Угода між Кабінетом Міністрів України, Урядом Російської Федерації та Урядом Словацької Республіки про перевезення ядерних матеріалів між Російською Федерацією і Словацькою Республікою через територію України

Кабінет Міністрів України, Уряд Російської Федерації та Уряд Словацької Республіки, які надалі іменуються Сторонами,

виходячи з дружніх стосунків між народами та державами Сторін,

прагнучи до розвитку співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії,

визнаючи потребу в перевезенні свіжого та відпрацьованого ядерного палива та інших ядерних матеріалів між Російською Федерацією і Словацькою Республікою через територію України,

враховуючи застосовні міжнародні договори та законодавство держав Сторін в галузі перевезення ядерних матеріалів,

беручи до уваги застосовні документи Міжнародного агентства з атомної енергії,

беручи до уваги членство Словацької Республіки в Європейському Союзі,

погодились про таке:

Сторони співпрацюють з метою забезпечення перевезення свіжого та відпрацьованого ядерного палива, інших категорій ядерних матеріалів, які відносяться до ядерного паливного циклу, природного урану, радіоактивних матеріалів, які утворюються в результаті переробки відпрацьованого ядерного палива, а також порожніх транспортно-пакувальних комплектів для таких матеріалів (надалі - спеціальні вантажі) із Російської Федерації в Словацьку Республіку та із Словацької Республіки в Російську Федерацію транзитом через територію України.

Компетентними органами Сторін є:

а) з питань реалізації цієї Угоди і розгляду спірних питань:

від Української Сторони - Державний комітет ядерного регулювання України;

від Російської Сторони - Державна корпорація з атомної енергії "Росатом";

від Словацької Сторони - Міністерство економіки та будівництва Словацької Республіки;

б) з питань регулювання і нагляду за ядерною та радіаційною безпекою:

від Української Сторони - Державний комітет ядерного регулювання України;

від Російської Сторони - Федеральна служба з екологічного, технологічного та атомного нагляду (в частині нагляду за ядерною і радіаційною безпекою і фізичним захистом), Федеральне медико-біологічне агентство (в частині нагляду за радіаційним захистом);

від Словацької Сторони - Бюро ядерного нагляду Словацької Республіки (в частині регулювання та нагляду за ядерною безпекою та фізичним захистом) і Міністерство охорони здоров'я Словацької Республіки (в частині нагляду за радіаційною безпекою);

в) з питань фізичного захисту спеціальних вантажів, в частині їх охорони:

від Української Сторони - Державний комітет ядерного регулювання України (в частині фізичного захисту, крім охорони) і Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (в частині охорони);

від Російської Сторони - Державна корпорація з атомної енергії "Росатом" (в частині фізичного захисту, крім охорони) і Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації (в частині охорони);

від Словацької Сторони - Міністерство внутрішніх справ Словацької Республіки;

г) з питань перевезень спеціальних вантажів:

від Української Сторони - Міністерство транспорту та зв'язку України;

від Російської Сторони - Міністерство транспорту Російської Федерації;

від Словацької Сторони - Міністерство транспорту, пошт і комунікацій Словацької Республіки.

Про всі зміни у складі компетентних органів кожна Сторона інформує інші Сторони дипломатичними каналами.

1. Перевезення спеціальних вантажів здійснюється залізничним транспортом, в прямому сполученні без перевантаження, територіями Російської Федерації, Словацької Республіки і України.

2. Перетин державного кордону держав Сторін персоналом супроводу спеціальних вантажів та вартою (охороною), переміщення через державні кордони спеціальних вантажів, а також озброєння та спорядження варти (охорони) та персоналу супроводу здійснюється у відповідності до законодавства кожної з держав Сторін.

1. Обов'язковою умовою для здійснення перевезень спеціальних вантажів в рамках цієї Угоди є наявність контрактів, що укладаються між відповідними юридичними особами Російської Федерації і Словацької Республіки.

2. Українська Сторона забезпечує транзит транспорту зі спеціальними вантажами через територію України.

3. Відносини, які виникають при здійсненні транспортних операцій на території держав Сторін, регулюються законодавством кожної з держав Сторін і міжнародними документами, зазначеними в Додатку N 1, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

4. Порядок оформлення дозвільних документів на транзит транспорту зі спеціальними вантажами через територію України регулюється законодавством України.

5. Компетентні органи Сторін з питань перевезень спеціальних вантажів розробляють і затверджують умови організації та виконання перевезень спеціальних вантажів між Російською Федерацією і Словацькою Республікою через територію України, вимоги до змісту яких викладені в Додатку N 2, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

1. Порядок супроводу спеціальних вантажів представниками вантажовідправника або вантажоотримувача, якщо такий супровід необхідний, визначається в контрактах, які укладаються відповідними юридичними особами Російської Федерації і Словацької Республіки.

2. Кожна Сторона на території своєї держави забезпечує умови, необхідні для виконання персоналом супроводу спеціальних вантажів покладених на нього обов'язків.

1. Кожна Сторона на території своєї держави вживає належні заходи для забезпечення фізичного захисту спеціальних вантажів відповідно до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу від 26 жовтня 1979 року.

2. Відпрацьоване ядерне паливо підлягає охороні озброєними вартами (охороною) протягом всього шляху проходження. Забезпечення охорони свіжого ядерного палива та інших спеціальних вантажів регламентується законодавством держав Сторін.

3. Пунктами зміни варт (охорони) та передачі відповідальності за охорону транспорту зі спеціальними вантажами є українські залізничні станції Чоп, Хутір Михайлівський і Куп'янськ-Сортувальний.

4. Сторони забезпечують безпеку перебування на території своєї держави варт (охорони) держав інших Сторін, що здійснюють охорону транспорту зі спеціальними вантажами, їх розміщення, безперешкодне повернення з наявним озброєнням та спорядженням, використання вартами (охороною) каналів зв'язку, а також на прохання інших Сторін, здійснюють матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування особового складу варт (охорони). Витрати, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності особового складу варт (охорони) та персоналу супроводу спеціальних вантажів несе Сторона, від якої вони відряджені.

5. Порядок зміни варт (охорони) і передачі відповідальності за охорону транспорту зі спеціальними вантажами, включаючи умови перебування російської і словацької варт (охорони) на території України та порядок доступу до транспорту зі спеціальними вантажами представників органів, які здійснюють прикордонний, митний, санітарний та радіаційний контроль, визначається у Додатку N 3, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

6. Відповідальність за втрату спеціальних вантажів (їх частин) несе Сторона, під юрисдикцією держави якої знаходиться варта (охорона), що здійснювала охорону транспорту зі спеціальними вантажами на момент їх втрати, а в тих випадках, коли спеціальні вантажі транспортувалися без охорони, - Сторона, на території держави якої сталася втрата.

1. Питання цивільної відповідальності за ядерну шкоду, заподіяну ядерним інцидентом, що стався при перевезенні спеціальних вантажів (надалі - ядерна шкода), регулюються Сторонами у відповідності до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року.

2. Відповідальність за ядерну шкоду у порядку, передбаченому Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, покладається:

при перевезенні спеціальних вантажів із території Російської Федерації на територію Словацької Республіки - на російського оператора до моменту передачі спеціальних вантажів словацькому оператору, на словацького оператора з моменту прийняття спеціальних вантажів від російського оператора в пункті, вказаному в контракті;

при перевезенні спеціальних вантажів із території Словацької Республіки на територію Російської Федерації - на словацького оператора до моменту передачі спеціальних вантажів російському оператору, на російського оператора з моменту прийняття спеціальних вантажів від словацького оператора в пункті, вказаному в контракті.

1. Ліквідація наслідків аварії, що сталася при перевезенні спеціальних вантажів, включаючи ядерний інцидент (далі - аварія), а також забезпечення охорони та зв'язку в районі аварії здійснюється Стороною, на території держави якої ця аварія сталася.

2. У разі офіційного запиту про надання допомоги, який направлений Стороною, на території держави якої сталася така аварія, інші Сторони направляють свій персонал для ліквідації її наслідків у відповідності з Конвенцією про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації від 26 вересня 1986 р. і законодавством своєї держави.

3. Російська Сторона або Словацька Сторона (в залежності від того, на оператора держави якої Сторони у відповідності до пункту 2 статті 7 цієї Угоди покладається відповідальність за ядерну шкоду) гарантує відшкодування своїм оператором витрат, пов'язаних з ліквідацією наслідків ядерного інциденту (аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюватимуться у разі виникнення ядерного інциденту та спрямовані на рятування життя і збереження здоров'я людей, зниження розмірів матеріальних втрат та шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, а також на локалізацію району ядерного інциденту, припинення дії характерних для нього небезпечних факторів). Вказані витрати відшкодовуються в місячний термін з дати визнання Російською Сторони або Словацькою Сторони фінансових вимог Сторони, на території держави якої сталася аварія, якщо Сторони не домовляться про інше.

4. Спірні питання, що виникають між Сторонами у зв'язку з аваріями, в тому числі питання про відшкодування ядерної шкоди, вирішуються Сторонами шляхом консультацій і переговорів.

1. Компетентні органи Сторін, передбачені підпунктом "а" статті 2 цієї Угоди, інформують один одного в письмовій формі про перевезення спеціальних вантажів не пізніше, ніж за 20 днів до його початку.

2. Сторони забезпечують конфіденційність інформації про перевезення спеціальних вантажів та вживають заходи, що виключають її розголошення.

1. Ця Угода набуває чинності з дати одержання депозитарієм останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, які необхідні для набуття нею чинності, про що депозитарій повідомляє Сторони дипломатичними каналами.

2. Ця Угода укладається терміном на 10 років. У подальшому її дія автоматично подовжується на наступні 10-річні періоди, якщо жодна із Сторін не повідомить дипломатичними каналами депозитарію не менше ніж за 12 місяців до завершення чергового періоду дії цієї Угоди, про свій намір припинити її дію.

3. Кожна Сторона може запропонувати внести поправки до цієї Угоди. Проекти поправок передаються дипломатичними каналами депозитарію, який інформує про них інші Сторони.

4. У разі, якщо Сторони повідомлять депозитарія про згоду із запропонованими поправками, вони набудуть чинності на наступний день по завершенню одного місяця з дня отримання депозитарієм останнього письмового повідомлення.

5. Кожна із Сторін може припинити дію цієї Угоди шляхом письмового повідомлення депозитарія дипломатичними каналами не менше ніж за 12 місяців до дати припинення дії цієї Угоди, про свій намір припинити її дію.

6. З моменту набрання чинності цієї Угоди припиняється дія Угоди між Урядом України, Урядом Російської Федерації та Урядом Словацької Республіки про співробітництво у галузі транспортування ядерного палива між Російською Федерацією та Словацькою Республікою через територію України від 18 листопада 1993 року.

Депозитарієм цієї Угоди є Уряд Словацької Республіки.

Вчинено в м. Братислава 21 жовтня 2010 р. в одному оригінальному екземплярі українською, російською і словацькою мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу. Оригінальний екземпляр зберігається у депозитарія, який надішле кожній Стороні, що підписала цю Угоду, її завірену копію. В разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення текстів різними мовами, використовується текст російською мовою.

1. Міжнародні договори, які регламентують перевезення спеціальних вантажів залізничним транспортом:

а) Правила перевезень небезпечних вантажів (Додаток 2 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 1 листопада 1951 року).

б) Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року.

в) Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу від 26 жовтня 1979 року.

г) Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію від 26 вересня 1986 року.

д) Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації від 26 вересня 1986 року.

е) Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами від 5 вересня 1997 року.

2. Документи Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ):

а) Правила безпечного перевезення радіоактивних матеріалів N TS-R-1, МАГАТЕ, Відень, 2005 р.

б) Фізичний захист ядерних матеріалів та ядерних установок, INFCIRC/225/Rev. 4.

У випадку внесення змін до документів МАГАТЕ застосовується їх остання редакція, прийнята в установленому порядку.

Умови організації та виконання перевезень спеціальних вантажів між Російською Федерацією і Словацькою Республікою через територію України, які розробляються відповідно до пункту 5 статті 4 цієї Угоди, регулюють наступні питання:

оформлення перевізних документів;

планування перевезень;

взаємодія між компетентними органами Сторін;

взаємодія між вантажовідправником, вантажоодержувачем, залізничними адміністраціями та органами, що здійснюють охорону та фізичний захист спеціальних вантажів, а також органами, що здійснюють в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон всі види контролю, передбачені законодавством України;

порядок обміну інформацією між юридичними особами, які причетні до виконання перевезень спеціальних вантажів;

порядок забезпечення конфіденційності інформації, пов'язаної з перевезеннями спеціальних вантажів;

інші питання організації перевезень спеціальних вантажів, які зумовлені особливостями їх технології.

1. Варти (охорона) прибувають у пункти приймання (передачі) відповідальності за охорону транспорту зі спеціальними вантажами не пізніше ніж за 1 годину до прибуття транспорту зі спеціальними вантажами.

2. Особовий склад російської та словацької варт (охорони) допускається на територію України у встановленій формі одягу військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації та співробітників Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки та здійснюють охорону транспорту зі спеціальними вантажами відповідно до законодавства своєї держави.

3. Передача відповідальності за охорону спеціальних вантажів здійснюється тільки після завершення передбачених законодавством України всіх видів контролю, необхідних для перетину державного кордону України і виконання заходів із забезпечення безпеки особового складу варт (охорони).

4. Приймання (передача) вартами (охороною) спеціальних вантажів під охорону (з-під охорони) здійснюється після зняття напруги з контактного проводу залізничної колії. При цьому залізничний шлях знеструмлюється не менше ніж на 1 годину.

5. Представники прикордонних, митних та інших органів державного контролю допускаються до транспорту зі спеціальними вантажами начальником варти (охорони) з відому та у присутності відповідальної особи, що супроводжує спеціальні вантажі.

6. В пункті зміни варт (охорони) начальники варт (охорони) пред'являють уповноваженим особам митного та прикордонного контролю України посвідчення начальників варт (охорони), документи, що підтверджують їх особу, а також перелік табельної зброї. Зброя і боєприпаси варти (охорони) Російської і Словацької Сторони під час прямування територією України поза несенням служби, знаходяться в закритих металевих ящиках, які опечатуються печаткою начальника варти (охорони) відповідної Сторони.

7. Начальники варт (охорони) здійснюють приймання (передачу) спеціальних вантажів під охорону (з-під охорони) за описом, який складається у 3 екземплярах, що підписуються ними та відповідальною особою, яка супроводжує спеціальний вантаж.

8. Перший екземпляр опису передається відповідальній особі, яка супроводжує спеціальні вантажі, другий та третій екземпляри - начальникам варт (охорони).

9. Відповідальна особа, яка супроводжує спеціальні вантажі, надає начальнику варт (охорони), який приймає спеціальні вантажі під охорону, зразки відбитків пломб на вагонах-контейнерах зі спеціальними вантажами, а також надає службові приміщення у вагоні супроводу для розміщення особового складу варти (охорони).

10. Приймання транспорту зі спеціальними вантажами здійснюються начальниками варт (охорони) у присутності відповідальної особи, яка супроводжує спеціальні вантажі, шляхом огляду запломбованих вагонів-контейнерів.

11. Процедура передачі відповідальності за охорону спеціальних вантажів завершується зміною часових.

12. У разі виникнення спірних питань начальники варт (охорони) складають акт, який затверджується відповідальною особою, що супроводжує спеціальні вантажі.

13. В цей документ компетентними органами Сторін можуть вноситься зміни у випадку змін умов та порядку перевезення спеціальних вантажів.