Про затвердження Регіональної програми модернізації комунальної теплоенергетики та системи теплопостачання м. Києва на 2011 - 2015 роки

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 N 401 "Про затвердження Порядку розроблення регіональних програм модернізації систем теплопостачання", рішення Київської міської ради від 29.10.2009 N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві" Київська міська рада

1. Затвердити Регіональну програму модернізації комунальної теплоенергетики та системи теплопостачання м. Києва на 2011 - 2015 роки (далі - Програма), що додається.

2. Визначити Головне управління енергетики, енергоефективності та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) головним розпорядником коштів та відповідальним за реалізацію заходів Програми.

3. Головному розпоряднику бюджетних коштів два рази на рік до 25 вересня та 25 березня звітувати перед постійною комісією Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, постійною комісією Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, Головним управлінням економіки та інвестицій та Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про фінансування Програми та обсяги виконаних робіт.

4. Фінансування заходів, передбачених Програмою, здійснювати в межах коштів загального обсягу видатків, передбачених на відповідні бюджетні роки.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу та постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

- загальний контроль за реалізацією програми здійснюється Головним управлінням енергетики, енергоефективності та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- замовники і виконавці заходів програми несуть відповідальність за їх якісне і своєчасне виконання, раціональне використання коштів і матеріальних ресурсів, що виділяються на реалізацію програми;

- виконавці мають право вносити відповідні коригування до Програми у разі виконаних робіт з відновлення мереж гарячого водопостачання або їх виведення з експлуатації;

- за відсутності фінансування заходів програми, замовники і виконавці вносять до Київської міської ради пропозиції про зміну термінів їх виконання;

- хід і результати виконання заходів програми можуть розглядатися на засіданнях Київської міської ради із заслуховуванням звітів керівників органів виконавчої влади міста, замовників і виконавців;

- Головне управління енергетики, енергоефективності та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечує два рази на рік подання Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійній комісії Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу узагальненої інформації про хід виконання Програми за I півріччя та рік до 25 вересня та 25 березня відповідно.

1.1. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована програма

Регіональна програма модернізації комунальної теплоенергетики та системи теплопостачання м. Києва на 2011 - 2015 роки (далі - програма) розроблена закритим акціонерним товариством "СТЕК" за дорученням Головного управління енергетики, енергоефективності та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Програма розроблена з урахуванням результатів і наданих рекомендацій енергетичних аудитів, що були проведені силами і за кошти теплопостачальних підприємств міста.

До впровадження програмою пропонуються завершені та апробовані на практиці Інститутом технічної теплофізики НАН України та іншими установами, підприємствами і організаціями розробки відповідно до рекомендацій Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Програму розроблено у відповідності з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 N 401 "Про затвердження Порядку розроблення регіональних програм модернізації систем теплопостачання".

Програма спрямована на вирішення проблеми реабілітації, підтримки і сталого розвитку комунальної теплоенергетики міста.

Програма базується на Концепції соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2025 року, яка є основою для розроблення Генерального плану розвитку м. Києва на період до 2025 року, а також на основі "Схеми теплопостачання міста Києва на період до 2015 року", розробленої ТОВ "Укренергопром-2", що погоджена та затверджена у встановленому порядку в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Київській міській державній адміністрації.

Місто Київ має суттєві регіональні особливості. Воно значно відрізняється від інших міст України рівнем урбанізації, галузевої структури промислового виробництва, використання паливно-енергетичних ресурсів, впливу шкідливих викидів у довкілля та ярко вираженою централізацією теплопостачання міста.

Основна характеристика схеми теплопостачання міста - висока централізація, що призвело до цілого ряду негативних явищ:

• у місті більшість генеруючого обладнання підприємств великої і малої енергетики технічно і морально зношена, відпрацювала свій ресурс і потребує модернізації. Більше 90 % мереж прокладено за старими технологіями, а понад 70 % тепломереж потребують заміни;

• велика залежність споживачів від якості роботи централізованого джерела теплопостачання;

• надійність теплопостачання міста залежить від надійності роботи кількох великих джерел теплопостачання:

- ТЕЦ - 5 - центр міста, Лівий берег (Березняки, Русанівка, Харківський житловий масив, Позняки та Осокорки);

- ТЕЦ - 6 - Лівий берег (Троєщина, Воскресенка, Райдужний) та частково правобережна частина (Оболонь, Куренівка);

- СТ-1 та СТ-2 - центр міста, Поділ та Оболонь.

Від надійності роботи магістральних теплопроводів залежить теплопостачання цілих мікрорайонів міста.

Недостатній рівень надійних засобів автоматизації та відсутність сучасних приладів обліку теплової та електричної енергії, природного газу, контрольно-вимірювальних приладів для надійної та безпечної експлуатації котельного та електричного обладнання, теплових мереж та диспетчерського управління не дозволяє експлуатувати обладнання теплоенергетики з мінімальними експлуатаційними витратами, скоротити обслуговуючий персонал.

В умовах надзвичайно високого рівня централізації генерації та транспортування теплової енергії відсутність чіткої системи централізованого збору даних про роботу теплогенеруючих потужностей, теплових та розподільчих мереж та об'єктів системи теплопостачання міста, а також даних про стан теплоспоживання не дозволяє організувати оперативне та ефективне управління всіма процесами: генерація - транспортування - теплоспоживання.

Система теплопостачання міста Києва, як й інших регіонів України, розвивалась по залишковому принципу, а монопольне становище централізованого теплопостачання та надзвичайно низькі ціни на енергоносії ще більше погіршили її стан.

Специфікою діяльності підприємств, які надають послуги з теплопостачання населенню та об'єктам соціальної сфери, є те, що послуги надаються незалежно від стану платежів за них окремими споживачами. Відсутність ефективної цінової політики призвела до значного зростання заборгованості споживачів, яка є однією з найскладніших проблем галузі. Наслідком цього є критичний фінансовий стан підприємств системи теплопостачання міста Києва.

Відсутність цілеспрямованої роботи протягом практично 20 - 25 років по поліпшенню стану системи теплопостачання міста Києва, достатнього фінансування, що дозволяло б планово вести роботи по заміні аварійних мереж та обладнання, вводити нові потужності, невирішеність питань, що відносяться до законодавчо-правового поля та тарифної політики, недостатній рівень оплати обслуговуючого та ремонтного персоналу підприємств системи теплопостачання міста Києва, відсутність можливості провадження сучасного енергоефективного та екологічно ефективного обладнання та технологій для зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів призводять до кризових явищ у системі теплопостачання міста Києва.

Вирішення існуючих проблем системи теплопостачання міста Києва потребує комплексного підходу на державному рівні до впровадження енергозберігаючих та екологічно ефективних технологій та обладнання, постачання і споживання всіх видів енергоносіїв і енергії, що забезпечить скорочення витрат первинних енергоносіїв, зменшення собівартості виробленої енергії та екологічного забруднення області.

Найбільше теплопостачальне підприємство м. Києва ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" за допомогою КМДА веде цілеспрямовану роботу по поліпшенню роботи системи теплопостачання міста Києва.

Для цього розроблено "Інвестиційну програму ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" на період 2011 - 2015 років", спрямовану на поліпшення стану системи теплопостачання м. Києва. Ця інвестиційна програма базується на достатньо пророблених техніко-економічних рішеннях. Значна частина складових цієї інвестиційної програми аналітично та технічно вивчена та перевірена при розробці Регіональної програми модернізації системи теплопостачання м. Києва, входить до програми як складова системи заходів програми.

В ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" на ТЕЦ, станціях теплопостачання, котельнях системи теплопостачання м. Києва встановлено 711 котлів ТЕЦ, водогрійних і парових котлів типів ТГМ, ТГМП, ГМ, Ф. Alstom, Фостер Уілер, ЦКТИ, ПВК Борзіг, Манн, ТП, Noviter, Paromat Simplex, PROTERM, Super RAC, Vitoplex, ПТВМ, КВГМ, ТВГ, КВГ, ДЕ, ДКВР, НИИСТУ-5, ВК, КСВА, АОМ, МЗК, Минск, Стрел, Стребеля, Факел, Универсал, Надточія та ін. тепловою продуктивністю від 0,1 до 180 Гкал/год.

Базові витрати палива складають щорічно 2075 млн. м-3 природного газу, 949 т вугілля, 377,939 тис. т рідкого палива.

Ще 279 млн. м-3 природного газу на потреби теплопостачання міста витрачаються ПАТ "ЕКОСТАНДАРТ" (Дарницька ТЕЦ), що частково постачає тепло за прямими договорами зі споживачами, частково видає тепло в мережі ПАТ "КИЇВЕНЕРГО".

Близько 80 % основного і допоміжного обладнання системи теплопостачання м. Києва замортизовано. В цих котельнях на 01.01.2010 експлуатується біля 352 малоефективних котлів тепловою потужністю до 1 МВт. Це котли типу НИИСТУ-5, Стреля, Стребеля, Мінськ, Універсал, Надточия. Котли працюють з низьким (60 - 80 %) коефіцієнтом корисної дії. На котлах встановлені застарілі запалювальні пристрої й автоматика, що не дає можливості раціонально використовувати природний газ. Перевитрата газу на цих котлах досягає 10 - 30 % від рівня сучасних котлів і призводить до додаткового забруднення атмосфери. Застаріле обладнання також знижує надійність теплопостачання та його якість.

Великі втрати тепла обумовлює низька надійність теплотрас, а через незадовільну якість теплоізоляції трубопроводів та розриви труб з витоками теплоносія маємо не тільки значні втрати теплоенергії, а й зниження надійності теплопостачання споживачів.

Більшість теплотрас прокладено в непрохідних залізобетонних каналах з ізоляцією з мінеральної вати, яка часто пошкоджується з різних причин. Теплотраси не всюди захищені від проникнення ґрунтових й інших вод, які замочують теплоізоляцію, призводять до її пошкодження і, як наслідок, до корозії металу труб і появи свищів і розривів труб з витоком теплоносія. Теплопровідність пошкодженої та змоченої ізоляції надзвичайно висока.

На 01.01.2010 понад 1800 кілометрів (80 %) замортизовано, а понад 900 кілометрів теплових мереж перебувають у зношеному й аварійному стані. Втрати тепла через неякісну ізоляцію трубопроводів із витоками теплоносія при пошкодженні труб в цілому становлять до 20 % (за даними ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" втрати тепла складають 17,6 %).

До перебоїв у гарячому водопостачанні та перевитрат теплової енергії призводить застаріле обладнання теплових пунктів, особливо це стосується центральних теплових пунктів (ЦТП). Технічний рівень системи теплопостачання й обладнання через нестачу коштів оновлюється недостатньо, що призводить до того, що темпи технічного та морального старіння перевищують темпи відновлення. Проблеми накопичуються, а їх вирішення значно відстає. Фактично система теплозабезпечення відстає від потреб міста на 5 - 10 років.

