Про результати вивчення стану організації роботи та судової практики розгляду справ, повязаних із земельними відносинами, в господарському суді Автономної Республіки Крим

Заслухавши та обговоривши інформацію заступника голови судової палати з розгляду спорів, пов'язаних з державним регулюванням економічних відносин Першикова Є.В., голови Севастопольського апеляційного господарського суду Коваля В.М. та голови господарського суду Автономної Республіки Крим Луцяка М.І., президія Вищого господарського суду України відзначає, що в господарському суді Автономної Республіки Крим в основному забезпечується гарантований Конституцією і законами України захист прав та інтересів суб'єктів господарювання, суспільства і держави на засадах верховенства права при розгляді справ, пов'язаних із земельними відносинами.

Основні показники роботи господарського суду Автономної Республіки Крим свідчать про те, що із 14505 справ, розглянутих судом у 2008 році, 381 справа була пов'язана із застосуванням законодавства про землекористування, що на 5,2% менше, ніж у 2007 році (402 справи).

Станом на 16.03.2009 судом всього розглянуто 30 справ по земельних спорах (або 3,2% від загальної кількості розглянутих судом (936). При цьому, залишок нерозглянутих справ по земельних спорах становить 72 справи (або 2,1% від загального залишку нерозглянутих справ (3335).

Із загальної кількості закінчених провадженням справ даної категорії прийнято 251 судове рішення, що на 18% менше, ніж у 2007 році (306), з яких: про задоволення позову - 140 проти 191 у 2007 році; про відмову у задоволені позовних вимог повністю або частково - 111 проти 115 у 2007 році.

З наведеного вбачається, що майже кожна друга позовна вимога у спорах, пов'язаних із земельними відносинами, при прийнятті рішення по суті щорічно задовольнялася у судовому порядку.

Характерним для субкласифікації розглянутих судом протягом 2007-2008 років справ даної категорії є чисельна перевага справ зі спорів, що виникли у зв'язку із самовільним зайняттям земельної ділянки. їх частка у 2008 році складала 33% проти 38,3% у 2007 році.

Сталою є тенденція й для справ про визнання недійсними актів, пов'язаних із землекористуванням, частка яких в 2008 році у структурі вирішених судом спорів по земельних правовідносинах склала 27,3% проти 26,4% у 2007 році.

Більша частина таких спорів (73%) протягом 2008 року розглядалася судом в порядку господарського судочинства, тоді як у попередньому році більша їх частина (68%) була розглянута за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Характерною тенденцією є також збільшення кількості розглянутих справ зі спорів, що виникли при укладенні, зміні, розірванні договорів, пов'язаних із землекористуванням, їх частка у структурі земельних спорів збільшилася з 21,4% у 2007 році до 25,7% у 2008 році.

Найменшою складовою у структурі вирішених господарським судом земельних спорів є спори майнового характеру, що виникли при виконанні господарських договорів із застосуванням законодавства про землекористування, частка яких становить 2,9% проти 5,2% у 2007 році.

Водночас виявлено деякі розбіжності показників статистичних звітів щодо обліку зазначеної категорії спорів. Зокрема, встановлено, що фактично справ із земельних правовідносин господарським судом розглянуто значно більше, ніж зазначено в статистичних звітах. Такі розбіжності пояснюються об'єднанням позовних вимог та обліком справ із земельних правовідносин в інших категоріях. Разом з тим, має місце статистична похибка через недотримання відповідальними працівниками суду рекомендацій та правил, передбачених Інструкцією про порядок заповнення і використання статистичних карток первинного обліку судових справ у місцевих господарських судах. Викривлення статистичних показників обумовлено також неналежним заповненням категорій справ в обліковій картці або ж невнесенням до зазначеного документа відомостей щодо кожного спору, якщо справа була пов'язана з вирішенням декількох позовних вимог.

Вивчення окремих аспектів діяльності керівництва господарського суду Автономної Республіки Крим з питань організації роботи спеціалізованого відділу з розгляду земельних спорів свідчить про неналежну організацію роботи у цьому напрямку.

Так, заступник голови суду Шкуро В.М. (з вересня 2007 року по серпень 2008 року) та заступник голови суду Тітьков С.Я. (з серпня по грудень 2008 року) фактично не заслуховували інформацію начальника спеціалізованого відділу з питань, що стосуються, насамперед, організації діяльності відділу, аналізу судової статистики, вивчення судової практики розгляду земельних спорів.

Крім того, головою господарського суду Автономної Республіки Крим, всупереч вимогам пункту 2 частини 1 статті 24 Закону України "Про судоустрій України", не було своєчасно внесено відповідні зміни до наказів, що визначають обсяг обов'язків заступників голови суду щодо організації роботи вказаного відділу.

Викладені обставини частково вплинули на якість розгляду справ даної категорії.

Причиною судових помилок господарського суду Автономної Республіки Крим, як правило, є нестабільність законодавства, відсутність єдиної судової практики з розгляду даної категорії господарських спорів. Проте у ряді випадків вони є причиною порушення або неправильного застосування норм процесуального права окремими суддями, що створює передумови виникнення обґрунтованих звернень та скарг.

Так, у спорах, в яких стороною є фізична особа - підприємець, судом не завжди витребовуються докази реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності, що є порушенням статей 38, 54 Господарського процесуального кодексу України. Встановлення статусу такої особи або залишається поза увагою судді, або визначається на підставі інших доказів, що є порушенням вимог частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи спори щодо земельних ділянок, судді не завжди витребовують відомості Земельного кадастру, що унеможливлює конкретизацію спірних земельних ділянок та призводить до порушення прав осіб, які не залучалися до участі у справі, що стає підставою скасування таких судових рішень.

Досить часто судді, розглядаючи справи, пов'язані із земельними відносинами, припускалися порушень норм статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Особливе занепокоєння викликають випадки неналежного виконання місцевим та апеляційним господарськими судами вказівок суду касаційної інстанції в порядку статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України за наслідками повторного розгляду справи.

Окремо слід відзначити наявність порушень процесуальних строків розгляду справ даної категорії.

Так, деякі справи розглянуто поза межами двомісячного строку без його подовження у встановленому законом порядку. Подекуди справи призначаються до розгляду у першому засіданні на дату, яка виходить за межі двомісячного строку. Інколи порушення процесуальних строків розгляду справи допускаються після їх продовження головою суду або його заступником. Водночас, виявлено поодинокі випадки невиправдано швидкого призначення та розгляду справ.

Найбільш поширеним явищем для справ даної категорії є недодержання вимог абзацу четвертого пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (зі змінами та доповненнями). Зокрема, на зворотному боці ухвал про порушення провадження у справі, як правило, відсутня відмітка служби діловодства суду про направлення вказаної ухвали сторонам у справі.

Судова практика господарського суду Автономної Республіки Крим свідчить, що серед проблемних у 2007-2008 роках залишалось питання розмежування підвідомчості спорів господарської та адміністративної юстиції.

У першому півріччі 2007 року мала місце розбіжність у практиці розгляду позовів прокурора про зобов'язання суб'єктів підприємницької діяльності оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Так, у деяких справах позовні вимоги прокурора задовольнялися. Водночас, мали місце випадки, коли у позові було відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема статей 12, 125, 126, 151 Земельного кодексу України, право ініціювати укладення договору оренди належить суб'єкту господарювання, а не органу місцевого самоврядування.

У подальшому в господарському суді Автономної Республіки Крим була вироблена єдина правова позиція щодо відмови прокурору в позові з підстав, зазначених вище.

Частина справ вирішувалась без врахування правових позицій, викладених в інформаційних листах Вищого господарського суду України з питань застосування земельного законодавства та судових рішень вищих судових інстанцій, у т.ч. Верховного Суду України.

Певні проблеми виникали у вирішенні спорів про визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва або на об'єкти, розташовані на земельних ділянках, наданих в оренду.

У розгляді справ, предметом спору в яких є землі оборони, господарським судом Автономної Республіки Крим подекуди не враховувалася правова позиція Верховного Суду України стосовно того, що статтею 4 Закону України "Про використання земель оборони" визначено вичерпний перелік використання земель оборони в господарських цілях. Використання земель оборони як пайовий внесок у житловій забудові чинним законодавством не передбачено.

У жодній справі даної категорії будь-якого рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, розташованої на території військового містечка, у передбаченому законом порядку не приймалося.

Отже, припустившись істотних помилок при розгляді зазначених справ, кваліфікації обставин та застосуванні законодавства, господарський суд Автономної Республіки Крим у таких випадках помилково визнав дійсними договори, укладені неповноважним суб'єктом, права власності на нерухоме майно військових містечок та права користування земельними ділянками всупереч встановленому законом порядку використання земель оборони.

Окремо слід зазначити про розгляд справ зі спорів, пов'язаних з реалізацією права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Відсутність правозастосовної практики судів апеляційної та касаційної інстанцій у справах даної категорії унеможливлює здійснення аналізу відповідних правових позицій місцевого господарського суду в контексті правозастосовної практики вищих судів.

Водночас, як уявляється, в рамках перегляду таких рішень першочергова увага мала б бути приділена питанням визначення конкретного порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, за захистом якого звертаються вказані суб'єкти господарювання до суду, наявності у відповідного органу прав та обов'язків щодо укладення договору суперфіцію та розпорядження відповідними земельними ділянками, дотримання порядку використання земель відповідно до їх цільового призначення, особливих режимів використання окремих категорій земель.

Вказані недоліки свідчать про необхідність вжиття відповідних заходів, спрямованих на підвищення якості відправлення правосуддя у розгляді справ, пов'язаних із земельними відносинами.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 43 Закону України "Про судоустрій України", президія Вищого господарського суду України

1. Інформацію про результати вивчення стану організації роботи та судової практики розгляду справ, пов'язаних із земельними відносинами, в господарському суді Автономної Республіки Крим взяти до відома.

2. Визнати недостатнім рівень здійснення головою господарського суду Автономної Республіки Крим повноважень у частині забезпечення належної організації роботи спеціалізованого відділу з розгляду земельних спорів.

3. Голові господарського суду Автономної Республіки Крим вжити заходів до усунення виявлених під час вивчення недоліків.

4. Звернути увагу суддів господарського суду Автономної Республіки Крим на необхідність чіткого і неухильного дотримання норм чинного законодавства при розгляді справ, пов'язаних із земельними відносинами, забезпечивши у цьому своєчасне вирішення питань про порушення провадження у справах, належну підготовку справ до розгляду, розгляд справ протягом розумного строку, підвищення особистої відповідальності за якісний та оперативний судовий розгляд справ, дотримання правил підсудності та підвідомчості справ, належне складання та оформлення процесуальних документів, реагування на випадки порушення законодавства відповідними учасниками правових відносин.

5. Рекомендувати голові господарського суду Автономної Республіки Крим вжити заходів щодо:

- підвищення рівня здійснення правосуддя та забезпечення дотримання конституційних засад судочинства при розгляді справ, пов'язаних із земельними відносинами;

- вдосконалення організації роботи третього спеціалізованого відділу господарського суду Автономної Республіки Крим з розгляду земельних спорів та забезпечення належного ведення статистичного обліку справ;

- вивчення причин скасування та зміни судових рішень господарського суду Автономної Республіки Крим судами вищих інстанцій у справах, пов'язаних із земельними відносинами;

- вжиття відповідних організаційних заходів щодо усунення умов, які сприяють виникненню судових помилок у розгляді справ, пов'язаних із земельними відносинами;

- вивчення причин надходження скарг на дії суддів щодо розгляду ними справ, пов'язаних із земельними відносинами. За результатами такого вивчення внести пропозиції щодо відповідного реагування на обґрунтовані скарги, в той же час, не залишаючи поза увагою факти будь-якого впливу на суддів;

- забезпечення систематичного вивчення та аналізу причин помилок, які допускаються окремими суддями у розгляді справ, пов'язаних із земельними відносинами, та вжиття заходів щодо усунення таких причин.

6. Забезпечити проведення господарським судом Автономної Республіки Крим та Севастопольським апеляційним господарським судом спільних заходів з обговорення питань щодо застосування в судовій практиці норм чинного законодавства у сфері земельних відносин.

7. Рекомендувати президії Севастопольського апеляційного господарського суду заслухати у першому півріччі 2010 року інформацію голови господарського суду Автономної Республіки Крим про вжиття заходів щодо удосконалення організації роботи суду та усунення виявлених недоліків.

8. Цю постанову опублікувати в офіційному друкованому органі Вищого господарського суду України "Вісник господарського судочинства".