Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2009 року N 1117

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 4 листопада 2009 року N 900 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2009 року N 1117" зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2009 року N 1117 "Про утворення Урядової комісії з питань забезпечення обороноздатності та національної безпеки України".

У зв'язку з цим відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2009 року N 1117 "Про утворення Урядової комісії з питань забезпечення обороноздатності та національної безпеки України", опублікованої в "Офіційному віснику України" 30 жовтня 2009 року N 81, ст.2746.

Зазначеною постановою утворено Урядову комісію з питань забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, затверджено Положення про Урядову комісію ( пункти 1, 2) . Положенням про Урядову комісію з питань забезпечення обороноздатності та національної безпеки України встановлено, що зазначена Урядова комісія є консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України; Комісія утворюється для забезпечення, зокрема, узгоджених дій органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері оборони, створення і подальшого розвитку сектору безпеки ( пункт 1) ; основними завданнями Урядової комісії визначено, зокрема, сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань забезпечення обороноздатності та національної безпеки України ( підпункт 1 пункту 4) . Підпунктом 2 пункту 4 зазначеного Положення на Урядову комісію покладено завдання із підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України стосовно призначення на посади осіб вищого офіцерського складу та присвоєння їм військових звань.

Ця постанова Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції України, виходячи з такого.

За Конституцією України Президент України забезпечує національну безпеку держави; є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; очолює Раду національної безпеки і оборони України; присвоює вищі військові звання ( пункти 1, 17, 18 та 24 частини першої статті 106) . "Системний аналіз положень Конституції дає підстави вважати, що Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України мають окремі конституційні повноваження у сферах національної безпеки і оборони держави, але лише Президент України наділений конституційними повноваженнями здійснювати керівництво у цих сферах. Це означає, що Президент України, здійснюючи таке керівництво, спрямовує діяльність суб'єктів забезпечення національної безпеки і оборони держави, зокрема Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, на реалізацію основ (засад), визначених у пункті 17 частини першої статті 92 Конституції України та Законі України "Про основи національної безпеки України" (Рішення Конституційного Суду України від 25 лютого 2009 року N 5-рп/2009) .

Водночас Конституцією України передбачено існування при Президентові України спеціального координаційного органу з питань національної безпеки і оборони - Ради національної безпеки і оборони України ( частина перша статті 107) . Саме цей орган уповноважений Основним Законом держави здійснювати координацію і контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони ( частина друга статті 107) .

Кабінет Міністрів України за Конституцією України здійснює у зазначеній сфері заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю ( пункт 7 статті 116) .

Таким чином, координація дій з питань оборони та національної безпеки України Основним Законом держави не віднесена до повноважень Кабінету Міністрів України.

Відтак, Кабінет Міністрів України не може покладати завдання із забезпечення такої координації на свої консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, що відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" утворюються Урядом України для забезпечення здійснення своїх повноважень ( частина перша статті 51) .

За таких обставин покладення постановою від 21 жовтня 2009 року N 1117 на консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України завдань із забезпечення узгоджених дій органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері оборони, створення і подальшого розвитку сектору безпеки, сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань забезпечення обороноздатності та національної безпеки України не відповідає Конституції України. Основним Законом держави закріплено статус Кабінету Міністрів України як колегіального органу, до складу якого входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри, міністри ( частина перша статті 114) , як вищого органу у системі органів виконавчої влади, до повноважень якого віднесено спрямування і координацію роботи міністерств, інших органів виконавчої влади (частина перша статті 113, пункт 9 статті 116) , організація, повноваження і порядок діяльності якого визначаються Конституцією і законами України (пункт 12 частини першої статті 92, частина друга статті 120) . Водночас Конституцією України визначено, що Кабінет Міністрів України реалізує свою компетенцію шляхом видання обов'язкових до виконання актів - постанов і розпоряджень, які підписує Прем'єр-міністр України ( частини перша і друга статті 117) .

Таким чином, за Конституцією України Кабінет Міністрів України має реалізовувати свої повноваження, в тому числі зі спрямування і координації роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, виключно шляхом видання постанов та розпоряджень.

За таких обставин покладення на консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України (яким є Урядова комісія, утворена постановою Кабінету Міністрів України N 1117) завдань із забезпечення узгоджених дій органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері оборони, створення і подальшого розвитку сектору безпеки є не чим іншим, як закріпленням за цим органом права здійснювати повноваження, які Основним Законом держави покладені на Кабінет Міністрів України і реалізуються ним шляхом видання постанов і розпоряджень.

Відтак, положення постанови Кабінету Міністрів України N 1117 не відповідають наведеним вище нормам Конституції України.

Таким, що не відповідає Основному Закону держави, є й завдання Урядової комісії з питань забезпечення обороноздатності та національної безпеки України щодо підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо призначення на посади осіб вищого офіцерського складу та присвоєння їм військових звань, що визначено підпунктом 2 пункту 4 Положення про Урядову комісію.

Відповідно до Конституції України призначення на посади та звільнення з посад вищого командування Збройних Сил України, інших військових формувань, присвоєння вищих військових звань віднесено Конституцією України до повноважень Президента України, який є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України і уповноважений здійснювати керівництво у сферах національної безпеки та оборони ( пункти 17, 24 частини першої статті 106) .

Тому норми підпункту 2 пункту 4 Положення про Урядову комісію, якими на Урядову комісію покладено завдання з підготовки пропозицій для Кабінету Міністрів України стосовно призначення на посади осіб вищого офіцерського складу та присвоєння їм військових звань, тобто з питань, вирішення яких віднесено Конституцією України до виключних повноважень Президента України, порушують пункти 17, 24 частини першої статті 106 Конституції України.

Крім того, на порушення Основного Закону України зазначеною постановою Уряду передбачено включення до складу Урядової комісії з питань забезпечення обороноздатності та національної безпеки України Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України без їх згоди.

За Конституцією України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6, частина перша статті 113) .

Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Генеральний штаб Збройних Сил України до системи органів виконавчої влади не належать і Кабінету Міністрів України не підпорядковуються.

Зокрема, Служба безпеки України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президенту України і підконтрольним Верховній Раді України (стаття 1 Закону України "Про Службу безпеки України") . На цьому наголосив і Конституційний Суд України у Рішенні від 20 жовтня 2009 року N 27-рп/2009, зауваживши, що "державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, є Служба безпеки України, правову основу діяльності якої становлять Конституція України, Закон України "Про Службу безпеки України".

Служба зовнішньої розвідки України є державним органом, підпорядкованим Президентові України та підконтрольним Президентові України і Верховній Раді України (стаття 1 Закону України "Про Службу зовнішньої розвідки України") , а Генеральний штаб Збройних Сил України належить до військового командування, є органом військового управління, головним військовим органом (статті 1, 11 Закону України "Про оборону України") .

За таких умов та з огляду на положення частини другої статті 51 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" щодо порядку залучення до участі в роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються Кабінетом Міністрів України, включення Урядом Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України до складу консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України без їх згоди є перевищенням передбачених Конституцією та законами України повноважень Уряду України.

Таким чином, видаючи постанову від 21 жовтня 2009 року N 1117, Кабінет Міністрів України діяв з перевищенням повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, порушив, крім зазначених вище, також норми частини другої статті 19 Конституції України, яка зобов'язує органи виконавчої влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, частини третьої статті 113 щодо обов'язку Кабінету Міністрів України у своїй діяльності керуватися, зокрема, Конституцією України, частини першої статті 117 Конституції України, за якою Уряд видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.

З огляду на наведене прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2009 року N 1117 "Про утворення Урядової комісії з питань забезпечення обороноздатності та національної безпеки України".

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.