Про затвердження міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки"

Запровадження нових бібліотечних технологій. Для підвищення рівня обслуговування читачів за рахунок автоматизації бібліотечних процесів передбачається:

• забезпечити придбання комп'ютерів, серверів, принтерів, сканерів з метою оновлення комп'ютерної техніки відповідно до сучасних вимог;

• запровадити волоконно-оптичні лінії зв'язку між приміщеннями бібліотеки та забезпечити їх безперебійну роботу;

• створити умови оперативної передачі інформації користувачам: електронної доставки документів, віртуальної довідки;

• забезпечити on-line обслуговування віддалених користувачів, розвивати мобільне (пересувне) бібліотечне обслуговування в місцях, де бібліотеки відсутні;

• впроваджувати програмне забезпечення на нові технологічні процеси та послуги;

• впровадити електронний облік користувачів та видачу їм документів (модуль "Циркуляція фонду");

• створювати нові автоматизовані місця для працівників та додаткові Інтернет-місця для користувачів;

• створити та підтримувати Web-сторінки публічних бібліотек міста, представити їх на сервері "Бібліотечний світ Києва";

• створити єдиний уніфікований інтерфейс доступу до ресурсів і електронних каталогів наукових бібліотек, а також систему цифрових бібліотек - в першу чергу на базі інформаційних ресурсів ПБ ім. Лесі Українки.

Формування, збереження та використання бібліотечних фондів. Забезпечення загальнодоступності бібліотечних фондів для пересічного мешканця столиці, виявлення внутрішніх резервів підвищення якості комплектування та організації книжкових фондів, максимальне використання внутрішніх фондових резервів та ресурсів, підвищення ефективності інформаційного забезпечення за рахунок взаємовикористання книжкових фондів бібліотек району та міста залишається головним завданням публічних бібліотек. Для виконання зазначеного завдання передбачається:

• забезпечити належне поповнення бібліотечних фондів на традиційних та електронних носіях інформації;

• формувати бібліотечні ресурси раціонально, з урахуванням актуалізації та модернізації бібліотечних фондів;

• здійснити пріоритетне комплектування бібліотечних фондів україномовними виданнями;

• впроваджувати сучасні технології комплектування, каталогізації, збереження і надання інформації;

• вирішити питання про надання Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки та Центральній міській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка для дітей обов'язкового примірника творів друку видавництв, що працюють в місті Києві;

• створити бібліотеку мас-медіа, укомплектовану новими нетрадиційними носіями інформації та відповідним обладнанням;

• забезпечити пріоритетне комплектування спеціалізованих бібліотек профільною літературою.

Організація бібліотечного обслуговування населення міста. Публічна бібліотека забезпечує загальнодоступність до інформаційних ресурсів абсолютно всім громадянам, сприяє безперервній освіті, самостійному прийняттю рішень і культурному розвитку як особистості, так і громадським організаціям. У своїй роботі вона орієнтується на задоволення запитів різноманітних категорій користувачів, таких як: учнівська молодь, державні службовці, представники ділових кіл, безробітні та ін. Для вирішення цих завдань передбачається:

• проводити маркетинговий аналіз соціооточення бібліотеки, виявляти партнерів та конкурентів бібліотеки, продовжувати "соціологічні розвідки" як реальних, так і потенційних користувачів;

• посилити соціокультурну діяльність бібліотек, активізувати роботу з соціальними закладами, громадськими організаціями, творчими колективами;

• забезпечити населення інформацією про діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що сприятиме прозорості прийняття рішень органів влади та демократизації суспільства;

• розширити спектр послуг для соціально незахищених верств населення, дітей та читачів із обмеженими фізичними можливостями;

• підтримувати культурне життя столиці шляхом організації виставок, презентацій нової літератури та подій літератури і мистецтва; брати участь в літературних та мистецьких загальноміських та загальнорайонних заходах;

• забезпечити створення позитивного іміджу бібліотеки (зв'язки з громадськістю, представниками влади, мас-медіа, друкована рекламна продукція).

