Щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану у 2010/2011 навчальному році

Великим заохоченням до освоєння сучасними школярами літературних скарбів народів світу може стати використання в навчальному процесі можливостей Інтернету. Для цього доцільно активніше використовувати на уроках світової літератури та в позаурочній діяльності інформацію, розміщену на відповідних тематичних сайтах.

Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http://ae.lib.narod.ru

Літературна інтернет-бібліотека школяра: http:/litbook.by.ru

Антична література: http:pergam.chat.ru

Електронна бібліотека "Джерело": http://ukrlib.com

Бібліотека Українського центру: http://ukrcenter.com

Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою:http://chl.kiev.ua*

Геополітичні, комунікаційні та технологічні зміни в суспільстві втягнули як в безпосереднє, так і в опосередковане спілкування доволі велику кількість людей різноманітного віку, професій, інтересів. Відповідно зросли і потреби у використанні іноземних мов. Пріоритетним напрямком у вивченні іноземних мов стало опанування ними, як засобом спілкування. Особливо актуальним на сьогодні є інтерактивний підхід до вивчення іноземних мов, у сфері розвитку культури мовлення, та розвиток таких компетенцій як: мовна, мовленнєва і соціокультурна. Для сучасної мовної освіти вкрай необхідні: міжпредметна інтеграція, багаторівневість, варіативність та орієнтація на міжкультурний аспект в оволодінні мовами.

Нові завдання вимагають змін до рівнів володіння іноземними мовами, визначення нових підходів до відбору змісту та організації матеріалів, використання адекватних форм та видів контролю.

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів

У 2010/2011 н.р., як і в попередні роки, іноземні мови будуть вивчатися за чинними навчальними програмами.

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об'єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.

У зв'язку із прийняттям Закону України N 2442-Vl від 06.07.2010 року "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу", а саме зі зміною терміну навчання з 12 років на 11, планується внесення змін до навчальних програм. Зміни планується внести лише до програм 11 року навчання для усіх типів навчальних закладів. Учні 10 класів будуть навчатися за чинними навчальними програмами.

Інваріантна складова типового навчального плану основної школи (2-10 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Зміст навчання іноземної мови в школі реалізується через основні цілі, направлені на розвиток в учнів культури спілкування в процесі формування всіх компонентів іншомовної комунікативної компетенції. Це передбачає формування як чисто лінгвістичних навиків (лексичних, фонетичних, граматичних), так і їхнє нормативне використання в усному та писемному мовленні. Зміст і структура предмета "Іноземна мова" визначається:

- комунікативними цілями і задачами;

- варіативністю змісту навчання іноземної мови в різних типах шкіл;

- кількістю годин, що відводиться на вивчення іноземних мов;

- віковими особливостями учнів;

- міжпредметними зв'язками.

У зв'язку із зміною терміну навчання, у старшій профільній школі планується збільшення годин на вивчення іноземних мов. Вивчення іноземних мов у старшій школі (10 клас) буде здійснюватися за трьома (моделями) рівнями: рівень стандарту - 3 години на тиждень; академічний рівень - 3 години на тиждень; профільний рівень - 5 годин на тиждень.

Перша модель - не загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує загальноосвітній рівень підготовки з іноземної мови (Рівень B1), і відповідає рівню, запропонованого Радою Європи для європейських шкіл. Цей рівень допускає досягнення функціональної грамотності у володінні іноземною мовою, формування іншомовної комунікативної компетенції як інтерактивної мети навчання, що включає мовну, соціокультурну, стратегічну і навчальну компетенції і передбачає виховання та розвиток школярів засобами іноземної мови. Цей рівень може бути досягнутий випускниками при ранньому початку вивчення іноземної мови, тобто з 2 класу початкової школи. Досягнення порогового рівня є необхідною передумовою для практичного використання іноземної мови в найпоширеніших ситуаціях міжособистісного та міжкультурного спілкування з носіями цієї мови. А також є обов'язковою умовою для продовження освіти у ВНЗ. Отже, дана модель, не будучи профільною, не виключає разом з тим переходу окремих школярів в інші типи шкіл / класів і не закриває для них можливості подальшої освіти у ВНЗ.

Друга модель - це загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує академічний рівень підготовки з іноземної мови (Рівень B1). Ця модель в основному буде реалізовуватися в класах гуманітарно-філологічного профілю (рідна мова та література, історія, суспільствознавство). Специфіка цілей і змісту навчання іноземної мови у цих класах спрямована на:

- можливе використання іноземної мови в рамках обраного профілю;

- розширення інформації у профільних освітніх областях / навчальних предметах за рахунок використання профільних текстів у навчанні іноземної мови, оволодіння певною кількістю відповідних профілю іншомовних термінів, активізацію рецептивного граматичного мінімуму (наприклад, складних форм пасивного стану);

- посилення діяльнісної складової за рахунок використання перекладу як професійно-орієнтованого вміння, широкого використання проектної діяльності, що дозволяє включити основні види іншомовної мовленнєвої діяльності в інші види діяльності (трудову, навчально-дослідну, естетичну та ін.),

- організацію професійно-орієнтованого іншомовного спілкування.

Навчально-методичне забезпечення для цього рівня побудоване з урахуванням особливостей іноземної мови як навчального предмета, до числа яких входять:

- міжпредметні (змістом промови іноземною мовою можуть бути відомості з різних областей знання, наприклад, літератури, мистецтва, історії, географії, та ін.);

- багаторівневість (з одного боку, необхідно оволодіння різними мовними засобами, що співвідносяться з аспектами мови: лексичним, граматичним, фонетичним, з іншого - вміннями в чотирьох видах мовленнєвої діяльності);

- поліфункціональність (іноземна мова може виступати як мета навчання і як засіб придбання відомостей в інших областях знання).

Третя модель - профільний рівень - передбачає поглиблене вивчення іноземної мови на старшій ступені школи. Поглиблене вивчення іноземної мови і, відповідно, країнознавства і літератури країни мови, що вивчається, може розглядатися як профільна мовна підготовка (при наявності 4 годин на тиждень). Навіть при такому короткостроковому поглибленому вивченні іноземної мови може бути досягнутий рівень навченості (рівень B2), що перевищує пороговий рівень (в термінах Ради Європи). Ця модель співвіднесена за цілями і до певної міри за змістом із так званими спеціалізованими школами з поглибленим вивченням іноземної мови. Цей рівень передбачає більш гнучке і більш вільне володіння іноземною мовою, використання його як засобу міжособистісного та міжкультурного спілкування в широкому спектрі ситуацій офіційної і неофіційної взаємодії з носіями мови. Досягнення цього рівня дозволяє випускникам, з одного боку, продовжити освіту в лінгвістичному чи іншому спеціалізованому ВНЗ, з іншого - здійснювати трудову діяльність відразу після закінчення школи в обраній професійній сфері, що передбачає професійно орієнтоване використання іноземної мови, наприклад, в якості спеціаліста середньої ланки: секретаря-референта (зі знанням іноземної мови), гіда-перекладача, працівника готельного, ресторанного бізнесу та ін. Введення спецкурсів, факультативів і курсів за вибором в класах цього рівня дозволяє не тільки краще готувати випускників до професійної діяльності, а й розширює діапазон підготовки випускників з іноземної мови.

Базові курси за вибором обов'язкові для всіх учнів. Вони входять до складу профілю навчання на старшій ступені школи. Учні відвідують ці курси за вибором, і їх кількість повинна бути достатньою, щоб задовольнити потреби учнів. Реалізуються ці курси за рахунок шкільного компоненту навчального плану і підтримують вивчення основних профільних предметів на заданому рівні. За призначенням можна виділити кілька типів курсів за вибором. Одні з них можуть бути наче "надбудовою" профільних предметів і забезпечити для найбільш здібних школярів підвищений рівень вивчення того чи іншого навчального предмета. Інші повинні забезпечити міжпредметні зв'язки і дати можливість вивчати суміжні предмети на профільному рівні (країнознавство, література). Решта курсів може бути орієнтована на придбання школярами освітніх результатів для успішного просування на ринку праці (діловодство або ділова іноземна мова, курси з підготовки до роботи у сфері обслуговування і т. д.). Вибираючи з переліку курси за вибором необхідно враховувати, що мова йде не тільки про їх програми і навчальні посібники, але й про всю методичну систему навчання цих курсів в цілому. Адже профільне навчання - це не тільки диференціювання змісту освіти, але, як правило, і по-іншому побудований навчальний процес. Саме тому в навчальних планах в рамках часу, що відводиться на курси за вибором, передбачені години на організацію навчальних практик, проектів, дослідницької діяльності. Ці форми навчання, поряд з розвитком самостійної навчальної діяльності учнів, застосуванням нових методів навчання (наприклад, дистанційного навчання, навчальних ділових ігор і т. д.), стануть важливим чинником успішного проведення занять з курсів за вибором. Передбачувана система не обмежує школу в організації того або іншого профілю навчання (чи кількох профілів одночасно), а учня - у виборі різних наборів курсів за вибором, які в сукупності і складуть його індивідуальну освітню траєкторію. У багатьох випадках це зажадає реалізації нетрадиційних форм навчання, створення нових моделей шкільної освіти.

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України". Із зазначеним переліком можна буде ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua. Для учнів 10 класу підготовлені нові підручники та навчально-методичні комплекти. Оскільки у навчальні плани та програми внесені певні зміни у бік збільшення кількості годин на вивчення предмета, вважаємо за необхідне надати методичні рекомендації щодо використання наявного навчально-методичного забезпечення з іноземних мов.

Навчальний зміст підручників укладено відповідно до програми і представлено розділами, що відповідають тематиці ситуативного спілкування.

Структура кожного підручника є чіткою і послідовною, вона відображає специфіку предмета іноземна мова, яка полягає у тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності - навчання різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма. Згідно з психологічною теорією діяльності навчання будь-якого виду діяльності відбувається у процесі її виконання, дій та операцій, пов'язаних з нею. Тому для навчання учнів різних видів мовленнєвої діяльності їм пропонується навчальний матеріал підручників, організований так, щоб надати учням практику в тому виді мовленнєвої діяльності, якою вони на даний відрізок часу оволодівають. У підручниках спостерігається деякий надлишок навчального матеріалу, який за задумом авторів мав би забезпечити можливість відбору завдань і вправ в залежності від інтересів, здібностей та рівня навченості учнів на розгляд учителя. Цей надлишок дозволяє вдало перерозподілити матеріал і забезпечити навчальним матеріалом вивчення іноземної мови при 3-х годинному тижневому навантаженні, приділяючи при цьому більше часу та уваги продуктивним видам мовленнєвої діяльності, які є особливо важливими з точки зору заключного етапу навчання мови у старшій школі, а саме - говоріння та письма.

Письмо як вид навчальної діяльності на старшому етапі навчання набуває нового статусу. Цей мовленнєвий вид діяльності стає не просто засобом навчання мови, але однією з його цілей, рівень досягнення якої перевіряється також під час випускних іспитів та незалежного тестування. Безумовно, навчання письма було завданням і попередніх років навчання, але у 10 класі важливо провести когнітивну систематизацію отриманих у попередні роки знань та навиків з письма, а також забезпечити системний підхід до розвитку умінь писемної комунікації. Грамотна писемна комунікація іноземною мовою стає вимогою часу при користуванні всесвітньою мережею Інтернет. Саме тому авторами розроблено окремі блоки з письма в рамках кожного розділу, які в сукупності дозволяють проводити системну і послідовну роботу з навчання цього виду діяльності. Оскільки формування писемної компетенції потребує кропіткої роботи і немалого обсягу часу, то для більш ефективного оволодіння цим видом діяльності у кожному розділі пропонується замість 1-го уроку виділити 2 уроки на писемну комунікацію. На першому уроці передбачити вивчення теоретичного матеріалу відповідно до європейських стандартів оформлення окремих видів письмових робіт із його закріпленням у вправах, на другому - практичне втілення отриманих знань та навиків під час виконання письмового творчого завдання.

Навчання усного мовлення (говоріння) відбувається як за допомогою вправ і завдань відповідного блоку, так і на матеріалі інших блоків, зокрема на основі текстів для читання та аудіювання, які пропонують досить різноманітний матеріал для обговорення, що дозволяє вчителю з легкістю збільшити кількість усних мовленнєвих завдань, якщо це буде необхідним. Учням корисно пропонувати участь в обговоренні дискусійних проблем, в драматизації не тільки запропонованих у підручнику діалогів, але й створених учнями власних діалогів, в проведенні рольових ігор на основі як запропонованих у підручниках ситуацій, так і запропонованих вчителем або учнями комунікативних ситуацій в межах теми, що вивчається. Особливо цікаво використовувати матеріали Інтернету під час роботи над тією чи іншою темою. Учитель може пошукати різноманітну, а деколи навіть суперечливу інформацію у мережі за проблемою, яка на даний період часу обговорюється або досліджується. Пропонуючи подібні матеріали учням у малих групах, учитель може поставити завдання - підібрати інформацію, яка підходить для проблеми, що обговорюється, погодитися з нею, прийняти до відома в роботі над темою, або, навпаки, заперечити її, наводячи аргументи та необхідні факти, що потребують також інформації. Кожній групі, яка працює над своєю проблемою, можна запропонувати відповідний матеріал з проблеми обговорення. Його може підібрати вчитель за допомогою окремих учнів, достатньо грамотних користувачів мережі, або взагалі передати в якості завдання цим учням, але, зрозуміло, визначивши сферу пошуку. Такий підхід дозволяє забезпечити навчальним матеріалом додаткову годину навчання в межах кожного розділу.

Для активізації мовного і мовленнєвого матеріалу розділу, з метою надання учням можливості практичного використання отриманих в межах теми навичок та умінь, рекомендуємо виділяти окремий урок (за необхідності - два) для проведення проектної навчальної діяльності учнів відповідно до тематики, що вивчається. Проектні роботи дають можливість вчителю розширити рамки теми, а учневі - проявити свої творчі здібності. Передбачається, що проектні завдання на уроці виконуються у невеликих групах (на відміну від індивідуальних проектів, які радимо задавати для виконання вдома). Учасники роботи над проектом переймаються роздумами, дослідженням, відповідно, пошуком, збором необхідної інформації, її обговоренням між собою і з партнерами. І що найголовніше - мова тут дійсно виконує свою пряму функцію засобу формулювання і обміну думками. Проблема, що досліджується спільно, може бути різноплановою: екологічною, творчою, історичною, країнознавчою, лінгвістичною і т. п. Головне, що вона досліджується, обговорюється учасниками проекту і вирішується засобами іноземної мови, яка виступає мовою спілкування у певній спільноті учасників. Важливо, щоб результати такої діяльності були представлені у письмовому або графічному вигляді для того, щоб учні могли порівнювати свої роботи і навчатись один від одного. Крім того, вчителям бажано знайти час для усної презентації практичних робіт учнями і для проведення на їх основі виставки, гри або вікторини. Головне - зробити так, щоб проектна робота не стала формальністю, а, навпаки, внесла в навчальний процес різноманітність і була корисною.

У старшій школі особливу увагу важливо приділяти формуванню учнівської автономії в процесі вивчення іноземної мови, що передбачає рефлексію власної навчальної діяльності. Рефлексія є центральним елементом педагогічної функції європейського мовного портфоліо, вона дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, до планування і контролю власної навчальної діяльності. Тому вчителям можна рекомендувати наприкінці роботи над матеріалом кожного розділу підручника виділяти окрему навчальну годину для організації учнівської роботи з мовним портфоліо, яке не тільки ознайомить старшокласників із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, але й націлить їх на проведення рефлексії навчальної діяльності в межах роботи над матеріалом того чи іншого розділу, на здійснення самоконтролю та самооцінювання власних досягнень відповідно до цих рівнів, що допоможе їм краще усвідомити не тільки успіхи, але й недоліки, на подолання яких треба спланувати свою роботу над мовою у майбутньому.

З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов зорієнтовані на загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev.

У 2010/2011 навчальному році учні 6-10 класів навчатимуться за програмою "Історія України. Всесвітня історія. 5-11 класи", котра розміщена на сайті міністерства. Для учнів 11 класу чинною є програма Історія України. Всесвітня історія. 5-11 класи. - К.: Шкільний світ, 2001.

З метою врахування досягнень сучасної історичної науки, поліпшення якості шкільної історичної освіти, на реалізацію пропозицій громадських організацій, було доопрацьовано навчальну програму з історії України для 5 класу. При доопрацюванні програми було враховано побажання вчителів-практиків щодо розвантаження програми та врахування вікових особливостей учнів.

Програма розміщена на сайті МОН та надрукована у фахових виданнях.

Для 11 класів суспільно-гуманітарного профілю чинними є програми з історії України (журнал "Історія в школах України", N 4, 2003), всесвітньої історії (журнал "Історія в школах України", N 2, 2002), а також видані окремою брошурою у видавництві "Педагогічна преса", 2004 р.

Для 11 класів інших профілів чинними є програми, опубліковані в пресі та видрукувані окремими брошурами (К.: Шкільний світ, 2001; К.: Педагогічна преса, 2004).

Програма з історії України у 10 класі охоплює 1900-1938 роки, що були переломними як для вітчизняної, так і світової історії. Українські землі на початку XX ст. входили до складу Російської імперії та Австро-Угорської монархії, тому особливості економічних, політичних та соціокультурних процесів, що відбувалися, значною мірою були обумовлені розвитком цих держав. Зокрема відставання їх у модернізаційних процесах від провідних європейських країн на початку XX ст. призвело до прискореного, наздоганяючого характеру модернізації та певним диспропорціям в економічному й соціальному розвитку українських земель (відставання аграрної сфери від індустріальної, різке розшарування населення, соціальне напруження тощо).

Для академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми з історії України (автори Пометун О.І., Гупан Н.М., Фрейман Г.О.). Дія рівня стандарту - 35 годин на рік (1 година на тиждень). Відповідно 52 години на рік (1,5 години на тиждень) для академічного рівня (універсальний профіль, художньо-естетичний напрям, спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов, загальноосвітні навчальні заклади з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов, загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини).

Для всесвітньої історії (автор Ладиченко Т.В. та ін.) програма включає зміст, що вивчається 35 годин на рік (1 година на тиждень) для рівня стандарту та академічного рівня. Вони розміщені на сайті МОН.

У зв'язку з переходом на 11-річний термін навчання та з метою розвантаження програми для 11 класу вивчення історії України та всесвітньої історії у 10 класі завершується 1938 роком. До програми для 10 класу з історії України додаються 3 теми: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928). Закріплення Радянської влади в Україні (1929-1938). Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр.

До програми зі всесвітньої історії додаються 2 теми: Світ у період економічної кризи 1929-1933 рр. та подолання її наслідків. Назрівання Другої світової війни.

При календаризуванні вчителю варто врахувати ці зміни. Доопрацьовані програми для 10-11 класів розміщені на сайті МОН.

Для названих класів міністерство рекомендує до використання 3 підручники.

Концепція підручника з історії України авторів Гупана Н.М., Пометун О.І. та Фреймана Г.О. базується на тому, що він може використовуватись як дія самостійної роботи учнів вдома, так і на уроці для самостійного засвоєння матеріалу. Тому його текст чітко побудований, ясно, послідовно, логічно, коротко викладений, розділений на невеличкі за обсягом смислові частини, які можуть бути засвоєні всіма учнями без допомоги вчителя. Оскільки учні розрізняються за рівнями пізнавальних можливостей, об'єктивна "середня" складність окремих частин змісту може бути підвищена шляхом самостійного опрацювання учнями поданих прямо в тексті кожного параграфа джерел: письмових документів, фотодокументів, картографічних, статистичних матеріалів тощо за завданнями, що їх супроводжують.

Текст підручника написаний політично нейтрально і є багатоаспектним (у тексті і документах подані різні точки зору на події, постаті тощо). Разом з тим, підручник, безумовно, орієнтований на виховання громадянина-патріота України, який співчуває трагічним сторінкам історії своєї Батьківщини і пишається героїчними.

Автори підручника Реєнт О.П. та Малій О.В. для успішного опанування змісту курсу історії України запропонували крім основної інформації додаткову: мапи, ілюстрації, хронологічну таблицю, словник історичних термінів і понять. Рубрика "Документи і матеріали" дозволяє конкретизувати, доповнювати, ілюструвати навчальний текст параграфа, знайомить з різними інтерпретаціями історичних процесів в українських землях на початку XX ст., сприяє розвитку умінь проблемно-пошукового та творчого характеру, надає можливості для організації самостійної навчальної роботи. Рубрика "Персоналії" містить біографічний матеріал, призначення якого - викликати інтерес до історичних діячів, життя та діяльність яких були пов'язані з Україною.

У підручнику авторів Кульчицького С.В. та Лебедєвої Ю.Г. значну увагу приділено розвиткові національної культури та історії повсякденності, що дозволяє олюднити й оживити сторінки минулого. Авторами запропоновано нестандартний методичний апарат, який сприятиме розвиткові в учнів критичного мислення, навичок самостійної роботи, допоможе сформувати і обґрунтувати власну точку зору. Для набуття предметних компетентностей вводяться рубрики: "Завдання для закріплення матеріалу", "Питання для обговорення в групі, класі", "Вислови власне судження", "Працюємо з документом".

Для класів історичного профілю чинною є програма з історії України, розрахована на 4 години на тиждень (140 годин на рік). Автори програми Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г. та програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.), котра розрахована на 3 години на тиждень (105 годин на рік).

Для класів історичного профілю міністерство рекомендує підручник автора Турченка Ф.Г. У ньому запропоновано методичний апарат із розгалуженою системою запитань і завдань, використана методика розвитку критичного мислення. Подано таблиці, схеми, графіки та діаграми, які допоможуть учням унаочнити свої уявлення про історію України 1900-1921 рр., використано ілюстрації, історичні карти та документи, які допоможуть уявити життя людей початку XX ст. та полегшать розуміння складних історичних процесів. Наприкінці кожного розділу подано хронологічну таблицю. Для швидкого пошуку потрібних фактів, матеріалів, рубрик учням допоможе апарат орієнтування: піктограми, колонтитули, шмуцтитули та інші.

XX ст., яке називають "коротким століттям", починаючи з 1914 р. - дати початку Першої світової війни - це час імперіалізму, становлення націй, бурхливого технічного прогресу, який руйнував традиційне суспільство. Століття, особливо перша його половина, виявилося одним з найбільш драматичних і суперечливих в історії людства. Воно вмістило в собі як найвеличніші досягнення людства, так і найбільші трагедії. З одного боку підвищилася якість життя для мільйонів людей, але це також було століття занепаду в багатьох частинах земної кулі.

У той час, коли на початку XX століття наука, медицина, освіта, культура зробили величезні кроки вперед, розпочинали свою руйнівну кар'єру головні тирани: Сталін в Росії, Муссоліні - в Італії, Гітлер - в Німеччині.

Різко зросли темпи економічного росту, і при цьому змінилася його якість: відтепер визначальним складником економічного потенціалу країни ставала її індустріальна міць. Пара, що була головним робочим тілом в індустрії й на транспорті ще в середині XIX ст., поступово витіснялася новими видами енергії - електрикою й двигунами внутрішнього згоряння. Це не лише сприяло підвищенню ефективності промислового виробництва через набагато більш високий коефіцієнт корисної дії електричних і дизельних моторів, а й означало набагато більш широке застосування індустріальних метолів у тих галузях людського життя, які не були охоплені індустріалізацією в попередню епоху. Саме на початку XX ст. почалася широкомасштабна механізація сільського господарства (з'явилися трактори, комбайни, доїльні машини), в торгівлі з'явилися великі магазини, оснащені сучасним торговельним устаткуванням) і в побуті - перші предмети тривалого користування (холодильники, пральні машини, пилососи). На рубежі століть з'явилися радіо й телефон, міський електротранспорт, автомобілі і літаки.

По суті відбулася друга промислова революція, результатом якої стала заміна парового двигуна на електродвигун і двигун внутрішнього згоряння. Не тільки у виробництво, але й у побут мільйонів людей почали впроваджуватися водогін, парове опалення, каналізація, електричне освітлення, газопостачання, телефон, автомобілі, електроприлади. Найбільші міста провідних країн набрали того вигляду, що в цілому зберігається й понині: широкі проспекти, придатні для руху автотранспорту, з міським електротранспортом, з електричним освітленням, з багатоповерховими будинками з усіма зручностями.

У період між 1900 і 1914 рр. відбувалося стрімке зростання виробництва й матеріального добробуту населення. Слово "прогрес" стало одним з найбільш уживаних. В політичному житті найбільш успішних країн Європи й у США утвердилися ліберальні порядки, засновані на повазі до громадянських прав людини, до приватної власності та на засадах ринкової економіки. При цьому залишалася дискримінація в політичному житті жінок, а також афроамериканців у США.

За результатами конкурсу в загальноосвітніх навчальних закладах країни будуть використовуватися такі підручники зі всесвітньої історії для учнів 10 класу.

Для класів рівня стандарту (академічного) чинними є 2 підручники.

Зміст підручника "Всесвітня історія" автора Полянського П.Б. покликаний допомогти учням зрозуміти закономірності та механізм взаємовідносин між окремими людьми, націями і державами. У підручнику подано графіки, таблиці, діаграми, які виступають самостійним джерелом знань. Статистичний матеріал у них - не стільки для запам'ятовування, скільки для аналізу на уроці, підготовки до тематичного (семестрового чи річного) оцінювання тощо. Кожен параграф завершується запитаннями і завданнями, які узгоджені з державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з історії. Запитання і завдання різного ступеню складності і спрямовані на закріплення знань, умінь і навичок.

У підручнику "Всесвітня історія" авторів Щупака І.Я. та Морозової Л.В. текст поданий невеликими за обсягом блоками - за пунктами та підпунктами, що полегшує сприйняття. Додаткова інформація подається у рубриках "Свідчать документи", "Свідчать історики", "Мовою цифр", "Роздуми з приводу", "Подробиці". Рубрика "Гіпотези" дає можливість учням обдумати та обговорити можливі шляхи розвитку історичних процесів, для чого треба застосувати власну уяву, творче мислення та, водночас, розуміння закономірностей історичного розвитку, причинно-наслідкового зв'язку між подіями та явищами історії. Особливістю підручника є широке використання тогочасних карикатур та плакатів, що "оживляє" історичний матеріал.

Для учнів 10 класів історичного профілю міністерство рекомендує підручник "Всесвітня історія" авторів Ладиченко Т.В. та Осмоловського С.О. Основна ідея цього підручника - виховання засобами історії патріота, сучасного громадянина України, який любить свою Батьківщину і в той же час поважає народи інших країн, розуміє, що ми живемо в полікультурному світі і нам необхідно толерантно ставитись до людей іншої раси, іншої мови, іншого віросповідання, їх думок, поглядів, точок зору. Чільне місце приділено питанням культури. Розвиток історичного мислення - одне з пріоритетних завдань, яке ставили перед собою автори названого підручника. З цією метою в текст підручника включено багато документальних джерел, що висвітлюють різні точки зору на історичні події, які вивчаються.

У 6 класі історія України і всесвітня історія вивчається як єдиний інтегрований курс. Тому в класному журналі для записів відводиться одна сторінка. Запис робиться таким чином: Історія України. Всесвітня історія. (Інтегрований курс). Відводити дві різні сторінки та виставляти окремо оцінки з історії України та всесвітньої історії недоцільно.

Адміністрація навчальних закладів може виділяти додаткові години на вивчення предметів суспільно-гуманітарного спрямування за рахунок годин варіативної складової.

Важливим є використання в навчанні школярів картографічних посібників-атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв'язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Одним з найголовніших завдань системи освіти є формування правосвідомості учнівської молоді - поєднання знань з внутрішньою позицією особи, уміння діяти відповідно до вимог права, закону. Тому особливу увагу варто приділяти як засвоєнню системи знань учнями, так і розумінням ними обов'язковості правових норм для всіх членів суспільства.

У 2010/2011 навчальному році учні 9 класів навчатимуться за програмою "Правознавство. Практичний курс" (автори програми О.Пометун, Т.Ремех). На відміну від інших навчальних курсів, "Правознавство. Практичний курс" передбачає створення на уроці умов не тільки для засвоєння знань чи формування навчальних умінь і навичок учнів, а й для розвитку їхнього позитивного ставлення до права, правомірної поведінки, а також для практичного апробування ефективних поведінкових моделей та досвіду такої поведінки.

"Правознавство" як базовий курс у старшій школі має на меті формування в учнів системного уявлення про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин та вміння використовувати їх у практичному житті.

Для класів рівня стандарту (академічного) на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 год. на тиждень). Чинною є програма авторів Котюка І.І. та Палійчук Н.Й.

За результатами конкурсу для вищезазначених профілів в загальноосвітніх навчальних закладах країни будуть використовуватися такі підручники з правознавства для учнів 10 класу:

Автори підручника Філіпенко Т.М., Сутковий В.Л., Гавриш С.Б. надають перевагу формуванню системного уявлення про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин та вміння використовувати їх у практичному житті. Авторами запропоновано ряд рубрик: "Наші очікування", "Проблемне питання", "Норма закону", "Для допитливих з історії поняття", "Буква закону", "Розв'яжіть ситуацію", які сприятимуть розвитку критичного мислення, рефлексії, уміння розмірковувати. Користуватися підручником допоможуть піктограми, що сприятиме орієнтуванню в структурі навчального матеріалу.

Структура підручника автора Наровлянського О.Д. передбачає крім основного тексту матеріал під рубрикою "Це цікаво", який не призначений для запам'ятовування, а має на меті підвищення зацікавленості учнів у вивченні правознавства; біографічні довідки про осіб, які зробили видатний внесок в розвиток української держави та права, що повинно сприяти формуванню в учнів почуття патріотизму та поваги до історії держави.

Метою курсу "Правознавство" в профільних класах є формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на невід'ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя. Право представлене в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій. Курс спрямований на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів.