Програмою передбачається створити нормативно-правове забезпечення щодо ефективних економічних важелів впливу на процес регулювання земельних відносин та запровадження економічних стимулів для якнайскорішого вирішення землекористувачами питань переоформлення прав на землю.
2.8. Контроль за використанням та охороною земель
Зміна функцій та повноважень державних органів та органів місцевого самоврядування в управлінні земельними ресурсами в період глобальних змін у суспільно-політичному та економічному житті країни, лібералізація законодавства або й відсутність такого знизили рівень відповідальності як окремих фізичних та юридичних осіб, так і деяких органів владних структур перед законодавством, породили правовий нігілізм у суспільстві.
У зв'язку з постійним зростанням цін на землю в місті та приміській зоні розвиток ринку землі набуває окремих кримінальних рис, що призводить до негативних наслідків у формуванні правової свідомості суспільства, використанні і охороні земельних ресурсів. У зв'язку з цим поряд із дозвільним правом на використання природних ресурсів (до яких відноситься і земля) виникає необхідність посилення контролю та відповідальності щодо їх раціонального та бережливого використання.
Державний контроль за використанням та охороною земель покладено на Державну інспекцію з використання та охорони земель Держкомзему України.
Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві затверджений рішенням Київради від 25.09.2003 N 16/890 (зі змінами згідно з рішенням КМР від 24.12.2009 N 933/3002 ). Ним урегульовано напрями взаємодії з районними управліннями МВС України по запобіганню та припиненню правопорушень земельного законодавства. Повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). В Головному управлінні здійснення самоврядного контролю проводиться управлінням по контролю за використанням та моніторингу земель.
Основні показники, що характеризують роботу управління по контролю за використанням та моніторингу земель за 2006 - 2010 роки, приведені в табл. 5.
Протягом 8 місяців 2010 року за матеріалами Головного управління земельних ресурсів податковими органами стягнуто на користь міського бюджету 220 тис. грн.
Аналіз чинних нормативно-правових актів та зростання ролі місцевого самоврядування, особливо після розмежування земель державної та комунальної власності, обумовлюють необхідність розробки Закону України "Про самоврядний контроль за використанням та охороною земель", а також затвердження типового Положення про міську інспекцію із самоврядного контролю за використанням та охороною земель.
Таблиця 5. Основні показники роботи управління по контролю за використанням та моніторингу земель
Здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель стимулює прискорення оформлення документів на право користування землею, в тому числі договорів оренди, що в свою чергу призводить до збільшення надходжень від плати за землю та збільшення дохідної частини міського бюджету.
Право на вивільнені, самовільно зайняті земельні ділянки, на підставі матеріалів складених фахівцями Управління по контролю за використанням та моніторингу земель, можливо реалізувати на конкурентних засадах. Кошти, вилучені від продажу земельних ділянок, дадуть змогу поповнити міський бюджет.
На загальнодержавному рівні має бути вирішено питання щодо запровадження громадського контролю за землекористуванням, який повинен провадитися організаціями громадян, а не лише громадськими інспекторами, як це визначено статтею 190 Земельного кодексу України.
Розділ 3. РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ МІСТА КИЄВА: ШЛЯХИ ТА ЗАСОБИ
3.1. Основні напрями забезпечення сталого соціального та еколого-економічного використання земельних ресурсів
Забезпечення сталого соціального та еколого-економічного використання земельних ресурсів є пріоритетним напрямом, оскільки в цілому суттєво підвищує можливості розвитку господарської системи міста, а також сприяє організації комфортних умов проживання всіх верств населення.
Необхідність досягнення високих цільових установок розвитку міста потребує, в першу чергу, значного підвищення економічного потенціалу земельних ресурсів. Необхідні рішучі кроки у цьому напрямі спрямовуються Програмою на підвищення розмірів надходжень коштів до міського бюджету від сплати за використання земельних ділянок. Це обумовлює, передусім, коригування нормативної грошової оцінки земель. За останні роки вкладено значні кошти у розвиток міської інфраструктури (особливо будівництво метро, мостів, транспортних розв'язок, торгових центрів, вулиць, зон відпочинку тощо), що значно підвищило цінність землі. Показники нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 26 липня 2007 N 43/1877 , мають бути переглянуті у період дії цієї Програми. З метою виконання положень Закону України "Про оцінку земель" Програмою передбачається розробити у 2012 році та затвердити і ввести в дію у 2013 році нову нормативну грошову оцінку земель м. Києва.
Визначення реальної цінності земельних ресурсів м. Києва потребує завершення робіт щодо формування територій та встановлення меж земель різного функціонального призначення, включаючи об'єкти природно-заповідного фонду, охоронні зони, землі оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та інші, на яких законом встановлено обмеження господарської діяльності. Крім того, потребують визначення режиму використання та меж розташування особливо цінні землі, до яких відносяться: особливо цінні ґрунти на землях сільськогосподарського призначення; об'єкти природно-заповідного фонду; об'єкти історико-культурного призначення. При коригуванні нормативної грошової оцінки земель міста передбачено здійснити заходи щодо суттєвої диференціації та збільшення розмірів земельного податку та орендної плати за використання цих земель.
За даними статистичної звітності на 01.07.2010 у місті нараховується 84,3 га земель під відкритими розробками та кар'єрами, 150,7 га заболочених земель, 39,2 га відкритих земель без рослинного покриву. На окремих ділянках не ведеться будівництво, але вони зайняті порушеними спорудами, будівельним та побутовим сміттям, промисловими та іншими відходами. Інвентаризація порушених земель, їх рекультивація та включення в господарський обіг дадуть змогу отримати до міського бюджету додаткові кошти за рахунок продажу або оренди цих ділянок. З урахуванням експертної грошової оцінки вартість вказаних земель може скласти 1,8 - 2,4 млрд. гривень.
Особливої уваги потребує землеустрій щодо встановлення меж прибудинкових територій. Актуальність цього питання зростає в зв'язку з тенденцією ліквідації комунальних організацій по утриманню і експлуатації житла (ЖЕКів) та створенням об'єднань співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ).
Напрями забезпечення сталого соціального та еколого-економічного використання земельних ресурсів повинні бути гармонізовані із положеннями основного містобудівного документа управління територіальним розвитком - Генеральним планом міста Києва на основі розробки відповідної містобудівної документації. При цьому слід урахувати, що незавершеність земельної реформи в місті зумовлює певну невизначеність щодо належності земель до тієї чи іншої категорії. Така невизначеність сприяє зловживанням при перерозподілі земельного фонду. Поки земельні ділянки не отримають офіційного підтвердження належності до тієї чи іншої категорії, яка визначає їх функціональне призначення та можливі напрями використання і відчуження, буде можливість використовувати окремі ділянки за будь-яким призначенням.
Вирішення питань подальшого розвитку міста та оптимізації землекористування потребує використання відповідних ринкових підходів та методів управління міським землекористуванням. Поряд з Генеральним планом для обґрунтування функціонального використання тієї чи іншої земельної ділянки необхідна розробка плану земельно-господарського устрою міської території. Необхідно заборонити розміщення об'єктів будь-якого функціонального призначення на землях, зайнятих парками і скверами, до проведення рекреаційного зонування цих територій, заборонити зміну цільового призначення земель, зайнятих рекреаційними об'єктами, розробити заходи щодо збереження забудови центральної частини міста.
Охорона земель є пріоритетним напрямом регулювання землекористування у місті і здійснюватиметься шляхом визначення цільового призначення земель, проведення зонування території міста з встановленням меж зон з особливим режимом використання, земель природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення, встановлення єдиних вимог до власників землі та землекористувачів і забезпечення їх виконання.
За рахунок бюджетних коштів, коштів від продажу земельних ділянок та коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, передбачається здійснити заходи щодо рекультивації порушених земель, проведення протизсувних і лісомеліоративних робіт.
При забудові та реконструкції сельбищних територій має місце значне погіршення або знищення природних ґрунтів внаслідок порушення технічних вимог вертикального планування. Слід посилити контроль за недопущенням перенесення в понижені елементи рельєфу знятого родючого шару ґрунту з поверхні ділянок, відведених під будівництво. При намиві ґрунту під забудову не допускати захоронення верхнього шару лучних заплавних ґрунтів. Розвиток системи моніторингу за якістю ґрунтів, ґрунтового покриву на території міста має бути одним з важливих елементів моніторингу стану довкілля.
Охорона земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення базуватиметься на розробці та чіткому контролі за дотриманням вимог містобудівної документації: генерального плану населеного пункту; плану червоних ліній, проекту забудови території; плану земельно-господарського устрою.
На замовлення Головного управління земельних ресурсів наразі здійснюється розробка проектів землеустрою щодо встановлення меж територій і об'єктів природно-заповідного фонду та рекреаційного призначення. По частині розташованих на території міста Києва об'єктів природно-заповідного фонду та рекреаційного призначення вже виконані роботи щодо встановлення меж та оформлення документів, що посвідчують право користування землею. В даний час завершуються землевпорядні роботи ще по 17 таких об'єктах. Завершено роботи по земельно-кадастровій інвентаризації всіх лісопаркових господарств у межах міста на площі 34,3 тис. га (41,1 % території міста). Охорона земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель рекреаційного призначення здійснюватиметься шляхом розробки проектів організації цих територій з установленням режиму їх використання. Загальними вимогами цього режиму є заборона: а) господарської та іншої діяльності, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням; б) зміни природного ландшафту та інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням. Проекти організації території повинні проходити екологічну експертизу.
Проекти землеустрою щодо встановлення прибережних смуг розроблені по кожному району міста і вже затверджені згідно з чинним законодавством. Охорона земель, що відносяться до категорії земель водного фонду, потребує чіткого визначення їх меж в натурі (на місцевості) та розробки проектів організації їх території з визначенням режиму використання цих земель та веденням чіткого контролю за його дотриманням.
Охорона земель сільськогосподарського призначення здійснюватиметься шляхом контролю за станом ґрунтового покриву, проведенням заходів по його збереженню та поліпшенню. Принциповим напрямом використання цих земель є поступове скорочення земель, призначених для товарного сільськогосподарського виробництва шляхом підвищення інтенсивності використання з вивільненням їх частини для містобудівних потреб.
3.2. Концептуальні положення Генерального плану міста в системі раціонального землекористування
Аналіз реалізації Генерального плану міста Києва до 2020 року , проведений КО "Центр містобудування та архітектури", свідчить про те, що протягом 2002 - 2010 років значна частина прогнозних показників розвитку міста на 2020 рік на даний час досягнута та перевиконана. У той же час ряд заходів, особливо у соціальній сфері, розвитку транспорту та вулично-дорожньої мережі, інженерного забезпечення реалізовані не повністю. Зокрема прогнозоване збільшення території міста з 83,6 тис. га до 143,4 тис. га за рахунок приміських територій не відбувається. Воно не було підтверджено навіть відповідними документами, оскільки проект встановлення меж міста на цю територію (143,4 тис. га) не розроблявся. Навпаки проект встановлення меж міста Києва на сучасну площу 83,6 тис. га до цього часу повністю не пройшов процедуру погодження та затвердження відповідно до чинного законодавства.
Концептуальні положення нового Генерального плану міста Києва до 2025 року, який розробляється як просторові, передумови формування системи раціонального землекористування, передбачають збереження меж міста та площі його земель.
Найважливішим завданням щодо оптимізації землекористування є удосконалення організації забудови міста (ущільнення, послідовна регенерація, реконструкція з урахуванням перспективних потреб і сучасних вимог, розширення підземного простору) та упорядкування території під забудовою, в тому числі комплексний розвиток території під житловою забудовою. На територіях сумарною площею 4175 га планується розмістити нове житлове будівництво, в тому числі в: Голосіївському районі - 1269,6 га; Дарницькому районі - 449,7 га; Деснянському районі - 584,2 га; Дніпровському районі - 199,4 га; Оболонському районі - 478,6 га; Печорському районі - 113,7 га; Подільському районі - 193,4 га; Святошинському районі - 312,0 га; Солом'янському районі - 353,7 га; Шевченківському районі - 220,7 га.
Загальна потреба територій для розміщення нових об'єктів будівництва на період до 2025 року становить у межах міста Києва - 9,1 тис. га, в тому числі для: житлової забудови - 4175 га; громадської забудови - 1026 га; територій зелених насаджень загального користування - 2700 га; транспорту та вуличнодорожної мережі - 1161,7 га; інженерного обладнання, санітарної очистки - 8,4 га.
Забезпечення реалізації зазначених потреб у територіях передбачається за рахунок:
- забудови вільних та умовно вільних (наданих і неосвоєних в попередні роки) земельних ділянок;
- комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду;
- зміни функціонального використання промислово-комунальних територій, що використовуються нераціонально;
- використання земель оборони, на яких можливе розміщення житла для військовослужбовців, соціального та доступного житла;
- забудови земель сільськогосподарського призначення в межах міста;
- визначення приміської зони та врегулювання містобудівної діяльності і землекористування у її межах.
Реалізація основних напрямів Генерального плану міста потребує розробки нормативно-правової бази, яка б забезпечила взаємопов'язаний розвиток Києва і його приміської зони, перехід до принципів і методів управління містобудівною діяльністю, що враховують особливості міста Києва як столиці України.
Серед першочергових нормативно-правових актів необхідна розробка проекту Закону України "Про приміські зони". Цей закон має встановити принципи, порядок і умови формування приміських зон великих міст, визначити режими землекористування і містобудування в межах цих зон, характер обмежень у використанні земель і відшкодування обумовлених ними збитків, вимоги до розробки, розгляду, погодження і затвердження прогнозної, проектної і робочої документації.
3.3. Оптимізація земельно-господарського устрою території міста
Концепцією стратегічного розвитку міста Києва визначено основні принципи та заходи щодо раціонального використання території міста, гармонійного поєднання історичної та сучасної забудови, збереження зелених насаджень, припинення вибіркової забудови та перехід до комплексної реконструкції і забудови мікрорайонів застарілого житлового фонду, невпорядкованих і деградованих територій.
Земельно-господарський устрій території міста Києва згідно з Програмою базуватиметься на положеннях Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" і здійснюватиметься відповідно до плану земельно-господарського устрою, який необхідно розробити згідно з Порядком складання плану земельногосподарського устрою території населеного пункту , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 N 79.
В основу розробки плану земельно-господарського устрою території міста Києва передбачено покласти Генеральний план міста на період до 2025 року.
План земельно-господарського устрою міської території спрямовуватиметься на розробку комплексу організаційно-правових, інженерно-технічних та природоохоронних заходів щодо використання земель відповідно до їх цільового призначення, розподілу земель за формами власності та користування, зокрема оренди, забезпечення режиму використання земель у межах охоронних зон, зон особливого режиму та захисту від руйнування.
У плані земельно-господарського устрою території будуть визначатися:
- межі земельних ділянок усіх форм власності та користування із зазначенням їх цільового призначення, включаючи межі охоронних і санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель;
- заходи щодо формування екологічної мережі, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації та консервації, забезпечення інженерного захисту;
- умови використання земель у межах охоронних і санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель;
- вихідні дані для обчислення розміру податку на землю та орендної плати за земельні ділянки;
- напрями природоохоронної діяльності;
- напрями тимчасового використання земельних ділянок, що належать до зони перспективної забудови.
Затверджений план слугуватиме підставою для здійснення продажу в установленому законодавством порядку, надання у власність або оренду земельних ділянок, викупу земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності.
План земельно-господарського устрою буде враховувати особливості щодо використання та напрями охорони земель усіх категорій.
Щодо земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення будуть визначені: квартали (мікрорайони), промислові зони і території, що підлягають реконструкції і благоустрою; напрями зміни цільового призначення частини земель; напрями упорядкування територій громадської забудови; обмеження у використанні земель в межах спеціальних зон; заходи щодо охорони земель.
Забезпечення сталого соціального та еколого-економічного використання земельних ресурсів на землях інших категорій полягатиме в розробці та проведенні заходів щодо: збереження, поліпшення використання та охорони лісових масивів та інших зелених насаджень загального користування; благоустрою берегів річок, озер та ставків у місцях масового відпочинку населення; резервування найцінніших територій і акваторій для подальшого їх заповідання; створення для найцінніших об'єктів природно-заповідного фонду міста охоронних зон для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів і запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них Територіях; паспортизації об'єктів оздоровчого призначення та визначення режиму використання земель під цими об'єктами; збалансованого забезпечення потреб населення в рекреаційних землях, їх захисту від виснаження та деградації а також збереження ландшафтного й біологічного різноманіття.
Фінансування робіт із складання плану земельно-господарського устрою території міста Києва та проведення пов'язаних з цим досліджень здійснюватимуться за рахунок коштів міського бюджету.
Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
4.1. Землевпорядкування
Відповідно до Концепції стратегічного розвитку м. Києва землеустрій у подальшому має спрямовуватися на створення системи ефективного планового землекористування із зростаючою інвестиційною привабливістю території як фактора збільшення надходжень до міського бюджету та гарантування прав власності на землю жителів територіальної громади міста.
Завдання землеустрою в межах міста зводяться до проведення землевпорядних заходів разом з містобудівною діяльністю. Землевпорядні і містобудівні документи одного рівня мають доповнювати один одного.
З цією метою, передусім, передбачається провести коригування проекту землеустрою щодо встановлення меж міста Києва, здійснити його розгляд та погодження зацікавленими сторонами і затвердження у встановленому порядку. Вирішенню вказаних проблем сприятиме поліпшення співпраці між Київською міською державною адміністрацією та Київською обласною державною адміністрацією відповідно до підписаного ними 15 жовтня 2010 року Меморандуму про співробітництво в галузі соціально-економічного, науково-технічного, гуманітарно-культурного розвитку та в містобудівній сфері. Сторони зокрема домовились тісно взаємодіяти з органами місцевого самоврядування щодо координації дій для забезпечення стратегічних завдань містобудівного розвитку територій міста Києва та Київської області, можливості зміни міських меж, сприяння розробленню генеральних планів м. Києва та населених пунктів приміської зони, схем планування територій сільських рад з урахуванням спільних інтересів.
Реалізація досягнутих у Меморандумі домовленостей щодо сприяння розробленню схем планування території з урахуванням спільних інтересів обумовлюватиме обґрунтування заходів щодо формування землекористувань у приміській зоні, реформування земельних відносин, охорони земель, що потребує розробки відповідної землевпорядної документації.
Обґрунтування заходів щодо удосконалення територіальної структури міста, здійснення ринкового обігу земель, справляння плати за землю, організація раціонального використання та охорони земель вимагає розробки плану земельно-господарського устрою території міста відповідно до нового Генерального плану. Цей план передбачається розробити до 2015 року.
З метою гарантування прав на землю територіальної громади міста Києва до 2015 року необхідно завершити розмежування земель державної та комунальної власності, встановити в натурі (на місцевості) межі ділянок, що будуть поділені під час розмежування земель, виготовити державний акт на землі комунальної власності територіальної громади.
Рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 N 714/2783 продовжено на період 2010 - 2015 років чинність Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста . Цією Програмою Головному управлінню земельних ресурсів доручалося забезпечити розробку та погодження проектів землеустрою з організації та встановлення меж і режимів використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісового фонду та зелених насаджень загального користування та подання їх на розгляд та затвердження Київради. За станом на 01.10.2010 залишилися незавершеними роботи по встановленню меж та оформленню документів, що посвідчують право користування землею: Національному природному парку (НПП) "Голосіївський"; пам'ятці природи загальнодержавного значення "Романівське болото"; дендрологічному парку "Сирецький"; Святошинському лісопарку, Пуща-Водицькому лісопарку; 14 заказникам місцевого значення та двом паркам-пам'яткам місцевого значення. Програмою намічається до 2015 року завершити ці роботи.
На період до 2015 року передбачається виконання землевпорядних робіт по розмежуванню прибудинкових територій житлових кварталів та мікрорайонів міста, завершення земельно-кадастрової інвентаризації земель.
Одним із пріоритетних завдань Головного управління земельних ресурсів на період дії Програми залишається організація робіт із землеустрою щодо оформлення права на земельні ділянки за зверненнями юридичних та фізичних осіб. Ураховуючи велику кількість клопотань, що надійшли з цього приводу, Програмою передбачаються заходи щодо спрощення системи їх опрацювання з метою надання дієвої допомоги у їх вирішенні. Зокрема до кінця 2011 року Головне управління земельних ресурсів має організувати проведення детального моніторингу землекористування приватного сектора міста. За його результатами передбачено: визначити реальну кількість земельних ділянок, які підлягають приватизації; провести роботу щодо подання відповідних заяв на приватизацію; визначити і проаналізувати причини, згідно з якими громадяни не можуть реалізувати своє право на приватизацію земельних ділянок, що знаходяться у їх користуванні. До цього часу актуальним залишається оформлення права на земельні ділянки, які використовуються громадянами для обслуговування існуючих домоволодінь понад норму, встановлену Земельним кодексом України.
Програмою передбачається також здійснити комплекс робіт з підготовки ділянок до продажу, щодо розробки проектів землеустрою по наданню і вилученню земель, схем рекультивації порушених земельних ділянок тощо.
4.2. Удосконалення системи управління земельними ресурсами
Специфіка системи управління в галузі використання та охорони земель міста Києва обумовлена столичним статусом міста, наявністю великого соціально-економічного потенціалу та пов'язаним з цим невпинним зростання вартості земельних ресурсів. Зростання прибутковості земельних ресурсів, збільшення надходжень до міського бюджету від використання земель, організація екологічно безпечного землекористування визначають основні напрями удосконалення системи управління землекористуванням.
До розмежування земель державної та комунальної власності управління земельними ресурсами, відповідно до Перехідних положень Земельного кодексу України, здійснюється Київською міською радою та державними органами приватизації.
Після розмежування земель повноваження щодо розпорядження землями державної власності здійснюватиметься Кабінетом Міністрів України, Київською міською державною адміністрацією та державними органами приватизації, а землями комунальної власності - Київською міською радою. Розпорядження особливо цінними землями як органи виконавчої влади, так і міська рада, проводитимуть лише за погодженням з Верховною Радою України.
Враховуючи специфіку управління земельними ресурсами на період до розмежування земель державної та комунальної власності, Київська міська рада та центральний орган виконавчої влади із земельних ресурсів створили власні головні управління земельних ресурсів у місті Києві. Головне управління Держкомзему у місті Києві є територіальним органом Держкомзему України та підконтрольне і підзвітне йому. Головне управління земельних ресурсів Київради, відповідно до рішення Київської міської ради від 19.12.2002 N 182/342 , є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської держадміністрації) і йому підзвітне.
З метою удосконалення управління земельними ресурсами в місті Програмою передбачається:
1. Узгодити виконання Головними управліннями земельних ресурсів міськдержадміністрації та Держкомзему України повноважень щодо:
- ведення земельного кадастру та організації земельно-кадастрових робіт;
- видачі державних актів на землю та здійснення їх реєстрації; надання витягів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок; ведення державного фонду документації із землеустрою.
2. Для усунення порушень щодо прийняття рішень про передачу земельних ділянок у власність, у тому числі на умовах оренди, юридичним і фізичним особам, забезпечувати неухильне виконання вимог чинного законодавства при прийнятті відповідних рішень, погодженні або державній експертизі землевпорядної документації.
3. Провадити координацію ведення державного і самоврядного контролю за використанням та охороною земель міста відповідними інспекціями.
4. Спільно розробляти пропозиції до галузевих і міських програм з питань розвитку земельних відносне, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони.
5. Узгоджувати план заходів щодо реалізації основних напрямів та стратегічних цілей діяльності управлінь.
Враховуючи викладене, необхідно законодавче врегулювати окремі питання щодо повноважень, особливо у сфері кадастру, підготувати і прийняти Меморандум щодо співпраці між вказаними головними управліннями.
Після завершення розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження та адміністративні функції Головного управління земельних ресурсів міськдержадміністрації як міського центру управління землями значно зростуть.
4.3. Земельно-кадастрові роботи та розвиток автоматизованої системи
Незважаючи на унікальність системи ведення земельного кадастру, що створена в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), багатогранність завдань, які ставляться, вимагають постійного її удосконалення. Програмою використання та охорони земель міста Києва на 2011 - 2015 роки передбачається виконати роботи щодо удосконалення системи ведення земельного кадастру, які б дозволили:
- проводити реєстрацію даних та відображення на черговому кадастровому плані результатів робіт щодо геодезичної мережі м. Києва;
- реєструвати рішення Київради щодо надання пільг по платі за землю - відображення в звіті для податкової адміністрації.
Необхідно розробити та впровадити нову систему відображення растрових даних великого об'єму в системі "Кадастр", нові графічні форми відображення інформації про земельні ділянки (графічне відображення земельних ділянок з параметрами розмірності, координатами, суміжними землевласниками та землекористувачами, іншою додатковою інформацією, угіддями, зв'язок з формою N 6-зем тощо), удосконалити систему ведення земельного кадастру, яка б дозволяла: здійснювати роботу та тестування працездатності системи під операційною системою LINUX та багатопроцесорним сервером бази даних - дослідна експлуатація системи; забезпечувати тестування працездатності системи з використанням дисків SSD.
Провадитимуться роботи щодо удосконалення системи ведення земельного кадастру в напрямі поєднання частини її інформації з містобудівним кадастром.
4.4. Містобудівне обґрунтування
Враховуючи відсутність вільних земельних ділянок для будівництва житла, перспективним вбачається використання територій, зайнятих житловими будинками першого періоду індустріального домобудування, для комплексної забудови. Складовою першого етапу реалізації проекту реновації житлового фонду є визначення територій та їх орієнтовних меж. Програмою передбачається опрацювання вказаного питання протягом 2011 року Головним управлінням земельних ресурсів спільно з Головним управлінням містобудування та архітектури, районними в м. Києві державними адміністраціями і визначення територій, на яких можлива реновація житлового фонду, їх орієнтовні площі та межі. Зазначений захід є необхідним для запобігання можливому новому будівництву (окремих об'єктів) на цих територіях, що, у свою чергу, ускладнить у майбутньому комплексну забудову кварталів.
Відповідно до нового Генерального плану міста Києва будуть розроблені детальні плани територій, плани зонування центральної частини міста та окремих сельбищних територій, схеми перспективного використання промислово-транспортних і комунальних територій.
4.5. Наукові дослідження
Формування власності територіальних громад на землю як основи розвитку місцевого самоврядування та продовження земельної реформи у місті обумовлюють необхідність наукової розробки низки проблем міського землекористування. До них відносяться:
- розробка методологічних основ - методичних засад удосконалення земельних відносин та системи управління міським землекористуванням;
- дослідження розвитку ринку землі, дії рентоутворюючих факторів і їх вплив на вартість земельних ділянок у столиці та удосконалення нормативної грошової оцінки земель міста;
- наукове обґрунтування напрямів організації та функціонування землекористування приміської зони столиці України та дослідження проблем формування столичного регіону;
- розробка наукових основ оптимізації землекористування багатоповерхової забудови та незабудованих територій;
- удосконалення зонування території міста;
- удосконалення системи земельно-кадастрової документації;
- розробка методики складання плану земельно-господарського устрою території міста Києва та удосконалення методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення;
- методологічні основи та механізми формування прибудинкових територій.
Як показує зарубіжний досвід, межі приміської зони, режим використання і охорони земель в ній мають затверджуватися правовими актами не органів місцевого самоврядування міста чи прилеглих до нього адміністративно-територіальних утворень, а відповідним законом, розробка та прийняття якого є дуже актуальним питанням для міста Києва.
Основні рішення в галузі земельних відносин, будівництва, лісопаркового господарства згідно з законом мають прийматися виконавчими органами державної влади та органами місцевого самоврядування Київської області, але, як правило, за погодженням з виконавчими органами державної влади та місцевого самоврядування столиці. Це дозволить вирішувати проблеми розвитку міського водопостачання, каналізації та організації місць складування і захоронення міських відходів, будівництва інших споруд, необхідних для задоволення потреб міського населення, але розміщених за межами міста, з урахуванням інтересів жителів приміської зони. Розробка проекту Закону України "Про приміські зони" є важливою складовою частиною наукового проекту "Земельно-правові проблеми організації та формування приміської зони міста Києва".
4.6. Нормативно-правове забезпечення
Основою для регулювання земельних відносин у місті є Земельний кодекс України, який набрав чинності 1 січня 2002 року (зі змінами). Реалізація на практиці положень цього Кодексу обумовлює необхідність якнайшвидшого прийняття законів України: про державний земельний кадастр; про ринок земель; про порядок використання земель рекреаційного, оздоровчого, історико-культурного призначення, приміських зон. Зокрема мають бути врегульовані такі проблеми: зміна цільового призначення земель природно-заповідного фонду, заборона забудови парків і скверів, охорона земель рекреаційного фонду країни.
Назріли питання внесення змін до ряду законодавчих актів, зокрема законів України "Про плату за землю", "Про оренду землі", "Про розмежування земель державної та комунальної власності". Слід законодавче врегулювати питання переходу права на землю під об'єктами незавершеного будівництва у випадках переходу права на ці об'єкти, поновлення та припинення договорів оренди земельних ділянок з орендарями - власниками споруджених об'єктів, які завершили будівництво та не бажають поновлювати договори оренди земельних ділянок. Необхідно скоротити перелік категорій юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, удосконалити методику нормативної грошової оцінки міських земель, зайнятих колективними садами, запровадити надійні економічні важелі раціоналізації землекористування.
На підвищення ефективності використання земельних ділянок з незначною щільністю забудови, малоефективним виробництвом, насамперед промислових об'єктів, які розташовані в центральній частині міста, не впливають розміри земельного податку та орендної плати за землю. Не передбачено підвищений рівень орендної плати у випадках оренди земельних ділянок, розміри яких перевищують нормативні (встановлені державними будівельними нормами), а також у випадках розміщення земельних ділянок певного функціонального використання в найбільш привабливих районах міста, в районах з розвинутою транспортною (інженерною) інфраструктурою тощо. Диференціація ставок орендної плати разом із диференціацією ставок земельного податку повинні стати основним засобом ефективного вирішення питань землекористування в столиці.
Не можна залишити поза увагою і той факт, що особливості відведення земельних ділянок в столиці ще повністю не врегульовано відповідними нормативно-правовими актами. Не завжди враховується необхідність комплексної забудови територій, внаслідок чого окремі житлові мікрорайони відчувають недостатню забезпеченість об'єктами транспортного та соціально-культурного призначення (дошкільні дитячі заклади, школи, підприємства, що спеціалізуються на продажу товарів повсякденного вжитку тощо). Необхідність вирішення питань містобудівної діяльності та підвищення ефективності використання земельних ресурсів обумовлює прийняття відповідного нормативно-правового акта Київської міської ради для розробки плану земельно-господарського устрою території міста.
4.7. Топографо-геодезичні роботи
Сучасний стан топографо-геодезичної та картографічної діяльності унеможливлює їх розвиток без впровадження передових технологій, а саме:
створення міської геодезичної мережі методами супутникових GPS-спостережень, проведення аерознімальних робіт із застосуванням сучасного обладнання, використанням цифрових методів дистанційного зондування та матеріалів космічних зйомок.
Програмою передбачається здійснити оновлення планово-картографічної основи міста Києва в масштабах 1:2000 та 1:500. В подальшому, з метою підтримки картографічної основи в актуальному стані, Програмою передбачається створення системи поновлення топографічних карт і планів в електронному вигляді.
Для реалізації цих проектів необхідно: завершити реконструкцію геодезичної мережі; провести великомасштабне аерофотознімання території міста; виготовити ортофотоплани масштабу 1:2000 та 1:500; розробити технології постійної актуалізації планово-картографічних матеріалів.
За результатами польового обстеження, інструментального розшуку та аналізу стану пунктів геодезичної мережі міста було встановлено, що втрата геодезичних пунктів становить в різних районах міста від 50 до 85 %. Точність наявної геодезичної мережі не відповідає сучасним вимогам визначення координат точок місцевості із застосуванням супутникових радіонавігаційних GPS-методів.
З метою поліпшення топографо-геодезичного забезпечення, що є основним картографічним ресурсом для ведення земельного кадастру, моніторингу використання та охорони земель, містобудування і прийняття управлінських рішень Програмою використання та охорони земель міста Києва на 2011 - 2015 роки передбачається провести такі заходи:
- виконати роботи по нівелюванню пунктів полігонометрії 4 класу 1 розряду (опорної мережі);
- скласти каталог координат в системі координат існуючої місцевої та нової системи координат СК КИЇВ 2005;
- встановити дві перманентні станції GPS GNNS на заході та на сході м. Києва;
- провести комплекс аерофотознімальних робіт із залученням цифрової аерофотокамери та сканера (цифрова модель рельєфу ЦМР), створити ортофотоплани М 1:500 та 3D моделі, по матеріалах спектрального діапазону аерофотознімань розробити класифікатор визначення стану інженерних мереж, споруд, дахів, екологічного забруднення територій тощо;
- провести комплекс робіт щодо оновлення та створення топографічних планів М 1:2000 та 1:500;
- затвердити та ввести в дію Положення та Інструкцію про порядок утримання, використання та моніторингу опорної геодезичної мережі м. Києва.
4.8. Фінансове забезпечення
Фінансування заходів, передбачених Програмою, здійснюватиметься за рахунок коштів міського бюджету, а також за кошти власників земельних ділянок і землекористувачів та за рахунок інших джерел.
За рахунок коштів громадян, підприємств, установ і організацій - власників земельних ділянок і землекористувачів провадитимуться заходи щодо:
- розробки проектів землеустрою щодо надання, вилучення, викупу, передачі в оренду земельних ділянок;
- приватизації земельних ділянок громадянами та видачі правовстановлюючих документів на землю;
- встановлення в натурі меж земельних ділянок і виготовлення правовстановлюючих документів на землю підприємствам, установам, організаціям;
- земельно-кадастрової інвентаризації земель, які знаходяться у користуванні громадян та підприємств, установ і організацій некомунальної власності.
Решта заходів, передбачених Програмою, буде фінансуватися з міського бюджету та інших джерел.
Перелік заходів, їх вартість та терміни виконання приведені в розділі 5 Програми (табл. 6).
4.9. Кадрове забезпечення
Реалізація заходів і завдань Програми обумовлює необхідність значного зміцнення кадрового потенціалу органів управління землекористуванням, удосконалення структури Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації; укомплектування структурних підрозділів, які забезпечують здійснення найважливіших заходів Програми, кадрами високої кваліфікації, організації належного матеріально-технічного, комп'ютерного та програмного забезпечення.
У зв'язку з прогнозованим зростанням у 2011 - 2015 у 1,5 рази надходжень коштів до міського бюджету від використання землі, порівняно з попереднім п'ятирічним періодом (2006 - 2010), адекватно збільшуються обсяги навантаження на апарат управління Програмою. Зростає потреба у відповідних кадрах управління аукціонів, конкурсів та ринку землі, управління землеустрою, управління земельного кадастру та юридичного управління. За розрахунками додаткова чисельність фахівців має збільшитися на 30 чоловік, а загальна кількість працівників Головного управління земельних ресурсів становитиме 185 чоловік.
Розділ 5. ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ І ЗАВДАНЬ ПРОГРАМИ ТА ТЕРМІНИ ЇХ ВИКОНАННЯ
Таблиця 6. Заходи і завдання щодо використання та охорони земель м. Києва та терміни їх виконання
Розділ 6. РОЗРАХУНОК ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Реалізація заходів, передбачених Програмою, забезпечить істотне підвищення ефективності регулювання земельних відносин у місті, поліпшить використання та охорону земельного фонду, сприятиме значному збільшенню надходжень коштів до міського бюджету від плати за землю, продажу земельних ділянок та права оренди землі, зокрема на конкурентних засадах. Протягом 2011 - 2015 років від плати за використання землі, продажу земельних ділянок та відшкодування втрат сільське господарського і лісогосподарського виробництва передбачено одержати коштів на суму 15 млрд. 323 млн. гривень (табл. 7).
Таблиця 7. Прогноз надходження коштів в результаті реалізації Програми
Поряд із зростанням інвестиційного та виробничого потенціалів землі як самостійного фактора економічного зростання буде завершено здійснення більш важливих заходів і завдань, необхідних для подальшого розвитку земельних відносин, гарантування прав на землю територіальної громади столиці України, формування якісного екологічного середовища для киян, зокрема:
- встановлено і затверджено межі міста Києва і виготовлено правовстановлюючу документацію на міські межі;
- проведено формування земель територіальної громади міста з виготовленням документів на право комунальної власності на землю;
- розроблено і затверджено план земельно-господарського устрою території одного із районів міста як основний документ для оптимізації та екологізації землекористування, розвитку ринку земель та системи оподаткування, забезпечення належного режиму для використання і охорони земель;
- завершено інвентаризацію земель міста, формування об'єктів і встановлення меж водного, природно-заповідного, рекреаційного та історико-культурного фондів земель, прибудинкових територій, земель у межах охоронних, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму землекористування;
- забезпечено подальший розвиток ринку земель з запровадженням прозорої процедури конкурентних засад, оновленням нормативної грошової оцінки земель, переглядом ставок оренди землі, законодавчим врегулюванням існуючих проблем щодо земельного податку, орендної плати, пільг щодо плати за землю;
- удосконалено зонування території міста, досліджено земельно-правові проблеми формування приміської зони столиці України, здійснено оптимізацію землекористування промислово-транспортних об'єктів та територій реновації житлового фонду;
- забезпечено належний рівень охорони всіх категорій земель, рекультивацію порушених земель з залученням їх у господарський обіг тощо.
| Заступник міського голови - секретар Київради | О. Довгий |
"Хрещатик" N 50 (3875) від 06 квітня 2011 року