КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
III сесія XXIV скликання
РІШЕННЯ
N 143/303 від 28 листопада 2002 року
Про затвердження
Концепції розвитку промисловості
міста Києва на 2003-2006 роки
Відповідно до підпункту 1 пункту "а" статті 27 Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) та з метою
оптимізації структури виробничої сфери економіки міста, формування
умов для забезпечення стабільного росту промислового виробництва
якісної конкурентоспроможної продукції, створення нової
імпортозамінюючої та експортоорієнтованої наукоємної і
високотехнологічної продукції, а також забезпечення зайнятості
населення і збільшення надходжень до міського бюджету на основі
розвитку науково-виробничого потенціалу промисловості Київська
міська рада В И Р І Ш И Л А:
1. Затвердити Концепцію розвитку промисловості м. Києва на2003 - 2006 роки згідно з додатком.
2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київськійміській державній адміністрації) розробити у 2003 році Програмурозвитку промисловості м. Києва на 2003 - 2006 роки та подати їїна затвердження Київській міській раді.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійнукомісію Київради з питань промисловості та підприємництва.
Київський міський голова О.Омельченко
Додаток
до рішення Київської міської
ради
від 28.11.2002 р. N 143/303
Концепція
розвитку промисловості міста Києва
на 2003 - 2006 роки
ВСТУП
Наявний промисловий потенціал м. Києва свідчить про те, щомісто є не тільки політичним, адміністративним і культурнимцентром держави, а й великим промисловим центром з розвиненимбагатогалузевим виробництвом, яке і на сьогодні є провідноюгалуззю економіки столиці.
Розвинена мережа наукових і учбових закладів, високакваліфікація кадрів сприяли домінуванню в структурі промисловостіміста наукоємної продукції: радіоелектроніки, приладобудування,точного, транспортного і загального машинобудування.
Кризові явища в економіці на початку 90-х років не обминули іпромисловість Києва, хоча тут падіння виробництва було меншстрімким ніж в Україні в цілому і вихід з кризового станурозпочався в Києві раніше.
В результаті заходів, здійснених керівництвом міста ісуб'єктами господарювання в Києві, починаючи з 1997 року вдалосяне тільки зупинити падіння, а і розпочати енергійне відродженняпромисловості.
Оскільки найбільш ефективним інструментом регулюваннярозвитку будь-якої галузі є програмно-цільовий метод, необхідністюсьогодення є визначення стратегічних цілей і методів їх досягненняв розвитку промисловості м. Києва на базі розробки та реалізаціїКонцепції розвитку промисловості м. Києва на 2003 - 2006 роки.
Необхідність розробки такої Концепції обумовлена вирішальноюроллю промисловості в економіці міста. Так, у 2001 році упромисловості було зайнято більше 160 тис. осіб, або біля 20% всіхпрацюючих у місті. Враховуючи, що працюючий у промисловостіутримує матеріально ще, як мінімум, одну, а то й більше осіб,добробут 12 - 15% киян цілком залежить від ефективностіфункціонування цього сектору економіки.
Розвиток промислового виробництва сприяє утворенню джерелкоштів для вирішення багатьох соціальних проблем: ліквідаціїбезробіття, підвищення платоспроможності населення тощо.
Вітчизняний та зарубіжний досвід розвитку столиць і великихміст свідчить, що для забезпечення достатнього і сталогофункціонування економіки таких міст необхідний розвинутийпромисловий сектор. Це не означає, що необхідно прагнутидосягнення тієї частки промисловості в економіці міста, яка буладва десятиріччя назад, але науково-промисловий потенціал Києвадозволяє йому стати крупним центром наукоємного,конкурентоспроможного виробництва. Наведений проект Концепціїрозвитку промисловості м. Києва на 2003 - 2006 роки міститькороткий аналіз ситуації в промисловості, визначення найбільшгострих проблем та пропозицій щодо шляхів її подолання.
1. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ
МІСТА КИЄВА
Київ має розвинутий промисловий сектор економіки. У 2000 р.частка промислової продукції у випуску галузей економіки становила29,1%, питома вага валової доданої вартості у її загальному обсязіпо місту - 16,4%.
Частка промислово-виробничих засобів у їх загальній вартостіскладала 55,8%. В промисловості у 2001 р. було зайнято 162 тис.осіб, або 18,9% всіх працюючих.
За період стабілізації і підйому в промисловості міста (1998- 2001 рр.) обсяги виробництва продукції зросли на 69,0%. Затемпами нарощування обсягів виробництва у цей період найвищихпоказників досягли підприємства деревообробної промисловості,збільшивши виробництво у 3 раза, проте у загальному підсумкупитома вага цієї галузі становила лише 1,2 відсотка. В 1,8 разазбільшили обсяги виробництва підприємства легкої, харчовоїпромисловості та машинобудування.
Промисловість м. Києва має багатогалузевий характер. Заостанні 10 років в структурі промислового виробництва відбулисьсуттєві зміни.
Якщо у 1990 р. понад половину обсягу випуску продукціївироблялось на підприємствах галузі машинобудування, а ще чвертьвипуску - підприємствами легкої та харчової промисловості, то востанні роки, після подолання спаду виробництва, у місті найбільшупитому вагу в загальному обсязі промислового виробництва маєпродукція харчової промисловості (у 2001 р. - 25,6%); дещо меншу -21,3% - продукція підприємств машинобудівної галузі; 17,8% випускузабезпечують підприємства з виробництва та розподіленняелектроенергії, газу, тепла та води і 14,7% - підприємствахімічної та нафтохімічної промисловості.
Зазнала змін і внутрішньогалузева структура виробництва. Так,зростання обсягів продукції харчової галузі у вартісному(грошовому) виразі досягається завдяки значному збільшеннювиробництва безалкогольних напоїв та мінеральної води - в 1,7 раза(до обсягів 1990 року). Виробництво інших основних видівпродовольчих товарів, крім хліба та хлібобулочних виробів,зменшилось у кілька разів, а виробництво м'яса майже припинилося.
Отже, потреби міста в продовольчих товарах задовольняються, восновному, завезеною продукцією з інших регіонів України, що неможе вважатися оптимальним варіантом продовольчої безпеки міста.
Найбільше втратила за період економічної кризи галузьмашинобудування. Крім незворотних процесів на підприємствах, щовипускали продукцію оборонного призначення, втратили своїхспоживачів і підприємства, що випускали засоби виробництва дляінших галузей економіки, а також товари широкого вжитку длявнутрішнього ринку колишнього Союзу РСР.
Серед підприємств хімічної промисловості нарощують обсягивиробництва фармацевтичні підприємства. Збільшилось виробництвопрепаратів для лікування серцево-судинних захворювань, хворобендокринної системи, антибіотиків, болезаспокійливих засобів,кровозамінників та інших препаратів. Виробництво ліків у містіможе зростати, але існують проблеми з реалізацією продукціїкиївських фармацевтичних підприємств через заповнення ринкуаналогічною імпортною продукцією.
У діяльності підприємств легкої промисловості головним є те,що більшість з них продовжують функціонувати, незважаючи наскладні економічні умови (пресинг імпортних товарів, зниженнякупівельної спроможності населення, фінансові труднощі тощо).
Значна частина підприємств за останні 2 - 3 роки сталапрацювати стабільно, а більшість - виходить із кризи.
У Києві в 1999 - 2001 рр. випускалося 30% вітчизняноговзуття, 8,5% трикотажу, понад 12% швейних і галантерейних виробів.Розвиток легкої промисловості в місті стримується відсутністюоборотних коштів і проблемами реалізації продукції, а саме в ційгалузі, як і в харчовій промисловості, вкладені в розвиток коштинайшвидше окуповуються.
Основними промисловими районами за кількістю підприємств є:Шевченківський, Оболонський, Подільський, Солом'янський таСвятошинський.
Найбільша питома вага у загальноміському обсязі виробництваналежить Шевченківському, Оболонському, Голосіївському таПодільському районам, які загалом виробили у 2001 р. 52,4%, а за 9місяців поточного року 53,5% промислової продукції відзагальноміського виробництва.
При наявності позитивних зрушень в роботі промисловості містанакопичилась значна кількість невирішених проблем, які гальмуютьрозвиток промислового виробництва в місті. Найвагомішими з них єтакі:
- несформованість єдиного міського промислового комплексу;
- неадекватний податковий тягар;
- висока вартість вітчизняних кредитних ресурсів;
- фізична та моральна застарілість виробничих фондів;
- низький рівень впровадження інновацій - нерозвинені ринкитехнологій, патентів та іншої інтелектуальної продукції;
- зростаючий дефіцит кваліфікованих робочих кадрів.
Саме на подолання цих проблем спрямовані основні положенняцієї Концепції.
2. МЕТА ТА ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ
ПРОМИСЛОВОСТІ
Концепція розвитку промисловості м. Києва на 2003 - 2006 рокиє інструментом регулювання промислової діяльності з боку міськоївлади із застосуванням всіх засобів і ресурсів впливу і являєсобою комплекс проектів і програм, спрямованих на вирішенняпріоритетних проблем міста: економічних, соціальних, екологічнихта підвищення ефективності використання стратегічних ресурсівміста (трудових, земельних, водних, паливно-енергетичних).
Головною метою Концепції є формування умов для забезпеченнястабільного росту промислового виробництва і реалізації якісноїконкурентоспроможної продукції, створення нової імпортозамінюючоїта експортоорієнтованої наукоємної і високотехнологічноїпродукції, а також забезпечення зайнятості населення і збільшеннянадходжень до міського бюджету на основі розвиткунауково-виробничого потенціалу промисловості, заходів з підтримкиі захисту київських товаровиробників.
З цією метою передбачаються:
- формування структури промислового комплексу, адекватноїумовам ринку і виконанню містоутворюючих функцій;
- встановлення і дотримання партнерських взаємин між міськоювладою, роботодавцями і профспілками;
- створення сприятливих умов для функціонування організаційнаукової сфери;
- дотримання вимог економічної незалежності, екологічної інаціональної безпеки держави.
Основними завданнями, на вирішення яких спрямована Концепціярозвитку промисловості на період 2003 - 2006 рр., є:
- раціональне сполучення промислової політики з політикоюмістобудівного розвитку при проведенні реструктуризаціїпідприємств промислового комплексу з урахуванням пріоритетівсоціально-економічного розвитку міста;
- дотримання балансу інтересів міста і підприємств,розташованих на території Києва, в одержанні найбільш ефективнихрезультатів при забезпеченні соціальної стабільності у м. Києві;
- використання науково-технічного потенціалу для повсюдногопереходу на застосування перспективних технологій, що забезпечуютьвиробництво конкурентоспроможної продукції, формування умов длявзаємовигідної інтеграції науки і виробництва (міжрегіональної іміждержавної);
- створення умов для стабілізації в науково-технічній сфері,приведення механізмів її державної підтримки і розмірівфінансування у відповідність до вимог реструктуризаціїпромислового комплексу для досягнення технологічного лідерства впріоритетних галузях;
- забезпечення розвитку інфраструктури промисловогокомплексу, включаючи розвиток товаропровідної мережі;
- сприяння формуванню спільних з іноземними фірмамипідприємств, що організують збут на зовнішніх ринках київськоїпромислової продукції, насамперед високотехнологічної; активнезастосування процедур банкрутства у формі санації і зовнішньогокерування як процедур, що передбачають використання пільговихмеханізмів оподатковування і відстрочки платежів кредиторів, атакож процедур ліквідації підприємств, що не мають можливістьпідтвердити свою дієздатність;
- істотне підвищення ефективності управління
виробничо-господарською діяльністю підприємств, створення і
забезпечення ефективного функціонування різноманітних форм
об'єднань підприємств промисловості з підприємствами й
організаціями інших сфер діяльності із залученням та без залучення
банківського й іноземного капіталу;
- істотне підвищення кваліфікаційного рівня кадрівпромисловості;
- формування конкурентоспроможного фінансового сектору ринку,включаючи інститути страхування і гарантування інвестицій, банківрозвитку з державною участю, ринку корпоративних цінних паперів,іпотеки;
- підвищення інвестиційної привабливості київськихтоваровиробників, у тому числі на основі зменшення негативнихнаслідків неплатежів, введення обмежень на використання бартеру йінших грошових сурогатів;
- достатня інформаційна відкритість підприємств і організаційяк для інвесторів, так і для представників інфраструктури ринку;
- скорочення частки витрат підприємств на утримання об'єктівсоціальної сфери.
3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ МІСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ
Концепція розвитку промисловості м. Києва передбачає такіголовні напрями промислової політики в Києві:
- підвищення якості життя киян на основі створення умов длясталого розвитку економіки, в тому числі промисловості, та випускувітчизняних товарів народного вжитку високої якості, естетичних тадоступних за ціною;
- збільшення виробництва конкурентоспроможних вітчизнянихтоварів та послуг, стимулювання ресурсозбереження та прибутковостіу роботі підприємств, впровадження нових технічних і технологічнихдосягнень, прогресивних структурних змін у виробництві;
- стимулювання експорту, в першу чергу, продукції високогоступеня обробки;
- технологічна модернізація та заміна застарілих основнихфондів, запровадження новітніх технологій виробництва товарів тапослуг;
- забезпечення екологічної безпеки території;
- створення науково-промислово-фінансових груп, які бнайбільш ефективно використовували науковий, промисловий тафінансовий потенціал міста Києва;
- удосконалення системи управління, створення територіальнихпромислових комплексів (промислові підприємства, крім стратегічнихта казенних), передачу безоплатно у власність територіальнихгромад міста, або в управління пакетів акцій акціонернихтовариств, які належать державі;
- задіяння ефективної системи регіонального замовлення наоснові територіальних матеріальних балансів;
- забезпечення ресурсозбереження, в тому числі економіїенергоресурсів, та застосування технологій переробки відходіввиробництва і споживання як вторинних матеріальних ресурсів;
- оздоровлення фінансів підприємств, продовження передачісоціальної сфери на баланс міста;
- стимулювання розвитку пріоритетних виробництв і видівпродукції (високотехнологічних та наукоємних галузей і виробництв,які здатні істотно вплинути на розвиток усіх сфер промисловоговиробництва та забезпечити зростання експортного потенціалукраїни);
- підвищення ефективності управління державнимипідприємствами та частками державного майна в акціонернихтовариствах, на основі чіткого визначення повноважень органіввиконавчої влади з управління державним майном;
- здійснення реструктуризації неефективних суб'єктівгосподарювання з виділенням підприємств і виробництв, щопідлягають перепрофілюванню, ліквідації або консервації, в томучислі застосування процедури банкрутства;
- стимулювання прискореного розвитку виробництв, здатнихзбільшити експортний потенціал, освоєння і збільшення випускуімпортозамінної продукції;
- переорієнтація галузей машинобудування та хімічноїпромисловості на більш повне задоволення потреб міжгалузевоїкооперації;
- сприяння конверсії та диверсифікації надлишковихпотужностей підприємств оборонно-промислового комплексу;
- розроблення програм закриття та виводу з експлуатаціїтехнічно і технологічно відсталого та фізично зношеноговиробничого обладнання з метою зменшення можливих негативнихнаслідків техногенних катастроф, а також економії фінансовихресурсів.
Одним з основних напрямів міської промислової політики євикористання науково-технічного потенціалу Києва, основноїконкурентної переваги регіону, у якості бази підвищенняконкурентоздатності продукції.
Підвищення конкурентоздатності продукції забезпечуєтьсясукупними і скоординованими зусиллями органів управління міста,наукових організацій (НДР і НДДКР зі створення нових видівпродукції і перспективних технологій), інвесторів (інвестиції іінновації в технологічне відновлення виробництва) і промисловихпідприємств.
Відповідно до повноважень, наданих м. Києву Законом України"Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), як напрями,що забезпечують підвищення конкурентоздатності, можуть бутивиділені два взаємозалежних блоки:
- забезпечення інвестування у виробництво з метою йоготехнологічного відновлення з усіх джерел фінансування;
- зменшення податкового тягаря як необхідної вимоги дляінвестування у виробництво.
У чинних умовах податкові пільги і преференції (придотриманні вимог адресного характеру їхнього надання і цільовоговикористання) повинні розглядатися як стимулюючий механізмтехнологічного відновлення виробництва для підвищенняконкурентоздатності продукції.
Одним з основних напрямів забезпечення ціновоїконкурентоздатності продукції повинно стати зниженняресурсоємності продукції, що обумовлює реалізацію капіталоємнихзаходів для переходу на випуск ресурсозберігаючих технологій.
Значним резервом зниження витрат виробництва є підвищеннякоефіцієнта використання виробничих потужностей, який у багатьохвипадках знизився до рівня, що ставить під сумнів можливістьзберігання не тільки окремих підприємств, але і галузейпромисловості. Заходи для підвищення використання виробничихпотужностей є найменш капіталоємним методом забезпечення зростаннявиробництва промислової продукції і задоволення у такий спосібпотреб внутрішнього ринку у вітчизняній продукції.
Важливим напрямом промислової політики у вирішенні проблемпідвищення конкурентоздатності продукції київськихтоваровиробників є система заходів для регулювання комплексу"потреба ринку - пропозиція промислових товарів", що формуються наоснові:
- аналізу діяльності промислового комплексу міста всполученні з маркетинговою оцінкою внутрішнього ринку Києва ізовнішніх стосовно нього ринків, у результаті якого виявляєтьсяможлива частка участі в насиченні цих ринків продукцією київськихпідприємств промисловості;
- аналізу причин, що призвели до втрати ринків київськимипідприємствами, доповненого оцінкою використання виробничихпотужностей, а також кадрового складу підприємств, у першу чергу,із погляду адаптації їхнього керівного персоналу до роботи вринкових умовах;
- результатів інвентаризації підприємств і використовуванихтехнологій;
- ранжування організацій науки і промисловості і визначенняпріоритетних напрямів для здійснення заходів з підтримки.
Важливе місце в зазначеній системі заходів повинні зайнятитакі, що сприяють спрямуванню внутрішнього попиту на продукціювітчизняних товаровиробників, в т. ч. імпортозамінюючу.Організація та розширення випуску такої продукції є вкрайважливими з багатьох точок зору.
По-перше - це покращання зовнішньоторговельного балансукраїни і регіону; подруге - заміна імпорту рівнозначноювітчизняною продукцією спирається на реальний платоспроможнийпопит; по-третє - є заходом, що неодмінно підвищує технічнийрівень продукції і технології її виробництва.
4. ПРІОРИТЕТИ У РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ МІСТА КИЄВА
При визначенні пріоритетних галузей промисловості, якимповинна приділятись особлива увага з боку міста, брались до увагитакі чинники: значення галузі у забезпеченні першочергових потребміста, існуючий технічний та кадровий потенціал, термін окупностіінвестицій. Виходячи з цього до пріоритетних галузей промисловостіміста слід віднести підприємства:
- легкої промисловості;
- харчової промисловості;
- машинобудування, приладобудування та електронноїпромисловості;
- фармацевтичної промисловості;
- приладобудівної і електронної промисловості;
- підприємств деревообробної, меблевої, целюлозно-паперовоїпромисловості та видавничої справи.
Розвиток кожної із зазначених галузей повинен здійснюватисьза галузевими цільовими програмами.
В той же час підприємства деяких галузей промисловості,особливо тих, що шкідливо впливають на навколишнє середовище,повинні бути виведені за межі міста. Це стосується, насамперед,підприємств хімічної промисловості та великого машинобудування.
5. НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ
ПРОМИСЛОВОСТІ МІСТА КИЄВА У 2003 РОЦІ
З метою забезпечення програмно-цільового підходу дореалізації Концепції розвитку промисловості міста Києвапередбачається в 2003 році розробити та затвердити такі програми:
1. Стратегічні напрями розвитку промисловості міста Києва наперіод до 2020 року в контексті положень Генерального планурозвитку міста Києва.
2. Програма розвитку підприємств машинобудівної,приладобудівної та електронної промисловості.
3. Програма розвитку підприємств фармацевтичноїпромисловості.
4. Програма розвитку підприємств деревообробної, меблевої тацелюлозно-паперової промисловості.
5. Програма розвитку підприємств легкої промисловості.
6. Програма розвитку підприємств харчової промисловості.
7. Програма розвитку імпортозамінюючого виробництва в містіКиєві.
Заступник міського голови -
секретар Київради В.Яловий
"Хрещатик" N 15 (2222) від 4 лютого 2003 року