Розроблена Регіональна програма модернізації комунальної теплоенергетики міста Києва пропонує концептуальні рішення накопичених проблем, а саме:

- заміну та реконструкцію малоефективних котлів;

- заміну зношених теплотрас;

- встановлення нових ефективних пальників та утилізацію тепла викидів;

- реконструкцію центральних теплових пунктів та будівництво індивідуальних теплових пунктів для кожного будинку;

- впровадження когенераційних установок;

- встановлення утилізаторів тепла за котлами середньої потужності;

- впровадження теплових насосів;

- впровадження частотно-регулюючих електроприводів, а також інші заходи по збільшенню ефективності системи теплопостачання міста Києва та зменшенню втрат палива.

1.2. Мета і завдання програми

Метою програми є наступне:

1. Суттєве зменшення обсягів споживання природного газу й інших традиційних видів палива та заміщення їх альтернативними видами палива, зниження енергоємності виробництва, впровадження енергоефективних технологій та обладнання (теплових насосів, когенераційних установок).

2. Впровадження заходів з енергозбереження.

3. Підвищення ефективності і надійності функціонування комунальної енергетики шляхом реконструкції та модернізації:

- існуючого теплогенеруючого обладнання;

- магістральних та розподільчих мереж.

4. Впровадження сучасних енергозберігаючих технологій, їх обліку, управління, контроля безпосередньо у споживачів.

5. Реконструкція діючого та встановлення нового (на базі сучасних технологій) обладнання та приладів, індивідуальних теплових пунктів.

6. Зменшення обсягу шкідливих викидів і парникових газів у атмосферу та зниження екологічного навантаження на навколишнє природне середовище.

7. Впровадження широкої програми термосанації житлового фонду міста та перетворення житла киян на сучасне "розумне" житло.

Основне завдання програми: за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів забезпечити економію енергоресурсів на 20 - 35 відсотків, оптимізацію витрат з метою зниження собівартості теплової енергії та підвищення рентабельності котелень і підприємств теплопостачання в цілому.

За базові витрати природного газу приймаються його витрати теплопостачальними підприємствами міста в 2009 році.

1.3. Порівняльний аналіз можливих варіантів розв'язання проблеми. Обґрунтування оптимального варіанта

Проблема виходу комунальної теплоенергетики міста з кризового стану принципово може бути вирішена двома варіантами:

1. Шляхом демонтажу всього застарілого обладнання та спорудження і вводу в експлуатацію джерел теплопостачання з новим енергоефективним та екологічно безпечним обладнанням, що відповідає сучасним вимогам.

2. Шляхом подовження строку експлуатації наявного обладнання за умови обов'язкової його модернізації та заміни в необхідних випадках обладнання, яке не підлягає модернізації, а також шляхом впровадження новітніх енергозберігаючих технологій.

Перший шлях потребує значних інвестицій в комунальну теплоенергетику і на сьогодні є малоймовірним. Оптимальним варіантом вирішення проблеми за сучасних економічних умов є другий шлях: модернізація комунальної теплоенергетики і впровадження сучасних екологічно чистих і швидкоокупних технологій і обладнання (привабливих для інвестування приватними інвесторами), що розроблені на основі фундаментальних та прикладних досліджень в енергетичній галузі науки, освоєні в промислових масштабах і максимально використовують вторинні, нетрадиційні та поновлювані джерела енергоресурсів.

Модернізація комунальної теплоенергетики міста дозволить підвищити енергоефективність галузі, зменшити капітальні вкладення в заміну теплоенергетичного обладнання й наблизитися до вимог Європейського Союзу щодо питомих показників використання енергетичних та матеріальних ресурсів на виробництво послуг з тепло- і гарячого водопостачання.

Виконання Регіональної програми модернізації комунальної теплоенергетики міста дасть змогу підвищити енергоефективність, якість і надійність теплопостачання.

1.4. Шляхи і засоби розв'язання проблеми:

• Заміна старих малоефективних котлів на нові з ККД не нижче 93 %.

• Заміна застарілих пальників на сучасні з відповідною автоматизацією процесів спалювання природного газу в котлах.

• Встановлення утилізаторів теплоти за котлами тепловою потужністю від 4 МВт і вище (ПТВМ, КВГМ, ТВГ, ДЕ, КВГ, та ін.).

• Оптимізація теплопостачання з закриттям низькоефективних котелень та переключенням навантаження на котельні, обладнані сучасними котлами.

• Впровадження приладів обліку теплової енергії та інших ресурсів на котельнях та на кордоні балансової приналежності.

• Впровадження частотно-регулюючих електроприводів на двигунах вентиляторів, димососів і насосів зі змінною потужністю.

• Впровадження технології комбінованого виробництва теплової та електричної енергії.

• Встановлення теплових насосів.

• Заміна зношених труб теплових мереж на попередньо ізольовані.

• Ліквідація центральних теплових пунктів, встановлення автоматизованих індивідуальних теплових пунктів у кожному будинку.

• Реконструкція, а при необхідності повна заміна застарілих індивідуальних теплових пунктів та встановлення сучасних автоматизованих теплових пунктів.

• Впровадження енергоекономічних насосів.

• Розрахунок витрат теплової енергії у ланцюгу втрат та постачання, та рівень споживання у споживача.

• Впровадження сучасних приладів та систем діагностики на об'єктах комунальної теплоенергетики.

• Диспетчеризація та автоматизація процесу вироблення теплової енергії - транспортування - споживання, котелень, теплових пунктів, насосних станцій.

• Впровадження пілотних проектів по застосуванню для теплопостачання джерел, що використовують сонячну енергію, низькопотенційне тепло, теплоакумуляцію.

• Проведення роботи по термосанації будівель житлово-комунального фонду та зменшення витрат, пов'язаних з порушенням термоізоляції будівель.

Строк виконання програми

Реалізація програми розрахована на 5 років. Початок виконання програми - 2011 рік. Закінчення - 2015 рік.

Розклад заходів по роках наведений в додатку N 1 до програми "Завдання і заходи на 2011 - 2015 роки програми модернізації систем теплопостачання м. Києва".

____________

1.5. Фінансове забезпечення програми

Для реалізації програми необхідне фінансування в розмірі 6789350 тис. гривень.

Реалізація програми буде здійснюватися за рахунок коштів:

- державного бюджету;

- місцевого бюджету м. Києва;

- теплопостачальних підприємств;

- інших джерел.

Детальна інформація щодо фінансування по роках та заходах наведена в додатку N 1 до програми.

В якості інших джерел можливе використання кредитних коштів, коштів інвесторів і грантів.

1.6. Очікувані результати виконання програми

Зниження витрат енергоресурсів відносно базового рівня при впровадженні енергозберігаючих заходів наведено в додатку N 7 до програми (таблиця 17.1).

Як видно з таблиці, впровадження основних енергозберігаючих заходів, ефективність яких доведена досвідом експлуатації, дозволить скоротити витрати природного газу на 20 відсотків. Доведення рівня заощаджування газоподібного палива до 35 - 40 % планується за рахунок реновації будівель - виконання утеплення огороджуючих конструкцій, заміна вікон, дверей будинків, побудованих до 1996 - 2006 років. Загальна площа будівель, що підлягає реновації, 45 млн. м-2.

Основні очікувані результати впровадження програми:

1. Покращення технічного стану комунальної теплоенергетики міста і, як наслідок, підвищення якості послуг, які надаються з тепло- і гарячого водопостачання.

2. Зниження витрат природного газу можливе в кількості до 250 млн. м-3 щорічно, що складає до 8 % від загального споживання в базовому періоді.

3. Зниження витрат електроенергії на 12,54 млн. кВт·год. щорічно, що складає 2 % від загального споживання в базовому періоді.

4. Зниження викидів парникових газів (у СО2 еквіваленті) на 0,3 млн. т щорічно, що складає 6 % від загального споживання в базовому періоді.

5. Річний економічний ефект - 386,016 млн. грн.

6. Середній строк окупності заходів - 12,3 року.

У розрахунках, наведених вище, використовувалась базова середньозважена ціна природного газу 1520 грн./1000 м/куб.

Для прогнозованої ціни природного газу 2400 грн. за 1000 м/куб на 2011 - 2015 роки річний економічний ефект складе 603,710 млн. грн., а термін окупності буде 7,8 року, що вже є прийнятним.

Для прогнозованої ціни природного газу 3200 грн. (орієнтовно 400 $) за 1000 м/куб на 2013 - 2016 роки річний економічний ефект складе 801,613 млн. грн., а термін окупності буде 5,8 року.

Тобто поетапне виконання заходів приведе до того, що середня окупність заходів складе менше 10 років, оскільки Урядом заплановане поетапне підвищення ціни природного газу та теплової енергії. Для населення цей ціновий удар буде компенсуватися обліком та зниженням споживання теплової енергії.

2.1. Перспективи розвитку теплозабезпечення згідно з Концепцією розвитку м. Києва, запропонованою Генеральним планом на період до 2025 року

Виходячи з розрахунків та враховуючи існуючий дефіцит теплової потужності джерел теплопостачання, пропонуються наступні заходи щодо реконструкції, розширення та нового будівництва джерел теплопостачання та теплових мереж до 2015 року:

- закінчення будівництва РК "Позняки";

- технічне переозброєння та подальше збільшення потужності СТ-1 до 600 Гкал/год.;

- технічне переозброєння та подальше збільшення потужності СТ-2 до 600 Гкал/год.;

- встановлення на ТЕЦ-5 6-го водогрійного котла (180 МВт) та 7-го водогрійного котла на ТЕЦ-6 (180 МВт);

- будівництво 6-ти нових районних котелень, а саме:

- будівництво нової РК "Осокорки";

- будівництво нового теплоджерела на ділянці неподалік від РК "Молодь" потужністю до 300 - 400 Гкал/год.;

- будівництво нової РК в північній частині ж/м Оболонь потужністю 200 - 250 Гкал/год., або використання теплових потужностей котельні заводу "Генератор" з її реконструкцією та збільшенням потужності по гарячій воді до 250 Гкал/год.;

- будівництво нової РК в районі ж/м Сирець потужністю до 150 - 180 Гкал/год.;.

- будівництво нової РК потужністю 220 - 300 Гкал/год. для запланованого нового району вздовж вул. Маршала Гречка;

- будівництво нової РК в районі Протасового Яру потужністю до 220 - 300 Гкал/год, а у разі неможливості розташування цієї РК виконати будівництво перетинки між мережами ТЕЦ-5 та СТ-1 через Протасів Яр;

- технічне переозброєння та збільшення потужності 6-ти існуючих районних котелень, а саме:

- реконструкція РК "Теремки" зі збільшенням потужності до 230 - 300 Гкал/год.;

- технічне переозброєння та реконструкція РК ДКП "Пар" зі збільшенням потужності по гарячій воді до 200 Гкал/год.;

- встановлення на РК "Біличі" 4-го водогрійного котла на 100 Гкал/год. (варіантно);

- технічне переозброєння та реконструкція РК "Веркон" зі збільшенням потужності до 150 - 180 Гкал/год.;

- реконструкція РК "Просп. Науки, 47" зі збільшенням її теплової потужності до 100 Гкал/год.;

- реконструкція існуючої квартальної котельні "Набережно-Корчуватська, 84" зі збільшенням потужності до 90 Гкал/год.;

- реконструкція РК "Здолбунівська" зі збільшенням потужності до 130 Гкал/год.;

- розширення РК "Центральна";

- будівництво індивідуальних котелень загальною потужністю 300 - 400 Гкал/год.;

- технічне переозброєння та реконструкція котелень, що знаходяться у комунальній власності;

- реконструкція магістральних мереж зі збільшенням їх пропускної здатності, будівництво підкачувальних насосних станцій, зниження втрат теплової енергії в теплових мережах;

- підвищення надійності системи теплопостачання шляхом будівництва додаткових резервних перетинок між джерелами теплопостачання (магістральними мережами);

- подовження ресурсу роботи джерел теплопостачання міста, технічне переозброєння та реконструкція, підвищення ККД (ефективності) джерел теплопостачання;

- часткове поступове впровадження альтернативних джерел теплопостачання.

На стадії розроблення Концепції розвитку м. Києва загальна вартість заходів з розвитку теплопостачання оцінювалася в розмірі 17 - 27 млрд. гривень.

2.2. Баланс тепла по місту з виявленням дефіциту на період до 2015 року (станом на 01.01.2016)

Для визначення подальшого розвитку системи теплопостачання міста та необхідного вводу обладнання на джерелах тепла (або проведення реконструкції джерел тепла з заміною обладнання та приведенням фактичної встановленої потужності існуючих котелень у відповідність до приєднаних теплових навантажень споживачів) для забезпечення теплопотреби споживачів міста виконані деталізовані баланси тепла з виявленням дефіциту на період до 2015 року (станом на 01.01.2016).

У балансах передбачено, що для теплозабезпечення садибної забудови будуть використовуватися індивідуальні джерела теплопостачання (печі, топкові, автономні поквартирні котли, газові колонки та ін.), у зв'язку з тим, що централізація теплопостачання такої забудови з огляду на дуже низьку щільність теплових навантажень на одиницю території є економічно недоцільною. Тому теплопотреби нової садибної забудови не віднесені до дефіциту тепла.

При складанні балансів тепла враховувалася можливість приєднання нових споживачів до існуючих джерел теплопостачання (ТЕЦ, комунальних або відомчих котелень), які мають вільні теплові потужності, якщо таке приєднання не потребує суттєвої реконструкції магістральних теплових мереж, прокладання нових магістральних теплових мереж або реконструкції зі збільшенням теплової потужності джерела теплопостачання. Теплові навантаження нових споживачів у таких випадках також не віднесені до дефіциту тепла.

Одночасно при складанні балансів тепла враховано, що частина теплових навантажень нових споживачів буде забезпечена за рахунок будівництва власних джерел теплопостачання (котелень, когенераційних газомоторних установок з піковими водогрійними котлами тощо), спорудження яких було погоджено Міжвідомчою комісією з питань теплопостачання об'єктів цивільного і виробничого призначення при КМДА протягом 2006 - 2009 років на підставі технічної неможливості або економічної недоцільності приєднання до системи централізованого теплопостачання міста, а також у випадках, коли власного джерела теплопостачання потребує статус об'єкта (наприклад, об'єкти, які є споживачами 1-ї категорії надійності по теплопостачанню або прирівняні до них). Теплові навантаження нових споживачів у таких випадках також не віднесені до дефіциту тепла.

Деталізовані розрахункові баланси тепла по місту з виявленням дефіциту на період до 2015 року (станом на 01.01.2016) з урахуванням зазначених вище факторів з розподілом за типами забудови, адміністративними і планувальними районами міста, типами та групами джерел теплопостачання (з виділенням найбільших джерел) наведено нижче.

Розрахунок теплового навантаження станом на 01.01.2016 вівся за даними Схеми теплопостачання, розробленої ТОВ "Укренергопром-2", яка враховує 10 % росту теплоспоживання.

Аналіз даних свідчить, що теплозабезпечення споживачів на перспективу (станом на 01.01.2016) та дефіцит теплової потужності в існуючих зонах дії джерел теплопостачання в гарячій воді без здійснення додаткових заходів щодо розвитку системи теплопостачання міста будуть мати наступну структуру:

В цілому по місту

• Теплопотреба: - 10209 Гкал/год. (100,0 %);

• Теплозабезпечення, всього, - 8746 Гкал/год. (85,6 %);

з нього:

* Дарницька ТЕЦ - 772 Гкал/год. (7,6 %);

* Київська ТЕЦ-5 - 1610 Гкал/год. (15,8 %);

* Київська ТЕЦ-6 - 1515 Гкал/год. (14,8 %);

* Комунальні котельні, що експлуатуються ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", всього - 3152 Гкал/год. (30,9 %);

в тому числі:

- СТ-1 - 471 Гкал/год. (4,6 %);

- СТ-2 - 477 Гкал/год. (4,7 %);

- СТ-3 (СТ "Біличі") - 186 Гкал/год. (1,8 %);

- РК "Виноградар" - 172 Гкал/год. (1,7 %);

- РК "Микільська Борщагівка" - 382 Гкал/год. (3,7 %);

- РК "Нивки" - 132 Гкал/год. (1,3 %);

- РК "Воскресенська" - 65 Гкал/год. (0,6 %);

- РК "Відрадний" - 167 Гкал/год. (1,6 %);

- РК "Молодь" - 91 Гкал/год. (0,9 %);

- РК "Веркон" - 27 Гкал/год. (0,3 %);

- РК "Пар" - 9 Гкал/год. (0,1 %);

- РК "Теремки" - 27 Гкал/год. (0,3 %);

- РК "Центральна" - 66 Гкал/год. (0,6 %);

- Інші РК потужністю 20 - 100 Гкал/год - 531 Гкал/год. (5,2 %);

- Квартальні котельні - 338 Гкал/год. (3,3 %);

- Інші котельні - 10 Гкал/год. (0,1 %);

* Сміттєспалювальний завод "Енергія" - 6 Гкал/год. (0,1 %);

* Відомчі опалювальні котельні - 437 Гкал/год. (4,3 %);

* Відомчі промислові котельні - 779 Гкал/год. (7,6 %);

* Індивідуальні джерела теплопостачання (поквартирні, побутові опалювальні котли та топкові, газові колонки, водонагрівачі тощо) - 476 Гкал/год. (4,7 %);

• Дефіцит теплової потужності - 1493 Гкал/год. (14,4 %);

в тому числі в існуючій зоні:

- Київської ТЕЦ-5 - 919 Гкал/год.;

- СТ-1 - 190 Гкал/год.;

- СТ-2 - 141 Гкал/год.;

- РК "Виноградар" - 44 Гкал/год.;

- РК "Микільська Борщагівка" - 30 Гкал/год.;

- РК "Нивки" - 44 Гкал/год.;

- РК "Відрадний" - 31 Гкал/год.;

- РК "Молодь" - 47 Гкал/год.;

- Інших джерел - 47 Гкал/год.

Виходячи з аналізу, джерела теплопостачання, які експлуатуються ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", будуть забезпечувати теплопостачання 61,6 % загальної теплопотреби споживачів міста, в тому числі дві ТЕЦ - 30,6 %. Дарницька ТЕЦ буде забезпечувати 7,6 % загальної теплопотреби споживачів міста. Відомчі опалювальні та промислові (промислово-опалювальні) котельні будуть забезпечувати теплопостачання 11,9 % загальної теплопотреби споживачів міста. Індивідуальні джерела теплопостачання будуть забезпечувати теплопостачання 4,7 % загальної теплопотреби споживачів міста.

Найбільший дефіцит теплової потужності (з урахуванням втрат у теплових мережах) буде спостерігатися в існуючих зонах дії Київської ТЕЦ-5 - 49,3 % від наявної потужності та СТ-1 - 35,1 % від наявної потужності.

Аналіз також доводить, що з загального збільшення (приросту) теплових навантажень споживачів міста на перспективу до 2015 року в розмірі 849 Гкал/год. частина нових теплових навантажень в розмірі 273 Гкал/год. (32,2 %) буде забезпечена шляхом будівництва нових джерел РК "Позняки", РК "Просп. Науки, 47" та РК "Здолбунівська", Мулоспалювальний завод, будівництва власних джерел теплопостачання (відомчих опалювальних котелень та індивідуальних джерел теплопостачання) та термосанації будівель, першочергово в районах найбільшого дефіциту тепла (ТЕЦ-5: Русанівка, Березняки; СТ-1: Першотравневий, Чоколівський, Солом'янський; СТ-2: Поділ, Оболонь, Мінський, Виноградар). Інша частина нових теплових навантажень в розмірі 576 Гкал/год. (67,8 %) збільшить вже існуючий дефіцит теплової потужності в місті до 1493 Гкал/год. (на 62,8 % у порівнянні з існуючим на теперішній час).

2.3. Основні чинники, враховані при розробці Регіональної програми модернізації комунальної теплоенергетики та системи теплопостачання м. Києва на 2011 - 2015 роки

З наведених вище розрахунків випливає, що на строк дії Регіональної програми модернізації комунальної теплоенергетики та системи теплопостачання м. Києва на 2011 - 2015 роки очікується збільшення теплоспоживання не менше ніж на 10 % від базового.

Існуючий дефіцит виробництва теплової енергії буде збільшуватися.

Тому при розробленні заходів модернізації системи теплопостачання м. Києва до 2015 року, ці заходи розподілено на 5 пріоритетів:

1 - заходи по зниженню аварійності та втраті теплоносія при транспортуванні тепла до споживачів, підвищення надійності теплопостачання міста;

2 - заходи по зменшенню втрат теплової енергії безпосередньо у споживача;

3 - заходи по технологічному вдосконаленню джерел теплопостачання, транспортних потужностей системи теплопостачання міста, підвищення ефективності та зменшення викидів шкідливих і парникових газів в атмосферне повітря;

4 - заходи по забезпеченню нормативних вимог з промислової безпеки, охорони праці, захисту населення на підприємствах системи теплопостачання міста;

5 - забезпечення теплогенеруючих, теплопостачаючих потужностей системи теплопостачання міста сучасними приладами обліку, контролю та системами управління, диспетчеризації на всіх рівнях:

виробництво - транспортування - споживання теплової енергії.

Наголошуємо, що основним фактором втрат тепла на даний момент є втрати в будинках і спорудах внаслідок того, що огороджуючі конструкції понад 70 % побудованих будівель і споруд міста мають показники теплових втрат майже вдвічі вищі за збудовані в останні 8 - 10 років та в порівнянні з закордонним досвідом житлового, суспільного та промислового будівництва.

Близько 50 % втрат тепла на даний момент - втрати у споживача.

Тому термосанація будівель, з подальшим вдосконаленням обліку та управління системою теплопостачання м. Києва, повинна стати пріоритетом N 1 в зменшенні втрат у комунальній сфері.

2.4. Екологічні аспекти, враховані в програмі модернізації системи теплопостачання міста Києва

При розробці Регіональної програми модернізації комунальної теплоенергетики та системи теплопостачання м. Києва на 2011 - 2015 роки враховано, що екологічні питання м. Києва мають проблеми перевищення ГДК шкідливих та парникових газів у атмосферному повітрі міста в декілька разів.

Тому всі нові джерела теплопостачання повинні проектуватися та реконструюватися з жорсткими вимогами до екологічних характеристик.

Зменшення викидів тепла від житлових та промислових будівель зменшує забруднення над територією міста. Ліквідація та реконструкція застарілих теплових пунктів, з заміною діючих двигунів на сучасні енергоощадливі та тихохідні, приводить не тільки до економії електроенергії, а й до зменшення шумового забруднення міста.

3.1. Вихідні передумови подальшого розвитку системи теплопостачання м. Києва на період до 2015 року

При визначенні основних напрямків подальшого розвитку, реструктуризації, оптимізації та вдосконалення системи теплопостачання м. Києва враховані наступні фактори:

- наявність великих рівнів дефіциту тепла в районах міста в існуючих зонах дії джерел теплопостачання;

- територіальний розподіл дефіциту тепла та необхідність його ліквідації, віддаленість центрів теплових навантажень від джерел теплопостачання;

- наявність існуючої розвинутої системи централізованого теплопостачання;

- необхідність приведення фактичної встановленої потужності існуючих джерел теплопостачання у відповідність до приєднаних теплових навантажень споживачів та відновлення регламентованих нормальних і комфортних режимів теплозабезпечення;

- необхідність забезпечення надійності теплопостачання споживачів згідно з вимогами чинних нормативних документів. Підвищення надійності теплопостачання шляхом застосування резервування (перетинки та кільцеві схеми теплових мереж);

- щільність і поверховість нової забудови та доцільність централізації (або децентралізації) теплопостачання в залежності від щільності теплових навантажень;

- щільність і поверховість забудови в районах реконструкції застарілого житла;

- оптимізація перспективних зон дії джерел теплопостачання міста;

- необхідність технічного переозброєння, реконструкції і модернізації джерел теплопостачання та магістральних теплових мереж;

- необхідність підвищення рівня енергозбереження як безпосередньо в системі теплопостачання (джерела теплопостачання та теплові мережі), так і у споживачів (система теплоспоживання);

- скорочення нормативних витрат палива на потреби теплопостачання зокрема, витрат природного газу;

- необхідність скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел теплопостачання;

- необхідність оптимізації системи магістральних теплових мереж відповідно до рівнів теплових навантажень. Оптимізація діаметрів теплових мереж по економічних втратах напору;

- підключення споживачів у районах нової забудови через ІТП (індивідуальні теплові пункти) з автоматичним регулюванням. Максимально можливе переведення підключення існуючих споживачів з ЦТП (центральні теплові пункти) на ІТП;

- незалежне підключення споживачів тепла з облаштуванням ІТП;

- застосування сучасного високоекономічного обладнання (з покращеними екологічними показниками) та новітніх технологій при будівництві нових та реконструкції, технічному переоснащені і модернізації існуючих джерел теплопостачання та теплових мереж системи теплопостачання м. Києва;

- доцільність максимального використання вільних теплових потужностей деяких існуючих джерел теплопостачання, які на теперішній час недостатньо задіяні в загальній системі теплопостачання міста (колишні промислові котельні, які передані у комунальну власність та експлуатуються ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" - РК "Пар", РК "Веркон" та ін., а також деякі районні котельні), шляхом будівництва необхідних магістральних перетинок в зони дії "перевантажених" джерел теплопостачання, що дозволить суттєво скоротити капіталовкладення в будівництво нових чи розширення існуючих джерел теплопостачання;

- доцільність максимального використання "нетрадиційних" джерел тепла (наприклад, ССЗ "Енергія", Мулоспалювальний завод та інші);

- поетапна реконструкція більшості існуючих котелень комунальної власності з заміною основного і допоміжного обладнання та приведенням встановлених (наявних робочих) потужностей котелень у відповідність до приєднаних теплових навантажень споживачів; суттєве підвищення коефіцієнта корисної дії котелень;

- необхідність виведення з експлуатації неефективних морально та фізично застарілих котелень, особливо вбудованих, з переключенням їх споживачів на інші джерела централізованого теплопостачання, а у випадку відсутності такої можливості - з будівництвом локальних відокремлених від будівель котелень з сучасним високоекономічним обладнанням (з покращеними екологічними показниками);

- оснащення всіх джерел теплопостачання приладами обліку теплової енергії;

- децентралізація та автоматизація процесів вироблення теплової енергії: транспортування - розподілення та споживання;

- оснащення теплових пунктів автоматичним регулюванням споживання тепла в залежності від температури зовнішнього повітря, що дасть змогу виключити "перетопи" у перехідні періоди опалювального сезону;

- необхідність оснащення споживачів тепла (перш за все, житлово-комунального сектора) приладами обліку та регулювання споживання теплової енергії (як загальнобудинковими, так і квартирними);

- застосування для теплових мереж центрального опалення тільки попередньоізольованих сталевих труб, для гарячого водопостачання, крім випадків прокладення теплових мереж у колекторах, застосування попередньоізольованих пластмасових труб. Поетапна заміна всіх теплових мереж міста на нові; трубопроводи передбачаються попередньоізольовані із сигналізацією тощо.

Розрахунковий дефіцит тепла в місті на перспективу (станом на 01.01.2016) становитиме 1493 Гкал/год. При цьому приріст дефіциту тепла, пов'язаний з новим будівництвом, становитиме лише 576 Гкал/год. (38,6 % від загального дефіциту). Переважну частину - 917 Гкал/год. (61,4 %) - становить дефіцит тепла, що вже існує і який нарощувався протягом останнього десятиріччя, що свідчить про суттєве відставання розвитку інженерної інфраструктури, зокрема системи теплопостачання, від розвитку самого міста. Дефіцит теплової потужності в системі теплопостачання міста в останнє десятиріччя був знівельований теплими зимами. Однак перша ж холодна зима в повній мірі висвітлить недоліки системи теплопостачання, які відчує більша частина населення, особливо в зонах дії Київської ТЕЦ-5 та СТ-1. Також необхідно відзначити, що в останнє десятиріччя забудова території міста здійснювалася із значними відхиленнями від чинного на той час Генерального плану м. Києва, що, в свою чергу, привело до незбалансованого розвитку міста і системи теплопостачання. Це підтверджується тим, що поряд з дефіцитом теплової потужності в зонах дії деяких джерел, які наведені вище, в місті є "недовантажені" джерела теплопостачання із значним резервом теплової потужності. Максимально можливе задіяння таких джерел теплопостачання в загальній системі теплопостачання міста дасть змогу суттєво скоротити капіталовкладення в будівництво нових чи розширення існуючих "перевантажених" джерел теплопостачання.

Викладена ситуація накладає свій відбиток на можливі рішення щодо подальшого розвитку системи теплопостачання міста. Першочерговим завданням стає ліквідація існуючого дефіциту теплової потужності та відновлення регламентованих нормальних і комфортних режимів теплозабезпечення споживачів при всіх нормованих режимах. Необхідно зазначити, що наявність дефіциту теплової потужності різко знижує фінансово-економічну ефективність енергозберігаючих заходів у споживачів, так як в умовах "недоопалення" фактично неможливо говорити про економію тепла. В той же час застосування деяких енергозберігаючих заходів у споживачів (наприклад, термосанація будівель) дозволяє зменшити дефіцит тепла в умовах дефіциту теплової потужності та підвищити комфортність теплозабезпечення. Відчути ефект від енергозберігаючих заходів дозволить тільки ліквідація дефіциту тепла.

Також необхідно зазначити, що термінова необхідність ліквідації існуючого "накопиченого" дефіциту теплової потужності та відновлення регламентованих нормальних і комфортних режимів теплозабезпечення споживачів (а фактично необхідність вирішення за п'ятирічний період не тільки проблем п'ятирічного розвитку міста, а й проблем десятирічного відставання розвитку системи теплопостачання, тобто три "п'ятирічки" - за одну) потребує відволікання досить великих капіталовкладень, що суттєво обмежує можливість проведення вкрай необхідної широкої реконструкції і модернізації системи теплопостачання міста як безпосередньо в системі теплопостачання (джерела теплопостачання та теплові мережі), так і у споживачів (система теплоспоживання).

Як зазначено раніше, для теплозабезпечення садибної забудови будуть використовуватися індивідуальні джерела теплопостачання (печі, топкові, автономні поквартирні котли, газові колонки та ін.) у зв'язку з тим, що централізація теплопостачання такої забудови з огляду на дуже низьку щільність теплових навантажень на одиницю території є економічно недоцільною.

Рішення щодо ліквідації існуючого дефіциту теплової потужності та забезпечення теплопостачання подальшого розвитку міста повинні враховувати і те, що ці питання вже неодноразово виникали раніше і більша частина з них (з огляду на відставання розвитку системи теплопостачання) вже розглядалися в тих чи інших обсягах в інших роботах. При цьому виконувалися відповідні прорахунки та проробки, результати яких доцільно повністю чи частково використати в цій роботи. До речі, деякі результати раніше виконаних розрахунків, проробок та прийнятих рішень вже отримали певне втілення. Наприклад, вже збудована 1-ша черга РК "Позняки" у складі 2-х водогрійних котлів типу КВ-ГМ-100 загальною тепловою потужністю 200 Гкал/год. (введено в експлуатацію котельню у 2011 році), розпочата масштабна реконструкція та модернізація СТ-1 (уже закуплені 2 водогрійні котли типу КВ-ГМ-100 загальною тепловою потужністю 200 Гкал/год.), розроблена проектна документація щодо будівництва тепломагістралі ТМ N 2 від РК "Позняки" (частина тепломагістралі вже побудована), розроблена проектна документація щодо будівництва магістральних перетинок між РК "Теремки" і ТМ N 4 ТЕЦ-5 та між РК "Пар" та магістральними тепловими мережами на житловому масиві Оболонь (зона дії ТЕЦ-6) та ін.

Тому при прийнятті подальших рішень та рекомендацій щодо розвитку, реструктуризації, реконструкції та модернізації системи теплопостачання м. Києва необхідно враховувати рішення та пропозиції, що приймалися раніше, і частина яких фактично знаходиться в стадії реалізації.

В той же час деякі раніше прийняті рішення та пропозиції щодо подальшого розвитку системи теплопостачання м. Києва повинні отримати певні коригування як з погляду необхідних або прогнозованих строків їх реалізації, так із погляду доцільності їх реалізації взагалі. Наприклад, проробки, що виконані на підставі даних Концепції нового Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року, свідчать про недоцільність продовження будівництва ТМ N 3 від ТЕЦ-6 (від просп. Генерала Ватутіна до житлового масиву Лівобережний та з'єднання з тепловими мережами Дарницької ТЕЦ), принаймні на період до 2015 року, в зв'язку з відсутністю планованого раніше завантаження цієї тепломережі.