Рекомендації з оплати праці робітників сільськогосподарських підприємств на збиранні зернових культур урожаю 2011 року станом на 01.01.2011 р.

Відповідно до ст. 90 КЗпП України при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм продуктивності (норм часу).

Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму продуктивності. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях (1).

Виходячи з прийнятих на підприємстві тарифних ставок і норм праці в колективному договорі можуть встановлюватися два види відрядних розцінок: за одиницю продукції у тоннах або за одиницю зібраної площі у гектарах (у цьому випадку 60-80% фонду оплати праці доцільно спрямовувати для розрахунку розцінки за намолочену тонну зерна). На роботах при скошуванні у валки відрядні розцінки розраховують за 1 га.

Крім того, традиційно на збиранні зернових застосовується рекомендована підвищена оплата у перші дні масового збирання.

Наприклад, оплату праці трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва, що виконують змінні норми праці на обмолочуванні зернових у перші 10 днів, а на скошуванні зернових у валки у перші сім днів масового збирання, рекомендується проводити за розцінками, збільшеними на 60%, іншим працівникам - на 15%.

Конкретні обмежені календарні строки (у днях), на які встановлюються підвищені розцінки на збиранні урожаю, визначаються на підприємстві залежно від наявності машин і кадрів механізаторів у межах оптимальних строків, встановлених для відповідних культур.

Підвищені відрядні розцінки на збиранні урожаю, узгоджені з профспілковим комітетом, за рішенням керівника (власника, правління) сільськогосподарського підприємства можуть бути зменшені або зовсім не застосовуватись при зниженні якості збиральних робіт чи погіршенні якості продукції з вини працівника.

Приклад розрахунку відрядних розцінок жаткарям на скошуванні зернових у валки наведено у табл. 1.3.2.

На обмолоті зернових та зернобобових культур підприємства самостійно визначають норму праці, за яку провадиться нарахування заробітної плати: одиницю продукції в тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі.

Більш поширене нарахування оплати за намолочену тонну, приклад такого розрахунку наведено у табл. 1.3.3.

Примітка. Наведені розрахунки відрядних розцінок можуть бути використані лише як орієнтири для встановлення на підприємстві відрядних розцінок з урахуванням конкретних умов збирання урожаю зернових культур.

Ефективне застосування прогресивно зростаючих розцінок, коли відрядні розцінки зростають пропорційно до збільшення намолоту з 1 га порівняно з урожайністю, визначеною контрольним обмолотом. Чинна Галузева угода дає право підприємствам застосовувати таку систему оплати праці, зокрема абзацом 3 п. 6.12 визначено, що фонд оплати праці збільшується відповідно до умов, встановлених у колективному договорі, але не менше як на 1% на кожен відсоток збільшення обсягів виробництва (4). На підприємствах у колективних договорах можуть встановлюватися вищі гарантії.

У тих випадках, коли на період масового збирання урожаю у зв'язку з виробничою необхідністю для роботи на комбайнах призначають помічників трактористів-машиністів, які мають посвідчення тракториста-машиніста, оплату їх праці рекомендується проводити у розмірі не менше 85% заробітку трактористів-машиністів, які працюють на комбайнах. Окремі підприємства формують екіпажі у складі двох комбайнерів і нараховують по 100% належної заробітної плати кожному.

Оплату праці трактористів-машиністів, зайнятих на відвезенні соломи, і водіїв на відвезенні зерна від комбайна рекомендується провадити в розмірі 80% від середньої оплати комбайнерів, яких обслуговують зазначені працівники.

Відповідно до норм чинної Галузевої угоди передбачено встановлювати гарантовані доплати та надбавки до тарифних ставок: за інтенсивність праці - 12%, за високу професійну майстерність на роботах V розряду - 20, VI розряду - 24%.

Трактористам машиністам сільськогосподарського виробництва I класу встановлюється гарантована надбавка у розмірі 20%, II класу - 10% тарифної ставки, водіям I класу відповідно - 25, II класу - 10% тарифної ставки (4). Класність встановлюється кваліфікаційною комісією, яка створюється за наказом власника підприємства або уповноваженого ним органу.

При оплаті праці працівників, зайнятих на збиранні зернових культур, необхідно враховувати, що відповідно до чинної Галузевої угоди за роботу в нічний час встановлюється доплата в розмірі 40% від годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час, нічним вважається час з 22 год. до 6 год. ранку. За роботу у вечірній час (з 18 до 22 год.) встановлюється доплата у розмірі 20% від годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи у вечірню зміну.

Наприклад, комбайнер, який працював на збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням з укладанням соломи у валок комбайном КЗС-9-2 "Славутич" згідно з обліковим листом тракториста-машиніста (ф. N 67) відпрацював 91 год., з них 28 год. у вечірній час. Його заробіток за годинною тарифною ставкою за цей період становить 1952,86 грн. (91 год. х 21,46 грн.). Отже, крім нарахованої оплати за відрядними або прогресивно зростаючими розцінками, комбайнеру належить нарахувати обов'язкові доплати та надбавки, визначені Галузевою угодою:

- за інтенсивність - 12% (1952,86 х 0,12 = 234,34 грн.)

- за високу професійну майстерність - 24% (1952,86 х 0,24 = = 468,68 грн.)

- за класність (I клас) - 20% (1952,86 х 0,2 = 390,57 грн.)

- за роботу у вечірній час - 20 % (28 год. х 21,46 х 0,20 = = 120,18 грн.)

Загальна сума зазначених доплат і надбавок дорівнює 1213,77 грн.

Як і на виконанні інших робіт, роботи на збиранні зернових культур у святковий і неробочий день відповідно до ст. 107 КЗпП України оплачуються у подвійному розмірі: відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Вищезазначені доплати та підвищена оплата провадяться і для робітників, які працюють у режимі підсумованого обліку робочого часу.

При запровадженні на підприємстві підсумованого обліку робочого часу в розділ колективного договору "Оплата праці" або "Положення про оплату праці" необхідно включити й особливості оплати праці при застосуванні такого режиму праці. Зокрема, відповідно до ст. 106 КЗпП у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Якщо на сільськогосподарському підприємстві запроваджено обліковий період тривалістю рік, у кінці кожного місяця нараховують працівникам належну їм заробітну плату згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування основної заробітної плати, доплат і надбавок, у тому числі за роботу в нічний та вечірній час, святкові і неробочі дні тощо, а після закінчення облікового періоду, за наявності надурочних годин, надурочну роботу оплачують згідно з чинним законодавством.

Ефективність роботи на збиранні зернових значною мірою залежить від додаткового матеріального стимулювання. Крім зазначеної оплати, підприємства відповідно до умов колективного договору встановлюють інші види додаткової оплати. Зокрема, ефективним видом матеріального стимулювання є встановлення додаткової оплати за перевиконання змінних норм продуктивності або сезонних завдань. Окремі підприємства роботу, яка виконується якісно понад установлену змінну норму, оплачують за подвійними або підвищеними розцінками.

Ефективно зарекомендувала себе практика стимулювання за виконання сезонного завдання у визначені строки. Приклад такого стимулювання наведено в табл. 1.3.5.

При стимулюванні механізаторів на збиранні урожаю особливу увагу доцільно приділяти зацікавленості працівників у зменшенні втрат і підвищенні якості збирання врожаю. Для цього можна застосовувати додаткові виплати за зниження втрат зерна порівняно з контрольним обмолотом. Контрольні показники урожайності (на основі актів контрольної і фактичної урожайності) і розміри доплати встановлюють на кожному підприємстві з урахуванням конкретних умов.

Сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, крім зазначеної оплати, можуть застосувати преміювання за окремі показники роботи. Сума премії, визначена одному працівнику за виконання певних показників роботи, максимальними розмірами не обмежується.

Комплекс робіт на збиранні урожаю зернових культур включає не тільки збирання, а й обробку зерна на зерноочисних агрегатах, ручні роботи на токах. Тому для працівників, які зайняті на зазначених роботах важливо також визначити ефективні форми та системи оплати праці.

Нині найбільш поширеним агрегатом на очищенні зерна є зерноочисний агрегат ЗАВ-20, 40, який обслуговує машиніст.

Оплата праці машиніста, що обслуговує ЗАВ-20, 40, СЗМ-50, проводиться за III розрядом тарифної сітки трактористів-машиністів, тобто 60,55 грн. за виконану норму, а якщо продуктивність лінії понад 20 т/год. - за IV розрядом тарифної сітки трактористів-машиністів - 68,11 грн. за виконану норму. Норми продуктивності розроблені на семигодинну робочу зміну з розрахунку виходу продукції після обробки в тоннах.

Приклад розрахунку відрядних розцінок на очищенні зерна та на токах наведено в табл. 2.1, 2.2.

На зазначених у табл. 2.1 і 2.2 роботах з метою підвищення продуктивності праці доцільно запровадити додаткове стимулювання. Зокрема нарахування оплати праці за роботу, виконану понад змінну норму, здійснювати за підвищеними розцінками.

Після закінчення та при якісному виконанні роботи працівникам доцільно встановити додаткове стимулювання, наприклад, нараховувати премію в розмірі 15%-20% від заробітної плати, отриманої на зазначених роботах.

Згідно з чинним законодавством України за бажанням працівників у колективному договорі підприємства може встановлюватися часткова виплата заробітної плати натурою.

При вирішенні цього питання кожне підприємство повинне виходити з конкретних умов та власних економічних можливостей. Основними критеріями при визначенні розмірів натурального фонду мають бути рівень виробництва продукції, забезпечення потреб громадського виробництва, розумна потреба працівників у тому чи іншому виді продукції, спеціалізація підприємства тощо.

Законом України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про оплату праці" від 21 лютого 2006 р. N 3448-VI обмежено розмір часткової виплати нарахованої заробітної плати натурою не більше 30% від нарахованої в грошовій формі, за цінами, що не перевищують собівартості продукції (3).

Порядок формування фонду натуральної оплати, співвідношення між грошовою і натуральною формами виплат, перелік видів продукції, якими будуть здійснюватися виплати (крім заборонених чинним законодавством), ціни для обчислення натурпродукції, терміни виплати натуроплати встановлюються в колективному договорі (Положенні про оплату праці).

1. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 1040 с.

2. Закон України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про оплату праці" від 21 лютого 2006 р. N 3448-VI.

3. Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року N 2857-VI.

4. Галузева угода між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011-2013 роки. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2011. - 56 с.

5. Організаційно-методичні основи формування додатків до колективного договору по оплаті та нормуванню праці в аграрному виробництві/В.В.Вітвіцький, А.Є.Величко, З.М.Метельська та ін. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2004. - 288 с.

6. Методичні рекомендації щодо підвищення вартості робочої сили в сільському господарстві та подолання міжгалузевої і міжрегіональної диференціації в оплаті праці/І.М.Демчак, Г.М.Адаменко, В.В.Петрик, В.П.Слупський, О.С.Філоненко. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2010. - 32 с.

7. Рекомендації щодо застосування особливих режимів праці на підприємствах сільського господарства/В.В.Вітвіцький, І.М.Демчак, З.М.Метельська та ін. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2005. - 28 с.

8. Тарифікація механізованих та ручних робіт у сільському господарстві/В.В.Вітвіцький, З.М.Метельська, М.Ф.Кисляченко. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2009. - 128 с.

9. Методичні положення та норми продуктивності і витрати палива на збиранні сільськогосподарських культур/В.С.Пивовар, Л.В.Кукса, М.Ф.Кисляченко та ін. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2010. - 264 с.

10. Методичні положення та норми виробітку на ручних роботах у рослинництві/І.М.Демчак, М.Ф.Кисляченко, І.В.Лобастов та ін. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2011. - 672 с.

11. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 2. "Сільське господарство та пов'язані з ним послуги"/В.В.Вітвіцький, І.М.Демчак, З.С.Жоган та ін. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2005. - 256 с.

12. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Вип. 1, Розділ 2 "Професії робітників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності"/Л.М.Бережна, Н.А.Міщенко, Г.В.Овсеєнко та ін. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2005. - 331 с.

13. Лист Мінпраці України та соціальної політики України від 25 серпня 2010 року N 9111/0/14-10/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік".

14. Рекомендації з оплати праці робітників сільськогосподарських підприємств на збиранні зернових культур врожаю 2006 року/В.В.Вітвіцький, З.М.Метельська, Н.А.Павлюк, С.В.Родина, О.П.Савицька - К: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. - 32 с.