Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність розпоряджень Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2008 року N 201-р, N 202-р, N 203-р, N 204-р, N 205-р, N 206-р, N 207-р, N 208-р

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 15 квітня 2008 року N 360 "Про зупинення дії розпоряджень Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2008 року N 201-р, N 202-р, N 203-р, N 204-р, N 205-р, N 206-р, N 207-р і N 208-р" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію розпоряджень Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2008 року N 201-р, N 202-р, N 203-р, N 204-р, N 205-р, N 206-р, N 207-р і N 208-р.

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність зазначених актів Кабінету Міністрів України, на даний час неопублікованих.

Названими актами Кабінет Міністрів України звільнив з посад керівників Фонду державного майна України, призначив першого заступника та заступників Голови Фонду державного майна України, а також призначив у зв'язку з виявленням фактів порушення законодавства України посадовими особами Фонду державного майна України службове розслідування, відсторонивши на період проведення цього розслідування В. Семенюк від виконання повноважень Голови Фонду державного майна України.

Ці акти прийнято Кабінетом Міністрів України всупереч Конституції України.Конституція України визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Як відзначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 21 травня 2002 року N 9-рп/2002 у справі про Закон України "Про Вищу раду юстиції", принцип поділу влади є засадою організації і здійснення державної влади в Україні.

В Конституції України визначено, що Голова Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України. В такому ж порядку за Конституцією України призначаються і міністри (крім Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України).

Однак, якщо Конституцією України прямо встановлено, що міністри входять до складу Кабінету Міністрів України (частина перша статті 114) , а міністерства належать до центральних органів виконавчої влади (статті 116, 117) , то щодо Антимонопольного комітету України, Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Фонду державного майна України норми, які б визначали їх як органи, що належать до системи органів виконавчої влади, в Основному Законі України відсутні.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 1 липня 1998 року N 9-рп/98 у справі щодо приватизації державного майна наголошував на особливому статусі всіх перелічених органів як державних органів, а не органів виконавчої влади.

Фонд державного майна України визначено як державний орган і в Законі України "Про приватизацію державного майна". Так, стаття 7 цього Закону визначає, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Державним органом (а не органом виконавчої влади) визначено Фонд державного майна України й у все ще чинному (оскільки закону про Фонд державного майна України до цього часу немає) Тимчасовому положенні про Фонд державного майна України, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року N 2558-XII.

Підтвердженням особливого статусу Фонду державного майна України є й виокремлення Законом України "Про управління об'єктами державної власності" Фонду з-поміж інших суб'єктів управління об'єктами державної власності (у тому числі й органів виконавчої влади) як самостійного суб'єкта управління об'єктами державної власності (стаття 4) .

За цих обставин вбачається, що Фонд державного майна України не може бути ототожнено з органами виконавчої влади, а отже, на нього не може поширюватися й порядок призначення керівників, передбачений Конституцією України для керівників центральних органів виконавчої влади (не міністрів).

Слід також зауважити, що свого часу Фонд державного майна України Указом Президента України від 15 грудня 1999 року N 1573 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" дійсно був визначений як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Однак ураховуючи, що, як вже відзначалось, Закон України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року підтвердив особливість статусу Фонду державного майна України і неналежність його до центральних органів виконавчої влади, Указом Президента України від 30 січня 2007 року N 56 "Питання Фонду державного майна України" Фонд державного майна України було виключено з переліку центральних органів виконавчої влади, затвердженого Указом Президента України від 15 грудня 1999 року N 1573.

Така позиція щодо особливого статусу Фонду як державного органу, що не належить до системи органів виконавчої влади, знайшла своє відображення і в пропозиціях Президента України до Закону України "Про Фонд державного майна України" (прийнятого 29 травня 2007 року), які були направлені до Верховної Ради України листом від 13 червня 2007 року N 1-1/944.Конституція України відносить до компетенції Кабінету Міністрів України призначення та звільнення з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників лише центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України (пункт 9-2 статті 116) . Повноваження Кабінету Міністрів України стосовно вирішення кадрових питань діяльності Фонду державного майна України за Конституцією України зводяться до внесення Прем'єр-міністром України до Верховної Ради України подання щодо кандидатури на посаду Голови Фонду державного майна України.

Відтак, видавши названі розпорядження, Кабінет Міністрів України вийшов за межі повноважень, визначених Конституцією України, чим порушив вищезазначені норми Конституції України, а також вимоги положень частини другої статті 6, частини другої статті 19 та частини третьої статті 113 Основного Закону держави, які зобов'язують Кабінет Міністрів України керуватися у своїй діяльності Конституцією та законами України, а також діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що ними передбачені.

З огляду на наведене прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності розпоряджень Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2008 року N 201-р "Про звільнення Петрова В.М. з посади першого заступника Голови Фонду державного майна України", N 202-р "Про звільнення Лєдомської С.Ю. з посади заступника Голови Фонду державного майна України", N 203-р "Про звільнення Гриненка А.С. з посади заступника Голови Фонду державного майна України", N 204-р "Про звільнення Потімкова О.Ю. з посади заступника Голови Фонду державного майна України", N 205-р "Про призначення Портнова А.В. першим заступником Голови Фонду державного майна України", N 206-р "Про призначення Петрашка С.Я. заступником Голови Фонду державного майна України", N 207-р "Про призначення Фесенка В.І. заступником Голови Фонду державного майна України" і N 208-р "Про проведення службового розслідування".

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.