Положення про особливості інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків в організаціях, підприємствах і установах споживчої кооперації України

Примітка. Роздача кормів звірям (у разі, якщо шеди опломбовані, здійснюється в присутності членів інвентаризаційної комісії, яка при цьому розпломбовує шеди і знову пломбує їх після роздачі кормів).

79. До початку інвентаризації необхідно перевірити наявність і стан інвентарних книг, технічних паспортів і документації, що підтверджує право власності на основні засоби, а також перевірити наявність документів на основні засоби, прийняті або здані в оренду.

При відсутності документів або виявленні розходжень і неточностей в обліку і технічній документації треба їх оформити (одержати) або внести відповідні виправлення і уточнення.

80. Інвентаризаційна комісія обов'язково проводить огляд усіх об'єктів і предметів основних засобів в натурі і вносить в інвентаризаційні описи за формою N інв-1 (таблиця 17).

81. Інвентаризація основних засобів проводиться в порядку їх територіального розміщення. В інвентаризаційних описах записується точна назва кожного предмета, головні його технічні або експлуатаційні дані, інвентарні номери, заводський номер, первісна вартість тощо.

Основні засоби записуються в описи під назвою у відповідності з основним призначенням об'єкта. В тих випадках, коли робили поновлення, реконструкцію, розширення або переобладнання і внаслідок цього змінилося основне призначення об'єкта, він вноситься в опис під назвою, яка відповідає новому призначенню.

82. Будинки, споруди записуються в опис за показником, передбаченим в книзі обліку. Слід вказати їх призначення, основні матеріали, з яких зроблений фундамент, стіни, покрівля; обсяг (за зовнішнім або внутрішнім обміром), площу (загальна, корисна площа), конструкцію (для споруд), кількість поверхів (без підвалів, напівпідвалів і т. ін.), рік спорудження і т. ін.

83. Для обладнання, машин і силових установок вказується: на якому заводі виготовлені, рік випуску, призначення, модель, тип, марка, конструкція, потужність (для силових установок), продуктивність, пристрої та пристосування, які відносяться до даного устаткування, машини або установки і т. ін.

84. Для машин, устаткування і механізмів бездіяльних, або що знаходяться в запасі, треба вказати наявність або відсутність належних частин, пристроїв, інструментів і т. ін.

85. Стосовно механічних транспортних засобів зазначається: назва транспортних засобів, марка, тип кузова, завод-виготовлювач, рік випуску, номер шасі, номер двигуна, номер технічного паспорта, номерні знаки, вартість (первинна), короткий опис технічного стану транспортних засобів на день інвентаризації.

86. У разі виявлення при інвентаризації основних засобів, які не значаться в обліку, дані про ці предмети вносяться в окремий опис з детальним зазначенням їх стану, причому оцінка виявлених і неврахованих раніше предметів повинна бути проведена по відновленій вартості, а знос встановлений за дійсним технічним станом предметів.

Оцінка і знос таких основних засобів оформляється відповідними актами.

Інвентаризаційна комісія зобов'язана виявити, коли і з чийого розпорядження побудовані при інвентаризації невраховані об'єкти, куди були списані витрати на будівництво або придбання об'єктів і доповісти про це керівнику підприємства (організації). Нововиявлені предмети (об'єкти) повинні братися на облік на рахунку "Основні засоби".

87. Об'єкти основних засобів, які в момент інвентаризації будуть знаходитися поза підприємством (автомашини, що відбувають в далекий маршрут, машини і обладнання, котрі підлягають відправленню в капітальний ремонт, і т. ін.), повинні бути проінвентаризовані до моменту їх тимчасового вибуття з господарства.

88. Основні засоби непридатні для експлуатації і для відновлення, заносяться в окремі описи. Списання таких об'єктів проводиться у відповідності з Інструкцією про порядок списання з балансу підприємств і організацій споживчої кооперації основних засобів непридатних для подальшого використання.

89. Одночасно з інвентаризацією основних засобів перевіряються і орендовані основні засоби. Опис на орендовані основні засоби складається окремо. В описах на орендовані основні засоби, крім встановлених даних, вказуються також назва орендодавача і строк оренди.

Один примірник інвентаризаційного опису на орендовані основні засоби висилається орендодавачу.

90. При проведенні інвентаризації незакінченого виробництва і напівфабрикатів власного виробництва до складу інвентаризаційної комісії включаються інженери (технологи).

При інвентаризації незакінченого виробництва по землеробству до складу інвентаризаційної комісії включається агроном.

91. До незакінченого виробництва і напівфабрикатів власного виробництва відносяться:

91.1. В промислових підприємствах - заділи (деталі, вузли, агрегати) і вироби, обробка і збирання яких ще не закінчені, а також вироби, не повністю укомплектовані і не здані на склад готової продукції.

91.2. У підсобних виробничих підприємствах - сировина і продукти, що перебувають на різних стадіях обробки.

91.3. У сільськогосподарських підприємствах - оранка, пари, підкормка ґрунтів під врожай майбутнього року, снігозатримувачі, необмолочені культури поточного району і т. ін.

92. Перед початком інвентаризації необхідно здати (вернути) на склад усі непотрібні для виробництва сировину, матеріали, покупні деталі і напівфабрикати і повністю очистити цехи і виробничі приміщення від бракованої продукції і відходів. Заділи незавершеного виробництва і напівфабрикатів, які знаходяться у виробничих приміщеннях (в цехах), повинні бути приведені в порядок, який забезпечить правильність і зручність перевірки.

Перевірка залишків незавершеного виробництва і напівфабрикатів проводиться підрахунком, зважуванням і перемірюванням.

93. При інвентаризації незакінченого виробництва в інвентаризаційних описах за формою N інв-7 (таблиця 18) по кожному окремому незакінченому виробничому процесу (виробу) вказується стадія або ступінь готовності і обсяг (кількість). Виявлений брак не включається в незакінчене виробництво, на брак складається окремий опис.

94. В інвентаризаційних описах незакінченого сільськогосподарського виробництва вказуються: назва робіт або предметів, обсяг або кількість, сума витрат та інші показники, що дозволяють визначити вартість залишків незакінченого виробництва.

95. По незакінченому виробництву, яке являє собою неоднорідну масу (суміш), в інвентаризаційних описах наводяться два кількісних показники - кількість цієї маси і кількість сировини й матеріалів, які входять до її складу. Кількість сировини і матеріалів визначається технічними розрахунками.

96. Виявлена при інвентаризації сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, які знаходяться в цехових коморах, у робочих місцях, не підлягають обробці, а також всі не здані на склад відходи оформляються окремим описом (форма N інв-12). Ці матеріали і відходи не включаються в залишок незакінченого виробництва, вони розглядаються як залишок матеріалів.

97. Незавершене виробництво, як правило, оцінюється по фактичній вартості прямих втрат (матеріалів і заробітної плати) без урахування накладних витрат.

У тих галузях виробничої діяльності, де заробітна плата робітникам нараховується за фактично випущену продукцію, незавершене виробництво оцінюється тільки по вартості матеріалів.

98. При інвентаризації витрат майбутніх періодів комісія повинна встановити правильність сум таких витрат, які рахуються на балансі. Для цього перевіряються усі види врахованих витрат майбутніх періодів, їх первісна сума, строки погашення, на які вони розраховані і, виходячи з цього, визначається розрахунок залишків цих витрат на дату інвентаризації. Порівнянням розрахункового залишку з залишком витрат по облікових даних виводяться наслідки інвентаризації (за видами витрат).

В ході інвентаризації правильність залишку резерву на оплату чергових відпусток, включаючи відрахування на державне соціальне страхування з цих сум, які рахуються в балансі на перше січня наступного за звітним роком, встановлюється по спеціальному розрахунку, основаному на кількості днів невикористаної відпустки та середньоденної оплати праці працівників.

При інвентаризації необхідно уточнити розмір резерву з тим, щоб він не перевищував суму нарахованого.

Середньоденна оплата праці визначається діленням на 25,4 середньомісячної заробітної плати одного працівника, що за діючим законодавством приймається для оплати відпустки, крім оплати у частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками підприємства, на яку створюється резерв, не може бути обчислена більш як за два роки із зменшенням на кількість авансової відпустки в тих випадках, коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього (невідпрацьованого) періоду.

В тих випадках, коли в сезонних виробництвах сума витрат на обслуговування виробництва і управління включена в фактичну собівартість випущеної продукції за встановленими нормами, перевищує фактичні витрати, ця різниця резервується як майбутні витрати. Інвентаризаційна комісія повинна перевірити обґрунтованість розрахунків, при необхідності запропонувати коректування норм витрат на наступний рік. Залишок на кінець року по цьому резерву не повинен бути. При складанні річного звіту витрати на утримання і обладнання, загальновиробничі і загальногосподарські витрати, включені в собівартість продукції в кошторисно-нормативному порядку, повинні бути приведені у відповідність з фактичними витратами на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничими і загальногосподарськими витратами.

Акт інвентаризації витрат майбутніх періодів складається за формою N інв-11 (таблиця 19).

99. При інвентаризації незавершеного капітального будівництва, незавершеного виробництва будівельно-монтажних робіт і незавершеного ремонту до складу інвентаризаційних комісій залучаються інженери (техніки-будівельники).

100. Перед початком інвентаризації необхідно перевірити, чи не рахується в складі незавершеного капітального будівництва устаткування, яке здане у монтаж, але фактично не почате монтажем. При виявленні такого устаткування слід зробити відповідні виправлення в обліку і звітності.

Треба також перевіряти стан законсервованих та тимчасово припинених будівництвом об'єктів, виявити обставини і підстави для їх консервації.

101. Наявність і обсяг незавершеного капітального будівництва і незавершеного виробництва будівельно-монтажних робіт встановлюється при інвентаризації, при цьому вказується назва об'єкта і обсяг виконаних робіт по об'єкту - по кожному окремому виду робіт, конструктивних елементах, обладнанню і т. ін.

До незавершеного виробництва по будівельно-монтажних роботах відносяться роботи, виконані підрядними організаціями, не здані замовникам, а при здійсненні будівництва господарським способом - оформлені актами здачі об'єкта в експлуатацію.

Інвентаризація незавершеного виробництва будівельно-монтажних робіт оформляється актом (таблиця 20).

Звірка облікових даних по незавершеному будівництву з даними інвентаризації оформляється відомістю результатів (таблиця 20 а).

Одночасно з інвентаризацією незакінченого об'єкта підлягають інвентаризації заготовлені матеріали і устаткування, підсобні споруди, інструменти та інше.

102. На об'єкти закінчені, але з якоїсь причини не здані в експлуатацію, складаються окремі акти. Окремі акти також складаються на закінчені об'єкти, фактично введені в експлуатацію повністю або частково, але приймання та пуск в дію не оформлені належними документами.

103. На припинені будівельні об'єкти, а також на проектно-розвідувальні роботи по нездійсненому будівництву складаються акти, в яких наводяться дані про характер виконаних робіт та їх вартість за кошторисом та фактично з зазначенням обставин припинення будівництва.

104. Інвентаризація незакінчених ремонтів будівель, споруд, машин, устаткування, енергетичного устаткування та інших об'єктів проводиться перевіркою стану роботи в натурі. На незакінчений ремонт складається акт за формою N інв-10 (таблиця 21), в якому вказується назва об'єкта, що ремонтується, повна кошторисна вартість ремонту, процент виконаних робіт (за видами робіт), кошторисна і фактична вартість виконаних робіт.

105. Грошові суми в дорозі, які рахуються у балансі та обліку на кінець місяця, перевіряються на підставі документів, що підтверджують відправлення чи здачу грошей у банк, на пошту і т. ін.

На ці суми складається опис, у якому вказуються дати і номери документів, по яких гроші здані в банк, на пошту, назва відправника, спосіб переводу, дати надходження грошей в наступному за звітним місяцем (по виписках з розрахункового рахунку в банку). Суми грошових коштів в дорозі, по яких закінчився нормальний строк одержання грошей (строк пробігу документів), перевіряються виясненням усіх обставин відправлень та причин затримки.

106. Інвентаризація товарів і матеріалів, які знаходяться в дорозі, а також товарів і матеріалів, які перебувають на складах інших організацій, полягає в старанній перевірці документів, що підтверджують суми на відповідних рахунках.

107. В актах інвентаризації товарів і матеріалів, які знаходяться в дорозі (форма N 6, таблиця 22), вказується назва постачальника, номер і дата рахунка-фактури (накладної, квитанції), номер вагона (баржі) і т. ін., назва товарів (матеріалів) або груп товарів та їх вартість, дата відвантаження.

108. Акт інвентаризації відвантажених товарів складається за формою N інв-4 (таблиця 23).

На товари відвантажені, але не оплачені в строк, складається окремий акт.

109. Товари і матеріали, які зберігаються на складах інших організацій, заносяться в описи (за формою N інв-5) на підставі документів, що підтверджують збереження.

В описах на ці товарно-матеріальні цінності вказується: назва, кількість, сорт, фактична вартість (за даними обліку), дата прийняття на збереження, місце збереження, номер і дати документів, які підтверджують прийняття товарно-матеріальних цінностей на збереження. При одержанні від організацій, на відповідальному збереженні яких знаходяться ці цінності, необхідно копії інвентаризаційних описів порівняти з наявністю цінностей за даними зазначених описів з обліковими даними.

110. Уся дебіторська і кредиторська заборгованість повинна підлягати ретельній перевірці. Стосовно кожної суми повинні бути встановлені усі обставини її виникнення і заходи, що вживаються для відшкодування заборгованості.

Встановлюється дата виникнення заборгованості по рахунках дебіторів і кредиторів, перевіряється достовірність цієї заборгованості і виявляються особи, винні у пропуску строків позивної давності, якщо такі випадки мають місце.

111. Усі види розрахунків з бюджетом повинні бути вивірені з фінорганами і підтверджені актами звірки. В актах звірки розрахунків з фінорганами встановлюються також прострочені платежі по податках, бюджетні різниці і інші розрахунки. Щодо прострочених платежів вживаються заходи для негайного їх погашення.

112. З покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами необхідно обмінюватися виписками з особових рахунків.

Виписки посилаються організаціями-кредиторами організаціям-дебіторам, а останні повинні протягом декади з дня отримання виписок підтвердити сальдо або сповістити свої заперечення.

Примітка. З внутріміськими (місцевими) дебіторами і кредиторами складаються акти звірки.

На основі цих документів (виписок, підтверджень, актів і іншого листування) визначається достовірність заборгованості.

113. Особливо уважно перевірці повинні підлягати суми, які рахуються на рахунку "Рахунки з постачальниками", в аналітичному обліку "Постачальники по невідфактурованих постачаннях".

Ця перевірка здійснюється по документах і звірках записів з відповідними іншими рахунками. Необхідно вияснити, чи не значаться по даному рахунку суми, сплата яких відображена на інших рахунках, або суми за товари і матеріали, фактично сплачені і одержані, але рахуються в дорозі.

На суми, залишені на аналітичному рахунку "Постачальники по невідфактурованих поставках", треба письмово вимагати від постачальника рахунки-фактури або повідомлення про причини їх непред'явлення.

114. Суми заборгованості за покупцями і замовниками, залишені після вивірки на балансі, повинні бути розшифровані і підтверджені у такому порядку:

114.1. Заборгованість покупців та замовників по документах, строк сплати яких не настав, повинна бути звірена і розшифрована в списку, в якому вказуються: назва платника, сума і встановлений строк оплати.

114.2. Заборгованість покупців по несплачених в строк сумах повинна бути розшифрована в списку, де вказуються: назва покупця і платника, номер і дата рахунка, сума рахунка, коли минув строк оплати.

115. По заборгованості робітникам і службовцям повинні бути виявлені суми своєчасно невиплаченої заробітної плати і встановлені причини її створення.

116. Розрахунки з банком, з окремими частинами підприємства, виділеними на окремий баланс, і з вищестоящою організацією повинні бути в балансі підприємства або організації погоджені і однозначні. Усі суперечки по них повинні бути ліквідовані до складання балансу. Залишені на балансі підприємства або організації невідрегульовані суми по цих рахунках розглядаються як неправильно складений баланс.

117. При розгляді суперечних боргів, які рахуються на балансі, повинні бути заново перевірені усі наявні документи для того, щоб з'ясувати, чи немає серед цих боргів безнадійних. Необхідно також виявити такі борги, розгляд справ по яких затягується, і встановити причини затримки.

118. Заборгованість по підзвітних сумах інвентаризується окремо по кожній підзвітній особі і строку виникнення.

Підзвітні особи, які не здали звіти і виправдовувальні документи на витрачені одержані ними під звіт суми і не здали невитрачені залишки цих сум у встановлені строки, притягуються до відповідальності.

119. На рахунках розрахунків з постачальниками і покупцями, з іншими дебіторами і кредиторами повинні залишатися погоджені суми.

Тільки у тих окремих випадках, коли до кінця звітного періоду не вдалося ліквідувати виниклі суперечки, розрахунки з дебіторами і кредиторами в балансі показуються в сумах, які виходять з бухгалтерських записів і визнаються даною кооперативною організацією (підприємством) правильними.

Зацікавлена сторона зобов'язана негайно передати матеріали по суперечках на вирішення арбітражу або суду.

120. При інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами слід документальною перевіркою також встановити:

120.1. Чи пред'явлені претензії і позови в установлені законодавством строки на відшкодування дебіторської заборгованості не погашені через установи банку.

120.2. Суми кредиторської заборгованості, по яких минули строки позовного терміну.

121. Суми кредиторської заборгованості по рахунках між кооперативними і громадськими підприємствами і організаціями, по яких пройшли строки позовної давності, підлягають зарахуванню в прибуток кооперативних підприємств і організацій не пізніше місяця по закінченню вказаних строків.

Кредиторська заборгованість, по якій закінчується позовна давність (за винятком заборгованості по розрахунках між кооперативними і громадськими організаціями і підприємствами), підлягає внеску в прибуток бюджету.

122. Суми дебіторської заборгованості, по яких закінчилися строки позову, списуються в збиток на основі рішення правління відповідних кооперативних організацій (керівника госпрозрахункового управління, об'єднання, підприємства) з повідомленням про це вищестоящу організацію, а в споживчих товариствах - з розглядом цього питання на загальних зборах членів кооперативу (збори уповноважених). При цьому посадові особи, винні в пропуску строків позовної давності, мають притягатися до дисциплінарної і матеріальної відповідальності.

123. Наслідки інвентаризації розрахунків повинні оформлятися актом за формою N інв-17 (таблиця 24).

В акті необхідно перерахувати назви проінвентаризованих рахунків (субрахунків), вказати суми підтвердженої і непідтвердженої дебіторської і кредиторської заборгованості, дебіторської і кредиторської заборгованості, по яких закінчилися строки позовної давності.

124. По актах інвентаризації розрахунків як розшифрування наведених даних повинна бути додана довідка по кожному окремому проінвентаризованому рахунку (субрахунку).

В цій довідці вказується: назва і адреса дебітора або кредитора; за що рахується заборгованість; дата виникнення заборгованості; документи, які підтверджують заборгованість.

По сумах дебіторської заборгованості, по яких закінчилися строки позовної давності, в довідці вказуються особи, винні в пропуску цих строків.

Стосовно спірних боргів в довідці (в графі "Примітка") вказується дата передачі справи в суд або в арбітраж, а щодо дебіторів присуджених - наявність рішення і виконавчих документів.

125. При проведенні інвентаризації справ по нестачах і пограбуванню особливо пильно необхідно перевірити і уточнити кількість справ і суми:

125.1. Заборгованостей, справи по яких не передані в судово-слідчі органи.

125.2. Заборгованостей, справи по яких знаходяться в судово-слідчих органах.

125.3. Заборгованостей, присуджених судом до відшкодування по виконавчих листах, які знаходяться в судових виконавців, в організаціях споживчої кооперації, в інших організаціях - за місцем стягнення.

125.4. У кожній справі по нестачах, пограбуваннях і пожежах повинні знаходитись:

- Постанова (розпорядження) правління споживчого товариства, спілки, керівника підприємства, організації, установи на проведення інвентаризації за фактом нестачі, пограбування, пожежі.

- Інвентаризаційні відомості фактичної наявності матеріальних цінностей та грошових коштів у підприємстві на дату скоєння злочину чи стихійного лиха.

- Акт результатів контрольної перевірки якості інвентаризації.

- Акт результатів інвентаризації цінностей.

- Акт службового розслідування причин та обставин виникнення нестачі, пограбування, пожежі.

- Постанова правління споживчого товариства, спілки, наказ керівника за результатами інвентаризації цінностей та службового розслідування.

- Заява слідчим органам за місцем знаходження підприємства про нестачу, пограбування, пожежу з переліком направлених їм матеріалів для розслідування та притягнення винних осіб до відповідальності.

- Матеріали листування із судово-слідчими органами за фактом нестачі, пограбування, пожежі, рішення суду, виконавчі листи, акти перевірок майнового стану боржників тощо.

126. При перевірці заборгованості по нестачах, справи по яких не передані в судово-слідчі органи, необхідно докладно встановити наявність матеріалів по кожній непереданій справі, причини затримки передачі справи і осіб, винних у несвоєчасному оформленні і передачі справ судово-слідчим органам. Одночасно вживаються заходи щодо оформлення і передачі справ в судово-слідчі органи, а особи, винні в затримці передачі справ, притягаються до відповідальності за законом.

Перевірка справ по нестачах, не переданих в судово-слідчі органи, оформляється актом за формою, вміщеною в таблиці 25.

Стосовно справ, переданих в судово-слідчі органи в процесі інвентаризації, в графі "Примітка" вказується дата передачі і кому передана справа.

127. Для перевірки справ по нестачах і пограбуваннях, які знаходяться в судово-слідчих органах, треба провести взаємну звірку переданих справ (окремо) з органами: суду, прокуратури (РВ МВС).

Взаємозвірка з судово-слідчими органами по справах нестач та пограбувань проводиться не менше одного разу на рік, як правило, перед складанням річного звіту.

Перевірка цих справ повинна оформлятися відповідними актами за формами, які вміщені в таблицях 26, 27.

Щодо справ, переданих в судово-слідчі органи в процесі інвентаризації, в графі "Примітка" вказується дата передачі і кому передана справа.

Акти повинні бути підписані відповідальними працівниками відповідних судово-слідчих органів і організацій споживчої кооперації.

При перевірці необхідно добиватися від судово-слідчих органів дотримання встановлених законом строків розслідування і розгляду справ про нестачі і розкрадання.

В усіх випадках необґрунтовані відмови слідчих органів в прийманні справ по нестачах і пограбуваннях до розгляду, а також у тих випадках, коли питання при своєчасному розслідуванні або розгляді справ про пограбування і нестачі не піддається вирішенню на місці, необхідно сповістити республіканську (Автономна Республіка Крим), обласну, районну спілку для вжиття необхідних заходів через відповідні органи прокуратури, суду тощо.

128. По сумах, присуджених судом до стягнення, треба провести точний облік усіх виконавчих листів, які знаходяться в судових виконавців, в організаціях споживчої кооперації і інших організаціях за місцем стягнення.

Перевірка виконавчих документів по нестачах і пограбуваннях, що знаходяться у судових виконавців, оформляється актом за формою, вміщеною в таблиці 28.

Перевірка виконавчих документів по нестачах і грабунках, які знаходяться в організаціях споживчої кооперації, оформляється актом за формою, вміщеною в таблиці 29.

129. Особливо ретельній перевірці підлягають суми присуджених боргів, списаних у відповідності з Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні в збиток внаслідок неспроможності відповідачів і неможливості звернення стягнення на їх майно, в частині обґрунтованості списання заборгованості в збиток; правильності обліку списаної заборгованості за балансом; нагляду за можливістю стягнення цієї заборгованості у випадку зміни майнового становища боржників.

З метою максимального відшкодування збитку по списанню заборгованості обліковувати такі борги за балансом протягом десяти років з часу списання їх з балансу.

130. При інвентаризації заборгованості по дрібних нестачах слід перевірити:

130.1. Обґрунтованість віднесення виявлених нестач до дрібних.

130.2. Наявність зобов'язань про погашення заборгованості і чи своєчасно вона погашається.

130.3. При відмові видачі зобов'язання про погашення заборгованості по дрібних нестачах, чи пред'явлені до працівників позови в суд для примусового стягнення.

130.4. У разі звільнення працівника, який допустив дрібні нестачі, чи оформлені до моменту звільнення цих працівників виконавчі надписи нотаріальних органів для стягнення заборгованості в обов'язковому порядку.

131. При інвентаризації заборгованості за особами по відшкодуванню матеріального збитку необхідно перевірити обґрунтованість відображення таких сум, встановити причини виникнення, а також вжити заходів для відшкодування заборгованості.

132. Перед початком інвентаризації інвентаризаційна комісія повинна перевірити правильність схоронення і упакування сільгосппродуктів і сировини відповідно до вимог стандартів і Технічних умов.

Наприклад, вовна повинна бути упакована, спресована, кожна кіпа замаркірована і зареєстрована в спеціальному журналі. Шкіряна і хутрова сировина, яка підлягає індивідуальному біркуванню, повинна бути забіркована. Яйця повинні бути розсортовані і вкладені в стандартні ящики і т. ін.

133. Спресована (упакована) вовна інвентаризується зважуванням кіп і порівнянням даних з маркіруванням на кіпах. В опис вовна записується з зазначенням виду, сезону стрижки, кольору, класу, дефекту, процента виходу волокна, ваги. Якість вовни перевіряється вибірково.

Неупакована вовна перевіряється за фактичним станом і записується в опис із зазначенням вищенаведених показників.

134. Шкіряна сировина перевіряється перерахунком, зважуванням і обміром кожної шкури у співвідношенні з бірками, прикріпленими до них. В опису вказується: назва сировини, вид консервування, сорт, кількість, вага або дециметрах.

У тому разі, коли шкури виявляться без бірок, вони підлягають визначенню за видом сировини, консервуванням, сортом, вагою або дециметражем, виходячи з фактичного стану на момент інвентаризації. При цьому до кожної шкури прикріпляється бірка з зазначенням цих даних.

Для одержання підсумкових даних по інвентаризації шкіряної сировини складаються накопичувальні листки відповідно до виду і якості цієї сировини за такою формою:

У накопичувальний листок записується окремо вага кожної шкури (дециметраж овчини). Тому кількість записів у накопичувальному листку повинна відповідати кількості шкур (овчини). По інших видах сировини при необхідності також можуть складатися відповідні накопичувальні листки.

135. Хутросировина інвентаризується за фактичним станом на момент перевірки з зазначенням в описові: назви сировини, кряжу, розміру, сорту, дефектності і кількості.

По біркованій хутросировині фактичні дані порівнюються з даними, вказаними на бірках.

136. Сировина, підготовлена до відвантаження, але не оформлена залізничними або водними квитанціями, де б вона не знаходилася, підлягає інвентаризації і перевірці з супровідними документами. Якість упакованої сировини при необхідності перевіряється вибірково. Перед включенням цієї сировини в опис інвентаризаційна комісія зобов'язана перевірити, чи не списані по звіту матеріально відповідальної особи у видаток цінності, підготовлені до відправлення (відвантаження).

137. Допускаються, як виняток, контрольні перевірки наявності деяких сільгосппродуктів (наприклад, картопля, овочі) визначенням ваги за обсягом. В цих випадках наслідки контрольних перевірок у бухгалтерському обліку не відображаються.

У такому разі, коли при визначенні ваги сільгосппродуктів і сировини за обсягом будуть встановлені значні відхилення від облікових даних (+, - 10 %), необхідно провести інвентаризацію цих товарів зважуванням.

Акти обмірів і розрахунків по визначенню ваги згідно з обсягом повинні обов'язково додаватися до інвентаризаційних описів, в яких робляться відповідні відмітки.

138. Контрольна перевірка картоплі, закладеної на збереження в овочесховищі, проводиться за обміром в такому порядку: завдяки обміру визначають обсяг одного з засіків овочесховища, заповненого картоплею, і фактичну вагу цієї картоплі, зважуванням; встановлюють обсяг усіх інших засіків цього овочесховища, заповнених картоплею, і множать на вагу одного кубічного метра картоплі, одержаного вище наведеним шляхом.

139. Інвентаризація солі в роздрібних підприємствах на складах і базах проводиться переважуванням наявного залишку солі.

На складах і базах, які мають значні запаси солі, коли переважування її ускладнено, допускається контрольна перевірка її за обміром.

140. Інвентаризація круглої деревини, пиломатеріалів та інших лісних товарів проводиться в порядку, викладеному нижче.

Лісоматеріали круглі (підтоварник, будівельна деревина, пиловочник) по довжині і сортиментах. Поштучному обміру і обліку в щільних кубічних метрах підлягають ділові сортименти довжиною понад 2 метри і дров'яного довгіття, в щільних кубічних метрах визначають за таблицею ДВСТу 2708-44. У цій таблиці, виходячи з довжини і діаметра, вказані обсяги одиниці в кубічних метрах.

Горбиль діловий хвойних порід (у тому числі шпальний горбиль) неокорений і окорений повинен бути розсортований за довжиною - до 2 м і більше 2 м; за товщиною - 15 - 29 мм, до 30 - 39 мм, 40 мм і більше.

Обмір горбиля проводиться за ОСТом 13-28-74 в складальній мірі. Облік горбиля проводиться в щільних кубічних метрах. Обсяг горбиля в щільній масі визначається множенням обсягу в складальній мірі на такі перевідні коефіцієнти (за ОСТом 13-28-74):

Решта лісових матеріалів і товарів вимірюється і враховується в тій мірі, на одну одиницю на яку встановлена роздрібна ціна (1 штука, 1 кв. м, 1 пог. м, 1 комплект).

Якість усіх лісоматеріалів (сортність), а також сортимент повинні визначатися у відповідності з технічними вимогами ДВСТів.

При інвентаризації лісоматеріалів рекомендується складати допоміжні накопичувальні відомості (специфікації) за видами, сортами та іншими якісними. прикметами, в яких за кількістю штук, довжиною, шириною і товщиною або діаметром також визначається загальна кубатура.

14.1. До початку проведення інвентаризації торговельних місць на ринку голові інвентаризаційної комісії видається:

інформація про облікову наявність торговельних місць на дату проведення інвентаризації (таблиця 30). При наявності у ринку філії чи окремого торговельного майданчика інформація видається на кожну філію чи майданчик окремо;

генеральний план (схема) ринку, погоджений з відповідними територіальними органами (архітектури, ветслужби, ДАІ, пожежної безпеки) та затверджений власником ринку або уповноваженим ним органом;

графічно виготовлені на основі генерального плану (схеми) ринку і затверджені директором ринку план-схеми розміщення торговельних місць у капітальних будівлях, спорудах та критих павільйонах, на майданчиках для торгівлі з автомобілів, причепів, візків, тимчасових тентових наметів тощо.

14.2. Всі торговельні місця на ринку обов'язково мають бути пронумеровані масляною фарбою. При відсутності нумерації на окремих місцях дирекція ринку разом з інвентаризаційною комісією проводить їх нумерацію згідно з вимогами до розміру торговельного місця, встановленого рішенням місцевої ради.

14.3. Інвентаризація торговельних місць проводиться суцільно по зонах торгівлі (м'ясопродукти, молокопродукти, сільськогосподарська продукція, овочі та фрукти, продтовари, непродтовари, квіти, свійські тварини і худоба). При цьому до інвентаризаційного опису вносяться наступні дані: розмір земельної ділянки, відведеної для торгівлі відповідною групою товарів; кількість торговельних місць за видами їх розміщення (торговельні місця з прилавків, у палатках, кіосках та контейнерах, павільйонах (магазинах), малих архітектурних формах, об'єктах ресторанного господарства, з автотранспорту).

При інвентаризації торговельних місць у критих павільйонах та інших стаціонарних спорудах до інвентаризаційного опису вносяться: інвентарний номер; спеціалізація; загальна площа, у тому числі відведена під торгівлю; загальна облікова кількість торговельних місць відповідно до існуючої план-схеми та фактична їх наявність; розміри торговельних місць (таблиці 31-36).

14.4. При виявленні під час інвентаризації тимчасових, приставних, пересувних торговельних місць або інших видів місць, які не передбачені в діючій план-схемі (металеві столи, прилавки, холодильні камери і вітрини, лотки для продажу морозива, насіння, кави тощо), дані вписуються в окремий інвентаризаційний опис з детальною інформацією про їх власника, місце розташування, нумерацію, розмір, оснащення, спеціалізацію (таблиця 37).

Директор ринку подає на ім'я власника ринку письмове пояснення причин наявності не облікованих торговельних місць. Нововиявлені (тимчасові і постійні) місця наказом директора ринку негайно вносяться до існуючої план-схеми розміщення торговельних місць та у подальшому обліковуються згідно з їх спеціалізацією, розміром та місцем розташування відповідно до вимог Правил торгівлі на ринках.

14.5. Інвентаризаційний опис орендованих торговельних місць складається окремо. Окрім загальновизначених даних, до опису вносяться додаткові дані: повна інформація про орендаря (номер свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, вид діяльності, на який термін укладений договір оренди, вартість 1 кв.м торговельної площі, переданої в оренду) (таблиця 38).

Інвентаризаційна комісія перевіряє наявність акту приймання-передачі орендованого майна (торговельних місць) та умови страхування майна і заборгованість по орендній платі на дату проведення інвентаризації. При інвентаризації зазначені місця перемірюються членами інвентаризаційної комісії, визначені фактичні їх розміри порівнюються з розмірами, вказаними в договорах оренди. При виявленні розбіжностей фактичних розмірів торговельних місць з розмірами, зазначеними у договорах оренди, комісією, в присутності адміністрації ринку, складається акт розбіжностей, а директор ринку подає на ім'я власника ринку письмове пояснення причин розбіжностей.

14.6. При інвентаризації незавершеного будівництва торговельних місць до інвентаризаційного опису вносяться дані: назва незавершеного будівництва (коротка характеристика), розмір земельної ділянки або площа приміщення, на якій ведуться будівельні роботи, назва технічної документації про проведення будівельних робіт, відсоток виконаних робіт, кошторисна і фактична вартість виконаних робіт згідно з актами виконаних робіт. Зазначається кількість торговельних місць та обсяг коштів, затрачених на будівництво за рахунок суб'єктів підприємницької діяльності та за власні кошти ринку (таблиця 39). До інвентаризаційного опису додаються копії дозволу власника ринку на проведення будівництва (реконструкції) та договору, на підставі якого ведеться будівництво (реконструкція).

141. Поряд із зняттям залишків товарно-матеріальних цінностей в натурі в бухгалтерії проводиться вивіряння всіх рахунків, на яких обліковуються ці цінності, у співставленні з взаємно кореспондуючими рахунками.

Зокрема, треба перевірити:

а) по товарах, сировині і матеріалах - чи все надходження перераховано з рахунків товарів, сировини і матеріалів на рахунки, що враховують рух товарно-матеріальних цінностей;

б) по грошових коштах - чи всі списані по звітах матеріально відповідальних осіб суми зданої виручки оприбутковані в касі, зараховані на рахунки в банку і т. ін.;

в) чи всі вивірені розрахунки з покупцями, постачальниками, дебіторами і кредиторами і чи є тотожність в цих розрахунках;

г) по рахунках виробництва - чи списані всі затрати по випущеній продукції;

д) по основних засобах - чи відображені всі об'єкти, прийняті в експлуатацію, на рахунках, що враховують основні засоби, і т. ін.

142. Всі матеріали, що надходять від інвентаризаційних комісій, повинні ретельно перевірятися і оброблятися.

Працівники, що відають цінами, або інші працівники, на яких ці обов'язки покладені правліннями кооперативних організацій, об'єднань, підприємств, перевіряють ціни, указані комісією в інвентаризаційних описах, і роблять про це відмітку в описах.

Бухгалтерія перевіряє правильність таксирування і підрахунку підсумків в описах фактичних залишків цінностей.

Виявлені перевірками помилки в цінах, таксируванні і підрахунках повинні бути виправлені і зроблене застереження за підписом осіб, які перевіряють описи, голови інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальних осіб.

Торговельні відділи кооперативних (госпрозрахункових управлінь, об'єднань) також зобов'язані перевірити інвентаризаційні описи підприємств торгівлі і зробити по них висновки. У висновках коротко викладаються питання додержання установлених нормативів товарних запасів, правильності розміщення і зберігання товарів, відповідності асортименту товарів типові магазинів, пропозиції про допустимий взаємний залік в установленому порядку лишків і недостач в результаті пересортиці, установленої інвентаризаціями в оптових підприємствах і т. ін. При наявності порушень встановлюють винних в цьому осіб.

Дані інвентаризаційних описів використовуються в оперативній роботі торговими відділами для усунення наявних недоліків та порушень.

У тих випадках, коли в інвентаризаційних описах значаться товари застарілих фасонів і моделей та товари, зняті з виробництва, що не користуються попитом населення, торгові відділи вживають заходи, передбачені п. 41 цього Положення.

Перевірки інвентаризаційних описів заготівельних, промислових та інших підприємств і складання по них висновків проводяться відповідними службами кооперативних організацій.

143. До виведення результатів інвентаризації бухгалтерія зобов'язана обробити і записати в облікові регістри всі звіти та документи на надходження і видаток цінностей у матеріально відповідальних осіб (завідуючих торговими підприємствами, складами, заготпунктами і т. ін.), а також звірити дані бухгалтерського обліку з обліковими даними матеріально відповідальних осіб.

144. Для виявлення результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей бухгалтерією організації (підприємства) складаються порівняльні відомості.

145. Остаточні результати інвентаризації товарно-матеріальних цінностей по роздрібних підприємствах (магазинах, ларках, палатках, кіосках, буфетах і т. ін.) оформляють порівняльною відомістю за формою N інв-21 (таблиця 40).

На доповнення до неї складається порівняльна відомість (таблиця 41) по тарі (за кількістю і в сумі).

146. За результатами інвентаризації цінностей в оптових складах, холодильниках, коморах підприємств громадського харчування і складах заготівельних та промислових підприємств, де ведеться облік товарно-матеріальних цінностей за кількістю і в сумі, складається порівняльна відомість фактичної наявності товарів, сільгосппродуктів, сировини, матеріалів і тари у зіставленні з обліковими даними за формою N інв-20 (таблиця 41).

Порівняльна відомість складається по товарах, продуктах, сировині, матеріалах і тарі, по котрих встановлені відхилення від облікових даних.

Цінності, по яких розходжень не встановлено, у порівняльну відомість включаються загальним підсумком.

147. Для виявлення результатів інвентаризації незакінчених капітальних ремонтів основних засобів, витрат майбутніх періодів, грошових коштів, цінностей і документів суворої звітності відповідно застосовуються форми N інв-10, інв-11, інв-15 та інв-16.

148. Для виявлення результатів інвентаризації основних засобів, записаних в інвентаризаційний опис (форма N інв-1), в якому наведені фактичні і книжкові дані основних засобів, складається порівняльна відомість за формою N інв-18 (таблиця 42).

149. Порівняльна відомість за формою N інв-19 (таблиця 43) застосовується для виявлення результатів інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших матеріальних цінностей.

150. У порівняльних відомостях по виявленню результатів інвентаризації товарів на оптових складах, сільгосппродуктів, сировини, матеріалів, готових виробів, основних засобів, малоцінного інвентаря та інших цінностей, облік яких ведеться за кількістю і в сумі, дані приводяться по окремих предметах, або найменуваннях відповідних цінностей так само і з такою ж оцінкою, з якою ведеться аналітичний облік.

У порівняльних відомостях за результатами інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, малоцінного інвентаря і спецодягу показується фактична їх вартість без вирахування сум зносу.

151. У тих випадках, коли при звірянні фактичних залишків з книжковими виявиться нестача, необхідно до виведення остаточного результату, з дозволу правління організації (керівника госпрозрахункового управління, об'єднання, підприємства), списати на витрати природний убуток товарів за встановленими нормами, але не більше виявленої недостачі.

На базах, складах і в коморах норми природного убутку застосовуються тільки на товари, по яких виявлена нестача. Природний убуток списується в межах норм, але не більше нестачі кожного найменування товарів, що залишилися після заліку пересортиць.

Забороняється списувати матеріальні цінності в межах норм природного убутку до встановлення факту нестачі.

152. Остаточний результат інвентаризації бухгалтерія зобов'язана встановити в такі терміни після закінчення інвентаризації:

а) по дрібному роздрібу (ларках, кіосках, палатках) - в той же день;

б) по магазинах - не пізніше двох днів;

в) по продовольчих складах і базах - не пізніше трьох днів;

г) по промтоварних складах і базах - не пізніше п'яти днів;

д) по підприємствах громадського харчування (буфетах, кухнях, коморах при столових) - не пізніше наступного дня;

е) по складах і базах заготівельних підприємств і організацій - не пізніше п'яти днів;

ж) по інших підприємствах - від одного до трьох днів, залежно від обсягу роботи підприємств.

Примітка. Попередні результати інвентаризації по роздрібних підприємствах і буфетах повинні виявлятися на місці негайно після закінчення інвентаризації і до відкриття підприємства.

153. Порівняльні відомості повинні підписуватися головним бухгалтером і бухгалтером, що відає обліком цінностей, матеріально відповідальною особою, а інколи, де це передбачено формами порівняльних відомостей, також головою інвентаризаційної комісії.

Всі виявлені розходження повинні бути вияснені, причому про виявлені лишки або нестачі матеріально відповідальні особи повинні дати вичерпні письмові пояснення.

154. Інвентаризаційна комісія ретельно перевіряє правильність складання порівняльних відомостей і свої висновки, пропозиції та рішення фіксує у протоколі.

Також в протоколі наводяться детальні відомості про причини і винних в нестачах та втратах і вказується, які заходи варто вжити стосовно до винних осіб.

Матеріали інвентаризації (висновки, пропозиції і т. ін.) інвентаризаційна комісія повинна негайно після закінчення роботи подати правлінню відповідної кооперативної організації або керівникові госпрозрахункового управління, об'єднання, підприємства.

155. Всі матеріали інвентаризації цінностей (результати інвентаризації виведені бухгалтерією, протоколи інвентаризаційних комісій, висновки торгових відділів та інших служб) з письмовими поясненнями матеріально відповідальних осіб розглядаються правліннями кооперативних організацій, а у відповідних випадках - керівниками госпрозрахункових управлінь, об'єднань і підприємств.

Копії наказів керівників госпрозрахункових управлінь, об'єднань і підприємств споживчих товариств та споживспілок направляються для контролю правлінням відповідних кооперативних організацій.

На вимогу правлінь кооперативних організацій госпрозрахункові управління, об'єднання і підприємства подають їм всі матеріали інвентаризації.

У разі нестач, лишків і пересортиць цінностей повинні бути ретельно розслідувані і вжиті заходи для усунення причин і умов, що спричиняють недостачі, лишки і втрати від безгосподарності.

156. При виявленні нестач цінностей у рішенні обов'язково треба відмітити, чи варто виявлену нестачу відносити до дрібних, яка підлягає від шкодуванню з винних осіб, або до нестач, крім дрібних, з притягненням винних до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Правління кооперативної організації, керівник госпрозрахункового підприємства вживає невідкладних заходів для стягнення нестач і відшкодування матеріального збитку.

157. При регулюванні виявлених при інвентаризації товарів в оптових підприємствах районних, обласних споживспілках, республіканської (Автономна Республіка Крим) споживспілки і Укоопспілки розходжень між фактичними залишками і даними бухгалтерського обліку допускається також, як виняток, залік лишків і нестач в результаті пересортиці, що сталася в одній і тій же групі товарів, якщо товари, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).