Впровадження сучасного енергозберігаючого обладнання дасть змогу вивільнити й значну частину виробничих площ. В Києві зараз функціонує майже півтори тисячі центральних теплових пунктів. Це досить об'ємні технічні будівлі, вщерть насичені старою технікою, яка шумить і споживає багато енергії. Вся ця техніка має бути замінена енергозберігаючим обладнанням і приладами, які розмістяться на 20 % площі будівлі. Таким чином, майже 80 % площі будівель, розкинутих по всьому місту, можуть бути використані за іншим призначенням.
2.2.6. Енергозбереження в системах освітлення міста
Забезпечення енергозбереження в системах освітлення міста передбачається шляхом виконання таких заходів:
- вчасно очищати від забруднення скло світильників, відбивачі й колби ламп освітлення. Очищення має здійснюватися 1 раз на чотири місяці - для установок зовнішнього освітлення, 1 раз на три місяці - для світильників у звичайних приміщеннях і 2 рази на місяць - у приміщеннях зі значним виділенням пилу й диму;
- застосовувати газорозрядні лампи замість ламп накалювання там, де така заміна може бути здійснена, крім ділянок, пов'язаних з обробкою деталей, що обертаються, відповідно до вимог санітарних норм;
- обладнати відбивачами прості люмінесцентні світильники, а при ремонті - електронними високочастотними баластами;
- застосовувати металогалогенні лампи у світильниках внутрішнього освітлення, встановлених на висоті понад 5 м;
- застосовувати малогабаритні люмінесцентні лампи в коридорах, приймальнях, на сходах і в туалетних кімнатах;
- використовувати регулятори напруги для систем освітлення потужністю понад 15 кВт;
- використовувати комп'ютерні автоматичні системи керування освітленням залежно від рівня природного освітлення.
Послідовна, цілеспрямована робота щодо оснащення житлового фонду міста, адмінбудівель, об'єктів соціальної інфраструктури приладами обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів, насамперед теплової енергії, істотне збільшення кількості квартирних приладів обліку витрат цих ресурсів, скорочення заборгованості населення та споживачів за використані енергоносії сприятиме більш ефективному і раціональному використанню та забезпеченню значної економії енергоресурсів.
* * *
Такі пріоритетні напрями енергозбереження в основних галузях та сферах економіки міста.
Активна політика міської влади з енергозбереження і забезпечення подальшого розвитку енергетичного потенціалу м. Києва, який покликаний стало забезпечувати енергоресурсами всі виробничі сфери економіки та соціально-побутовий комплекс, суттєво сприятиме реалізації основних стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку столиці України.
3. Основні перспективні цільові напрями робіт з енергозбереження
Передбачається, що всі суб'єкти енергоспоживання при розробці власних програм енергозбереження мають враховувати необхідність реалізації і таких загальноміських заходів, що регламентують роботи в місті, за якими впроваджуватимуться:
1. Комплекси і пристрої контролю, обліку та управління енергозбереженням, зокрема лічильники споживання ПЕР, води тощо, а також регулюючі пристрої, з'єднувальна, регулююча та водорозбірна арматура.
2. Енергоекономічна архітектура, а також енергозберігаючі матеріали та, конструкції, для енергозбереження у будівництві, в т. ч. використання сучасних ефективних засобів експлуатації будинків, будівництво огороджуючих конструкцій (стін, вікон, перекриттів та покриттів) з точки зору економії тепла та енергії.
3. Нові енергоефективні та екобезпечні технології виробництва, передачі, перетворення і використання ПЕР (електротехнології, акумуляція та утилізація теплоти, економічні засоби транспортування твердих і рідких палив та ін.).
4. Енергоефективне екологічно чисте паливне обладнання для підготовки, переробки та спалювання палива; паливна апаратура для використання палива низької якості та ін.
5. Ефективне обладнання для електростанцій, що працюють на традиційному паливі з метою підвищення ККД устаткування, що виробляє пар; зменшення питомих витрат енергії на власні потреби електростанцій; газотурбінне обладнання малої та середньої потужностей; міні-ТЕЦ з використанням місцевих енергоресурсів; високоефективні технології та обладнання пилогазоочищення.
6. Енергозберігаючі безпечні та екологічно чисті технології міської енергетики для підвищення ефективності електро-, газо-, тепловиробництва і постачання, опалення, обігріву, когенерації, вентиляції, освітлення тощо.
7. Сучасне енергетичне та електротехнічне обладнання, системи автоматичного керування (пристрої СЕ; устаткування з використанням напівпрониклих мембран у енергоємних виробничих процесах; акумулювання електроенергії на транспорті; схеми та обладнання для теплоутилізації, зменшення втрат у теплових та електричних мережах; системи автоматизації, контролю та регулювання технологічних процесів виробництва та ін.).
8. Екобезпечне обладнання та технології, в тому числі альтернативні джерела енергії.
9. Використання вторинних енергоресурсів, побутових і промислових відходів.
10. Енергозберігаюча техніка для приватних будинків, садиб і окремих виробництв; технології та обладнання для виробництва біогазу.
11. Енергозбереження на основі застосування високоефективної електропобутової техніки.
- Комплекси та системи енергобезпеки, моніторингу впливу енергетики та заходів з енергозбереження на навколишнє середовище (технологічні та конструкційні рішення, спрямовані на істотне підвищення надійності обладнання, його вибухо- та пожежобезпеку; ефективні системи групового та особистого захисту персоналу і населення від впливу електромагнітних полів, радіаційного випромінювання та міграції радіонуклідів у навколишньому середовищі; обладнання для оцінки шкідливого впливу на людину).
- Консалтингове та аудиторське обслуговування, інформаційно-програмне забезпечення менеджменту з енергозбереження.
3.1. Екологічні аспекти енерговикористання та альтернативні джерела енергії
Стан навколишнього природного середовища м. Києва, як в цілому і Україні, тісно пов'язаний з економічним. Криза в економіці не дозволяє компенсувати навіть 10 % втрат від шкоди, завданої природному середовищу міста. В такій ситуації зрозуміло, що економічне пожвавлення у майбутньому неминуче призведе до зростання техногенного навантаження на довкілля. Тому одним із пріоритетів еколого-економічної політики міста є створення і реалізація ефективної стратегії сповільнення темпів погіршення його стану.
Щодо обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря м. Києва, то впродовж останніх років спостерігається тенденція до їх зменшення, але при цьому відмічено зростання питомої ваги від пересувних джерел. Таким чином набуває особливої гостроти питання переводу автотранспорту, в тому числі приватного, на використання неетилового бензину, альтернативних видів моторного палива (біопалива).
Основними джерелами забруднення атмосферного повітря та загалом негативного впливу на екологічний стан м. Києва є автотранспорт (75 - 80 %); ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, філіал "Завод "Енергія", станції теплопостачання (СТ-1 та СТ-2) та котельні АЕК "Київенерго" (7 - 9 %); АК "Дарницька ТЕЦ (1,5 - 2 %); ВАТ "Завод полімерних матеріалів "Укрпластик"; ВАТ "Асфальтобетонний завод"; КП "Київтрактородеталь"; ВАТ КЕВРЗ; Бортницька станція аерації (БСА) АК "Київводоканал".
Програмою передбачено зменшення екологічно небезпечного впливу викидів на навколишнє природне середовище у м. Києві при реалізації енергозберігаючих проектів і заходів:
- поліпшення екологічної ситуації за рахунок мінімізації фактора енергозабруднення;
- зниження негативного впливу енергоспоживання на навколишнє природне середовище;
- впровадження екобезпечного обладнання та технологій;
- використання вторинних енергоресурсів, побутових і промислових відходів.
З метою покращення екологічної ситуації у м. Києві та реалізації задекларованих Екологічною Угодою Міст дій (05.06.2006 р. у м. Сан-Франциско, США) передбачається здійснити заходи по збільшенню використання альтернативних видів енергії і забезпечити досягнення рівню в межах десяти відсотків енергетичного навантаження міста:
- розробка та впровадження проекту оптимального використання теплової енергії виробленої котлами заводу "Енергія" АЕК "Київенерго", які працюють на відходах побутового сміття (300 - 500 тис. Гкал/рік);
- будівництво в м. Києві двох заводів по спалюванню відходів побутового сміття з проектною потужністю 1000 тис. тонн/рік (1200 - 1300 тис. Гкал/рік);
- розробка та впровадження систем теплонасосного теплопостачання з використанням тепла каналізаційних стоків в умовах м. Києва;
- розробка та застосування систем сонячного теплопостачання (геліосистеми) в закладах освіти м. Києва.
Виконання заходів передбачених Програмою в теплоенергетиці забезпечить зменшення обсягів викидів забруднюючих атмосферне повітря речовин від стаціонарних джерел на 4 - 5 % або 1,2 - 1,5 тис. тонн щорічно.
3.2. Для реалізації перспективних напрямів робіт з енергозбереження будуть реалізовуватися такі конкретні заходи всіма суб'єктами енергоспоживання (з урахуванням специфіки і можливостей):
1. Впровадження систем контролю та обліку
1.1. Автоматизовані системи обліку та контролю за використанням паливно-енергетичних ресурсів і води.
1.2. Лічильники електроенергії, тепла, газу, води.
2. Електрозбереження
2.1. Компенсатори реактивної потужності, в тому числі автоматичні системи регулювання.
2.2. Регульований електропривід з тиристорним регулюванням.
2.3. Економічні системи освітлення.
2.4. Сучасні ефективні електродвигуни.
2.5. Стабілізатори та регулятори змінного струму.
2.6. Системи автоматичного керування технологічними процесами.
2.7. Системи регулювання та обмеження електроспоживання промислових і побутових навантажень.
2.8. Забезпечення електромагнітної сумісності спотворюючих навантажень з електромережею (гальваніка, ударні навантаження тощо).
2.9. Використання нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії для автономних і децентралізованих споживачів.
2.10. Забезпечення зонного обліку та багатоставочного тарифу споживання електроенергії.
2.11. Автоматизація технологічних процесів.
2.12. Регулювання роботи енергетичних систем загальнопромислового призначення (компресорів, насосів, вентиляційних установок тощо).
2.13. Використання скидного тепла нагріву силових трансформаторів та автотрансформаторів.
3. Теплозбереження
3.1. Автоматизація центральних та індивідуальних теплових пунктів.
3.2. Впровадження систем акумуляційного опалення будинків.
3.3. Налагодження гідравлічного та температурного режимів систем опалення і вентиляції.
3.4. Впровадження регуляторів температури (індивідуальних регуляторів, систем оптимального регулювання температури в приміщенні).
3.5. Утилізація тепла вихідних газів.
3.6. Утилізація вторинних енергетичних ресурсів.
3.7. Використання геліосистем для підігріву води.
3.8. Використання низькопотенційної теплоти, в тому числі за допомогою теплонасосних установок.
3.9. Використання систем когенерації (одночасне виробництво електричної та теплової енергії, використання надлишкового тиску пари).
3.10. Покращання теплозахисту приміщень та будівель.
3.11. Розробка теплоізоляційних матеріалів, конструкцій, устаткування.
3.12. Підвищення якості обробки води в теплофікаційних системах.
3.13. Локальний підігрів води.
4. Паливозбереження
4.1. Утилізація вихідних газів котелень.
4.2. Наладка котельних агрегатів, насамперед оптимізація режимів роботи пальників котелень.
4.3. Автоматизація роботи котелень, бойлерних.
4.4. Використання тепла вихідних газів для підігріву повітря, що йде на горіння.
4.5. Локальний обігрів за рахунок індивідуальних інфрачервоних газових обігрівачів.
4.6. Використання біогазу.
4.7. Використання як палива вторинних матеріалів, енергоресурсів та відходів інших галузей, побутового сміття.
5. Газозбереження
Одним із пріоритетних напрямів енергозбереження буде економія газоспоживання. Для цього передбачається ліквідація основних причин його перевитрат.
По-перше, це перевитрати газу понад встановлені норми через недосконалість газових приладів і технологій та головним чином через відсутність газових лічильників у споживачів газу. Ці втрати можуть бути скорочені шляхом встановлення газових лічильників, удосконалення газових приладів, запровадження енергозберігаючих технологій.
По-друге, це втрати газу, пов'язані зі врізанням під тиском у діючі газопроводи, продувкою газопроводів, спрацьовуванням запобіжних клапанів на регуляторних пунктах, порушеннями герметичності газопроводів.
По-третє, це втрати газу через зниження ККД газових приладів (плит, водонагрівачів, котлів місцевого опалення) і, як наслідок, зниження тиску газу в розподільчих газопроводах нижче норм, установлених БНіП та Правилами безпеки в газовому господарстві. Втрати газу можуть перевищувати 20 - 25 % від загальних обсягів споживання.
Передбачається усунути основні причини нераціонального використання газу на промислових підприємствах: робота котлів без режимних карт; не працює автоматика "газ-повітря"; котли працюють на занижених ККД у порівнянні з параметрами, отриманими в результаті режимно-налагоджувальних робіт; нераціональні теплові схеми котелень; незадовільний облік споживання газу; понаднормативний відсоток безперервної продувки котлів; незадовільне виконання водяного режиму тощо.
4. Система загальноміських заходів з енергозбереження на 2007-2010 рр.
Програмою передбачається розробка та реалізація системи заходів з енергозбереження, які будуть здійснюватися в довгостроковій, середньостроковій та в короткостроковій перспективі (з мінімальним, переважно річним, терміном виконання).
Разом з виконанням короткострокових заходів з енергозбереження передбачається, що найближчим часом, в 2007 році, буде започаткована робота з розробки та підготовки до реалізації енергозберігаючих заходів, які розраховані на довгострокову та середньострокову перспективу.
До довгострокових високозатратних заходів, що мають забезпечити енергозбереження в м. Києві, відносяться:
1. Будівництво нових генеруючих потужностей з використанням енергоефективних технологій відповідно до затверджених містобудівних планів розвитку територій міста і районів, показників тепло-, електро-, водо- і газопостачання м. Києва.
2. Прокладка нових і реконструкція діючих теплових магістралей з використанням труб з пінополіуретановою теплоізоляцією, що забезпечує зниження теплових втрат в 2 - 3 рази, а також труб з полімерних матеріалів.
3. Прокладка нових і реконструкція діючих водопровідних і каналізаційних мереж з використанням труб з внутрішнім покриттям і пластикових труб.
4. Будівництво теплонасосних установок (ТНУ), котрі використовують тепло землі, низькопотенційне тепло промислових і побутових стоків, вентиляційне повітря в інтеграції з централізованими системами теплопостачання, в тому числі використання ТНУ для підвищення термічного ККД ТЕЦ.
5. Впровадження проекту "Облаштування електрогенеруючого обладнання потужністю 3,5 МВТ на заводі "Енергія".
6. Прокладка нових і реконструкція діючих електричних мереж з використанням кабелю із зшитого поліетилана.
7. Теплоізоляція зовнішніх стінових і горищних огорож будинків з використанням жорстких плит і гнучких матів, повна заміна віконних блоків.
8. Впровадження системи електропостачання міського електротранспорту з рекуперацією електроенергії, що забезпечує 20 % економії енергії натягу рухомого складу.
До середньострокових заходів, що мають забезпечити енергозбереження в м. Києві, відносяться:
1. Оптимізація процесів горіння палива у котлах і впровадження оптимальних систем регулювання режимів згоряння палива з використанням ефективних пальних приладів, що відповідають екологічним нормам і вимогам, засобів автоматики та контролю, в тому числі в частині контролю за викидами забруднюючих речовим в атмосферу.
2. Оптимізація режимів роботи систем опалення, вентиляції та кондиціювання на основі використання автоматизованих теплових пунктів і термостатичних регуляторів.
3. Оптимізація водопідготовки на джерелах тепла з використанням сучасних засобів протинакипної і протикорозійної обробки води, які забезпечують виключення викидів забруднюючих речовин у мережі міської каналізації та водні об'єкти.
4. Впровадження раціональних схем теплоспоживання установок на центральних теплових пунктах, які забезпечують мінімальне використання мережевої води.
5. Заміна найбільш зношених ділянок теплових мереж, що знаходяться в аварійному стані, на труби із заводською теплоізоляцією на основі пінополіуретана.
6. Заміна внутрішньобудинкових систем холодного і гарячого водопостачання зі встановленням приладів обліку і регулювання відпуску теплової енергії, включаючи насамперед системи панельного опалення.
7. Реконструкція внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання зі встановленням водозберігаючої арматури і будинкових приладів обліку.
8. Реконструкція внутрішньобудинкового електрогосподарства з прокладанням нульового приводу і встановленням пристроїв захисного відключення.
9. Заміна електричних квартирних лічильників на двотарифні.
10. Вжиття теплоізоляційних заходів:
- теплоізоляція віконних і дверних пройомів;
- забезпечення нормативного тепловологого режиму в горищних приміщеннях;
- теплоізоляція та герметизація міжпанельних стиків;
- теплоізоляція шляхом напилення пінополіуретану зовнішніх стінових панелей в житлових будинках з промерзаннями з одночасним проведенням заходів з виведення грибка.
11. Впровадження на транспортних підприємствах міста автоматизованих систем обліку електроенергії.
12. Будівництво модульних котелень з тепловою потужністю від 1 - 3 до 10 МВт в окремих районах міста, які мають дефіцит теплової енергії, що забезпечить дотримання екологічних норм і вимог при техніко-економічному і екологічному обґрунтуванні таких проектів.
До короткострокових швидкоокупних заходів з економії паливно-енергетичних ресурсів відносяться:
Організаційно-технічні:
- проведення перевірок раціонального та ощадливого споживання паливно-енергетичних ресурсів;
- проведення інформаційно-роз'яснювальних робіт серед працівників установ щодо ощадливого споживання природного газу, тепло- та електроенергії та інших енергоресурсів;
- запозичення позитивного досвіду організацій, що впроваджують енергоефективні проекти;
- контроль за дотриманням доведених граничних рівнів споживання природного газу;
- складання графіків і режимних карт завантаження газовикористовуючого обладнання;
- оптимізація в системах водопостачання температури гарячої води відповідно до санітарних норм;
- проведення ретельних перевірок систем газо-, водо- та теплопостачання, згідно із затвердженими схемами, на відсутність непроектних врізок тощо;
- коригування обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів.
Інженерно-технологічні:
- встановлення приладів обліку споживання природного газу та інших енергоносіїв;
- впровадження регуляторів температури;
- впровадження багатотарифних лічильників електроенергії;
- утеплення та ущільнення віконних та дверних пройомів;
- впровадження вікон, виготовлених за сучасною технологією;
- впровадження світильників з використанням високоекономічних ламп;
- встановлення автоматики регулювання;
- впровадження попередньо ізольованих труб;
- дотримання режимних карт роботи котелень;
- впровадження газоаналізаторів на обладнанні, що використовує паливо;
- впровадження автоматики горіння;
- впровадження регуляторів потужності;
- заміна котлів з малим коефіцієнтом корисної дії;
- впровадження автономних мінікотелень;
- ремонт та виготовлення нової ізоляції для обігріваючих та охолоджуючих пристроїв;
- ремонт ізоляції теплотрас;
- проведення ремонту теплоізоляції на котлах, ліквідація нещільностей в топках і газоходах, складання режимних карт.
Програма пріоритетних енергозберігаючих заходів на 2007-2010 роки
Підпрограма 1. Децентралізація теплопостачання з встановленням індивідуальних теплових пунктів з системами регулювання та моніторингу енергоспоживання в житловому господарстві міста Києва
Підпрограма 2. Реконструкція систем освітлення
Підпрограма 3. Встановлення металопластикових вікон
Підпрограма 4. Утеплення зовнішніх стін будівель
Підпрограма 5. Інші енергозберігаючі заходи
ДОВІДКА
стосовно орієнтовної вартості впровадження заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів
1. Вартість встановлення одного індивідуального теплового пункту з системами регулювання та моніторингу енергоспоживання складає - 200 тис. грн.
2. Утеплення фасадів житлових будинків (1 будівля - 1 млн. грн.).
3. Вартість заміни одного м2 металопластикових вікон становить - 600 грн.
4. Вартість встановлення одного енергозберігаючого ліхтаря на мережах зовнішнього освітлення міста, за даними КП "Київміськсвітло", становить - 3500 грн.
5. Механізми реалізації Програми
Для забезпечення енергозбереження в м. Києві застосовуватимуться такі основні механізми реалізації Програми.
5.1. Організаційний механізм
5.1.1. Розробка балансів основних видів паливно-енергетичних ресурсів
Передбачається розширення номенклатури та вдосконалення методики розробки і використання перспективних та річних паливно-енергетичні балансів за видами енергетичних ресурсів, які зараз розробляються КМДА з урахуванням положень Генерального плану розвитку м. Києва , планів містобудівного розвитку територій, адміністративних округів, схем енерго- і водопостачання територій міста, нового будівництва та реконструкції діючих об'єктів енергетики і водозабезпечення та організацій - споживачів енергетичних ресурсів. Будуть враховуватись також стратегічні напрями соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2015 року (Київ-2015. Стратегія розвитку. Головне управління економіки та інвестицій).
Сучасні балансові розрахунки наведені у додатках 2 та 3.
Баланси паливно-енергетичних ресурсів будуть розроблятися за основними видами цих ресурсів і забезпечуватимуть співставлення обсягів їх можливого отримання (власного виробництва та залучення зовнішніх джерел), тобто "Ресурсного" розділу, та обсягів планового "Споживання" даного виду ресурсів.
Кожна балансова стаття диференціюється за напрямами (джерела ресурсного забезпечення та статті витрат - споживання) - додатки 2, 3.
Балансові розрахунки використовуються для оцінки рівня збалансованості "Ресурсів" та "Споживання" по кожному виду паливно-енергетичних ресурсів та встановлення рівня можливого дефіциту.
Програмні заходи з енергозбереження спрямовуються на ліквідацію, або істотне скорочення розриву між розділами балансу "Ресурси" та "Споживання".
5.1.2. Розробка і впровадження в дію нормативів енергоефективності
Нормативи підвищення енергоефективності розроблятимуться за такими основними напрямами:
1. Нове будівництво і реконструкція за міським замовленням житлових, громадських та виробничих будівель та споруд. Мета - підвищення теплової ефективності будівель масової забудови на основі реконструкції систем теплопостачання, опалення, вентиляції із застосуванням рекуперації тепла вентиляційних викидів.
2. Проектування, будівництво й реконструкція інженерних мереж та комунікацій. Мета - зниження втрат теплової енергії та інших енергоресурсів при їхньому транспортуванні та розподілі від виробника до споживача, з обов'язковим застосуванням ефективної теплової ізоляції, технологій безканальної прокладки теплових мереж у пінополіуретановій ізоляції, а також трубопроводів із полімерних матеріалів.
3. Проектування та будівництво автономних джерел енергопостачання. Мета - визначення критеріїв найефективнішого використання автономних енергоджерел.
5.1.3. Забезпечення контролю за рівнем ефективності енергоспоживання
Контроль за дотриманням енергоефективності буде здійснюватися шляхом проведення:
- обліку виробництва, розподілу, передачі та споживання палива і енергії;
- енергетичних обстежень споживачів зі складанням енергетичних паспортів організаціями, акредитованими органами державного енергетичного нагляду, які проводяться згідно з міською програмою проведення обов'язкових енергетичних обстежень енергомістких організацій та підприємств м. Києва на період не менше 3-х років;
- енергетичної експертизи проектів та обладнання;
- обов'язкової сертифікації енергоспоживаючої продукції та електроустановок будівель;
- лімітування енергоспоживання організацій, що фінансуються з бюджету м. Києва;
- екологічної експертизи проектів з точки зору енергозабруднення та їх екологічної паспортизації;
- державного екологічного контролю органами державної влади міста, що здійснюють державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та виконанням об'єктами теплоенергетики природоохоронних заходів, у тому числі в галузі енергозбереження;
- створення та функціонування інформаційно-аналітичних систем, які обслуговують органи виконавчої влади м. Києва і забезпечують проведення єдиної організаційно-технічної політики в галузі енергозбереження.
Виробники, постачальники і споживачі енергоресурсів зобов'язані надавати контролюючим органам на їхні запити достовірну, своєчасну та повну інформацію про використання енергоресурсів і енергозбереження.
Органи, які здійснюють державний нагляд за ефективним використанням енергоресурсів, у випадку виявлення фактів невиробничих витрат енергетичних ресурсів або ухилення від виконання розпоряджень, спрямованих на ліквідацію таких фактів, мають право накладати на організацію та посадових осіб організацій, що використовують енергоресурси, адміністративні штрафи в порядку, передбаченому законодавством та нормативними актами Київради та КМДА.
Забезпечення відповідності процесів виробництва, розподілу, передачі й споживання енергії вимогам органів влади міста Києва та законодавства в галузі енергоефективності здійснюється шляхом проведення:
- обов'язкової сертифікації енергоспоживаючої продукції;
- державного метрологічного контролю й нагляду в галузі енергозбереження;
- моніторингу стану енергетичного обладнання та передавальних мереж;
- автоматизованого екологічного моніторингу за вмістом забруднюючих речовин у димових газах на об'єктах теплоенергетики;
- інших енергозберігаючих заходів, передбачених законодавчими та нормативними правовими актами Уряду України.
5.1.4. Проведення обстежень споживачів енергоресурсів зі складанням енергетичних паспортів
Енергетичні паспорти складаються для споживачів енергоресурсів у частині оцінки показників ефективності їхнього використання для формування енергозберігаючих програм та проектів стимулювання енергозбереження.
5.1.5. Створення в складі Головного управління палива, енергетики та енергозбереження спеціалізованого підрозділу з функціями:
- проведення в м. Києві єдиної державної політики у сфері використання енергетичних ресурсів та енергозбереження;
- забезпечення збільшення частки нетрадиційних і альтернативних видів палива у балансі попиту та пропонування енергоносіїв;
- створення системи моніторингу виробництва, споживання, експорту та імпорту енергоносіїв, удосконалення системи обліку та контролю за споживанням енергетичних ресурсів;
- забезпечення функціонування єдиної системи нормування питомих витрат енергетичних ресурсів за всіма напрямами енергоспоживання;
- розробки пропозицій щодо внесення до чинного законодавства змін, що випливають із необхідності забезпечення енергозбереження;
- розробки щорічних заходів із впровадження пристроїв енергообліку;
- підготовки пропозицій зі стимулювання встановлення приладів енергообліку;
- контроль за організацією робіт з проведення аудитів теплоспоживання та складання енергетичних паспортів будівель, теплоджерел, інженерних мереж та споруд.
5.2. Науково-технологічний механізм
Проведення наукових та технологічних розробок в галузі енергозбереження має забезпечити вироблення наукової та науково-технічної продукції, яка відповідатиме таким якісним та кількісним характеристикам:
- актуальність наукової тематики на момент її розгляду;
- відповідність вимогам Закону України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки";
- спрямованість на забезпечення виконання положень законів України, рішень та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України;
- наявність гарантій щодо перспектив впровадження результатів розробки;
- наявність документів, що підтверджують авторські права або права інтелектуальної власності;
- наявність експертного висновку щодо можливості продажу результатів наукової продукції в Україні та на експорт;
- термін окупності (не більше 5 років від дати акту впровадження результатів роботи);
- збільшення ККД енерговикористовуючого обладнання;
- підвищення коефіцієнту використання палива;
- обсяг економії паливно-енергетичних ресурсів у т у. п./тис. грн.
До першочергових технологічних напрямів спільної діяльності НАН України та КМДА треба віднести:
- розвиток високоефективного децентралізованого теплопостачання в місті;
- забезпечення обліку, контролю і регулювання витрат палива, електричної, та паливної енергії на базі сучасних технічних засобів та методів;
- підвищення енергетичної ефективності та надійності роботи діючого на сьогодні енергетичного обладнання, збільшення ресурсу його використання;
- створення й широке застосування екологічно чистих та ефективних технологій спалення органічних палив, в тому числі міських відходів;
- використання нетрадиційних методів виробництва енергії, в тому числі за допомогою теплових насосів, відновлюючих джерел енергії, перепаду тиску газу на газових вводах у міські ТЕЦ та на газорозподільчих станціях, а також тиску пари в котельних.
Першочергово в Києві необхідно розробити технологічні проекти використання таких нетрадиційних поновлювальних джерел енергії:
- сонячної енергії. В столиці енергія сонячної радіації за рік складає 4,12 ГДж/м2;
- утилізації відходів на основі впровадження мікробіологічних технологій. Насамперед це відноситься до переробки відходів рослинної біомаси;
- створення та впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання у споживачів енергії в житлово-комунальному господарстві, побуті, промисловості, будівництві, громадських будівлях, міському транспорті.
Об'єктами наукових досліджень мають бути такі енергоефективні технології з метою їх розробки та впровадження в економіку міста:
1. Нетрадиційні технології, які раніше не застосовувалися в Києві та потребують проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) для застосування в міському господарстві:
- створення котлоагрегатів з використанням каталізатора безполум'яного окислення палива;
- створення енергоефективних електронних пускорегулюючих апаратів для ламп вуличного освітлення високого тиску типу ДНАТ;
- використання енергії води, яка рухається, для отримання теплової енергії;
- впровадження джерел енергії, що використовують паливо, отримане шляхом переробки побутових відходів, осаду стічних вод за умови позитивного висновку Державної екологічної експертизи;
- впровадження екологічно чистих джерел теплової та електричної енергії на базі паливних елементів;
- зниження витрат палива за рахунок використання електромагнітного каталізатора.
2. Нові енергоефективні технології, що передбачені для впровадження в міське господарство на середньострокову перспективу:
- вироблення електроенергії при редуціюванні природного газу;
- впровадження теплонасосних установок;
- збільшення теплової потужності діючих районних теплових станцій без розширення їхньої території з одночасним скороченням викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
- отримання енергії від твердих побутових відходів за умови відповідного екологічного обґрунтування та позитивного висновку Державної екологічної експертизи;
- впровадження нових технологій для зменшення витрат теплової енергії при її передачі (ізоляція трубопроводів теплових мереж, діагностика теплових мереж);
- впровадження кабелю із зшитого поліетилену для зниження втрат при передачі електричної енергії та підвищення довговічності електричних мереж;
- впровадження частотно регулюючого приводу та установок "м'якого пуску" на електроустановках;
- впровадження нового устаткування для зниження використання електроенергії установками зовнішнього і внутрішнього освітлення, а саме:
• впровадження енергоефективних ламп високого тиску (типу ДНАТ);
• впровадження групових світлових регуляторів на базі вольтодобавочних трансформаторів;
• впровадження світлотехнічних приладів зовнішнього і внутрішнього освітлення та архітектурної підсвітки на базі вітчизняних світлодіодних технологій;
- підвищення ресурсу та зменшення втрат на експлуатацію теплових пунктів за рахунок впровадження блочних теплових пунктів заводської готовності;
- впровадження систем регулювання подачі теплоносія у споживачів;
- впровадження автоматизованих систем обліку енергоресурсів і контролю за ефективністю їхнього виробництва, передачі та використання;
- санація трубопроводів;
- впровадження технологій створення автоматизованих систем обліку енергоресурсів.
Зазначені наукові розробки плануватимуться при формуванні тематики науково-дослідних робіт, які виконуються за рахунок коштів міського бюджету.
5.3. Економічний (фінансовий) механізм
Ефективна робота з енергозбереження вимагає застосування економічних важелів її реалізації, зокрема раціонального фінансування.
У зв'язку з цим на перспективу і щорічно мають проводитись балансові розрахунки із фінансового забезпечення енергоспоживання та енергопостачання по м. Києву за такою формою:
Основні балансові показники фінансового забезпечення енергоспоживання та енергопостачання в м. Києві
на ____ рік
За наявності дефіциту фінансових можливостей щодо забезпечення окремих видів енергопотреб можуть бути здійснені зворотні розрахунки для скорочення реальних потреб у конкретних видах ресурсів.
Основними принципами фінансово-економічного забезпечення енергозбереження є:
1) забезпечення збалансованого фінансування енергозберігаючих проектів і заходів, включених до міських програм енергозбереження, в межах коштів, передбачених у бюджеті міста Києва на наступний фінансовий рік;
2) залучення позабюджетних коштів. Основними позабюджетними джерелами фінансування заходів з енергозбереження є:
- кошти, утворені за рахунок вартості зекономлених енергетичних ресурсів організаціями виробничої сфери в результаті виконання ними програмних інвестиційних енергозберігаючих проектів;
- кошти, утворені в результаті регулювання тарифів для споживачів на електричну та теплову енергію;
- кошти, утворені в організаціях за рахунок кредитних ресурсів і проведення лізингових операцій при виконанні програмних інвестиційних енергозберігаючих заходів;
- фінансові ресурси, отримані при реалізації на території міста Києва міжнародних і міжрегіональних енергетичних та екологічних програм і проектів, які забезпечують підвищення енергоефективності;
- інші позабюджетні джерела, не заборонені чинним законодавством;
3) використання організаціями власних цільових інвестиційних коштів, що формуються за рахунок вартості зекономлених енергетичних ресурсів, для розвитку енергозбереження та для матеріального заохочення персоналу;
4) здійснення відповідно до законодавства заходів з регулювання тарифів для користувачів на електричну і теплову енергію з метою фінансування програмних енергозберігаючих заходів;
5) досягнення окупності затрат на реалізацію програм енергозбереження за рахунок першочергового здійснення малозатратних швидкоокупних енергозберігаючих проектів.
Надзвичайно важливим важелем енергозбереження є економічне стимулювання реалізації заходів з енергозбереження.
Економічному стимулюванню підлягає:
- економія паливно-енергетичних ресурсів, фактично досягнута підприємством (організацією) у процесі основної діяльності, порівняно зі встановленим лімітом (нормативом) або з відповідним попереднім періодом;
- виробництво і випуск промислової та будівельної продукції (робіт, послуг, технологій), що має поліпшені характеристики в галузі ефективності використання ресурсів, за умови дотримання всіх вимог до якості, продуктивності та екології, а також яка має сертифікати відповідності встановленим стандартам;
- виробництво і використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.
Для забезпечення енергозбереження в м. Києві здійснюється комплекс науково-дослідних та конструкторських розробок, які замовляються міською владою та фінансуються за рахунок коштів міського бюджету.
До найважливіших завдань використання асигнувань з міського бюджету для реалізації НДДКР необхідно віднести прискорення здійснення НДДКР і впровадження їх результатів у безумовно прибуткові енергозберігаючі проекти, що могло би сприяти накопиченню коштів для інвестицій у більш масштабну енергозберігаючу діяльність.
5.4. Інформаційно-аналітичний механізм
Реалізація міської енергозберігаючої політики передбачає широке інформування як учасників процесу енергоспоживання, так і громадськості щодо проблем енергоефективності.
Зокрема, передбачається:
1. Оприлюднення та залучення до обговорення і реалізації міської енергозберігаючої політики, що втілюється в міській програмі енергозбереження.
2. Створення банків даних щодо прогресивних енергозберігаючих технологій; -нормативно-методичного забезпечення, нормативно-правової документації з енергозбереження; методичного забезпечення проведення лізингових операцій.
3. Організації та проведення міжнародних, регіональних, міських і районних виставок, симпозіумів, конференцій та нарад.
4. Створення бази даних про технічні, економічні та соціальні результати виконання міської та районних програм впровадження енергоефективних технологій.
5. Надання споживачам енергетичних ресурсів інформації з питань енергоефективності.
6. Розміщення в засобах масової інформації матеріалів про передовий досвід у галузі підвищення енергоефективності та енергозбереження.
7. Інформування населення про проблеми енергозбереження та формування громадської думки з цього питання.
8. Формування інформаційних систем енергетичних декларацій - документа, котрий містить дані про величину та ефективність використання організацією енергетичних ресурсів протягом року з урахуванням прийнятих програмних обов'язків з підвищення рівня енергоефективності.
Енергетичні декларації використовуються для: