• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про міську програму "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки"

Київська міська рада | Рішення, Програма від 27.02.2003 № 314/474
Реквізити
  • Видавник: Київська міська рада
  • Тип: Рішення, Програма
  • Дата: 27.02.2003
  • Номер: 314/474
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Київська міська рада
  • Тип: Рішення, Програма
  • Дата: 27.02.2003
  • Номер: 314/474
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
Р І Ш Е Н Н Я
N 314/474 від 27.02.2003
Про міську програму "Розвиток
бібліотечної справи в м. Києві
на 2003-2006 роки"
Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), враховуючиУказ Президента України від 22.03.2000 N 490/2000 ( 490/2000 )"Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України" та зметою зміцнення матеріально-технічної бази публічних бібліотекм. Києва, раціонального комплектування фондів, їх збереження,впровадження в діяльність бібліотек нових інформаційних технологійКиївська міська рада
В И Р І Ш И Л А:
1. Затвердити міську програму "Розвиток бібліотечної справи вм. Києві на 2003-2006 роки" згідно з додатком.
2. Визначити Головне управління культури і мистецтв Київськоїміської державної адміністрації відповідальним за реалізаціюміської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на2003-2006 роки".
3. З метою реалізації міської програми "Розвиток бібліотечноїсправи в м. Києві на 2003-2006 роки" Головному фінансовомууправлінню Київської міської державної адміністрації забезпечуватиреалізацію заходів, передбачених міською програмою "Розвитокбібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки", в межахасигнувань, які щороку передбачатимуться в бюджеті міста завідповідними напрямками.
4. Виконавчому органу Київради (Київській міській державнійадміністрації) щорічно подавати Київраді звіт про хід виконанняміської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на2003-2006 роки".
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійнукомісію Київради з питань гуманітарної політики і постійну комісіюКиївради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
Київський міський голова О.Омельченко
"Хрещатик" N 104 (2311) від 22 липня 2003 року
Додаток
до рішення Київради
від 27.02.2003 N 314/474
МІСЬКА ПРОГРАМА
"РОЗВИТОК БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ В М. КИЄВІ
НА 2003-2006 РОКИ"
Зміст
Паспорт міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м.Києві на 2003-2006 роки"
Використані в тексті скорочення
Вступ
1. Оцінка діяльності публічних бібліотек м. Києва
2. Підстави для розробки Програми
3. Основні цілі, завдання і терміни реалізації Програми
4. Система програмних заходів
5. Ресурсне забезпечення Програми
6. Механізм організації управління і контролю за ходом
реалізації Програми
7. Соціально-економічна ефективність реалізації Програми
8. Заходи щодо забезпечення розвитку бібліотечної справи
в м. Києві на 2003-2006 роки
Додаток А. Основні показники розвитку бібліотечної справи в
м. Києві на 2003-2006 роки
Додаток Б. Нове будівництво, капітальний та поточний ремонт
публічних бібліотек м. Києва
Додаток В. Основні показники розвитку міських бібліотек та
централізованих бібліотечних систем районів
м. Києва
ПАСПОРТ МІСЬКОЇ ПРОГРАМИ
"РОЗВИТОК БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ В М. КИЄВІ
НА 2003-2006 РОКИ"
------------------------------------------------------------------
| N| Основні | Зміст |
| | параметри | |
|--+---------------+---------------------------------------------|
| 1|Підстави для |Указ Президента України від 22.03.2000|
| |розробки |N 490/2000 ( 490/2000 ) "Про невідкладні|
| |Програми |заходи щодо розвитку бібліотек України",|
| | |постанова Кабінету Міністрів України від|
| | |01.07.2002 N 900 ( 900-2002-п ) "Про|
| | |затвердження Програми поповнення бібліотечних|
| | |фондів на період до 2005 року", розпорядження|
| | |Київської міської державної адміністрації від|
| | |07.02.2001 N 205 ( ra0205017-01 ) "Про|
| | |програму заходів Київської міської державної|
| | |адміністрації щодо забезпечення реалізації|
| | |Основних напрямів соціальної політики на|
| | |період до 2004 року". |
| | |Програма сформована Науково-дослідним|
| | |інститутом соціально-економічних проблем|
| | |міста на підставі пропозицій Головного|
| | |управління культури і мистецтв, інших|
| | |структурних підрозділів Київської міської|
| | |державної адміністрації, районних у місті|
| | |Києві державних адміністрацій, центральних|
| | |міських бібліотек, ЦБС районів та бібліотек|
| | |міста. |
|--+---------------+---------------------------------------------|
| 2|Мета Програми |Метою Програми є спрямування дій міських|
| | |органів державної виконавчої влади та|
| | |місцевого самоврядування, громадських|
| | |об'єднань та підприємств міста на розвиток|
| | |бібліотечної справи, зміцнення|
| | |матеріально-технічної бази публічних|
| | |бібліотек міста, раціональне комплектування|
| | |фондів, їх збереження, впровадження в|
| | |діяльність бібліотек нових інформаційних|
| | |технологій, що дозволить створити оптимальні|
| | |умови для реалізації бібліотеками своїх|
| | |соціальних функцій та, у кінцевому підсумку,|
| | |підвищити роль бібліотек як багатоцільових|
| | |осередків культури, науки, освіти та|
| | |виховання особистості. |
|--+---------------+---------------------------------------------|
| 3|Основні |- забезпечення соціально-економічних та|
| |завдання |правових умов для ефективної діяльності|
| |Програми |публічних бібліотек міста; |
| | |- сприяння формуванню сучасної інфраструктури|
| | |бібліотечної справи, впровадження в|
| | |діяльність бібліотек сучасних інформаційних|
| | |технологій; |
| | |- забезпечення бібліотек сучасними засобами|
| | |охоронної, пожежної сигналізації, контролю|
| | |мікроклімату тощо; |
| | |- забезпечення підготовки та підвищення|
| | |кваліфікації бібліотечних кадрів, їх правовий|
| | |і соціальний захист; |
| | |- популяризація бібліотечної справи,|
| | |видавнича діяльність; |
| | |- сприяння міжнародному співробітництву в|
| | |галузі бібліотечної справи. |
|--+---------------+---------------------------------------------|
| 4|Строки |2003-2006 роки |
| |реалізації | |
| |Програми | |
|--+---------------+---------------------------------------------|
| |Перелік |Система програмних заходів охоплює наступні|
| |основних |напрямки: |
| |заходів |- зміцнення та розвиток матеріально-технічної|
| | |бази публічних бібліотек міста; |
| | |- сприяння формуванню сучасної інфраструктури|
| | |(забезпечення сучасним обладнанням та|
| | |втілення в діяльність бібліотек сучасних |
| | |інформаційних технологій); |
| | |- автоматизація бібліотечної справи; |
| | |- формування, збереження та використання|
| | |книжкового фонду; |
| | |- організація ефективного бібліотечного|
| | |обслуговування населення; |
| | |- проведення науково-видавничої діяльності; |
| | |- підготовка та підвищення фахової|
| | |кваліфікації працівників бібліотек; |
| | |- сприяння міжнародному співробітництву в|
| | |галузі бібліотечної справи. |
|--+---------------+---------------------------------------------|
| 5|Обсяги коштів, |Всього на 2003-2006 роки - 118,5 млн.грн., |
| |необхідних на |в тому числі: 2003 р. - 17,5 млн.грн., |
| |фінансування |2004 р. - 23,0 млн.грн., 2005 р. - |
| |заходів |36,0 млн.грн., 2006 р. - 42,0 млн.грн. |
|--+---------------+---------------------------------------------|
| 6|Основні джерела|Міський та районні бюджети, залучені кошти |
| |фінансування |підприємств, організацій та фізичних осіб. |
|--+---------------+---------------------------------------------|
| 7|Виконавці |Головне управління культури і мистецтв, |
| |основних |районні в місті Києві державні |
| |заходів |адміністрації, ЦБС міста, публічні |
| | |бібліотеки, разом із зацікавленими |
| | |установами та організаціями за профілем |
| | |передбачених заходів. |
|--+---------------+---------------------------------------------|
| 8|Очікувані |Реалізація Програми значно поліпшить ситуацію|
| |результати |в бібліотечній справі, створить умови для|
| |реалізації |зміцнення та розвитку матеріально-технічної|
| |Програми |бази, збільшення бібліотечних фондів,|
| | |технічного оснащення бібліотек на рівні|
| | |сучасних вимог і стандартів. |
| | |Головним соціальним ефектом Програми буде|
| | |покращання умов діяльності бібліотек,|
| | |збільшення відвідуваності їх киянами.|
| | |Бібліотеки розширять свої функції, стануть|
| | |інформаційними та культурними центрами, що|
| | |забезпечать реалізацію конституційного права|
| | |громадян України на вільний доступ до|
| | |інформації в усіх галузях науки, виробництва,|
| | |освіти, культури та мистецтв, громадського|
| | |життя, сприятимуть процесам державотворення і|
| | |національно-культурного відродження|
| | |суспільства, духовного розвитку особистості.|
| | |Це стане можливим завдяки широкому|
| | |впровадженню нових інформаційних технологій,|
| | |комплектуванню бібліотек документами на|
| | |нетрадиційних носіях інформації, актуалізації|
| | |книжкових фондів та належному їх|
| | |комплектуванню згідно з міжнародними|
| | |стандартами ІФЛА, забезпечення бібліотек|
| | |відповідним обладнанням, розширення спектру|
| | |інформаційних послуг для різних верств|
| | |населення та створення умов для|
| | |обслуговування інвалідів. |
|--+---------------+---------------------------------------------|
| 9|Динаміка змін |Найменування основних|Вихідні дані|Очікувані |
| |цільових |цільових показників |на початок |результати|
| |показників |Програми |дії Програми|- 2006 р. |
| |Програми | | 2002 р. | |
| | |---------------------+------------+----------|
| | |Кількість бібліотек, | | |
| | |од. | 139 | 148 |
| | |---------------------+------------+----------|
| | |Книжковий фонд (з | | |
| | |урахуванням вибуття),| | |
| | |всього тис.прим. | 5236,9 | 5590,4 |
| | |---------------------+------------+----------|
| | |Кількість читачів по | | |
| | |ЄРК, тис. осіб | 438,9 | 476,9 |
| | |---------------------+------------+----------|
| | |у т.ч. дорослих | 150,0 | 181,2 |
| | |---------------------+------------+----------|
| | |юнацтва | 132,2 | 128,8 |
| | |---------------------+------------+----------|
| | |дітей | 156,7 | 166,9 |
| | |---------------------+------------+----------|
| | |Кількість читачів, | | |
| | |яких обслуговують | | |
| | |бібліотеки, тис.чол. | 567,4 | 598,0 |
| | |---------------------+------------+----------|
| | |Книговидача, | | |
| | |тис.прим. | 11407,8 | 11659,2 |
| | |---------------------+------------+----------|
| | |Кількість працюючих, | | |
| | |чол. | 1418,75 | 1564,5 |
|--+---------------+---------------------------------------------|
|10|Врахування |Головному управлінню економіки та розвитку|
| |заходів |міста, Головному фінансовому управлінню,|
| |Програми та |районним у м. Києві державним адміністраціям|
| |потреб у |та іншим органам виконавчої влади під час|
| |фінансових |розробки проектів програм|
| |ресурсах |соціально-економічного та культурного|
| | |розвитку м. Києва та районів, міського та|
| | |районних бюджетів враховувати за поданням|
| | |Головного управління культури і мистецтв,|
| | |районних управлінь культури заходи,|
| | |передбачені Міською комплексною програмою|
| | |"Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на|
| | |2003-2006 роки", та потреби у фінансових|
| | |ресурсах для їх реалізації, виходячи з|
| | |фінансових можливостей міста та районів. |
|--+---------------+---------------------------------------------|
|11|Період, |Коригування Програми проводиться Головним|
| |підстави та |управлінням культури і мистецтв щорічно після|
| |порядок |затвердження Програми соціально-економічного|
| |коригування |та культурного розвитку м. Києва і міського|
| |Програми |бюджету на наступний рік. |
|--+---------------+---------------------------------------------|
|12|Організація |Контроль здійснює Головне управління культури|
| |контролю за |і мистецтв. Інформація про хід виконання|
| |виконанням |Програми і використання бюджетних коштів|
| |Програми |надаються в установленому порядку. |
------------------------------------------------------------------
ВИКОРИСТАНІ В ТЕКСТІ СКОРОЧЕННЯ
АРМ - автоматизоване робоче місце
БД - база даних
ВСО - внутрішньосистемний обмін
ЄРК - єдина реєстраційна картотека
ІФЛА - Міжнародна Федерація Бібліотечних Асоціацій та установ
МАН - мала академія наук
МБА - міжбібліотечний абонемент
МСМБ - міська спеціалізована молодіжна бібліотека
ПБ - публічна бібліотека
РДА - районні в м. Києві державні адміністрації
УТОС - Українське товариство сліпих
ЦБ - центральна бібліотека
ЦБС - централізована бібліотечна система
ЦМБ - центральна міська бібліотека
ЦРБ - центральна районна бібліотека
ВСТУП
З часу свого виникнення до наших днів бібліотека яксоціальний інститут пройшла певний етап еволюції своєї місії: відобслуговування потреб правлячої еліти до задоволення суспільноїпотреби.
На території сучасної України найдавнішою була бібліотекаЯрослава Мудрого - перша державна бібліотека Київської Русі (1037р.). Великий вплив на духовний розвиток та культуру нації малибібліотеки монастирів: Києво-Печерського, Києво-Межигірського,Чернігівського, Почаївського. Відомі своїми скарбами та читачами,яких вони обслуговували, бібліотеки Львівського, Київського,Чернігівського, Луцького, Острозького та ін. братств (16-17 ст.),Києво-Могилянської академії (17 ст.), Львівського (1661 р.).Харківського (1805 р.). Київського (1834 р.), Новоросійського(1865 р.) та Чернівецького (1875 р.) університетів. Цікавимдуховним та національно-культурним явищем були козацькібібліотеки. Багатими були бібліотеки українських гетьманів,зокрема Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Кирила Разумовського,бібліотеки українського духовенства Інокентія Гізеля, ФеофанаПрокоповича, Стефана Яворського та інших.
Для історії бібліотечної справи в Україні в XX ст. особливезначення мало заснування Національної бібліотеки Українськоїдержави, діяльність бібліотек Січових Стрільців, Армії УкраїнськоїНародної Республіки.
Незалежність України, соціально-економічні та політичні змінипризвели до перегляду сутності та завдань бібліотеки яксоціального інституту. Бібліотека перетворилася на культурну,інформаційну, освітню та наукову інституцію, яка сприяє розбудовідемократичного громадянського суспільства на основіпоінформованості громадян, забезпечення доступу до інформації табібліотечних матеріалів.
Сьогодні бібліотечний світ України представленийкнигозбірнями з безцінними колекціями, досвідченими фахівцямибібліотечної справи, які пропонують своїм читачам широкий спектрбібліотечно-інформаційних послуг та інших видів обслуговування.Поступово здійснюється перехід бібліотек на новітні інформаційнітехнології, що значно розширює їх можливості в умовах глобалізаціїсуспільства.
Однак наявна стала тенденція до зменшення мережі бібліотек.Тільки за останні десять років в Україні їх кількість зменшиласяна 4,9 тис. одиниць, тобто щорічно "зникало" майже півтисячібібліотек, а бібліотечний фонд за цей же період зменшився майжеутричі.
Наведені негативні тенденції потребують пошуку нових підходівдо відродження бібліотечної справи з метою підвищення їх ролі вполітичному житті, розвитку демократії, місцевого самоврядування,ринкової економіки, формування інформаційного простору.
Державна політика в галузі бібліотечної справи в Україні, які в кожній країні світу, формується як складова частинасоціально-економічної політики в цілому. Оновлення усіх сфернашого суспільства, його духовне відродження, економічна,політична розбудова держави обумовлює особливу потребу уінформованості громадян. На активізацію процесу інформатизаціїсуспільства та створення інформаційно-технологічного середовищавплинуло прийняття Указу Президента України "Про рішення Радинаціональної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходищодо впровадження системи здійснення державної інформаційноїполітики та удосконалення державного регулювання інформаційнихвідносин" ( 663/97 ) і Закону України "Про національну програмуінформатизації" ( 74/98-ВР ). Національна програма інформатизаціїпередбачає розв'язання проблемних питань, що виникли у процесівикористання інформаційних ресурсів, зменшення розриву міжзростаючими потребами в інформації і рівнем її використання,досягнення Україною рівня інформатизації розвинутих країн світу.Вона включає комплекс взаємопов'язаних завдань (проектів)інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики,координацію діяльності органів державної влади, органів місцевогосамоврядування, створення загальнодержавної мережі інформаційногозабезпечення різних галузей виробничої і соціальної сфери.Вирішення проблеми доступності національних і світовихінформаційних ресурсів для широкого кола споживачів повинновідбуватися за рахунок створення, у першу чергу, бібліотечноїінформаційно-телекомунікативної мережі.
Не менш актуальним завданням в галузі бібліотечної справи єзбереження бібліотечних фондів. У рамках національної програмипередбачається проведення робіт по створенню ЗведеногоНаціонального реєстру рідкісних і цінних видань, який охоплюєпонад 300 бібліотек різних систем і відомств, 39 архівівдержавного та регіонального значення. Окремі проекти дадуть змогувирішувати проблеми консервації документів, створення страховихфондів, проведення робіт по реставрації, виготовленнябезкислотного паперу для обов'язкового примірника творів друку,підготовки відповідних спеціалістів. Розробка програми збереженнябібліотечних і архівних фондів - це практично підготовка другогоспільного закону про бібліотеки і архівну справу в Україні.
Важливе значення має поліпшення якості бібліотечних фондів,їх оновлення, зростання наукового та інформаційного потенціалубібліотеки. Саме на це направлена Державна програма поповненнябібліотечних фондів на 2003-2005 роки, яка затверджена постановоюКабінету Міністрів України від 01.07.2002 N 900 ( 900-2002-п ).Основним завданням є забезпечення бібліотек мінімумом наукових,соціально значущих періодичних видань, вибірковим, ретельносформованим репертуаром як вітчизняної, так і зарубіжноїдрукованої продукції відповідно до статусу бібліотек,культурно-економічного профілю комплектування фондів, складукористувачів.
Одним із напрямів державної політики України є здійсненняпрограми розвитку національного книговидання і преси. Ця програмаспрямована на визначення основних пріоритетів у галузі видавничоїсправи, поліпшення якісної структури книговидання, розширенняучасті України у міжнародному співробітництві в галузікнигодрукування і преси. Дана програма і її складова - програма"Українська бібліотечна серія" - частково вирішують проблемупоповнення фондів публічних бібліотек. Відпрацьовується механізмудосконалення формування тиражів, тематики видань для бібліотек.
Соціально-економічні проблеми, перехід держави до ринковоїекономіки у поєднанні із обмеженими бюджетними асигнуваннями,викликали безліч проблем у життєдіяльності бібліотечних установ,особливо найрозгалуженої мережі публічних бібліотек. Єдине джерелоїх фінансування - місцевий бюджет, який сьогодні не в змозідостатньо забезпечити комплектування бібліотечних фондів,утримання бібліотечних працівників, технічне оснащення в обсягах,необхідних для нормального функціонування централізованихбібліотечних систем.
Стратегічне значення для розвитку бібліотечної справи маютьдві постанови Кабінету Міністрів України - "Про мінімальнісоціальні нормативи забезпечення населення публічнимибібліотеками" ( 510-97-п ) та "Про затвердження переліку платнихпослуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв"( 534-97-п ). Однак із виконанням їх в регіонах виникаютьпроблеми.
Надзвичайно важливою на сьогодні залишається підтримкапрестижу бібліотек у суспільстві. Вона обумовлюється багатьмафакторами: і усвідомленням владними структурами значеннябібліотечної сфери, і формуванням бібліотечного лоббі узаконодавчих органах управління; вмінням самих бібліотечнихпрацівників консолідувати свої зусилля на вирішення проблемнихпитань, показати свою діяльність, розповісти про свої планисуспільству.
Таким чином, останнім часом у державній політиці Українинамітилися певні тенденції:
- розробка і затвердження на законодавчому рівні національнихдержавних програм. Такий підхід обумовлює передбачення уДержавному бюджеті виділення коштів на їх реалізацію;
- надання у сфері культури пріоритету бібліотечній галузі,про що свідчить прийняття Кабінетом Міністрів України рядупостанов з питань бібліотечної справи;
- посилення координації Міністерств і відомств, спільнарозробка нормативно-програмних документів;
- розробка цільових регіональних програм з розвиткубібліотечної справи;
- визначення ролі та завдань бібліотек у процесі формуваннянового інформаційного суспільства, де інформація почалавизнаватися одним із головних ресурсів.
З метою забезпечення ефективного розвитку бібліотечної справита раціонального управління цією багатогранною діяльністюнеобхідно вдосконалювати інформаційну базу, яка б відображала якретроспективні зміни, так і прогнозні напрями її подальшоговдосконалення.
В цілому слід зазначити, що зміна місії бібліотекпродиктована істотним посиленням значення знань як каталізаторасуспільного розвитку - роль ведучого в подальшому соціальномупрогресі відіграє інформаційна сфера. В той же час в суспільствіпосилилися комунікаційні процеси. Технічно інтегрована вінформаційний простір суспільства бібліотека повинна стати вперспективі однією з умов соціального прогресу, забезпеченнязростання різноманітності знань, що використовуються всуспільстві. Еволюція ролі бібліотеки повинна знаходитивідображення при обгрунтуванні напрямів вдосконалення управління,планування, вибору пріоритетів в ресурсозабезпеченні і технічномупереоснащенні бібліотек, вироблення критеріїв оцінкирезультативності їхньої роботи. Тобто висуваючи, як пріоритетні,управлінські проблеми, необхідно розуміти, що ефективність їхприйняття, а відповідно і відслідкування наслідків їх реалізації,значною мірою залежить від інформаційного підгрунтя.
1. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК М. КИЄВА
В останні роки змінилось бачення завдань і можливостейбібліотек, їх місця в культурній, освітній, інформаційнійінфраструктурі, ролі в політичному житті, розвитку демократії,місцевого самоврядування, ринкової економіки, формуванняінформаційного простору. Саме публічні бібліотеки стали длябільшості населення, якому потрібні нові фундаментальні знання,достовірна і оперативна інформація, чи не єдиними соціальнимизакладами, що надають доступ до культури, знань, інформаціїпрактично безкоштовно. З кожним роком зростає кількість читачів,яких обслуговують бібліотеки (у 1997 р. - 561,4 тис. читачів, у2002 р. - 567,4 тис. читачів). Кількість користувачів та показниксереднього відвідування по місту, який становить 6,5 (в 1997 р. -6,2), свідчать про те, наскільки необхідніінформаційно-бібліотечні послуги пересічному жителю столиці.Основні показники розвитку публічних бібліотек Києва наведені втаблиці 1.
Таблиця 1 - Основні показники розвитку публічних
бібліотек м. Києва
------------------------------------------------------------------
| Показники | 1997 | 2000 | 2002 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Кількість публічних бібліотек, од. | 136 | 136 | 139 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|з них: | | | |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|для дорослих, од. | 88 | 88 | 90 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|для дітей, од. | 48 | 48 | 49 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Книжковий фонд, тис.прим. | 5634,6 | 5375,9 | 5236,9 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Комплектування книжкових | 157,2 | 246,0 | 228,6 |
|фондів, тис.прим. | | | |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Вибуття фондів, тис.прим. | 249,4 | 286,7 | 228,0 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Кількість штатних працівників, чол. | 1313,25| 1361,5 | 1418,8 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Кількість штатних працівників | 733,25 | 721,25 | 755,5 |
|на обслуговування, чол. | | | |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Кількість читачів по ЄРК, тис.чол. | 409,5 | 423,0 | 438,9 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|з них: | | | |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|дітей, тис.чол. | 160,5 | 152,3 | 156,7 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|юнацтво, тис.чол. | 127,8 | 127,9 | 132,2 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|дорослих, тис.чол. | 121,2 | 130,1 | 150,0 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Кількість читачів, які були | 561,4 | 565,2 | 567,4 |
|обслужені протягом року, тис.чол. | | | |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Книговидача, тис.прим. | 10945,8| 11204,0| 11407,8|
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Середня відвідуваність | 6,2 | 6,4 | 6,5 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Читаність книжкового фонду, | 19,5 | 19,8 | 20,1 |
|прим. на 1 читача | | | |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Обертаність книжкового фонду | 1,9 | 2,1 | 2,2 |
|-------------------------------------+--------+--------+--------|
|Фінансове забезпечення, тис.грн. | 3815,2 | 7057,6 | 8707,4 |
------------------------------------------------------------------
Населення столиці обслуговують 139 публічних бібліотек. Зних: Публічна бібліотека ім. Лесі Українки, Центральна міськабібліотека ім. Т.Г.Шевченка для дітей, Міська спеціалізованамолодіжна бібліотека "Молода гвардія", а також 88 - для дорослих і48 - для дітей, які об'єднані в 10 бібліотечних систем відповіднодо районного поділу міста.
У 2002 році мережа публічних бібліотек збільшилась на 1бібліотеку (N 159) у Дарницькому районі. У 2001 - на 2 одиниці зарахунок відкриття нової бібліотеки для дітей на масиві Позняки(бібліотека N 157) та прийняття до структури централізованоїбібліотечної системи відділу культури Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації бібліотеки профспілкового комітетуДарницького вагоноремонтного заводу (бібліотека N 158). В 2000році отримала нове, дещо більше приміщення, бібліотека N 144Святошинського району. У 1999 році додаткові площі отримали 2бібліотеки на житлових масивах Теремки І і Теремки ІІ, а такожфіліал бібліотеки ім. В.Сергієнка (Дніпровський район). У 1998році отримала нову адресу на Харківському масиві бібліотекаN 117.
Проте, виходячи з аналізу кількості населення в окремихрайонах міста, щільності забудови, площі самих бібліотек,кількості робочих місць для користувачів, наявності приміщень длякнигосховищ, можна зробити висновок, що в окремих районах містабібліотек не вистачає, наприклад, в Деснянському, Дарницькому,Святошинському, на окремих нових житлових масивах Оболонського,Голосіївського та інших районів. Практично всі бібліотекирозміщено у пристосованих приміщеннях. Залишається невирішенимпитання будівництва спеціалізованого приміщення для Публічноїбібліотеки ім. Лесі Українки - головної книгозбірні міста.
Зберігається величезний розрив: від 30,6% населення, якекористується бібліотеками в Печерському, районі до 8,8% населення,яке можуть забезпечити книгою та інформацією фахівці Святошинскогорайону. Залишається низьким показник залучення до бібліотек і вДеснянському районі - 9,8% при середньому по місту 16,7%.
Кількість посадочних місць в публічних бібліотеках становитьлише 4705 одиниць, що становить 1,8 посадочних місць на 1000 киян(при нормі 2-3 посадочних місця на 1000 населення).
Завдання, які стоять перед бібліотеками, не можна виконатибез актуалізації книжкових фондів, комплектування бібліотекнетрадиційними носіями інформації, впровадження нових технологій,забезпечення відповідним обладнанням.
Створення комфортних умов для користувачів та зберіганнякнижкового фонду, сучасне оформлення інтер'єрів, забезпеченнятехнічними засобами стає чи не найважливішою складовою успішноїдіяльності бібліотек. Всього на ремонти публічних бібліотек буловитрачено у 2002 році 538,5 тис.грн., з них (найбільше) 259,1тис.грн. - у Шевченківському районі.
В той же час, згідно з даними, представленими у формахдержавної статзвітності (6-НК) ( v0146207-92 ) 64 бібліотекипотребують капітальних та поточних ремонтів, а дві знаходяться ваварійному стані (бібліотека Дружби народів Подільської ЦБС та ім.В.Кудряшова Солом'янської ЦБС).
На 1.01.2003 року книжковий фонд бібліотек міста становив5236,9 тис. примірників, в порівнянні з 1997 роком він скоротивсяна 397,7 тис. примірників, що пов'язано з вибуттям застарілоїлітератури.
В той же час, зросли обсяги нових надходжень, якщо в 1997році бібліотеки міста отримали 157,1 тис. примірників новоїлітератури (на суму 238,8 тис.грн.), то в 2002 році - 228,6 тис.книжкових одиниць. Нової літератури відкомплектовано з міськогобюджету на суму 467,7 тис. грн., з бюджетів районів міста - на42,6 тис. грн., придбано літератури без оплати на суму 218,3тис.грн. Особлива увага приділялась придбанню продукціїукраїнських видавництв, комплектування книг українською мовоюстановило 45,7%.
Передплачено періодичних видань на суму більше 1,0 млн.грн.Найбільше коштів на передплату виділено у Голосіївській ЦБС (130тис.грн.), Дніпровській ЦБС (118,2 тис.грн.), Печерській ЦБС (114,9 тис.грн.).
Проте ці надходження не відповідають зростаючим потребам. Занормативами, розробленими ІФЛА/ЮНЕСКО (Міжнародною ФедерацієюБібліотечних Асоціацій та установ), до бібліотек щорічно маєнадходити 10 назв газет і журналів та 250 нових книг на кожнутисячу жителів. В Києві цей показник становить 40% світової норми.Крім того. Міжнародними стандартами обумовлено, що фонд публічноїбібліотеки повинен оновлюватись через кожні 10 років, при цьомуповинно бути 10% видань, що вийшли у світ за останні два роки і30-40% того, що було видано за останні п'ять років.
В м. Києві для забезпечення процесу обслуговування читачівпроводиться щоденна і кропітка робота з книжковим фондом.Наприклад, у 2002 році в ЦБС Печерського, Подільського таОболонського районів з метою вивчення незадоволеного попиту табільш максимального використання книжкових фондів бібліотек булопроведено тиждень якості обслуговування читачів.
З'ясувалося, що 20% користувачів не знайшли в фондахбібліотек потрібну літературу (причина - мала кількістьпримірників), або її відсутність у фонді - 10%. Проведена робота зперерозподілу літератури між структурними підрозділами тадокомплектування фондів. Результати вивчення показали, що убібліотеках не вистачає літератури з сучасної політики іекономіки, українського літературознавства. Недостатньо, абовзагалі відсутня література по туризму (нові туристичні маршрути,міжнародний туризм).
Для більш повного задоволення читацьких запитів, активновикористовується внутрішньо системний обмін та міжбібліотечнийабонемент. В 2002 році по ВСО книговидача по місту становила 63,6тис.прим., по МБА було отримано 4,4 тис.од., видано 5,6 тис.примірників.
В цілому, книговидача зросла з 10,9 млн. прим. в 1997 році до11,4 млн. прим. у 2002 році (на 4,2%), читаність книжкового фондуз 19,5 до 20,1 примірників на 1 читача, обертаність - з 1,9 до2,2.
Інформаційно-бібліографічна діяльність бібліотек спрямованана відслідковування інформаційних запитів користувачів, оперативнеїх задоволення та попередження інформаційних запитів. Систематичноаналізувалася тематика довідок, проводилися міні-опитування середкористувачів бібліотек та органів місцевого самоврядування длявиявлення абонентів групової та індивідуальної інформації.
Тільки за 2002 рік фахівцями-бібліографами було надано ізафіксовано більше 77 тисяч інформаційно-бібліографічних довідок,хоча реально їх було надано значно більше. Окремо вівся облікдовідок по телефону. Тільки в бібліотеці ім. О.Герцена (ЦБС"Свічадо" Святошинського району) їх було надано 900, 1410 - вДеснянській ЦБС, у ПБ ім. Лесі Українки - 2872.
Активно використовуються електронні бази даних. Так, вПублічній бібліотеці ім. Лесі Українки у 2002 році до електроннихбаз даних було 8642 звернення.
ЦРБ ім. П.Тичини (Дніпровська ЦБС) продовжила роботу надпоповненням бази даних "Країнознавство" новими документами.
Електронна база даних ЦРБ ім. М.Некрасова (Голосіївська ЦБС)в 2002 році поповнилася на 4021 документи краєзнавчої тематики іна 2250 документів з питань економіки. Створено демонстраційнуверсію Web-сторінки Голосіївської ЦБС.
На кінець 2002 року всі ЦБС мають комп'ютери, кількість їхдосягла 146 одиниць. Більшість комп'ютерів отримані завдяки участібібліотек в різноманітних конкурсах і програмах, допомозідепутатів, спільній роботі з соціальними та громадськимиорганізаціями, фірмами та держадміністраціями.
Створено 106 автоматизованих робочих місця: 6 - уГолосіївській, 10 - Печерській, 7 - Дніпровській, 15 - ОболонськійЦБС, 8 - у МСМБ "Молода гвардія", 9 - у ЦМБ ім. Т.Г.Шевченка длядітей, 34 - у ПБ ім. Лесі Українки.
Проводиться робота по реалізації "Програми автоматизаціїінформаційно-бібліотечної системи публічних бібліотек м. Києва".
За кошти з міського бюджету створені локальні мережі увідділі комплектування книжкових фондів ПБ ім. Лесі Українки,Міської молодіжної спеціалізованої бібліотеки "Молода гвардія",ЦМБ ім. Т.Г.Шевченка для дітей, ЦРБ ім. М.О.НекрасоваГолосіївського району, ЦРБ ім. Салтикова-Щедріна Печерськогорайону та ЦРБ ім. О.С.Пушкіна Оболонського району. Придбано сервердля ПБ ім. Лесі Українки.
Інтернет-центри працюють на базі ПБ ім. Лесі Українки, МСМБ"Молода гвардія", ЦРБ ім. О.Пушкіна, ЦРБ ім. М.Салтикова-Щедріна.Послугами Інтернет-центрів минулого року скористалися близько 4тис. користувачів.
В ЦРБ ім. М.Салтикова-Щедріна (Печерська ЦБС) ведетьсяокремий облік користувачів, що скористалися послугами Інтернету(1748 користувачів). Було висвітлено майже 90 тем.
Бібліотека представляється інформаційно-культурним інститутомширокого профілю, який робить доступним для користувачів різнівиди документів. Інша справа, що власне комплектування бібліотекдокументами повинно мати розумні межі у зв'язку з можливістюзвернутися через канали зв'язку в інші бібліотеки, інформаційніцентри, музеї, архіви і т.п. (йдеться про розподілений фонд).Визначення цієї розумної межі власного комплектування як книг, такі нетрадиційних документів, є сьогодні найважливішим завданням. Цірозумні межі пов'язані із спеціалізацією бібліотек, з їхньоюстатусною відповідальністю, можливістю використання інших фондів,орієнтацією на особливості населення даної місцевості. Виявтрансформації бібліотечного обслуговування - нові послуги. Цесистемний результат змін, оскільки для їхнього створення потрібнийі інформаційний, і інтелектуальний, і техніко-технологічний, іфінансовий потенціал. Деякі послуги кардинально змінюють уявленняпро бібліотечне обслуговування, яке звичайно зв'язують, головнимчином, з видачею (прокатом) на абонементі або в читальному залікниг, журналів і т.п. Росте число виданих копій на паперовихносіях, мікроносіях, дискетах, касетах. Для користувачів надаєтьсяне тільки сайт бібліотеки з електронним каталогом, але іздійснюються пошук в БД по запитах, сканування бібліотечнихдокументів і їхніх фрагментів, пересилка інформації по електроннійпошті. Вони одержують електронні документи, компакт-диски,відеофільми і ін. У зв'язку з новими послугами виникають і новіпоказники, наприклад, поводження на Web-сервері, час роботи з БД,окремим файлом, кількість переглянутих електронних сторінок, щотакож обумовлює необхідність впорядкування статистичного обліку.
З'явився новий віртуальний користувач. Йому незручно ходити вбібліотеку, він хоче отримати інформацію у себе вдома, на роботі.Звичайно, бібліотека завжди прагнула наближати книгу до читача(МБА, бібліотечні пункти), але це щось нове. Разом з тим, появанових носіїв інформації (CD-ROM, відео- і особливо електроннихвидань) ставлять нові проблеми перед бібліотечним обслуговуванням:і правові, і організаційні, і технологічні одночасно.
Оскільки ці види носіїв інформації нерозривно пов'язані зтехнічними засобами (так само, як мікрофільми, діамікрокартитощо), необхідно вирішити питання виділення особливих структурнихпідрозділів для використання цих документів. В різних бібліотекахз'являються зали Інтернет, медіатеки, або відділи використанняелектронних ресурсів тощо. Для їхнього функціонування створюютьсяпідрозділи лінгвістичного забезпечення, інформаційних технологій іт.д.