ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я
| 01.08.2008 |
Практика розгляду судами справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу, вiдповiдальнiсть за якi передбачена ст. 164 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення(1)
---------------
(1) Узагальнення пiдготовлено суддею Верховного Суду України В.В. Заголдним та консультантом вiддiлу аналiзу статистики управлiння вивчення та узагальнення судової практики О.М.Колянчук.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 164 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (далi - КпАП), полягає у здiйсненнi господарської дiяльностi, що мiстить ознаки пiдприємницької, без державної реєстрацiї як суб'єкта господарювання або без одержання лiцензiї на провадження певного виду господарської дiяльностi, що пiдлягає лiцензуванню вiдповiдно до закону, чи без одержання дозволу, iншого документа дозвiльного характеру, якщо його одержання передбачено законом.
Вiдповiдно до п. 29 ст. 9 Закону вiд 1 червня 2000 р. N 1775-III "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" органiзацiя та утримання тоталiзаторiв, гральних закладiв, випуск та проведення лотерей, органiзацiя дiяльностi з проведення азартних iгор пiдлягають лiцензуванню.
Крiм лiцензування, операцiї з надання послуг у сферi грального бiзнесу, якi здiйснюються суб'єктами пiдприємницької дiяльностi та їх структурними (вiдокремленими) пiдроздiлами, пiдлягають патентуванню вiдповiдно до ст. 5 Закону вiд 23 березня 1996 р. N 98/96-ВР "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi". Торговий патент на здiйснення операцiй з надання послуг у сферi грального бiзнесу має бути виданий державними податковими органами на кожне окреме гральне мiсце (гральний автомат, гральний стiл).
Тлумачення поняття "гральний бiзнес" мiститься у ст. 5 зазначеного Закону i його слiд розумiти як дiяльнiсть, пов'язану з влаштуванням казино, iнших гральних мiсць (домiв), гральних автоматiв з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крiм державних) та розiграшiв з видачею грошових виграшiв у готiвковiй або майновiй формi.
Згiдно зi статистичними даними, якi надiйшли iз апеляцiйних судiв, до мiсцевих судiв у 2007 р. на розгляд надiйшло 1 тис. 910 справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу, вiдповiдальнiсть за якi передбачена ст. 164 КпАП, iз них за ч. 1 - 1 тис. 806 справ, за ч. 2 (повторне вчинення такого правопорушення протягом року) - 104. Суди для належного оформлення повернули органам, уповноваженим на складання адмiнiстративного протоколу, 105 справ, iз них за ч. 1 - 96, за ч. 2 - 9. Нерозглянутими на кiнець звiтного перiоду залишилися 15 справ цiєї категорiї.
Iз винесенням постанов мiсцевi суди у 2007 р. розглянули 1 тис. 802 справи про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу, їх питома вага становила 93,8 % вiд усiх справ зазначеної категорiї, що перебували на розглядi у мiсцевих судах. Кiлькiсть осiб, щодо яких суди розглянули такi справи з винесенням постанов, становила 1 тис. 802 особи, у тому числi за ч. 1 ст. 164 КпАП - 1702 особи, за ч. 2 - 100. За вчинення адмiнiстративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КпАП, суди наклали адмiнiстративне стягнення на 1 тис. 303 осiб, або 72,3 % вiд тих, щодо яких розглянуто справи з винесенням постанов, iз них за ч. 1 - на 1228, за ч. 2 - 75.
Стосовно 499 осiб провадження у справах зазначеної категорiї закрито, їх питома вага становила 27,7 % вiд кiлькостi осiб, щодо яких розглянуто справи з винесенням постанов.
У 2007 р. мiсцевi суди наклали адмiнiстративне стягнення у видi штрафу на 1303 осiб, сума накладеного штрафу становила 635 тис. грн., правопорушниками добровiльно було сплачено 135 тис. грн., або 21,3 %.
Додаткове стягнення у видi конфiскацiї гральних автоматiв суди застосували до 168 осiб, або 12,9 % вiд кiлькостi тих, на яких накладено стягнення за вчинення адмiнiстративного правопорушення у сферi грального бiзнесу. За ч. 1 ст. 164 КпАП конфiскацiю гральних автоматiв застосовано до 150 осiб, за ч. 2 - до 18. Частiше призначали додаткове стягнення у видi конфiскацiї суди областей: Харкiвської - 20,5 % вiд кiлькостi осiб, на яких накладено адмiнiстративне стягнення, Днiпропетровської - 20,3 %, Чернiгiвської - 16,7 %, Полтавської - 15,8 %, Миколаївської - 15,2 %, Донецької - 14,9 %, Рiвненської - 11,9 %, Луганської - 10,2 %, Автономної Республiки Крим - 10,7 % та м. Києва - 16,2 %.
Якiсть складання протоколiв про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу
Як вбачається з витребуваних для узагальнення справ, протоколи про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу, вiдповiдальнiсть за якi передбачена ст. 164 КпАП, в основному складалися вiдповiдно до вимог, передбачених статтями 254 i 255 цього Кодексу, уповноваженими на те посадовими особами органiв внутрiшнiх справ, органiв державної податкової служби, фiнансових органiв та органiв державного пожежного нагляду. У бiльшостi випадкiв якiсть складання протоколiв про адмiнiстративнi правопорушення вiдповiдала вимогам законодавства. У справах про адмiнiстративнi правопорушення, що надсилалися до суду на розгляд, крiм протоколу про адмiнiстративне правопорушення мiстилися також рапорти, складенi уповноваженими на це особами, протоколи огляду, складенi з дотриманням вимог законодавства, пояснення осiб, якi працюють операторами iгрових автоматiв, копiї документiв про надання дозволу на заняття господарською дiяльнiстю тощо.
Проте при аналiзi iнформацiї та справ про адмiнiстративнi правопорушення вказаної категорiї, надiсланих апеляцiйними судами, виявлено факти, коли всупереч вимогам ст. 254 КпАП протоколи про адмiнiстративнi правопорушення складалися неуповноваженими на це особами.
Наприклад, протокол про адмiнiстративне правопорушення стосовно С. був складений дiльничним iнспектором мiлiцiї Тростянецького РВВС УМВС України в Сумськiй областi.
Встановлено непоодинокi випадки неналежного оформлення адмiнiстративних протоколiв, у зв'язку з чим суди повертали їх органу, який їх склав. Зокрема, особи, уповноваженi на складання адмiнiстративного протоколу у справах про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу, не завжди додержувалися вимог, передбачених ст. 256 КпАП щодо змiсту протоколу про адмiнiстративне правопорушення: невiрно зазначались (або взагалi не зазначалися) мiсце, час та обставини вчинення адмiнiстративного правопорушення; вiдсутнi вiдомостi про особу правопорушника, а саме данi про його притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi упродовж року; вiдсутнi пiдписи правопорушника та свiдкiв, їх домашнi адреси, а також iншi вiдомостi, що необхiднi для прийняття законного i обгрунтованого рiшення у справi; не зазначено усiх даних про особу, яка склала протокол про адмiнiстративне правопорушення; у протоколах вiдсутнi назва, марка i номер гральних автоматiв. Вказанi недолiки є найбiльш поширеними, допускалися у бiльшостi справ про адмiнiстративнi правопорушення, а це ускладнювало рух справи на стадiях її пiдготовки до розгляду, складання постанови, а також звернення до виконання.
На пiдставi ч. 1 ст. 256 КпАП Шепетiвський мiськрайонний суд Хмельницької областi повернув до Славутської об'єднаної податкової iнспекцiї цiєї ж областi справу стосовно М. про вчинення ним адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП. В адмiнiстративному протоколi не було вказано мiсце проживання правопорушника та мiсце його роботи, що унеможливлювало виклик М. до суду.
Мали мiсце й факти, коли данi, зазначенi у протоколi про адмiнiстративне правопорушення, не вiдповiдали фактичним обставинам справи.
Прикладом цього може бути справа, яку розглядав Голосiївський районний суд м. Києва стосовно О., де у протоколi, що складено працiвниками Голосiївського РУ ГУ МВС України в м. Києвi, не зазначено мiсце вчинення правопорушення. Iз пояснень порушника, якi мiстяться в справi, мiсцем вчинення правопорушення є вул. 40-рiччя Жовтня, 106/2 у м. Києвi, а суд встановив, що О. як суб'єкт господарювання провадив дiяльнiсть у сферi грального бiзнесу без вiдповiдних документiв дозвiльного характеру у залi гральних автоматiв по вул. Лятошинського, 18, який належить ТОВ "Днiпро-Вiкторiя".
Постановою ж Корольовського районного суду м. Житомира вiд 10 липня 2007 р. справа стосовно Т. про вчинення ним правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, була повернена до УДСБЕЗ УМВС України в Житомирськiй областi для належного оформлення у зв'язку з тим, що у протоколi взагалi не було зазначено обставин вчиненого правопорушення.
Ще один приклад. Справу стосовно Б. про притягнення його до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, склад якого передбачений ч. 2 ст. 164 КпАП, постановою Зарiчного районного суду м. Суми вiд 15 жовтня 2007 р. повернено до Сумської ДПI на дооформлення у зв'язку з вiдсутнiстю в справi даних про притягнення Б. протягом року до адмiнiстративної вiдповiдальностi заст. 164 КпАП.
Аналогiчнi порушення, допущенi органами, уповноваженими на складання адмiнiстративного протоколу, якi стали причиною повернення справ на дооформлення, були зафiксовано майже в усiх областях.
При аналiзi справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу, що надiйшли для пiдготовки узагальнення, встановлено факт направлення Бiлоцеркiвською об'єднаною ДПI в Київськiй областi до Бiлоцеркiвського мiськрайонного суду справ, якi складалися лише з протоколiв про адмiнiстративне правопорушення. Але всупереч вимогам закону зазначенi справи судом на дооформлення не поверталися.
Мали мiсце факти, коли в адмiнiстративних протоколах не зазначалася частина ст. 164 КпАП, якою передбачено вiдповiдальнiсть за вчинене правопорушення.
Так, постановою Луцького мiськрайонного суду Волинської областi справу про адмiнiстративне правопорушення стосовно К. повернено на дооформлення, оскiльки в протоколi про адмiнiстративне правопорушення не зазначено частину ст. 164 КпАП, за якою правопорушник притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, а також вiдсутнi данi про притягнення його упродовж року до адмiнiстративної вiдповiдальностi за цiєю статтею, вiдсутнi характеристика, адреси свiдкiв та їх пояснення, крiм того, в протоколi мали мiсце виправлення.
Аналогiчнi порушення були допущенi працiвниками Нiкопольського МВ УМВС України в Днiпропетровськiй областi стосовно правопорушникiв К., М., ДПI Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавськiй областi стосовно Ж., Глухiвського МДПI в Сумськiй областi стосовно С., Кам'янець-Подiльської ОДПI у Хмельницькiй областi стосовно К., ВВСДПА у м. Севастополi стосовно К. тощо, дiї яких були квалiфiкованi за ст. 164 КпАП без зазначення частини вказаної статтi.
Постановою ж Ленiнського районного суду м. Донецька вiд 15 сiчня 2007 р. справа про адмiнiстративне правопорушення стосовно В. повернена до Ленiнського РВ ДМУ УМВС України в Донецькiй областi для належного оформлення. Як зазначено у постановi суду, 16 грудня 2006 р. стосовно В. було складено адмiнiстративний протокол, згiдно з яким вiн здiйснював господарську дiяльнiсть у сферi грального бiзнесу без вiдповiдних документiв дозвiльного характеру. Суд встановив, що протокол про адмiнiстративне правопорушення було складено за ч. 1 ст. 1649 КпАП, а дiї В. квалiфiковано за ст. 164 КпАП. Суд прийняв рiшення про направлення справи на дооформлення, проте до суду її не було повернено.
Мали мiсце випадки, коли орган, уповноважений на складання адмiнiстративного протоколу, квалiфiкував дiї правопорушника за ч. 1 ст. 164 КпАП, при цьому зазначаючи в протоколi про адмiнiстративне правопорушення, що особа, стосовно якої складено протокол, вже притягалася протягом року до адмiнiстративної вiдповiдальностi за правопорушення, передбачене ст. 164 КпАП. У такому випадку дiї правопорушника необхiдно було квалiфiкувати за ч. 2 ст. 164 КпАП.
Наприклад, у протоколi вiд 21 грудня 2007 р. про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi К. за вчинення правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, складено головним державним податковим ревiзором Синельникiвської ОДПI Днiпропетровської областi, зазначено, що К. упродовж року вже притягався до адмiнiстративної вiдповiдальностi за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КпАП. Але всупереч вимогам закону дiї К. квалiфiковано за ч. 1 ст. 164 КпАП.
Непоодинокими були випадки, коли в справах про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу вiдсутнi документи, якi б пiдтверджували факт права власностi або права розпоряджатися майном, а саме гральними автоматами. Вiдповiдно до вимог ст. 29 КпАП конфiсковано може бути лише предмет, який є у приватнiй власностi порушника, якщо iнше не передбачено законами України. Проте органи, уповноваженi на складання протоколiв про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу, зазначену обставину не з'ясовували, а протоколи складали стосовно осiб, якi доволi часто не були власниками гральних автоматiв.
Наприклад, у протоколi про адмiнiстративне правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, що складено посадовою особою управлiння податкової мiлiцiї ДПА у м. Севастополi вiд 29 березня 2007 р. стосовно С., зазначено, що останнiй здiйснював господарську дiяльнiсть у сферi грального бiзнесу без вiдповiдних лiцензiй i патенту. Проте при розглядi цiєї справи суд встановив, що С. не був нi власником, нi орендарем гральних автоматiв, а їх орендувало ЧП "Фенiкс", директором якого був Д. У протоколi про адмiнiстративне правопорушення цi факти були вiдсутнi.
Такi порушення мали мiсце майже в усiх областях України.
Причини порушення органами, якi складали адмiнiстративнi протоколи, строкiв накладення адмiнiстративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП
Аналiз справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу та повiдомлень апеляцiйних судiв засвiдчив, що однiєю з пiдстав для закриття судами справ про адмiнiстративнi правопорушення у зв'язку iз закiнченням строкiв накладення адмiнiстративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП, були порушення, допущенi уповноваженими на складання адмiнiстративного протоколу особами.
Непоодинокими були випадки несвоєчасного направлення справ про адмiнiстративнi правопорушення до суду органами, уповноваженими складати адмiнiстративнi протоколи, направлення цих справ пiсля закiнчення строкiв, передбачених ст. 38 КпАП, або за декiлька днiв до їх закiнчення, а також несвоєчасне повторне направлення справ до суду пiсля їх дооформлення.
Так, до Святошинського районного суду м. Києва справа стосовно С., який вчинив правопорушення 22 липня 2007 р., надiйшла лише 12 жовтня 2007 р., тобто з пропущенням строкiв для накладення адмiнiстративного стягнення.
Красноармiйською ОДПI 31 жовтня 2006 р. було складено протокол стосовно пiдприємця М. про вчинення ним адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ст. 164 КпАП. Постановою Красноармiйського мiськрайонного суду Донецької областi вiд 14 листопада 2006 р. справа про адмiнiстративне правопорушення стосовно М. повернена до Красноармiйської ОДПI для належного оформлення, оскiльки у протоколi про адмiнiстративне правопорушення не було вказано вiдповiдну частину ст. 164 КпАП, а також до справи не було долучено протокол огляду, та вилучення 13 гральних автоматiв, оскiльки ст. 164 КпАП передбачено конфiскацiю гральних автоматiв як додаткового стягнення. Вимоги суду, викладенi у постановi, були виконанi, але справа до суду надiйшла лише 9 сiчня 2007 р., тому суд постановою вiд 18 сiчня 2007 р. провадження у справi закрив у зв'язку iз закiнченням строкiв для накладення адмiнiстративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП.
Аналогiчнi факти були наявнi в судах Волинської, Днiпропетровської, Донецької, Запорiзької, Iвано-Франкiвської, Луганської, Львiвської, Хмельницької областей та м. Севастополя.
Мали мiсце випадки, коли надходження до суду справ про адмiнiстративнi правопорушення пiсля закiнчення строкiв накладення адмiнiстративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП, було пов'язане з неправильним визначенням мiсця розгляду цих справ (ст. 276 КпАП), внаслiдок чого вони направлялися до судiв, якi вiдповiдно до вимог закону не мали повноваження їх розглядати.
Iз повiдомлень апеляцiйних судiв вбачається, що на допущенi органом, яким було складено адмiнiстративний протокол, порушення, що стали пiдставами для закриття справ у зв'язку iз закiнченням строкiв накладення адмiнiстративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП, лише деякi мiсцевi суди реагували вiдповiдними листами до прокуратури та органiв внутрiшнiх справ.
Факти реагування суддiв на допущенi порушення встановлено лише в судах Кiровоградської, Iвано-Франкiвської та Черкаської областей, а також у Снiгурiвському районному судi Миколаївської областi та Iзюмському мiськрайонному судi Харкiвської областi.
Практика закриття судами справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу
При малозначностi правопорушення
При аналiзi справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу встановлено, що суди недостатньо широко застосовували практику закриття таких справ зi звiльненням особи вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi при малозначностi правопорушення на пiдставi ст. 22 КпАП. Так, у 2007 р. мiсцевi суди при розглядi справ зазначеної категорiї вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi при малозначностi правопорушення звiльнили 77 осiб, або 4,3 % вiд кiлькостi тих, щодо яких справи розглянуто з винесенням постанов, iз них за ч. 1 ст. 164 КпАП - 74 особи, за ч. 2 ст. 164 КпАП - 3 особи. Найбiльше звiльнено осiб судами м. Києва - 9 осiб та областей: Днiпропетровської - 12 осiб, Житомирської - 8, Луганської - 7, Рiвненської - 5 i Автономної Республiки Крим - 6.
Суди, вирiшуючи питання про звiльнення особи вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi при малозначностi правопорушення на пiдставi ст. 22 КпАП, враховували характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини, що пом'якшують або обтяжують вiдповiдальнiсть, його майновий стан, наявнiсть на утриманнi неповнолiтнiх дiтей, щире каяття у вчиненому, а також усунення правопорушником до розгляду справи у судi допущених ним порушень законодавства, зокрема надання вiдсутнiх на час перевiрки вiдповiдних документiв дозвiльного характеру.
Постановою Олександрiвського районного суду Кiровоградської областi вiд 22 серпня 2007 р. Т. звiльнено вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi при малозначностi правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП. При постановленнi рiшення суд врахував характер вчиненого правопорушення, а також те, що Т. до адмiнiстративної вiдповiдальностi ранiше не притягався, щиро розкаявся у вчиненому, а тому суд обмежився усним зауваженням.
Водночас у судах мали мiсце випадки, коли при звiльненнi особи вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi при малозначностi правопорушення суди виносили невмотивованi постанови, в яких суддi не викладали свої мiркування та не обгрунтовували своє рiшення щодо звiльнення особи вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi на пiдставi ст. 22 КпАП.
При розглядi справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу в судах мали мiсце факти неправильного застосування до порушникiв ст. 22 КпАП.
Так, постановою Ковпакiвського районного суду м. Суми вiд 13 грудня 2007 р. вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi при малозначностi правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, звiльнено К. Виносячи постанову, суд врахував характер правопорушення, особу правопорушницi, її щире каяття i дiйшов висновку про необхiднiсть звiльнити К. вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi при малозначностi правопорушення на пiдставi ст. 22 КпАП. Проте суддя дiйшов такого висновку за вiдсутностi самої К. та необхiдних даних у матерiалах справи. Отже, суддя, розглядаючи справу, не в повному обсязi з'ясував всi обставини, якi надавали пiдстави для звiльнення К. вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi при малозначностi правопорушення.
А Стахановський мiський суд Луганської областi постановою вiд 16 липня 2007 р. одночасно провадження у справi стосовно Д. закрив на пiдставi ст. 38 КпАП у зв'язку iз закiнченням строкiв для накладення адмiнiстративного стягнення та оголосив їй усне зауваження, тобто прийняв два взаємовиключнi рiшення, що неприпустимо.
За вiдсутнiстю подiї i складу адмiнiстративного правопорушення
У 2007 р. мiсцевi суди при розглядi справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу у зв'язку з вiдсутнiстю подiї та складу адмiнiстративного правопорушення закрили справи стосовно 173 осiб, або 9,6 % вiд кiлькостi тих, щодо яких справи розглянуто з винесенням постанови, iз них за ч. 1 ст. 164 КпАП - стосовно 166 осiб, за ч. 2 ст. 164 КпАП - 7 осiб. Найбiльше закрито справ з цих пiдстав судами мiст Києва - стосовно 25 осiб i Севастополя - 11, областей: Днiпропетровської - 47 осiб, Донецької, Луганської, Чернiгiвської - 10 осiб i Автономної Республiки Крим - 14.
Пiд час вивчення справ про адмiнiстративнi правопорушення та повiдомлень апеляцiйних судiв встановлено, що в деяких випадках уповноваженi на складання адмiнiстративного протоколу особи не вживали заходи для встановлення осiб, якi органiзували незаконну дiяльнiсть у сферi грального бiзнесу, а в мiсцi здiйснення цiєї дiяльностi будь-якi документи були вiдсутнi, тому протоколи про адмiнiстративнi правопорушення складалися на оператора або касира. Зазначенi недолiки призводили до закриття провадження у справi на пiдставi п. 1 ст. 247 КпАП у зв'язку з вiдсутнiстю складу адмiнiстративного правопорушення в дiях особи, стосовно якої було складено протокол, оскiльки вона не є суб'єктом цього адмiнiстративного правопорушення.
Так, постановою Краснолиманського мiського суду Донецької областi провадження у справi стосовно З. про вчинення ним адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, було закрито через вiдсутнiсть у його дiях складу адмiнiстративного правопорушення, оскiльки з матерiалiв справи вбачається, що власником автоматiв є Г. i саме вiн забезпечував надання послуг шляхом укладення договорiв оренди примiщень для розмiщення об'єктiв грального бiзнесу, отримував доход вiд цього виду дiяльностi, а З. був лише менеджером гральної зали, а не суб'єктом господарювання.
Аналогiчнi факти мали мiсце в судах Iвано-Франкiвської, Київської, Одеської, Харкiвської, Хмельницької, Чернiгiвської областей.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва вiд 10 вересня 2007 р. було закрито за вiдсутнiстю подiї та складу адмiнiстративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КпАП провадження у справi стосовно З., оскiльки, всупереч даним протоколу, в матерiалах справи мiстилася лiцензiя, строк дiї якої закiнчувався 12 липня 2012 р.
Пiд час пiдготовки узагальнення про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу встановлено необгрунтованi випадки закриття провадження у справi за вiдсутнiстю подiї i складу адмiнiстративного правопорушення.
Наприклад, постановою Днiпровського районного суду м. Києва вiд 4 грудня 2007 р. було закрито за вiдсутнiстю подiї та складу адмiнiстративного правопорушення провадження у справi стосовно Ш. про вчинення нею правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП (але у постановi суду частина ст. 164 КпАП не вказана). Як вбачається з матерiалiв справи, Ш., працюючи директором фiлiї ТОВ "Сiннiс ЛТД", здiйснювала пiдприємницьку дiяльнiсть маючи лише лiцензiю Мiнiстерства фiнансiв України для органiзацiї дiяльностi з проведення азартних iгор. Закриваючи провадження у справi, суд своє рiшення мотивував тим, що вiдсутнi будь-якi законодавчi акти, якi б пiдтверджували необхiднiсть видачi лiцензiї ще й Київською мiською державною адмiнiстрацiєю.
Аналогiчнi порушення були допущенi Голосiївським районним судом м. Києва.
Вiдповiдно до роз'яснень Державного комiтету України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва, якi мiстяться у листi вiд 13 серпня 2007 р. N 5966 з посиланням на п. 29 ст. 9 Закону вiд 1 червня 2000 р. N 1775-III "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" та Перелiк органiв лiцензування, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14 листопада 2000 р. N 1698, суб'єкту господарювання для провадження дiяльностi у сферi грального бiзнесу необхiдно мати двi лiцензiї:
1) для здiйснення органiзацiї дiяльностi з проведення азартних iгор - лiцензiю, видану Мiнiстерством фiнансiв України;
2) для провадження дiяльностi з органiзацiї та утримання тоталiзаторiв, гральних закладiв - вiдповiдну лiцензiю, видану Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською, Севастопольською мiськими держадмiнiстрацiями.
Мiсцевi суди у 2007 р. при розглядi справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу, вiдповiдальнiсть за якi передбачена ст. 164 КпАП, у зв'язку iз закiнченням строкiв для накладення адмiнiстративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП, усього закрили справ зазначеної категорiї стосовно 232 осiб, або 12,9 % вiд кiлькостi осiб, щодо яких справи розглянуто з винесенням постанов, iз них за ч. 1 - стосовно 217 осiб, за ч. 2 - стосовно 15 осiб. Найбiльше закрито справ з цих пiдстав судами областей: Днiпропетровської - стосовно 46 осiб, Донецької - 15, Луганської - 13, Хмельницької - 8, м. Києва - 84 осiб i м. Севастополя - 13.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 38 КпАП адмiнiстративне стягнення може бути накладено на особу не пiзнiше як через два мiсяцi з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушеннi - два мiсяцi з дня його виявлення. Для обчислення цього строку необхiдно правильно встановити день вчинення правопорушення або день його виявлення (при триваючих правопорушеннях), оскiльки вiдповiдно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП однiєю з обставин, що виключає провадження в справi про адмiнiстративне правопорушення, є закiнчення на момент розгляду цiєї справи строкiв, передбачених ст. 38 КпАП. Однак мали мiсце випадки порушення судами цих вимог закону.
Так, 14 лютого 2007 р. iнспектор Синельникiвської ОДПI Днiпропетровської областi склав протокол про адмiнiстративне правопорушення стосовно К., але Синельникiвським мiськрайонним судом Днiпропетровської областi постанова у справi була винесена лише 17 квiтня 2007 р., тобто пiсля закiнчення строку накладення адмiнiстративного стягнення. За протестом Синельникiвського мiжрайонного прокурора постановою цього ж суду вiд 26 квiтня 2007 р. зазначена постанова була скасована, а провадження у справi закрито у зв'язку iз закiнченням передбачених ст. 38 КпАП строкiв для накладення адмiнiстративного стягнення.
У ходi вивчення справ про адмiнiстративнi правопорушення вказаної категорiї встановлено непоодинокi випадки несвоєчасного направлення справ до суду органами, уповноваженими складати адмiнiстративнi протоколи, направлення цих справ пiсля закiнчення строкiв, передбачених ст. 38 КпАП, або за декiлька днiв до їх закiнчення, що стало пiдставами для закриття судом провадження в справах у зв'язку iз закiнченням строкiв для накладення адмiнiстративного стягнення.
Наприклад, постановою Центрального районного суду м. Миколаєва вiд 16 жовтня 2007 р. провадження у справi стосовно С. про вчинення ним адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, закрито у зв'язку iз закiнченням строкiв для накладення адмiнiстративного стягнення. Так, адмiнiстративне правопорушення було виявлено 8 серпня 2007 р., а до суду справа надiйшла лише 4 жовтня 2007 р., тобто на момент розгляду справи строк для накладення адмiнiстративного стягнення, передбачений ст. 38 КпАП, закiнчився.
Аналогiчнi порушення мали мiсце майже в усiх областях.
Водночас у судах виявленi факти закриття справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу з пiдстав, не передбачених ст. 247 КпАП, хоча у нiй встановлено вичерпний перелiк обставин, що виключають провадження в справi про адмiнiстративне правопорушення.
Так, постановою Деснянського районного суду м. Києва вiд 16 жовтня 2007 р. провадження у справi стосовно В. про притягнення її до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, закрито "у зв'язку з вiдсутнiстю пiдстав для притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi" (за текстом постанови).
Дотримання судами вимог КпАП при розглядi справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 277 КпАП справа про адмiнiстративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адмiнiстративне правопорушення та iнших матерiалiв справи. Невиконання вимог ст. 277 КпАП щодо дотримання строкiв розгляду справ про адмiнiстративнi правопорушення, тяганина пiд час розгляду справи є поширеними порушеннями, якi допускають мiсцевi суди, що стало пiдставою для закриття справ про адмiнiстративнi правопорушення у зв'язку iз закiнченням строкiв для накладення адмiнiстративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП. Без об'єктивних причин справи розглядалися судами поза строками притягнення особи до адмiнiстративної вiдповiдальностi.
Наприклад, постановою Приднiпровського районного суду м. Черкаси вiд 2 березня 2007 р. К. визнано винною у вчиненнi нею 25 грудня 2006 р. правопорушення та накладено стягнення у видi штрафу у розмiрi 340 грн., хоча на день винесення постанови закiнчився строк для накладення адмiнiстративного стягнення, передбачений ст. 38 КпАП (справа до суду надiйшла 24 сiчня 2007 р.).
Справа стосовно П. про вчинення ним 8 лютого 2007 р. адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, Нововолинським мiським судом Волинської областi було призначено до розгляду лише на 10 квiтня 2007 р. (до суду справа надiйшла 16 березня 2007 р.), хоча жодних пiдстав для порушення вимог ст. 277 КпАП не було, що пiдтверджується матерiалами справи про адмiнiстративне правопорушення.
Аналогiчнi випадки було зафiксовано в мiсцевих судах Донецької, Житомирської, Київської, Кiровоградської, Луганської, Сумської, Хмельницької областей, мiст Києва та Севастополя.
Всупереч вимогам ст. 278 КпАП суддi не завжди належним чином здiйснювали пiдготовку справ про адмiнiстративне правопорушення до розгляду у судовому засiданнi: не перевiрялося чи правильно складено протокол та iншi матерiали справи, чи сповiщено осiб, якi беруть участь у розглядi справи, про час i мiсце її розгляду, чи витребуванi додатковi матерiали тощо.
Водночас у судах мали мiсце випадки розгляду справи всупереч вимогам ст. 268 КпАП за вiдсутностi особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, оскiльки її належним чином не повiдомлено про мiсце i час розгляду справи. Тому суд не мав можливостi в судовому засiданнi уточнити данi про особу правопорушника, правильно встановити фактичнi обставини справи, а потiм дати належну юридичну квалiфiкацiю вчиненню особою адмiнiстративного правопорушення.
Прикладом цього є постанова Голосiївського районного суду м. Києва вiд 8 серпня 2007 р. у справi щодо К., в матерiалах якої будь-якi данi щодо вручення або отримання К. судової повiстки чи повiдомлення вiдсутнi.
У разi вiдсутностi особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є данi про своєчасне її повiдомлення про мiсце i час розгляду справи та якщо вiд неї не надiйшло клопотання про вiдкладення розгляду справи.
Так, Бородянський районний суд Київської областi 26 червня 2007 р. справу стосовно С. розглянув у його вiдсутностi. У матерiалах справи мiститься повiдомлення правопорушника про розгляд справи, яке повернулося до суду з вiдмiткою про те, що адресат не знайдений i за повiдомленням не з'явився. Але при звiрцi адреси, за якою було направлено вказане повiдомлення, та адреси, яка зазначалась у постановi суду, виявилося, що вони рiзнi. З цього можна зробити висновок, що С. фактично не був належним чином повiдомлений про розгляд справи.
Аналогiчнi порушення мали мiсце у судах Житомирської, Закарпатської, Київської, Хмельницької областей i м. Севастополя.
Iнколи суди не виконували вимоги, передбаченi ст. 280 i 283 КпАП, розглядали справи неповно, не встановлювали всiх обставин справи, що мали значення для її правильного вирiшення, не викладали їх у постановах, не наводили висновкiв про доведенiсть чи недоведенiсть вини осiб у вчиненнi адмiнiстративного правопорушення. У деяких випадках у постановах не наводилися пояснення i ставлення до вчиненого особи, яка притягалася до вiдповiдальностi, та пояснення iнших осiб, а також вiдсутнi докази винностi правопорушника, мiркування i мотивованi висновки суду.
Виявлено факти, коли у справах були вiдсутнi данi про те, чи притягався протягом року правопорушник до адмiнiстративної вiдповiдальностi, а судом це питання залишалося нез'ясованим, хоча мало значення для квалiфiкацiї правопорушення.
Наприклад, постановою Святошинського районного суду м. Києва вiд 24 липня 2007 р. до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, притягнено К., який здiйснював по вул. Симиренка, 5 у м. Києвi на ринку "Елерон" господарську дiяльнiсть у сферi грального бiзнесу без вiдповiдних документiв дозвiльного характеру. Проте 14 серпня 2007 р. К. вчинив аналогiчне правопорушення, але вже за iншою адресою, про що було складено протокол про адмiнiстративне правопорушення, в якому вказано, що правопорушник протягом року до адмiнiстративної вiдповiдальностi не притягався. Постановою зазначеного районного суду вiд 30 серпня 2007 р. було визнано К. винним у вчиненнi адмiнiстративного правопорушення, проте ознака повторностi судом врахована не була.
Суди всупереч вимогам ст. 245 КпАП не завжди вживали заходи для своєчасного, всебiчного, повного та об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, якi б сприяли постановленню законного i обгрунтованого рiшення, що призводило до скасування постанов мiсцевих судiв.
Наприклад, Пролетарський районний суд м. Донецька постановою вiд 18 сiчня 2007 р. провадження у справi стосовно Я-ка за вчинення ним адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, закрив у зв'язку iз закiнченням строкiв для накладення адмiнiстративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП. Порушуючи вимоги ст. 245, 280 КпАП суддя у постановi лише процитував протокол про адмiнiстративне правопорушення та зазначив, що на момент розгляду справи закiнчився двохмiсячний строк iз дня вчинення правопорушення. Крiм того, протокол про вчинення адмiнiстративного правопорушення та всi матерiали справи були складенi стосовно Я-н, а постанову судом винесено стосовно Я-ка. Отже, судом не було всебiчно, повно та об'єктивно з'ясовано всiх обставин справи, якi б сприяли постановленню законного i обгрунтованого рiшення.
Iнший приклад. 18 травня 2007 р. стосовно А. було складено протокол про вчинення нею адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП. Але з пояснень А., якi мiстяться у зазначеному протоколi, видно, що вона працювала у цьому магазинi продавцем, суб'єктом цього адмiнiстративного правопорушення бути не могла, оскiльки господарською дiяльнiстю не займалася, а тому не може вiдповiдати за це правопорушення. Проте Куйбишевський районний суд м. Донецька при розглядi справи не взяв до уваги цi факти та постановою вiд 4 червня 2007 р. визнав А. винною у вчиненнi адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, застосувавши до неї адмiнiстративне стягнення у видi штрафу у розмiрi 340 грн.
При аналiзi справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу встановлено факт розгляду справи всупереч вимогам ст. 36 КпАП щодо накладення адмiнiстративних стягнень при вчиненнi кiлькох адмiнiстративних правопорушень.
Так, Свiтловодський мiськрайонний суд Кiровоградської областi у справi стосовно Ф. про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення ним адмiнiстративних правопорушень, склад яких передбачений ч. 1 ст. 1551, ч. 1 ст. 164 КпАП, всупереч вимогам ст. 36 КпАП стягнення наклав лише за правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 1551. Однак вiдповiдно до ч. 1 ст. 36 КпАП при вчиненнi однiєю особою двох або бiльше адмiнiстративних правопорушень адмiнiстративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Непоодинокi випадки спрощеного пiдходу суддiв до розгляду справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу. У разi закiнчення строку суддi не завжди викликали в судове засiдання особу, яка притягалася до адмiнiстративної вiдповiдальностi, формально виносили постанови про закриття провадження у справi, що є неприпустимим. Лише в деяких випадках суддi не тiльки встановлювали фактичнi обставини вчиненого правопорушення, але й вирiшували питання про вид та розмiр стягнення, строк, що минув, пiсля чого доходили висновку про необхiднiсть закриття справи на пiдставi п. 7 ст. 247 КпАП.
Так, справа стосовно К. про притягнення до вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, надiйшла до Красноденського мiськрайонного суду Луганської областi 29 серпня 2007 р. Iз невiдомих причин справа знаходилась у судi без руху, а 10 жовтня 2007 р. провадження у нiй закрито на пiдставi п. 7 ст. 247 КпАП у зв'язку iз закiнченням на момент розгляду цiєї справи строкiв, передбачених ст. 38 КпАП.
У зв'язку з тим, що законом не передбачено обов'язкове ведення протоколiв судового засiдання пiд час розгляду справи про адмiнiстративнi правопорушення, мали мiсце випадки, коли у справах були вiдсутнi: вiдомостi про явку осiб, якi брали участь у розглядi судом справи; пояснення, клопотання вказаних осiб i результати їх розгляду; iнформацiя про документи та докази, дослiдженi судом при розглядi справ; вiдомостi про оголошення прийнятих постанов i роз'яснення порядку їх оскарження.
Також мали мiсце факти неналежного оформлення мiсцевими судами справ про адмiнiстративнi правопорушення.
Всупереч вимогам ч. 1 ст. 11 Закону вiд 7 лютого 2002 р. N 3018-III "Про судоустрiй України" у судах ще траплялися випадки, коли постанови у справах про адмiнiстративне правопорушення не ухвалювалися iменем України, у справах не пронумерованi аркушi, вiдсутнiй опис документiв, копiї постанов не направлялися до вiдома правопорушнику й установi, посадова особа якої склала протокол про адмiнiстративне правопорушення.
Справа, яку розглядав Бiлоцеркiвський мiськрайонний суд Київської областi стосовно О. про вчинення ним адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, складається лише з трьох аркушiв, починаючи iз квитанцiї щодо сплати штрафу, постанови суду та протоколу про адмiнiстративне правопорушення. У постановi не викладено обставин справи, не наведено доказiв провини особи, вiдсутня також правова оцiнка дiй правопорушника. Постанова взагалi надрукована на клаптику паперу, а правопорушник вiдповiдно до тексту постанови був притягнутий до адмiнiстративної вiдповiдальностi не за КпАП, а за "КУПА", резолютивна частина постанови викладена таким чином: "О. адмiнштрафу в сумi 340 грн. на користь держави. Постанова остаточна. Оскарженню не пiдлягає" (за текстом постанови).
Всупереч вимогам ст. 283 КпАП мали мiсце випадки, коли при викладеннi резолютивної частини постанови суддi не вказували статтю або частину КпАП, за якою правопорушника притягнено до адмiнiстративної вiдповiдальностi.
Так, у постановi Днiпровського районного суду м. Києва вiд 4 грудня 2007 р. у справi стосовно Ш. взагалi не зазначено частину ст. 164 КпАП, незважаючи на те, що протокол складений про адмiнiстративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КпАП.
У провадженнi Орджонiкiдзевського районного суду м. Марiуполя у 2007 р. знаходилося усього 5 справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу, але лише в однiй справi було зазначено вiдповiдну частину ст. 164 КпАП.
Аналогiчнi порушення допускалися судами Київської, Львiвської, Полтавської, Черкаської областей та м. Києва.
У деяких випадках при оформленнi мiсцевими судами справ про адмiнiстративнi правопорушення допускалися технiчнi помилки, якi можна пояснити неуважнiстю суддiв та працiвникiв суду.
Наприклад, у справi стосовно Х. за ч. 1 ст. 164 КпАП, яка перебувала у провадженнi Iрпiнського мiського суду Київської областi, протокол про адмiнiстративне правопорушення складено 11 квiтня 2007 р., постанова про накладення адмiнiстративного стягнення винесена судом також 11 квiтня 2007 р., копiя постанови правопорушнику направлена цього ж дня. Проте, як свiдчить дата на поштовому штемпелi, до суду зазначена справа надiйшла лише 19 квiтня 2007 р.
У переважнiй бiльшостi випадкiв у протоколах про адмiнiстративне правопорушення та у постановах суду про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi вчинене правопорушення формулюється лише одним реченням без зазначення нормативно-правового акта, норми якого порушено. Iнодi зi справи взагалi важко встановити, в чому полягає суть правопорушення (у провадженнi господарської дiяльностi в сферi грального бiзнесу без вiдповiдних документiв дозвiльного характеру чи у зв'язку з наданням послуг у сферi грального бiзнесу поза межами вiдведених на цi цiлi примiщень або будiвель). Така практика є неприпустимою, оскiльки ст. 164 КпАП встановлює вiдповiдальнiсть за порушення порядку провадження господарської дiяльностi, а сам порядок її провадження встановлюється iншими нормативно-правовими актами. У жоднiй справi, що надiйшли для пiдготовки узагальнення, не зазначено нормативно-правовий акт, який встановлює порядок отримання лiцензiй та патенту для провадження дiяльностi у сферi грального бiзнесу.