Забезпечення науково-видавничої діяльності. Визначені перспективні напрями наукових досліджень, що включають питання розвитку бібліотечної справи, збереження бібліотечних фондів, видання збірників, аналітичних оглядів, буклетів, бібліографічних покажчиків, інформаційних бюлетенів тощо.

Сприяння міжнародному співробітництву в галузі бібліотечної справи. Для забезпечення участі бібліотек у міжнародному співробітництві передбачається:

• проводити спільні наукові дослідження на основі розробки і реалізації міжнародних наукових програм;

• здійснювати взаємний обмін інформацією, вивчати міжнародний досвід організації бібліотечної справи;

• проводити міжнародні конференції, конгреси, симпозіуми та брати участь у міжнародних заходах з питань будівництва бібліотечних закладів;

• організовувати спільну підготовку бібліотечних працівників, розвиток видавничої діяльності.

Підготовка та підвищення фахової кваліфікації бібліотечних працівників, їх правовий і соціальний захист. З метою підвищення фахового рівня бібліотечних працівників публічних бібліотек міста необхідно:

• забезпечити навчання окремих категорій бібліотечних працівників на базі Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв;

• організувати навчання бібліотечних працівників з використанням комп'ютерних інформаційних систем, програмного забезпечення, послуг Інтернету;

• продовжити роботу клубу бібліотекарів на базі Будинку літераторів Національної Спілки письменників України;

• запровадити систему заохочення персоналу до вивчення англійської мови для вільного користування Інтернетом;

• сприяти збереженню бібліотечних кадрів, створенню їм належних умов праці, побуту, вдосконалення системи матеріального та морального стимулювання.

Основним джерелом фінансування публічних бібліотек є міський бюджет і бюджети районних держадміністрацій.

За рахунок коштів цих бюджетів здійснюватиметься фінансування програм розвитку бібліотечної справи, будівництво і реконструкція бібліотечних будівель, споруд, приміщень, розвиток комп'ютерних мереж, нестаціонарних форм обслуговування населення міста, обслуговування осіб з фізичними вадами.

Щорічно Головне управління культури і мистецтв складає бюджетний запит, в якому уточнюються видатки на виконання Програми.

Додаткове фінансування бібліотек буде здійснюватись за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, в тому числі іноземних, за рахунок коштів, отриманих бібліотеками від господарської діяльності, надання додаткових платних послуг, розвитку фандрейзингової діяльності.

Проводитиметься робота з благодійними фондами, представниками громадських організацій щодо залучення додаткових коштів на розвиток бібліотечної справи.

На фінансування розвитку бібліотечної справи передбачається щорічно збільшувати на 7 - 8 % виділення з міського бюджету коштів по відношенню до початку реалізації завдань та заходів Програми.

Механізм реалізації Програми передбачає розробку організаційно-фінансових схем забезпечення системи заходів і проектів розвитку бібліотечної справи у м. Києві відповідно до змісту Програми.

Відповідальність за виконання завдань Програми несе Головне управління культури і мистецтв та районні в місті Києві державні адміністрації, ЦБС районів, міські публічні бібліотеки.

Механізм управління включає:

• організацію моніторингу виконання Програми з аналізом отриманих результатів на кожному етапі роботи (щорічно), позитивних та негативних наслідків реалізації програмних завдань та обґрунтуванням пропозицій щодо оперативного коригування програмних завдань та заходів;

• погодження перспективних та поточних завдань, включення конкретних заходів, передбачених Програмою (або їх складових частин - у залежності від реальних ресурсних можливостей), до складу річних програм соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва та бюджету міста з метою їх поступової реалізації в перспективі, організацію їх виконання;

• сприяння організації фінансового забезпечення Програми;

• створення системи інформаційного забезпечення реалізації Програми;

• організацію взаємодії бібліотек з підприємствами, установами та організаціями, розташованими у місті, а також з центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

• налагодження зовнішньоекономічних зв'язків, сприяння залученню іноземних інвестицій та благодійних внесків у розвиток бібліотечної справи.

Зміни до Програми вносяться в разі потреби та можуть передбачати: включення до затвердженої Програми додаткових заходів і завдань; уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання програми та окремих заходів і завдань; виключення із затвердженої Програми окремих заходів і завдань, щодо яких визнано недоцільним подальше продовження робіт. Для оцінки повноти і якості виконання програмних завдань щорічно здійснюватиметься моніторинг виконання Програми (форма звітності наведена у додатку В).

Головне управління культури і мистецтв може організовувати проведення відкритих конкурсів для вибору виконавців з метою найбільш ефективного розміщення замовлень для виконання робіт по кожному заходу.

Оцінка виконання завдань та заходів Програми являє собою не якесь одне дослідження, а процес, що відбувається на всіх етапах циклу розробки, може здійснюватися третіми сторонами на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Результативні показники відображають:

- конкретні цілі;

- рівень, досягнутий у наданні сприяння щодо втілення заходів, результатів та впливу Програми;

- хід виконання плану фінансування.

Головним соціальним ефектом Програми буде покращення умов діяльності публічних бібліотек м. Києва, будівництво нових бібліотек на заміну існуючих та, відповідно, підвищення якості бібліотечних послуг та збільшення чисельності користувачів. Планується здійснити будівництво нового спеціалізованого приміщення для Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки. Буде забезпечено переоснащення пожежно-охоронної сигналізації приміщень Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки "Молода гвардія" та більше 80 бібліотек центральних бібліотечних систем.

Бібліотечний фонд публічних бібліотек міста досягне 5065,0 тис. од. збереження, тобто з урахуванням вибуття збільшиться майже на 14,9 тис. примірників.

За 2007-2010 роки до публічних бібліотек міста надійде 1,0 млн. примірників, з них близько 60 % українською мовою (рис. 5 ).

У бібліотеках міста для обслуговування користувачів на кінець прогнозованого періоду у 1,6 разів (у порівнянні з 2006 роком) зросте кількість комп'ютерів, у 2,2 рази - кількість копіювально-множильної техніки, у 2,1 рази - кількість сканерів, у 2,6 разів - кількість Інтернет-місць для користувачів.

Кількість користувачів за ЄРК сягне 439,6 тис. чол., що перевищить рівень 2006 року на 0,9 тис. чол.

Чисельність обслужених становитиме близько 585 тис. чол. (зросте на 4,6 % у порівнянні з 2006 роком). Збільшиться відвідуваність киянами публічних бібліотек і, таким чином, залучення їх до національних і світових культурних надбань, що сприятиме формуванню національної свідомості, зростанню духовності людей.

Реалізація Програми підвищить роль бібліотек у додатковій і неформальній освіті, вихованні молоді, проведенні дозвілля. Бібліотеки зможуть розширити свої функції, стати "відкритими" багатоцільовими осередками культури, науки, освіти та виховання відповідно до світової тенденції розвитку бібліотечної справи.

Цьому сприятиме збільшення кількості працюючих у бібліотеках, підвищення кваліфікації та обмін досвідом між бібліотеками та бібліотечними працівниками, в тому числі за межами Києва, забезпечення перепідготовки працівників бібліотек міста в Центрі безперервної освіти.

Поліпшиться науково-видавнича діяльність бібліотек, свідченням чого буде (2007-2010 роки) видання близько 60 збірників роботи конференцій та результатів аналітичного вивчення діяльності бібліотек, майже 670 інформаційно-бібліографічних та науково-методичних видань, близько 470 видів рекламної продукції (буклетів, путівників, проспектів тощо).

Розвиток ЦБС міста представлено в додатках А та Б.

Практичне значення Програми полягає у тому, що її виконання поліпшить матеріально-технічну базу, збільшить відвідуваність бібліотечних закладів, сприятиме залученню до бібліотек нових користувачів, поліпшить якість бібліотечних послуг киянам.

Програма є відкритою, що передбачає внесення до неї змін та доповнень, виходячи з реалій розвитку економіки міста, районів, наявності фінансових та інших залучених видів ресурсів. Реалізація розробленої програми повинна розглядатися як фундамент сталого динамічного розвитку публічних бібліотек міста на більш довгостроковий період.

6. Заходи щодо розвитку бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки