330 х 1,0 х 24 / 1000 = 7,92 кВт·ч/м-2.
Таким способом визначають річні витрати теплової енергії в результаті тепловтрат через огороджувальні конструкції.
Ці розрахунки не враховують витрат тепла на вентиляцію, які розраховують у відповідності з необхідними для кожного типу приміщення нормативами повітрообміну. У цих розрахунках також бере участь різниця температур зовнішнього і внутрішнього повітря, і, якщо замінити цю різницю кількістю градусо-діб опалювального періоду, то можна визначити річну витрату тепла на вентиляцію.
Отримані величини річних витрат тепла на опалення і вентиляцію можуть використовуватися для порівняння різних проектів реконструкції будівель, в яких передбачається здійснити заходи з енергозбереження.
Демонстраційні проекти
Райнсберг, Східна Німеччина
Чотири 4-поверхових будинки, побудовані в 1950 - 65 роках в м.Райнсберг, Брандербург, колишня НДР, були реконструйовані в 1993 році фірмою ARGE COWI/NIS-R. Будинки належали житловій компанії.
Конструкція. Фасади і торцеві стіни будинків виконані з несучих бетонних блоків товщиною 290 мм. Стики закладені будівельним розчином, середня товщина шва 20 мм. Вікна з двошаровим склінням і подвійними рамами. Всі двері дерев'яні. Зазори навколо дверних і віконних коробок заповнені будівельним розчином.
Скатний дах виконано з бетонних збірних елементів з балками. Фундамент виготовлений з бетонних блоків товщиною 290 мм.
Квартири опалювалися індивідуально побутовими печами, що працюють на вугіллі. Гаряча вода нагрівалася електричним водонагрівачем або нагрівачем, що працює на вугіллі.
Коефіцієнт теплопередачі стін до реконструкції, як показали розрахунки, склав 2,86 Вт/м-2·К, для вікон - 5,1 Вт/м-2, а для фундаменту і даху - 1,32 Вт/м-2.
У приміщеннях, особливо в квартирах, розташованих під дахом і з торцевими стінами, було холодно, і жителі скаржилися на низький рівень теплового комфорту.
Аналіз висвітив наявність наступних проблем:
• Одношарові зовнішні стіни не забезпечували достатньої теплоізоляції, а наявність теплопровідних включень у них посилювала ситуацію. У кутах деяких квартир наростала цвіль. Температурна деформація в конструкції призвела до утворення тріщин і пошкоджень в бетоні.
• Вікна і двері щільно не закривалися. Вікна підвалу були пошкоджені, що зумовило вкрай низьку температуру в підвальних приміщеннях і, відповідно, в квартирах першого поверху.
• На балконах були виявлені значні руйнування бетону та арматури. Строк їх експлуатації оцінено від 0 до 5 років.
• У багатьох місцях даху, особливо навколо димових труб і стояків телевізійних антен, були виявлені протікання.
• Більша частина ринв була зруйнована, що призводило до зволоження фасадів і небезпеки руйнування стін внаслідок впливу низьких температур.
• У результаті корозії труб мали місце витоки води.
• Якість опалювального і санітарного обладнання була низькою.
• Діаметр трубопроводів не відповідав необхідним витратам.
• Розрахунковий термін служби всього обладнання минув.
Модернізація включала наступні заходи:
Дах. Черепиця і водостічні жолоби були замінені, виконана теплоізоляція стелі верхнього поверху виробами з мінерального волокна товщиною 200 мм. У горищному приміщенні встановлено обладнання витяжних систем для кухонь і ванних кімнат.
Фасади і торцеві стіни. Вікна та двері були замінені з використанням склопакетів (коефіцієнт теплопередачі 1,85 Вт/м-2). Цементний розчин, який перебував у зазорах навколо віконних рам, був вилучений, встановлені нові підвіконня.
Фасади і торцеві стіни були утеплені ізоляцією з мінеральної вати товщиною 120 мм з покриттям етернітовими плитами. Коефіцієнт теплопередачі склав 0,3 Вт/м-2К. Теплоізоляція практично не потребує технічного обслуговування і має досить тривалий термін служби.
Стіни підвалу були теплоізольовані на глибину 0,5 м нижче вимощення, а пошкодження в бетонних конструкціях були усунені.
Балкони були замінені з використанням легких алюмінієвих конструкцій.
Ванні кімнати переобладнані з заміною санітарного обладнання, трубопроводів та водонагрівачів, установкою водолічильників та витяжних грат механічної вентиляції.
Кухні. Замінено плити, трубопроводи водопроводу та каналізації, встановлені повітроводи вентиляції.
Опалення. Печі були замінені на радіатори центрального опалення з термостатичними регуляторами. У кожному будинку був встановлений центральний теплолічильник, а всі радіатори обладнані електронними теплолічильниками. Розглядалася можливість застосування випарних радіаторних тепломірів з урахуванням їх низької вартості, однак через великі похибки у вимірах і проблеми, пов'язані із зняттям показань лічильника, були обрані електронні лічильники.
Економія енергії. Додаткова теплоізоляція будинків дозволила значно зменшити тепловтрати через огороджувальні конструкції. Коефіцієнт теплопередачі стін зменшився з 2,86 до 0,30 Вт/м-2, тобто на 90 %. Заміна вікон дозволила знизити тепловтрати через них на 64 %.
Загальне споживання енергії будинками перед їх реконструкцією перебувало на рівні 330 кВт·год./м-2·рік. Після теплоізоляції, заміни вікон і модернізації опалювальної системи споживання енергії знизилося до 115 кВт·год./м-2·рік, тобто на 60 %. Термін окупності інвестицій складе приблизно 8 - 10 років.
Вільнюс, Литва
Проект реконструкції 5-поверхового панельного 60-квартирного 4-секційного житлового будинку, побудованого в 60-х роках у великому житловому районі Вільнюса, виконувався як демонстраційний. Будинок знаходився на балансі муніципалітету, проте після 1989 року частина квартир була приватизована, що призвело до складної ситуації, коли в одному будинку проживали власники та орендарі квартир.
Основною метою демонстраційного проекту було поєднання звичайного капітального ремонту з проведенням реконструкції з енергозбереження. Були заплановані теплоізоляція будинку і модернізація опалювальної системи.
Конструкція. Стіни і дах будинку виготовлені із залізобетонних панелей, розмірами на кімнату (3,2 х 2,6 м на фасадах, 2,6 х 5,76 на торцях і 3,2 х 5,76 для перекриттів). Товщина панелей 350 мм, коефіцієнт теплопередачі 1,2 - 1,7 Вт/м-2К. Стики панелей зварені й забиті будівельним розчином. Вікна з подвійними дерев'яними заскленими рамами з коефіцієнтом теплопередачі 5 Вт/м-2К. Дах плоский, товщина несучих конструкцій 200 мм з утеплювачем з легкого бетону товщиною 240 мм. Коефіцієнт теплопередачі покриття - 1,2 Вт/м-2.
Однотрубна система опалення з чавунними радіаторами приєднана до системи централізованого теплопостачання. Пристрої для індивідуального регулювання витрати тепла були відсутні повністю, існуючі вентилі систем опалення поіржавіли, теплоізоляція трубопроводів системи опалення перебувала у поганому стані. Трубопроводи гарячого водопостачання були виконані з оцинкованої сталі, проте в деяких місцях було проведено ремонт за допомогою елементів з чорної сталі. У трубах і ємностях були зареєстровані витоки через корозію металу.
Аналіз виявив такі проблеми:
• Одношарові зовнішні стіни не забезпечували достатньої теплоізоляції, виявлені теплопровідні включення в стиках, в кутах, у дверних і віконних коробках.
• Нещільність притворів вікон і дверей.
• Термін служби балконів становив 0 - 5 років через руйнування конструкції.
• Система опалення застаріла, труби поіржавіли, теплоізоляція труб перебувала у поганому стані.
• У квартирах верхніх поверхів відзначена вогкість.
Модернізація включала себе наступні заходи:
Дах. Запроектовано вісім нових квартир під новим дахом для демонстрації наявних технологій вирішення проблем, пов'язаних з браком житла. Проект ванних кімнат і кухонь в нових квартирах розроблено відповідно до данських стандартів. Під новим дахом, виконаним у вигляді легкої конструкції з дерев'яними кроквами, будуть встановлені каркасні дерев'яні перегородки, облицьовані гіпсоплитою. Дах буде теплоізольовано за данськими нормами із забезпеченням коефіцієнта теплопередачі 0,20 Вт/м-2.
Фасади і торцеві стіни. Стіни будинку будуть теплоізольовані мінеральною ватою товщиною 100 мм, закріпленою дерев'яними рамками, з вентильованим повітряним простором і захисним шаром з листового етерніта при коефіцієнті теплопередачі 0,35 Вт/м-2. Вікна будуть замінені з використанням вакуумованих склопакетів, які встановлюються в дерев'яних рамах, із забезпеченням коефіцієнта теплопередачі 1,8 Вт/м-2.
Балкони будуть замінені легкими конструкціями з одношаровим склінням. Таке рішення дуже популярно в Литві, оскільки дозволяє економити енергію, а балкон може бути використаний як додаткова площа. Крім того, засклення балконів буде захищати бетонні конструкції від можливого руйнування.
Опалення. Спочатку було заплановано обладнати існуючі однотрубні системи опалення триходовими або прохідними регулювальними клапанами. Однак, після додаткового вивчення, було вирішено, що з-за поганого стану всієї системи необхідно повністю замінити її на нову з заміною всіх труб і радіаторів. Теплопункт системи центрального опалення буде замінений новою компактною установкою з насосами, ємностями гарячої води, системою водопідготовки і теплообмінниками, електронним регулятором різниці тиску і теплолічильниками. У кожній квартирі буде встановлено розподільні тепломіри, а також водолічильники на системі водопостачання.
Вентиляція. Кухні і ванні кімнати будуть обладнані системою механічної витяжної вентиляції, щоб виключити вологість у приміщеннях. Вентилятори будуть встановлюватися на даху.
Матеріали. Основна мета проекту - використання місцевих матеріалів і обладнання, однак у зв'язку з цим виник цілий ряд проблем, пов'язаних з місцевими будівельними матеріалами.
Мінеральна вата виробляється в Литві, але в обмеженій кількості та низької якості. Для отримання необхідного коефіцієнта теплопередачі (0,35 Вт/м-2) ізоляції було вирішено збільшити товщину шару до 120 мм замість 100 мм, як це було спочатку запроектовано. Листовий етерніт і гіпсоплити в Литві не виробляються, хоча передбачається організація такого виробництва в майбутньому. Дерев'яні віконні рами виробляються, проте їх якість не завжди задовільна.
Енергозбереження. Річна витрата тепла до реконструкції була оцінена в 1453000 кВт·год., що відповідає питомій витраті споживання енергії 450 кВт·год./м-2. Реконструкція будинку дозволить отримати наступну економію:
Таблиця 6
Енергозбереження в результаті реконструкції
При економії енергії 783000 кВт·год., загальне споживання складе 670000 кВт·год., тобто 183 кВт·год./м-2, що відповідає зменшенню енергетичних витрат на 60 %.
Вартість проекту. Кошторис був складений в цінах, що діють у Західній Європі. Ціни в Литві нижчі, однак рівень інфляції високий й існує невизначеність з обсягом імпорту. Вартість робочої сили в Литві нижча, ніж у Західній Європі, однак є тенденція її зростання. При європейському рівні цін на матеріали та енергоносії період окупності капіталовкладень буде в межах 8 - 12 років.
Братислава-Крамер, Словаччина
Для пілотного проекту в Словаччині були обрані 11- і 5-поверхові панельні будинки. Комплекс включає в себе 332 квартири, розташовані в п'яти будинках, побудованих у 1968 - 71 роках. Проект виконаний словацьким НДІ, а роботи з реконструкції проводилися словацькою та чеською будівельними фірмами. Всі роботи по проекту виконувалися за участю данських фірм.
Мета проекту - показати переваги поєднання робіт з реконструкції з проведенням енергозберігаючих заходів з теплоізоляції і регулювання теплопостачання. Близько 262000 квартир у Республіці Словаччина були побудовані на принципах пілотного проекту в Крамері.
Конструкція. Стіни будинку виготовлені з легкого бетону об'ємною масою 1,650 кг/м-3. Коефіцієнт теплопередачі стін товщиною 0,32 м становив 1,495 Вт/м-2К. Вікна з подвійним склінням. Вентильоване покриття з утеплювачем з пінобетону по бетонних плитах мало коефіцієнт теплопередачі 0,791 Вт/м-2К. Будинки підключені до системи централізованого теплопостачання і обладнані двотрубною системою опалення.
Аналіз виявив такі проблеми:
За проектом щільність легкого бетону в стінах мала бути 1,450 кг/м-3, однак випробування показали, що реальна його щільність перевищує 1,650 кг/м-3, що зумовило значні втрати тепла. У системі опалення не було регулюючих пристроїв, що призвело до підвищення середньої температури в більшій частині квартир до 24° C. Вікна щільно не закривалися. У результаті в квартирах не забезпечувався тепловий комфорт. Багато лоджій знаходилося в поганому стані, однак стан бетонних конструкцій був задовільним.
Модернізація включала наступні заходи:
Зовнішні стіни будинків були додатково ізольовані за допомогою дев'яти різних теплоізоляційних конструкцій товщиною 60 і 80 мм, а даху - за допомогою чотирьох типів конструкцій товщиною до 100 мм. Деякі будинки були надбудовані із влаштуванням надбудови 20 квартир. Для теплоізоляції стін і покриттів використовувалися конструкції на основі полістиролу або мінеральної вати, що дозволило знизити коефіцієнт теплопровідності стін до 0,5 Вт/м-2, а покриттів до 0,3 Вт/м-2. Усі вікна були ущільнені за допомогою силіконового ущільнюючого профілю, а вікна північних фасадів були обладнані додатковим третім шаром скла. У системах опалення встановлено обладнання для автоматичного регулювання в залежності від погодних умов.
Енергозбереження
Розрахункове питоме споживання енергії будинками до їх реконструкції знаходилося на рівні 216 кВт·год./м-2·рік, але фактичне споживання було набагато вище. Передбачалося, що після реконструкції це значення буде знижене до 113, тобто на 40 %. Виміри, проведені після реконструкції, показали, що ця величина для висотних будинків склала 46 %. Втрати тепла через стіни скоротилися на 70 %, а через покриття - на 56 %.
Виміри в котельні, проведені протягом опалювального сезону 1993 - 94 рр., показали, що споживання газу для опалення всього району знизилося на 34 %. При цьому слід врахувати, що в цей період роботи з утеплення покриттів ще не були закінчені.
Передбачається, що термін окупності інвестицій в реконструкцію складе 10 - 15 років.
Берлін, Німеччина
У 1991 році в східному Берліні був реконструйований 10-поверховий 400-квартирний житловий будинок, побудований в 1966 - 68 рр.
Конструкція
Особливістю будинку є те, що його коридори розташовані на кожному третьому поверсі і, відповідно, ліфт зупиняється тільки на цих поверхах.
Стіни фасадів, що мають розрахунковий коефіцієнт теплопередачі 1,58 Вт/м-2 К, виконані з двошарових панелей розміром 4,8 х 3,6 м, що включають в себе зовнішній шар з бетону і внутрішній шар з теплоізоляційного матеріалу. Торцеві стіни з розрахунковим коефіцієнтом теплопередачі 1,72 Вт/м-2 виконані з тришарових панелей, що складаються з двох шарів бетону, між якими розташована мінеральна вата. Реальні коефіцієнти повинні бути вищі через теплові втрати в стиках і кутах. Крім того, фактична товщина теплоізоляції становить 40 мм замість 50 за проектом. Внутрішні стіни є несучими. Горищне покриття має коефіцієнт теплопередачі 1,18 Вт/м-2К. Стіни підвалу виконані з монолітного бетону з коефіцієнтом теплопередачі 2,94 Вт/м-2К. Коефіцієнт теплопередачі вікон з подвійним склінням в дерев'яних рамах 1 - 2,39 Вт/м-2. Будинок забезпечується теплом від системи централізованого теплопостачання. Система опалення однотрубна з конвекторами без терморегуляторів. Гаряче водопостачання - від поквартирних газових водонагрівачів.
Аналіз виявив такі проблеми:
У конструкціях прогресивно розвивалася карбонізація бетону, що могло спричинити небезпечні наслідки в найближчому майбутньому, захисний шар бетону був дуже тонким, особливо на стінах фундаменту, що призвело до корозії арматури. Тріщини в стінах і використання різних типів бетону посилювали ситуацію. Наявність теплоізоляції на внутрішніх стінах означала, що зовнішні стіни не були захищені від впливу погодних умов. Точка роси знаходилась всередині конструкції стіни, і стіни були вологими, що призводило до їх руйнування під впливом низьких температур і утворення тріщин з-за різниці температур.
Навколо вікон було безліч місць для проникнення вологи, що могло викликати серйозні руйнування. В системі опалення було зайва кількість опалювальних приладів і в більшості квартир кімнатна температура перевищувала 2° C.
Модернізація
Реконструкція будинку проводилася в два етапи. У ході першого етапу були виконані наступні роботи:
Торцеві стіни були утеплені ізоляцією товщиною 80 мм з облаштуванням вентильованого простору. Новий коефіцієнт теплопередачі склав 0,39 Вт/м-2. Існуючі вікна були відремонтовані і герметизовані. Існуюча система опалення була повністю замінена на двотрубну. У всіх квартирах були встановлені радіатори та термостатичні регулятори.
На другому етапі були замінені вікна підвалу і встановлений теплообмінник гарячого водопостачання замість старих газових водопідігрівачів.
Енергозбереження
При заміні системи опалення була досягнута економія енергії 25 %. Теплоізоляція дозволить зменшити витрату тепла ще на 12 - 15 %. Загальний обсяг економії енергії складе 40 % з терміном окупності інвестицій 12 - 14 років.
Загальні витрати за проектом склали 2,6 млн. марок ФРН.
Оцінка проекту жителями
До реконструкції будинку його мешканці дуже скептично ставилися до проекту, однак зараз вони цілком задоволені результатами, особливо після того, як плата за житло була знижена завдяки енергозбереженню. Зменшення плати склало близько 0,9 марок ФРН за м-2 на місяць, що для квартири площею 75 м-2 становить економію 810 марок ФРН у рік.
Берлін - Марзахн, Німеччина
Три 10-поверхові будинки на 117 квартир, побудовані в 1983 році, повинні бути реконструйовані як частина програми з енергозбереження для району Марзахн у східній частині Берліна.
Один з житлових будинків буде реконструйований відповідно до проекту, відібраного в ході конкурсу архітекторів щодо поліпшення вигляду будинку і енергозбереження. Решта будинків будуть реконструйовані як завжди, з метою капітального ремонту конструкцій та енергозбереження. Споживання енергії трьома будинками буде контролюватися з наступним аналізом.
Конструкція
Загальна опалювальна площа кожного будинку становить 5844 м-2. Стіни зібрані з панелей товщиною 280 мм, виготовлених з легкого бетону (225 мм), фанерованого керамічною плиткою. Коефіцієнт теплопередачі стін - 1,43 Вт/м-2. Торцеві стіни товщиною 285 мм виконані з внутрішнім шаром теплової ізоляції (50 мм). Розрахунковий коефіцієнт теплопередачі - 0,72 Вт/м-2К, однак з-за великої кількості теплопровідних включень більш реальною представляється величина 1,2 Вт/м-2К. Стики між панелями стін знаходяться в дуже поганому стані. Горищне покриття має теплоізоляцію товщиною 50 мм. Стіни підвалу товщиною 200 мм виконані із звичайного бетону і мають коефіцієнт теплопередачі 3,77 Вт/м-2.
Внутрішні і торцеві стіни є несучими. Зовнішні стіни самонесучі. Вікна з двошаровим заскленням мають коефіцієнт теплопередачі 2,8 Вт/м-2К. У 1989 році торцеві стіни були теплоізольовані і облицьовані сталевими листами, однак це призвело до збільшення тепловтрат з-за великої кількості теплопровідних включень.
Аналіз виявив:
Бетонні конструкції мали серйозні пошкодження. У стінах виявлено багато тріщин, які починалися в плитках облицювання і проходили в деяких випадках через товщу стін, що викликало серйозні проблеми, пов'язані зі скупченням вологи. Стики між панелями і вікна перебували в поганому стані. У деяких квартирах через конденсацію було дуже вогко. Рівень споживання енергії і води був дуже високим.
Балкони також перебували в поганому стані і вимагали ремонту.
Модернізація
Фасади і торцеві стіни. Західна торцева стіна, найбільш схильна до кліматичних дій, була ізольована мінеральною ватою товщиною 80 мм, що наклеюється безпосередньо на стіну з закріпленням металевими шурупами. Теплоізоляція - облицьовували керамічною плиткою з облаштуванням вентильованого простору. Новий коефіцієнт теплопередачі складатиме 0,39 Вт/м-2К, а на східній стіні, де шар ізоляції був 60 мм, - 0,47 Вт/м-2. Товщина теплоізоляції фасадів з архітектурних міркувань буде різною в центральній частині стін (100 мм) і на краях (60 мм), при середньому коефіцієнті теплопередачі 0,3 Вт/м-2К. Ізоляційний шар буде безпосереднього наклеюватися на стіну.
Існуючі вікна були замінені на двостекольні вікна з тепловідбивним шаром у рамах з синтетичних матеріалів з коефіцієнтом теплопередачі 1,4 Вт/м-2.
Теплопостачання. Існуючий теплопункт централізованого теплопостачання був замінений новим з теплолічильниками, насосами, водопідігрівачами і ємностями гарячого водопостачання. На радіаторах будуть встановлені термостатичні регулятори. На системі водопостачання встановлена арматура, що дозволяє економно витрачати воду.
Енергозбереження
Споживання енергії на опалення приміщень до реконструкції було оцінено в 151 кВт·год./м-2·рік. Шляхом додаткової теплоізоляції будинку і модернізації системи опалення передбачається знизити рівень споживання енергії до 79 кВт·год./м-2·рік, що становитиме 48 % економії. Вартість реконструкції (без обліку заміни системи опалення та вікон) складе близько 1,43 млн. марок ФРН з терміном окупності 12 - 15 років.
Досвід реалізації проекту
Необхідною умовою для успішної реалізації проекту є залучення жителів до роботи над проектом на самій ранній стадії. Переконати мешканців у необхідності вкладати кошти у проведення енергозберігаючих заходів було дуже складно. Вони не могли усвідомити ані важливості цих заходів, ані необхідності збільшення квартирної плати у зв'язку з реконструкцією.
Загальні проблеми реконструкції житлових будинків
У 1960 - 70-х роках в Україні було збудовано велику кількість 5-поверхових житлових будинків з так званими малометражними квартирами. Тільки в Києві таких будинків побудовано близько двох тисяч. Минуло понад 30 років, і настав час їх капітально ремонтувати або реконструювати. Ще через кілька років виникне необхідність реконструкції 9-поверхових великопанельних житлових будинків, пік будівництва яких припав на сімдесяті роки.
Низькі теплозахисні якості цих будинків змушують виділити проблему їх утеплення як одну з найважливіших, однак поряд з цим повинні одночасно вирішуватися й інші проблеми, пов'язані з необхідністю підвищення рівня комфорту, - збільшення площ кімнат, кухонь, підсобних приміщень, модернізація інженерного обладнання взагалі та систем опалення особливо.
Складна економічна ситуація в країні відтягує строки початку масової реконструкції житлових будинків, проте надмірне споживання цими будівлями теплової енергії ще більше погіршує економічні проблеми, і реально скоротити витрати палива в житловому секторі економіки можливо лише в тому випадку, якщо роботи з утеплення існуючих будівель будуть розгорнуті досить широко.
Українськими фахівцями вивчено та узагальнено досвід західних країн з реконструкції існуючих будівель і споруд, визначені всі технічні проблеми, які можуть виникнути в ході майбутніх робіт, та намічені шляхи їх вирішення.
Роботи з реконструкції повинні починатися з обстеження будівлі, обґрунтування та прийняття технічних рішень, які, як правило, повинні включати в себе утеплення огороджувальних конструкцій і модернізацію систем інженерного обладнання з установкою приладів обліку та регулювання витрат тепла. В окремих випадках може бути рекомендована надбудова мансардних поверхів.
Для успішного ведення робіт з утеплення існуючих будівель необхідно освоїти технологію виготовлення ефективних теплоізоляційних матеріалів, облицювальних та кріпильних елементів для встановлення теплоізоляційних конструкцій на зовнішній поверхні зовнішніх стін. Крім того, повинно бути освоєно виробництво ефективних конструкцій вікон, що продаються за помірними цінами.
Для модернізації систем інженерного обладнання в Україні повинно бути освоєно виробництво безшумних циркуляційних насосів і контрольно-вимірювальних приладів за повною номенклатурою потреб.
Якщо купувати необхідні матеріали і обладнання за кордоном, то процес реконструкції через фінансові проблеми не вдасться розгорнути широко, роботи з утеплення будинків будуть носити вибірковий характер і не зможуть суттєво вплинути на обсяг споживання палива.
Разом з тим, на першому етапі впровадження сучасних технологій утеплення і модернізації неоціненний досвід західних партнерів, які постачають свої матеріали та прилади для реалізації в Україні демонстраційних проектів.
Приклад реконструкції
Декілька десятків будівель виконано в Києві за новими технологіями, зокрема, на житлових масивах: Оболонь, мікрорайон 3-а, Печерські Липки, Позняки, Березняки, декілька будинків у центральній частині міста. Загальна кількість приведена в розділі "Термосанація".
Проект КиївЗНІІЕП
Як приклад, 10-поверховий 6-секційний 240-квартирний житловий будинок на вул. Симиренка в м. Києві. Будівельні та монтажні роботи виконували домобудівний комбінат N 3 та "Київспецбуд" корпорації "Київміськбуд" за участю французьких фахівців. Секції NN 1, 2 і 3 розглядаються як демонстраційні, секції NN 4, 5 і 6 як контрольні. У контрольних секціях застосовані типові проектні рішення - однотрубна нерегульована система опалення з залежним приєднанням до теплової мережі через елеватор, гаряче водопостачання від центральної бойлерної, проте на теплових вводах в цих секціях встановлені прилади обліку, які дозволять визначити витрати тепла і гарячої води під час експлуатації.
Квартирний облік витрат тепла на опалення забезпечується установкою горячеводних водолічильників у кухнях на зворотному трубопроводі квартирної системи опалення, а індивідуальне регулювання температури - установкою радіаторних термостатичних вентилів. Індивідуальний тепловий пункт розташований у підвальному приміщенні секції N 2 житлового будинку і включає в себе обладнання для двох секцій.
Теплова ізоляція зовнішньої поверхні зовнішніх стін виконана шаром скловати товщиною 100 мм, а товщина шару скловати, покладеної над горищним перекриттям, - 180 мм. Фасади покриті пластинами етерніта, між внутрішньою поверхнею якого і шаром утеплювача залишено вентильований простір.
Демонстраційні та контрольні секції будинку обладнані контрольно-вимірювальною апаратурою для спостереження і фіксації параметрів роботи всіх теплоспоживаючих систем. Протягом опалювального сезону 1995 - 96 років будуть вестися спостереження за роботою всіх систем зі зняттям показань приладів. Після обробки даних вимірювань буде отримана достовірна інформація про дійсну ефективності заходів з енергозбереження, застосованих в демонстраційному проекті.
Таблиця 7
Характеристика обладнання секцій житлового будинку, що будується за демонстраційним проектом
Розрахунок економії газу від впровадження термосанації будівель в м. Києві та вартість наведено в додатку N 5 програми.
16. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ
16.1. Теплогенеруючі потужності:
- введення в експлуатацію та подальше будівництво СТ "Позняки";
- заміна застарілих котлів СТ-1;
- реконструкція та збільшення потужності котельні за адресою просп. Науки, 47.
16.2. Теплові мережі:
- заміна аварійних дільниць за програмою ПАТ "КИЇВЕНЕРГО";
- заміна мереж з бітумно-перлітною ізоляцією.
16.3. Теплові пункти:
- заміна 20 % ЦТП на ІТП, упродовж дії програми.
16.4. Термореновація будівель:
- виконання термореновації на 10 % будівель, упродовж дії програми.
16.5. Виконати пілотні проекти по електротеплоакумуляції та тепловій насосній станції з використанням низькотемпературного теплопотенціалу неочищених каналізаційних стоків.
16.6. Завод "Енергія":
- виконати установку фільтрів на газовикидному тракті;
- побудувати теплову мережу для забезпечення видачі всього об'єму тепла, що виробляється до споживачів.
Наведені в додатку N 6 до програми.
| Заступник міського голови - секретар Київради | Г. Герега |