчому процесі з джерел, які пов’язані з іноземною державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором.
7. У разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відмову в реєстрації кандидата на пост Президента України, усіх кандидатів у народні депутати України, висунутих політичною партією з підстав, передбачених частиною шостою цієї статті, грошова застава не повертається, а перераховується до державного бюджету.
8. Розгляд справ про встановлення факту, передбаченого пунктом 2 частини шостої цієї статті, здійснюється адміністративним судом у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України за позовною заявою державних органів, наділених повноваженнями у сфері фінансового моніторингу та контролю, моніторингу політичного фінансування, захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, запобігання зовнішньому втручанню. Суд вирішує такі адміністративні справи в установлений частиною одинадцятою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України строк.
Для підтвердження відповідних фактів компетентні органи можуть використовувати міжнародні механізми співробітництва, учасником яких є Україна, для встановлення джерел фінансування виборчої кампанії або підтвердження ознак прихованої підтримки з боку іноземної держави.
Стаття 13. Використання документів, які підтверджують особу та громадянство України, під час голосування
1. Документами, які підтверджують особу та громадянство виборця і є підставою для отримання виборчого бюлетеня на виборчих дільницях (крім спеціальних виборчих дільниць, утворених у відповідних установах виконання покарань або слідчих ізоляторах), є:
паспорт громадянина України;
тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);
паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
дипломатичний паспорт;
службовий паспорт;
військовий квиток.
2. Для отримання виборчого бюлетеня військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, працівники правоохоронних органів, включені до списку виборців у день виборів (день повторного голосування), а також військовослужбовці, які голосують без відриву від виконання завдань за місцем їх перебування, крім документів, зазначених у частині першій цієї статті, можуть пред’явити посвідчення особи військовослужбовця, військово-обліковий документ військовослужбовця або відповідне службове посвідчення.
Стаття 14. Гарантії реалізації виборчих прав військовослужбовців
1. Військовослужбовці голосують на звичайних виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин (формувань).
Військовослужбовці військових частин (формувань), дислокованих за межами України, голосують на закордонних виборчих дільницях, утворених у військових частинах (формуваннях) за межами України.
