• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження програми по запобіганню поширенню ВІЛ-інфекції в місті Києві, забезпеченню допомоги та лікування людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом, на 2006-2008 роки

Київська міська рада | Рішення, Програма від 09.03.2006 № 161/3252
Реквізити
  • Видавник: Київська міська рада
  • Тип: Рішення, Програма
  • Дата: 09.03.2006
  • Номер: 161/3252
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Київська міська рада
  • Тип: Рішення, Програма
  • Дата: 09.03.2006
  • Номер: 161/3252
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
XII сесія IV скликання
Р І Ш Е Н Н Я
N 161/3252 від 09.03.2006
Про затвердження програми по запобіганню поширенню
ВІЛ-інфекції в місті Києві, забезпеченню допомоги
та лікування людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом,
на 2006-2008 роки
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 ЗаконуУкраїни "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), навиконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.04 N 264( 264-2004-п ) "Про затвердження Концепції стратегії дій Уряду,спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на періоддо 2011 року". Національної програми забезпечення профілактикиВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих наСНІД на 2004-2008 роки, з метою запобігання подальшому поширеннюВІЛ-інфекції/СНІДу в місті Києві та підвищення соціального захистулюдей, що живуть з ВІЛ/СНІДом, Київська міська радаВ И Р І Ш И Л А:
1. Затвердити міську міжгалузеву комплексну програму позапобіганню поширенню ВІЛ-інфекції в м. Києві, забезпеченнюдопомоги та лікування людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом, на 2006-2008роки згідно з додатком.
2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державнійадміністрації):
2.1. Забезпечити виконання міської міжгалузевої комплексноїпрограми по запобіганню поширенню ВІЛ-інфекції в місті Києві,забезпеченню допомоги та лікування людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом,на 2006-2008 роки.
2.2. Структурним підрозділам виконавчого органу Київради(Київській міській державній адміністрації) та районним у містіКиєві державним адміністраціям забезпечити реалізацію заходів,передбачених міською міжгалузевою комплексною програмою позапобіганню поширенню ВІЛ-інфекції в м. Києві, забезпеченнюдопомоги та лікування людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, на 2006-2008роки в межах асигнувань, передбачених в бюджеті міста Києва погалузі "Охорона здоров'я" на кожний бюджетний період.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійнукомісію Київради з питань охорони здоров'я та соціального захистута постійну комісію Київради з питань бюджету тасоціально-економічного розвитку.
Київський міський голова О.Омельченко
Додаток
до рішення Київради
від 09.03.2006 N 161/3253
ПРОГРАМА
по запобіганню поширенню ВІЛ-інфекції в м. Києві,
забезпеченню допомоги та лікування людей,
які живуть з ВІЛ/СНІДом, на 2006-2008 роки
ЗМІСТ
Вступ
Частина I. Обгрунтування необхідності розроблення Програми
1. Епідеміологічна ситуація в світі, східноєвропейському регіоні,
Україні та м. Києві
2. Огляд існуючої регіональної системи по запобіганню поширенню
ВІЛ-інфекції, забезпеченню допомоги та лікування людей, які
живуть з ВІЛ/СНІДом
3. Стратегія дій Уряду та основні положення Національної програми
забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування
ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки
4. Результати реалізації попередньої регіональної програми
профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу в м. Києві на 2001-2005 роки
Частина II. Програма по запобіганню допомоги та лікуваннялюдей які живуть і ВІЛ/СНІДом, на 2006-2008 роки
1. Мета та основні завдання
2. Строки виконання
3. Перелік управлінь, організацій та закладів, що залучені до
реалізації регіональної Програми
4. Заходи та методологія, спрямовані на забезпечення виконання
Програми
Розділ 1. Регіональна політика протидії епідемії таформування підтримуючого середовища
1. Посилення діяльності державних органів, підприємств,установ організацій та об'єднань громадян у справі боротьби зВІЛ-інфекцією/СНІДом
Розділ 2. Запобігання подальшому поширенню ВІЛ-інфекції вм. Києві. Подолання стигматизації та дискримінації людей, якіживуть з ВІЛ-інфекцією/СНІДом.
1. Підвищення рівня поінформованості населення щодо проблемепідемії ВІЛ/СНІДу
2. Профілактична робота в групах населення, що має підвищенийризик інфікування ВІЛ
3. Попередження професійного зараження медпрацівників тазапобігання розповсюдження ВІЛ-інфекції в ЛПЗ
4. Безпека донорства
5. Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини
Розділ 3. Організація надання медичної допомоги хворим наВІЛ-інфекцію/СНІД
1. Забезпечення можливості добровільного безоплатноготестування на ВІЛ-інфекцію різних категорій населення
2. Поліпшення матеріально-технічної бази
лікувально-профілактичних закладів, що надають спеціалізовану
медичну допомогу хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД
3. Організація лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу
4. Забезпечення доступу ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД доантиретровірусної терапії (АРТ), профілактики і лікуванняопортуністичних інфекцій
Розділ 4. Догляд та підтримка людей, які живуть зВІЛ-інфекцією/СНІДом
1. Організація надання допомоги людям, що постраждаливнаслідок епідемії ВІЛ/СНІДу
2. Забезпечення доступу до медико-соціальної допомоги хворимна ВІЛ/СНІД
Розділ 5. Система моніторингу і оцінки регіональних заходів зВІЛ/СНІДу в м. Києві
5. Обгрунтування фінансового забезпечення
Частина III. Моніторинг та оцінка
1. Очікувані результати
2. Забезпечення контролю, координації, планування та ефективного
використання ресурсів, необхідних для виконання Програми
ВСТУП
Представлений документ є регіональною міжгалузевою програмою,яка містить комплекс заходів, спрямованих на запобігання поширеннюВІЛ-інфекції в м. Києві, забезпечення допомоги та лікування хворихна ВІЛ/СНІД та формування толерантного ставлення до людей, якіживуть з ВІЛ/СНІДом. Виконання даної програми розраховане наперіод 2006-2008 роки. Перша програма ( ra2298017-00 ) передбачалазабезпечення профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та боротьбу знаслідками епідемії в м. Києві протягом 2001-2005 років.Результати виконання п'ятирічної програми та подальший розвитокепідемії ВІЛ/СНІДу в м. Києві, як і в Україні в цілому, висвітлилиособливу актуальність цієї проблеми для органів державної влади.
Біологічна природа самої ВІЛ-інфекції, як і притаманні тількиїй психологічні та соціальні риси, вимагають особливих підходівдля розгляду цього інфекційного захворювання. Саме такої точкизору дотримуються в багатьох країнах світу. На початку 2005 рокуд-р Пітер Піот, виконавчий директор ЮНЕЙДС, під час свого виступув Лондонській школі економіки висловив думку про те, що "СНІД єдійсно винятковою проблемою в світі. Пандемія СНІДу потенційно євеличезною природною трагедією в історії людства. Механізм діїхвороби є таким, що СНІД вбиває в першу чергу дорослих, особливомолодих дорослих людей, які є не тільки рушійною силоюекономічного зростання, але - що настільки ж важливо - силою, якастворює наступні покоління".
Міжнародний досвід у справі боротьби з епідемією ВІЛ/СНІДудовів, що запорукою успіху є консолідація зусиль уряду, органівдержавної влади, місцевих громад, зростання кількості фінансовихорганізацій та партнерів, що приймають участь у протидії СНІДу.Демократичні зміни у структурі нашого суспільства гарантуютьспівробітництво органів законодавчої, виконавчої влади тамісцевого самоврядування. Дуже важливу роль грають неурядові таВІЛ-сервісні організації, динамічна мобілізація яких є одним зключових компонентів в основі глобальної протидії епідемії.
Основний Закон України ( 254к/96-ВР ) визначає, що "Усі людиє вільні і рівні у своїй гідності та правах. Людина, її життя іздоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються вУкраїні найвищою соціальною цінністю". Ми розуміємо такествердження як право на захист проти інфекції, право зараженоїлюдини на отримання всебічної соціальної і медичної допомоги.Проте слід уникати помилки, що всі ці проблеми повинна вирішуватислужба охорони здоров'я. Досвід виконання попередньої Програмапрофілактики ВІЛ/СНІДу в м. Києві викликає стурбованість низькимрівнем активності деяких її виконавців. Тому в наступній Програміособлива увага приділяється необхідності командної роботи.
Жодна з програм в галузі захисту здоров'я не може бутивиконана без адекватної мобілізації фінансових ресурсів. Тимчасовітруднощі, пов'язані із збільшенням обсягів фінансування заходів,спрямованих на боротьбу з епідемією ВІЛ не можуть бути порівняні здовгостроковими соціально-економічними наслідками, що неминучевиникнуть при неадекватності та нерішучості дій у відповідь наепідемію. Реалізація Програми у повному обсязі також передбачаєзалучення позабюджетних коштів та підтримки з боку міжнароднихфінансових організацій. Проте слід підкреслити, що фінансовіресурси не в змозі замінити єдність людей перед лицем загрози, щопостає перед суспільством чи окремою людиною. Таким чином, длядосягнення поставленої мети ця Програма повинна мати відгук тарозуміння як її безпосередніх виконавців так і всієї місцевоїгромади.
Скорочення, що зустрічаються в тексті
------------------------------------------------------------------
| НУО |Неурядові організації |
|--------+-------------------------------------------------------|
| СІН |Споживачі ін'єкційних наркотиків |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ЖКС |Жінки, які залучені до комерційного сексу |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ЧСЧ |Чоловіки, які мають сексуальні стосунки з чоловіками |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ІПСШ |Інфекції, що передаються статевим шляхом |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ПТНЗ |Професійно-технічні навчальні заклади |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ВНЗ |Виші навчальні заклади |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ЛПЗ |Лікувально-профілактичні заклади |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ДКТ |Добровільне консультування та тестування |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ДТК |Дотестове консультування |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ПТК |Післятестове консультування |
|--------+-------------------------------------------------------|
| АРТ |Антиретровірусна терапія |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ЖК |Жіночі консультації |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ІФА |Імуноферментний аналіз |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ВТ |Вертикальна трансмісія |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ПЛР |Полімеразна ланцюгова реакція |
|--------+-------------------------------------------------------|
| МТБ |Матеріально-технічна база |
|--------+-------------------------------------------------------|
| ОСПП |Особи, яким надають сексуальні послуги за плату |
------------------------------------------------------------------
Частина 1. Обгрунтування необхідності
розроблення Програми
1. Епідеміологічна ситуація в світі,
східноєвропейському регіоні, Україні та м. Києві
Починаючи з 1981 року, коли був діагностований перший випадокСНІДу, світова спільнота намагається усвідомити масштаби епідеміїСНІДу, яка є по суті унікальним явищем в історії людства з причинишвидкості, масштабів та глибини наслідків. Перші зусилля щодоорганізації ефективних заходів були розрізненими, неузгодженими тасерйозно недофінансованими. Обмаль громад змогли заздалегідьпередбачити загрозу і зовсім небагатьом вдалось організуватиефективну протидію. Сьогодні у світі 40 млн. людей живуть з ВІЛ.Померли від СНІДу близько 20 млн. людей. При подальшому природномупродовженні свого розвитку, епідемія СНІДу в змозі нанести збитки,які можна порівняти з середньовічними епідеміями чуми. Тільки за2004 рік у світі 4,9 млн. людей інфікувались ВІЛ, з них - 700 тис.дітей, епідемія ВІЛ/СНІДу стала причиною смерті близько 3 млн.людей, серед яких кожен 5-й - дитина. Найбільша кількістьінфікувань сталася в країнах з низьким рівнем життя.
У Східній Європі та Центральній Азії число людей, що живуть зВІЛ, різко зросло всього за кілька років - до кінця 2004 року, заоцінками ЮНЕЙДС, воно досягло 1400000 осіб (920000 - 2100000).Менш ніж за десять років цей показник виріс в дев'ять разів.Минулого року кількість людей, що інфікувалися ВІЛ, склала близько210000, в той же час, як від СНІДу померли 60000 осіб. Станом накінець 2004 року оціночний відсоток молодих людей у віці 15-24років, що живуть з ВІЛ, склав 0,8% (0,4-1,6%) серед жінок та 1,7%(0,8-3,7%) серед чоловіків. Більше 80% випадків інфікуваннязареєстровано серед людей молодших 30 років (для порівняння, вЗахідній Європі в цю вікову групу потрапляє 30% людей, що живуть зВІЛ).
У Східній Європі існують різноманітні епідемії ВІЛ. Найбільшсерйозна та така, що міцно вкоренилася, епідемія, за оцінкамиміжнародних експертів, відмічена саме в Україні, деспостерігається новий ріст ВІЛ-інфекції, в той же час (фактично вусій Європі) найбільша епідемія зареєстрована в РосійськійФедерації. Однак рівень розповсюдження ВІЛ в Росії нерівномірний -на даний час близько 60% всіх випадків ВІЛ-інфікуваннязареєстровано лише в 10 з 89 регіонів країни. Особливістю ситуаціїв Росії є існування суттєвого потенціалу для подальшого зростуепідемії за наявності можливості уникнути такого розвитку подій. ВПівденно-Східній Європі ВІЛ набув незначної присутності на фоніформ поведінки, що сприяють розповсюдженню вірусу. В ряді країнкомерційний секс перетворюється в усе більш важливий факторрозвитку епідемії: прямий обмін сексуальних послуг на наркотикиабо використання комерційного сексу на підтримку наркозалежностіпов'язують ці два шляхи передачі ВІЛ-інфекції. Останнє десятиріччявідмічене не тільки різким зростанням числа споживачів ін'єкційнихнаркотиків. Після економічної кризи кінця 1990-х років число людейщо продають сексуальні послуги, також різко зросло в ряді містрегіону (за деякими даними в одній тільки Москві це числозбільшилось вдвічі). Коли ці два шляхи - комерційний секс тавживання ін'єкційних наркотиків - перехрещуються і коли відсутніефективні послуги з профілактики ВІЛ-інфекції, наслідки можутьбути драматичними.
У цілому особливостями розвитку епідемії в Східній Європі є:своєчасне впровадження в ряді регіонів профілактичних програм, щодозволило своєчасно призупинити стрімке зростання темпів епідемії;значне враження ВІЛ молодого покоління; зростання в найбільшвражених країнах передачі ВІЛ статевим шляхом; негативний впливскладних соціально-економічних перетворень, що сприяютьрозповсюдженню ін'єкційної наркоманії серед молоді.
За оцінкою експертів ЮНЕЙДС, зараз в Україні з ВІЛ/СНІДомживуть 360 тисяч людей віком 15-49 років, що становить 1,4%дорослого населення країни. З них лише 81240 осіб офіційнозареєстровані як ВІЛ-інфіковані і вони знають про це. В Україніодин з найвищих темпів зростання кількості нових випадківВІЛ/СНІДу в Європі, більшість з яких виявлено за останні п'ятьроків. Епідемії продовжує сприяти споживання ін'єкційнихнаркотиків, причому заходами з профілактики ВІЛ охоплені лише до15% споживачів ін'єкційних наркотиків (СІН) і доступу до якісноголікування наркозалежності, включаючи замісну терапію, практичнонемає. Підвищується роль передачі ВІЛ при гетеросексуальнихконтактах. У 2004 році 42% всіх нових випадків інфікування булизареєстровані серед жінок, з яких 60% - в групі осіб віком до 25років. Кількість виявлених ВІЛ-інфікованих вагітних жінок зрославп'ятеро за останні чотири роки. Рівень передачі ВІЛ від матерідитині за 2000-2004 роки знизився з 27% до 15,9% (це пояснюєтьсявпровадженням в Україні Програми профілактики вертикальноїтрансмісії ВІЛ від матері до дитини). Поширеність ВІЛ швидкозростає серед уразливих спільнот у деяких регіонах України, якіраніше були менш уражені епідемією. Станом на травень 2005 року1743 осіб на пізній стадії ВІЛ-інфекції мали доступ доантиретровірусної терапії, з яких 85% були охоплені програмоюГлобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією. Целише частка тих, хто потребує АРТ, причому оцінки коливаються від5000 (Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом) до17300 (ВООЗ). Викликає стурбованість зростання асоційованогоінфікування туберкульозом ВІЛ-інфікованих. Саме туберкульоз заразє однією з головних причин смерті пацієнтів, які живуть зВІЛ/СНІДом.
За темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції м. Київ посідає шостемісце серед регіонів України. Починаючи з 1987 року, в містізареєстровано 3438 ВІЛ-інфікованих, в т.ч. 374 хворих на СНІД (заданими МОЗ України станом на 01.07.2005 р.). Безпосередньо відСНІДу померли 97 осіб. В середньому щодня офіційно реєструється 2нових випадки ВІЛ-інфекції серед дорослого населення. Тількипротягом 2004 року в столиці зареєстровано 616 нових випадківзахворювання на ВІЛ-інфекцію. В порівнянні з 2002 роком показникзахворюваності на ВІЛ-інфекцію збільшився в 2004 році з 15,93 до23,79 на 100 тис. населення. ВІЛ-інфекція найбільш поширена вСвятошинському, Оболонському, Дніпровському та Деснянськомурайонах. Майже чверть дорослих ВІЛ-інфікованих осіб, щоперебувають на обліку, мешкають в Святошинському районі; кожнап'ята дитина - в Дніпровському районі столиці. Ін'єкційнанаркоманія залишається основним джерелом інфікування населення вм. Києві, постійно збільшуючи прихований резервуар ВІЛ-інфекціїдля розповсюдження смертельної хвороби статевим шляхом серед осібрепродуктивного віку. Серед 3438 офіційно зареєстрованихВІЛ-інфікованих мешканців Києва 3155 осіб знаходяться надиспансерному обліку, більшість з них - ін'єкційні споживачінаркотиків (73%). Найбільша кількість ВІЛ-інфікованих в містізареєстрована у віковій групі 20-29 років (63,5%). В загальнійкількості ВІЛ-інфікованих переважають чоловіки - 1987 (64,1%),жінок - 1110 (35,9%). Протягом останніх років відмічаєтьсязбільшення кількості випадків передачі ВІЛ статевим шляхом. В 1998р. питома вага осіб, інфікованих ВІЛ статевим шляхом, становила6,2%, в 2004 р. - вже 33,5%. Збільшується кількістьВІЛ-інфікованих жінок. Якщо за 1987-2000 роки в місті булозареєстровано 302 ВІЛ-інфіковані жінки, що складало 23,3% відзагальної кількості нових зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції, тов 2004 році їх кількість серед виявлених хворих сягнула 46,9%.Таким чином, на сьогодні фактично кожен другий серед виявлениххворих - жінка. З 2000 року станом на 01.07.2005 р. піддиспансерним наглядом перебувало всього 506 дітей, народжених відВІЛ-інфікованих матерів. Після визначення ВІЛ-статусу більшістьдітей знято з обліку. Діагноз "ВІЛ-інфекція" встановлено 53 дітям(в т.ч. 2 підлітки). Загальний показник вертикальної трансмісіїВІЛ від матері до дитини становить 17,52%. На тлі прогресуючоїепідемії ВІЛ/СНІДу набуває актуальності проблема туберкульозу.Тільки за 6 місяців 2005 року серед ВІЛ-інфікованих виявлено 56хворих на туберкульоз. Всього в Міському центрі СНІДу перебуває наобліку 181 хворий на поєднану патологію "ВІЛ-інфекція +туберкульоз".
Таким чином, сьогодні епідемія ВІЛ/СНІДу в столиці Українимає наступні риси:
- активізується процес виявлення ВІЛ-інфікованих осіб назасадах добровільного обстеження;
- поступово збільшується виявлення ВІЛ-інфекції на ранніхстадіях захворювання;
- ін'єкційна наркоманія залишається основним джереломінфікування населення;
- найбільш враженою віковою групою є молодь від 20 до 29років;
- зростає кількість випадків інфікування ВІЛ статевим шляхом; - ВІЛ-інфекція все більше вражає жінок репродуктивного віку;
- збільшується кількість виявлених ВІЛ-інфікованих вагітнихта народжених ними дітей;
- зменшується кількість випадків вертикальної трансмісії ВІЛвід матері до дитини;
- збільшується частота виявлення хворих на поєднану патологію"ВІЛ-інфекція + туберкульоз";
- нерівномірне розповсюдження ВІЛ-інфекції в адміністративнихрайонах міста: від поодиноких випадків (Печерський район) доепідемічних рівнів (Святошинський р-н).
2. Огляд існуючої регіональної системи по запобіганню
поширенню ВІЛ-інфекції, забезпеченню допомоги
та лікування людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом
На сьогодні в м. Києві створена та активно функціонуєрегіональна система протидії епідемії ВІЛ/СНІДу. Основнимидокументами, що визначають стратегію та напрямки діяльностімісцевої громади в напрямку запобігання подальшому поширенню ВІЛ вм. Києві та подолання наслідків епідемії, є: міська комплекснаміжгалузева Програма профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу у м. Києві на2001-2005 роки, затверджена розпорядженням Київської міськоїдержавної адміністрації від 21.12.00 N 2298 ( ra2298017-00 ), таміська Міжгалузева комплексна програма "Здоров'я киян" на2003-2011 роки, затверджена розпорядженням Київської міськоїдержавної адміністрації від 30.09.03 N 1825 ( ra1825017-03 ). Зметою формування та ефективної реалізації єдиної політики,консолідованого використання коштів, удосконалення системимоніторингу та оцінки у сфері запобігання поширеннюВІЛ-інфекції/СНІДу в м. Києві, розпорядженням Київської міськоїдержавної адміністрації від 26.07.05 N 1361 ( ra1361017-05 )утворена Київська міська координаційна рада з питань запобіганняпоширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Основним компонентом міжгалузевої регіональної системи єКиївський міський центр профілактики та боротьби зі СНІДом (далі втексті Міський центр СНІДу), який забезпечує організацію наданняспеціалізованої допомоги особам, що живуть з ВІЛ/СНІДом. Закладзаймає провідне місце в реалізації заходів державних медичнихпрограм у галузі профілактики та боротьби зі СНІДом. Амбулаторнадопомога та диспансеризація ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІДзабезпечується амбулаторно-поліклінічним відділенням Міськогоцентру СНІДу. В його структурі функціонують два кабінети довіридля консультування населення з питань профілактики ВІЛ/СНІДу,обстеження та виявлення ВІЛ-інфікованих. Стаціонарна медичнадопомога дорослим надається у відділенні для ВІЛ-інфікованих набазі Київської міської клінічної лікарні N 5. Враховуючи постійнезростання обсягів потреби в спеціалізованій медичній допомозі,починаючи з 2001 року здійснюється поступове зміцненняматеріально-технічної бази Міського центру СНІДу. Це дозволилосуттєво збільшити потужність амбулаторно-поліклінічного відділеннядо 100 відвідувань за зміну та забезпечити ефективну діяльністьстаціонару на 42 ліжка з палатою інтенсивної терапії та малоюопераційною. Наркологічна допомога особам, що живуть з ВІЛ,надається в спеціалізованій Київській міській наркологічнійлікарні "Соціотерапія". Стаціонарна медична допомога дітямнадається на 45 ліжках інфекційного відділення КМДКЛ N 1. На базіКиївської туберкульозної лікарні N 2 із загальним ліжковим фондом400 ліжок надається спеціалізована допомога хворим на поєднанупатологію "туберкульоз + ВІЛ-інфекція". Спеціалізованаакушерсько-гінекологічна допомога ВІЛ-інфікованим вагітнимнадається на 35 ліжках обсерваційного акушерства на базіпологового будинку N 4. У зв'язку із збільшенням потреби у наданніспеціалізованої допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД дітям,на базі КМДКЛ N 1 в структурі інфекційного відділення відкрито 5спеціалізованих інфекційних ліжок. Для здійснення цільовоїдопомоги дітям, сім'ям, яких торкнулися проблеми ВІЛ/СНІДу, зметою соціального супроводу таких сімей, в місті організованороботу двох спеціалізованих соціальних служб "Наша Родина" ускладі Київського міського центру соціальних служб для сім'ї,дітей та молоді. У міському дитячому будинку "Берізка", загальноюпотужністю 150 ліжок, надається допомога дітям, позбавленимбатьківської опіки. Широкомасштабну інформаційно-просвітницькуроботу здійснюють Київський міський центр здоров'я та Київськийміський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молодівиконавчого органу Київської міської ради (Київської міськоїдержавної адміністрації). Міський центр крові забезпечує безпекудонорства, що є одним з найважливіших компонентів профілактикирозповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення.
Успішна реалізація комплексних програмних заходів неможливабез забезпечення співпраці всіх основних виконавців Програми ізактивним залученням неурядових організацій. В межах існуючоїрегіональної системи реалізується ряд спільних медико-соціальнихпроектів, спрямованих на забезпечення організації надання хворимна ВІЛ/СНІД позалікарняної допомоги, в т.ч. догляду заважкохворими в умовах стаціонару та на дому. На сьогодні вженалагоджена тісна співпраця між спеціалізованими медичнимизакладами, Київським міським центром соціальних служб для сім'ї,дітей та молоді виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації), Міським центромсоціальних служб для молоді виконавчого органу Київської міськоїради (Київської міської державної адміністрації) та громадськимиорганізаціями, такими як: МБФ "Вертикаль", Всеукраїнська мережалюдей, які живуть з ВІЛ/СНІДом (ЛЖВ), Клуб "Еней", Київська міськаорганізація Товариства Червоного Хреста України тощо. Успішнореалізуються спільні проекти за участю міжнародних організацій:Представництва ООН в Україні, УНЗООН Регіонального представництвав Росії та Білорусі, Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ), МБФ"Відродження" тощо. Головною метою співпраці є зменшення темпіврозповсюдження ВІЛ серед населення, насамперед серед молоді, щомає ризиковану поведінку щодо інфікування (споживачі ін'єкційнихнаркотиків, особи, які надають комерційні сексуальні послуги,особи, які мають безладні статеві стосунки тощо), підвищеннядоступності та рівня медико-соціальних послуг для хворих наВІЛ/СНІД та членів їх сімей.
Для забезпечення ефективного функціонування регіональноїсистеми по запобіганню поширенню ВІЛ-інфекції, забезпеченнюдопомоги та лікування людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, необхідночітко визначити пріоритетні напрямки діяльності, забезпечитираціональне використання існуючих ресурсів (як фінансових, так йлюдських) за умови дотримання ключових принципів для ефективноїкоординації національної відповіді на епідемію ВІЛ/СНІДу.
3. Стратегія дій Уряду та основні положення Національної
програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції,
допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих
на СНІД на 2004-2008 роки ( 264-2004-п )
Основним документом, що визначає стратегію державної політикищодо протидії епідемії ВІЛ/СНІДу є Постанова Кабінету МіністрівУкраїни від 4 березня 2004 р. N 264 ( 264-2004-п ) "Прозатвердження Концепції стратегії дій Уряду, спрямованих назапобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 рокута Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції,допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на2004-2008 роки". Метою Концепції є взяття під контроль таобмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні шляхом:
- удосконалення системи соціального та правового захистууразливих груп населення, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, атакож осіб, що постраждали внаслідок ВІЛ-інфікування (члени сімей,що залишилися без годувальника, діти-сироти);
- забезпечення гарантованого рівня надання безоплатноївисококваліфікованої та багатоаспектної медико-соціальної допомогиВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД у визначеному законодавствомобсязі;
- подальшого удосконалення інформаційної системи щодопідвищення рівня обізнаності населення з питань профілактикиВІЛ-інфекції/СНІДу;
- ефективного використання потенціалу міжнародних донорських,громадських та благодійних організацій;
- розвитку партнерства у сфері боротьби зВІЛ-інфекцією/СНІДом;
- виконання у повному обсязі вимог Декларації про відданістьсправі боротьби з ВІЛ/СНІДом ( 995_846 ) та Цілей розвиткутисячоліття.
Концепція ( 264-2004-п ) лягає в основу розроблення програмдіяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади заучастю органів місцевого самоврядування, а також підприємств,установ, організацій та об'єднань громадян, розвитку науковихдосліджень. Управління та координацію роботи у сфері протидіїВІЛ-інфекції/СНІДу здійснює МОЗ України за участю іншихцентральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевогосамоврядування, а також підприємств, установ, організацій таоб'єднань громадян. Виконання основних завдань, спрямованих надосягнення мети Концепції ( 264-2004-п ), можливе шляхомрозроблення, затвердження і виконання програм забезпеченняпрофілактики ВІЛ-інфекції, лікування ВІЛ-інфікованих і хворих наСНІД на першому (2004-2008 роки) та, з коригуванням у разі зміниепідемічної ситуації, на другому (2009-2011 роки) етапах.Визначаються два стратегічних напрями у сфері протидіїВІЛ-інфекції/СНІДу:
- запобігання ВІЛ-інфекції/СНІДу;
- забезпечення лікування, догляду та підтримкиВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.
ЮНЕЙДС вважає, що у світі є багато країн, де епідемія СНІДузнаходиться на тій стадії, коли її можна взяти під контроль,застосовуючи ефективні заходи. Для цього необхідні програми, якіспроможні перешкодити розповсюдженню ВІЛ серед найбільш уразливихгруп. Проте в багатьох країнах нестача політичної волі та міцноголідерства досі заважають таким діям, особливо там, де ВІЛ вжезакріпився в маргіналізованих та стигматизованих групах населення,таких як споживачі ін'єкційних наркотиків, жінки, що надаютьсексуальні послуги, та чоловіки, що мають сексуальні стосунки зчоловіками. Якщо продовжуватиметься замовчування проблеми та небудуть терміново вжиті прагматичні та далекоглядні підходи, ВІЛбуде розповсюджуватись все ширше.
Незважаючи на значний прогрес щодо впровадження інноваційнихпрограм з профілактики ВІЛ/СНІДу, підтримки та лікування, вУкраїні до того не було ефективної національної стратегії щодопідтримки триєдиного підходу. У зв'язку зі змінами у керівництвідержави, що мали місце нещодавно, новим Урядом України булозабезпечено значний прогрес у створенні нового єдиногонаціонального координаційного органу, з представництвом тапідтримкою усіх зацікавлених партнерів. Повноваження новоїНаціональної координаційної ради включають перегляд Національноїпрограми та створення національної системи моніторингу та оцінки,у відношенні якої вже досягнуто значного прогресу. Очікується, щоза підтримки ЮНЕЙДС та інших партнерів Україна найближчим часомнарощуватиме прогрес у впровадженні триєдиного підходу.
Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції,допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД( 264-2004-п ) (Програма) містить основні заходи щодо національноївідповіді України на ВІЛ/СНІД на 2004-2008 рр. Програму булорозроблено Міністерством охорони здоров'я за участю міжвідомчоїробочої групи, яка включала ЛЖВС, національні та міжнародні НУО тадонорів. Кабінет Міністрів України затвердив Програму в березні2004 р. У Програмі поставлено наступні вісім цілей:
- посилення діяльності державних органів, підприємств,установ, організацій та об'єднань громадян у справі боротьби зВІЛ-інфекцією/СНІДом;
- сприяння зниженню рівня ризикованої щодо інфікування ВІЛповедінки серед різних груп населення, особливо молоді у віці15-24 років;
- зменшення ризику вразливості до інфікування ВІЛ та зниженнярівня поширення ВІЛ-інфекції серед уразливих груп населення;
- виключення ризику передачі ВІЛ-інфекції через донорськукров та її компоненти;
- зниження рівня передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини; - забезпечення можливості доступу до діагностики, лікування,догляду й підтримки людей, що живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІДом;
- забезпечення проведення наукових досліджень з ВІЛ/СНІДу,розроблення вітчизняних засобів профілактики, діагностики талікування;
- забезпечення контролю, координації, планування таефективного використання ресурсів, необхідних для виконанняПрограми.
Фінансування Програми ( 264-2004-п ) здійснюється за рахунокасигнувань на боротьбу з ВІЛ/СНІДом, передбачених у державномубюджеті. Сюди відноситься збільшене державне фінансування врічному бюджеті (3,35 млн. доларів у 2004 році та 6,73 млн.доларів у 2005 році), а також фінансування в сумі понад 30 млн.доларів на п'ятирічний період проведення заходів з боротьби зВІЛ/СНІДом, що є складовою частиною проекту з туберкульозу та ВІЛ,фінансованого за рахунок позики Світового банку.
Створеною Національною координаційною радою з питаньзапобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу (НКР) і Міністерствомохорони здоров'я заплановано завдання щодо перегляду діючоїПрограми ( 264-2004-п ), як один із головних пріоритетів нанайближче майбутнє. Для того, щоб забезпечити повне робочепланування та розрахунок витрат на Програму, а також урахуваннявнесків усіх міжнародних і вітчизняних зацікавлених партнерів, якіпідтримують діяльність із боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом вУкраїні, знадобиться до одного року. Цю роботу очолюватименовосформований Комітет НКР з питань стратегічного планування,бюджету, моніторингу та оцінки. При очікуваному затвердженніпродовження фінансування Глобальним фондом (ГФСТМ) у Фазі 2 тапоновленій зацікавленості різноманітних донорських агенцій упідтримуванні національної діяльності з запобігання поширеннюВІЛ-інфекції/СНІДу існує ідеальна можливість здійсненнямасштабного перегляду Програми з метою відображення внесківключових урядових і неурядових ініціатив, а також визначенняпробілів і недоліків, що залишаються, та забезпечення відображенняПрограмою скоординованої міжвідомчої відповіді на епідеміюВІЛ/СНІДу.
4. Результати реалізації попередньої регіональної
Програми профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу
в м. Києві на 2001-2005 роки ( ra2298017-00 )
У 2005 році в м. Києві закінчилася реалізація Програмипрофілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001-2005 роки, затвердженоїрозпорядженням Київської міської державної адміністрації від21.12.00 N 2298 ( ra2298017-00 ). Проте, незважаючи наконсолідацію зусиль всіх служб та відомств, як в м. Києві, так і вцілому в державі, проблема ВІЛ/СНІДу залишається однією з найбільшактуальних. Гострота та швидкість формування медико-соціальнихаспектів та економічних наслідків епідемії свідчать про існуваннясерйозної загрози епідеміологічному благополуччю в регіоні тавпливу на демографічну ситуацію.
- Створено регіональну систему протидії епідемії ВІЛ/СНІДу
Реалізація попередньої Програми ( ra2298017-00 ) дозволиластворити регіональну систему протидії епідемії ВІЛ/СНІДу. Завдякиоб'єднанню зусиль всіх служб і відомств, співпраці з неурядовимиорганізаціями, оцінці першого досвіду та розробці додатковихзаходів профілактики та боротьби зі СНІДом, останні п'ять роківстали найбільш продуктивними за час існування проблеми в нашомурегіоні. На сьогодні вдалося реально оцінити загрозу, перед якоюопинилося місто, та проаналізувати перші наслідки епідемії.Наступним політичним кроком є координація діяльності всіхучасників реалізації Програми та налагодження чіткої організаціїїх співпраці у майбутньому.
- Підвищено рівень обізнаності населення з питань ВІЛ/СНІДу
З початку впровадження Програми ( ra2298017-00 ), Головнимуправлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення м. Києва,Київським міським центром соціальних служб для молоді,санітарно-епідеміологічною службою, Головним управлінням освіти ікультури, іншими управліннями розроблено ряд важливих нормативнихдокументів з питань удосконалення освітньої, профілактичної роботисеред населення та організації надання медичної допомоги хворим наВІЛ-інфекцію та СНІД. Вжито заходів щодо підвищення рівня знань іззазначеної проблеми педагогів, медичних та соціальних працівників.У рамках реалізації Програми, починаючи з 2001 року,впроваджується широкомасштабна інформаційно-освітня робота,спрямована на підвищення рівня обізнаності населення з питаньВІЛ/СНІДу.
- Розпочата профілактична робота серед груп населення, щомають підвищений ризик інфікування ВІЛ
Особливо широко висвітлюються проблеми профілактикитуберкульозу, наркоманії, фізичного та статевого виховання дітей,попередження ВІЛ-інфекції серед підлітків та молоді. Активнозастосовуються методи соціальної роботи на вулиці та"рівний-рівному" у профілактичній роботі з уразливими групаминаселення. Все більше уваги приділяється організації проведеннязагальноміських акцій: Всесвітній день пам'яті померлих від СНІДу,Всесвітній день боротьби зі СНІДом, щорічний Пробіг заради життя.
- Налагоджена співпраця з НУО в рамках профілактичноїпрограми "зменшення шкоди" та організації медико-соціальноїпідтримки людей що живуть з ВІЛ/СНІДом
Один з розділів попередньої програми ( ra2298017-00 ) бувспрямований на зменшення загрози ВІЛ-інфікування населення. Вданому напрямку активно залучались до співпраці неурядові таВІЛ-сервісні організації. Так, в рамках постійно діючої програми"Зменшення шкоди" в столиці створена мережа з 11 пунктів обмінушприців. Тільки минулого року було безкоштовно роздано 230 тис.одноразових шприців, 25 тис. презервативів. Серед осіб, яківідносяться до груп підвищеного ризику інфікування або контактуютьз ВІЛ-інфікованими особами, постійно розповсюджуються буклети талистівки інформаційно-просвітницького змісту. На базі Міськогоцентру СНІДу за участю неурядової ВІЛ-сервісної організації"Консультативно-учбовий центр з формування прихильності доантиретровірусної терапії" активно проводиться робота середмолоді, що має ризиковану поведінку щодо інфікування ВІЛ(споживачі ін'єкційних наркотиків, особи, які надають комерційнісексуальні послуги, особи, які мають безладні статеві стосункитощо). Діяльність міського центру крові спрямована на забезпеченнябезпечного донорства. Завдяки вжитим профілактичним заходампротягом останніх років в м. Києві не зареєстровано жодноговипадку інфікування ВІЛ при переливанні препаратів крові аботрансплантації донорських органів, тканин, біологічних рідин.
- Розпочато впровадження програми профілактики передачі ВІЛвід матері до дитини. Збільшено показник охоплення ВІЛ-інфікованихжінок диспансерним наглядом. Значно зменшено кількість випадківпередачі інфекції від ВІЛ-інфікованої матері до дитини
Окремим напрямком діяльності слід виділити зменшення ризикуВІЛ-інфікування дітей. Згідно з медико-статистичними даними,ВІЛ-інфекція продовжує поширюватись серед жінок репродуктивноговіку, про що свідчить збільшення ВІЛ-інфікованих вагітних такількість народжених ними дітей. За час реалізації Програми( ra2298017-00 ) налагоджено систему виявлення та диспансерногоспостереження ВІЛ-інфікованих вагітних жінок. Протягом останніхп'яти років зареєстровано щорічне двократне збільшення кількостіВІЛ-інфікованих вагітних. Починаючи з 2000 року в Міському центріСНІДу з приводу вагітності було взято на диспансерний облік 474ВІЛ-інфікованих жінки, з яких 399 народили дітей. Завдякирозпочатій в 2001 році Програмі ( ra2298017-00 ) попередженняпередачі ВІЛ від матері до дитини, вдалось суттєво зменшитипоказник вертикальної трансмісії з 33,3% в 2002 році до 11,4% в2004 році. Всі жінки, що перебували під диспансерним наглядом,отримали профілактичний курс антиретровірусних препаратів. При їхсвоєчасному призначенні вертикальна трансмісія ВІЛ становить лише3,2%. Наявні статистичні дані про знятих з обліку дітей свідчатьпро високу ефективність профілактики вертикальної трансмісії вм. Києві. Хоча медичний аспект на сьогодні в м. Києві бувпрактично вирішений, протягом останніх років особливого значенняпочав набувати саме соціальний аспект епідемії. Насамперед, цестосується дітей, вражених ВІЛ. Забезпечення догляду, підтримкародин, що живуть з ВІЛ, подолання проявів стигматизації тадискримінації у здобутті гарантованої державою освіти дітьми, всеце - нова проблема, яка є наслідком розвитку епідемії та потребуєвирішення у найближчому майбутньому.
- Створено умови для надання населенню консультативної тадіагностичної допомоги з питань ВІЛ/СНІДу. Збільшено кількістьВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД осіб, охоплених диспансернимнаглядом
За даними епідеміологічного моніторингу, що здійснює Міськийцентр СНІДу, в 2004 році намітилась чітка тенденція до збільшеннявиявлених та офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб, причомузначно збільшується питома вага хворих на термінальну стадіюхвороби - СНІД. Завдяки створенню умов для доступності всімпрошаркам населення міста консультативних та діагностичних послугшляхом відкриття кабінетів Довіри, протягом останніх п'яти роківвдалось виявити 2 тисячі ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Змоменту створення Міського Центру СНІДу в кабінеті Довіри пройшлиобстеження на ВІЛ майже 10 тисяч киян. За даними МОЗ України,серед 3438 офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих мешканцівКиєва, починаючи з 1987 року під диспансерним наглядом перебуває3155 ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Відсоток охопленнядиспансерним наглядом становить 91,8%. Це один з найкращихпоказників серед регіонів України. Для порівняння: Київськаобласть - 77,7%; Львівська область - 63,1%; Харківська область -54,2%; м. Севастополь - 66,4% тощо. Поширеність ВІЛ-інфекції вм. Києві становить 95,70 на 100 тисяч населення (в Україні 115,46на 100 тис.). Значення такого показника слід пояснювати наступнимчином. Насамперед, це досить високі темпи епідемії на тлі значногорозповсюдження ін'єкційної наркоманії серед населення та активноїміграції населення. З другого боку, в регіоні з 1999 рокурозпочато широкомасштабне впровадження профілактичних програм,невід'ємною частиною яких є створення міжгалузевої спеціалізованоїінфраструктури, діяльність якої дозволила на сьогодні створитиналежні умови для виявлення ВІЛ-інфікованих осіб, що мешкають вм. Києві. Закономірним наслідком зростання кількості хворих наВІЛ/СНІД є збільшення потреби в спеціалізованих медичних послугах.З метою задоволення потреб у наданні медичної допомоги хворим наВІЛ/СНІД суттєво посилено матеріально-технічну базу Міськогоцентру СНІДу: введено в експлуатацію новий лікувальний корпус,збільшено потужність стаціонарного та амбулаторно-поліклінічноговідділення, закуплено нове сучасне лікувально-діагностичнеобладнання.
- Зміцнена матеріально-технічна база Київського міськогоцентру профілактики та боротьби зі СНІДом
- Створено умови для отримання хворими на ВІЛ-інфекцію/СНІДякісної спеціалізованої медичної допомоги
- Розпочато широкомасштабне впровадження антиретровірусноїтерапії
- Реалізуються профілактичні заходи з попередженняпрофесійного зараження ВІЛ медичних працівників
Вперше за час існування проблеми СНІДу розпочатоширокомасштабне впровадження високоактивної антиретровірусноїтерапії для дітей та дорослих, хворих на СНІД. На сьогодні всіхворі, що потребують призначення антиретровірусної терапії,отримують безкоштовно необхідні ліки, що надходять в якостігуманітарної допомоги від Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом,туберкульозом та малярією. В 2004 році розпочато реалізаціюспільних проектів щодо подолання проблеми "ВІЛ + туберкульоз",впроваджуються програми автоматизованого епідеміологічного іклінічного моніторингу ефективності профілактичних та лікувальнихзаходів. Здійснюється спостереження та реалізуються профілактичнізаходи з метою попередження інфікування медичних працівників підчас виконання професійних обов'язків. На сьогодні не зареєстрованожодного випадку інфікування медичного працівника.
Узагальнення результатів реалізації Програми профілактикиВІЛ-інфекції/СНІДу за 2001-2005 роки ( ra2298017-00 ) свідчить якпро перші значимі кроки у протидії епідемії, так і про наявністьпроблем, що потребують вирішення найближчим часом. Соціальненапруження у суспільстві на фоні стрімкого розповсюдженняВІЛ/СНІДу в м. Києві та зростання потреби населення у наданніспеціалізованих медичних послуг вимагають перш за все чіткоорганізованої системи співпраці всіх партнерів, залучених довиконання завдань наступної Програми.
Частина II. Програма по запобіганню поширенню
ВІЛ-інфекції в м. Києві, забезпеченню допомоги
та лікування людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом,
на 2006-2008 роки
1. Мета та основні завдання
Для забезпечення реалізації Програми важливо досягнутирозуміння місцевою громадою реального рівня загрози, пов'язаної зіСНІДом. Сьогодні слід категорично відмовитись від заходів, щоздійснюються на рівні "демонстраційних проектів". Крім того, слідвраховувати аналіз реалізації попередніх програм, враховувати їхефективність, помилки та широкомасштабно впроваджувати найкращийдосвід урядування в питаннях ВІЛ/СНІДу, який є у світі. Саме такеставлення місцевої громади до проблеми СНІДу має стати домінуючиму формуванні стратегії подолання епідемії в регіоні.
Метою впровадження нової Програми є реалізація заходів,спрямованих на запобігання подальшому поширенню ВІЛ-інфекції середмешканців столиці, активізація інформаційно-просвітницької роботищодо профілактики ВІЛ/СНІДу, розширення доступу до лікування,догляду та підтримки хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД.