Про затвердження Міської цільової програми "Гаряча вода у місті Києві" на 2011 - 2015 роки

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та на виконання пункту 5 пріоритету 3 Плану заходів щодо реалізації пріоритетів Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Києва на 2010 - 2014 роки, затвердженого рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 N 12/4824 "Про затвердження Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Києва на 2010 - 2014 роки", Київська міська рада

1. Затвердити Міську цільову програму "Гаряча вода у місті Києві" на 2011 - 2015 роки (далі - Програма) згідно з додатком.

2. Поадресний перелік будинків, що потребують відновлення системи циркуляції гарячої води, та перелік теплових мереж, що потребують здійснення ремонтних робіт, кожні півроку переглядати та погоджувати у профільній комісії Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, а питання термінів і обсягів фінансування ремонтних робіт кожні півроку погоджувати у профільній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

3. Доручити районним у м. Києві державним адміністраціям за участю публічного акціонерного товариства "Акціонерна енергетична компанія "Київенерго" здійснити інвентаризацію мереж, які не мають балансоутримувача, та включити їх до Програми до 01.09.2011.

4. Головному розпоряднику бюджетних коштів щоквартально звітувати перед комісією Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійною комісією Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу про фінансування Програми та обсяги виконання робіт.

5. Фінансування заходів, передбачених Програмою, здійснювати в межах коштів головних розпорядників на відповідний бюджетний рік.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу і постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Відсутність циркуляції гарячої води в житлових будинках має негативний вплив на якість надання послуги з централізованого постачання гарячої води, оскільки для отримання води температурою, що відповідає вимогам санітарних норм і правил, мешканцям квартир потрібно її зливати, що призводить до значних витрат питної води. Це викликає справедливі нарікання споживачів на неякісне надання послуги з централізованого постачання гарячої води, особливо мешканців тих квартир, які обладнані лічильниками гарячої води.

З кожним роком збільшується кількість будинків, у яких не працюють циркуляційні лінії централізованого гарячого водопостачання. До "CALL-ЦЕНТРУ" Київської міської державної адміністрації щоденно надходять близько 1000 усних звернень киян на неякісне гаряче водопостачання.

Станом на сьогодні більшість мереж гарячого водопостачання комунальної власності територіальної громади міста Києва перебувають у володінні та користуванні Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго".

У володінні та користуванні АК "Київенерго" перебуває 460 км мереж гарячого водопостачання у двотрубному вимірюванні.

Із них понад 151 км трубопроводів гарячого водопостачання має пошкоджені циркуляційні лінії та відімкнені.

Із 460 км мереж гарячого водопостачання тільки 16,3 км перекладено за технологією попередньо ізольованих пластмасових труб (із полімерних матеріалів).

Причинами виходу з ладу циркуляційних мереж гарячого водопостачання є тривалий термін їх експлуатації, понад 25 років, не працюють (або відсутні) насосні агрегати циркуляції гарячого водопостачання, пошкоджені або вийшли з ладу теплообмінники, пошкоджені внутрішньобудинкові мережі.

В основному мережі гарячого водопостачання прокладені у непрохідних залізобетонних каналах з підвісною ізоляцією з мінеральної вати, яка має низькі теплоізолюючі властивості, особливо при її зволоженні. Підвісна ізоляція з мінеральної вати є недовговічною, руйнується раніше нормативного терміну роботи теплових мереж, сприяє утворенню кислого середовища при зволоженні та корозії металу. Основним типом антикорозійного покриття є покриття трубопроводів ізолом по ізольній мастиці, яке не забезпечує надійного захисту трубопроводів через низьку термостійкість та високу сірчистість ізолу. Частина трубопроводів теплових мереж знаходиться на значній глибині в зоні періодичного затоплення ґрунтовими водами, що призводить до інтенсивної корозії трубопроводів, істотних втрат теплової енергії та понаднормативного споживання теплової енергії.

Розвиток централізованого теплопостачання у місті Києві на початку 70-х років спонукав проектні організації до впровадження центральних теплових пунктів, що було пов'язано з масовою забудовою нових житлових масивів та необхідністю проведення будівництва у найкоротші терміни і з мінімальними капітальними затратами. Як правило, внутрішньоквартальні трубопроводи централізованого опалення прокладались у непрохідних залізобетонних каналах разом з трубопроводами гарячого водопостачання. На сьогоднішній день у володінні та користуванні АК "Київенерго" перебуває 883 км теплових розподільчих мереж у двотрубному вимірюванні.

Із них тільки 49,2 км перекладено за технологією попередньо ізольованих трубопроводів.

В основному теплові розподільчі мережі прокладені у непрохідних залізобетонних каналах з підвісною ізоляцією з мінеральної вати, яка має такі ж недоліки, як і при ізоляції трубопроводів гарячого водопостачання.

У зв'язку з виробітком нормативного терміну експлуатації понад 25 років 419 км або 47,5 % теплових розподільчих мереж потребують відновлення та модернізації.

Незадовільні темпи заміни фізично зношених трубопроводів теплових розподільчих мереж, термін експлуатації яких перевищує нормативно-допустимий, призводить до збільшення кількості пошкоджень теплових мереж, виявлених під час експлуатації. Цей показник з кожним роком зростає. Для прикладу: якщо у 2005 році було зафіксовано 1839 пошкоджень теплових розподільчих мереж, у тому числі 1391 експлуатаційне, 448 - після випробувань, то у 2009 році уже 2464 пошкодження, у тому числі 1875 експлуатаційних, 589 - після випробувань.

Основними причинами пошкоджень теплових розподільчих мереж є електрохімічна корозія металу, яка зумовлена:

- фізичним зношенням трубопроводів внаслідок тривалої експлуатації, що призвело до розгерметизації каналів, пошкодження теплоізоляції, антикорозійного покриття, руйнування перекриття каналу;

- періодичним підтопленням та замуленням ґрунтовими поверхневими водами та водами пошкоджених інженерних комунікацій ділянок теплових мереж під час пошкоджень;

- недостатньою надійністю та довговічністю теплової ізоляції та антикорозійного покриття трубопроводів;

- незадовільною якістю будівельних конструкцій (каналів, камер тощо), внаслідок чого є можливість потрапляння вологи на трубопроводи та інше обладнання;

- наявністю електричних кабельних мереж поблизу тепломереж.

Таким чином, для забезпечення надійного та якісного теплопостачання споживачів, зменшення кількості пошкоджень, підвищення надійності та довговічності трубопроводів, зменшення втрат теплової енергії при її транспортуванні, економії паливно-енергетичних ресурсів в умовах зростання цін на імпортований природний газ Програмою передбачено заміну внутрішньоквартальних трубопроводів централізованого опалення у разі спільного прокладання їх з трубопроводами гарячого водопостачання.

Мета Програми полягає в наданні високоякісної послуги з централізованого гарячого водопостачання, задоволенні потреб споживачів у гарячій воді гарантованої якості відповідно до вимог чинних нормативних документів, підвищенні ефективності і надійності в роботі циркуляційної мережі гарячого водопостачання, зменшення втрат теплової енергії при її транспортуванні, впровадженні нових технологічних процесів і матеріалів, а також економного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Задовольнити потреби споживачів у гарячій воді можливо двома шляхами. Перший шлях - це збереження існуючої чотиритрубної схеми підключення будівель до теплових мереж та заміна трубопроводів системи ГВП на попередньо ізольовані пластикові. Другий шлях - це відмова від центральних теплових пунктів та встановлення обладнання для приготування гарячої води безпосередньо в кожному будинку. З одного боку це підвищить загальний коефіцієнт корисної дії системи теплопостачання та зменшить непродуктивні витрати теплової та електричної енергії. Разом з тим, необхідно взяти до уваги, що у переважній більшості врахованих у Програмі будівель, перші поверхи - житлові. Згідно з вимогами пункту 16.21 ДБН В.2.5-39:2008 "Теплові мережі" теплові пункти не допускається розташовувати суміжно, під або над приміщеннями квартир, а також спалень та кімнат для ігор дитячих дошкільних закладів, спалень шкіл-інтернатів, готелів, гуртожитків, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, палатами й операційними лікарень, приміщеннями для тривалого перебування хворих, кабінетами лікарів, залами розважальних закладів. Тому рішення щодо вибору варіанту забезпечення споживачів послугою з гарячого водопостачання необхідно приймати в кожному конкретному випадку окремо та за необхідності виконати техніко-економічне обґрунтування.

Для відновлення циркуляційних мереж гарячого водопостачання прийнято рішення використовувати попередньо ізольовані пластикові труби, розраховані на граничний тиск 10 кгс/см-2 та температуру 75° C.

Наприкінці 90-х років, з появою на світовому ринку нових технологій у виробництві труб, у місті почали використовувати (при новому будівництві та реконструкції об'єктів теплопостачання) попередньо ізольовані труби для мереж гарячого водопостачання, які мають термін експлуатації від 30 до 50 років. На теперішній час на об'єктах АК "Київенерго" прокладено понад 16 км пластикових труб. Десятирічний досвід експлуатації пластикових труб показав їхню надійність, ефективність та високий рівень енергозбереження у порівнянні із сталевими трубами.

Основні переваги пластикових труб:

- довговічність (до 50 років експлуатації) завдяки корозійній стійкості матеріалу труби до непідготовленої підігрітої води;

- відповідність нормам екологічної безпеки;

- високий рівень енергозбереження завдяки зменшенню теплових та гідравлічних втрат у системі;

- простота монтажу;

- мінімальні експлуатаційні витрати.

Незважаючи на більшу початкову вартість прокладання пластикових трубопроводів, їх використання найбільш доцільне та окуповує себе завдяки зменшення пошкоджень та за рахунок довговічності трубопроводів. Крім того, за останні роки із розвитком виробництва пластикових труб їх вартість значно знизилась.

У світовій практиці використання попередньо ізольованих пластикових трубопроводів та інших сучасних матеріалів триває не один десяток років і з часом було відібрано найкращі рішення, які на сьогодні стали певним стандартом, тому перехід на застосування таких трубопроводів не тільки вирішить цілу низку проблемних питань, а й приблизить теплопостачання міста до європейських стандартів.

На сьогоднішній день існує дві базові технології виробництва попередньо ізольованих пластикових трубопроводів для будівництва мереж гарячого водопостачання.

Пластикові трубопроводи, виготовлені за технологією PE-RT, мають жорстку конструкцію. Тому технологія їх прокладання істотно не відрізняється від технології прокладання попередньо ізольованих стальних трубопроводів. Трубопроводи PE-RT постачаються у вигляді прямолінійних відрізків завдовжки 12 метрів та фасонних частин. Збирання ділянок трубопроводів виконується на місці з використанням спеціального зварювального апарату. Безперечною перевагою вищезазначених трубопроводів є їх достатньо низька ціна. Разом з тим, наявні на сьогоднішній день на ринку України трубопроводи PE-RT мають істотні недоліки. А саме:

- значна кількість з'єднувальних швів при прокладанні внутрішньоквартальних мереж ГВП та, як наслідок, - зниження надійності мереж;

- істотне збільшення тривалості виконання монтажних робіт через технологічні вимоги до виконання зварних з'єднань;

- відсутність антидифузійного прошарку, наявність якого регламентована вимогою ДБН В.2.5-39:2008 "Теплові мережі" п. 12.3.

Пластикові трубопроводи, виготовлені за технологією PE-X (багатошаровий зшитий поліетилен), позбавлені вищезазначених технологічних недоліків. Вони постачаються у бухтах, завдовжки до 200 метрів, гнучкі. Це дає змогу виконати монтаж зовнішніх мереж між тепловими камерами або між тепловою камерою та будівлею суцільним відрізком без з'єднань. Така технологія в кілька разів скорочує час виконання монтажних робіт та забезпечує істотне підвищення надійності експлуатації мереж.

Враховуючи вищу вартість трубопроводів PE-X, рішення щодо використання тієї чи іншої технології в конкретному випадку необхідно приймати на підставі техніко-економічних розрахунків.

При заміні внутрішньо квартальних трубопроводів гарячого водопостачання Програмою передбачається перекладання трубопроводів централізованого опалення, у разі спільного прокладання їх з трубопроводами ГВП, з використанням попередньо ізольованих труб, розрахованих на граничний тиск 16 кгс/см-2 та температуру 150° C.

На сьогоднішній день роботи з будівництва нових мереж теплопостачання, реконструкції та заміни існуючих виконуються за технологією ПІТ (попередньо ізольовані трубопроводи), які за час експлуатації показали переваги в частині надійності, довговічності, ефективності та енергозбереження.

Для підвищення енергоефективності роботи енергетичного та насосного обладнання Програмою також передбачено:

- заміну консольних циркуляційних насосів гарячого водопостачання з обладнанням на сучасні у разі потреби цих робіт для відновлення роботи циркуляційних мереж ГВП;

- заміну (модернізацію) в центральних теплових пунктах фізично зношених та морально застарілих кожухотрубних теплообмінників на сучасні енергозберігаючі пластинчаті водопідігрівачі гарячого водопостачання з високим ККД та системою регулювання.

З метою контролю за роботою енергетичного обладнання теплових пунктів, параметрів теплоносія та своєчасного реагування на виникнення аварійних ситуацій Програмою передбачено впровадження диспетчеризації системи гарячого водопостачання у теплових пунктах та теплових мережах, застосування якої буде сприяти скороченню витрат енергоресурсів.

Оцінка вартості виконання заходів проведена на підставі:

- технічного завдання на розроблення Програми;

- зібраних вихідних даних щодо адресного переліку будівель та обсягів реконструкції;

- укрупнених норм проектування;

- прайс-листів виробників та постачальників обладнання та матеріалів;

- вимог Державних будівельних норм щодо визначення вартості виконання проектних та будівельно-монтажних робіт.

Остаточне прийняття рішення щодо вибору конкретної технології та постачальників обладнання і матеріалів проводиться при розробці технічного завдання на виконання робіт, відповідної проектно-кошторисної документації, проведення тендерних процедур на закупівлю послуг, робіт, обладнання та матеріалів. Враховуючи істотну різницю у вартості трубопроводів PE-RT та PE-X, при оцінці вартості заходів був прийнятий усереднений варіант виконання Програми.

Оцінка вартості виконання заходів Програми проведена на підставі розрахунків та вартості виконання аналогічних робіт.

Фінансування Програми може здійснюватись за рахунок:

- коштів Державного бюджету України;

- коштів бюджету міста Києва;

- інших джерел фінансування, які не заборонені законодавством України.

Для реалізації Програми необхідні кошти в сумі 1988280 тис. грн., у тому числі для відновлення циркуляції гарячого водопостачання 994800 тис. грн.

Прогнозований обсяг фінансового забезпечення виконання завдань Програми за етапами наведено в Додатку 4.

Фактичне фінансування заходів Програми здійснюється у межах коштів, затверджених у відповідних бюджетах на кожний поточний рік.

Програма розрахована на 2011 - 2015 роки.

Виконання заходів Програми передбачається в три етапи.

На I етапі (2011 рік) планується заміна внутрішньоквартальних трубопроводів центрального опалення та гарячого водопостачання, при цьому циркуляційні насоси ГВП у теплових пунктах та внутрішньобудинкова система ГВП мають задовільний стан та не потребують заміни.

На II етапі (2011 - 2014 роки) проводяться роботи з заміни внутрішньоквартальних трубопроводів центрального опалення та гарячого водопостачання і циркуляційних насосів ГВП з обладнанням у теплових пунктах (внутрішньобудинкова система ГВП має задовільний стан та не потребує заміни).

На III етапі (2014 - 2015 роки) виконується заміна внутрішньоквартальних трубопроводів центрального опалення та гарячого водопостачання, циркуляційних насосів ГВП з обладнанням у теплових пунктах для будинків, у яких внутрішньобудинкова система ГВП пошкоджена і потребує заміни.

До виконання III етапу Програми балансоутримувачі житлових будинків мають привести у задовільний стан внутрішньобудинкові системи гарячого водопостачання.

Програма підготовлена з урахуванням пропозицій районних у м. Києві державних адміністрацій, акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" та містить оптимально опрацьовані заходи щодо забезпечення досягнення визначеної мети.

Для досягнення мети, визначеної Програмою, передбачається виконання комплексу взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на відновлення роботи циркуляційних мереж гарячого водопостачання та надання високоякісної послуги з централізованого гарячого водопостачання, що відповідає нормативним вимогам.

Адресний перелік заходів, передбачених Програмою до виконання, викладені в Додатках 2, 3.

Напрями діяльності та заходи Програми наведені в Додатку 5.

Результативні якісні показники Програми:

- забезпечення населення м. Києва високоякісною послугою з гарячого водопостачання, що відповідає нормативним вимогам;

- забезпечення надійності функціонування системи централізованого гарячого водопостачання;

- зменшення питомих енерговитрат в системі ГВП;

- скорочення аварійності на розподільчих мережах централізованого опалення та гарячого водопостачання;

- зниження втрат теплової енергії при її транспортуванні;

- забезпечення справедливості і прозорості формування тарифів за послуги гарячого водопостачання.

Виконання завдань та заходів Міської цільової програми "Гаряча вода міста Києва" на 2011 - 2015 роки дозволить:

- відновити циркуляцію гарячого водопостачання в 2527 житлових будинках;

- виконати заміну пошкоджених внутрішньоквартальних трубопроводів гарячого водопостачання та централізованого опалення в кількості 151,887 км у 4-трубному вимірі;

- замінити пошкоджені циркуляційні насоси гарячого водопостачання в теплових пунктах - 892 шт.;

- виконати заміну теплообмінників гарячого водопостачання в теплових пунктах в кількості 609 одиниць;

- зменшити втрати питної води в системі гарячого водопостачання на 45 %;

- зменшити втрати теплової енергії в системі гарячого водопостачання та внутрішньоквартальних трубопроводах централізованого опалення на 12,0 %;

- зменшити витрати електроенергії на привід циркуляційних та мережних насосів на 30 %.

Основні очікувані результати від виконання Програми, в тому числі за етапами виконання, наведені в Додатку 7 до Програми.

- загальний контроль за реалізацією програми здійснюється Головним управлінням енергетики, енергоефективності та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- міські замовники і виконавці заходів програми несуть відповідальність за їх якісне і своєчасне виконання, раціональне використання коштів і матеріальних ресурсів, що виділяються на реалізацію програми;

- виконавці мають право вносити відповідні коригування до Програми у разі виконаних робіт з відновлення мереж гарячого водопостачання або їх виведення з експлуатації;

- за відсутності фінансування заходів програми міські замовники і виконавці вносять до Київської міської ради пропозиції про зміну термінів їх виконання;

- хід і результати виконання заходів програми можуть розглядатися на засіданнях сесії Київської міської ради із заслуховуванням звітів керівників органів виконавчої влади міста, замовників і виконавців;

- Головне управління енергетики, енергоефективності та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечує раз на півроку подання Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку узагальненої інформації про хід виконання Програми за I півріччя та рік до 25 вересня та 25 березня відповідно.

1. Опис поточної ситуації

1.1. Трубопроводи гарячого водопостачання - ГВП (подавальний та циркуляційний), насосні агрегати циркуляції ГВП, внутрішньобудинкові циркуляційні трубопроводи ГВП виробили свій нормативний ресурс та перебувають в аварійному стані.

1.2. Трубопроводи опалення (ЦО) мають аварійний стан та прокладені разом з трубопроводами ГВП.

2. Програмою передбачити:

2.1. Заміну внутрішньоквартальних трубопроводів ГВП з використанням попередньо ізольованих пластикових труб, розрахованих на граничний тиск 10 кгс/см-2 та температуру 75° C.

2.2. Заміну внутрішньоквартальних трубопроводів ЦО (у разі спільного прокладення з трубопроводами ГВП) з використанням попередньо ізольованих труб, розрахованих на граничний тиск 16 кгс/см-2 та температуру 150° C.

2.3. Заміну консольних циркуляційних насосів ГВП з обладнанням на сучасні (у разі потреби).

3. Програма має включати:

3.1. Адресний перелік теплових пунктів із зазначенням довжини теплових мереж, кількості циркуляційних насосів ГВП, що потребують заміни, та укрупненої вартості. Укрупнена вартість складається з вартості проекту на відновлення усіх мереж ГВП та ЦО (у разі спільного прокладення з трубопроводами ГВП) від теплового пункту та вартості матеріалів і будівельно-монтажних робіт, необхідних для заміни пошкоджених ділянок мережі ГВП разом з ЦО (від теплової камери до теплової камери, від теплової камери до житлового будинку). У зв'язку з виконанням відновлювальних робіт мереж ЦО та ГВП необхідно передбачити можливість коригування адресного переліку.

4. Етапи реалізації Програми:

4.1. I етап - заміна внутрішньоквартальних трубопроводів ЦО та ГВП (циркуляційні насоси ГВП з обладнанням у теплових пунктах та внутрішньобудинкова система ГВП має задовільний стан та не потребує заміни).

4.2. II етап - заміна внутрішньоквартальних трубопроводів ЦО та ГВП та циркуляційних насосів ГВП з обладнанням у теплових пунктах (внутрішньобудинкова система ГВП має задовільний стан та не потребує заміни).

4.3. III етап - заміна внутрішньоквартальних трубопроводів ЦО та ГВП, циркуляційних насосів ГВП з обладнанням у теплових пунктах (внутрішньобудинкова система ГВП пошкоджена та потребує заміни). До виконання III етапу Програми внутрішньобудинкові системи ГВП мають бути приведені у задовільний технічний стан.

Примітка. Також як тепловий пункт вважати котельню, в якій встановлено тепловий модуль (водопідігрівач).