Про затвердження Програми поводження з побутовими відходами у м. Києві на 2010-2015 роки

На підготовчому етапі досліджень при виборі методу знешкодження відходів проводиться аналіз інформації про відходи та їх властивості.

3.2. Обґрунтування заходів з вирішення проблем поводження з побутовими відходами

Сьогодні в більшості країн у поводженні з ПВ набирає популярності перехід від стратегії складування на полігонах та сміттєспалювання до альтернативних рішень цієї проблеми, які максимально знижують негативний вплив відходів на довкілля.

Практичний досвід знешкодження ПВ у різних країнах свідчить, що не існує універсального методу, який би задовольняв сучасні вимоги екології, економіки, ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ПВ, яка забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини.

Якщо під час складування на полігонах та звалищах морфологічний склад ПВ не впливає (або майже не впливає) на технологію робіт, технічні показники та екологічній стан довкілля, то при промисловому переробленні він має дуже важливе значення. Головними показниками якості відходів стають їх вологість, склад та співвідношення органічних і неорганічних речовин. В останні роки відбулася значна зміна в морфологічному складі ПВ: збільшилася кількість полімерів, картону та значно менше стало харчових відходів. У цьому зв'язку постає питання про необхідність роздільного збирання окремих компонентів ПВ як населенням, так і торговельними підприємствами, наприклад, ринками, супермаркетами. Ці підприємства мають збирати відходи тари та упаковки, харчові відходи, а також скло, полімери та інші ресурсноцінні фракції. Зарубіжний досвід засвідчує, що в тих країнах, де працює система роздільного збирання, сміттєпереробні заводи працюють значно ефективніше.

На сьогодні в Україні особливо гостро постає проблема поводження з ПВ, а конкретно - із залученням цих відходів у вторинне використання.

Умови для міста Києва як об'єкта санітарного очищення є такими:

1. Організаційні умови:

• збирання та вивезення ПВ в місті здійснюється спеціалізованими автотранспортними підприємствами зі значним досвідом роботи, в приватному секторі населення системою збирання та вивезення ПВ охоплено вкрай недостатньо;

• організацію робіт з санітарної очистки та благоустрою в місті здійснює розвинена структура міських комунальних підприємств;

• сфері санітарної очистки та прибирання міста не приділяється належна увага з боку органів місцевої влади та місцевого самоврядування;

• відсутність механізму примусу сплати вартості послуг за вивезення побутових відходів є причиною того, що більша частина мешканців сектора індивідуальної забудови немає договорів на вивезення ПВ і не бере участі в оплаті цих послуг.

2. Технологічні умови:

• основною технологією поводження з ПВ в Києві є їх збирання та вивезення на полігони та сміттєзвалища і термічне знешкодження ПВ.

3. Технічне забезпечення:

• місто має недостатню кількість контейнерів для збирання ПВ, при цьому їх якість є низькою, а утримання не відповідає сучасним санітарно-гігієнічним вимогам;

• місто має недостатню кількість сміттєвозів, при цьому більша частина їх є зношеними, морально застарілими і спецпідприємства не спроможні своєчасно виконати весь обсяг перевезень ПВ, особливо в літній період.

Склад побутових відходів:

• у складі ПВ є значна кількість (більше 50 % за масою) цінних компонентів вторинної сировини, які частково відбираються на стадії утворення;

• в складі ПВ є значний вміст, паперу, полімерів, металів, скла та інших, які є цінною вторинною сировиною, але не відбираються на стадії утворення в достатній кількості, а вивозяться та захоронюються на сміттєзвалищах і є небезпечними забруднювачами навколишнього природного середовища;

• в складі ПВ є значна кількість органічних компонентів, здатних до біологічного розкладання, які є причиною утворення фільтрату, що забруднює ґрунтові води, та біогазу, який забруднює атмосферне повітря.

