Щодо надання державних гарантій

Міністерство юстиції розглянуло <...> лист від 27 листопада 2006 року N 792 щодо надання роз'яснень законодавства та повідомляє наступне.

Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом України "Про відпустки", Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Крім того, Закон України "Про відпустки" визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Частиною першою статті 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому оплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки змінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року N 146, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом бухгалтеріями (розрахунковими відділами), за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, у тому числі із заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку.

Підпунктом 2 пункту 12 цього Переліку передбачено, що утримання аліментів не провадиться з компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років.

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Враховуючи наведене, вважаємо, що якщо особа не використала відпустку за один рік, та отримала за неї компенсацію при звільнені, утримання аліментів не проводиться. У випадку отримання компенсації за відпустку за два і більше роки, утримання аліментів проводиться в загальному порядку.