З метою впровадження нових інформаційних технологій у діяльність музеїв, здійснення електронного обліку музейних фондів розпочата робота по запровадженню в роботу музеїв автоматизованої музейної програми "КАМІС". Ця програма вже працює в Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київському націоналньому музеї російського мистецтва, Музеї історії міста Києва, Музеї гетьманства, Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України.
З метою забезпечення відвідувачів індивідуальною інформацією по експозиціях музеїв розпочата робота по впровадженню технічних засобів - аудіогідів. На сьогодні до послуг відвідувачів аудіогіди у Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, Київському національному музеї російського мистецтва, Музеї видатних діячів українського культури, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва та Музеї книги і друкарства України.
Не останнє місце в процесі повноцінного обслуговування користувачів музеїв міста та публічних бібліотек міста займає стан їх матеріально-технічної бази. Пріоритетним завданням міської влади для культури столиці є будівництво або надання приміщення для Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки та Музею історії міста Києва, а також вирішення проблем, пов'язаних з відселенням трьох музеїв з території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
У контексті досягнень програми "Столична культура і мистецтво на 2006 - 2010 роки" публічні бібліотеки міста відвідало 1 млн. 690 тис. користувачів, а фактична книговидача склала 34 млн. 862 тис. документів, тобто в середньому 1 читачем в рік використовувалося 20,6 документа.
Одним із основних напрямків діяльності бібліотек є комплектування фондів новою літературою. Центральними міськими бібліотеками проводилася робота по залученню додаткових позабюджетних коштів на придбання книг. За звітний період було залучено додаткових джерел наповнення бібліотечних фондів на суму 2 млн. 776 тис. грн.
Продовжувалася робота по впровадженню нових комп'ютерних технологій у роботу бібліотек. За даний період завершено автоматизацію центральних районних бібліотек столиці та розпочато автоматизацію бібліотек для дітей та окремих бібліотек районів міста. Для покращення бібліотечно-інформаційного обслуговування громадян у ряді бібліотек відкрито Інтернет-центри.
З 2008 року у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки запроваджено електронний облік читачів та видачі документів.
На виконання заходів Програми створено зведений електронний каталог із забезпеченням доступу до нього через мережу Інтернет. Електронний каталог на початок 2010 року нараховує 296639 записів документів. На сайті Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки постійно (в режимі запитання - відповідь) працює віртуальна довідка. Лише за 2009 рік виконано 169 віртуальних довідок різної тематики.
У бібліотеках столиці створюються автоматизовані робочі місця, що дозволяє прискорювати обслуговування читачів, виконання операцій з комплектування та наукової обробки бібліотечних фондів.
Крім того, упродовж дії Програми майже на 20 % збільшилася кількість Інтернет-місць в Інтернет-центрах публічних бібліотек міста: із 124 у 2007 році до 148 у 2009 році, що дало можливість більшій кількості відвідувачів користуватися послугами мережі Інтернет. Слід зазначити, що 37 Інтернет-місць або 25 % від загальної кількості створено в центральних міських бібліотеках (ПБ ім. Лесі Українки, ЦБ ім. Т. Г. Шевченка для дітей, МСМБ "Молода гвардія"), решта - 111 Інтернет-місць створено в бібліотеках ЦБС районів міста.
За час реалізації програми загальна кількість комп'ютерної техніки у публічних бібліотеках столиці зросла на 16 %, а саме: з 453 одиниць у 2007 році до 538 одиниць у 2009 році.
4.9. Школи естетичного виховання
Головною метою мистецької освіти столиці є підтримка та розвиток системи безперервного навчання з мистецьких спеціальностей для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного творчого, духовного самовдосконалення особистості й формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації.
Для реалізації головної мети необхідно:
- створювати нові навчальні програми, підручники, методичні посібники для різних типів навчальних закладів;
- надати національну спрямованість мистецькій освіті, що полягає у невіддільності її від національного ґрунту, її органічному поєднанні з національною історією і традиціями, збереженні та збагаченні культури народу;
- удосконалювати систему пошуку, розвитку, підтримки юних талантів і обдарувань для формування творчої еліти в галузі мистецтва та культури. Забезпечити матеріальне державне стимулювання талановитих дітей та творчої молоді;
- проводити кадрове оновлення та залучення до роботи в школах естетичного виховання висококваліфікованих працівників, провідних майстрів мистецтв;
- застосовувати науковий досвід вищих мистецьких навчальних закладів для ефективного впровадження методів виховання творчої особистості. Впроваджувати інтерактивний режим підготовки кадрів, що вимагає активізації роботи із вдосконалення майстерності викладачів;
- розширювати науково-методичну базу, якісно поліпшити матеріально-технічну базу та будівництво нових приміщень за індивідуальними проектами, що дасть можливість в повній мірі реалізувати потенційні творчі можливості шкіл естетичного виховання столиці;
- створити та забезпечити дієздатність системи стимулів та соціальних гарантій для мотивації творчої праці викладачів, відновлення престижу педагогічної професії.
Діяльність та заходи мистецьких вищих навчальних закладів передбачено у міській програмі "Освіта 2011 - 2015 роки".
4.10. Парки культури і відпочинку
Парки культури і відпочинку є важливими культурними осередками, які забезпечують організацію дозвілля усіх верств населення - від дітей і підлітків до найстарших громадян столиці та гостей столиці.
Основним завданням програми розвитку міських парків культури та відпочинку є впровадження принципово нового погляду на функціонування парків міста з метою переосмислення їх ролі у культурному житті столиці та належного задоволення дозвіллєвих потреб громадян. Парки мають стати не лише ландшафтними оазами міста, а й функціонувати як яскраві, потужні, жваві осередки культури, вносячи свій вагомий вклад у формування соціального клімату. На їх територіях необхідно запровадити розташування виставкових залів, бібліотек, гуртків за інтересами, кіновідео та концертно-танцювальних залів.
Сьогодні парки мають ряд проблем, які гальмують їх діяльність: потребує впорядкування питання управління парками, не вирішене питання закріплення за парками права користування земельними ділянками (немає Державних актів на право постійного користування землею), у критичному стані знаходиться більша частина атракціонної техніки.
Так, існування на території парків кількох землекористувачів створює перешкоди у розвитку та ефективній діяльності парків, не дозволяє залучати потенційних інвесторів. Нові фінансові надходження (інвестиції, кошти від основної діяльності тощо) створили б фінансову основу для розвитку атракціонної інфраструктури (сьогодні головним джерелом отримання прибутків у парках є робота атракціонів), забезпечили б формування інших структурних підрозділів, які б виконували необхідні господарські функції.
Сьогодні інфраструктура ринку "індустрії розваг", тобто виготовлення вітчизняними виробниками атракціонної техніки в Україні, нерозвинена, тому дирекції парків змушені закуповувати сучасні атракціони іноземного виробництва за значні кошти. Доцільніше і економніше було б виготовляти атракціони на одному із заводів м. Києва, в результаті чого місто отримало б нові робочі місця, було б налагоджено випуск нових видів та удосконалено існуючу атракціонну техніку, забезпечено її ремонт.
Атракціони для парків необхідно підбирати з урахуванням потоку відпочиваючих і ландшафту місцевості.
Доцільно було б відтворити на сценічних майданчиках парків театральні та лялькові вистави, концерти майстрів мистецтв та колективів художньої самодіяльності, звітні концерти.
Саме на сценічні майданчики парків різних районів міста варто було б перенести частину масштабних свят, які проходять у центрі столиці. Це дозволить киянам з віддалених районів м. Києва стати активними учасниками культурного життя столиці та відчути піклування про них муніципальної влади.
Необхідно залучати творчу молодь до роботи в парках. Для цього слід підняти престиж професії культпрацівника із створенням відповідних умов та соціального захисту.
4.11. Кіномережа
Пріоритетним напрямком діяльності кіномережі міста є надання послуг щодо кінообслуговування населення та забезпечення збереження кіномережі міста, особливо кінотеатрів, які належать до комунальної власності територіальної громади Києва.
Збереження мережі дитячих кінотеатрів у комунальної власності міста Києва, як одне з першочергових завдань кіногалузі, сприятиме впливу на репертуарне планування кінотеатрів, обмеженню або забороні випуску фільмів, що містять сцени жорстокості та розпусти у широкому прокаті.
На базі 8 дитячих спеціалізованих кінотеатрів у м. Києві проводитимуться благодійні заходи та акції для дітей-сиріт, вихованців шкіл-інтернатів, дітей-інвалідів, учнів молодших та старших класів загальноосвітніх шкіл. Також традиційно проходитимуть кінозаходи (кіноклуби, кінолекторії з виступами спеціалістів) з патріотичного виховання, здорового способу життя, проблем СНІДу, наркоманії, паління, алкоголізму серед підлітків та молоді, розвитку духовності та моральності підростаючого покоління, кіноуроки на допомогу школі з навчально-освітніх програм. Головним завданням тут є турбота про духовність підростаючого покоління, а не лише отримання прибутку.
Особлива увага приділяється забезпеченню кінопоказу за єдиним квитком, котрий передбачається для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, і який дає право на безоплатне відвідування кінотеатрів.
Протягом 2006 - 2010 років частково відбудована кіномережа дитячих кінотеатрів; часткове влаштування нової технічної бази у дитячих кінотеатрах міста, що надало можливість показу кінострічок нового формату.
У перспективі необхідно продовжувати поступово реформувати існуючий порядок діяльності кінотеатрів, вносити на розгляд сесії Київради питання про діяльність збиткових кінотеатрів, визначитися, якими кінотеатрами буде опікуватися місто, а до яких мають бути залучені інвестиційні кошти. Підтримка цього процесу забезпечить розвиток якісних кінопослуг у ринкових умовах, активізує капітальні вкладення та інвестиції у кіномережу, збагатить та зміцнить мережу кінотеатрів тощо.
В кіногалузі існує ряд проблем, які впливають і на стан кіномережі міста: відсутність вітчизняної кінопродукції нового формату; відсутність технічних можливостей у комунальних кінотеатрах міста для показу кінострічок у цифровому форматі; відсутність творчого та високотехнічного кадрового потенціалу; відсутність широкого та якісного спектру послуг у кінотеатрах міста, особливо у дитячих кінотеатрах; відсутність механізмів вивчення світового досвіду розвитку кіно як культурної галузі; низький рівень оплати праці фахівців.
Метою програми є збереження кіномистецького потенціалу столиці; збереження мережі дитячих спеціалізованих кінотеатрів у комунальній власності міста, що сприятиме впливу на репертуарне планування кінотеатрів; привернення уваги молоді до кіномистецького життя міста, всебічне подолання негативних тенденцій у молодіжному середовищі, боротьба з проявами алкоголізму, наркоманії, паління; вдосконалення системи кінообслуговування, враховуючи потреби населення; залучення до реалізації і заходів, пов'язаних із поліпшенням умов розвитку кіноіндустрії; створення сприятливих фінансових та технічних умов для розвитку кіноіндустрії міста.
4.12. Міжнародно-культурна діяльність
Нині Києвом укладені угоди про поріднення, дружбу, співробітництво, партнерство з 60 містами та регіонами Європи і світу. В рамках цих угод відбуваються і спільні культурні проекти. Традиційним стало проведення Днів культури м. Києва в іноземних державах та Днів культури міст-побратимів у м. Києві.
У наступні роки м. Київ продовжить реалізувати заходи щодо популяризації нашого національного мистецтва за кордоном та ознайомлення українського глядача з кращими здобутками зарубіжного мистецтва, будуть підтримуватись брендові мистецькі проекти, які вже стали візитною карткою міста.
Міжнародна діяльність столичних закладів культури буде спрямована на представлення Києва як унікального осередку мистецтв, де поєднуються західна і східна культури, бурхливо розвиваються новітні напрямки мистецтв, але водночас поважаються класичні народні традиції. До міжнародної діяльності залучатимуться усі заклади культури - концертні організації, театри, кінотеатри, бібліотеки, музеї, мистецькі галереї, мистецькі навчальні заклади.
Співпраця з міжнародними фондами культури, посольствами і культурними центрами іноземних країн надасть можливість реалізовувати цікаві новітні проекти, переймати досвід іноземних партнерів, налагоджувати корисні контакти. Досвід закордонних колег може бути корисним для організаторів міжнародних мистецьких фестивалів та конкурсів, що відбуватимуться в м. Києві.
Міжнародно-культурна діяльність також може сприяти підвищенню рівня творчого процесу та допомогти у пошуку спонсорської допомоги. Творчі заклади столиці мають здійснювати заходи із збільшення власних доходів від основної діяльності, а також проводити пошук нових (позабюджетних) джерел фінансових надходжень для реалізації міжнародних проектів, забезпечення участі у закордонних фестивалях і конкурсах, здійснення гастрольної діяльності. Це забезпечить економію бюджетних коштів та їх зважене використання.
З цією метою необхідно керівникам закладів культури і мистецтв проводити активний пошук інвесторів в Україні та за її межами, з якими можна заключати взаємовигідні контракти, що передбачають відшкодування іноземною стороною частки витрат на здійснення закордонних поїздок (зокрема, поселення, харчування, транспортні витрати, оренда місця проведення концерту), а у разі здійснення спільного творчого проекту - передбачають дольове фінансування. Надавати перевагу значущим проектам, участь у яких передбачає вигідні фінансові умови (гонорари, часткове відшкодування витрат тощо).
Керівникам культурно-мистецьких закладів необхідно вивчати існуючі державні, муніципальні, недержавні гранти, а також гранти іноземних посольств, представництв, міжнародних донорських організацій, державних, недержавних та благодійних фондів, що надають допомогу на здійснення гуманітарних проектів, зокрема, культурно-мистецьких та соціальних. Гранти присуджуються на конкурсній основі кращому проекту, який відповідає пріоритетним напрямкам діяльності фонду. Отримати його може організація, що має прозору структуру, яка може забезпечити здійснення грантового проекту і цільове використання коштів. Прикладом організацій, що активно надають гранти в Україні, можуть бути Фонд "Відродження", Британська Рада в Україні, Представництво Європейської Комісії в Україні тощо.
IV. НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАХОДИ МІСЬКОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ "СТОЛИЧНА КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО НА 2011 - 2015 РОКИ"