Ситуація з полігонами для захоронення ПВ та сміттєзвалищами є вкрай несприятливою:

• існуюча практика захоронення на сміттєзвалищах в складі ПВ органічних компонентів, здатних до біологічного розкладання, призводить до довгострокового (понад 20 років і більше) виділення фільтрату та біогазу;

• переповнення сміттєзвалищ вище проектних відміток призвело до стікання фільтрату з надземної частини тіл сміттєзвалищ за межі водотривкого шару по всьому периметру та призводить до забруднення підземних водоносних шарів водозабору питного водопостачання, розташованих поблизу;

• на смітєзвалищах повсюдно відсутні системи керованого відведення біогазу і немає верхнього укриття, що призводить до самовільного виходу і горіння.

Аналіз стану поводження з ПВ виявив наявність багатьох проблем, які потребують невідкладного вирішення. Враховуючи екологічні та економічні фактори, вважається за доцільне впровадити у Києві комплексну систему, яка базується на організації роздільного збирання ПВ з подальшим їх сортуванням на спеціальній технологічній лінії (сортувально-переробному комплексі), компостуванням органічної частини, термічної утилізації залишку та складуванням залишку, що не утилізується, в брикетованому вигляді на спеціальному полігоні, що розташований поряд з комплексом.

Ця система включає такі етапи робіт:

• впорядкування існуючих сміттєзвалищ і переведення їх (враховуючи потужність і транспортну схему) в полігони зі зменшенням обсягів захоронення на них відходів;

• впровадження засобів механізації сучасного технологічного та технічного рівня;

• оновлення парків сміттєвозних машин та контейнерного господарства;

• впровадження новітньої високоефективної екологічно безпечної та ресурсозберігаючої технології, яка базується на комплексному поєднанні методів перероблення ПВ на основі роздільного збирання окремих компонентів ПВ з подальшим їх сортуванням на спеціальній технологічній лінії (сортувально-переробному комплексі), компостуванням органічної частини та складуванням (розміщенням) інертного мінерального залишку, який не утилізується, на полігоні, а також утилізація на ТЕЦ на відновлювальному паливі;

• організацію роздільного збирання відходів у місцях їх утворення та постачання на сортувальні лінії;

• вилучення на сортувальній лінії корисних компонентів ПВ та розподіл залишку на частини, що компостуються і не компостуються;

• підготовку вторинної сировини для утилізації;

• утилізацію складових ПВ;

• організацію збирання, перероблення та утилізації великогабаритних та будівельних відходів, використаної побутової техніки тощо;

• захоронення несортованого інертного залишку в брикетованому стані на полігонах.

3.3. Напрями та заходи реалізації Програми

Вирішення проблеми поводження з ПВ передбачає розроблення та впровадження відповідних програмних заходів, які повинні забезпечити концентрацію фінансових ресурсів держави, міста та суб'єктів господарювання, а також спонукати до збільшення інвестицій у цю сферу.

3.4. Планування заходів Програми, механізми і порядок їх реалізації

Для забезпечення реалізації Програми створюється Координаційна рада з питань поводження з побутовими відходами при постійній комісії з питань екології Київської міської ради, яка здійснюватиме контроль за виконанням цієї Програми.

• Загальну організацію та координацію робіт з виконання заходів Програми здійснює Головне управління комунального господарства Київської міської державної адміністрації.

• Науково-методичне та інформаційне забезпечення Програми здійснює Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста КМДА.

• Реалізація заходів здійснюватиметься відповідно до законодавства та за контрактами з усіма виконавцями.

Виходячи з того, що Програма потребує постійного контролю за її виконанням та щорічного коригування складу завдань і заходів, необхідно налагодити систему оперативного отримання та обробки інформації про хід виконання Програми з використанням сучасних комп'ютерних інформаційних технологій.

У процесі реалізації заходів Програми передбачається щорічне їх коригування з метою конкретизації змісту і черговості виконання робіт за очікуваними результатами.

Науково-технічне забезпечення Програми сконцентроване на таких напрямах:

• удосконалення існуючих і створення нових технологій та устаткування, які забезпечать раціональне збирання, транспортування, використання складових ПВ для виготовлення конкурентоспроможної продукції, захоронення залишку ПВ, що не підлягає утилізації, зменшення забруднення довкілля;

• створення нових видів продукції, яка виробляється з відходів і має високий рівень споживчих властивостей;

• удосконалення існуючих та створення нових засобів і систем автоматичного контролю та керування процесами збирання, транспортування, перероблення та утилізації ПВ;

• розв'язання економічних проблем удосконалення організації та управління ресурсозбереженням за рахунок залучення складових ПВ у господарський обіг;

• забезпечення технологічних процесів і систем управління якістю продукції, її стандартизацією та сертифікацією і створення систем інформаційного забезпечення науково-технічного розвитку і управління у сфері поводження з ПВ.

Узагальнення досвіду управління поводження з відходами в розвинених країнах та досвіду використання відходів в Україні дозволяє визначити розширення їх використання як пріоритет першого порядку, але це лише загальна орієнтація і стратегія. В практичному плані, враховуючи еколого-економічну ефективність утилізації відходів, обмежені фінансово-економічні можливості міста та суб'єктів господарювання, важливого значення набуває розроблення пріоритетів другого і третього порядку. На системі відповідних пріоритетів передбачається формування напрямів і структур з перероблення відходів чи їх видалення, науково-технічна політика, економіко-організаційні заходи, система пілотних проектів. Відповідно виконання програмних заходів передбачається здійснювати в два етапи.

На першому етапі необхідно створити сприятливі умови виробникам, споживачам і інвесторам для стимулювання їх ефективної участі у вирішенні поставленої проблеми, підготувати нормативно-правову та технологічну базу, а також реалізувати ряд важливих проектів, як приклади сучасного підходу та реальні кроки до вирішення проблеми. Складником заходів мають стати аналітично-оціночні роботи, що визначають місцеві пріоритети, дослідження кон'юнктури ринку щодо сировини та потреб у продукції, що може бути виготовлена з відходів.

Виходячи з реальних економічних можливостей, визначається пріоритетність наступних напрямів першого етапу:

• розширення системи збирання і заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, розвиток відповідної інфраструктури;

• оновлення контейнерного господарства та парку сміттєвозів, облаштування контейнерних майданчиків;

• експериментальне відпрацювання системи роздільного збирання складових ПВ в окремих районах міста;

• ліквідація несанкціонованих звалищ;

• розроблення, впровадження та використання системи збирання і використання біогазу як альтернативного джерела енергії на рекультивованій частині полігону № 5 ВАТ "Київспсцтранс";

• створення ефективної системи управління ПВ у Києві, узгодженої із нормативною базою поводження з ПВ у Київській області зокрема:

• прийняти нову редакцію рішення КМР від 30.10.2008 № 582/582, в якій, поміж іншим, передбачати:

° опрацювання системи зонування міста для організації ефективного розподілу територій виникнення відходів між перевізниками шляхом проведення зональних тендерів під орудою КМДА;

° обов'язкову інтеграцію всіх перевізників в автоматизовану геоінформаційну систему контролю та супроводу перевезення ПВ;

° заборонення полігонам укладення договорів з перевізниками, які не є інтегровані до вищезгаданої системи;

° запровадження захоронення залишків ("хвостів") ПВ на полігонах тільки після сортування на відповідних сортувально-переробних комплексах, котрі мають власні полігони для розміщення відходів у брикетованому вигляді;

° видати нове розпорядження КМДА, яке регулює сферу поводження з ПВ, - це розпорядження повинно бути гармонізоване з вищезгаданим рішенням КМР та деталізувати питання організації поводження з ПВ, зокрема, затвердити Правила поводження з ПВ в м. Києві.

Орієнтовний термін виконання першого етапу - у 2010-2012 рр.

На другому етапі необхідно забезпечити:

• впровадження проектів з перероблення ПВ, введення в експлуатацію сучасних сортувально-переробних комплексів з полігонами для захоронення неутилізованого залишку ПВ у брикетованому вигляді, що передбачає введення тільки тих потужностей, обладнання яких сертифіковано, а технології відповідають вимогам європейських стандартів щодо охорони довкілля;

• тиражування найбільш ефективних проектів щодо роздільного збирання складових ПВ, перероблення ПВ, модернізації полігонів із захоронення ПВ;

• створення потужностей з утилізації складових ПВ.

Орієнтовний термін виконання другого етапу - 2013-2015 рр.

У подальшому передбачається:

• охоплення системою роздільного збирання ПВ у приватному секторі;

• забезпечення захоронення складових ПВ з дотриманням сучасних вимог щодо охорони довкілля;

• перехід до замкнутих циклів ресурсоспоживання.

В цілому для реалізації Програми необхідно 3962157,1 тис. грн., у тому числі на 2010 рік - 201472,5 тис. грн.

Джерела фінансування заходів Програми:

• кошти державного бюджету, передбачені на реалізацію Закону України "Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки";

• кошти місцевого бюджету, в тому числі місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища;

• кошти підприємств (передусім житлово-комунального господарства) відповідно до програм їх розвитку, затверджених органом місцевого самоврядування м. Києва;

• гранти, кредити міжнародних організацій, благодійні внески;

• іноземні інвестиції та кошти юридичних та фізичних осіб, що залучаються шляхом приватизації комунальних підприємств, фінансового лізингу із залученням виробників обладнання або енергосервісних компаній, передачі об'єктів житлово-комунального господарства в управління, оренду, концесію;

• кредити вітчизняних комерційних банків.

Метод поводження з ПВ, заснований на сміттєсортуванні та брикетуванні залишків ПВ, непридатних до подальшого використання (так званих "хвостів"), із захороненням брикетованих "хвостів" на спеціальному полігоні дозволяє:

1. Рециклінг: до 40 % обсягу ПВ повертається до повторного використання в народному господарстві в якості цінної сировини.

2. Зменшити обсяги захоронення відходів: брикети з гарантованою щільністю понад 1000 кг/м-3 зменшують обсяг ПВ в чотири рази більше, ніж при захороненні непресованих ПВ і як мінімум в два рази, в порівнянні із захороненням ПВ, ущільнених уже на полігоні по стандартній системі з використанням важких бульдозерів або котків. Це дає нам додаткові переваги.

3. Подовжити корисний термін дії полігону: за рахунок зменшення обсягу відходів система, як мінімум, подвоює корисний термін дії будь-якого полігону, а також спрощує його управління.

4. Економити землі: техніка укладання брикетів дає рівну та однорідну поверхню. Це спрощує покриття відходів інертними матеріалами і одночасно значно заощаджує кількість використаної землі, необхідно тільки десяту частину від звичного обсягу для покриття відходів, так як землею пересипаються штабелі, що мають по висоті чотири - п'ять брикетів, на це витрачається тільки 20 см землі. Це є економічно ефективним, більш доцільним фактором у подовженні дії санітарного полігону.

5. Дренаж рідини: в процесі пресування ПВ з відходів віджимається значна кількість вологи, до 90 %.

6. Анаеробна ферментація: сформовані брикети ПВ втратили більшу частку вологи, тому їх ферментація є анаеробною. Так звана анаеробна ферментація в брикетах ПВ проходить дуже повільно, виділення біогазу (метану та вуглецю) стає мінімальним завдяки високій щільності брикетів та відсутності кисню та вологи.

7. Відсутність самозаймання, виділення неприємного запаху.

8. Запобігання розмноженню гризунів, комах та бездомних тварин.

9. Відсутність розповсюдження повітрям легких відходів: завдяки високій щільності та пакетуванню повністю запобігається рознос легких відходів повітрям.

10. Низький вихід продуктів вилуження: "сухі" брикети ПВ за рахунок дуже повільної ферментації, що протікає в анаеробній формі, виділяють мізерну кількість продуктів вилуження, які потенційно заражують підземні води. Ця низька кількість продуктів вилуження може контролюватися системою дренажу на самому полігоні.

11. Зовнішній вигляд: як сміттєпереробний завод, так і полігон мають вигляд цивілізованого промислового підприємства для місцевого населення. Звідси - сприятливе сприйняття населенням полігонів або сміттєпереробних заводів.